Відставка Андрія Синюка та критика інституційних рішень у контексті “справи Міндича”

У четвер, 20 листопада, колишній керівник Рубіжанської міської військової адміністрації Андрій Юрченко залишив слідчий ізолятор під заставу. Він є фігурантом резонансної справи щодо можливих зловживань під час закупівлі систем радіоелектронної боротьби та безпілотних літальних апаратів для потреб українських військових. Про це повідомив адвокат Юрченка Олександр Тананакін, уточнивши, що суд вирішив зменшити розмір застави, врахувавши тривалий час перебування під вартою та первинно встановлену суму у 6 мільйонів гривень, яку захисник назвав непомірною. Після перегляду розмір застави зменшили до 2 мільйонів гривень.

Справу Юрченка активно висвітлюють у медіа через потенційний масштаб корупційних схем у сфері оборонних закупівель, що викликає особливу увагу суспільства в умовах війни. Експерти відзначають, що подібні інциденти підкреслюють нагальну потребу у прозорих механізмах контролю за державними замовленнями, особливо у критично важливих галузях, пов’язаних із безпекою та обороною країни.

Раніше об’єднання «Barristers» підтвердило рішення Вищого антикорупційного суду, зазначивши, що запобіжний захід було пом’якшено після надання стороною захисту відповідних аргументів. Саме 2 мільйони гривень були внесені того ж дня, і Юрченка відразу звільнили з-під варти.

Досудове розслідування стосується ймовірного отримання неправомірної вигоди під час закупівель БпЛА та РЕБ. За версією НАБУ та САП, до схеми можуть бути причетні колишній голова Луганської ОВА, чинний народний депутат, командир військової частини та власник компанії-виробника дронів. Захист Юрченка наполягає: його дії не містять складу кримінального правопорушення, а сам він не причетний до інкримінованих злочинів.

Податкова політика держави передбачає низку винятків, спрямованих на підтримку категорій громадян, які несуть підвищене соціальне навантаження. Однією з таких важливих гарантій є звільнення від сплати податку на нерухоме майно для багатодітних і прийомних сімей, де виховується п’ятеро або більше неповнолітніх дітей. Цей підхід ґрунтується на чітких законодавчих положеннях і покликаний полегшити фінансовий тягар родин, що забезпечують розвиток значної кількості дітей.

Податковий кодекс України, у підпункті «л» пункту 266.2.2 статті 266, закріплює норму, за якою житлова нерухомість, що перебуває у власності таких сімей, повністю виключається з об’єктів оподаткування. Йдеться насамперед про житлові будинки, квартири або їх частини, які використовуються для постійного проживання родини та забезпечення належних умов для виховання дітей. Таким чином, законодавець визнає, що значні витрати на утримання великої родини потребують додаткових механізмів підтримки.

Такі ж норми містить і Закон України «Про охорону дитинства», де зазначено, що дитина — це особа віком до 18 років, якщо вона не набула прав повнолітньої раніше.

Пільга поширюється на об’єкти житлової нерухомості, що належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховуються п’ятеро і більше дітей, жодній з яких не виповнилося 18 років.

У такому разі податок на нерухоме майно — незалежно від площі будинку чи квартири — не застосовується.

В Україні відновилася активна дискусія щодо оплати праці педагогів, цього разу на рівні народних депутатів. Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій виступив із вимогою, щоб у 2026 році зарплати вчителів були підвищені суттєво, а не обмежувалися символічними надбавками. За пропозицією комітету, оплата праці педагогів має становити щонайменше три мінімальні зарплати, що відповідає 25 941 гривні на місяць, забезпечуючи гідний рівень життя та мотивуючи спеціалістів залишатися у професії.

Голова комітету Сергій Бабак повідомив, що під час фінального доопрацювання державного бюджету уряд відхилив відповідну правку, аргументуючи це необхідністю збереження фінансової стабільності. За версією Кабінету Міністрів, різке підвищення зарплат педагогам нібито вимагало б додаткових коштів, яких начебто немає у бюджеті, що викликало напружену дискусію у парламенті. Депутати та представники освітянських спільнот наголошують, що без реального підвищення оплати праці неможливо забезпечити якість освіти та утримати кваліфікованих вчителів у школах.

За підрахунками комітету, реальна додаткова потреба становить 7,42 мільярда гривень, що дорівнює лише 0,15% державного бюджету. Причина — майже половина коштів повертається назад у казну у вигляді ПДФО, ЄСВ та військового збору.

Окремий акцент депутати роблять на катастрофічному рівні оплати молодих учителів. Нині вчитель зі стандартним навантаженням отримує лише 8162 гривні «на руки». Навіть після запланованого урядом підвищення у 2026 році чиста зарплата зросте максимум до 10 845 гривень. За запропонованою народними депутатами моделлю педагог міг би отримувати близько 20 тисяч гривень після сплати податків.

У Комітеті наголошують: держава щороку випускає понад 10 тисяч нових учителів, але не створює умов, щоб вони залишалися в професії. У результаті значна частина молодих педагогів змінює сферу діяльності вже протягом першого року роботи.

