ІНСАЙДИ:

У владі підтримали жорсткіші підходи до роботи ТЦК – джерела

В Офісі президента обговорюються ініціативи, спрямовані на посилення контролю за процесами мобілізації та військової служби. Про це повідомляє поінформоване джерело в ОП, знайоме з внутрішніми дискусіями навколо кадрових і управлінських рішень у секторі безпеки й оборони. За словами співрозмовника, віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров підтримав пропозиції нових радників, які передбачають […]

Мирний трек у пріоритеті: Банкова коригує інформаційну стратегію

Офіс президента поступово коригує інформаційну політику щодо мирного врегулювання та майбутніх переговорів. Про це повідомило поінформоване джерело в ОП. За його словами, Банкова дала сигнал лідерам громадської думки, експертам і політичним технологам обережно змінювати суспільні акценти навколо так званого мирного треку. Йдеться не про відмову від принципових позицій, а про переосмислення пріоритетів у публічній дискусії. […]

Столичні ТЦК виконали план мобілізації за січень на рекордні 91%. Джерела

За інформацією наших джерел, за січень місяць столичні ТЦК виконали план “по мобілізації” на рекордні 91%. “Ефективною виявилася тактика з організацією мобільних блокпостів, посиленим патрулюванням поліції, організацією перевірки документів у вечірній час біля великих торгових центрів, супермаркетів і магазинів, залученням до перевірок документів представників приватних охоронних структур” – зазначає джерело. Також, за інформацією джерела, “з […]

Ворожий обстріл пошкодив залізницю між Миколаєвом та Херсоном

Нещодавно Міністерство охорони здоров’я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов’язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

“Усі 78 наших пасажирів до Херсона будуть доставлені до місця призначення з максимально можливим комфортом”, – зазначили у “Укрзалізниці”. Це свідчить про прагнення залізничників забезпечити безпеку та зручність для пасажирів, навіть у складних умовах.

Залізничні ремонтні бригади вже виїхали на місце події для проведення відновлювальних робіт. У “Укрзалізниці” зауважили: “До зворотного рейсу плануємо відновити залізничне сполучення”. Це говорить про швидку реакцію на інцидент та готовність відновити нормальний режим роботи.

Згодом стало відомо, що всі пасажири, які прямували до Херсона і були вимушені зупинитися в Миколаєві через обстріл, успішно пересаджені в автобуси. Спільно з Херсонською обласною військовою адміністрацією залізничники забезпечили їх транспортування до міста.

Не пропустіть

30 січня 2026 року: духовне, професійне та суспільне поєднання подій в Україні

30 січня 2026 року в Україні поєднуються кілька важливих аспектів життя – духовний, професійний і міжнародний. Триває вже 1436-й день повномасштабної війни Росії проти України, а до початку наступного календарного року залишилося 336 днів. Ця дата має глибоке символічне значення: православні вшановують видатних святителів, військові відзначають своє професійне свято, а громадські організації і міжнародні інституції проводять заходи, присвячені миру та ненасильству.

За новим церковним календарем 30 січня православні християни відзначають Собор трьох святителів, відомий також як Трисвяття. У цей день згадують пам’ять Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого – видатних проповідників і богословів, які вплинули на розвиток християнської думки та духовності. Традиційно віруючі відвідують богослужіння, моляться за мир у світі та за здоров’я близьких, а також прагнуть наслідувати приклад святих у повсякденному житті.

Василій Великий був єпископом Кесарії Каппадокійської, реформував церковний устрій та започаткував традиції східного монашества. Йому також приписують укладання літургії, що звершується й нині.

Григорій Богослов, архієпископ Константинополя, прославився глибокими богословськими працями та проповідями про Святу Трійцю, які стали основою православної догматики.

Іван Золотоустий увійшов в історію як блискучий проповідник і моральний авторитет. За силу й красу слова його назвали Золотоустим.

У храмах цього дня відбуваються урочисті богослужіння, а віряни моляться про мир, злагоду в родині та духовну підтримку.

