Військовий експерт розповів про тяжку ситуацію на фронті

Генеральна прокуратура України ініціювала судовий процес із метою повернення державі земельної ділянки площею 14,5 га на вулиці Обухівській у Святошинському районі Києва. За даними правоохоронців, ця земля, що належить Інституту рибного господарства НААН України, використовувалася не за своїм прямим призначенням: замість створення ставків для вирощування риби розпочали підготовчі роботи для житлової забудови. Планувалося реалізувати проєкт через компанію «Акцепт Логистик Груп», яку пов’язують із бізнесвумен Владиславою Молчановою.

Правоохоронці наголошують, що невиконання цільового призначення державної землі завдало потенційних збитків суспільству, оскільки ділянка мала слугувати для розвитку науково-дослідних і виробничих потреб у сфері аквакультури. Натомість її передача під комерційний житловий проєкт ставить під загрозу не лише законність використання землі, а й стратегічні плани розвитку галузі рибного господарства.

Правоохоронці наголошують, що при первинній реєстрації у 2001 році категорія земель водогосподарського призначення не була внесена до кадастру, а у 2009 році інститут уклав договір із «Акцепт Логистик Груп», дозволивши компанії готувати територію під будущє котеджне містечко. За даними прокуратури, ставки на ділянці були засипані, територію вирівняно, а далі землю незаконно віднесли до категорії «землі житлової та громадської забудови», хоча уповноважений орган не приймав рішення про зміну її цільового призначення.

У жовтні прокуратура подала позов і вже домоглася забезпечення позову: суд тимчасово заборонив будь-які будівельні та підготовчі роботи на ділянці площею 14,5 га та передачу обох ділянок третім особам. Це має запобігти повторній реєстрації землі або початку активного будівництва до завершення процесу.

Адвокат і правозахисник Олександр Дядюк наголошує, що інститут не мав права самостійно укладати такі угоди, оскільки розпорядником державних земель у Києві є КМДА, а нині — КМВА. Він зазначив, що у разі перемоги прокуратури наступним кроком стане оскарження договору про забудову. Дядюк намагався долучитися до справи як третя особа від благодійної організації «КЕКЦ», однак суддя Сергій Турчин відмовив. Адвокат стверджує, що «справу хочуть провести тихо», але додає, що у прокуратури є шанси на успіх.

Свої сумніви щодо розгляду справи у першій інстанції він аргументує попередніми рішеннями цього ж судді, зокрема у справі про повернення громаді Києва земель біля озера Вирлиця. Тоді суд першої інстанції також відмовив прокуратурі, але рішення вдалося переграти в апеляційній та касаційній інстанціях.

Передісторія цієї земельної ділянки має понад 20 років. У 2006 році інститут уклав договір участі у забудові з компанією «Нове місто», яка згодом передала свої права «Акцепт Логистик Груп». Компанія отримала дозволи на підготовчі та будівельні роботи ще у 2010–2012 роках, але проєкт так і не реалізували. У 2016 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження через можливу незаконну забудову земель водного фонду, але у 2021 році справа була закрита «через відсутність складу злочину». Суди першої та апеляційної інстанцій тоді дійшли висновку, що будівництво не суперечить цільовому призначенню ділянки.

Попри це, новий позов прокуратури ґрунтується на тому, що земельна категорія була змінена неправомірно, а інститут фактично позбавив державу водного фонду, знищивши гідротехнічні споруди, ставки та порушивши умови користування землею. Правоохоронці також зауважують, що водні об’єкти не могли бути приватизовані чи передані в оренду.

ТОВ «Акцепт Логистик Груп» пов’язують із девелоперськими групами «BT INVEST» та «Stolitsa Group», які контролюють значні активи у сфері нерухомості та роздрібної торгівлі. Владислава Молчанова, ключова фігура групи, раніше була співвласницею компанії «Нове місто», першого інвестора забудови на Обухівській. Її бізнес неодноразово фігурував у скандальних земельних історіях, зокрема у справі про 18 га ринку «Столичний», де НАБУ та САП повідомили про підозри за фактом можливої незаконної приватизації землі.

