Військовий експерт розповів про тяжку ситуацію на фронті

Під прикриттям масштабної інвестиційної програми, спрямованої нібито на модернізацію українського газовидобутку, в діяльності АТ «Укргазвидобування» протягом багатьох років функціонувала схема системного виведення державних коштів. За даними джерел у галузі, ключові управлінські рішення ухвалювалися керівництвом компанії у тісній співпраці з низкою афілійованих підрядників. Саме ці структури отримували багатомільярдні контракти без конкуренції, відкритих тендерів та будь-якого технічного підґрунтя, що дозволяло фактично монополізувати найприбутковіші напрямки робіт.

Одним із найпомітніших прикладів експерти називають проєкт буріння пошукової свердловини №888 на Шебелинському родовищі. Попри наявні у вихідній геологічній документації попередження про відсутність підтверджених покладів і вкрай низьку якість доступних сейсмічних даних, керівництво компанії схвалило реалізацію проєкту в максимально короткі строки. Усі етапи – від технічного обґрунтування до вибору виконавця – були проведені з грубими порушеннями, а підрядником стала компанія, що вже неодноразово отримувала контракти без прозорих процедур.

Координацію фінансових потоків забезпечували генеральний директор Сергій Лагно, директор із закупівель Роман Власенко, директор з геологорозвідки Максим Вітик та директор з безпеки Дмитро Ткачонок. Саме вони погоджували укладання низки непрозорих контрактів, зокрема шести договорів на постачання кабельної продукції вартістю 131,46 млн грн. Усі контракти були підписані у січні–березні 2025 року без проведення відкритих торгів, а реальні обсяги закупівель свідомо роздрібнювали, щоб уникнути контролю.

Порушення фіксувалися і в екологічному блоці діяльності підприємства. У першому кварталі 2025 року компанія повідомила про історичний рекорд — 107 136 метрів пробурених свердловин. Однак утворений у процесі буровий шлам замість спеціальної утилізації зливався просто на рельєф місцевості, що не лише порушує екологічні норми, а й створює загрозу хімічного забруднення.

Окремий епізод стосується аварії на газопроводі високого тиску у квітні 2024 року. Розслідування встановило, що причиною стала незаконна врізка перемички без проектної документації. Інцидент призвів до пожежі, збитків місцевій громаді та поставив під сумнів дотримання елементарних вимог безпеки на підприємстві.

Зібрані факти свідчать, що Укргазвидобування використовувалося як фінансовий плацдарм для непрозорих операцій, тоді як державні інвестиції перетворювалися на інструмент виведення коштів через підконтрольні структури.

Військова медикиня Збройних сил України та відома громадська діячка Аліна Михайлова висловила публічне обурення з приводу допису радника Офісу президента Сергія Лещенка, у якому той зачепив народного депутата Ярослава Железняка та тему волонтерської діяльності. Як повідомляє «Цензор.НЕТ», обговорення розгорілося під постом Лещенка, де Михайлова залишила емоційний і доволі жорсткий коментар.

Попри те, що сама медикиня неодноразово критикувала Железняка за окремі дії та заяви, цього разу вона стала на бік депутата, наголосивши: характер висловлювань Лещенка переходить межі конструктивної дискусії. Михайлова підкреслила, що в умовах війни будь-які маніпуляції темою волонтерства є неприпустимими, а публічні намагання дискредитувати людей, які причетні до допомоги армії, завдають шкоди загальній боротьбі.

«Абсолютно не прихильниця Железняка, але, щоб таку х#йню писати — це треба норм відпрацьовувати так», — написала вона.

Медикиня наголосила, що війна триває з 2014 року, і за цей час, на її думку, Лещенко жодного разу не став на захист України зі зброєю в руках.

«Ого як, волонтер з медалями. Гидота», — додала Михайлова, звинувативши піарника ОП у лицемірстві.

Коментар Михайлової викликав активне обговорення у соцмережах, адже суперечка між представниками влади, військовими та волонтерами стала особливо чутливою темою у період активних бойових дій.

Розслідування, оприлюднене 25 листопада «Слідством.Інфо», привернуло увагу до маловідомих обставин діяльності російської кінокомпанії, пов’язаної з колишніми бізнес-партнерами президента Володимира Зеленського по Студії «Квартал 95». Журналісти встановили, що формальним власником структури став громадянин Латвії Ігорс Залівскіс — людина без жодного досвіду в індустрії медіа, яка до цього працювала різноробочим у європейських країнах. Такий вибір номінального керівника викликав запитання щодо реального контролю над компанією та її фактичних вигодонабувачів.

