Відкриття кордону з Польщею: Шмигаль розповів про необхідні “болісні компроміси”

Квашена капуста давно здобула репутацію суперфуду завдяки високому вмісту вітамінів, мінералів і пробіотичних бактерій. Ферментація, під час якої активно працюють молочнокислі бактерії, робить цей овоч особливо цінним для підтримки здорового мікробіому кишечника. Вони стимулюють перистальтику, допомагають краще перетравлювати їжу і зміцнюють природні захисні сили організму.

Нутриціолог і біохімік Анастасія Козир підкреслює, що користь квашеної капусти значною мірою залежить від індивідуальних особливостей людини та кількості споживання. Для людей із чутливим шлунково-кишковим трактом або хронічними захворюваннями травної системи надмірне вживання продукту може викликати дискомфорт, здуття або інші побічні ефекти.

Козир пояснила, що під час квашення капусти утворюються органічні кислоти, які сприяють кращому перетравленню білкової їжі та підтримують нормальну кислотність шлунка. Розчинна клітковина допомагає виводити зайвий холестерин і покращує роботу жовчного міхура, а вітамін С зміцнює імунну систему.

Крім впливу на травлення, квашена капуста може бути корисною для гормонального балансу. За словами нутриціологині, жінкам цей продукт допомагає зменшити прояви передменструального синдрому, стабілізувати настрій і покращити стан шкіри. Чоловікам квашена капуста сприяє виведенню надлишкового естрогену та підтримці нормального рівня тестостерону.

Також продукт може бути корисним для контролю ваги. Через низьку калорійність і високий вміст клітковини квашена капуста забезпечує відчуття ситості та допомагає м’яко контролювати апетит. Водночас експертка застерігає: сам по собі продукт не є засобом для схуднення без збалансованого раціону.

Оптимальною кількістю квашеної капусти, за рекомендацією фахівчині, є 120–150 грамів на день. Надлишок солі у продукті може негативно впливати на нирки та спричиняти набряки, а велика кількість клітковини й активних бактерій — здуття та дискомфорт у животі.

Козир також наголошує, що людям із синдромом подразненого кишечника, загостренням гастриту, синдромом надмірного бактеріального росту або гістаміновою чутливістю варто вживати квашену капусту з обережністю або тимчасово відмовитися від неї. У таких випадках продукт слід вводити в раціон лише після стабілізації стану та у мінімальних порціях.

тему або сферу (про що саме текст);

для кого він призначений (клієнти, партнери, широка аудиторія тощо);

Передачу неправомірної вигоди задокументували правоохоронці. Під час отримання 5 тисяч доларів фігуранта затримали.

Крім спроби підкупу, слідство інкримінує посадовцю низку екологічних та службових правопорушень. За версією правоохоронців, перебуваючи раніше на посаді директора комунального підприємства міськради, упродовж 2020–2025 років він допустив систематичне складування твердих побутових відходів за межами офіційного полігону — на сусідній земельній ділянці площею понад 4,5 гектара.

Унаслідок цього відбулося засмічення та забруднення земель, що створило загрозу довкіллю. Державі завдано матеріальної шкоди на суму понад 6 мільйонів гривень.

Посадовцю повідомили про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України: надання неправомірної вигоди службовій особі, забруднення земель та службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Наразі суд обрав йому запобіжний захід. Досудове розслідування триває.

У Білорусі розпочалась масштабна перевірка бойової готовності збройних сил, ініційована рішенням президента Олександра Лукашенка. Ця перевірка, яка триватиме не менше ніж кілька тижнів, стала важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни, враховуючи зростаючу напруженість у регіоні та можливі зовнішні загрози. Протягом цього періоду Білорусь проводить комплексні навчання, що охоплюють не лише сухопутні війська, а й повітряні сили, а також різноманітні підрозділи спеціального призначення.

Перевірка бойової готовності в Білорусі може також бути сигналом того, що країна готується до ймовірних змін у безпековій ситуації на міжнародній арені. Незважаючи на те, що офіційна мета цих заходів — перевірка здатності до швидкого реагування та мобілізації, політичні аналітики вважають, що за цим стоїть ширша стратегія, спрямована на підвищення впливу Білорусі в геополітичних справах регіону.

Українська сторона уважно фіксує активність білоруської армії, оскільки Білорусь від початку повномасштабної війни відіграє допоміжну, але важливу роль у військовій інфраструктурі Росії. Саме з білоруської території у 2022 році здійснювалися ракетні удари по північних регіонах України, а логістика російських військ тривалий час проходила через білоруські залізниці.

Хоча згодом присутність російських підрозділів у Білорусі скоротилася, Мінськ і надалі надає свою територію як військовий плацдарм. Це включає навчальні полігони, казарми, транспортні маршрути та інфраструктурну підтримку.

