Військовим збираються підвищити виплати

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію активів загальною вартістю понад 5 мільйонів гривень у депутата Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області Олега Ткаченка. Підставою для такого рішення стали результати перевірки, проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції, яке дійшло висновку про невідповідність вартості задекларованого майна офіційним доходам посадовця та його родини.

У ході аналізу фінансового стану депутата НАЗК встановило, що частина цінного майна була оформлена на близьких родичів, що розцінюється як спроба приховати реальних власників активів. Зокрема, автомобіль Volkswagen ID4 2023 року випуску вартістю понад один мільйон гривень був зареєстрований на колишню дружину Олега Ткаченка. Інший транспортний засіб — Jaguar XF — оформлено на його сина, який, за даними агентства, не мав достатніх доходів для самостійного придбання такого майна.

Фактично користувався цим майном сам депутат. Автівки були придбані за його дорученням, і саме він їх використовував. Законних доходів для придбання такого майна ні у Ткаченка, ні у членів його родини не було.

Після того, як стало зрозуміло, що активи підлягають конфіскації, частину земель депутатська родина намагалася терміново продати третім особам, здебільшого «своїм». Однак прокуратурі вдалося накласти арешт, і приховати активи не вдалося.

Варто зазначити, що інформація про майно депутата була встановлена в межах кримінального провадження щодо злочину у сфері охорони довкілля, яке розслідує Броварська окружна прокуратура. Тому конфіскація активів може бути лише початком розслідування.

На польсько-українському кордоні правоохоронні органи виявили одразу два транспортні засоби, що перебували в міжнародному розшуку. Йдеться про викрадений у Польщі екскаватор, а також легковий автомобіль марки Lexus, який розшукували правоохоронні служби Іспанії. Обидва випадки стали результатом перевірок, проведених під час перетину кордону, і вкотре підтвердили ефективність міжнародної співпраці у боротьбі з транскордонною злочинністю.

Як повідомили польські прикордонники, 9 січня на пункті пропуску «Корчова – Краківець» під час спроби виїзду з Польщі було зупинено вантажівку з напівпричепом. За кермом перебував 35-річний громадянин України. Під час огляду з’ясувалося, що транспортний засіб перевозив кілька одиниць будівельної техніки, серед яких був екскаватор, внесений до бази даних як викрадений на території Польщі.

Під час перевірки законності походження одного з екскаваторів з’ясувалося, що машина перебуває в розшуку польською владою. За даними правоохоронців, екскаватор вартістю близько 160 тисяч злотих був викрадений на території Польщі понад дев’ять років тому. Техніку вилучили, а водія допитали в межах слідчих дій. Розслідування триває.

Крім того, ще один випадок викриття викраденого транспорту стався 8 січня у Дембіці. Співробітники прикордонної служби в Медиці спільно з місцевою поліцією під час перевірки автомобіля Lexus RX 450h виявили ознаки підробки ідентифікаційних номерів.

Після встановлення фактичного реєстраційного номера з’ясувалося, що автомобіль, орієнтовною вартістю близько 100 тисяч злотих, був втрачений на території Іспанії та перебуває в розшуку іспанських правоохоронних органів. Авто вилучили, обставини його переміщення та походження з’ясовуються.

Польські правоохоронці зазначають, що контроль за викраденими транспортними засобами на кордоні залишається одним із пріоритетних напрямів роботи, зокрема в межах міжнародної співпраці.

Центри з контролю та профілактики захворювань повідомили про актуальну ситуацію щодо поширення інфекційних хвороб та можливі ризики для населення. У своїй заяві фахівці наголосили на важливості постійного моніторингу епідемічної ситуації, адже сезонні чинники, активні міграційні процеси та загальне навантаження на систему охорони здоров’я можуть впливати на динаміку захворюваності.

Експерти зазначають, що особливу увагу нині приділяють профілактичним заходам. Йдеться про вакцинацію, своєчасне виявлення симптомів, дотримання гігієнічних норм і готовність медичних закладів до можливого зростання кількості пацієнтів. За даними фахівців, саме превентивні дії дозволяють значно знизити ризик масового поширення хвороб і уникнути перевантаження лікарень.

Абсолютним лідером стала броколі, яка забезпечує організм найбільшою різноманітністю мікроелементів. Для порівняння, помідори, які ботанічно відносять до фруктів, очолили фруктовий рейтинг, але набрали лише трохи більше 20 балів.

Броколі вважається справжньою вітамінною бомбою. Одна чашка цього овоча покриває понад 100 відсотків добової потреби у вітаміні К, який відповідає за міцність кісток і нормальне згортання крові.

Також броколі багата на вітамін С, вітамін А та фолієву кислоту, що відіграє важливу роль у рості клітин і відновленні ДНК. Особливу цінність мають антиоксиданти й глюкозинолати — речовини, які підтримують зір і знижують ризик розвитку хронічних захворювань.

При цьому броколі є низькокалорійним продуктом: одна порція містить мінімальну кількість калорій, що робить її ідеальною для здорового харчування та контролю ваги.

