Віктор Павлік вперше заговорив про доньку Христину та її сина

На Тернопільщині майстер з міста Збараж, Юрій Кордупель, зробив несподіване і надзвичайно важливе для країни рішення: він вирішив продати свій унікальний позашляховик, створений власноруч. Цей автомобіль, що отримав назву «Україна», є результатом величезної праці та креативності, і тепер його продаж має на меті зібрати кошти для придбання транспорту для Збройних сил України. Ідея продати позашляховик для підтримки армії стала природним кроком для майстра, чия робота завжди була про те, щоб створювати корисні і надійні машини для країни.

Позашляховик «Україна» був спроектований і побудований в єдиному екземплярі на базі легендарного шасі ГАЗ-66 ще в 2020 році. З того часу автомобіль пройшов значну модернізацію, в яку було інвестовано понад 35 тисяч доларів. Юрій Кордупель не лише вдосконалив технічні характеристики машини, але й повністю переробив її кузов, зробивши позашляховик сучасним і практичним транспортом. Однією з головних змін стало заміщення старого радянського бензинового двигуна на новітній турбодизель Mercedes-Benz. Це нововведення значно зменшило витрату пального, що стало вражаючим досягненням, адже тепер автомобіль споживає всього 10 літрів на 100 км при вазі в чотири тонни.

Зовні позашляховик отримав новий склопластиковий капот, сучасний дизайн решітки радіатора та круглі фари. Від оригінального ГАЗ-66 залишилися лише характерне лобове скло та чотиридверна конструкція. Салон авто розрахований на сім осіб, оснащений підігрівом сидінь та трансформованим заднім диваном.

Цей проєкт — результат чотирирічної праці майстра, який уже не перший раз допомагає фронту. Юрій Кордупель раніше відремонтував і передав військовим щонайменше 10 автомобілів. Тепер він готовий розпрощатися з унікальним власноруч збудованим позашляховиком заради армії.

Продаж «України» має стати не просто комерційною угодою, а вчинком, який об’єднує патріотизм і підтримку захисників. Покупець отримає не лише технічний шедевр, а й можливість зробити реальний внесок у перемогу.

9 жовтня православна церква вшановує пам’ять апостола Якова Алфеєвого, одного з найближчих учнів Ісуса Христа, відомого серед ранніх християн як Яків Менший. Цей день має особливе значення для віруючих, оскільки він не тільки пов’язаний із церковним святом, а й у народі сприймається як момент, коли духовний світ має безпосередній вплив на фізичну реальність. Віруючі вважають, що цей день приносить з собою особливу чутливість до енергії думок і вчинків, тому кожен крок, кожна дія повинна бути продуманою і обачною, оскільки вони можуть вплинути на долю та матеріальне становище в майбутньому.

Святий Яків Алфеєвий став важливою постаттю в історії християнства завдяки своїй відданості проповіді Євангелії та безстрашному служінню Христу. Він мандрував різними країнами, серед яких були Юдея, Сирія, Єгипет, де разом із іншими апостолами засновував християнські громади, навертав язичників до віри і творив численні чудеса. Його життя стало яскравим прикладом відданості та жертовності, адже він відмовився від миру цього світу, щоб присвятити себе Божому служінню.

У народних віруваннях 9 жовтня пов’язували з очищенням думок і оновленням. Люди уникали конфліктів, тяжких розмов і особливо — фінансових справ. Казали: «Хто гроші рахує на Якова, той сльози рахує взимку». У цей день не бажано підраховувати прибутки, проводити розрахунки, позичати чи давати в борг — аби не привабити нестачу та втрати.

Також забороняли лінощі та пасивність. Вважалося, що даремне гаяння часу може затримати важливі справи, а нарікання та згадування образ — накликати невдачі. День краще присвятити тихим домашнім справам, подяці та молитві.

Символічною традицією цього дня була перша каша з зерна нового врожаю. Її варили на маслі або смальці, пригощаючи родину для достатку й здоров’я. Так починали зимовий цикл, закликаючи добробут у дім.

