Важливість розвитку та підтримки національної культури в сучасному світі

П’ятий день лютого в українському календарі вирізняється особливою насиченістю подій і сенсів. Він об’єднує професійне свято військових фахівців, важливу дату церковного року та міжнародну неформальну подію, яку знають і відзначають у різних країнах світу. Кожна з цих складових по-своєму впливає на суспільне життя, формуючи багатовимірне значення цієї дати.

В Україні 5 лютого на державному рівні вшановують День Державної спеціальної служби транспорту. Це професійне свято військовослужбовців, чия робота безпосередньо пов’язана з безпекою та стійкістю транспортної системи країни. Саме ці підрозділи відповідають за будівництво, ремонт і відновлення мостів, залізничних колій, автомобільних доріг, переправ та інших критично важливих об’єктів. У мирний час їхня діяльність часто залишається непомітною, однак у періоди воєнних загроз значення служби стає очевидним для кожного громадянина.

Церковний календар 5 лютого за новим стилем присвячений вшануванню мучениці Агафії Сицилійської, святителя Феодосія Чернігівського, а також чудотворної ікони Божої Матері «Єлецько-Чернігівська». Раніше, за старим стилем, у цей день вшановували мучеників Климента та Агафангела. Вірянам рекомендують провести день у молитві, адже Єлецько-Чернігівська ікона вважається особливо сильною у зціленні тяжких хвороб, зокрема онкологічних, а також у примиренні родин і розв’язанні затяжних конфліктів.

На міжнародному рівні 5 лютого відзначають Всесвітній день Нутелли. Свято популярної горіхової пасти щороку об’єднує мільйони ласунів по всьому світу. У цей день прихильники десерту готують солодощі з її використанням або ж експериментують із домашніми рецептами, дозволяючи собі відступ від дієтичних обмежень.

Крім того, у світі сьогодні також відзначають День оптиміста, День ерудиції, День метелика-монарха та неформальний День «Нам пора поговорити».

У народному календарі 5 лютого вважався днем похолодання. Наші предки звертали увагу на поведінку тварин, намагаючись передбачити погоду та врожай. Особливу увагу цього дня приділяли великій рогатій худобі — корів годували запасеними з осені овочами, вважаючи це запорукою достатку. Господині пекли хліб, освячували його в церкві та ділилися з родиною, вірячи, що це принесе здоров’я на весь рік.

Із цим днем пов’язані й певні заборони. Вважається недоречним сваритися, лаятися, проявляти жадібність або з’ясовувати стосунки. Не рекомендується ображати тварин чи виганяти їх із дому. За народними віруваннями, відмова в милостині нужденним 5 лютого може обернутися фінансовими труднощами для самого відмовника.

Магній відіграє ключову роль у збереженні фізичного та емоційного здоров’я людини. Він бере участь у сотнях біохімічних реакцій, впливає на роботу серцево-судинної системи, допомагає нервам передавати імпульси, а м’язам — скорочуватися без судом і перенапруження. За недостатнього споживання цього мінералу організм може сигналізувати про проблему через хронічну втому, підвищену тривожність, поганий сон або часті застуди. Раціон, збагачений натуральними джерелами магнію, допомагає м’яко й безпечно підтримувати внутрішню рівновагу.

Однією з переваг магнію є те, що його легко отримати з їжі, не вдаючись одразу до добавок. Багато корисних продуктів доступні, смачні та універсальні у приготуванні.

Гарбузове насіння — одна порція містить 156 мг магнію.Шпинат — половина склянки вареного шпинату дає 78 мг магнію.Мигдаль — порція горіхів містить близько 80 мг магнію.Чорна квасоля — половина чашки вареної квасолі забезпечує 60 мг магнію.Соєве молоко — одна чашка містить 61 мг магнію.Авокадо — половина склянки додає 22 мг магнію.Арахіс та арахісове масло — по 48–49 мг магнію на порцію.Банани — середній плід містить 32 мг магнію.Темний шоколад — 28 г дають 65 мг магнію.Насіння чіа — 28 г містять 111 мг магнію.

Щоденна потреба у магнії залежить від віку та статі, тому варто контролювати його надходження з їжею. Якщо є сумніви щодо раціону, корисно звернутися до лікаря або дієтолога, щоб уникнути дефіциту.

