Власник бренду Domino Антон Шухнін ухиляється від сплати податків, продаючи люксовий одяг за USDT

На Закарпатті правоохоронці регулярно фіксують нелегальні схеми переправлення чоловіків мобілізаційного віку через державний кордон до країн Європейського Союзу. Лише за поточний тиждень були зірвані три таких маршрути, оголошено підозри шістьом організаторам та попереджено ще шістьох ухилянтів від мобілізації. За оцінками слідства, зловмисники намагалися отримати за свої послуги 33 тисячі доларів США, повідомляє Закарпатська обласна прокуратура.

Правоохоронці наголошують на високій ризикованості цих дій. Перетин гірських схилів, лісових масивів та річки Тиса у зимовий період несе реальну загрозу для життя і здоров’я. Можливе переохолодження, травми, втрата орієнтації на місцевості та навіть летальні наслідки роблять такі спроби надзвичайно небезпечними. Крім того, незаконні переправлення порушують державний порядок та створюють ризики для безпеки кордону.

Зокрема, на Мукачівщині 41-річний чоловік намагався організувати втечу киянина за 11 тисяч доларів. На Ужгородщині 42-річний мешканець Перечина з сином і двома спільниками проводили ухилянтів через гори за суму від 7 до 12,5 тисяч доларів. На Берегівщині 45-річний чоловік перевозив двох осіб до кордону з Румунією за 1 тисячу доларів.

Крім того, прокурори направили до суду два епізоди: 23-річного чоловіка, який за 500 доларів супроводжував ухилянтів лісовими маршрутами, та 31-річного організатора і лікаря-інфекціоніста, які готували фіктивні медичні довідки для перетину КПП «Тиса».

Прокуратура закликає громадян не шукати легких шляхів через кордон і не платити зловмисникам, адже це ставить під загрозу життя і свободу.

На тлі загострення енергетичної кризи та постійних закликів до економії коштів державних установ, філія «ВП “Управління справами”» ДП «Енергоатом» опинилася в центрі скандалу через закупівлю трьох мінівенів Hyundai Staria на суму 6,81 млн грн. Важливо зазначити, що торги пройшли без будь-якої конкуренції: 13 листопада на відкритих торгах не зареєструвався жоден інший учасник, і контракт автоматично був укладений з ТОВ «Олімп Мотор».

Особливу увагу викликала одна з позицій замовлення — чорний повнопривідний Hyundai Staria 7-Top з пакетом Bronze, вартістю 2,61 млн грн. Саме ця покупка привернула суспільний інтерес через відчутну ціну та відсутність прозорої конкуренції, що викликало підозри у непрозорості процесу та потенційних порушеннях принципу ефективного використання державних коштів.

Це — фактично VIP-шатл: дизель 177 к.с., камери кругового огляду, мультимедіа BOSE на 11 динаміків із сабвуфером, підігріви, преміальна LED-оптика, багатокольорова підсвітка салону та розширений пакет електронних систем безпеки.Пакет Bronze додає ще більше «розкоші»: шкіра Nappa, литі диски із спеціальним покриттям, хром-деталі та додаткові елементи декору.

Вибір саме топової комплектації в момент, коли галузь потребує економії на всіх рівнях, виглядає щонайменше дисонансно. Закупівля без конкуренції — класичний ризик завищення ціни, відсутності контролю та можливого лобіювання постачальника.

Купівля люксових мінівенів для «управління справами» державної компанії, яка оперує критичною інфраструктурою, ставить питання про доцільність і пріоритети витрат. На думку експертів, такі витрати складно виправдати, коли енергетика постійно під тиском загроз і дефіциту бюджету.

Окрему увагу привертає норма у договорі: якщо покупець («Енергоатом») затримує оплату — жодних штрафів чи пені для нього не передбачено. Це створює надмірно комфортні та незвично «м’які» умови для компанії-замовника, а для постачальника — виключно зручні та безризикові. Подібна конструкція нетипова для публічних закупівель і виглядає підозріло.