Попри тісну військову співпрацю з Москвою, білоруська армія безпосередньо не бере участі в бойових діях проти України. Причина — внутрішня ситуація в самій Білорусі. Війна залишається вкрай непопулярною серед населення, а відправлення солдатів за межі країни несе для режиму ризик внутрішньої дестабілізації.

На початку повномасштабного вторгнення частина білоруських військових і офіцерів відкрито виступила проти втягування країни у війну. Деякі з них залишили службу або взагалі виїхали з країни. Цей фактор і надалі стримує Лукашенка від прямої участі у війні живою силою.

Відмова від відправлення солдатів не означає нейтралітету. Білоруська промисловість працює на потреби російської армії, а територія країни використовується для запусків дронів і розміщення елементів ударної інфраструктури. Восени 2025 року в Білорусі було розгорнуто російські ракети середньої дальності, які офіційно декларуються як «оборонні».

Крім того, під час нинішніх навчань білоруська влада заявила про намір посилити охорону кордону з Україною та інвестувати в нові військові об’єкти поблизу прикордонних районів. Будівництво полігонів і модернізація пунктів пропуску створюють додаткові ризики для північного напрямку.

Для України головна проблема — відсутність чітких гарантій. Лукашенко публічно запевняє, що не планує воювати, однак водночас зберігає повну військову інтеграцію з Росією. Це змушує українське командування тримати північний кордон у стані підвищеної готовності та закладати потенційні сценарії загроз.

Навіть без прямого вторгнення з білоруської території, сама можливість такого розвитку подій примушує Україну утримувати значні сили на півночі, що впливає на загальну конфігурацію оборони.

У найближчі місяці ситуація навколо Білорусі залишатиметься фактором стратегічної невизначеності. Україна та її партнери продовжать уважно стежити за розвитком подій, адже будь-яка зміна позиції Мінська може мати серйозні наслідки для регіональної безпеки.

У Сумській області завершено досудове розслідування та обвинувальний акт скеровано до суду. За даними слідства, фігурант справи підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке мало серйозні наслідки та викликало значний суспільний резонанс у регіоні.

Правоохоронні органи встановили, що подія сталася на території одного з населених пунктів області. У ході слідчих дій було зібрано достатню доказову базу, опитано свідків, проведено необхідні експертизи та процесуальні дії. Отримані матеріали дали змогу відтворити обставини інциденту та чітко окреслити роль кожного з учасників.

Під час відсутності матері хлопчик заплутався в шнурівці з хрестиком, яка зачепилася за металевий саморіз. Дитина не змогла самостійно звільнитися. Судово-медична експертиза встановила, що смерть настала внаслідок механічної асфіксії.

Експерти також підтвердили, що на момент події мати перебувала у стані алкогольного сп’яніння. Рівень алкоголю в її організмі становив 1,23 проміле.

Слідством встановлено, що дитина з перших місяців життя перебувала під контролем служби у справах дітей через неналежні умови проживання та виховання. Батько участі у житті дитини не брав.

Досудове розслідування завершено. Обвинувальний акт передано до суду для розгляду по суті. Окремо правоохоронні органи перевіряють дії посадовців служби у справах дітей, які були обізнані з ситуацією в родині, але не вжили заходів для захисту дитини.

У більшості випадків усі витрати на усунення пошкоджень опалювальної системи та ремонту внутрішніх елементів житла лягають на власників квартир або домовласників. Розрив труб, протікання батарей чи аварії, що спричиняють затоплення, часто потребують негайного втручання, а кошти на відновлення доводиться виділяти із власного бюджету. Водночас існують ситуації, коли частину витрат може покривати управитель будинку або страхова компанія, якщо пошкодження стали наслідком недбалості сторонніх організацій чи виробничого браку обладнання.

Важливо враховувати, що законодавство та правила експлуатації житлових приміщень визначають межі відповідальності кожної сторони. Наприклад, якщо аварія сталася через зношеність загальнобудинкових мереж, ремонтні роботи можуть фінансуватися з фонду утримання будинку. У випадку ж порушень правил експлуатації або самостійного втручання мешканців у систему опалення, відшкодування збитків повністю покладається на них.

Ліфлянчик пояснює, що організація такого обслуговування можлива кількома шляхами. Зокрема, через комунальне підприємство, яке обслуговує будинок за замовчуванням, через приватну обслуговуючу компанію, найняту за рішенням зборів мешканців, або через об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Водночас юрист наголошує, що не всі випадки масових аварій із трубами можна автоматично списувати на війну. За його словами, частина проблем пов’язана з недостатньою підготовкою місцевої та державної влади, а також теплопостачальних компаній до енергетичних ризиків.