Схожі конфлікти виникають і щодо земель інших наукових установ, зокрема НАН України, чиї ділянки у Голосіївському районі також подаються під забудову приватним компаніям, що викликає судові суперечки та протести громади. Дядюк наголошує, що державні наукові установи фактично перетворилися на операторів із розпорядження землею, а інвестиційні угоди укладаються у непрозорий спосіб, нерідко без конкурсів та без погоджень Кабміну.

Доля ділянки 14,5 га на вул. Обухівській тепер залежить від суду. Якщо прокуратура доведе незаконність зміни цільового призначення та перевищення повноважень інститутом, земля може бути повернута у відання держави.

Голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець повідомила про можливі порушення під час державних закупівель «Енергоатому» у період із 15 березня по 25 серпня 2022 року. За її словами, компанія здійснювала постачання для Запорізької атомної електростанції у той час, коли об’єкт вже перебував під повним контролем російських окупаційних сил. Інформація була озвучена після засідання Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки, де детально обговорювалися економічні ризики та можливі зловживання у сфері державних коштів.

Богуславець наголосила, що йдеться про значні суми бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення роботи об’єкта, який фактично знаходився під контролем противника. Це викликає серйозні питання щодо законності таких закупівель, а також ефективності контролю за використанням державних ресурсів у критичних умовах воєнного часу. Експерт підкреслила необхідність ретельного розслідування, адже йдеться не лише про фінансові втрати, а й про безпеку ядерного об’єкта, потенційні ризики для населення та репутаційні втрати державної корпорації.

За словами Богуславець, у зазначений період «Енергоатом» продовжував укладати контракти на постачання для ЗАЕС широкого спектру товарів і послуг. Загальна сума окремих закупівель сягала сотень мільйонів гривень.

Зокрема:

– близько 210 млн грн спрямували на харчування персоналу станції;– проводилися закупівлі господарських товарів — рукавичок, взуття, інструментів, обладнання;– витрачалися державні кошти навіть на корм для риб, яких утримують на території атомної станції.

Богуславець наголосила, що подібні витрати в умовах окупації виглядають щонайменше абсурдними, адже фактично український бюджет забезпечував потреби об’єкта, який росіяни використовують у власних інтересах.

«Мільйони йшли на корм для риб на окупованій ЗАЕС, мільйони. Офіс Президента так і не зробив висновків за тиждень і не дав вказівок своїм ручним правоохоронним органам і премʼєру не зневажати нас ще більше», — заявила вона.

В електронній системі Prozzoro й зараз доступна інформація про один із таких тендерів — закупівлю послуг харчування на суму 210 млн грн, що підтверджує частину озвучених даних.

Після оприлюднення нових подробиць громадські організації очікують реакції правоохоронних органів та офіційних пояснень від уряду й керівництва «Енергоатому».

Після резонансного оприлюднення так званих “плівок НАБУ”, що спричинили помітні політичні потрясіння та поставили під сумнів прозорість окремих процесів у владі, редакція переходить до поглибленого аналізу персон, які, за даними слідства та джерел, могли бути причетними до формування неофіційних фінансових потоків, відомих як “чорна каса Алі-Баби”. Ця серія матеріалів має на меті показати ширший контекст процесів, що відбуваються за межами публічної політики, та звернути увагу на персонажів, які опинилися у центрі гучних справ.

У розслідуванні НАБУ ключове місце посідає так званий “Міндіч-гейт”, у межах якого згадується низка впливових осіб, зокрема керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. У матеріалах оперативної розробки “Мідас” він фігурує під окремою кодовою назвою, що додатково підсилює інтерес до його потенційної ролі у викритій схемі. Важливо підкреслити, що всі ці дані наразі перебувають у стадії перевірки слідчими органами, а фактичний статус кожного з фігурантів буде визначений лише після завершення офіційних процедур.

Раніше ми повідомляли, що глава ОП Андрій Єрмак (Алі-Баба) згадується на плівках НАБУ в контексті необхідності “оплати певних потреб глави ОП із корупційної каси”, таких як оплата лобістських історій у США, Британії та ЄС.

Водночас, крім корупційних схем на “енергетиці та оборонці”, не менший вклад в “чорну касу Алі-Баби” вносили десятки чиновників рангом нижче, таких як довірена особа Андрія Ермака, голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

За інформацією нашого джерела, Кирило Фесик уже кілька років поспіль входить до кола довірених осіб особисто Андрія Борисовича. Цю довіру він заслужив не як голова району, а як людина, яка забезпечувала фінансування “чорної каси” Офісу Президента.

