Ворожий обстріл пошкодив залізницю між Миколаєвом та Херсоном

Козацькі гетьмани XVII–XVIII століть залишили по собі спадщину, що виходить далеко за межі військових перемог і героїчних походів. Політичне життя тогочасної України було складною й небезпечною грою, де боротьба за владу часто набувала форм, які більше нагадують драматичний трилер, ніж спокійний перебіг історичних подій. Як зазначає історик Кирило Галушко, зрада в середовищі козацької старшини нерідко сприймалася не як моральне падіння, а як інструмент політичного виживання.

Гетьманська влада від самого початку існувала в умовах постійної нестабільності. Обрання нового очільника Війська Запорозького рідко означало завершення боротьби — швидше, воно ставало стартом нової фази протистояння. Старшина могла змінювати політичні орієнтири залежно від балансу сил, підтримуючи то одного, то іншого претендента. У результаті палацові перевороти, усунення гетьманів і спроби силового перерозподілу влади були майже нормою політичного життя.

Так, після Гадяцької угоди 1658 року Іван Виговський зіткнувся зі змовою старшини, яка звинувачувала його у служінні полякам. У 1664 році він був позбавлений булави, заарештований і страчений пострілом у Махнові за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, пішов на прямі васальні відносини з Москвою, але загинув під час зустрічі з Петром Дорошенком, гетьманом Правобережжя, у 1668 році. Його вбивство мало елемент внутрішньої змови та ймовірної участі московських агентів.

У 1687 році відбувся перший український «двірцевий переворот» — гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської змови на користь Івана Мазепи. Після цього Самойловича заслали до Сибіру, а Мазепа укріпив свій політичний авторитет, демонструючи слухняність Москві.

XVIII століття принесло нові політичні інтриги: таємні отруєння, вбивства в старшинських родах, операції московських агентів, суперництво між полковниками та загадкові смерті церковних діячів, які виступали проти централізації. Російська влада застосовувала масштабні інформаційно-психологічні кампанії проти гетьмана Мазепи, використовуючи фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини.

Історія Гетьманщини демонструє, що сила була не завжди ключовим фактором, а інтриги, змови та зовнішній тиск відігравали вирішальну роль. Ці уроки залишаються актуальними і сьогодні, коли Україна знову стикається з тиском зовнішніх сил.

Короткі довідки про гетьманів:

Іван Виговський (1657–1659) – автор Гадяцької угоди, страчений у 1664 році.

Іван Брюховецький (1663–1668) – гетьман Лівобережної України, убитий за політичними мотивами.

Петро Дорошенко (1665–1676) – гетьман Правобережної України, прагнув об’єднати Україну.

Іван Самойлович (1672–1687) – гетьман Лівобережної України, усунутий у змові старшини.

Іван Мазепа (1687–1708) – відомий гетьман, став жертвою дискредитаційної кампанії з боку Москви.

На одеському узбережжі зафіксували екологічний інцидент, який викликав занепокоєння як у містян, так і у фахівців. На двох популярних пляжах міста — Дельфін і Ланжерон — виявили забруднення, що за своїми зовнішніми характеристиками нагадує нафтові продукти. Окрім цього, на березі знайшли мертвих птахів, що може свідчити про негативний вплив невідомої речовини на живу природу.

Про ситуацію повідомив очільник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак. За його словами, йдеться про плями невідомого походження, які мають характерний темний колір і маслянисту структуру. Саме ці ознаки змусили спеціалістів припустити, що забруднення може бути пов’язане з нафтопродуктами, однак остаточні висновки робити поки зарано.

На місце події оперативно виїхали відповідні служби. До перевірки залучені представники Державної екологічної інспекції, комунального підприємства «Узбережжя», КУ «Рятувально-водолазна служба», а також Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради. Фахівці проводять огляд берегової лінії, відбір проб та фіксацію наслідків забруднення.

Окрему увагу приділяють факту загибелі птахів, яких виявили на узбережжі в зоні забруднення. Причини їхньої загибелі з’ясовуються, зокрема перевіряється можливий зв’язок із виявленими плямами.

В Одеській міській військовій адміністрації зазначили, що після отримання офіційних висновків екологів та інших профільних служб буде надано додаткову інформацію. До цього часу мешканців і гостей міста закликають утриматися від відвідування зазначених пляжів та не контактувати з підозрілими речовинами на узбережжі.

26 грудня в Україні відбудеться помітна зміна погодних умов. Після кількох морозних днів температура повітря поступово почне підвищуватися по всій території країни, що стане приємною новиною для багатьох жителів. Однак, незважаючи на підвищення температури, синоптики прогнозують збереження поганих погодних умов: по всій Україні очікується суцільна хмарність, сніг та посилення вітру. Це означає, що варто бути готовими до зимових неприємностей.

Особливо вітряною буде погода в більшості регіонів, що може ускладнити пересування на дорогах і створити незручності для пішоходів. Однак на крайньому заході країни опадів не очікується, і саме там температура повітря буде трохи вищою порівняно з іншими областями.