Також 30 січня в Україні відзначають День спеціаліста військово-соціального управління Збройних сил України. Це фахівці, які відповідають за соціальний захист військовослужбовців, морально-психологічний стан підрозділів та допомогу родинам бійців.

Під час війни їхня робота набула особливої ваги: вони сприяють адаптації військових після бойових дій, допомагають вирішувати правові й побутові питання, підтримують бойовий дух і згуртованість особового складу.

У світі цього дня відзначають Шкільний день ненасильства та миру. Дату обрали на честь дня народження Махатми Ганді — символу мирного спротиву та філософії ненасильства.

У навчальних закладах проводять уроки, дискусії, творчі та волонтерські заходи, покликані формувати культуру толерантності, взаємоповаги й відповідальності.

У народній традиції 30 січня пов’язували з погодними спостереженнями. Вважалося, що низькі хмари віщують морози, птахи, які літають низько, — холод, а туман обіцяє теплу й вологу погоду.

Також існували побутові застереження: не сваритися, не карати дітей і відкласти рукоділля. Натомість радили робити добрі справи, молитися та уникати конфліктів.

Цей день поєднує духовні цінності, професійну вдячність і нагадування про важливість миру — як у родині, так і в суспільстві.

Леся Нікітюк повернулася до Хмельницького та з гумором показала стильну знахідку з місцевого базару

Леся Нікітюк давно й щиро демонструє свою прив’язаність до рідного Хмельницького, не приховуючи теплого ставлення до міста, де минули її дитинство та юність. Нині телеведуча тимчасово мешкає у батьківському домі, куди переїхала разом із сином та улюбленим собакою. За словами Лесі, саме там вона відчуває більше спокою й затишку, ніж у столичному ритмі Києва, особливо в нинішніх непростих умовах.

Перебуваючи вдома, Нікітюк не змогла оминути одну з головних візитівок міста — знаменитий хмельницький базар. Це місце давно стало символом локального колориту, де можна знайти все — від побутових дрібниць до несподіваних стильних речей. Телеведуча зізналася, що прогулянки базаром для неї — це не лише шопінг, а й своєрідна терапія та повернення до спогадів.

Головним акцентом образу став пікантний виріз на спині біля шиї, який зав’язується на стрічку. До яскравого верху Леся підібрала чорні блискучі лосини, які вдало підкреслили її фігуру та додали образу ефектності.

Наприкінці відео ведуча дозволила собі легку провокацію — вона грайливо повернулася до камери спиною, продемонструвавши фігуру в обтислих лосинах. Такий жест традиційно викликав жваву реакцію підписників, які відзначили її впевненість і почуття гумору.

Правоохоронці викрили корупційну схему в Львівській області: колишній депутат обіцяв уникнення мобілізації за гроші

У Львівській області правоохоронці розкрили масштабну корупційну схему, яка була організована 53-річним жителем Жидачева. Цей чоловік, який в минулому обіймав посаду депутата, намагався отримати неправомірну вигоду, пропонуючи військовозобов’язаному допомогу у уникненні мобілізації. За свої послуги він вимагав 5 500 доларів США.

Згідно з даними Львівської обласної прокуратури, колишній депутат обіцяв знайти способи уникнути мобілізації, використовуючи свої зв'язки та впливові ресурси. Він намагався знайти лазівки в законодавстві, що дозволяли б чоловікові уникнути виконання своїх військових обов'язків, обіцяючи швидке вирішення цього питання за великі кошти.

Чоловіка затримали під час отримання частини обумовленої суми — 153 000 грн. Наразі йому повідомлено про підозру у зловживанні впливом. За клопотанням прокуратури, суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Слідчі продовжують дії для встановлення всіх осіб, причетних до схеми, та перевіряють можливу причетність інших посадовців.

Тіньові фінансові операції: благодійність як інструмент в руках державних структур

Ситуація, яка складається навколо Національного банку України, вказує на невідповідність між публічною риторикою та реальними фінансовими процесами. Офіційна влада постійно підкреслює свою відкритість та прозорість в управлінні державними ресурсами, однак за лаштунками цієї політики існують практики, які викликають серйозні питання. Важливим елементом цього явища є використання благодійних організацій як інструментів для проведення непублічних фінансових операцій.