За даними розслідувачів, у 2018 році Володимир Зеленський публічно заявляв про повне закриття свого бізнесу в Росії та вихід із проєктів, що функціонували на території держави-агресора. Однак три кінокомпанії — «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс» — залишалися під контролем його давніх партнерів: братів Шефірів, а також бізнесмена Андрія Яковлева. Попри заявлений намір розірвати зв’язки з російським ринком, юридичні зв’язки цих структур зберігалися значно довше, ніж повідомлялося публічно.

Наприкінці 2021 року власником Green Family Ltd став латвієць Ігорс Залівскіс. Розслідувачі встановили, що його професійна діяльність не пов’язана з медіабізнесом: він працював сантехніком та будівельником у Норвегії й Англії. При цьому кума Залівскіса — Марина Разумова — тривалий час співпрацювала з «кварталівцями» та до 2019 року керувала Green Family Ltd.

Аналітики зазначають, що фінансові операції компанії у Росії були швидкими та непрозорими. Так, у грудні 2021 року «Грин Филмс» отримала від Всеросійської державної телерадіокомпанії 99,5 млн рублів (понад 1,3 млн доларів), які були витрачені протягом трьох днів.

Журналісти припускають, що попри формальну зміну власника, компанія продовжує контролюватися колишніми бенефіціарами — бізнес-партнерами Зеленського. Спроби зв’язатися з ними не дали результатів: Сергій і Тимур Міндіч, Андрій Яковлєв та Сергій Шефір не відповіли, а Борис Шефір відмовився коментувати, пославшись на дружбу із президентом.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко наголосив, що питання справедливості, відповідальності та дотримання стандартів доброчесності в органах прокуратури є фундаментальними й не можуть залишатися поза увагою. Він підкреслив, що проблема фіктивних інвалідностей серед працівників прокуратури роками перебувала під негласною забороною для обговорення: хтось свідомо не помічав очевидних порушень, хтось називав їх дрібними відхиленнями, а дехто відверто користувався можливістю уникати службових обов’язків або отримувати незаконні державні виплати.

Після свого призначення Кравченко ініціював комплексну та безпрецедентну перевірку всіх прокурорів, які мають статус інвалідності. Процедуру доручили Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, яка отримала повноваження проаналізувати обставини набуття цього статусу, відповідність медичних документів реальному стану здоров’я та дотримання законодавства під час оформлення. Особлива увага приділялася випадкам, коли прокурори, маючи офіційно встановлену інвалідність, продовжували вести активний спосіб життя, виконувати роботу без обмежень або брати участь у діяльності, несумісній із заявленими медичними висновками.

За інформацією Генпрокуратури, перевірка вже призвела до суттєвих кадрових рішень та дисциплінарних заходів:

74 прокурори звільнені з органів прокуратури;

66 посадовців увільнені з адміністративних посад;

290 дисциплінарних проваджень перебувають на розгляді.

Кравченко підкреслив, що кожен випадок розглядається індивідуально, адже серед прокурорів є люди, які дійсно мають підтверджені захворювання та законне право на статус особи з інвалідністю.

Генпрокурор наголосив, що звільнення з посад — лише перший етап очищення системи. Водночас правоохоронці розслідують кримінальні правопорушення, і вже кілька справ передано до суду. Серед них — провадження щодо заступника керівника Уманської прокуратури та колишнього очільника прокуратури Хмельницької області.

Ще один фігурант справи — колишній прокурор, який після восьми років роботи слідчим у Черкасах у 2019 році звільнився й вступив до Національної академії прокуратури. Паралельно він «оформив» собі інвалідність, отримавши від МСЕК ІІ групу з нібито втратою 80% працездатності — без огляду та навіть без особистої присутності.

Впродовж п’яти років чоловік незаконно отримував пенсію, перебуваючи на державному забезпеченні. У вересні підозри оголосили як самому прокурору, так і посадовцям МСЕК, які сприяли оформленню фіктивного статусу.

Нині справа вже передана до суду.

За словами Руслана Кравченка, прокуратура завершила лише перший етап боротьби з корупційними практиками у сфері встановлення інвалідності. Розслідування тривають, і ті, хто роками зловживав довірою держави, нестимуть відповідальність у повному обсязі.

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області ухвалив обвинувальний вирок щодо водія, котрий намагався підкупити поліцейського, аби уникнути відповідальності за керування автомобілем у стані сп’яніння. Йдеться про інцидент, який трапився 6 жовтня 2024 року в селі Голинь Калуського району та став підставою для відкриття кримінального провадження за фактом пропозиції неправомірної вигоди службовій особі.

