Військовозобов’язаних жінок будуть штрафувати

Постійна втома далеко не завжди пояснюється лише недосипом або стресом. Часто її джерела криються в дрібних щоденних звичках, які на перший погляд здаються незначними. Нестача води, дефіцит важливих поживних речовин, малорухливий спосіб життя — усе це непомітно виснажує організм, знижує концентрацію та робить день тяжким.

Гідратація як основа енергії Навіть легке зневоднення, що становить лише 1–2% маси тіла, здатне провокувати головний біль, знижувати працездатність і створювати відчуття виснаження. Вода необхідна не тільки для підтримання об’єму крові, але й для перенесення кисню до тканин, нормальної роботи обміну речовин і виведення токсинів. Орієнтир досить простий: щодня випивати 1,5–2 літри води, а в спеку або під час активних тренувань обсяг можна збільшувати. Важливо розподіляти пиття рівномірно протягом дня, а не робити великі порції одноразово.

Харчування і мікроелементи. Дефіцити магнію, вітаміну D та B12 проявляються не лише слабкістю, а й апатією, тривожністю, розладами сну. Базове рішення — раціон з рибою, зеленню, бобовими, горіхами, насінням і свіжими овочами. Якщо симптоми тримаються — доцільно перевірити рівні в аналізах і коригувати під наглядом лікаря.

Рух. Тривале сидіння сповільнює кровообіг, погіршує надходження кисню до мозку — і тіло «провалюється» у втому. Декілька коротких пауз на 10–15 хвилин легкої ходи чи розминки протягом дня помітно підвищують рівень енергії.

Втома часто є сигналом про нестачу води, поживних речовин або руху. Налагодьте ці три звички — і вже за тиждень самопочуття зазвичай помітно поліпшується. Якщо ж виснаження триває, посилюється або супроводжується схудненням, болем у грудях, задишкою, порушеннями серцевого ритму — зверніться до лікаря.

Київський районний суд Одеси ухвалив рішення про звільнення від кримінальної відповідальності Сергія Лепетинського, уродженця Євпаторії, якого обвинувачували в організації схем фальсифікації документів для створення фіктивних компаній. Ці фірми використовувалися для реалізації угод з державними структурами, зокрема, з портом «Південний», у рамках яких постачалися непридатні для експлуатації іржаві тепловози. Як повідомляє редакція 368.media, рішення суду стало можливим через сплив строків давності — понад шість років з моменту скоєння злочину.

Судова справа, кримінальне провадження №7202500210000002, була закрита з огляду на те, що обвинувачений не ухилявся від слідства та не здійснював нових протиправних дій. Це рішення викликало змішану реакцію серед громадськості, оскільки такі злочини, що можуть мати серйозні наслідки для економіки та безпеки держави, часто стають предметом широкого обговорення. Водночас юристи зазначають, що строки давності є важливим аспектом українського кримінального права, що іноді може призвести до закриття справ навіть за наявності серйозних підозр.

За матеріалами справи, у березні 2019 року Лепетинський за гроші погодився стати “номінальним” засновником і директором близько 30 компаній. Серед них — ТОВ «А 2020», ТОВ «АР-ТОРГ», ТОВ «БОРІСКОЛ», ТОВ «ДД-ТРЕЙД», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» та інші. Через частину цих структур, за даними слідства, проводили оборудки з продажу старих тепловозів до порту “Південний”, яким тоді керував фігурант антикорупційних розслідувань Віталій Жуковський.

26 березня 2019 року Лепетинський видав нотаріальну довіреність, що дозволяла іншій особі повністю розпоряджатися його корпоративними правами — продавати частки, змінювати директорів і статути. Таким чином, “фірми-прокладки” фактично контролювали інші учасники схеми.

Прокуратура кваліфікувала його дії як пособництво у внесенні завідомо неправдивих даних до державного реєстру (ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК України в редакції 2015 року). Однак у 2022 році термін притягнення до кримінальної відповідальності сплив, і прокурорка Наталія Дульська сама подала клопотання про закриття справи.

Нагадаємо, саме через одну з компаній Лепетинського — ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» — порт “Південний” придбав несправні старі тепловози, що призвело до значних збитків. Попри це, основні організатори схеми, включно з Віталієм Жуковським, досі не притягнуті до відповідальності.

Українські Військово-Морські Сили здійснили успішну операцію з ураження російського гарнізону, розташованого на буровій платформі "Сиваш" у Чорному морі. Як повідомили у пресслужбі флоту, в результаті атаки було ліквідовано розрахунок протитанкових ракет, а також знищено технічні засоби розвідки та спостереження, які дозволяли окупантам здійснювати контроль над акваторією між Кримом та узбережжям Одеської області.

Ця операція стала частиною стратегічних дій українських ВМС, спрямованих на посилення безпеки в чорноморському регіоні та протидію російській агресії в акваторії. Бурова платформа "Сиваш" входить до складу так званих "вишок Бойка" — кількох платформ, захоплених Росією після анексії Криму у 2014 році. Серед них також перебувають платформи "Петро Годованець", "Таврида" та "Україна". Після захоплення цих установок Росія дооснастила їх сучасними системами розвідки, радіоелектронної боротьби (РЕБ) та гідроакустики, що дозволило їй перетворити ці об'єкти на важливі стратегічні пункти для контролю над Чорним морем.