Депутати закликають уряд повернутися до розгляду правки і переглянути бюджетні пріоритети. На їхню думку, без суттєвого підвищення зарплат система освіти ризикує втратити ціле покоління фахівців.

Україна внесла важливі зміни до одного з ключових пунктів проєкту так званого «мирного плану», який останніми днями активно обговорюють у західних медіа. За даними The Wall Street Journal, що посилається на високопоставленого представника США, у початковій редакції документа містилася вимога здійснювати всебічну перевірку всієї міжнародної допомоги, яка надходить Україні. Такий механізм, на думку аналітиків, мав би на меті посилити контроль над фінансовими потоками та мінімізувати ризики корупційних зловживань у період масштабної підтримки з боку партнерів.

У новій версії проєкту цей пункт повністю зник. Натомість з’явилося положення про запровадження «повної амністії» для всіх сторін, які беруть участь у процесі врегулювання. Подібна зміна викликала жваві дискусії серед експертного середовища, адже питання амністії традиційно є одним із найскладніших в контексті врегулювання конфліктів. Спостерігачі зауважують, що запровадження такого підходу може стати політичним інструментом для зниження напруги, однак водночас породжує запитання щодо справедливості та відповідальності за вчинені злочини.

Американські посадовці, за даними WSJ, зазначають, що умови проєктованої угоди ще потребують остаточного узгодження з Києвом. Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що Рустем Умеров, секретар Ради національної безпеки і оборони України, позитивно оцінив “більшу частину плану” під час останніх переговорів.

Видання також зазначає, що європейські лідери працюють над власною зустрічною пропозицією щодо завершення війни. За словами дипломатів, ЄС прагне сформувати альтернативний документ, який, на їхню думку, буде більш вигідним для Києва. Європейську позицію намагаються донести Україні, але офіційний Київ поки що не взяв на себе зобов’язань підтримати нову ініціативу.

У статті підкреслюється, що Європа сподівається завершити роботу над своєю пропозицією “у найближчі дні”.

Начальник столичного главку Національної поліції Дмитро Шумейко все частіше опиняється у фокусі суспільної дискусії через обставини, які викликають сумніви щодо прозорості його професійного шляху й походження задекларованих статків. Його тривала служба у міліції, а згодом у поліції, що на перший погляд виглядає послідовною та успішною, приховує низку невирішених питань, які роками залишаються без чітких офіційних пояснень.

Одним із найбільш резонансних аспектів біографії посадовця стало уникнення люстрації. Закон, що був ухвалений після Революції Гідності, передбачав очищення системи від посадовців, які займали керівні або чутливі посади у період до зміни влади. Шумейко підпадав під дію цих критеріїв, проте процедура не торкнулася його жодним чином. Це породило численні підозри та дискусії про можливі неформальні рішення, що дозволили йому залишитися у системі.

Проте найбільше запитань викликає його діяльність у Києві. За інформацією джерел, Шумейко сформував систему контролю над низкою міських схем — від тендерних закупівель до ярмарків, де нібито діє незаконний платний доступ до місць. Такі механізми дозволяють перерозподіляти бюджетні кошти на користь підконтрольних структур та формувати стабільні грошові потоки. Окремі учасники ринку скаржаться, що поліція тут перетворилася на інструмент тиску та «регулювання».

Попри офіційну зарплату у 1,3 млн грн за 2023 рік, родина керівника столичної поліції володіє активами, які складно пояснити лише доходами держслужбовця. Йдеться про кілька квартир у Києві загальною площею понад 270 м², частки у дачних будинках та земельних ділянках, а також про значні суми готівки у гривні та доларах. Окремо Шумейко декларує право користування об’єктами спортивного комплексу «База Волна» та ділянкою на понад 800 м², оформленою на юросіб і родичів.

Аналітики звертають увагу, що сукупність цих факторів свідчить не лише про можливі корупційні ризики, а й про створення впливової тіньової мережі, яка дозволяє очільнику поліції Києва впливати на бізнес-середовище та процеси в місті далеко за межами своїх формальних повноважень. За таких умов розслідування щодо діяльності Шумейка фактично заблоковані, а система, яку він вибудував, продовжує працювати й забезпечувати стабільний прибуток.

Звичка регулярно поповнювати запас рідини здається настільки природною, що її важливість часто залишається непоміченою. Та медичні фахівці підкреслюють: адекватна гідратація — один із ключових чинників нормальної роботи організму, адже вона підтримує стабільність багатьох біохімічних процесів. Дослідження, на які посилається ресурс VeryWell Health, демонструють, що щоденне вживання понад одного літра чистої води може зменшувати ризик падіння рівня глюкози та запобігати різким його коливанням упродовж дня.