Закупівлі безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України у 2024–2025 роках відбувалися в межах системи, яка від самого початку була ізольована від публічного нагляду, відкритих тендерів і реальної конкуренції між виробниками. Такий підхід формувався під гаслом оперативності та безпеки, однак на практиці призвів до низки системних проблем, що безпосередньо вплинули на боєздатність підрозділів на передовій.

Основою цієї моделі стали прямі контракти, укладені через відповідні державні агентства, які отримали широкі повноваження без достатніх механізмів стримування і противаг. Відсутність конкурентних процедур означала, що ринок був фактично закритий для багатьох українських виробників, які могли запропонувати ефективніші або дешевші рішення. У результаті постачання часто концентрувалися навколо обмеженого кола компаній, що знижувало гнучкість і адаптивність системи в умовах швидких змін на полі бою.

Тривожним сигналом для ринку стала нещодавня термінова комунікація з боку АОЗ, яке почало з’ясовувати у виробників можливість постачання великих партій дронів у лютому–березні. З урахуванням того, що постачання ключових компонентів з Китаю займає до півтора місяця, такі строки є реалістичними лише для компаній, які заздалегідь знали про майбутні замовлення і підготували виробничі запаси. У 2024 році за схожою схемою один із виробників отримав замовлення на мільярди гривень на FPV-дрони, які виявилися дорогими та не отримали підтримки з боку військових через низьку якість.

Ситуація ускладнюється відсутністю системного стратегічного планування. У 2025 році Генеральний штаб і Міністерство оборони так і не змогли чітко сформувати замовлення на 2026 рік — з визначенням конкретних типів дронів, їхньої кількості та технічних характеристик. З одного боку, спостерігається лобіювання дорогих і високоприбуткових виробів із сумнівною бойовою ефективністю. З іншого — існує рейтинг дронів, сформований командою Мінцифри, який базується на реальному досвіді військових і показує, які системи справді працюють на фронті. Ці позиції часто не збігаються з дронами, що просуваються в межах закритих контрактів.

У результаті було ухвалене негласне рішення не укладати довгострокові системні контракти, що призвело до зриву планових постачань. Тепер новій команді Мінцифри доводиться в авральному режимі намагатися компенсувати цей провал, щоб уникнути фактичного дефіциту безпілотників у бойових підрозділах.

За інформацією журналістів, окрім термінових двомісячних контрактів, Агентство оборонних закупівель готується провести опитування виробників щодо їхніх можливостей постачання дронів на шестимісячний період. Такий горизонт дозволив би компаніям завчасно закуповувати комплектуючі та пропонувати більш конкурентні ціни. Водночас відмова від укладання шестимісячних контрактів може свідчити про те, що короткі термінові замовлення розподіляються між заздалегідь визначеним колом виробників.

Підстави для таких підозр пов’язані із закритістю процесу формування потреб армії. Запити надходять із підрозділів до Генштабу, де обмежене коло посадовців разом із Міністерством оборони визначає типи дронів, обсяги та цінові параметри. Фактичну вартість продукції пропонує сам виробник, отримуючи формальний висновок про «ринковість», після чого до неї додається офіційна маржа. Хто саме затверджує остаточну номенклатуру і ціни при контрактах на мільярди гривень, публічно не розкривається.

Оцінка якості дронів і відповідності заявленим характеристикам здійснюється різними комісіями. За даними джерел, одні й ті самі вироби можуть бути відхилені через невідповідність технічним параметрам, але паралельно схвалені іншими структурами без додаткових зауважень. Компанії, які не мають можливості вести неформальні переговори, ризикують бути витісненими з ринку незалежно від фактичної ефективності їхніх розробок на фронті.

На цьому тлі деякі іноземні донори, за інформацією джерел, надають допомогу ЗСУ, обходячи державну систему закупівель. Фінансування спрямовується напряму українським виробникам тих дронів, які реально використовуються бойовими підрозділами. Попит у таких випадках формується не формальними звітами, а безпосереднім спілкуванням з військовими та поїздками на передову.

