Ваше повідомлення обірвалося, і я не бачу текст, на основі якого потрібно створити новий матеріал.

У службовому кабінеті голови Шевченківської районної адміністрації Ірини Джурик знайшли прослуховувальний пристрій із вбудованою камерою. Інформацію про інцидент 1 грудня оприлюднила Львівська міська рада. Посадовиця одразу звернулася до правоохоронців, щоб забезпечити безпечне вилучення пристрою та розслідувати обставини його встановлення.

За даними ЛМР, пристрій виявили минулого тижня під час ремонтних робіт із фарбування приміщення. Він був схований під стельовим карнизом і зафарбований, що робило його майже непомітним для сторонніх осіб. Попередньо встановлено, що камера перебувала у кабінеті вже певний час, фіксуючи дії та розмови посадовців, що ставить під сумнів безпеку робочого середовища адміністрації та конфіденційність службової інформації.

Ірина Джурик пояснила, що останній косметичний ремонт у кабінеті проводили у 2020 році, і, ймовірно, саме тоді камеру могли встановити. «Вона була дуже добре схована і акуратно зафарбована, тож помітити її було нереально», — зазначила посадовиця.

На посаді голови Шевченківської РА Ірина Джурик перебуває з 2023 року. До цього район очолювала Надія Банах з 2017 року. Правоохоронці наразі займаються встановленням усіх обставин інциденту та походження прихованого пристрою.

Увечері в неділю, 30 листопада, в різних регіонах України зафіксовано низку надзвичайних та тривожних подій, які привернули увагу громадськості та органів влади. Інформація про ці випадки надходила від місцевих джерел та оперативних служб, що дозволяє скласти загальне уявлення про ситуацію в країні протягом цього дня.

Серед головних подій – надзвичайні інциденти, пов’язані з порушенням громадського порядку та безпеки, аварійні ситуації на транспорті та інфраструктурі, а також екологічні ризики, які потребують негайного реагування. Зокрема, у декількох регіонах були зафіксовані випадки несанкціонованого видобутку природних ресурсів та порушень норм безпеки на підприємствах, що потенційно могло загрожувати життю та здоров’ю місцевих жителів.

Мер підтвердив, що на його двір кинули дві пляшки з «коктейлем Молотова». На момент інциденту він перебував удома разом із дружиною. На питання щодо можливих причин атаки, Антонюк зазначив, що це пов’язано «з землею і політикою» і додав, що раніше вже отримував погрози.

Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України, що передбачає від трьох до семи років позбавлення волі за хуліганство із застосуванням вибухових або легкозаймистих речовин. Поліція закликає місцевих жителів повідомляти будь-яку інформацію, що може допомогти у розслідуванні, за телефоном 050-032-72-34 або 102. Анонімність гарантують.

69-річний Василь Антонюк очолює Дубно з 2010 року і був переобраний у 2020 році з понад 59% голосів. Раніше в листопаді у мера стався конфлікт із начальницею міського управління освіти Наталією Іваницькою через відсутність опалення у дитсадку №7.

Нове дослідження Каліфорнійського університету виявило тривожну залежність між споживанням ультраоброблених продуктів та підвищенням ризику порушень обміну глюкози у молодих людей. Науковці спостерігали протягом чотирьох років за 80 учасниками віком від 17 до 22 років і встановили, що навіть невелике збільшення частки таких продуктів у раціоні істотно впливає на здоров’я.

Результати дослідження виявилися більш ніж показовими: збільшення споживання ультраоброблених продуктів на 10% у щоденному раціоні підвищує ймовірність розвитку переддіабету на 64%, а ранньої гіперглікемії — на 56%. Крім того, зростає ризик інсулінорезистентності — стану, який часто передує діабету 2 типу та пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

Ультраоброблені продукти — це фастфуд, солодкі газовані напої, чіпси, печиво, ковбаси, локшина швидкого приготування, піца та заморожені напівфабрикати. Вони містять багато цукру, солі, трансжирів, підсилювачів смаку та майже не мають поживної цінності.

Ситуація у Великій Британії викликає особливе занепокоєння: половина раціону дорослих і дві третини раціону підлітків складаються саме з ультраоброблених продуктів. Уже понад 20% британців мають переддіабет або діабет 2 типу.

Вчені наголошують: переддіабет — це стан, який можна зупинити та повернути назад. Найефективніший шлях — зміна харчових звичок: зменшення частки перероблених продуктів і збільшення кількості натуральної, мінімально обробленої їжі — овочів, фруктів, цільнозернових, риби та бобових.

У 2025 році Свєнтокшиський парк у центрі Варшави став проблемною зоною для місцевої поліції. За інформацією правоохоронців, протягом року вони понад 900 разів виїжджали на виклики, пов’язані з інцидентами за участі українських підлітків, які переїхали до Польщі після початку повномасштабної війни. Молодь збирається у парку великими групами, проводить час без нагляду дорослих, уживає алкоголь, провокує конфлікти та влаштовує бійки, що переростають у хуліганські дії. Додаткову небезпеку створюють відеочеленджі, які підлітки знімають для соцмереж, ризикуючи власним життям заради переглядів.

