Власник бренду Domino Антон Шухнін ухиляється від сплати податків, продаючи люксовий одяг за USDT

Для великої кількості людей кава давно стала невід’ємною частиною щоденної рутини — маленьким ритуалом, який задає тон усьому дню. Проте те, яким способом готується цей напій, може суттєво змінювати не лише його смакові якості, а й вплив на організм. Різні методи приготування по-різному розкривають ароматичні нотки зерна, а також визначають концентрацію корисних або навпаки — небажаних речовин у чашці.

Одним із найбільш поширених способів є фільтр-кава, яка проходить через паперовий фільтр. Такий метод дозволяє затримати частину масел та мікрочастинок, роблячи напій м’якішим для шлунка і менш насиченим за вмістом речовин, що підвищують рівень холестерину. Фільтрована кава часто має чистий, прозорий смак із виразними фруктовими або квітковими відтінками.

Головний секрет — паперовий фільтр. Він затримує кофестол — природну речовину, яка підвищує рівень “поганого” холестерину. Кава, зварена у турці, френч-пресі або гейзерній кавоварці, містить повний обсяг кофестолу. Крапельна кавоварка з паперовим фільтром залишає його на папері, пропускаючи лише корисні компоненти.

Дослідження показали, що чотири чашки фільтрованої кави на день знижують ризик серцево-судинних хвороб на 15%. Замінюючи тричі на тиждень три чашки нефільтрованої кави на фільтровану, можна знизити рівень холестерину на 0,58 ммоль/л.

Щодо еспресо, у ньому вищий рівень дитерпенів, що також підвищує холестерин. Проте італійські дослідження показали, що еспресо може уповільнювати накопичення токсичних білків, пов’язаних із хворобою Альцгеймера. Кофеїн у помірній кількості (2–3 порції на день) захищає нейрони та знижує ризик деменції, але надмірне споживання може викликати тривожність та безсоння.

Розчинна кава вважається найменш корисною. Під час виробництва руйнується більшість корисних речовин, а у складі з’являється акриламід — потенційно небезпечна сполука. Часто додають штучні ароматизатори для покращення смаку.

Для максимальної користі лікарі радять свіжообсмажені зерна та крапельну кавоварку з паперовим фільтром.

Верховний Суд України поставив остаточну крапку у гучній справі про захист честі, гідності та ділової репутації між киянином Василем Дідусом та помічником депутатки Київради Ксенією Семеновою — Дмитром Перовим. Суд зобов’язав Перова публічно спростувати недостовірну інформацію, яку він поширював на власній сторінці у Facebook, підтвердивши тим самим позицію позивача. Як повідомляє видання “Факти”, Верховний Суд залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду та Київського апеляційного суду — без змін. Таким чином, висновки двох попередніх інстанцій набули остаточного та обов’язкового для виконання характеру.

Суть справи полягала у поширенні недостовірної інформації, яка могла завдати шкоди діловій репутації та суспільному іміджу Василя Дідуся. Під час розгляду суди ретельно вивчили всі надані докази, включно зі скрінами публікацій та свідченнями, і дійшли висновку, що поширена інформація є неправдивою. Останнє рішення Верховного Суду підтвердило, що громадяни мають право на захист своєї честі та ділової репутації, а відповідальність за поширення недостовірних даних у соціальних мережах є обов’язковою.

Предметом спору стали публікації Дмитра Перова, у яких він звинувачував Василя Дідуса у “побитті” та “незаконному будівництві” на вулиці Івана Франка, 26 у Києві. Суди трьох інстанцій встановили, що ці твердження не підтверджені достовірними доказами і були подані як факти, а не як оціночні судження.

У рішенні Верховного Суду, за повідомленням ЗМІ, вказано, що реконструкція за вказаною адресою здійснювалася на законних підставах: із дотриманням містобудівних умов, проектної документації та погодженнями з Департаментом охорони культурної спадщини. Отже, закиди про “самобуд” та порушення законодавства не відповідають дійсності.

Суд дійшов висновку, що поширені Перова висловлювання порушують особисті немайнові права позивача і “не можуть вважатися допустимим проявом свободи вираження поглядів” у межах чинного законодавства. Фактично йдеться про визнання цих заяв наклепницькими.

За даними журналістів, рішенням суду Дмитра Перова зобов’язано видалити відповідні публікації, розмістити спростування на власній сторінці у Facebook, а також сплатити Василю Дідусу 3 000 гривень моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

Коріандр, знайомий кожній господині ароматний інгредієнт, виявився не лише приправою, а й потужним союзником у збереженні здоров’я серця. Науковці довели, що насіння цієї рослини здатне знижувати рівень «поганого» холестерину (ліпопротеїнів низької щільності) та сприяти підвищенню «доброго». Завдяки цьому зменшується ризик утворення холестеринових бляшок, які перешкоджають нормальному кровообігу та підвищують ймовірність інфаркту чи інсульту.

Дослідження, результати якого були опубліковані в науковому журналі Current Cardiology, показало, що регулярне споживання коріандру позитивно впливає на артеріальний тиск і покращує еластичність судин. Це пояснюється високим вмістом антиоксидантів і флавоноїдів, які нейтралізують дію вільних радикалів і запобігають передчасному старінню клітин.