На заході країни погодні умови будуть дещо спокійнішими. У Львові та Луцьку очікується хмарна погода з проясненнями, без значних опадів. Уночі там буде близько -6°, удень температура коливатиметься біля 0…+1°. В Ужгороді синоптики прогнозують -5° уночі та до +1° удень за мінливої хмарності.

У центральних областях утримається похмура погода зі снігом. У Вінниці, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві вночі температура опускатиметься до -6°, удень — близько 0°. Аналогічна ситуація очікується у Житомирі та Дніпрі, де вдень прогнозують до +1°.

На півночі країни — у Чернігові та Сумах — також буде хмарно зі снігом. Температура повітря вночі становитиме близько -6°, удень підніматиметься до +1°.

Південні регіони залишаться у зоні зимових опадів. В Одесі, Миколаєві та Херсоні синоптики прогнозують похмуру погоду зі снігом. У нічні години температура знижуватиметься до -6…-7°, удень повітря прогріватиметься до +1°.

На сході країни збережеться холодніша погода. У Харкові вдень очікується до -2°, у Краматорську та Сєвєродонецьку — до -4°, із нічними морозами до -7°. В усіх цих містах прогнозують суцільну хмарність і сніг.

У Криму, зокрема в Сімферополі, 26 грудня також буде похмуро, зі снігом. Температура коливатиметься від -6° уночі до +2° удень.

Синоптики застерігають, що через опади та вітер на дорогах можливе ускладнення руху, тому водіям варто бути уважними.

1️⃣ Окремим повідомленням надішліть вихідний текст (або хоча б його початок і напишіть «далі буде»). 2️⃣ Наступним повідомленням — вимоги:

мова (українська — підтвердіть),

Президент наголосив, що чинне українське законодавство не дозволяє реалізувати такий сценарій без застосування особливого механізму ухвалення рішень. Саме тому, у разі винесення подібної ініціативи на порядок денний, єдиним легітимним шляхом може бути загальнонаціональний референдум.

Глава держави підкреслив, що саме громадяни мають вирішити, чи готове суспільство погодитися на такий формат завершення війни. Водночас він уточнив, що на референдум має бути винесений не окремий пункт, а весь документ про мир загалом — з можливістю дати відповідь «так» або «ні».

Зеленський також зазначив, що підготовка до всеукраїнського волевиявлення потребує щонайменше 60 днів і можлива виключно за умови повного припинення вогню. За його словами, проведення референдуму без стабільного режиму тиші зробить його нелегітимним і може призвести до внутрішнього розколу в державі.

Президент визнав, що організація референдуму під час війни є надзвичайно складною через безпекові ризики та неможливість участі громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Водночас Зеленський окреслив альтернативний варіант розвитку подій. Якщо територіальне питання буде вирішене за принципом «стоїмо там, де стоїмо», який пропонує Україна, і лінія фронту в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях буде де-факто зафіксована та контрольована міжнародними силами, мирну угоду можна буде ратифікувати у Верховній Раді без проведення референдуму.

Президент підсумував, що у випадку будь-яких рішень, які виходять за межі такого сценарію, одного підпису під угодою буде недостатньо, і остаточне слово має залишатися за суспільством.

На всьому Покровському напрямку в Донецькій області триває високий рівень військового тиску з боку російських військ. Основним об'єктом атак залишається Покровсько-Мирноградська агломерація, що вже кілька тижнів є епіцентром інтенсивних бойових дій. За словами військовослужбовця 68-ї єгерської бригади Збройних сил України з позивним «Гусь», російські сили використовують різноманітні тактики для посилення своїх наступальних можливостей і досягнення своїх цілей на цьому напрямку.

«Противник регулярно комбінує кілька різних тактик ведення бою, намагаючись змусити наші підрозділи реагувати на різні види атак», — зазначив військовий. За його словами, ці тактики включають як великі, так і дрібні атаки, що дозволяє ворогу зберігати постійний тиск на українські позиції. Зокрема, російські війська не обмежуються лише традиційними методами ведення бою, а все частіше використовують механізовані атаки із застосуванням квадроциклів, мотоциклів, а також важкої техніки, зокрема танків і бойових машин піхоти.

Військовий також прокоментував погодні умови на позиціях. За його словами, холод упродовж останніх днів справді відчутний, однак підрозділи мають можливість зігріватися і забезпечені необхідними умовами для несення служби.

Раніше ситуацію на цьому ж напрямку коментував заступник командира 4-го батальйону оперативного призначення «Сила Свободи» бригади «Рубіж» Володимир Назаренко. Ще 20 грудня він зазначав, що на Покровському напрямку російські війська зазнають у десятки разів більших втрат, ніж Сили оборони України. За його словами, це свідчить про ефективне застосування наявного озброєння, а також про високий рівень підготовки українських військових.

Назаренко наголошував, що противник має значно більші ресурси, тому в умовах такої переваги ключову роль відіграють тактична хитрість, якісне застосування озброєння, а також професійні навички й точні розрахунки операторів безпілотних літальних апаратів.