Одним з найбільш яскравих прикладів такої ситуації є діяльність Василя Горбаля, члена Ради та голови Аудиторського комітету НБУ, який також контролює благодійну організацію, тісно пов'язану з державним університетом. Йдеться про Фонд розвитку, що активно взаємодіє з численними державними та комерційними структурами, здійснюючи фінансові операції, які залишаються поза офіційним контролем.

Класичний механізм університетського ендавменту у цьому випадку виглядає спотвореним. Замість зрозумілої моделі довгострокового інвестування з прозорим походженням капіталу та чіткою звітністю — закрита система з мінімальним рівнем контролю і відсутністю публічних пояснень щодо джерел формування активів. Фінансові звіти за 2024 рік лише підсилюють ці запитання: публічна активність фонду зводиться до дрібних заходів — збору коштів на обладнання чи проведення окремих освітніх подій, які радше створюють імітацію діяльності, ніж пояснюють реальні фінансові потоки.

Особливу увагу привертає поєднання ролей. Статус благодійної організації дозволяє уникати стандартів прозорості, які є обов’язковими для банківського сектору. Водночас Василь Горбаль як посадовець НБУ безпосередньо відповідає за аудит і фінансовий контроль у ключовій інституції держави. Така конфігурація створює очевидний конфлікт інтересів і ставить під сумнів принципи, які Нацбанк декларує на публічному рівні.

Контекст доповнюється і політичним бекграундом фігуранта. У минулому він підтримував проросійські наративи та голосував за мовний закон Колесніченка-Ківалова у 2012 році — факт, який сьогодні виглядає особливо токсично з огляду на війну та вимоги до бездоганної репутації осіб, що формують фінансову політику держави.

Коли журналісти розпочали викриття цієї діяльності, реакція системи була швидкою. Дружина посадовця, адвокат Наталія Горбаль, направила адвокатський запит, який за формою і тоном більше нагадував спробу юридичного тиску, ніж професійне прагнення до роз’яснення. Паралельно директор Інституту міжнародних відносин Валерій Копійка зайняв позицію повного мовчання, фактично забезпечуючи управлінське прикриття ситуації.

Втім, спроби зупинити публічний розголос не дали результату. У судовому порядку було отримано чотири ухвали слідчих суддів, які зобов’язують правоохоронні органи розпочати досудові розслідування. Таким чином, історія вийшла за межі публічної дискусії й перейшла у правову площину.

Наразі подальший розвиток подій залежить від дій територіальних управлінь Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Національної поліції та Служби безпеки України у Львівській області. Саме вони мають дати відповідь на питання, чи стала благодійність ширмою для непрозорих фінансових схем у безпосередній близькості до Національного банку.

Ризики мирної угоди без гарантій безпеки

В Україні дедалі чіткіше усвідомлюють ризик того, що у разі потенційної мирної угоди країна може залишитися без реальних механізмів захисту від повторної агресії. Сам факт припинення бойових дій не означає настання стабільного миру, якщо не буде створено надійної системи стримування та відповідальності. Українське суспільство, держава і експертне середовище дедалі більше сходяться на думці, що мир без безпеки є лише паузою, а не вирішенням конфлікту.

Однією з ключових загроз вважається можливість реваншу з боку агресора, який може використати період формального миру для відновлення ресурсів, переозброєння та підготовки до нового етапу тиску. За відсутності чітко прописаних і гарантованих міжнародних зобов’язань будь-яка угода ризикує перетворитися на декларацію без практичної сили. Історичний досвід показує, що домовленості, які не мають механізмів примусу до виконання, швидко втрачають свою цінність.

Такий підхід передбачає створення численної армії мирного часу, масштабні інвестиції у сучасні військові технології, розвиток власного виробництва озброєнь і повну перебудову оборонного сектору. Мова йде про реформу системи закупівель, оновлення підходів до мобілізації та служби, технологічну модернізацію війська і стабільне фінансування оборони на роки вперед.

