Ворог готує нові наступальні операції: Паліса назвав напрямки головного удару

Начальник Голосіївського управління поліції Києва Араік Кочкадамян разом із родиною мешкає у службовій квартирі, що надається державою. Житло площею 96 квадратних метрів було надано подружжю з 2022 року. У декларації Кочкадамяна вказано, що родина не має власного нерухомого майна або автомобілів. Відомо, що для пересування Араік користується люксовим автомобілем, що належить його брату.

Дружина Кочкадамяна, Анушик, не працює та займається вихованням їхнього сина. Офіційний дохід начальника поліції становить приблизно 66 тисяч гривень на місяць, що, за словами самого Кочкадамяна, дозволяє забезпечувати сімейні потреби. Водночас, відсутність власного житла чи транспортних засобів піднімає питання щодо фінансової стабільності родини.

Араік Кочкадамян користується автомобілем свого брата Андраніка – елітним AUDI Q7 2016 року випуску, сьогоднішня ринкова вартість якого перевищує 1 млн грн.

За минулий рік правоохоронець отримав 793 тис. грн зарплати. Готівкові заощадження Араіка становлять 14,4 тис. доларів, а на банківських рахунках – 89 тис. грн. Дружина зберігає 8,2 тис. доларів готівкою та 184 грн на банківському рахунку. Загальна сума заощаджень родини перевищує 1 млн грн.

У червні 2025 року в селищі Млинів, Рівненська область, стався інцидент, який привернув увагу громадськості та спричинив внутрішнє розслідування в рамках прокуратури. Начальник відділу Рівненської обласної прокуратури Роман Музичук потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, за результатами якої він відмовився від проходження перевірки на алкогольне сп’яніння. Цей крок став підставою для відкриття дисциплінарного провадження проти прокурора. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, розглянувши всі обставини, не ухвалила рішення про звільнення Музичука, обмежившись лише річною забороною на підвищення посади.

Комісія визнала дії Романа Музичука порушенням дисципліни, однак вирішила, що за умови щирого каяття та позитивної характеристики з боку колег, його покарання може бути пом’якшене. Цей випадок викликав різні реакції у правовій спільноті та серед громадськості, адже важливим аспектом стало рішення не звільняти прокурора, попри те, що його поведінка була неправомірною. Під час розслідування інциденту було встановлено, що Музичук під час повороту не надав перевагу іншому автомобілю, що рухався зустрічною смугою, що спричинило ДТП. Враховуючи цей факт, комісія, однак, вирішила, що санкція у вигляді заборони на підвищення є достатньою мірою покарання.

Втім, прокурор відмовився від огляду, заявивши, що «не довіряє приладу». Згодом він також не пройшов тест у лікарні, пояснивши це недовірою до місцевих медиків. Зі слів поліцейських, Музичук намагався уникнути перевірки, демонструючи службове посвідчення прокурора і пропонуючи «скласти протокол на сина».

На засіданні комісії Музичук визнав, що скоїв ДТП, але пояснив свій стан медичними процедурами: нібито того дня отримав укол від болю в спині, а спиртові тампони під пластиром могли створити запах алкоголю. Також, за його словами, після удару подушки безпеки він зазнав розсічення перенісся і запаморочення, що могло виглядати як ознаки сп’яніння.

Згодом він самостійно звернувся до Рівненського обласного центру психічного здоров’я, де ознак сп’яніння не виявили.

КДКП визнала факт дисциплінарного проступку, але врахувала, що Музичук працює в прокуратурі з 1999 року, раніше стягнень не мав, відшкодував збитки постраждалій і розкаявся.

«Беручи до уваги щире каяття, позитивну характеристику та добровільне відшкодування шкоди, комісія застосовує до прокурора дисциплінарне стягнення у вигляді заборони переведення на вищу посаду протягом одного року», — йдеться у рішенні.

Таким чином, прокурор, який відмовився проходити тест на алкоголь після ДТП, залишився на посаді.

У Вінниці правоохоронці спільно з СБУ та Національною поліцією припинили діяльність шахрайської схеми, яка дозволяла військовозобов’язаним особам уникати мобілізації за допомогою фальшивих документів. Зловмисники організували фіктивний приватний ліцей, де на папері велися навчальні процеси, але насправді жоден учень не отримував освіти. Створення такого «навчального закладу» стало основою для оформлення відстрочок від мобілізації, що дозволяло їхнім клієнтам уникати військової служби.

За даними слідства, організатором цієї шахрайської схеми став місцевий чоловік, який з метою отримання вигоди створив фіктивну структуру, повністю підконтрольну йому. Відсутність реального навчання не заважала «ліцею» видавати документи, які офіційно підтверджували навчання та давали змогу громадянам отримати законну відстрочку від служби в армії.

Крім того, затримали викладача місцевого інституту, який за гроші допомагав військовозобов’язаним оформлювати навчання. Завдяки цій схемі ухилянти практично не проходили вступні іспити та не відвідували заняття, але отримували документи, що нібито підтверджували їх навчання.