Водночас аналітики Інститут з вивчення війни раніше повідомляли, що Росія теоретично може спробувати захопити Покровськ та оточити Мирноград до кінця року. Проте, за оцінками експертів, навіть у разі втрати Покровська це не призведе до негайного обвалу всієї української оборони в Донецькій області.

За даними Державної митної служби, у січні – листопаді 2025 року Україна значно збільшила імпорт свинини, який досягнув 28,4 тисячі тонн. Це в 12,9 разів більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Обсяг імпорту у грошовому вираженні також суттєво зріс, досягнувши 70,8 мільйона доларів, що майже в 13 разів перевищує минулорічний показник. Таке значне збільшення імпорту свинини зумовлено кількома факторами, серед яких – зміни у внутрішньому виробництві, попит на імпортну продукцію та економічна ситуація на світових ринках.

Основними постачальниками свинини в Україну залишаються Данія (57,9%), Польща (19%) та Нідерланди (7,9%). Зростання імпорту з цих країн можна пояснити високою якістю продукції та стабільністю поставок. Данія, зокрема, є лідером серед європейських країн за обсягами постачань свинини до України, а польські та нідерландські виробники також займають важливу частку ринку завдяки географічній близькості та конкурентоспроможним цінам.

Експерти Асоціації «Свинарі України» пояснюють різкий ріст імпорту збігом кількох факторів: недостатньою внутрішньою пропозицією та високими цінами на вітчизняну свинину, вичерпанням квот безмитного ввезення свинини з ЄС та зниженням середньої митної вартості імпортованого м’яса до 2,56 долара за кілограм у вересні.

Попри рекордні обсяги імпорту, більшість свинини на українському ринку все ще походить від вітчизняних виробників.

За даними аналітиків, також спостерігається подорожчання сала – у річному вимірі його вартість зросла на 26,2%. Основною причиною дефіциту сала та свинини називають зменшення поголів’я через війну.

Раніше повідомлялося, що Україна збільшила експорт великої рогатої худоби та яловичини, що пояснюється високими світовими цінами та обмеженою пропозицією на зовнішніх ринках.

У Чабанівській територіальній громаді було проведено масштабні обшуки в рамках кримінального провадження, яке стосується можливого розкрадання бюджетних коштів та зловживання службовим становищем. Про це стало відомо з джерел у правоохоронних органах, які підтвердили проведення слідчих дій на території громади.

Обшуки проводилися одночасно в адміністративних будівлях громади, а також у приватних будинках і транспортних засобах осіб, яких підозрюють у причетності до незаконних схем. Серед основних напрямків перевірки — можливе привласнення та розтрата ресурсів громади посадовими особами, а також особами, які мають зв’язки з ними.

У матеріалах слідства згадується посадовиця Чабанівської громади Олена Соболєва, а також кілька депутатів, яких джерела пов’язують із одним неформальним угрупованням. Правоохоронці з’ясовують, чи могли рішення, ухвалені за їхньої участі, сприяти незаконному використанню коштів громади.

Особливу увагу слідства привернув громадянин Артак Алоян, який раніше мав проблеми із законом і, ймовірно, виступав посередником у фінансових схемах. Також у матеріалах фігурує чоловік, відомий під прізвиськами «Торпеда Дмитро» та «Архімед», який може володіти інформацією про логістику та рух коштів, що цікавлять слідство. Його процесуальний статус наразі уточнюється.

Офіційних заяв від правоохоронних органів щодо обшуків та кримінального провадження поки не опубліковано.

Кожен власник квартири або приватного будинку в Україні має подбати про належне оформлення документів на свою нерухомість. Одним з важливих етапів є реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав. Якщо ж ви помітили, що ваша нерухомість не має записів у цьому реєстрі, це може викликати певне занепокоєння, але варто зазначити, що це не завжди свідчить про втрату права власності.

Нотаріус Наталія Манойло пояснює, що основним документом, який підтверджує право власності на житло, є державний акт або інший документ, що свідчить про набуття права власності (наприклад, договір купівлі-продажу, дарування, рішення суду тощо). Ці документи є підставою для подальшої реєстрації права в електронному Реєстрі речових прав, що в свою чергу дає юридичну силу власності і забезпечує захист від можливих суперечок.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно — це електронна база даних, у якій міститься інформація про об’єкти нерухомості, їхніх власників, а також про можливі обтяження: арешти, іпотеки чи заборони на відчуження. Реєстр почав працювати з 1 січня 2013 року.

До цього часу реєстрацію прав здійснювали органи БТІ на паперових носіях. Після змін у законодавстві ці функції перейшли до державних реєстраторів, які працюють у ЦНАПах, органах місцевого самоврядування, райдержадміністраціях, а також до нотаріусів — як державних, так і приватних.

Наразі після посвідчення договору купівлі-продажу, дарування чи іншого правочину дані про нерухомість одразу вносяться до Реєстру. