Відома українська акторка висловилася про зрадницю Безрук

В Україні існують реальні можливості для створення безпілотників із компонентами вітчизняного виробництва — від модулів управління до силових установок для FPV-дронів. Це не лише питання іміджу чи експерименту, а стратегічна ініціатива, яка здатна змінити підходи до оборонної та цивільної електроніки в цілому.

Виготовлення власних модулів і двигунів відкриває низку переваг. По-перше, мінімізується залежність від імпортних ланцюгів постачання, які в умовах конфлікту чи санкцій стають вразливими. По-друге, локалізація виробництва прискорює цикл удосконалення — інженери та виробники отримують швидкий зворотний зв’язок від польових випробувань і можуть оперативно впроваджувати зміни. По-третє, це стимулює розвиток суміжних галузей: мікроелектроніки, акумуляторних технологій, автоматизованого виробництва та тестування.

Експерт також прокоментував технічні можливості російських «шахедів» і уточнив дистанцію, на якій вони залишаються керованими: «Я вкотре хочу наголосити, що керованими “шахеди” можуть бути лише на відстані до 150 км». За його словами, ворог посилює розміщення стаціонарних пускових майданчиків, але дальність керування обмежена.

У матеріалі згадується й про міжнародну допомогу: Велика Британія працює над проєктом «Octopus» — безпілотниками-перехоплювачами для боротьби з російськими «шахедами». Міністр із питань обороноздатності та промисловості Британії Люк Поллард повідомив, що планується виробництво близько 2 000 таких безпілотників на місяць для постачання в Україну з метою перехоплення ворожих БПЛА.

Заяви Храпчинського підкреслюють, що технічна база для локального виробництва у нас є, але економічні виклики (насамперед — собівартість) і масове виробництво в Китаї визначають ринок комплектуючих. Паралельно міжнародні ініціативи повинні підсилити оборонні можливості України в короткостроковій перспективі.

Осінь — ідеальний час для того, щоб звернути увагу на своє здоров'я і зробити перерву у звичному ритмі харчування. Поступове схуднення, зокрема, можна досягти, використовуючи сезонні продукти, і гарбуз — один з найкращих виборів для цього. Його низька калорійність поєднується з високим вмістом клітковини, вітамінів та мікроелементів, що робить гарбуз ідеальним продуктом для очищення організму і підтримки імунітету.

Насичення організму необхідними нутрієнтами при помірній енергетичній цінності дозволяє зберігати відчуття ситості без перевантаження калоріями. Гарбуз здатен покращувати травлення, регулюючи функцію кишечника, і підтримує здоров'я серця завдяки вмісту калію та антиоксидантів, які запобігають передчасному старінню клітин. Крім того, він відмінно впливає на шкіру завдяки високому рівню вітаміну А, який стимулює її регенерацію та зволоження.

За тиждень такої дієти реалістично схуднути на 2–5 кг залежно від початкових показників й фізичної активності; одночасно часто покращуються сон, стан шкіри та травлення. Важливо повертатися до звичного меню поступово — додавати білки й злаки невеликими порціями, щоб зберегти результат.

Перед початком будь-якої дієти варто порадитися з лікарем, особливо якщо у вас є хронічні захворювання (цукровий діабет, проблеми з нирками чи серцем), якщо ви вагітні або годуєте грудьми. Крім того, не захоплюйтеся тривалими жорсткими обмеженнями: короткий сезонний курс безпечніший і зазвичай ефективніший, ніж довготривалі монодієти.

Осінь — це не лише період зміни погоди, але й важливий етап для організму, що потребує особливої уваги до харчування. В цей час року наша імунна система вразливіша, а метаболізм змінюється, що може призвести до накопичення зайвих калорій. Тому важливо забезпечити організм всім необхідним для збереження енергії та здоров'я, роблячи акцент на правильному харчуванні та активності. Заміна важких страв на легші, але поживніші продукти — це ефективний спосіб підтримати вагу, підсилити імунітет і залишатися бадьорим в умовах холодного сезону.

