Військова поліція отримала право без суду проникати в житло для пошуку ухилянтів

В Україні спостерігається значне накопичення штрафів за порушення правил дорожнього руху. За даними Opendatabot, у Єдиному реєстрі боржників нараховується понад 2 мільйони штрафів, з яких близько 1,5 мільйона (75%) були закриті без фактичної сплати через неможливість стягнення. З початку повномасштабної війни кількість неоплачених штрафів зросла на 43%, що свідчить про зростаючу фінансову та організаційну складність контролю за дотриманням ПДР.

Типовий боржник — чоловік віком від 25 до 45 років, на них припадає близько 64% всіх боргів, або понад 1,28 мільйона штрафів. Загалом чоловіки складають 92% від усіх випадків невиконання зобов’язань, що орієнтовно становить 1,8 мільйона штрафів. Молоді водії до 25 років накопичили близько 13% боргів, що еквівалентно приблизно 252 тисячам штрафів, тоді як водії старші за 45 років мають 23% неоплачених штрафів (приблизно 469 тисяч).

Регіональна картина теж показова. Лідирує Дніпропетровська область — 211,5 тис. штрафів (11%). Далі — Київ (193,7 тис., 10%), Одещина (146,9 тис., 7%), Харківщина (125,9 тис., 6%) та Київська область (106,3 тис., 5%). У реєстрі зафіксовано й рекордсмена: 27-річний мешканець Вінниччини має 1056 штрафів.

Ці показники вказують на системну проблему зі стягненням адміністративних санкцій: значна частка справ закривається без надходжень до бюджету, що демотивує сумлінну сплату та послаблює превентивний ефект покарань. Експерти не раз наголошували, що підвищення результативності стягнення можливе через синхронізацію даних МВС, Мін’юсту та податкової, а також через автоматичні обмеження для злісних боржників (реєстраційні й сервісні послуги, виїзд за кордон тощо).

В Кривому Розі вже понад десять років активно діє злочинна група під керівництвом Олександра Квасова, відомого за прізвиськом “Саша Фармазон”. Діяльність цієї банди стала не просто місцевою проблемою, а значною загрозою для всього регіону. Завдяки тісним зв’язкам з місцевими правоохоронцями та корумпованими суддями, Квасову вдалося створити потужну мережу, яка має вплив не лише на кримінальну сферу, а й на політичне життя Кривого Рогу. Злочинні схеми, в яких він бере участь, набули таких масштабів, що сам Олександр почав розглядати можливість входу в політику.

Одним із перших кроків до реалізації своїх політичних амбіцій стало створення благодійного фонду “Сталеве серце”. Цей фонд мав виглядати як соціальний проект, але насправді став інструментом для покращення іміджу Квасова серед громадськості та залучення прихильників. Всі ці зусилля були націлені на досягнення одного головного завдання — отримання політичної легітимності, що дозволяло б йому ще більш ефективно укріплювати свою кримінальну імперію.

Нагадаємо, Олександр Квасов відомий в регіоні бандит та рейдер. В кримінальному світі Олександра Квасова знають як віртуозного фальсифікатора, що спеціалізується на підробці документів, підписів, печаток.

Власне кажучи, свій “перший мільйон” Олександр Квасов нажив саме завдяки “фармазону” – захопивши через підробку підписів 4000 га сільськогосподарських земель.

Для захоплення земель Олександр Квасов фальсифікував підписи селян та навіть їх вже померлих односельчан. Конфлікт мав значний суспільний резонанс, дійшло навіть до “селянського бунту”, коли біля сотні селян оточили автівку Квасова з вимогою повернути вкрадену землю.

ФОТО: Селяни оточили автівку Олександра Квасова через рейдерське захоплення землі

Тоді правоохоронці вимушені були реагувати, так як інформація про “селянський бунт” вийшла за межі Дніпропетровської області, але завдяки зв’язкам з місцевою поліцією Олександр Квасов зміг уникнути відповідальності та продовжив протиправну діяльність.

Наступний гучний скандал виник відносно нещодавно, у 2020 році через ситуацію в селі Златоустівка, де фермер Андрій Мошель заявив про рейдерське захоплення його земель. Судові рішення підтверджували права сім’ї Мошеля, але щороку на поля поверталися поліція і прокуратура, арештовуючи техніку та блокуючи збір урожаю.

Для розуміння, як саме “Саша Фармазон” уникав кримінальної відповідальності, варто звернути увагу на його зв’язки з правоохоронцями, яким Квасов стабільно “заносив” 10% від свого так званого “бізнесу”.