Залізничний районний суд Львова виніс вирок Андрію Ф., який під час служби за контрактом самовільно залишив військову частину, зберігав вибухові пристрої та займався незаконним обігом наркотичних засобів у місті. За це чоловік отримав 6,5 років ув’язнення з конфіскацією всього майна. Рішення суду було оголошено в лютому 2026 року, після розгляду численних доказів та свідчень.

Як йдеться у вироку, уродженець Полтави, перебуваючи на військовій службі, у січні 2025 року самовільно залишив місце служби та понад дев’ять місяців перебував поза межами військової частини. В його квартирі, яку обшукали правоохоронці після затримання в жовтні 2025 року, були виявлені вибухові пристрої, а також наркотичні та психотропні речовини. У межах слідства було встановлено, що Андрій Ф. не лише зберігав ці предмети, а й активно займався їх розповсюдженням на території міста, роблячи закладки у різних районах Львова.

Дезертира затримали після того, як він залишив кілька «закладок» з канабісом у 5-му парку Львова. Йому інкримінували дезертирство, зберігання вибухових пристроїв та зберігання з метою збуту наркотичних засобів. Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочину — у 2024 році його умовно-достроково звільнили для проходження військової служби за контрактом.

Суддя Сергій Колодяжний дослідив матеріали справи та аргументи сторін. Він визнав Андрія Ф. винним і зарахував частину невідбутого покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання становить 6,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок ще можна оскаржити.

Болградський районний суд Одеської області виніс вирок колишньому працівнику поліції, який був визнаний винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Згідно з рішенням суду, обвинувачений отримав п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Це рішення стало результатом серйозного розслідування, яке почалося після дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у 2024 році.

Інцидент, що привернув увагу правоохоронців, полягав у тому, що колишній співробітник поліції використав своє службове становище для того, щоб вимагати гроші за уникнення адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений скористався своєю посадою для примусу до передачі неправомірної вигоди з боку водія, що став учасником аварії.

За матеріалами суду, слідчий повідомив водію автомобіля, що саме його визнають винним у ДТП, однак запропонував «вирішити питання» шляхом фальсифікації матеріалів разом з експертами. За зміну версії подій він вимагав тисячу доларів, натякаючи, що «це коштуватиме недешево».

Водій автомобіля наполягав на своїй невинуватості, стверджуючи, що мотоцикліст виїхав на зустрічну смугу без увімкнених фар і перебував у стані алкогольного сп’яніння. За його словами, поліцейський залякував його реальним тюремним строком. У результаті чоловік звернувся до СБУ та погодився передати гроші під контролем правоохоронців.

Під час судового розгляду з’ясувалося, що спочатку слідчий отримав від заявника 2 тисячі гривень нібито «на бензин для експерта». Цей епізод офіційно не фіксувався. Надалі йшлося про тисячу доларів, які, за словами обвинуваченого, мали бути «для нього особисто», а іншим він нібито передасть гроші сам. Затримку з передачею коштів слідчий сприймав агресивно та вимагав назвати конкретну дату.

Поліцейського затримали під час одержання неправомірної вигоди. Після цього його звільнили з органів поліції за результатами службового розслідування.

У суді обвинувачений намагався перекваліфікувати свої дії на шахрайство. Він заявляв, що мав понад десять років досвіду роботи слідчим у справах ДТП і ще до проведення експертиз був переконаний у винуватості мотоцикліста. Також він посилався на складне фінансове становище, сімейні проблеми та необхідність догляду за тяжкохворою матір’ю. За його версією, гроші він вирішив привласнити через наполегливі прохання водія та його батька.

Суд відкинув ці аргументи. Було встановлено, що слідчий мав усі процесуальні повноваження самостійно ухвалювати рішення у справі — визначати потерпілих, повідомляти про підозру, змінювати кваліфікацію або закривати провадження. Доказів того, що кошти призначалися для передачі іншим особам, суд не знайшов.

Окремо суд звернув увагу на поведінку обвинуваченого перед винесенням вироку. За кілька днів до судових дебатів він разом з іншою особою намагався незаконно залишити територію України. 22 січня 2026 року його затримав прикордонний наряд. Після цього прокурор ініціював зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.