8 жовтня в Україні погода не буде сприятливою — по всій території країни пройдуть дощі, а небо вкриється хмарами. Дощі обіцяють бути переважно слабкими, проте на окремих ділянках можливі сильні зливи. Вдень температура коливатиметься в межах +12°…+16°, а на південному сході країни вона може піднятися до +20°.

Київ також не уникне дощової погоди: небо буде хмарним з можливими проясненнями. Вночі температура опуститься до +10°, а вдень очікується близько +15°. У столиці можливі невеликі дощі, які тимчасово покращать ситуацію, але загалом погода залишатиметься похмурою та прохолодною.

У західних областях, зокрема у Львові, очікується хмарна погода; вночі близько +5°, вдень до +15°.

На півдні — в Одесі хмарно з періодичними дощами, вдень до +16°, можливі сильні дощі та грози.

На сході та в центральних регіонах (наприклад, Харків і Дніпро) також хмарно; у Харкові вдень до +20°, можливі невеликі дощі, у Дніпрі — хмарно, місцями дощі та короткочасні зливи.

Візьміть із собою парасольку, на півдні й у прибережних районах очікуються найсильніші опади, а температура суттєво не зміниться порівняно з вчорашнім днем.

8 жовтня в Україні відзначається низка важливих подій, які мають значення не тільки для професіоналів у певних сферах, а й для широкого кола громадян. Найбільше уваги привертає головне професійне свято — День юриста, яке є важливим не лише для тих, хто працює в правовій сфері, а й для всієї країни, адже правова культура є основою стабільного розвитку будь-якої держави. Це свято — чудова нагода привітати родичів, друзів та колег, що працюють юристами, наголосивши на важливості їхньої праці в забезпеченні правопорядку, справедливості та розвитку правової держави.

У цей день також згадують важливі історичні постаті та події. Наприклад, саме 8 жовтня на світ з’явилися відомі українці, які зробили великий внесок у розвиток різних галузей. Спортивна гордість України — Іван Піддубний, художник Олекса Булавицький та перекладач Лесь Герасимчук — стали символами праці, таланту та самовідданості у своїх сферах. Їхні досягнення вражають і сьогодні, адже їхні життєві історії — це приклади того, як можна змінювати світ на краще завдяки наполегливості та вмінню відстоювати свої переконання.

За церковним календарем (за новим стилем) сьогодні вшановують мученицю Пелагію Антіохійську та преподобну Таїсію; за старим стилем згадують преподобну Євфросинію Олександрійську. Віряни у цей день можуть звернутися в молитві до святої Пелагеї з проханням про порятунок близьких, які ведуть неправедний спосіб життя, про зцілення від залежностей або за мир у родині.

Народні прикмети й традиції на 8 жовтня пов’язані з підготовкою до зими. Наші предки порівнювали листя на капусті, ворожили на погоду в жовтні й звертали увагу на напрям вітру: північний віщий — до морозної зими, південний — до теплішої. Вважали, що багатий урожай горіхів обіцяє сніжний січень. У господарстві цього дня завершували підготовку до зими: лагодили й утеплювали будівлі, прибирали в хлівах, ховали вози й діставали сани; жінки ремонтували одяг і в’язали теплі речі.

За народними віруваннями 8 жовтня — не найкращий час для далеких поїздок; день радить уникати ліні та неробства. Існують також обмеження щодо поведінки: не рекомендують лихословити, пліткувати, вступати в конфлікти або необачно говорити зайве. Традиційно на цей день накладали заборону на рубку дерев, а загалом радили берегти працю й мир у родині.

Київська міська прокуратура повідомила про підозру власнику комплексу Galera Resort у самовільному будівництві ресторанного комплексу на самовільно зайнятій земельній ділянці. Ця ділянка, розташована на вулиці Набережно-Корчуватська, 35, має площу близько 0,5 гектарів. За даними слідства, незважаючи на те, що ТОВ «РК Галера» з 2015 року є власником цього комплексу, самовільне розширення будівництва на території без відповідних дозволів викликало занепокоєння правоохоронців.