У таких ситуаціях ОСББ або співвласники будинку мають право звертатися до теплопостачальної компанії з позовною заявою. Ключовим питанням у суді стане визначення причини аварії — форс-мажор чи недбалість.

Ліфлянчик пояснює, що якщо обладнання було пошкоджене безпосередньо внаслідок ракетного удару або атаки дрона, теплопостачальна компанія відповідальності не несе. Це кваліфікується як форс-мажорна обставина.

Натомість, якщо опалення зникло через відсутність електропостачання, а теплопостачальник протягом кількох років не забезпечив резервне живлення, ситуація може розцінюватися інакше. У такому разі мова йде вже не про форс-мажор, а про можливу недбалість, і виникають питання, чому компанія не підготувалася до очевидних ризиків в умовах війни.

Юрист підкреслює, що кожен випадок розглядатиметься індивідуально, а остаточне рішення щодо відповідальності ухвалюватиме суд з урахуванням усіх обставин аварії.

На початку 2026 року український ринок електрозарядних станцій зазнав несподіваного цінового стрибка. На деяких локаціях тарифи на зарядку електромобілів досягали 46–60 гривень за кВт·год, що викликало занепокоєння серед автовласників та аналітиків. Проте вже через кілька днів ціни почали поступово знижуватися, повертаючись до більш звичного рівня.

За словами співвласника мережі електрозарядних станцій Flash Дениса Косого, основною причиною різкого подорожчання не було збільшення попиту на електроенергію. Зростання тарифів було спричинене тимчасовими технічними та логістичними факторами, серед яких нестача компонентів для стабілізації роботи станцій і короткочасні перебої в постачанні електроенергії на окремі регіони. Такий збіг обставин створив тимчасовий дисбаланс між пропозицією та попитом, що і відобразилося у різкому, хоча й нетривалому, стрибку цін.

Косой пояснює, що після підвищення прайс-кепу один із великих гравців ринку — Ionity — скоригував свої тарифи, а за ним підтягнулися й інші оператори. EcoFactor, як і низка конкурентів, почав переглядати ціни, орієнтуючись не лише на власну собівартість, а й на дії лідерів ринку. У результаті тарифи на багатьох станціях зросли автоматично та нерівномірно.

На окремих локаціях різке підвищення пояснювалося поєднанням кількох чинників: закупівлею електроенергії за піковими цінами, страхом можливого дефіциту через воєнні ризики, а також відсутністю оперативної інформації про реальну собівартість у конкурентів. Частина операторів підняла ціни «про запас», не маючи чіткого розуміння подальшої динаміки ринку.

Водночас не всі мережі пішли цим шляхом. За словами Косого, мережа Flash підвищила тарифи лише на 1–2 гривні. Він зазначає, що навіть за зростання собівартості до 20 гривень за кВт·год економічно обґрунтованою була б ціна близько 30 гривень, однак компанія спершу орієнтувалася на рівень до 26 гривень і надалі коригувала тарифи залежно від ситуації.

Різке подорожчання викликало масову негативну реакцію користувачів. Після цього оператори почали повертатися до економічно обґрунтованих рівнів. Уже за кілька днів ціни на більшості зарядних станцій знизилися. Наразі тарифи коливаються в межах 20–24 гривень за кВт·год залежно від локації, типу станції та умов закупівлі електроенергії. В окремих випадках ціна становить 18–22 гривні.

Попри цінові коливання, обсяги зарядок не зменшилися. За оцінками операторів, ринок приблизно порівну ділиться між домашньою та комерційною зарядкою. Через аварійні та планові відключення електроенергії водії дедалі частіше змушені користуватися комерційними станціями, що дозволяє деяким мережам фіксувати рекордні показники.

Косой пояснює, що навіть за невеликої ємності батареї електромобіля запасу ходу вистачає лише на обмежену відстань, після чого водії змушені звертатися до швидкісних зарядних станцій. Там за кілька годин можна підзарядити авто повністю або принаймні наполовину, що підтримує стабільний попит навіть у періоди високих тарифів.

У лютому, за оцінками співвласника Flash, середня собівартість зарядки може зрости до 18 гривень за кВт·год, що потенційно змусить частину операторів знову переглянути ціни. Водночас навесні ринок традиційно входить у більш сприятливий період.

Зі зростанням частки сонячної генерації, зменшенням пікових навантажень і посиленням конкуренції між операторами тарифи зазвичай знижуються. Попри наявні в Україні близько 18 гігават потужностей відновлюваних джерел енергії, не всі вони працюють одночасно через балансування мережі та воєнні ризики. Якщо ситуація залишатиметься стабільною, навесні ціни на зарядку електромобілів можуть знову піти вниз, а травень традиційно стане одним із найкращих періодів для ринку.