Результати показали, що насіння коріандру має виражену гіполіпідемічну дію — воно знижує рівень ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), які відомі як «поганий» холестерин, і тригліцеридів, водночас підвищуючи рівень «хорошого» холестерину (ЛПВЩ). Це покращує стан судин і допомагає запобігти накопиченню холестеринових бляшок.

Експериментальні дані свідчать, що у групи, яка отримувала насіння коріандру, рівень загального холестерину в тканинах значно зменшився.

Ще одне дослідження, опубліковане у журналі Етнофармакологія, виявило, що коріандр здатен знижувати артеріальний тиск завдяки своєму гіпотензивному ефекту. Вчені вважають, що це відбувається завдяки впливу спеції на гладку мускулатуру судин, а також через її сечогінні властивості.

Таким чином, додавання насіння або порошку коріандру до раціону може не лише покращити смак страв, а й допомогти підтримувати здоров’я серця.

Медики при цьому радять не замінювати ліки спеціями, а сприймати такі природні засоби як додаткову профілактику. Якщо ж у вас є проблеми з тиском чи рівнем холестерину — необхідно звернутися до лікаря.

Сьогоднішня дата об’єднує низку релігійних, професійних та світових подій, які мають важливе значення для віруючих, фахівців різних галузей та всієї міжнародної спільноти. За новим церковним календарем цього дня вшановується апостол Филип — один із перших учнів Христа, який почув Його заклик і став проповідувати віру серед різних народів. У християнській традиції Филипа згадують як приклад щирої відданості та готовності служити людям, не шукаючи вигоди чи слави.

Цього дня також звертають увагу на самовіддану працю медичних працівників — відзначається День операційної медичної сестри. Саме ці фахівці забезпечують безперебійну роботу операційних блоків, відповідають за стерильність, обладнання та підтримку хірургів під час найскладніших втручань. Їхня робота часто залишається непомітною для широкого загалу, але є ключовою для порятунку життя пацієнтів.

У народній традиції 14 листопада називали Пилипом або Пилипівкою. Казали: «Прийшов Пилип — зігрій кожух і шапку припасуй». Наші предки звертали увагу на погоду: вітер віщував заметілі взимку, сніг — ранню та стійку зиму, ясна погода — теплу. Цього дня не сварилися, не лінувалися та не виносили сміття з хати, аби «не винести достаток».

Іменини цього дня святкують Василь, Віктор, Гаврило, Георгій, Григорій, Дмитро, Костянтин, Михайло, Микола, Олександр, Олексій, Петро, Пилип, Сергій, Федір, Ганна. Талісманом народжених 14 листопада вважається смарагд — камінь гармонії та очищення, який здавна цінували у Стародавньому Єгипті.

14 листопада позначений і значущими подіями світової історії: від прийняття Олександром Македонським титулу фараона до появи нового острова Суртсей біля Ісландії та ухвалення документів, що визнавали незаконність депортацій народів у СРСР.

Своє професійне свято сьогодні відзначають операційні медичні сестри — фахівці, від яких залежить успіх хірургічних втручань. Також світ звертає увагу на проблему незаконного обігу культурних цінностей — явища, що завдає значної шкоди культурній спадщині народів. Крім того, відзначають Всесвітній день боротьби з діабетом, присвячений відкриттю інсуліну, що врятувало мільйони життів. А логопеди всього світу проводять тематичні акції, підкреслюючи важливість своєї роботи з відновлення та розвитку мовлення.

14 листопада — день, що поєднує духовні традиції, професійні визнання та історичну пам’ять, нагадуючи про зв’язок поколінь та важливість турботи про здоров’я й культуру.

10 листопада детективи Національного антикорупційного бюро України провели обшуки у бізнесмена та співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча. За інформацією видання “Українська правда”, ці події відбуваються в Києві, але на момент публікації матеріалу офіційних заяв від НАБУ чи самого Міндіча ще не було. Співробітники антикорупційного бюро поки що не надають коментарів щодо причин та мети обшуків.

Згідно з джерелами в правоохоронних органах, дані заходи можуть бути частиною розслідування по справах, пов'язаних з корупцією або фінансовими зловживаннями. Проте, жодних конкретних деталей щодо справи на цей момент не розголошено. У свою чергу, за інформацією деяких співрозмовників “Української правди”, ця ситуація може бути пов’язана з діяльністю одного з відомих бізнесменів у сфері шоу-бізнесу та медіа.

За даними джерел, Тимур Міндіч покинув територію України того ж дня — 10 листопада, лише за кілька годин до початку слідчих дій. Наразі невідомо, чи його від’їзд пов’язаний із розслідуванням, яке веде антикорупційне бюро.

Міндіч є відомим українським бізнесменом, співвласником студії “Квартал 95” та давнім соратником президента Володимира Зеленського. Він також був причетний до бізнес-проєктів у медіа та розважальній сфері.