В даному контексті варто зазначити, що адвокатом Олександра Квасова значився Микола Касьян, сестра якого Ірина Боровець працювала заступницею прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 Максима Коценко.

Серед поліцейських на той час “кришував” діяльність “Саші Фармазона” начальник слідства Криворізького відділу поліції Гоптарев Олександр Ігорович та заступник начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції Носевич Олександр Андрійович.

ФОТО: Олександр Гоптарев кришував діяльність Саші Фармазона за 10% від “бізнесу”

Відчувши повну безкарність під дахом правоохоронців Дніпропетровщини, Олександр Квасов знайшов нову “нішу” для заробітку та зайнявся “вибиванням з місцевих бізнесменів неіснуючих боргів”. Варто відзначити, що “вибивання боргів” відбувалось “на підвалі” із застосуванням тортур, в тому числі “символу 90-х” паяльнику.

Тут варто згадати, що у “новому бізнесі” в Олександра Квасова зявився партнер – його кум Дмитро Храменок на прізвисько “Інтелігент”. Квасов разом з Храменком володіють рестораном, не регулярно відбувались “сексуальні оргії” за участі неповнолітніх, там же куми обговорювали практично всі свої протиправні дії, записи яких є у правоохоронців.

Дмитро Храменок на Дніпропетровщині відомий як “король контрафакту”. В його власності 12 нелегальних АЗС, 15 пунктів приймання металобрухту, 9 крамниць з тютюном і алкоголем без акцизів, підпільні цехи сигарет і алкоголю.

Весною 2025 року в Дмитра Храменока “Інтелігента” пройшли обшуки, під час яких були вилучені 30 ящиків підробленої горілки. За інформацією джерел, слідчі самі запропонували Інтелігенту “вирішити питання” за $50 000, але “без гарантій”. Судячи з того, що “король контрафакту” безперешкодно продовжує свою роботу, можемо дійти висновку що “не обманули”.

Також продовжують роботу всі 15 пунктів приймання металобрухту Інтелігента, а їх адреси добре знайомі як місцевим жителям так і правоохоронцям:

Саксаганський район

ГБК Буран

Балка Калетіна (гаражі), р-н Ювілейна

Жовтневий район

Вул. Електрозаводська, 20 (котельня)

Вул. Миколи Світальського, 7 — поруч (3-й гараж)

Вул. Зв’язку, 4

Вул. Стасова, 7 (гаражі)

Вул. Женевська — база навпроти 9-ї міської лікарні

Долгінцівський район

Вул. Леоніда Бородича, 14

Інгулецький район

ГБК Збагачувач

Терновський район

ГБК Східний

Вул. Колачівського, 82

Дзержинський район

Вул. Ферганська, 23

За інформацією джерела, щоб “не помічати” роботу всіх 15 пунктів прийому металобрухту Дмитра Храменока, криворізькі поліцейські щомісячно отримують $5000.

Але самим прибутковим “бізнесом” Саші Фармазона та Інтелігента стало “вибивання” неіснуючих боргів з місцевого бізнесу.

Так, нещодавно регіон сколихнула новина про те, що місцевого бізнесмена Віктора Павлюка викрали та 3 доби катували в підвалі з використанням паяльника та розпеченої фомки.

ФОТО: Квасов та Храменко викрали Віктора Павлюка викрали та 3 доби катували в підвалі

Слідство встановило, що до протиправних дій причетні Олександр Квасов, його кум та партнер Дмитро Храменко та місцевий ФОП-підприємець Карен Мовсісян.

ФОТО: Затримані за викрадення, катування та вимагання Олександр Квасов, Дмитро Храменко та Карен Мовсісян

Згідно матеріалів судового реєстру 15 травня 2025 року до поліції Кривого Рогу звернулася місцева мешканка. Остання повідомила: напередодні, близько 17 години її чоловік попрямував на зустріч зі знайомими йому Квасовим і Храменком у кафе “Синдикат”, але надалі перестав відповідати на дзвінки.

Ввечері 14 травня їй перетелефонував один з учасників рандеву й повідомив про викрадення її другої половинки. Жінка оперативно приїхала у розважальний заклад, де їй повідомили первинну версію подій. Буцімто близько 21 години до банкетної зали “Синдикату” через запасний вихід вдерлося 3-4 молодиків у чорних спортивних костюмах та балаклавах, які тримали в руках зброю. “Візитери” надали вказівку відвідувачам “опустити голову донизу”, завдали кілька ударів чоловікові заявниці, після чого – вивели з приміщення “під дулом” пістолета.