Дедалі більше українців, виснажених тривалою військовою агресією, демонструють готовність обговорювати територіальні компроміси в обмін на реальні гарантії безпеки та припинення бойових дій. Цей феномен експерти та західні медіа пояснюють насамперед емоційною та фізичною втомою населення, що пережило роки постійного напруження, втрати близьких та руйнування інфраструктури. Багато громадян прагнуть хоча б часткової стабільності та можливості планувати майбутнє без постійного страху нових атак.

Аналітичні матеріали західних видань відзначають, що така зміна суспільних настроїв не обов’язково свідчить про зменшення патріотизму чи готовності обороняти країну. Насправді, мова йде про прагматичний запит на безпеку та відчуття контролю над власним життям. Для багатьох українців питання збереження територій залишається ключовим, але одночасно з’являється усвідомлення того, що повна перемога у війні може вимагати ще тривалого часу і величезних людських ресурсів.

Тенденцію підтверджують і результати соціологічних досліджень українських інституцій. За даними опитувань, станом на кінець січня 2026 року близько 40% українців заявили про готовність підтримати виведення українських військ з окремих районів Донбасу заради завершення війни. Водночас лише невелика частина з них — близько 9% — погоджується на такий крок без значних застережень. Ще 31% вважають подібний сценарій загалом прийнятним виключно за умови отримання чітких гарантій безпеки з боку США та європейських країн.

Разом із цим суспільство залишається глибоко поділеним. Понад половина опитаних — близько 52% — категорично виступають проти будь-яких територіальних поступок і наполягають на збереженні територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Такий баланс думок, на думку західних аналітиків, створює ризик внутрішнього напруження та політичного розколу в разі спроб реалізації компромісних сценаріїв.

Окрему увагу міжнародні оглядачі приділяють можливим політичним наслідкам для президента Володимира Зеленського. Зазначається, що офіційна згода на втрату частини територій може суттєво змінити його сприйняття як всередині країни, так і за кордоном — від образу символу опору до політика, який погодився на тривалу окупацію українських земель.

Водночас для значної частини українців ключовою умовою будь-яких переговорів залишається наявність дієвого механізму захисту від нової війни. Проста відмова від територій без вступу до НАТО або отримання рівноцінних гарантій безпеки сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до стійкого миру.

Офіційна позиція української влади залишається незмінною. Вона закріплена в Конституції та неодноразово підтверджувалася заявами РНБО, Офісу президента та Міністерства закордонних справ. Київ наполягає на повному відновленні територіальної цілісності та наголошує, що будь-які «торги» територіями є юридично нікчемними й створюють небезпечний прецедент для світового правопорядку.

Попри це соціологічні дослідження, які фіксують зміну суспільних настроїв, залишаються важливим орієнтиром для міжнародних партнерів. Саме ці дані дедалі частіше враховуються під час формування стратегій подальшої військової, фінансової та дипломатичної підтримки України у 2026 році.

Телеведуча Ольга Фреймут знову стала центром уваги, опублікувавши серію атмосферних світлин разом із молодшою сестрою Юлією. Ця фотосесія виявилася справжньою несподіванкою для шанувальників, адже Юлія майже не з’являється у публічному просторі, а спільні знімки родини Фреймут завжди викликають особливий інтерес.

За геолокацією можна зрозуміти, що фотозйомка проходила у Лісабоні, що додало кадрам особливого колориту та романтичної атмосфери. Ольга постала перед камерою у стильних образах, гармонійно поєднуючи елегантність і невимушеність. Її сестра Юлія, хоч і залишалася більш стриманою на фоні яскравої публічної особистості, виглядала природно та світло, що підкреслило гармонію між сестрами.

Один з найбільш помітних образів — довга чорна сукня на тонких бретельках, яка акцентує мініатюрну фігуру Фреймут. На інших кадрах вона з’являється у більш відвертому вбранні з глибоким вирізом на спині, демонструючи витончену жіночність без надмірної провокативності.

Окрему увагу привернула молодша сестра ведучої — Юлія Фреймут. Вона надзвичайно схожа на Ольгу, але веде значно більш закритий спосіб життя. У фотосесії Юлія постає в елегантній довгій сукні, доповнюючи загальну стилістику зйомки. Спільні кадри сестер створюють відчуття інтимності та тепла, підкреслюючи їхню близькість.

Серед опублікованих знімків також є фото, де сестри сидять за столом і дивляться одна на одну, що додає серії не лише глянцевої, а й емоційної глибини. Шанувальники в коментарях відзначили природність образів, схожість сестер і витончену подачу без зайвого пафосу.