Одним з ключових аспектів осіннього раціону є сезонні овочі та фрукти, які не лише насичують організм необхідними поживними речовинами, але й підтримують баланс калорій. Гарбуз, морква, буряк, капуста, яблука та груші — це не тільки смачні, але й дуже корисні продукти. Вони багаті на вітаміни, клітковину та антиоксиданти, які допомагають боротися з токсинами, зміцнюють серцево-судинну систему, а також стимулюють травлення.

Не менше уваги — білкам. Яйця, риба, курка, бобові та нежирні молочні продукти допомагають відновленню клітин, підтримують м’язову масу і довше тримають відчуття ситості, тож зменшують спокусу переїдати ввечері. Поєднуйте білок із овочами й повільними вуглеводами — це робить страву повноціннішою.

Теплі напої — не лише про комфорт: зелений чай, трав’яні настої або імбирний чай з лимоном трохи зменшують апетит і підбадьорюють обмін речовин. Вони також підтримують імунітет, особливо якщо замінювати ними солодкі напої та надлишкову каву.

Контроль порцій допомагає уникнути набору ваги: замість трьох великих прийомів харчування можна робити 5–6 невеликих, підтримуючи енергію протягом дня і зменшуючи ризик переїдання. Важливо слухати голод — їсти, коли організм справді просить, а не «за звичкою».

Корисні жири — горіхи, авокадо, оливкова олія — не слід боятися: вони насичують і допомагають організму засвоювати жиророзчинні вітаміни з овочів. Додавайте їх у салати або як легкі перекуси в помірних кількостях.

Незважаючи на прохолодну пору, вода залишається ключовою: оптимально 1,5–2 літри на день. Ми менше відчуваємо спрагу восени, але зневоднення уповільнює обмін речовин і погіршує самопочуття, тож тримайте пляшку під рукою.

І наостанок — рух. Довгі прогулянки, легкі тренування чи йога допомагають спалювати калорії, піднімають настрій і зміцнюють імунітет. Дієта й активність працюють у тандемі: без руху складніше досягти бажаної форми і тонусу.

Осіння дієта — це не набори заборон, а збалансований підхід: сезонні продукти, достатній білок, корисні жири, питний режим і фізична активність. Такий підхід допоможе зберегти вагу, енергію та здоров’я в найбільш вразливий період року.

Сучасні наукові дослідження все більше підтверджують важливість харчових звичок для збереження здоров'я та продовження життя. Одним із таких важливих досліджень є робота науковців Орхуського університету (Данія), яка опублікована в журналі Earth. Цей науковий аналіз зосереджено на вивченні зв'язку між дотриманням скандинавських рекомендацій щодо харчування та зниженням ризику ранньої смерті. Виявилось, що правильне харчування не лише знижує ризик розвитку серйозних захворювань, але й значно збільшує тривалість життя.

Доцент Крістіна Дам та аспірантка Анна Бак Мерх протягом кількох років вивчали харчові звички понад 76 тисяч шведів, які почали фіксувати свій раціон і спосіб життя з 1997 року. На основі зібраних даних вчені дійшли висновку, що люди середнього віку, які слідують скандинавським рекомендаціям щодо харчування, значно знижують ризик розвитку серйозних хвороб, таких як серцево-судинні захворювання, діабет та онкологічні недуги.

Окремо вчені відзначають: найбільше скорочення ризику спостерігалось щодо смертності від серцево-судинних захворювань. Це підкреслює важливість харчування для профілактики хвороб серця незалежно від соціально-економічного статусу.

Авторами підкреслено, що ідея скандинавських рекомендацій — не суворі заборони, а баланс. Раціон має бути корисним для здоровʼя людини й водночас менш шкідливим для довкілля: менше тваринництва, більше рослинних продуктів, менше харчових відходів.