Обвинувачений пояснював, що їхав до батьків, щоб попрощатися, усвідомлюючи можливий вирок. За його словами, він перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння і не пам’ятає, як опинився біля кордону. Суд не прийняв ці пояснення як підставу для пом’якшення відповідальності.

Спроби захисту довести провокацію злочину шляхом повторного допиту свідків суд відхилив, визнавши такі клопотання спрямованими на затягування процесу. Вирок набув форми реального позбавлення волі.

Алкоголь часто сприймається як невід’ємна частина повсякденного життя. Келих вина після робочого дня або кілька коктейлів на вечірці не викликають у багатьох жодних занепокоєнь. Проте, якщо розглядати це з медичної точки зору, навіть такі, здавалося б, невинні звички можуть призвести до серйозних наслідків. Регулярне вживання алкоголю, навіть у помірних дозах, поступово впливає на організм, спричиняючи низку змін, які не завжди одразу даються взнаки.

Вплив спиртних напоїв на організм є поступовим і часто не помітним на перших етапах. Невеликі дози можуть не викликати явних симптомів, проте на молекулярному рівні алкоголь починає негативно впливати на функціонування внутрішніх органів. Найбільше страждають печінка, серце та нервова система. Печінка, яка відповідає за фільтрацію токсинів, з часом втрачає свою здатність ефективно справлятися з навантаженнями, що може призвести до розвитку таких хвороб, як цироз або жировий гепатоз. Серце, в свою чергу, стає вразливим до аритмій, підвищеного тиску та інших серцево-судинних захворювань. Нервова система також відчуває постійну «атаку», що може спричинити погіршення когнітивних функцій і розвиток депресій.

Алкоголь здатен швидко викликати сонливість, але якість такого сну різко знижується. Порушується фаза глибокого відновлення, відповідальна за пам’ять, концентрацію та емоційну стабільність. У результаті людина прокидається втомленою, навіть якщо спала достатню кількість годин.

Окрему небезпеку становлять порушення дихання уві сні. Алкоголь розслабляє м’язи дихальних шляхів, що може призводити до короткочасних зупинок дихання та дефіциту кисню.

Тимчасове відчуття розслаблення після алкоголю часто змінюється протилежним ефектом. Регулярне вживання підсилює тривожність, дратівливість і депресивні стани. Організм поступово звикає до зовнішнього стимулятора, і без алкоголю емоційний фон стає ще гіршим.

Це формує небезпечну залежність: людина п’є не для задоволення, а щоб «нормально себе почувати».

Алкоголь втручається в роботу гормональної системи. У чоловіків знижується рівень тестостерону, що впливає на лібідо, витривалість і репродуктивну функцію. У жінок спиртне може викликати зниження сексуального бажання, сухість слизових та загальні порушення гормонального балансу.

Такі зміни розвиваються поступово, тому їх рідко пов’язують саме з алкоголем.

Печінка довго «мовчить», навіть коли зазнає серйозних ушкоджень. Алкогольні токсини провокують запалення, жирове переродження, а з часом — рубцювання тканин. Небезпека в тому, що серйозні захворювання печінки можуть розвиватися без болю та явних симптомів.

Регулярне вживання алкоголю підвищує навантаження на серце. Зростає ризик порушень серцевого ритму, стрибків тиску та структурних змін серцевого м’яза. У довгостроковій перспективі це збільшує ймовірність інсультів і серцевої недостатності.

Тривалий вплив алкоголю на мозок пов’язують зі зниженням когнітивних здібностей. Погіршується пам’ять, з’являється розсіяність, труднощі з навчанням і прийняттям рішень. У тяжких випадках можливі глибокі порушення мислення та дезорієнтація.

Алкоголь подразнює слизову оболонку шлунка, підвищує кислотність і може спричиняти запалення. За регулярного вживання зростає ризик ерозій, виразок і внутрішніх кровотеч, які часто виникають раптово.

Фахівці наголошують: питання не лише в кількості, а в регулярності. Навіть «соціальне» споживання алкоголю з часом може призвести до системних проблем. Найефективніша профілактика — усвідомлений контроль або повна відмова від спиртного.