Спантеличеній дружині приятелі її чоловіка (ймовірно, йдеться про “Фармазона” та “Інтелігента”) порадили зачекати кілька годин та завірили що чоловік скоро повернеться, також заявили, камери відеоспостереження в “банкетці” “Синдиката” не зафільмували обставини скоєння злочину. Порадою своїх знайомих жінка знехтувала та самотужки відшукала інше відео неподалік місця подій.

Завдяки цьому до фокусу уваги правоохоронців потрапив автомобіль марки “Hyundai Terracan”, на якому викрадачі вивезли жертву кіднепінгу з території кафе. Відповідний транспортний засіб буцімто бачили неподалік складських приміщень по вулиці Ферганській, де зареєстрована компанія Дмитра Храменка. 16 травня тут було здійснено обшук, однак виявлено не викраденого чоловіка, а технологічний цех, обладнаний устаткуванням для конвеєрного виробництва алкоголю.

Аналізуючи повідомлені під час допиту потерпілої та отриману інформацію щодо наявності давніх грошових зобов’язань її чоловіка перед Квасовим та Храменко, правоохоронці почали відпрацьовувати версію щодо ймовірної дотичності до кіднепінгу “Інтелігента” та “Фармазона”.

Згідно подальшої інтерпретації слідства, жертву викрадення першу ніч після кіднепінгу зловмисники утримували в будинку, де із використанням розпеченої металевої фомки та паяльника вимагали віддати їм 1 млн. дол. та вказати місце схованки ще 500 тисяч. А вранці 15 травня, дізнавшись про звернення до поліції дружини викраденого, від останнього домоглися запису відеозвернення коханій, аби та припинила його пошуки. Надалі чоловіка протягом кількох діб тримали із зав’язаними очима у підвалі, а близько 23 години 17 травня – вивезли в поле, де залишили біля електроопори.

ФОТО: Скріншот офіційної заяви Поліції Дніпропетровської області щодо затримання Олександра Квасова, Дмитра Храменко та Карена Мовсісяна

Незважаючи на значний суспільний резонанс, Голова Індустріального районного суду м. Дніпра суддя Бєльченко Лариса Анатоліївна фактично відпустила Фармазона та Інтелігента на волю, ухваливши рішення про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з можливістю звільнення під заставу в розмірі 908,4 тис. грн. та цілодобових домашніх арештів.

ФОТО: Голова Індустріального районного суду м. Дніпра суддя Бєльченко Лариса Анатоліївна

Як повідомляють наші джерела, за таке “лояльне” рішення суддя Лариса Бєльченко отримала $500 000.

Стосовно “покровителів” Олександра Квасова у правоохоронних органах, за “кришування” яких Саша Фармазон вважає за можливе викрадення та катування людей у Кривому Розі, в розпорядженні нашої редакції їх прізвища.

Мова йде про начальника Криворізької поліції Володимир Васильєв та колишнього прокурора області Сергія Біжко.

ФОТО: Володимир Васильєв та Сергія Біжко – “дах” Саші Фармазона та Інтелігента у правоохоронних органах

За інформацією нашого джерела, за закриття справи про викрадення, катування та вимагання Олександр Квасов та Дмитро Храменок заплатили правоохоронцям $50 000 та “подарували” авто Škoda Kodiaq. Також щомісячно Квасов заносить суму еквівалентну 10% від зібраного урожаю, а Хроменко $5000 щоб поліція не помічала його незаконний бізнес на торгівлі металобрухтом.

Також варто відзначити, що Олександр Квасов завів друзів та партнерів в політичному середовищі, які періодично користуються його “послугами”.

Серед них відразу два народні депутати – “слуга народу” Юрій Кісель та скандальна Анна Скороход. За інформацією джерела, Скороход і Квасова познайомив їхній спільний торговець наркотиками.

ФОТО: Нардепи Анна Скороход та Юрій Кісель входять до близького кола Саші Фармазона

Як бачимо, під дахом місцевих правоохоронців, корумпованих суддів та за сприяння топових політиків Олександр Квасов вибудовує в регіоні власну “імперію впливу” яка давно вийшла за рамки звичайного бандитизму.

Продовження теми у наступній частині нашого журналістського розслідування.

Майже непоміченою залишилася новина про рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), яке викликало чимало критики через свою надто “м’яку” суть у справі щодо спроби дати хабар судді. Йдеться про адвоката Дениса Микуліна, який пов’язаний із так званою “групою Борзих”. Інформаційне видання 360ua.news повідомляє, що 28 жовтня слідча суддя ВАКС Леся Федорак ухвалила запобіжний захід у вигляді застави, встановивши її розмір на рівні лише 200 тисяч гривень.