Це особливо важливо з огляду на вплив харчової галузі на клімат: за оцінками вчених, виробництво і споживання їжі відповідає приблизно за 30% світових викидів парникових газів. Скандинавські рекомендації враховують цей факт і закликають робити вибір на користь більш екологічних продуктів.

Фірма «Больверк», заснована 28-річним Артемом Замотаєвим — сином генерал-майора Міноборони Євгена Замотаєва, за досить короткий час змогла перетворитись із маловідомого підприємства на одного з лідерів оборонної галузі України. Її успіхи стали справжнім феноменом в українському бізнес-середовищі, а стрімкий розвиток компанії неможливо не помітити. Якщо до 2022 року фірма ледве зводила кінці з кінцями, то вже у 2023 році «Больверк» заявив про дохід у 602 млн грн, а у 2024 році перевищив позначку в 1 млрд грн, що стало справжнім проривом для компанії. Вражаюче зростання продовжується, і лише за перший квартал 2025 року фірма заробила 250 млн грн.

Спеціалізуючись на виробництві простих комплектуючих для Збройних сил України, компанія змогла налагодити великий обсяг контрактів і здобути визнання як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Попри те, що продукція «Больверк» не відзначається високими технологічними складнощами, сама діяльність компанії стала важливим елементом забезпечення обороноздатності країни. Її роль у підтримці української армії в умовах війни з Росією важко переоцінити, а вражаючий фінансовий успіх є яскравим прикладом того, як правильна стратегія та цілеспрямованість можуть призвести до кардинальних змін навіть у найскладніших умовах.

Під час зростання доходів фірми син генерал Замотаєв обіймав посаду начальника Центрального управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міноборони. Саме він фігурував у скандалі зі схемами закупівлі неякісних мін, які, за інформацією журналістів, надходили до фронту із браком.

Євген Замотаєв — не новачок в оборонній сфері. Він очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗСУ, керував держконцерном «Техвоєнсервіс», а після повномасштабного вторгнення повернувся у військову систему. У 2024 році він просував термінове укладання контрактів на вітчизняні боєприпаси — саме ті, що згодом виявилися бракованими.

Скандал із неякісними снарядами призвів до арешту директора Павлоградського хімзаводу Леоніда Шимана — давнього знайомого Замотаєва. Обидва мали спільні проєкти ще у 2013–2014 роках у рамках утилізації боєприпасів. Також Замотаєва пов’язують із «тендерним королем» Міноборони Олегом Мітрохіним. Разом вони є співзасновниками інвестфонду «Гіперіон», який володіє часткою у науково-інженерній компанії «Булава».

«Булава» у 2024 році заробила 282 млн грн — у 140 разів більше, ніж роком раніше. Її співзасновниками є сам Замотаєв, син Мітрохіна — Артем та їхній менеджмент. Замотаєв-старший і Мітрохін зареєстрували торгову марку Bulava/Булава, що свідчить про амбіції в оборонному секторі.

Крім того, Артем Замотаєв із жовтня 2024 року очолює інвестфонд «Равісанс», який раніше контролював нардеп Тарас Козак — соратник кума Путіна Віктора Медведчука. Такий зв’язок ще більше загострює питання про вплив оточення на держзакупівлі у час війни.

Поки українські військові ризикують життям на фронті, приватні структури, пов’язані з керівництвом Міноборони, перетворюються на мільярдні бізнеси. Конфлікт інтересів, який мав би бути предметом розслідування, натомість залишається поза увагою правоохоронних органів.

Підтримка імунної системи стає надзвичайно важливою в осінньо-зимовий період, коли захисні функції організму ослаблені через перепади температур та зростання кількості вірусів і застуд. Лікарі підкреслюють, що для зміцнення імунітету важливе не лише фізичне навантаження та сон, але й правильне харчування. Адже те, що ми споживаємо, безпосередньо впливає на здатність організму протистояти хворобам. Харчування, багате на вітаміни, мінерали та корисні бактерії, може значно полегшити відновлення після хвороб і знизити ймовірність їх виникнення.