Одним із найбільш резонансних випадків став інцидент, що трапився 15 листопада. П’ятнадцятирічний хлопець із України виліз на недіюче оглядове колесо, намагаючись зняти екстремальне відео на камеру GoPro. Поліція була змушена оперативно втручатися, а проти підлітка відкрили провадження за ст. 193 Кримінального кодексу Польщі, яка передбачає відповідальність за проникнення на територію без належного дозволу. Подібні випадки, за словами правоохоронців, трапляються регулярно, а челенджі стають дедалі небезпечнішими.

Підлітки стверджують, що для них бійки — це розвага чи спаринг, та скаржаться на поліцію, яка начебто надто суворо реагує, а також на п’яних поляків, які обурюються, що молодь говорить рідною мовою. Один із хлопців повідомив про інцидент із п’яним поляком, який вдарив одного з українців по голові.

За даними поліції, у 2023 році у парку зафіксували 791 втручання, у 2024 році — 891, а з січня по листопад 2025 року — вже 946 випадків. Місцева влада Середмістя та керівництво Палацу культури і науки провели зустріч, аби знайти рішення для наведення порядку у районі.

Раніше польські прикордонники повідомляли про значне зростання кількості українців віком 18–22 років, які в’їхали до Польщі у вересні 2025 року — у понад 10 разів більше, ніж у серпні.

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів розширений круглий стіл, присвячений темі «Оцінювання повсякденного функціонування: шлях пацієнта для встановлення інвалідності, виклики та проблематика». Учасники заходу зосередили увагу на ключових труднощах, які супроводжують військовослужбовців під час проходження процедури встановлення інвалідності, починаючи від збору медичної документації та закінчуючи етапом ухвалення офіційного рішення.

Очільник підкомітету із соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю Сергій Гривко підкреслив, що з 1 січня 2025 року в Україні розпочалася масштабна реформа, яка кардинально змінює підходи до визначення ступеня втрати функціональності. Замість традиційних медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) впроваджено нову модель оцінювання, що базується на визначенні рівня повсякденного функціонування людини, а не лише на переліку діагнозів чи медичних протоколів.

Заступник Міністра у справах ветеранів Руслан Приходько підкреслив, що реформа є складною, але критично важливою для підтримки поранених військовослужбовців як під час служби, так і після повернення до цивільного життя. Він зазначив, що найбільші труднощі виникають на місцевому рівні через формальний підхід окремих сімейних лікарів, проблеми з маломобільними ветеранами та необхідність відвідувати кілька установ для отримання висновків лікарів.

Голова підкомітету Анатолій Остапенко звернув увагу на те, що реформа впливає на доступ ветеранів до реабілітації, соціальних гарантій та повноцінного життя. Він наголосив на тимчасових фінансових труднощах військових під час оформлення інвалідності. Остапенко також підкреслив важливість збереження системи санаторно-курортного лікування, яка може значно покращити реабілітацію захисників та їхніх родин, використовуючи наявні фахові та матеріальні ресурси.

Личаківський районний суд Львова поставив крапку в справі адвоката Маріана Цаплака, якого оперативники затримали в момент передачі коштів за схемою «допомоги» військовозобов’язаному у виїзді за кордон через систему «Шлях». Розгляд, що набув широкого суспільного розголосу, завершився перекваліфікацією обвинувачення: замість провадження щодо незаконного переправлення ухилянтів було встановлено факт шахрайства. Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 тисячі гривень, визнавши, що обіцяні юридичні послуги були способом заволодіти грошима клієнта.

Згідно з матеріалами слідства, Маріан Цаплак пропонував військовозобов’язаному «вирішити питання» з перетином кордону за суму від 4500 до 5000 доларів США. Схема передбачала оформлення чоловіка волонтером однієї з громадських організацій, внесення до системи «Шлях» та проведення низки нібито необхідних консультацій. За твердженням правоохоронців, адвокат стверджував, що має можливість забезпечити позитивне рішення завдяки своїм зв’язкам і досвіду, хоча фактично не мав законних інструментів для реалізації обіцяного.

23 червня 2023 року Цаплак отримав перший транш — 8000 гривень. 26 липня під час отримання другої частини — 4000 доларів імітаційними купюрами — його затримали працівники поліції.

У суді адвокат визнав, що справді планував заволодіти коштами, але заперечив будь-які наміри переправляти ухилянтів. Він пояснив, що потребував грошей на навчання доньки у США, а тому вигадав схему та розповідав клієнтам неправдиві історії.