Потреба у власній системі стримування стає особливо актуальною на тлі того, що запрошення до НАТО — найбільш надійний для України варіант безпеки — наразі виключене. Без колективної оборони, передбаченої статтею 5 Альянсу, Україна змушена розраховувати на окремі двосторонні угоди, які не мають такої ж юридичної та політичної ваги. До того ж Росія вже відкрито сигналізує, що буде виступати проти будь-яких формальних гарантій безпеки для України.

Додаткову тривогу в Києві викликає непередбачуваність політики США. Різкі зміни позицій — від скепсису щодо цінності союзників до демонстративно теплих сигналів у бік Кремля — породжують сумніви в тому, що у разі порушення режиму припинення вогню Вашингтон буде готовий до жорстких дій. У цьому контексті дедалі частіше звучить думка, що розрахунок на зовнішній захист може виявитися фатальною помилкою.

План Б для України — опора на власні сили. Ключовим елементом цієї стратегії залишається велика армія. Під час мирних переговорів Київ наполягав на збереженні чисельності війська на рівні близько 800 тисяч осіб. Водночас потенційне перемир’я означатиме хвилю демобілізації, що створить колосальний виклик — як з точки зору комплектування, так і з точки зору фінансування.

Паралельно Україна робить ставку на технологічну перевагу. За час повномасштабної війни було сформовано цілу екосистему безпілотних систем, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплення. Втім, самі технології не працюватимуть без зміни управлінських і організаційних підходів, а також без розвиненої оборонної промисловості та стійкого державного бюджету.

Юридично зобов’язуючі угоди про безпеку зі США та європейськими державами, а також можливе розміщення багатонаціональних сил так званої «коаліції бажаючих» залишаються важливими пунктами переговорів. Однак у Києві дедалі чіткіше наголошують: усе це може бути лише доповненням до власної армії, але не її заміною.

За такого сусідства Україна змушена виходити з реальності, в якій лише сильна, добре оснащена і фінансово забезпечена армія здатна гарантувати незалежність держави та не допустити повторення російської агресії.

“Одеська залізниця” придбала колесотокарний верстат за понад 55 мільйонів гривень за результатами торгів з одним учасником

Регіональна філія «Укрзалізниці» — «Одеська залізниця» — уклала договір на закупівлю спеціалізованого колесотокарного верстата, вартість якого становить 55,44 мільйона гривень. Придбання обладнання здійснювалося в межах процедури відкритих торгів, проте фактична конкуренція на тендері була відсутня, оскільки заявку подав лише один учасник.

Згідно з умовами договору, нове обладнання призначене для обслуговування та відновлення колісних пар рухомого складу. Очікується, що введення верстата в експлуатацію дозволить підвищити точність обробки, скоротити час ремонту та зменшити зношення деталей, що напряму впливає на безпеку та надійність залізничних перевезень у південному регіоні.

Під час підготовки закупівлі представник французького виробника обладнання заявляв про готовність запропонувати альтернативні умови оплати та постачання. Втім замовник повідомив, що діє відповідно до внутрішнього порядку закупівель «Укрзалізниці» в умовах воєнного стану, затвердженого правлінням компанії, і не має підстав для зміни процедури.

Власником ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» є колишній народний депутат Максим Єфімов, який у 2023 році достроково склав депутатський мандат. Після цього він зосередився на бізнес-діяльності, зокрема у сфері важкого машинобудування.

Закупівля дороговартісного обладнання без конкуренції вкотре порушує питання прозорості та ефективності витрачання коштів у структурі державної компанії, особливо в умовах воєнного стану та обмежених бюджетних ресурсів.

У Києві затримали шахрая, який обіцяв за гроші допомогу в ухиленні від мобілізації

У Києві правоохоронці викрили шахрая, який пропонував військовозобов’язаному уникнути призову та знятися з військового обліку за значну суму грошей. За свої "послуги" чоловік вимагав 5200 доларів США. Згідно з матеріалами слідства, зловмисник отримав контактні дані військовозобов’язаного через своїх знайомих і зателефонував йому з пропозицією допомогти у вирішенні проблеми з військовим обліком.