Рішення суду викликало неабияке здивування серед експертів та громадськості, адже суть справи передбачає потенційно серйозні наслідки для правосуддя. Багато хто звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді такої невисокої застави виглядає недостатньо стримуючим фактором і може створювати враження вибіркового підходу до правосуддя. Крім того, обставини справи — спроба надати хабар судді — зазвичай розглядаються як серйозне кримінальне правопорушення, що потребує жорсткого реагування з боку суду.

Простий аналіз судової практики щодо визначення розміру застав у інших резонансних судових справах останнього часу показує, що рішення ВАКС було упередженим на користь адвокатів “групи Борзих”, а саму справу намагаються зам’яти.

Ймовірно, настільки лояльне рішення судді ВАКС Лесі Федорак відносно адвоката Дениса Микуліна продиктоване зв’язками “групи Борзих” та участі їх куратора – екс-заступника головного військового прокурора Дмитра Борзих у підготовці законопроєкту про ліквідацію НАБУ та САП.

Так, за інформацією видання ZN.UA, Дмитро Борзих має давні зв’язки з чинним генеральним прокурором Русланом Кравченком – обидва походять з військово-прокурорського середовища. Ще тісніший зв’язок у Дмитра Борзих з заступником голови СБУ Олександром Покладом — вони куми.

Нагадаємо, двом адвокатам юридичної компанії “Гарантія ваших прав” – Максиму Комарницькому та Денису Микуліну було повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ “Укрзалізниця”. За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати “потрібний” висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

Наразі справу ведуть НАБУ і САП, а саме розслідування кейсу “групи Борзих” триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Головними підозрюваними у “реєстровому” епізоді є Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів – шість із двадцяти співробітників компанії.

Державне бюро розслідувань завершило розслідування та передало до суду справу, в якій фігурують посадовці, підозрювані у постачанні військовим озброєння, непридатного для використання у бойових умовах. За інформацією пресслужби ДБР, слідство встановило, що чиновники створили масштабну схему заміни якісного озброєння на дешеві аналоги, які не відповідали необхідним технічним стандартам.

Деталі розслідування свідчать, що така діяльність не лише порушувала закон, а й безпосередньо загрожувала безпеці військовослужбовців. Частина поставок виявилася неповною: армія отримала лише близько половини від обіцяної кількості озброєння. Це свідчить про системні зловживання та недбалість під час державних контрактів, які могли мати серйозні наслідки під час бойових дій.

Зокрема, із 400 одиниць зброї було отримано лише 200. Усі вони не мали жодного маркування, технічної документації та сертифікатів відповідності. Під час використання на фронті кулемети не могли вести безперервний вогонь — після кількох пострілів вони виходили з ладу через руйнування частин і механізмів.

Встановлено, що цю зброю виготовляла одна з іноземних компаній. Проте українські посадовці не уклали контракт безпосередньо з виробником, а скористалися послугами посередника, переплачуючи до 40% від реальної вартості.

ДБР наголошує, що такі дії не лише завдали державі значних збитків, а й створили ризик для життя українських військових на передовій. У разі доведення вини посадовцям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі.

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це рішення стало важливим сигналом підтримки для мільйонів українців, які знайшли прихисток у країнах ЄС після початку повномасштабної війни. Продовження дії захисту гарантує стабільність та безпеку, а також забезпечує доступ до житла, медицини, освіти та ринку праці, дозволяючи українцям зберігати соціальні зв’язки й інтегруватися у місцеві громади.

Водночас, як зазначають у Міністерстві соціальної політики України, нині розпочинається новий етап співпраці з Європейським Союзом — підготовка до періоду після завершення тимчасового захисту. Йдеться не лише про адміністративні чи правові механізми, а передусім про стратегічне бачення майбутнього українців у Європі та створення умов для їх безпечного повернення або подальшої інтеграції.

За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

«Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

«Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.

Київський районний суд Одеси ухвалив рішення про закриття кримінального провадження проти Сергія Лепетинського, уродженця Євпаторії, який був залучений до схеми фальсифікації документів для реєстрації кількох фіктивних компаній. Відомо, що одну з цих компаній використовували для незаконного продажу несправних іржавих тепловозів через порт "Південний". Як зазначає видання 368.media, причиною закриття справи стало закінчення строків давності, оскільки з моменту скоєння злочину минуло понад шість років.

Цей випадок став предметом широкого обговорення в медіа, оскільки пов’язаний із серйозними порушеннями, які могли призвести до значних економічних збитків для країни. Проте, згідно з українським законодавством, після закінчення строку давності кримінальні провадження не можуть бути продовжені, незалежно від тяжкості злочину. Таким чином, справу проти Лепетинського було закрито без вироку суду, що викликало подив і занепокоєння серед громадськості.