За матеріалами справи, близько 17:07 екіпаж патрульної поліції зупинив автомобіль Citroën, водій якого мав чіткі ознаки алкогольного сп’яніння: нечітку мову, різкий запах алкоголю та нестійку поведінку. На законну вимогу правоохоронців пройти огляд на стан сп’яніння чоловік відповів відмовою, після чого поліцейські розпочали складання адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Він поклав на передню панель службового автомобіля три купюри по 100 доларів США — загалом 12 366,06 гривні за курсом НБУ — і словесно запропонував неправомірну вигоду в обмін на непритягнення до відповідальності.

Поліцейський від хабара відмовився, повідомив про інцидент на лінію 102 та викликав слідчо-оперативну групу. На місці також оформили адміністративний протокол.

У суді обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та сприяв розкриттю правопорушення. Суд врахував як пом’якшувальні обставини каяття і співпрацю зі слідством, так і обтяжуючу — вчинення правопорушення у стані алкогольного сп’яніння.

За ч. 1 ст. 369 КК України водія оштрафували на 17 000 гривень. Три купюри по 100 доларів конфісковано в дохід держави. Крім того, з чоловіка стягнуто 4775,4 гривні витрат на технічну експертизу документів. Арешт на вилучене майно, накладений 8 жовтня, суд скасував.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів.

Через тимчасово окупований Маріуполь зафіксовано значне переміщення російської військової техніки та особового складу у бік Пологів і Гуляйполя, що свідчить про чергове посилення угруповання окупаційних військ на південному напрямку. Інформацію про це оприлюднив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко, який наголосив на безпрецедентних масштабах пересування техніки в межах міста.

За його даними, маріупольці помітили конвої, що рухалися чітко організованими колонами. Серед них — сім тягачів, навантажених броньованою технікою, у тому числі бойовими машинами, підготовленими до передислокації на передову. Крім того, через місто проїхали п’ятнадцять вантажівок із російськими військовими та боєкомплектом. Колону супроводжували автомобілі забезпечення та спостереження, які координували рух та контролювали його безпеку.

Андрющенко зазначив, що на техніці було помічено характерне російське маркування — «трикутник у трикутнику». Вантажівки та допоміжні автомобілі виглядали новими, не після ремонту. На його думку, це свідчить не про часткове латання втрат, а про повноцінне посилення ударного угруповання російської армії на цьому напрямку.

«Це не “латання дірок”, а повноцінне посилення. Тому говорити про “стабілізацію” під Гуляйполем поки що не варто», — наголосив він.

Аналітики DeepState підтверджують, що ситуація в Запорізькій області ускладнюється. За їхніми даними, райони Степногірська та Приморського фактично перетворюються на «сіру зону» через постійні маневри російських підрозділів та активні пошуки слабких місць в українській обороні. Окупанти намагаються обійти укріплення навколо Гуляйполя та продовжують тиск на цьому відтинку фронту.

За оцінками експертів, зафіксоване перекидання сил є найбільшою передислокацією російських військ через Маріуполь за останній рік.

У Чехії вибухнув гучний скандал навколо компанії Reactive Drone, яка протягом двох років перепродавала китайські дрони для потреб української армії з колосальною націнкою — у двадцять разів вище собівартості. Розслідування, проведене Radiožurnal та висвітлене виданням iRozhlas, показало, що компанія закупила обладнання приблизно на 36 мільйонів крон, тоді як продажі до України становили 692 мільйони крон, що еквівалентно близько 28 мільйонам доларів.

За даними журналістів, причини такого надзавищення цін у документах не пояснені, а представники слідчих органів називають ситуацію «складною для розуміння» та підкреслюють відсутність очевидного економічного обґрунтування. Крім того, у розслідуванні зазначено, що внутрішні договори та фінансові документи компанії містять суперечливі дані щодо вартості закупівлі та транспортування дронів, що викликає додаткові запитання щодо прозорості операцій.

Попри величезні прибутки, Reactive Drone фактично не платила податків у Чехії. Більшість отриманих коштів — 638 мільйонів крон — компанія переказала на китайські банківські рахунки. За оцінкою поліції, держава недоотримала щонайменше 130 мільйонів крон, і ця сума може зрости.

Правоохоронці вже заморозили близько 384 мільйонів крон на рахунках Reactive Drone. У поліції заявили, що, з огляду на масштаби вилучених коштів, збитки бюджету будуть компенсовані у повному обсязі.

Водночас журналісти з’ясували, що офіційна штаб-квартира компанії розташована у звичайному житловому будинку в Празі. Жоден із сусідів не знає ані представників Reactive Drone, ані самої назви фірми.

Директор компанії вже перебуває під вартою, його спільниця — бухгалтер — проходить слідство у статусі підозрюваної, але залишається на волі. Розслідування триває, а мотиви встановлення нечуваної націнки на техніку для української армії поки лишаються відкритими.