Шахрай запевнив чоловіка, що має налагоджені зв’язки у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки і може організувати визнання його непридатним до служби. Окрім цього, він пообіцяв забезпечити виключення з військового обліку, що дало б можливість уникнути мобілізації. Для виконання цих дій зловмисник вказав суму, яку потрібно заплатити.

Як підтвердження «серйозності намірів» фігурант вимагав аванс. На банківську картку йому перерахували 1700 доларів США, що за курсом становило 70 800 гривень. Решту суми — 3500 доларів — він отримував через посередника.

Після передачі коштів чоловіка затримали правоохоронці. Йому готують повідомлення про підозру та обирають запобіжний захід. У разі доведення вини фігуранту загрожує кримінальна відповідальність за незаконне отримання неправомірної вигоди та сприяння ухиленню від мобілізації.

Правоохоронці наголошують, що подібні «послуги» є незаконними, а спроби вирішити питання через посередників можуть обернутися як втратою грошей, так і кримінальною відповідальністю.

Непомітні сигнали організму: які загальні симптоми можуть свідчити про онкологічні захворювання

Рак не завжди починається як чітко локалізоване захворювання з очевидною пухлиною в окремому органі. За даними дослідників Cancer Research UK, у світі налічується понад 200 різновидів онкологічних хвороб, і значна частина з них на ранніх стадіях проявляється так званими загальними симптомами. Ці ознаки впливають на весь організм і часто сприймаються як наслідок перевтоми, стресу або сезонного нездужання, через що люди відкладають звернення до лікаря.

Фахівці зазначають, що одним із найпоширеніших ранніх сигналів є постійна втома, яка не минає навіть після відпочинку чи сну. Вона може супроводжуватися зниженням працездатності, апатією та відчуттям виснаження без очевидних причин. Іншим тривожним симптомом вважають безпричинну втрату ваги, коли людина худне без змін у харчуванні чи рівні фізичної активності.

Експерти виокремлюють три загальні симптоми, які не варто ігнорувати.

Перший — дуже сильна нічна пітливість або незрозуміла лихоманка. Хоча підвищена температура та піт можуть супроводжувати інфекції чи гормональні зміни, насторожити має «проливний» піт, коли постіль стає мокрою, або тривала температура без очевидної причини. У таких випадках лікарська консультація є обов’язковою.

Другий — постійна втома та виснаження. Звичайна перевтома минає після відпочинку. Якщо ж людина відчуває хронічну слабкість, втрату енергії та не може відновитися навіть після сну, це може бути сигналом серйозніших порушень в організмі.

Третій — незрозуміла втрата ваги. Невеликі коливання маси тіла є нормою, однак різке схуднення без зміни харчування чи фізичної активності потребує медичного обстеження.

У Національній службі охорони здоров’я (NHS) закликають людей уважніше ставитися до власного самопочуття та «прислухатися до свого тіла». Важливо знати, що є нормальним саме для вас, і помічати будь-які нетипові зміни, які не минають з часом.

Медики підкреслюють: поява таких симптомів не означає, що у людини обов’язково рак. У більшості випадків причини можуть бути менш серйозними. Проте тільки обстеження у спеціаліста дозволяє виключити небезпеку та за потреби розпочати лікування на ранній стадії.

Головне правило — не ігнорувати тривожні сигнали організму. Своєчасне звернення до лікаря може відіграти вирішальну роль у збереженні здоров’я і життя.

Кандидат у судді апеляційної інстанції не пройшов перевірку на доброчесність

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Павло Прохоров, який наразі здійснює правосуддя у Київському районному суді міста Одеси, отримав негативний висновок щодо відповідності стандартам доброчесності та професійної етики. Така оцінка була сформована Громадською радою доброчесності за підсумками детального аналізу його декларацій, майнового стану та наданих фінансових пояснень.