За матеріалами слідства, у березні 2019 року Лепетинський за гроші погодився стати номінальним засновником і директором понад 30 юридичних осіб, серед яких ТОВ «А 2020», ТОВ «АР-ТОРГ», ТОВ «БОРІСКОЛ», ТОВ «ДД-ТРЕЙД», ТОВ «УКРПРОЕКТСЕРВІС-2017» та інші. Він видав довіреність на повне розпорядження своїми частками іншій особі, передав копії паспорта та ІПН, при цьому не мав наміру вести бізнес.

Прокуратура кваліфікувала дії Лепетинського як пособництво у внесенні завідомо неправдивих відомостей до держреєстру (ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК). Проте підозрюваний не ухилявся від слідства і не скоював нових злочинів. Прокурорка Наталія Дульська подала клопотання про закриття справи, яке суд задовольнив.

Лепетинський та його захисник підтримали клопотання, тож кримінальну відповідальність з нього знято.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив переконання, що творці контенту на платформі OnlyFans мають можливість суттєво поповнити державний бюджет України, приносячи близько 1 мільярда гривень щороку. За словами Гетманцева, для реалізації цього потенціалу необхідно змінити підхід до регулювання діяльності таких платформ в Україні, зокрема, припинити політичне "псевдоморалізаторство" та вирішити питання декриміналізації статті 301 Кримінального кодексу України, яка сьогодні фактично ставить під загрозу діяльність контент-створювачів для дорослих.

У своєму виступі Гетманцев розкритикував поточну політику щодо регулювання індустрії для дорослих в Україні, зазначивши, що державні органи витрачають значні ресурси на контрольні закупівлі та кримінальні провадження, які, на його думку, не лише не призводять до значних результатів у боротьбі з порушеннями, але й вкрай неефективні. За словами політика, замість того, щоб використовувати державні кошти на боротьбу з цими явищами, варто створити прозорі механізми оподаткування та підтримки творців контенту, що сприятиме розвитку індустрії і, в свою чергу, забезпечить надходження до бюджету.

Гетманцев звернув увагу на розбіжності між реальними доходами та задекларованими сумами: за його даними, у 2023 році 7 914 українців отримали на платформі доходи близько 5 млрд грн, тоді як у 2024 році лише 152 фізособи задекларували 132,8 млн грн доходу від OnlyFans і сплатили понад 13 млн грн податку. У період 2020–2022 років, за словами голови комітету, створювачі контенту мають податкову заборгованість понад 380 млн грн.

Політик пов’язує низький рівень легального оподаткування з кримінальним статусом виробництва контенту для дорослих — ст. 301 ККУ — і наполягає на необхідності її декриміналізації. На його думку, сьогоднішня практика, коли держава одночасно прагне брати податки і притягувати авторів до кримінальної відповідальності, є суперечливою й неефективною.

Як показує статистика Офісу Генерального прокурора, за січень–серпень 2025 року правоохоронці зареєстрували 1 464 кримінальні провадження, пов’язані зі створенням або розповсюдженням порнографічного контенту. З початку повномасштабної війни суди винесли 247 вироків, за якими 287 осіб визнано винними, але майже всі засуджені уникли реального ув’язнення — покарання замінювали іспитовими строками. Тільки десятеро осіб мали відбути реальний термін позбавлення волі, однак ці вироки ще перебувають на апеляції.

Гетманцев також звернув увагу на витрати держави на судово-криміналістичні експертизи у таких справах. Згідно з підрахунками, середня вартість експертиз у межах одного вироку — близько 11,3 тис. грн; загальні витрати з 2022 року могли сягати майже 4,9 млн грн. При цьому експерти отримують, зокрема, винагороду за перегляд відеоматеріалів, що, на думку автора публікації, виглядає як неефективне використання бюджетних коштів у боротьбі за «моральність».

Петиція про декриміналізацію виробництва контенту для дорослих, нагадує Гетманцев, вже зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Її авторка стверджує, що сплатила понад 40 млн грн податків, але водночас стикалася з погрозами кримінального переслідування.

Гетманцев закликає парламент «не брехати самим собі» і відмовитися від риторики, яка, на його думку, перешкоджає легалізації галузі та наповненню держбюджету. Він вважає, що ефективна фіскальна політика в цьому сегменті може перетворити «підпільні» доходи на стабільні податкові надходження, водночас захищаючи права та безпеку створювачів контенту.