Дієтологи рекомендують включати броколі до раціону 3–4 рази на тиждень. Вона добре підходить для салатів, супів, приготування на пару або як легкий гарнір. Найкраще броколі поєднується з горіхами, яблуками та іншими овочами.

Водночас фахівці застерігають: людям, які приймають препарати для розрідження крові, слід вживати броколі обережно через високий вміст вітаміну К. У таких випадках раціон бажано узгоджувати з лікарем.

Для максимального ефекту броколі радять чергувати з іншими листовими овочами — шпинатом, мангольдом або салатами.

Родина заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця та судді Господарського суду Київської області Світлани Грабець у період повномасштабної війни істотно збільшила свої активи у сфері нерухомості. За оцінками фахівців ринку, сумарна вартість майна, яке з’явилося у власності сім’ї за цей час, перевищує 1 мільйон доларів США, що викликало суспільний резонанс і запитання щодо джерел фінансування таких покупок.

Аналітики звертають увагу на розбіжність між задекларованими доходами подружжя та реальними витратами на придбання житла. У відкритих деклараціях фігурують доходи, характерні для державних службовців і суддів, однак вони візуально не співвідносяться з ринковою вартістю об’єктів, які були оформлені у власність родини протягом воєнного періоду.

Декларації також не демонструють реального зменшення заощаджень: до купівлі родина декларувала 220 тисяч доларів готівкою, після — 185 тисяч. Фактичні витрати на придбання житла у звітності майже не відображені.

Буковельські апартаменти батька суддіУ вересні 2023 року батько судді Світлани Грабець — експрокурор та колишній заступник генпрокурора часів Віктора Пшонки Юрій Дьомін — придбав апартаменти в комплексі Glacier Premium Apartments у Буковелі. Площа житла — 61 кв. м. Ринкова ціна таких апартаментів оцінювалася приблизно у 275 тисяч доларів, однак у документах зазначено близько 75 тисяч доларів.

Аналогічна ситуація з паркомісцями: задекларована вартість становить 6–7 тисяч доларів, тоді як ринкова ціна сягає 25–30 тисяч.

Елітний маєток під КиєвомОкрему увагу привертає заміський будинок у закритому котеджному містечку Riviera Zoloche під Києвом. Особняк площею до 360 кв. м з додатковими будівлями, виходом до Дніпра, СПА-зоною та доступом до яхт-клубу. Ринкова вартість подібних об’єктів стартує від 500–600 тисяч доларів.

Водночас у документах зазначено, що Юрій Дьомін придбав лише земельну ділянку за 153 тисячі гривень, а сам будинок був нібито збудований упродовж одного місяця у 2019 році. Супутникові знімки свідчать, що об’єкт був готовий ще у 2017 році, що може вказувати на схеми заниження вартості та ухилення від оподаткування.

Чиновницька династія і питання доброчесностіСвітлана Грабець походить із родини високопосадових правоохоронців. Її дід Михайло Потебенько обіймав посаду генерального прокурора за часів Леоніда Кучми, батько — багаторічний прокурор і митник, мати — суддя. При цьому, за півтора року до купівлі елітного будинку, офіційні заощадження батьків становили близько 7 тисяч доларів і 500 тисяч гривень.

Під час кваліфікаційного оцінювання суддя Грабець обмежилася загальними поясненнями про «незавершене будівництво», а на запити журналістів відповіла стандартною фразою про законність походження активів. Ігор Грабець від коментарів відмовився, пославшись на перевірки доброчесності.

Ознаки можливого порушенняЮрист Центру протидії корупції Роман Вербовський зазначає, що в цій історії проглядаються ознаки недостовірного декларування та потенційного незаконного збагачення. Ключова проблема полягає не у володінні елітною нерухомістю, а у систематичному заниженні її вартості та відсутності підтверджених джерел доходів, які відповідали б реальним ринковим цінам.

Поки суддя ухвалює рішення іменем України, а прокурор здійснює нагляд за дотриманням закону, фінансова реальність їхньої родини залишається без чітких та переконливих пояснень.

Повна евакуація Києва у разі критичних проблем в енергетичній сфері є вкрай малоймовірною, а з технічної точки зору — практично нереалізованою для міста з багатомільйонним населенням. Таку позицію висловив енергетичний експерт, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев, коментуючи поширені в публічному просторі припущення щодо можливого вивезення жителів столиці.

За словами фахівця, розмови про евакуацію Києва найчастіше виникають без розуміння реальних масштабів і складності подібного процесу. Йдеться не лише про транспорт чи організацію руху, а про комплексну систему рішень, яка включає логістику, безпеку, забезпечення житлом, медичною допомогою та базовими умовами для життя. Навіть у теорії реалізація такого сценарію потребувала б колосальних ресурсів і чіткої відповіді на ключове запитання — куди саме можна перемістити мільйони людей.