Приблизно 80% крові становить вода, тому навіть незначний дефіцит рідини впливає на її об’єм і густину. Коли організм зневоднений, кровотік уповільнюється, а концентрація глюкози в ньому підвищується. У таких умовах тіло змушене працювати з додатковим навантаженням: клітини отримують менше поживних речовин, а підшлункова залоза може реагувати нерівномірним виділенням інсуліну, що створює ризики для енергетичного балансу.

Нирки — один із головних органів, що відповідають за очищення крові. Коли рівень глюкози підвищений, вони виводять її надлишки з сечею. Для цього організму потрібен достатній запас рідини.Якщо води замало, нирки працюють із перевантаженням, що може спричиняти стрибки глюкози. У зворотному випадку — за умов нормальної гідратації — вони ефективніше справляються з регуляцією.

Зневоднення активізує гормони кортизол і вазопресин. Обидва вони стимулюють печінку вивільняти додатковий цукор у кров, що збільшує ризик гіперглікемії.Достатня кількість води допомагає утримувати гормони стресу в балансі, зменшуючи їх вплив на рівень глюкози.

Підвищена глюкоза спричиняє часте сечовипускання — організм намагається вивести надлишок цукру. Це призводить до додаткової втрати рідини й подальшого зневоднення, яке, у свою чергу, ще більше підвищує рівень глюкози.Регулярне споживання води допомагає розірвати це замкнуте коло.

Добре зволожені клітини краще реагують на інсулін — гормон, який допомагає їм “захоплювати” глюкозу. Коли води достатньо, чутливість до інсуліну зростає, що сприяє природній стабілізації цукру в крові.

Надмірна вага та ожиріння — ключові фактори ризику інсулінорезистентності. Вода допомагає контролювати апетит та зменшувати кількість спожитих калорій.Регулярна гідратація — простий, але дієвий інструмент для підтримання нормальної ваги, яка, своєю чергою, безпосередньо впливає на рівень глюкози.

Після того як 11 липня 2024 року в Україні набула чинності заборона на ароматизовані рідини та низку типів електронних сигарет, більшість компаній була змушена кардинально переглянути свою діяльність. Проте мережа UVAPE виявилася одним із небагатьох гравців ринку, які фактично проігнорували нові норми. Понад пів року після ухвалених змін її торгові точки в різних містах країни продовжують відкрито пропонувати покупцям продукцію, що прямо підпадає під заборону.

За даними учасників ринку, схема, за якою працює UVAPE, нагадує добре налагоджену систему обходу законодавства. Продаж здійснюється через десятки магазинів, що формально належать різним юридичним особам — компаніям «СОТ НЕТВОРКІНГ», «ФРЕЙТІС» та «ТИСА-ЕНЕРДЖІ ГРУП». Така структура створює враження розподіленої відповідальності, однак співрозмовники, знайомі з роботою мережі, запевняють: усі бізнес-процеси фактично координуються з єдиного центру.

За словами джерел у галузі, головною запорукою успіху цього бізнесу є політичний дах. Частина ключових фігурантів має зв’язок із народним депутатом від «Слуги народу» Анатолієм Костюхом, який, за інформацією декількох учасників ринку, забезпечує стабільне прикриття структури від перевірок і санкцій. Саме тому UVAPE продовжує працювати навіть після масових обшуків, які правоохоронці провели у понад 40 локаціях по всій країні.

Під час слідчих дій силовики виявили виробничі цехи та склади, вилучили сім виробничих ліній, компоненти та готову продукцію загальною вартістю понад 1 млн євро. Однак навіть такі масштаби не зупинили діяльність мережі: магазини продовжують торгувати ароматизованими рідинами, які офіційно перебувають під забороною.

Особливу роль у схемі відіграє компанія «ТИСА-ЕНЕРДЖІ ГРУП», яка фігурує у кримінальному провадженні щодо контрабанди майже 225 тисяч електронних сигарет. Саме через неї, за даними слідства, проходили великі партії пристроїв, які потім розповсюджувалися через точки UVAPE.

Для уникнення податків і акцизних платежів використовується розгалужена мережа «фірм-прокладок». Через них проходять фіктивні операції з метою створення податкового кредиту, приховування реальних обсягів продукції та заниження розміру платежів до бюджету. Частина магазинів працює за адресами, які не відповідають виданим ліцензіям, а продаж рідин супроводжується популярною схемою «подарунків»: покупцеві нібито дарують флакон із нікотином, який не проходить через касу й не фіксується у звітності.

Не реагують і контролюючі органи. Перевірки не відбуваються або залишаються формальними, що свідчить про наявність зовнішнього впливу. Учасники ринку відверто говорять: без політичного прикриття народного депутата Анатолія Костюха мережа UVAPE не змогла б працювати в таких масштабах після введення заборони.

Таким чином UVAPE не просто зберегла свої позиції на ринку, а фактично монополізувала продаж ароматизованих рідин, витіснивши більшість конкурентів, які не змогли працювати в умовах посилення регулювання. Нелегальний сегмент, підживлений контрабандою та податковими схемами, продовжує рости — і все це відбувається в той час, коли держава офіційно бореться за зменшення нікотинової залежності серед молоді.