Останніми днями українські сили також били по енергетичній інфраструктурі РФ, яка живить оборонні підприємства: повідомлялося про ураження Орловської ТЕС та підстанції “Новобрянська” у Брянській області. За оцінками, такі атаки обмежують спроможність Росії підтримувати військову логістику і виробництво.

Ситуація на фронті. На тлі морських ударів Росія продовжує тиснути на сході. За підрахунками західних аналітиків, у жовтні РФ досягла обмежених територіальних зрушень, водночас тривають запеклі бої за логістичні вузли Донеччини.

“Вишки Бойка” — чотири морські бурові платформи Чорноморнафтогазу, які Росія захопила у 2014 році та згодом використовувала у військових цілях як опорні пункти спостереження в морі.

Прокурори Офісу Генерального прокурора України ініціювали кримінальне провадження проти депутата Полтавської міської ради. Йому висунуто підозру за подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях, що є порушенням, відповідно до частини 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Згідно з результатами слідства, депутат впродовж 2022–2024 років не зазначив у своїх деклараціях наявні віртуальні активи, а також операції з ними, загальна сума яких перевищує 200 мільйонів гривень. Це включає не лише його власні активи, але й активи близьких родичів.

Незважаючи на те, що у 2025 році були подані уточнені декларації, ці дані також виявилися неповними та частково неточними. Таке порушення може мати серйозні наслідки для депутата, оскільки воно передбачає кримінальну відповідальність за умисне подання неправдивої інформації в офіційних документах. Справа є важливою не лише з правової точки зору, а й для демонстрації прозорості фінансової діяльності державних посадових осіб.

Розслідування проводилося спільно з Головним слідчим управлінням Національної поліції та Управлінням СБУ в Полтавській області. Викриття стало результатом комплексної перевірки декларацій депутата та його родичів, що дозволило встановити приховані активи і недостовірні відомості.

Наразі триває досудове розслідування, за результатами якого буде прийнято рішення про притягнення депутата до відповідальності. Санкція статті передбачає покарання за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації посадової особи місцевого самоврядування.

1 листопада має особливе значення для багатьох культур і релігій. Цей день насичений різноманітними святами та пам’ятними подіями, що охоплюють релігійні, історичні й побутові аспекти. У католицькому світі 1 листопада відзначають День усіх святих — свято, яке присвячене шануванню всіх святих, як відомих, так і невідомих. Це день, коли віряни моляться за тих, хто досяг святості, але чия пам’ять не увічнена в офіційних календарях.

Для православних віруючих 1 листопада також важливий, адже це день вшанування святих безсрібників Косьми та Даміана, які прославилися своїми чудесами та цілительським даром, надаючи безкоштовну допомогу хворим і нужденним. Ці святі символізують милосердя та благочестя, і їхній приклад служить орієнтиром для віруючих, які прагнуть жити в гармонії з Богом і людьми.

У православній традиції за новим стилем сьогодні згадують святих безсрібників Косьму і Даміана — двох братів-лікарів, яких шанують як чудотворців і покровителів зцілення. Їм моляться про здоров’я, про полегшення хвороб, про благополуччя родини і домашніх тварин. У народному побуті їхній день часто сприймали як «свято лікарів»: було прийнято дякувати тим, хто лікує, і бажати їм удачі в роботі.

У деяких церковних календарях на 1 листопада також припадає вшанування священномученика Іоанна та святої Юліанії, а за старим стилем цього дня згадують пророка Іоїля. Тобто дата має кілька нашарувань — залежно від обрядової традиції.

Свято в УкраїніОкремого державного вихідного 1 листопада в Україні немає, але дата має свій людський вимір через іменинників і постаті, пов’язані з цим днем. Серед народжених цього числа називають поетку Дніпрову Чайку, актора і режисера Федора Стригуна, а також воїнів сучасної російсько-української війни — зокрема Дмитра Коцюбайла («Да Вінчі») та Івана Зубкова. Таким чином, 1 листопада в українському контексті все більше сприймається як день пам’яті про людей, які стали символами культури й спротиву.

Міжнародні та світські святаЄвропа сьогодні згадує день народження Європейського Союзу — річницю того історичного процесу, який привів до створення політичного і економічного об’єднання з єдиним ринком і спільними правилами.

1 листопада також називають Днем вегана. Ідея цього дня — не лише про харчування без м’яса, молока й яєць, а й про етичне ставлення до тварин і відповідальність людини за вплив на довкілля. У багатьох країнах цього дня проводять тематичні лекції та дегустації рослинних страв.

На початку листопада відзначається і Всесвітній день чоловіків. Його сенс — не стільки формальні вітання, скільки увага до здоров’я чоловіків, психологічної стійкості, ролі батьківства та підтримки ветеранів.