Рябцев підкреслив, що саме поняття евакуації в умовах мегаполіса часто використовується без розуміння логістики. Він зауважив, що подібні сценарії можуть обговорювати лише ті, хто не стикався з реальним плануванням і організацією таких процесів.

Як приклад експерт навів аварію на Чорнобильській АЕС, коли евакуація жителів Прип’яті, де проживали десятки тисяч людей, тривала кілька діб. За нинішніх умов, коли йдеться про мільйони мешканців Києва, подібні дії, за його оцінкою, є нереальними в принципі.

Натомість Рябцев закликає зосередитися на практичних рішеннях. У разі тривалої відсутності централізованого теплопостачання, на його думку, необхідно робити ставку на автономні джерела живлення. Зокрема, для багатоквартирних будинків, де немає перспектив швидкого відновлення тепла, можливе встановлення генераторів, які дозволять забезпечити електроопалення всередині будівель.

Ситуація в Києві залишається напруженою після січневих атак Росії на енергетичну інфраструктуру столиці. Удари по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 призвели до того, що значна частина міста залишилася без тепла. Станом на зараз без опалення перебувають близько 400 багатоповерхових будинків.

Водночас перший віце-прем’єр Юлія Свириденко повідомила, що вже з вечора четверга в Києві можуть запровадити полегшені графіки подачі електроенергії, якщо не відбудеться нових атак на енергетичні об’єкти.

Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке суттєво вплинуло на перебіг резонансної справи навколо групи компаній «Юнігран» та її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти, накладені на значний обсяг майна й спеціальних дозволів на користування надрами, що фактично відкрило шлях до відновлення контролю над ключовими гранітними активами підприємств, пов’язаних із групою.

Йдеться про майнові комплекси, виробниче обладнання та ліцензії на видобуток корисних копалин, які раніше перебували під обмеженнями в межах кримінального провадження. Рішення суду означає, що компанії знову можуть здійснювати господарську діяльність у повному обсязі, зокрема відновлювати виробництво та виконувати контракти, які були заморожені через арешти.

Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.

Заступник начальника управління з питань запобігання корупції Державної митної служби Юрій Занік, якого розглядають серед потенційних претендентів на крісло очільника ДМС, опинився під пильною увагою громадськості та експертів через структуру задекларованого майна його родини. Йдеться не лише про значні фінансові обсяги, а й про спосіб оформлення активів, який породжує запитання щодо прозорості та відповідності антикорупційним стандартам.

Згідно з наявними даними, сукупна вартість активів, пов’язаних із сім’єю посадовця, становить щонайменше 7,7 мільйона гривень. Водночас аналітики не виключають, що ця сума може бути більшою з огляду на ринкову вартість нерухомості та можливі додаткові активи. Ключовим моментом є те, що значна частина майна оформлена не на самого Юрія Заніка, а на його близьких родичів.

Матір посадовця у 2019 році придбала будинок із земельною ділянкою під Львовом орієнтовною вартістю близько 88 тисяч доларів. Водночас вона є пенсіонеркою і, за відкритими даними, не мала доходів, які б дозволяли здійснити таку покупку.

У тому ж 2019 році в документах з’являється ще одна особа — Оксана Біляк. Спершу вона вказується як така, що користується квартирою батька, а вже у 2020 році Занік задекларував спільне проживання з нею. Того ж року Біляк придбала будинок площею 247 кв. м вартістю близько 1,2 млн грн. Згодом об’єкт перейшов у спільну власність, однак джерела коштів на його придбання в деклараціях не були чітко пояснені.

У 2023 році родина задекларувала придбання ще однієї земельної ділянки під Львовом площею 324 кв. м. На цій землі передбачено будівництво житлового будинку площею 376 кв. м та господарської споруди. За ринковими оцінками, таке будівництво може обійтися у кілька мільйонів гривень, що означає: задекларована на сьогодні сума майна у 7,7 млн грн, імовірно, не є остаточною.

У сукупності ці факти формують картину, за якої активи концентруються на родичах — батьках-пенсіонерах і близьких особах — без очевидних підтверджених джерел доходів. На цьому тлі особливої уваги набуває те, що Юрій Занік обіймає посаду саме в антикорупційному підрозділі митної служби та претендує на керівну роль у відомстві.

Питання походження коштів, повноти декларування та можливого приховування майна через родичів залишаються відкритими і можуть стати предметом перевірок з боку контролюючих органів.

Слово 2025 року в Україні, за версією укладачів словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», стало слово «переговори». Це слово не лише стало популярним у повсякденному вжитку, а й значно вплинуло на мовні тенденції, що спостерігаються у країні. «Переговори» фігурували в пошукових запитах, новинах та соціальних мережах, що свідчить про важливість цього терміну в контексті поточних подій.

Це явище не випадкове. В умовах глобальних та внутрішніх викликів, у часи політичних і економічних змін, саме слово «переговори» стало символом пошуків мирних рішень, діалогу та компромісів. Воно відображає актуальну потребу у взаєморозумінні між різними сторонами, особливо коли мова йде про міжнародні відносини та внутрішню стабільність країни.

Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».