Цей епізод вписується у довгу низку питань до «Енергоатома»: вибір постачальників, формальність конкуренції, підозрілі умови договорів та відсутність стратегічної економії. Закупівлі на мільйони гривень у VIP-комплектаціях — чергове свідчення того, що неефективність і внутрішні зловживання можуть відбуватися навіть на дрібних тендерах, не кажучи вже про масштабні проєкти.

Поки держава економить, а громадяни живуть в умовах енергетичної напруги, питання про доцільність таких закупівель виглядають більш ніж виправданими.

Світлана Лобода знову опинилася в центрі уваги після концерту в Осло, де один момент на сцені викликав потужний резонанс у соціальних мережах. Попри активну спробу повернення до українського культурного простору та гучні заяви про плани зібрати повний стадіон у столиці, подія в Норвегії поставила під сумнів щирість такого перезапуску й спровокувала численні суперечки.

Глядачі, які були присутні на виступі, відзначають, що концерт проходив у надзвичайно напруженій емоційній атмосфері. Артистка активно тримала контакт із публікою, виконувала добре відомі композиції та створювала ефектну шоу-динаміку, яка тримала зал у постійному русі. За їхніми словами, до фіналу вечора музика та взаємодія з фанатами перетворилися на цілісний енергетичний потік.

Проте сталося інакше: Лобода лише кілька секунд потримала зіжмакану тканину в руках, після чого передала прапор своїй танцівниці, а та винесла його за куліси. Такий жест багато хто у мережі назвав демонстративною зневагою.

Коментатори порівняли поведінку артистки з діями світових музикантів, які стабільно демонструють підтримку України під час концертів. Як приклад згадують Imagine Dragons, які на кожній європейській сцені розгортають український прапор і роблять це частиною шоу.

Втім, реакція аудиторії виявилася неоднозначною. Деякі користувачі нагадали, що Лобода фінансувала відновлення кількох будинків в Ірпені та неодноразово робила публічні заяви на підтримку України. За їхніми словами, інцидент в Осло міг бути банальним непорозумінням або розгубленістю на сцені.

Ситуацію прокоментував і телеведучий Анатолій Анатоліч — кум та давній друг співачки. Він опублікував фото, де Лобода стоїть із жовто-блакитним прапором. Однак користувачі швидко з’ясували, що кадр датований 2023 роком, коли артистка презентувала україномовний альбом, і до інциденту в Осло це фото не має стосунку.

У мережі дискусія триває, а поведінка Лободи на сцені викликала новий виток запитань про її ставлення до української ідентичності та публічну позицію.

Ринок однокімнатних квартир в Україні демонструє значну нерівномірність та фрагментацію, що впливає на доступність житла для громадян. За останніми даними ЛУН, розрив у цінах між містами досяг рекордних показників: від 14,8 тисячі до 68 тисяч доларів США. Така диспропорція свідчить, що можливість придбати власне житло залежить не лише від рівня доходів, а й від географічного розташування, що створює додаткові соціальні та економічні бар’єри для українців.

Львів знову очолив рейтинг міст із найдорожчим однокімнатним житлом: середня вартість становить близько 68 тисяч доларів. Для того щоб зібрати цю суму, львів’янину довелося б працювати без жодних витрат понад 8,5 років. Київ та Ужгород також входять до верхньої частини списку, демонструючи високі ціни, які істотно перевищують середні по країні. У той же час, у менших містах та регіонах із нижчими доходами квартири доступні за набагато нижчими цінами, що створює суттєву нерівність у можливостях для молодих сімей або тих, хто планує придбати перше житло.

Абсолютним “антирекордом” за тривалістю накопичення стала ситуація у Луцьку — майже дев’ять років необхідно пересічному мешканцю, щоб зібрати на однокімнатну квартиру. До другого ешелону дорогих міст увійшли Рівне, Чернівці, Житомир, Вінниця, Черкаси та Одеса — із середньою вартістю житла від 44 500 до 57 600 доларів.

Зовсім інша динаміка спостерігається у містах, що найбільше постраждали від російської агресії. Через втрату значної частини попиту Херсон, Запоріжжя та Миколаїв нині мають найнижчі ціни на “однушки” — від 14,8 до 20 тисяч доларів. Тут на купівлю житла можна накопичити за 2,6–3,3 року — найшвидші терміни по країні.