Серед менш офіційних, але популярних тематичних дат на 1 листопада — День екології, День бізнес-аналітики, День ароматичних свічок, День нульового меридіана і День догляду за вусами. Вони виникли як професійні або благодійні ініціативи і часто використовуються для інформаційних кампаній.

Народні традиції і прикметиУ народному календарі день Кузьми і Дем’яна вважався межею між «осінніми клопотами» і зимовою підготовкою. До цього часу зазвичай закінчували всі роботи в саду й на городі, завершували консервацію, прибирали інструменти. Жінки брали зерно з нового врожаю, варили каші, пекли пироги: вважалося, що страви із зерна приносять здоров’я на зиму.

Цей день був і про погоду. Якщо 1 листопада йшов перший сніг, чекали ранньої й холодної зими. Якщо ставала відлига — обіцяли теплий листопад. Високі мурашники «прогнозували» швидкі заморозки, а сильна затяжна злива вважалася добрим знаком для врожаю наступного року. Люди уважно дивилися на туман і вологість: мокрий і вітряний день — до сирої, вітряної зими.

Що під забороноюТрадиційні застереження цього дня стосуються передусім поведінки, а не якихось обрядів. Вважалося небажаними сварки, брехня, азартні ігри та зловживання алкоголем — бо це «виносить хворобу й бідність» у дім. Також радили не робити великих покупок і не витрачати гроші без потреби, щоб не накликати фінансові проблеми. Окремо казали, що день невдалий для риболовлі та збору грибів: «землю краще не турбувати — хай відпочиває перед зимою».

Колишній міністр екології Ігор Шевченко став лідером за витратами на політичну рекламу в соціальній мережі Facebook серед українських політиків. За результатами дослідження руху «Чесно», у 2025 році Шевченко інвестував більше 8,5 тисячі доларів на просування власних публікацій. Це дозволило йому стати першим у рейтингу витрат на платну рекламу серед українських діячів.

У своїх рекламних постах Шевченко активно просуває контроверсійні та радикальні ідеї. Серед найбільш резонансних тез — заклики до введення смертної кари для корупціонерів та повернення ядерного статусу Україні. Окрім того, він активно тестує електоральні настрої українців щодо можливого президентства генерала Валерія Залужного. Це свідчить про намагання Шевченка відчути настрої потенційних виборців і протестувати свої політичні тези перед широкою аудиторією.

Ці платні пости не зводилися до звичайного піару. Шевченко робив ставку на гасла, які явно апелюють до емоцій виборця: смертна кара для корупціонерів, відмова від євроінтеграційного курсу, повернення Україні ядерного статусу. Окремий напрямок — реклама дописів із риторикою на кшталт «Залужний — наступний президент?». Таких публікацій, зафіксованих аналітиками, було щонайменше п’ять, і всі вони йшли за гроші.

Паралельно Шевченко рекламував тексти «про себе»: авторські роздуми про виховання дітей, позицію щодо ЛГБТ-спільноти, моральні оцінки різних соціальних тем. У «Чесно» вважають, що ця лінія — спроба не просто збирати охоплення, а формувати власне впізнаване електоральне ядро під потенційну участь у виборах.

Другим за обсягом витрат став харківський депутат від групи «Відновлення України» Олександр Фельдман — понад $6 тис. Його реклама зосереджена навколо особистих політичних позицій та діяльності «Фельдман-Екопарку». Водночас навколо парку не раз виникали звинувачення з боку UAnimals: зоозахисники заявляли, що заклад утримує тварин без належних дозволів і з порушенням умов.

На третій позиції — лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко з витратами близько $6,1 тис. У його випадку реклама працює інакше: це не стільки ідеологічні ультиматуми, скільки демонстрація діяльності. Порошенко просуває ролики та пости про свою депутатську роботу, благодійні поїздки, допомогу армії, а також публікації про санкційний тиск проти нього самого.

У переліку найбільш активних рекламодавців фігурують також народні депутати Лариса Білозір і Олександр Качура (по близько $3,5 тис.), голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул, очільниця Хмельницької облради Віолетта Лабазюк, а також Олексій Леонов і Павло Жебрівський. Це підтверджує, що політична реклама давно вийшла за межі парламентських фракцій і стала інструментом для персонального просування в регіонах.

Рух «Чесно» звертає увагу на ще один аспект. Значна частина цих оголошень у Facebook формально не виглядає як передвиборча агітація. Це або «особиста думка політика», або «громадська ініціатива», або «соціальне питання», але в реальності ці повідомлення будують імідж, збільшують впізнаваність і тестують реакцію аудиторії на конкретні меседжі. Фактично — це м’який старт кампаній без оголошеної кампанії.

Тобто Facebook для українських політиків став не просто майданчиком для самореклами, а полем, де відразу видно, які ідеї «заходять», хто на них реагує і кого можна перетворити на лояльного виборця. Ігор Шевченко, з його поєднанням радикальних тез і персонального самопросування, поки що в цьому полі — найдорожчий гравець.