Відомі фахівці, зокрема з видання EatThis, рекомендують додавати до щоденного раціону певні продукти, які допоможуть зміцнити імунітет. Серед них є й такі, що мають природні властивості підтримувати здоров'я кишківника, який є важливим компонентом загальної імунної системи. Спаржа, наприклад, містить пребіотики — речовини, що живлять корисні бактерії в кишківнику, знижують рівень запалення та стимулюють вироблення захисних сполук в організмі.

Молоко забезпечує організм селеном і цинком — ключовими мікроелементами для імунної системи. Регулярне вживання допомагає покращити роботу імунних клітин та підвищує здатність організму боротися з інфекціями.

Гриби шиїтаке активізують Т-клітини, які відіграють важливу роль у протидії вірусам і бактеріям. Їх можна додавати до супів, салатів чи гарячих страв, розширюючи користь раціону.

Броколі та цвітна капуста багаті на антиоксиданти й вітамін С. Завдяки сульфорафану броколі посилює природний захист організму, а цвітна капуста підтримує відновлення клітин і допомагає швидше долати інфекції.

Курячий суп — перевірений домашній засіб при застудах. Він полегшує дихання, сприяє виведенню слизу та має протизапальний ефект завдяки поєднанню бульйону, м’яса та овочів.

Імбир — природний противірусний засіб. Його компоненти блокують дію патогенів, а додавання до напоїв, страв чи чаїв підтримує організм у період хвороб.

Часник містить аліцин — сполуку, що зміцнює імунну систему. Регулярне вживання допомагає протистояти вірусам і бактеріям, особливо у холодний сезон.

Йогурт із живими культурами — джерело пробіотиків, які відновлюють баланс мікрофлори кишківника та підтримують захисні функції організму. Також він містить вітамін D, важливий для імунної відповіді.

Цитрусові — апельсини, лимони, грейпфрути — насичені вітаміном С. Вони стимулюють вироблення лейкоцитів і допомагають організму швидше боротися з хворобами.

Включення цих продуктів у щоденне меню — простий і природний спосіб зміцнити імунітет та зменшити ризик сезонних застуд. У поєднанні зі сном, рухом і водним балансом вони стають надійним щитом для здоров’я.

Міністерство освіти і науки України наголошує, що навчання в університетах або аспірантурі не може використовуватися як підстава для ухилення від мобілізації. Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко зазначає, що всі спроби використати освітні інститути для уникнення військової служби підлягають ретельній перевірці спільно з правоохоронними органами та Державною службою якості освіти. В рамках цієї роботи було виявлено спроби маніпуляцій з боку деяких навчальних закладів. Так, у результаті перевірки Класичного приватного університету стало відомо, що заклад намагався заднім числом внести до Єдиного державного електронного бази освіти (ЄДЕБО) близько трьох тисяч аспірантів, що, безсумнівно, свідчить про спробу маніпуляцій з метою ухилення від мобілізаційних вимог.

З огляду на виявлені порушення, Міністерство освіти та науки України прийняло рішення анулювати ліцензію цього навчального закладу. Такий крок є частиною ширших заходів, спрямованих на забезпечення прозорості та відповідальності в системі освіти країни. Водночас Міністерство закликає інші навчальні установи дотримуватись законодавства і не ставати інструментами для ухилення від виконання громадянських обов’язків.

Попри це, вступна кампанія до аспірантури триває, і цього року держава виділила 7 тисяч бюджетних місць, тож кількість аспірантів очікувано зросте. Плановане впровадження єдиного державного заліку з української та іноземної мов для аспірантів поки відкладено.