Правоохоронці повідомили про підозру за ч. 1 ст. 114-1 ККУ («Ухилення від призову на військову службу») та продовжують розслідування.

Народний депутат від партії «Слуга народу» Олександр Горенюк оприлюднив інформацію про своє майно, вказавши у декларації про проживання в будинку площею 451,5 квадратного метра, розташованому в селі Підгірці під Києвом. Це стало об'єктом пильної уваги журналіста Василя Крутчака, який звернув увагу на деталі декларації, зокрема на факти, що стосуються власності цього об'єкта нерухомості.

Згідно з поданими документами, хоча Горенюк фактично проживає в цьому будинку, він не є його офіційним власником. Власницею нерухомості вказана 83-річна Катерина Солоненко, яка є бабусею нардепа. В декларації зазначено, що саме вона «надала будинок у користування» своєму онуку. Така ситуація викликала неоднозначні реакції у суспільстві, адже, хоча законодавчо це не є порушенням, питання щодо джерел фінансування та можливості придбання такого майна залишається відкритим.

Це не єдине майно, яким користується депутат, але яке оформлене на старших членів родини. У декларації Горенюка також вказано, що він їздить на електрокросовері Hyundai Ioniq 5. Сам нардеп пояснює, що авто належить його батькові. Водночас, як стверджує журналіст, автомобіль був придбаний 11 червня 2025 року й оформлений не на батька, а на матір депутата, Ольгу Горенюк.

Електричний Hyundai Ioniq 5 — це сучасна дороговартісна модель, яку на українському ринку продають як технологічний кросовер із преміальними опціями; вартість нових авто цієї лінійки у 2024–2025 роках стартувала від еквіваленту приблизно 2,3–2,9 млн грн залежно від комплектації, повного приводу та батареї. Це ставить додаткові питання щодо реального рівня доходів родини депутата й походження коштів на такий транспорт.

Ситуація з будинком у Підгірцях схожа на класику е-декларацій українських політиків: дорога нерухомість записується на літніх родичів, а сам посадовець офіційно лише «користується» майном. Такий механізм формально дозволяє не показувати актив як власність чиновника, але фактично забезпечує йому доступ до елітного житла під Києвом.

Поєднання великого котеджу під столицею і нового електромобіля, оформлених на батьків і бабусю, виглядає як спроба мінімізувати репутаційні й антикорупційні ризики для чинного депутата монобільшості. Особливо з огляду на те, що питання походження статків родичів регулярно стає предметом уваги НАЗК та антикорупційних органів.

Наразі сам Горенюк публічно не пояснив, за які саме кошти 83-річна одеситка змогла дозволити собі нерухомість площею понад 450 квадратів у Підгірцях — селі, яке вважається однією з «котеджних спальних зон» для заможних мешканців Києва. Публічної реакції на сумніви щодо оформлення Hyundai Ioniq 5 також не надано.

У сучасному світі, де технології і глобалізація швидко змінюють наше повсякденне життя, питання збереження культурної спадщини набуває все більшого значення. Це важливо не лише для розуміння нашого минулого, але й для формування ідентичності майбутніх поколінь. Культурна спадщина — це не просто об'єкти чи традиції, це зв'язок між поколіннями, що допомагає нам зрозуміти, хто ми є, і якими цінностями керуємося.

Одним із ключових аспектів є збереження матеріальної та нематеріальної спадщини. Пам'ятки архітектури, картини, музичні твори, народні ремесла — все це є важливими елементами, які формують обличчя нації. Однак не менш важливим є і нематеріальний аспект — традиції, мовні особливості, фольклор та обряди, які визначають унікальність кожної культури.

Недостатній сонХронічний недосип змінює гормональний баланс. Рівень греліну — гормону, що викликає відчуття голоду — зростає, а лептину, який відповідає за насичення, навпаки, зменшується. Через це людина споживає більше їжі, навіть не відчуваючи сильного голоду, а тіло починає накопичувати жир.

Хронічний стресКоли організм постійно перебуває у стані напруги, підвищується рівень кортизолу. Цей гормон не лише уповільнює метаболізм, а й сприяє накопиченню жиру в ділянці живота. Тому навіть ідеальне меню не дає результатів, якщо ви живете в постійному стресі.

Гормональні коливанняПісля 25–30 років відбуваються зміни у роботі щитовидної залози, а також статевих гормонів — естрогену, тестостерону та прогестерону. Навіть незначні порушення можуть призвести до затримки рідини, уповільнення обміну речовин і стійкості ваги до будь-яких спроб її знизити.

Порада:Щоб схуднення стало ефективним, важливо не лише стежити за харчуванням і тренуваннями, а й:— спати не менше 7 годин на добу;— зменшувати рівень стресу, практикуючи релаксацію або дихальні техніки;— періодично перевіряти гормональний стан, особливо функцію щитовидної залози.

Комплексний підхід — це не лише про калорії, а про гармонію організму в цілому.

Сьогодні в Україні відзначають низку значущих подій, які охоплюють як професійні, так і церковні свята, а також міжнародні знаменні дати. Цей день є особливим, адже він сплітає в собі багатогранні аспекти історії, духовності та соціальної свідомості. Він нагадує нам про важливість поваги до віри, героїзму військових, самовідданості медиків та мужності звичайних людей, які щодня працюють на благо своєї громади та країни.