У Сумах та Харкові ціни також залишаються відносно низькими — 21,5–22 тисячі доларів. Термін накопичення — від 3,4 до 3,8 року, що теж значно менше, ніж у західних регіонах.

У містах центральної та західної України сформувався умовний “середній сегмент”: Кропивницький, Хмельницький, Івано-Франківськ, Чернігів, Полтава та Тернопіль. Тут однокімнатні квартири коштують від 30 до 43,2 тисячі доларів, а мешканцям доводиться відкладати на житло від п’яти до шести років.

Оприлюднена статистика не охоплює тимчасово окуповані території — Донецьку, Луганську області та Крим.

У Полтаві посилюється протистояння між міською владою та підприємцем Олександром Нестулею, який розпочав масштабне облаштування рекреаційної зони під назвою «Мальдіви» у мікрорайоні Вакуленці. Ініціатор проєкту, відомий також як керівник пляжу «Гаваї», проводить активні роботи з розчищення території — вирівнює ґрунт, видаляє чагарники та спилює дерева, прагнучи перетворити цю місцевість на сучасний відпочинковий майданчик. Проте втручання у природний ландшафт викликало хвилю обурення серед місцевих мешканців і посадовців, адже частина робіт здійснюється без оформлених дозвільних документів.

За інформацією Полтавської міської ради, офіційних дозволів на видалення зелених насаджень у цій зоні немає. Управління житлово-комунального господарства наголошує, що чинний порядок передбачає чітку процедуру: подання відповідної заяви, виїзд спеціальної комісії, обстеження території та оформлення всіх рішень у встановленому порядку. Лише після цього підприємець може законно розпочинати роботи зі зміни ландшафту. У випадку з «Мальдівами», за словами чиновників, жоден із цих етапів не був виконаний.

Договір на оренду пляжу «Мальдіви» уклала підприємиця Тетяна Нестуля 2 жовтня 2025 року. Сума оренди складає 330 тисяч гривень на рік, термін дії — п’ять років. Метою робіт є підготовка пляжу до наступного купального сезону, однак незаконне видалення дерев викликало зауваження міської ради та громадськості.

Міська влада наголосила на необхідності дотримання процедур видалення зелених насаджень і попередила про можливі наслідки для порушників.

25 листопада в Україні поєднує давню церковну спадщину, міжнародні ініціативи та народні уявлення про зміну сезонів, створюючи своєрідну мозаїку змістів, що збереглися крізь століття. Попри те, що ця дата не закріплена в офіційному календарі державних свят, вона має помітне значення як для віруючих, так і для тих, хто цікавиться культурними традиціями та історією.

У церковному житті цього дня вшановують апостола від 70-ти Климента I — одного з найшанованіших діячів раннього християнства. Його проповідницький шлях пролягав через Херсонес, де він поширював нове віровчення серед місцевих жителів, укріплюючи духовні основи громади. Постать Климента I зберегла вплив у церковній історії завдяки його відданості місії, мужності перед переслідуваннями та внеску у формування перших християнських традицій. Саме тому 25 листопада вважають днем пам’яті подвижника, який відіграв значну роль у становленні духовного життя на теренах, що нині належать Україні.

Світ також відзначає одну з найважливіших соціальних дат — Міжнародний день боротьби з насильством проти жінок, проголошений ООН. Організації та правозахисники привертають увагу до проблем домашнього насильства, примусу, переслідувань і стигматизації жертв, яка, на жаль, досі залишається поширеною у світі.

Популярними цього дня є й неофіційні гастрономічні свята — День гаспачо, День парфе та День домашньої їжі, які зазвичай супроводжуються місцевими ярмарками в європейських країнах.

У народному календарі 25 листопада вважали днем, коли природа остаточно готується до зими. Наші предки спостерігали за погодою та вважали, що якщо до цього часу не випав сніг, зима затримається. А швидке танення першого снігу обіцяло теплий грудень. Поява снігурів означала остаточний прихід холодів, а дощ цього дня натякав на сирий кінець місяця.