Під час перевірки особливу увагу було приділено співвідношенню між офіційними доходами судді та його сім’ї і реальним рівнем життя, який випливає з наявного майна та витрат. За результатами дослідження Рада дійшла висновку, що задекларовані доходи не дають достатніх підстав для пояснення вартості набутого рухомого та нерухомого майна, яким володіє родина судді.

На кінець 2015 року дружина судді декларувала заощадження у розмірі 349,5 тисячі гривень. З урахуванням поточних витрат на життя ці кошти, за оцінкою ГРД, могли покривати лише базові потреби сім’ї протягом року. Водночас уже в декларації за 2016 рік кандидат зазначив, що його дружина володіє готівковими заощадженнями у розмірі 27,6 тисячі доларів США, що за тодішнім курсом відповідало приблизно 740–750 тисячам гривень.

Таке суттєве зростання обсягу готівки виглядало економічно необґрунтованим, особливо з огляду на нещодавню значну покупку та обмеженість вільних коштів. Сам кандидат пояснив, що у лютому 2015 року його дружина продала однокімнатну квартиру за 349,5 тисячі гривень, після чого ці кошти були конвертовані в долари і зберігалися вдома. У 2016 році, за його словами, дружина отримала 397 тисяч гривень доходу від підприємницької діяльності, які також були переведені в іноземну валюту. Таким чином, загальна сума, за версією кандидата, дозволяла сформувати задекларовані 27,6 тисячі доларів.

Громадська рада доброчесності не визнала ці пояснення достатніми та переконливими. Окремі сумніви викликало подальше систематичне зростання заощаджень дружини судді в наступні роки, а також непропорційно велика частка доходів, яка, за деклараціями, спрямовувалася на накопичення готівки та інвестування у криптовалюту. При цьому враховувалися склад сім’ї, регулярні витрати на проживання, поїздки за кордон, утримання кількох транспортних засобів, один із яких було придбано у 2021 році.

У сукупності ці обставини, на думку ГРД, ставлять під сумнів повноту та достовірність пояснень щодо джерел походження коштів і структури заощаджень сім’ї кандидата. В результаті Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що Павло Прохоров не відповідає критеріям доброчесності, необхідним для обіймання посади судді апеляційного суду.

Зазначається також, що під час повномасштабного вторгнення дружина кандидата набула значну кількість рухомого й нерухомого майна та задекларувала володіння криптовалютою Ethereum вартістю близько 1,1 мільйона гривень, що стало додатковим фактором для оцінки фінансової поведінки сім’ї.

Олександр Кацуба став співвласником великої приватної газовидобувної компанії

Колишній заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Олександр Кацуба офіційно увійшов до складу співвласників ТОВ «Надра-Геоінвест» — однієї з найбільших приватних компаній у сфері газовидобутку в Україні. На початку 2026 року на нього було переоформлено 50% корпоративних прав підприємства. Раніше ця частка належала його колишній дружині Тетяні Гузенко, що було зафіксовано у відповідних реєстраційних документах.

Другим співвласником «Надра-Геоінвесту» залишається Олександр Гузенко, який разом із новим партнером бере участь у стратегічному управлінні компанією. Таким чином, структура власності підприємства набула більш чіткого та прозорого формату, що може позитивно вплинути на подальший розвиток бізнесу та інвестиційну привабливість.

Водночас компанія фігурує у кримінальному провадженні Служби безпеки України №22022000000000540. Розслідування ведеться за статтями, що стосуються державної зради, сприяння державі-агресору та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. За версією слідства, керівники та засновники компанії могли вступити у змову з метою здійснення фінансових операцій із ризиковими контрагентами, а також поставок товарів до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України. Всі ці твердження наразі перевіряються в межах досудового розслідування.

Експерти ринку пов’язують переоформлення частки на Олександра Кацубу з юридичними ризиками, які виникли для колишньої власниці активу. За оцінками фахівців, блокування банківських рахунків Тетяни Гузенко у зв’язку з кримінальним провадженням могло створити загрозу для управління компанією та розподілу дивідендів. У такій ситуації переоформлення корпоративних прав дозволяє зберегти операційний контроль і захистити активи.