Як зазначається в розслідуванні, у 2018 році Київська міська рада передала компанії в оренду земельну ділянку площею 0,6 га для розміщення об’єкта. Проте, виявилося, що частина землі, на якій було здійснене будівництво, не була включена до договору оренди. Ця обставина призвела до порушення вимог земельного законодавства та розвитку об’єкта без належних дозволів.

Фігурантом справи є бізнесмен Олександр Крамаренко. Він має ділові зв’язки з відстороненим секретарем Київської міської ради Володимиром Бондаренком: вони спільно володіють ТОВ «Б.В.К.», яке володіє бізнес-центром у Протасовому Яру (вул. Нововокзальна, 2). У деклараціях і реєстрах також фіксують, що Крамаренко, його дружина Марина та Володимир Бондаренко — власники сусідніх приватних будинків у Голосіївському районі (вул. Максима Рильського).

У біографічних відомостях Крамаренка зазначено, що раніше він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Артема Семенюка, а також був радником ексголови ДПС Олексія Любченка. Окрім цього, ім’я підприємця вже фігурувало в матеріалах досудових розслідувань: під час обшуків у його будинку детективи НАБУ вилучили 993,7 тис. доларів США та 30 тис. євро.

Прокуратура інформує, що наразі тривають процесуальні дії, у межах яких встановлюються обставини зайняття земельної ділянки, законність будівництва та можливі правопорушення. Слідчі мають перевірити, чи відповідає фактичний стан речей документам на право користування землею та погодженням, наданим уповноваженими органами.

Хрін — одна з найвідоміших і найпопулярніших приправ у традиційній українській кухні — останнім часом став справжнім дефіцитом у магазинах. Споживачі по всій країні, зокрема в Харкові та інших великих містах, звертають увагу на порожні полиці в супермаркетах, де раніше можна було легко знайти як класичний натертий хрін, так і соуси на його основі. У деяких торговельних мережах продукція повністю відсутня, як у фізичних магазинах, так і в онлайн-замовленнях. В інших випадках у продажу залишаються лише обмежені залишки з попередніх поставок.

Основними виробниками хрону на внутрішньому ринку залишаються Вінницька харчосмакова фабрика та торгова марка «Верес». Саме ці підприємства забезпечують значну частину асортименту у великих роздрібних мережах. Проте влітку 2025 року виробничий ланцюг зазнав серйозних труднощів. Причиною стали несприятливі погодні умови: тривала посуха у першій половині літа, затяжні дощі пізніше, а також загальний дефіцит робочої сили в сільській місцевості, який ускладнив збір врожаю. Через ці фактори українським виробникам не вдалося зібрати необхідну кількість якісної сировини.

АТБ у відповіді на запит зазначило, що проблема була сезонною й пов’язана з поганим врожаєм і зрушенням термінів збору; мережа запевнила, що продукція ТМ «Верес» вже є в наявності, а постачання з Вінниці відновлять після закінчення збору нового врожаю. У «ЕКО-маркеті» також повідомили, що очікують відновлення постачань орієнтовно з 15 жовтня.

Покупці скаржаться, що в різних крамницях навіть однієї мережі ситуація відрізняється, а нові партії хрону не надходять — якщо товар і є, то це старі запаси. Представники частини мереж не відповіли на запити журналістів.

Аграрні експерти відзначають, що хрін у державних статистичних розрахунках не є пріоритетною культурою, тому детальних оцінок врожаю немає. Водночас фактори, які вплинули на сезонний дефіцит — посуха, зміщення збору і нестача робочих рук у селі — типові для 2025 року й торкнулися не лише хріновиробників.

Паралельно експерти звертають увагу на інші галузі з ознаками дефіцитів або тиску на ціни. Зокрема, у тваринництві спостерігається зниження поголів’я свиней через руйнування ферм на прифронтових територіях, що вже призвело до суттєвого зростання імпорту м’яса і тиску на ціни. Аналітики УКАБ наголошують, що імпорт став альтернативним джерелом сировини і може залишатися значним, доки не наростить внутрішнє поголів’я.