Суддя Роман Головатий погодився з доводами сторін і перекваліфікував обвинувачення на шахрайство (ч. 1 ст. 190 ККУ). Вироком суду Маріана Цаплака визнано винним та призначено штраф у розмірі 34 тис. грн. Право на зайняття адвокатською діяльністю у нього наразі зупинене. Вирок може бути оскаржений в апеляції.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко наголосив, що питання справедливості, відповідальності та дотримання стандартів доброчесності в органах прокуратури є фундаментальними й не можуть залишатися поза увагою. Він підкреслив, що проблема фіктивних інвалідностей серед працівників прокуратури роками перебувала під негласною забороною для обговорення: хтось свідомо не помічав очевидних порушень, хтось називав їх дрібними відхиленнями, а дехто відверто користувався можливістю уникати службових обов’язків або отримувати незаконні державні виплати.

Після свого призначення Кравченко ініціював комплексну та безпрецедентну перевірку всіх прокурорів, які мають статус інвалідності. Процедуру доручили Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, яка отримала повноваження проаналізувати обставини набуття цього статусу, відповідність медичних документів реальному стану здоров’я та дотримання законодавства під час оформлення. Особлива увага приділялася випадкам, коли прокурори, маючи офіційно встановлену інвалідність, продовжували вести активний спосіб життя, виконувати роботу без обмежень або брати участь у діяльності, несумісній із заявленими медичними висновками.

За інформацією Генпрокуратури, перевірка вже призвела до суттєвих кадрових рішень та дисциплінарних заходів:

74 прокурори звільнені з органів прокуратури;

66 посадовців увільнені з адміністративних посад;

290 дисциплінарних проваджень перебувають на розгляді.

Кравченко підкреслив, що кожен випадок розглядається індивідуально, адже серед прокурорів є люди, які дійсно мають підтверджені захворювання та законне право на статус особи з інвалідністю.

Генпрокурор наголосив, що звільнення з посад — лише перший етап очищення системи. Водночас правоохоронці розслідують кримінальні правопорушення, і вже кілька справ передано до суду. Серед них — провадження щодо заступника керівника Уманської прокуратури та колишнього очільника прокуратури Хмельницької області.

Ще один фігурант справи — колишній прокурор, який після восьми років роботи слідчим у Черкасах у 2019 році звільнився й вступив до Національної академії прокуратури. Паралельно він «оформив» собі інвалідність, отримавши від МСЕК ІІ групу з нібито втратою 80% працездатності — без огляду та навіть без особистої присутності.

Впродовж п’яти років чоловік незаконно отримував пенсію, перебуваючи на державному забезпеченні. У вересні підозри оголосили як самому прокурору, так і посадовцям МСЕК, які сприяли оформленню фіктивного статусу.

Нині справа вже передана до суду.

За словами Руслана Кравченка, прокуратура завершила лише перший етап боротьби з корупційними практиками у сфері встановлення інвалідності. Розслідування тривають, і ті, хто роками зловживав довірою держави, нестимуть відповідальність у повному обсязі.

Постійне відчуття напруги та тривоги стало невід’ємною частиною життя багатьох людей у сучасному світі. Прискорений темп, надлишок інформації та соціальні вимоги створюють психологічний тиск, який проявляється у вигляді безсоння, зниження концентрації, швидкої стомлюваності та емоційної нестійкості. Психологи відзначають, що навіть короткотривала експозиція до стресових факторів може призводити до накопичення внутрішнього дискомфорту, який з часом трансформується у хронічну тривожність.

За даними досліджень, люди, які постійно відчувають психологічний тиск, частіше стикаються з проблемами серцево-судинної системи, зниженням імунітету та порушеннями гормонального балансу. Соціальні мережі, нескінченний потік новин та професійні вимоги підсилюють відчуття, що життя постійно перебуває під контролем зовнішніх обставин. У таких умовах важливо розвивати внутрішні механізми захисту, здатність до самоаналізу та навички управління стресом.

Техніка поєднує контроль дихання і роботу м’язів живота. Коли живіт різко втягується і фіксується в такому положенні, частина шлункового соку зміщується, що тимчасово зменшує відчуття голоду. Організм перестає подавати сигнали про потребу їжі, і тяга до перекусів різко слабшає.

Випийте склянку теплої води — приблизно 200 мл.

Обіпріться ліктями на стіл або спинку стільця — спина має залишатися рівною.

Глибоко вдихніть і максимально втягніть живіт.

Затримайте дихання на 3–4 секунди.

Повільно видихніть і розслабте живіт.

Повторіть 10 разів.

Більшість людей відзначають зникнення голоду одразу після виконання або протягом кількох хвилин.

• За 10–15 хвилин до прийому їжі — це допоможе швидше насититися та не переїдати.• Щойно з’являється бажання щось “перекусити”, особливо ввечері.• Під час різких нападів апетиту — достатньо 5–10 повторень.

Регулярне виконання техніки допомагає зменшити кількість епізодів емоційного голоду. З часом організм починає краще розрізняти справжню потребу в їжі від звички або стресової реакції. Це не замінює здорове харчування, але може значно полегшити процес переходу до нього.