Історія «Надра-Геоінвест» бере початок із періоду державно-приватного партнерства у 2007 році та включає кілька змін власників, участь структур, пов’язаних із колишніми високопосадовцями, а також використання офшорних компаній. Сьогодні підприємство володіє значним портфелем ліцензій і генерує мільярдні доходи, залишаючись одним із ключових гравців приватного газового ринку України.

На тлі триваючого слідства та фінансових обмежень для окремих фігурантів Олександр Кацуба офіційно став співвласником компанії і формально контролює частку, що приносить значні дивіденди.

Переговори в Абу-Дабі: шанс на мир чи чергова дипломатична пастка

У столиці Об’єднаних Арабських Еміратів стартує новий етап міжнародних переговорів, присвячених припиненню війни проти України. Для Києва ситуація залишається вкрай непростою: військовий тиск триває, союзники втомлюються від затяжного конфлікту, а Москва продовжує грати на протиріччях глобальної політики. Водночас саме цей раунд привертає підвищену увагу, адже вперше за тривалий час з’являються сигнали, які можуть пролити світло на справжні наміри російського керівництва.

Ключова інтрига полягає не лише в умовах можливого припинення вогню, а в глибині готовності Кремля до реальних компромісів. Досвід попередніх зустрічей навчив українську сторону та її партнерів обережності: за гучними заявами не раз ховалася спроба виграти час, перегрупувати сили або нав’язати вигідний Москві порядок денний. Тепер же дипломати намагаються відрізнити справжні кроки до деескалації від чергової політичної гри, замаскованої під мирні ініціативи.

Один з американських експертів із зовнішньої політики, який консультував українську сторону, визнає: попередні раунди переговорів були надзвичайно виснажливими та безрезультатними. За його словами, раніше будь-які заяви про «конструктивність» виглядали відверто відірваними від реальності. Водночас тепер він фіксує більш серйозне ставлення російської сторони до самого процесу переговорів і обережно припускає, що шанси на припинення війни навесні все ж існують.

Колишній високопоставлений український чиновник, коментуючи перебіг перемовин, був значно стриманішим у прогнозах. Водночас і він визнав, що з боку Росії відбулася певна зміна настроїв і стилю роботи за столом переговорів. За його словами, представники російської делегації цього разу більше зосереджені на практичних питаннях, а не на ідеологічних лекціях про «першопричини» конфлікту.

Йдеться, зокрема, про керівників російської військової розвідки, які, за оцінкою співрозмовника, поводяться прагматично та професійно, детально опрацьовуючи конкретні параметри можливих домовленостей. Це помітно контрастує з риторикою, яку традиційно озвучували політичні представники Кремля на чолі з міністром закордонних справ та самим Путіним.

В українських колах не виключають, що така трансформація позиції Росії може бути пов’язана зі змінами в Європі. Зокрема, Кремль уважно стежить за тим, як європейські країни нарощують оборонне виробництво, дедалі серйозніше говорять про загальноєвропейську систему безпеки та намагаються зменшити залежність від Сполучених Штатів. Мирна угода або завершення війни могли б суттєво послабити цей імпульс, адже європейським лідерам стало б значно важче переконувати своїх виборців у необхідності подальшого збільшення оборонних витрат.

Разом із тим, у Києві та серед західних аналітиків не відкидають і більш цинічний сценарій. Зміна тону Москви може бути спробою зіграти на очікуваннях адміністрації Дональда Трампа та знизити рівень тиску на Росію. При цьому всередині самої РФ мир без очевидної «перемоги» виглядатиме проблемно для Кремля, який уже заплатив за війну величезну економічну і людську ціну.

Як зазначають експерти, Путіну практично нічого представити російському суспільству як однозначний результат цих витрат. Тому будь-яка мирна угода, в якій він не зможе проголосити тріумф, створює серйозні внутрішні ризики для режиму. Саме це, на думку аналітиків, і залишається головним стримуючим фактором для справжнього завершення війни.