Економічний аспект дефіциту хрону вказує на те, що у вільній ринковій економіці справжнього радянського дефіциту не буде — виробники за потреби вдаються до імпорту. Водночас це означає, що покупці тимчасово «годуватимуть» іноземних фермерів, а місцеві постачальники можуть втратити ринок.

Поточна оцінка: дефіцит хріну сезонний і тимчасовий; мережі очікують відновлення поставок із завершенням врожаю, орієнтовно з середини жовтня, але ризики збереження нестачі частково зумовлені загальними проблемами аграрного сектору — браком персоналу та наслідками бойових дій на сході, що впливають на постачання та виробництво.

Фірма «Больверк», заснована 28-річним Артемом Замотаєвим — сином генерал-майора Міноборони Євгена Замотаєва, за досить короткий час змогла перетворитись із маловідомого підприємства на одного з лідерів оборонної галузі України. Її успіхи стали справжнім феноменом в українському бізнес-середовищі, а стрімкий розвиток компанії неможливо не помітити. Якщо до 2022 року фірма ледве зводила кінці з кінцями, то вже у 2023 році «Больверк» заявив про дохід у 602 млн грн, а у 2024 році перевищив позначку в 1 млрд грн, що стало справжнім проривом для компанії. Вражаюче зростання продовжується, і лише за перший квартал 2025 року фірма заробила 250 млн грн.

Спеціалізуючись на виробництві простих комплектуючих для Збройних сил України, компанія змогла налагодити великий обсяг контрактів і здобути визнання як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Попри те, що продукція «Больверк» не відзначається високими технологічними складнощами, сама діяльність компанії стала важливим елементом забезпечення обороноздатності країни. Її роль у підтримці української армії в умовах війни з Росією важко переоцінити, а вражаючий фінансовий успіх є яскравим прикладом того, як правильна стратегія та цілеспрямованість можуть призвести до кардинальних змін навіть у найскладніших умовах.

Під час зростання доходів фірми син генерал Замотаєв обіймав посаду начальника Центрального управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міноборони. Саме він фігурував у скандалі зі схемами закупівлі неякісних мін, які, за інформацією журналістів, надходили до фронту із браком.

Євген Замотаєв — не новачок в оборонній сфері. Він очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗСУ, керував держконцерном «Техвоєнсервіс», а після повномасштабного вторгнення повернувся у військову систему. У 2024 році він просував термінове укладання контрактів на вітчизняні боєприпаси — саме ті, що згодом виявилися бракованими.

Скандал із неякісними снарядами призвів до арешту директора Павлоградського хімзаводу Леоніда Шимана — давнього знайомого Замотаєва. Обидва мали спільні проєкти ще у 2013–2014 роках у рамках утилізації боєприпасів. Також Замотаєва пов’язують із «тендерним королем» Міноборони Олегом Мітрохіним. Разом вони є співзасновниками інвестфонду «Гіперіон», який володіє часткою у науково-інженерній компанії «Булава».

«Булава» у 2024 році заробила 282 млн грн — у 140 разів більше, ніж роком раніше. Її співзасновниками є сам Замотаєв, син Мітрохіна — Артем та їхній менеджмент. Замотаєв-старший і Мітрохін зареєстрували торгову марку Bulava/Булава, що свідчить про амбіції в оборонному секторі.

Крім того, Артем Замотаєв із жовтня 2024 року очолює інвестфонд «Равісанс», який раніше контролював нардеп Тарас Козак — соратник кума Путіна Віктора Медведчука. Такий зв’язок ще більше загострює питання про вплив оточення на держзакупівлі у час війни.

Поки українські військові ризикують життям на фронті, приватні структури, пов’язані з керівництвом Міноборони, перетворюються на мільярдні бізнеси. Конфлікт інтересів, який мав би бути предметом розслідування, натомість залишається поза увагою правоохоронних органів.