Міністерство освіти підкреслює, що закон та порядок у сфері освіти та мобілізації залишаються пріоритетом, і жодна спроба використати навчання для уникнення служби не залишиться поза увагою.

Керівник Дослідницької служби Верховної Ради Леся Ваолевська представила важливе парламентське дослідження, яке детально розглядає правове регулювання статусу «політично значущої особи» (ПЗО) в Україні. У документі також аналізуються підходи до застосування посиленого фінансового моніторингу щодо таких осіб, а також членів їхніх родин та пов'язаних осіб. Це дослідження є важливим для розуміння поточних проблем у сфері фінансового контролю та антикорупційної політики в Україні.

У своєму дослідженні Леся Ваолевська порівнює національну практику з міжнародними рекомендаціями, зокрема стандартами, розробленими Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), а також нормативами Європейського Союзу. До цього аналізу включені приклади з різних країн, серед яких Австралія, Велика Британія, Франція, Канада, Сінгапур, Швейцарія та Об'єднані Арабські Емірати.

Дослідження підкреслює, що після припинення публічних функцій посилену увагу зберігають ще щонайменше 12 місяців, причому оцінка залишкових ризиків враховує рівень впливу особи та її зв’язки з країнами, що мають високі ризики відмивання коштів. Якщо ризики визнають низькими, статус і пов’язані з ним заходи можуть бути зняті раніше. Така модель відповідає принципу «ризик-орієнтованого підходу», проте в інших державах терміни і критерії відрізняються.

Порівняльний огляд у документі показує значну різнорідність підходів у світі: Велика Британія застосовує ризик-орієнтований підхід без фіксованого строку моніторингу; Франція вимагає посиленого контролю щонайменше 12 місяців після відставки; Канада розділяє підхід за походженням — для іноземних ПЗО контроль може бути довічним, для національних — 5 років; Сінгапур також практикує ризик-орієнтованість без фіксованого строку; Швейцарія передбачає мінімум 10 років нагляду; ОАЕ — мінімум 3 роки. Учасники дослідження звертають увагу, що ці варіації відображають різну оцінку ризиків, історичний і правовий контекст кожної країни та рівень розвитку фінансової інфраструктури.

Документ також порівнює українські норми з Європейським законодавством, зокрема Директивою 2015/849 та пізнішими рекомендаціями ЄС, які визначають широкий перелік посад, що підпадають під режим ПЗО (глави держав, урядовці, депутати, судді, посли тощо). У 2023 році ЄС опублікував додатковні орієнтири щодо переліку посад для країн-членів, і дослідження зазначає, що українські правила адаптують ці підходи в рамках Угоди про асоціацію.

Практичні наслідки для банків йтих клієнтів очевидні: необхідність розширених процедур KYC (know your customer), більш жорсткої перевірки бенефіціарів, введення внутрішніх лімітів для схвалення великих операцій та постійне моніторингу транзакцій. Банки мають не лише виявляти підозрілі операції, а й документувати оцінку ризиків і вживати заходів згідно з внутрішніми політиками та національними регуляторними вимогами.

У дослідженні також піднімається питання ефективності практичної реалізації: відсутність єдиних підходів до строків моніторингу, відмінності в визначенні «пов’язаних осіб» та складності встановлення реальних бенефіціарів ускладнюють роботу як банків, так і контролюючих органів. Автори звертають увагу на потребу у вдосконаленні механізмів обміну інформацією між державними реєстрами, фінансовими установами та правоохоронними органами для швидшого виявлення аномалій та кореляції ризиків.

Ключовий висновок дослідження — щоб відповідати стандартам FATF і кращим міжнародним практикам, Україні варто забезпечити чіткі процедурні правила для застосування посиленого моніторингу, визначити прозорі критерії для встановлення строків нагляду та посилити інструменти контролю за деклараціями й джерелами доходів ПЗО. Це також передбачає підвищення спроможності банків у частині аналітики ризиків і кращу координацію між регуляторами.