Дату вважали вдалою для нових справ, але з умовою, що їх потрібно робити спокійно, без поспіху. Також існувала традиція: важливі завдання розпочинати натщесерце, щоб залучити удачу. Водночас був і духовний настанов: на Климента Мовчальника слід уникати лайки, засудження та необдуманих слів, адже день присвячували стриманості та доброзичливості. Цьогоріч дата припадає на період Різдвяного посту, тому вірянам нагадують про обмеження у харчуванні.

25 листопада також пов’язане з кількома знаковими постатями української історії та культури. У цей день народилися хірург Микола Пирогов, письменники Іван Нечуй-Левицький та Клим Поліщук, художник Ніл Хасевич та співачка Марина Одольська. Для українців це звичайний вівторок, але насичений традиціями, історією і нагадуваннями про важливі цінності.

У Чехії вибухнув гучний скандал навколо компанії Reactive Drone, яка протягом двох років перепродавала китайські дрони для потреб української армії з колосальною націнкою — у двадцять разів вище собівартості. Розслідування, проведене Radiožurnal та висвітлене виданням iRozhlas, показало, що компанія закупила обладнання приблизно на 36 мільйонів крон, тоді як продажі до України становили 692 мільйони крон, що еквівалентно близько 28 мільйонам доларів.

За даними журналістів, причини такого надзавищення цін у документах не пояснені, а представники слідчих органів називають ситуацію «складною для розуміння» та підкреслюють відсутність очевидного економічного обґрунтування. Крім того, у розслідуванні зазначено, що внутрішні договори та фінансові документи компанії містять суперечливі дані щодо вартості закупівлі та транспортування дронів, що викликає додаткові запитання щодо прозорості операцій.

Попри величезні прибутки, Reactive Drone фактично не платила податків у Чехії. Більшість отриманих коштів — 638 мільйонів крон — компанія переказала на китайські банківські рахунки. За оцінкою поліції, держава недоотримала щонайменше 130 мільйонів крон, і ця сума може зрости.

Правоохоронці вже заморозили близько 384 мільйонів крон на рахунках Reactive Drone. У поліції заявили, що, з огляду на масштаби вилучених коштів, збитки бюджету будуть компенсовані у повному обсязі.

Водночас журналісти з’ясували, що офіційна штаб-квартира компанії розташована у звичайному житловому будинку в Празі. Жоден із сусідів не знає ані представників Reactive Drone, ані самої назви фірми.

Директор компанії вже перебуває під вартою, його спільниця — бухгалтер — проходить слідство у статусі підозрюваної, але залишається на волі. Розслідування триває, а мотиви встановлення нечуваної націнки на техніку для української армії поки лишаються відкритими.

В Україні оприлюднено дані про масштабне порушення серед працівників органів прокуратури, яке роками залишалося поза увагою. За результатами масштабної перевірки встановлено, що 74 прокурори втратили свої посади через оформлення фіктивних інвалідностей, а ще 66 тимчасово відсторонені від виконання службових обов’язків до завершення дисциплінарних процедур. Про це повідомив генеральний прокурор Андрій Кравченко, акцентуючи, що йдеться не про поодинокі випадки, а про системну схему, яка діяла тривалий час.

За наданою інформацією, кілька кримінальних проваджень щодо працівників, котрі незаконно отримали статус осіб з інвалідністю, уже розглядаються в судах. Ці справи мають стати прецедентом для очищення системи та сигналом, що уникнути відповідальності більше не вдасться. Кравченко наголосив, що протягом багатьох років тема зловживань із довідками про інвалідність залишалася фактично забороненою для обговорення: одні закривали на це очі, інші вважали проблему несуттєвою, а хтось прямо користувався можливістю обходити закон на власну користь.

Кравченко додав, що розслідування та перевірки щодо фальшивих інвалідностей продовжуватимуться, а прокуратура має намір забезпечити повну відповідальність за такі зловживання. Водночас він наголосив на важливості очищення системи та підвищення довіри до органів прокуратури.

Експерти зазначають, що виявлення фальшивих інвалідностей серед правоохоронців свідчить про системні проблеми контролю та потребу в додатковому аудиту персоналу, щоб запобігти подібним порушенням у майбутньому.