Зокрема, як глава Оболонського району столиці, Кирило Фесик фактично розпоряджається бюджетом приблизно в 3 мільярди гривень на рік, з яких йому вдається “виводити чистими” чистими понад 200 мільйонів гривень на рік.

Так, за інформацією джерела, річний “заробіток” Кирила Фесика на “тендерах на теплі та електроенергії” складає до 10% за рахунок передачі частини потужностей бізнесу за готівку.

Також корупційні надходження з “району” поступать від “чорної” оренди, незаконної торгівлі та підключення до мереж.

За цими статтями дуже складно підрахувати точні суми, але правоохоронці кажуть, що подібні схеми приносять Фесику близько 1 мільйона доларів на місяць нелегальних доходів.

Окрема стаття доходу – обкладання даниною бізнесу Оболонського району. Щоб зрозуміти порядок цифр, достатньо згадати епізод за участю Кирила Фесика та Владислава Трубіцина, який звинувачується в отриманні майже 1,4 млн грн хабара.

За матеріалами слідства, гроші Трубіцин вимагав від київських підприємців, що хотіли взяти в оренду точки пересувної вуличної торгівлі. Трубіцин був затриманий при отриманні частини хабара, коли переховувався в кабінеті голови Оболонської РДА Кирила Фесика і, власне, там його і знайшли детективи НАБУ.

Також, як повідомляє джерело, великий бізнес Оболонського району столиці “в обмін на звільнення від перевірок і тиску”, щомісяця збирає на “підтримку військової інфраструктури” близько 10-15 мільйонів гривень, які поступають на рахунки підконтрольних Фесику благодійних фондів.

Крім того, за інформацією джерела, Кирило Фесик і його юридична команда брали участь у консультаціях Олега Татарова щодо захоплення підприємств, у тому числі, і у Оболонському районі.

Далі буде…

18 листопада 2025 року, вівторок, минає 1363-й день від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей день поєднує церковні традиції, історичні спогади, професійні відзначення та іменини, які здавна мають своє місце в українському календарі.

У церковному середовищі сьогодні згадують святих мучеників Платона та Романа — двох подвижників, що постраждали за віру в часи жорстоких переслідувань християн за правління імператорів Максиміана та Діоклетіана. Їхня незламність і готовність зберігати духовні переконання перед обличчям смертельної загрози стали символом вірності та відваги, а згодом — частиною традиції, яку продовжують вшановувати віряни.

Святий Платон, родом із Анкіри, відомий своєю непохитною вірою. Він відкрито докоряв язичникам за ідолопоклонство, за що був жорстоко катований. Попри страшні тортури, святого не змусили зректися Христа.

Святий Роман, діакон із Кесарії Палестинської, також виступив проти язичницьких обрядів. Його катували, намагаючись примусити до зречення, а коли він відмовився, йому відрізали язик. За переказами, він продовжував чудесним чином промовляти до людей. Після тривалих тортур святого задушили у в’язниці.

У народі цей день пов’язували з приходом справжньої зими. Традиційно існували певні заборони:

• не виконувати важку фізичну роботу, оскільки вона «забирає силу»• не розпалювати вогонь без потреби — щоб не накликати люту зиму• не вирушати в далеку дорогу — шлях може бути непередбачуваним і слизьким

18 листопада називали Платоновим днем. Казали: «Прийшов Платон — веде зиму за руку». Вважалося, що саме після цього дня холоди встановлюються остаточно.

Прикмети:

• сніг на Платона — зима буде ранньою та суворою• ясна та морозна погода — на холодну, але суху зиму• мокрий сніг чи дощ — зима буде з відлигами• південний вітер — до м’якої та короткої зими• низький туман — наближається потепління

Цього дня іменини святкують: Микола, Платон, Роман.

Дітей, народжених 18 листопада, вважали особливо талановитими та чутливими до мистецтва. Талісман цього дня — опал, камінь, який за легендами відкриває приховані здібності та захищає здоров’я.