Деталі справи поки не розголошуються, проте джерела припускають, що обшуки можуть бути частиною ширшої операції НАБУ, пов’язаної з перевіркою фінансових потоків у медіа- та енергетичному секторі.

Офіційні коментарі від правоохоронців очікуються найближчим часом.

Упродовж тривалого часу на Харківщині існує стійка система постачання пального для комунальних потреб, у центрі якої опинилися колишній заступник голови Харківської ОДА Олександр Скакун та його брат Юрій. Їхні імена нерідко згадуються у зв’язку з мережею фірм, через які, за даними поінформованих джерел, реалізуються паливні схеми, вибудувані так, щоб забезпечувати гарантований прибуток обмеженому колу учасників. Ключова роль у цій конструкції нібито належить ТОВ «Брент Ойл», що фігурує як стабільний постачальник пального для комунальних підприємств регіону – попри претензії до якості продукції та непрозорість контрактів.

За зовнішньою коректністю публічних закупівель приховано багаторічний механізм, який працює за відпрацьованим сценарієм. На тендери виходять компанії, пов’язані між собою через спільних засновників, менеджерів або посередників, створюючи ілюзію реальної конкуренції. Коли пропозиції подаються від структур, що насправді контролюються одним центром впливу, результат торгів стає передбачуваним. У підсумку перемагає саме та компанія, якій і відводиться вирішальна роль у загальному ланцюгу постачання.

Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.

5 листопада 2025 року український співак MELOVIN опублікував у своєму Instagram провокативний постер із написом «перший бісексуальний герой шоу “Холостяк”». Зображення миттєво викликало широкий резонанс у соцмережах — шанувальники обговорювали, чи є це офіційним анонсом участі артиста у відомому проєкті, чи просто творчою заявою. Реакція телеканалу СТБ, який володіє правами на шоу, не забарилася: представники компанії звинуватили музиканта у порушенні авторських прав, зокрема у використанні логотипу, айдентики та візуального стилю програми без погодження.

Сам MELOVIN пояснив, що його публікація була навмисною провокацією. За словами співака, він прагнув перевірити, наскільки українське суспільство готове до розширення уявлень про гендерну ідентичність і сексуальність у телевізійному просторі. Артист наголосив, що не мав наміру привласнювати чужі матеріали, а лише хотів «поставити дзеркало» перед публікою, показавши, як тема толерантності викликає суперечливі емоції навіть у контексті розважального шоу.

У відповідь MELOVIN опублікував заяву, у якій визнав, що свідомо використав оформлення шоу і що постер був «лабораторним» експериментом: артист заявив, що хотів перевірити, як відреагує суспільство на ідею включення в мас-медіа персонажів з нестандартною сексуальною орієнтацією. Він також зазначив, що пост «зникне о 00:00», і підкреслив, що ціль досягнута.

«Сьогодні о 00:00 пост зникне. Я порушую права на використання логотипу телеканалу та проєкту і робив це свідомо. Ціль виконана, я хотів побачити, чи готове суспільство до проєкту, де межі розширені. Як виявилось – ТАК. Радий бути лакмусом. Безкоштовно. Вічно ваш, М», — написав співак.

Частина аудиторії поставилася до акції схвально, відзначивши сміливість артиста й дискусію про інклюзивність у телебаченні, інші — критикували MELOVIN за використання оформлення чужого проєкту. Також низка користувачів піддали сумніву методи телеканалу у спілкуванні з публічними особами — частина аудиторії висловила зауваження щодо тону і дій SMM-команди СТБ.

Згідно з публікацією Financial Times, українська сторона на східному фронті опинилася у вкрай складному становищі: пряме вторгнення противника загрожує контролю над критичною інфраструктурою та містами — серед них ключовим називається місто Покровськ на Донеччині. newsukraine.rbc.ua+2komersant.ua+2

У матеріалі зазначається, що Покровськ не лише має символічне значення, а й відіграє роль важливого логістичного вузла з мережею залізниць та автошляхів, через які проходили підкріплення, боєпостачання та евакуація. komersant.ua+1 Однак через інтенсивні атаки, ослаблення сил оборони й загрозу оточення місто перетворюється на одну з ключових точок, де ситуація може вийти з під контролю. The Moscow Times+1

Український військовий Артем Карякін зазначає: «Всего цього можна було б уникнути, якби у нас було більше людей і сотні, якщо не тисячі, балістичних ракет. Для звільнення такого міста потрібна величезна кількість особового складу, а наразі її немає».

Проблему посилює зростання дезертирства. Деякі призовники залишають службу ще до прибуття на фронт, що зменшує чисельність сухопутних військ. Директор польської компанії Rochan Consulting Конрад Музика додає: «Плотність українських сил вже настільки мала, що деякі ділянки фронту фактично охороняються лише безпілотниками».

Експерти попереджають, що настирливі спроби утримати Покровськ за будь-яку ціну можуть призвести до хаотичного та кровавого відступу під обстрілами, повторюючи долю попередніх українських опорних пунктів, захоплених російськими військами. Це лише поглибить небажання людей вступати до армії та створить нові ризики для обороноздатності країни.