Наталія Могилевська продовжує доводити, що вік не визначає межі жіночності та самовираження. Сучасна співачка, яка активно проживає період материнства, демонструє силу, впевненість і почуття гумору, які не втрачаються з роками. У новому відео в соціальних мережах Могилевська вразила шанувальників своєю вражаючою трансформацією: два кардинально різні образи з’єдналися в одній історії, показуючи, що різноманіття – це не лише мода, а й спосіб мислення.

На початку ролика артистка постає в кумедному та трохи зухвалому образі: величезна чорна перука, яскраво-рожева шуба та насичений макіяж створюють відчуття театральної гри. Цей образ, водночас іронічний, і сміливий, підкреслює готовність сприймати життя з гумором і не боятися бути собою. Контраст між зовнішньою яскравістю та внутрішньою гармонією додає відео особливого шарму та емоційної глибини.

Втім уже за мить на екрані з’являється зовсім інша Наталія — гламурна, впевнена і зваблива. Співачка постає в обтислій золотій сукні з паєтками та чорним мереживним ліфом, що підкреслює фігуру. Образ доповнюють масивне намисто, грайливий настрій і впевнена подача.

Контраст між двома образами Могилевська підкреслила лаконічним підписом:«50 років можуть виглядати по-різному, чи не так?»

Відео викликало активну реакцію колег і підписників. Зокрема, акторка Ольга Сумська з гумором зауважила, що навіть у першому, жартівливому образі співачка виглядала привабливо.

Цим перевтіленням Наталія Могилевська ще раз дала зрозуміти: у 50 можна бути елегантною або кумедною, гламурною або зухвалою — і не обирати щось одне. Головне — дозволяти собі бути різною і отримувати від цього задоволення.

Звичка перекушувати ввечері або навіть уночі є доволі поширеною і часто формується непомітно. Після напруженого дня організм прагне швидкого задоволення, а їжа стає найпростішим способом розслабитися, зняти стрес або заповнити емоційну порожнечу. Особливо це стосується продуктів із високим вмістом цукру, солі чи жиру, які стимулюють вироблення гормонів задоволення та створюють ілюзію відпочинку.

Причини нічних перекусів не завжди пов’язані з реальним голодом. Часто вони є наслідком нерегулярного харчування протягом дня, пропуску повноцінного обіду або занадто легкої вечері. У такому випадку організм намагається компенсувати нестачу енергії пізно ввечері, коли самоконтроль знижується. Окрему роль відіграють психологічні фактори: тривожність, хронічна втома, звичка «заїдати» емоції або асоціювати їжу з нагородою.

Окрему загрозу нічні перекуси становлять для маси тіла. Увечері та вночі обмін речовин уповільнюється, а калорійна їжа, яка часто не враховується у денному раціоні, швидше відкладається у вигляді жиру. Регулярне порушення режиму харчування підвищує ризик набору зайвої ваги та розвитку ожиріння.

Лікарі також звертають увагу на гормональні порушення. Вживання їжі вночі впливає на баланс греліну та лептину — гормонів, які відповідають за відчуття голоду і насичення. Це може призводити до підвищеного апетиту наступного дня та формування замкненого кола переїдання.

Негативні наслідки торкаються й травної системи. Жирна, гостра або важка їжа перед сном часто викликає печію, відрижку та дискомфорт у шлунку. За тривалого повторення така звичка підвищує ризик розвитку гастриту та інших захворювань шлунково-кишкового тракту.

Окрему небезпеку нічні перекуси становлять для обміну глюкози. Регулярні коливання рівня цукру в крові створюють додаткове навантаження на підшлункову залозу, що з часом може призвести до інсулінорезистентності, цукрового діабету другого типу та серцево-судинних захворювань.

Щоб зменшити ризики, дієтологи радять вечеряти раніше й обирати легкі білкові страви, а перед сном пити воду або трав’яний чай. Часто організм плутає спрагу з відчуттям голоду. Також рекомендують уважніше ставитися до причин нічного апетиту, адже стрес і емоційне виснаження часто стають його основним тригером.

Фахівці наголошують: нічні перекуси — це не просто нешкідлива звичка, а фактор ризику для сну, ваги та здоров’я серця. Усвідомлення наслідків і корекція харчової поведінки допомагають зберегти енергію, нормалізувати вагу та покращити загальне самопочуття.