Серед відомих людей, які народилися цього дня:

• 1847 — Володимир Навроцький, український економіст і публіцист• 1859 — Кость Левицький, правознавець і голова Державного секретаріату ЗУНР• 1886 — Софія Альбіновська-Мінкевич, українська художниця

Цього дня відбулися важливі події:

• 1626 — Папа Урбан VIII освятив собор святого Петра• 1654 — почалася оборона козацької фортеці Буша• 1838 — Тарас Шевченко завершив перший варіант поеми «Тарасова ніч»• 1883 — у США запроваджено єдину систему часу• 1918 — проголошено незалежність Латвії• 1928 — прем’єра мультфільму «Пароплавчик Віллі», дебют Міккі Мауса• 1978 — масове самогубство секти «Храм Народів» у Гаяні• 2007 — трагедія на шахті ім. Засядька: загинули понад 100 гірників

18 листопада відзначається День сержанта Збройних Сил України — подяка тим, хто забезпечує дисципліну, організацію та боєздатність підрозділів.

У світі святкують День Міккі Мауса — легендарного героя Disney, який уперше з’явився у мультфільмі 1928 року.

Також 18 листопада — Всесвітній день запобігання сексуальній експлуатації дітей та Європейський день захисту дітей від насильства і сексуальної експлуатації. Ці дати нагадують суспільству про необхідність активного захисту прав дітей та підтримки тих, хто постраждав від насильства.

Козацьких гетьманів зазвичай уявляють як постатей із булавою, очільників переможних походів та творців державних традицій. Проте політична історія України XVII–XVIII століть значно складніша за романтизовані образи підручників і літературних переказів. Це була епоха, що більше нагадувала напружений політичний трилер, наповнений боротьбою за вплив, швидкими змінами союзів, втручанням великих держав і драматичними поворотами, які визначали долю козацької державності.

У цей період козацька старшина жила в умовах постійного протистояння між внутрішніми амбіціями та зовнішніми імперськими інтересами. Після визвольної війни Богдана Хмельницького на українські землі з різних боків впливали Річ Посполита, Московське царство, Османська імперія та Кримське ханство, кожне з яких прагнуло підкорити або принаймні контролювати територію Гетьманщини. Гетьмани, обираючи шлях між цими силами, мусили вести тонку дипломатичну гру, де кожне рішення могло зміцнити владу або ж завершитися поразкою, вигнанням чи навіть смертю.

палацових переворотів,

замовних убивств,

інформаційних кампаній,

змов старшини,

інтриг іноземних держав,

отруєнь та розстрілів,

шпигунства та таємних агентів сусідніх імперій.

Історик Кирило Галушко зазначає, що українська політична еліта того часу жила в умовах, коли “зрада була звичайною стратегією виживання”.

Одним із яскравих прикладів стала змова проти Івана Виговського після Гадяцької угоди 1658 року. Попри спроби Виговського вирвати Україну з-під московського контролю, старшина звинуватила його у “служінні полякам”. У 1664 році гетьмана заарештували та стратили пострілом за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, який пішов на васальні відносини з Москвою, загинув у 1668 році під час зустрічі з Петром Дорошенком. Замість переговорів відбулася кривава розправа, що, за однією з версій, була частиною московської політичної гри.

У 1687 році відбувся перший український “двірцевий переворот”: гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської підтримки на користь Івана Мазепи, звинувачуючи його у зраді та амбіціях, попри відсутність реальних доказів. Самойловича заслали до Сибіру.

XVIII століття стало часом отруєнь, таємних вбивств, московських спецоперацій та суперництва серед козацької старшини. Навіть Іван Мазепа став жертвою масштабної інформаційної кампанії Москви: фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини були спрямовані на дискредитацію гетьмана.

Уроки Гетьманщини важливі й сьогодні. Політична боротьба того часу демонструє, що інтриги, фейки, змови та агентурні ігри були невід’ємною частиною української політики, а зовнішній тиск і маніпуляції залишаються актуальними і для сучасної держави.

Попри розслідування, розпочате Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро ще в лютому 2024 року, у Головному управлінні ДПС у Харківській області не відбулося жодних відчутних зрушень. Схеми, пов’язані з незаконним «поверненням ПДВ», штучним внесенням підприємств до категорії ризикових та блокуванням податкових накладних, продовжують функціонувати, перетворюючи податкову систему регіону на інструмент тиску та збагачення обмеженого кола осіб.