За новим календарем сьогодні віряни вшановують пам'ять святої преподобномучениці Анастасії. Вона народилася в Римі в побожній родині і з юних років вирізнялася глибокою вірою та відданістю служінню Богу. Після того, як її батьки пішли з життя, вона присвятила себе монашому життю, намагаючись допомагати тим, хто потрапляв у біду. В умовах римських переслідувань християн у III столітті свята Анастасія не зреклася своєї віри, навіть зазнавши численних тортур і мученицької смерті. Її подвиг став символом безстрашної відданості своїм переконанням, навіть коли це вимагало великих жертв.

У народі 29 жовтня називають днем Анастасії Осінньої. Казали: «Прийшла Анастасія — осінь до кінця дійшла». Вважалося, що цього дня природа остаточно засинає, а зима стоїть уже на порозі. Сонячна погода віщує коротку зиму, туман — довгу і сніжну, а зоряне небо — холодну, але суху пору.

Цього дня радять уникати сварок і конфліктів, не палити сміття та не дивитися в дзеркало зі смутком. Вважалося, що будь-який прояв гніву чи смутку притягує біду, а мир і доброта — навпаки, захищають душу.

29 жовтня відзначають День військового фінансиста Збройних Сил України — професійне свято, встановлене у 1999 році. Його мета — підвищити престиж військових фінансистів, які забезпечують стабільність і ефективність роботи армії.

Також цього дня — День робітників служби позавідомчої охорони МВС України. Це професійне свято охоронців, які відповідають за безпеку стратегічних об’єктів і громадського порядку.

29 жовтня світ відзначає кілька важливих міжнародних дат:

Всесвітній день боротьби з інсультом — нагадування про важливість профілактики і підтримки тих, хто пережив хворобу;

Всесвітній день псоріазу — день солідарності з людьми, які живуть із цим хронічним захворюванням;

Міжнародний день догляду та підтримки — присвячений тим, хто щодня допомагає людям похилого віку, хворим і вразливим верствам населення.

Цього дня святкують іменини Андрій, Опанас, Василь, Віктор, Євген, Іван, Кирило, Леонід, Микола, Олексій, Павло, Тимофій, Пилип, Агата, Анастасія, Ганна та Марія.

Народжені цього дня мають талісман — топаз, який, за народними віруваннями, дарує спокій, зміцнює нерви й повертає життєву рівновагу.

Під Києвом розгортається новий скандал, пов’язаний із іменем колишнього «смотрящого» часів мера Віталія Кличка — Дениса Комарницького. Як з’ясувалося, арештований маєток, який пов’язують із цим фігурантом, фактично опинився у користуванні його близьких родичів. Йдеться про елітну недобудову в селищі Козин — на березі мальовничої річки, загальною площею понад три тисячі квадратних метрів. Маєток вважається одним із найрозкішніших об’єктів у цьому регіоні, що традиційно приваблює представників політичного та бізнес-істеблішменту.

За даними джерел у правоохоронних органах, Комарницький, який тривалий час перебуває за кордоном, нібито організував схему з метою зняття арешту з цього об’єкта. Посередницею у домовленості виступала колишня менеджерка міністра-втікача часів Януковича — Олександра Клименка. За інформацією слідства, за «послугу» з відновлення контролю над маєтком Комарницький мав сплатити 2,65 мільйона доларів.

Невдовзі суд справді скасував арешт і передачу активів до АРМА. Після цього маєток і земельні ділянки були переоформлені на тестя Комарницького — Юрія Булгакова.

У 2024 році п’ять сусідніх ділянок узяла у суборенду компанія ТОВ «Рівер Про», власником якої також є Булгаков. Її директором став Юрій Дашков — домоправитель і водій Комарницького. Саме ці ділянки не були арештовані під час розслідування.

Дашков фігурує у низці прослуховувань, оприлюднених НАБУ та САП у межах справи «Чисте місто», що стосується корупційних схем у київській владі.

Таким чином, навіть після арештів і розслідувань, активи одного з найвпливовіших ділків київського «тіньового уряду» продовжують залишатися під контролем його оточення.

Попри масштабні потрясіння останніх років — пандемію COVID-19 та повномасштабну війну — українці зберігають високу мобільність і активність у подорожах за межі країни. За інформацією Державної прикордонної служби, у період із 2020 по дев’ять місяців 2025 року зафіксовано 104,97 мільйона перетинів державного кордону на виїзд із України. Цей показник свідчить про те, що, навіть в умовах обмежень, небезпеки та економічної нестабільності, українці продовжують активно переміщатися — як із трудових, так і з гуманітарних чи особистих причин.

Водночас за цей самий період в’їзд іноземців до України становив 16,91 мільйона випадків. Хоча ці цифри помітно нижчі за довоєнні рівні, вони демонструють поступове відновлення інтересу до України з боку іноземних громадян — як бізнесу, так і гуманітарних організацій чи дипломатичних місій.

Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.