За даними підприємців і громадських активістів, на керівних позиціях формально відбулися певні кадрові ротації, проте фактичні виконавці сумнівних рішень залишилися на своїх місцях або передали повноваження лояльним «приймачам». Подібна практика дозволяє зберігати контроль над фінансовими потоками та ухилятися від кримінальної відповідальності, створюючи видимість оновлення структури.

Заступниця начальника Світлана Подсоха та її донька Анна Подсоха, яка очолює управління податкових ризиків, володіють квартирами, будинками, землею, елітними авто та нежитловою нерухомістю у центрі Харкова. Борги за комунальні послуги вони не сплачують, а стягнення через суд не впливає на їхній статус.

Юлія П’яташ, колишня «права рука» Гладченка та Марєхіна, уникла покарання, здавши керівників, і залишилася на посаді начальниці відділу ризиків. Її майно включає кілька квартир, землю, автомобіль та доларові заощадження. Донька проживає у Польщі, а борги за комунальні послуги перевищують 21 тисячу гривень.

Сергій Захаров, офіційно головний державний інспектор, фактично є «касиром» Селезня, збираючи «данину» з бізнесу та розподіляючи її між своєю «четвіркою». Він володіє автопарком, нерухомістю, готівкою та банківськими рахунками. Захарова «забронювали» від мобілізації, тоді як справжні податківці вже служать на фронті.

Прифронтовий Харків страждає від війни щодня: гинуть люди, руйнуються будинки, а податківці продовжують збагачуватися на тіньових схемах, прикриваючись посадами та зв’язками. Експерти та активісти ставлять питання: чи залишаться нові «податкові феодали» без покарання і чи держава готова протистояти корупції у прифронтових регіонах?

Кава давно перетворилася на невід’ємний елемент щоденних звичок для людей у всьому світі, а нові наукові дані додають цьому напою ще одну вагому перевагу. Дослідження, проведене науковцями Південного медичного університету в Гуанчжоу та опубліковане в журналі Annals of Internal Medicine, свідчить: тривалість життя може бути пов’язана не лише зі споживанням кави загалом, а передусім зі способом її приготування.

Автори роботи зазначають, що різні методи заварювання здатні по-різному впливати на організм. Це пов’язано з тим, що при фільтрації напій проходить крізь паперовий або інший фільтр, який затримує частину органічних сполук, зокрема дітерпенів — речовин, що можуть впливати на рівень холестерину. Водночас нефільтрована кава, наприклад приготована у турці, френч-пресі або деяких традиційних способах, зберігає усі елементи, що природно містяться у зерні.

Фахівці проаналізували дані понад 171 тисячі учасників британського біобанку, які протягом семи років фіксували свої харчові звички та спосіб життя. Як з’ясувалося, ті, хто регулярно пив чорну каву без цукру, мали на 16–20% нижчий ризик передчасної смерті порівняно з тими, хто каву не вживав.

Ще несподіванішими виявилися результати для тих, хто додавав до напою невелику кількість цукру — приблизно одну столову ложку (12 г). У цієї групи ризик передчасної смерті був ще нижчий — на рівні 29–31%.

Дієтолог Дана Елліс Ханнес зазначає, що такі висновки добре узгоджуються з попередніми науковими даними.

За її словами, кава є природним протизапальним напоєм і містить значну кількість поліфенолів та антиоксидантів, які позитивно впливають на здоров’я. Найкориснішою залишається саме чорна кава, оскільки вона не містить додаткових жирів чи підсолоджувачів.

«Чиста кава без підсолоджувачів зберігає всі свої корисні властивості, а цукор чи вершки можуть додавати запальні сполуки», — пояснює Ханнес.

Водночас експертка наголошує, що невелика кількість цукру не є проблемою, якщо загальний раціон збалансований. Одна чайна ложка не викликає різких коливань рівня глюкози та не шкодить здоров’ю — на відміну від популярних солодких кавових напоїв, де може міститися до 8–12 ложок цукру разом із вершками.

Таким чином, дослідники припускають: звичка пити чорну або лише злегка підсолоджену каву може бути простим, але ефективним кроком для потенційного збільшення тривалості життя.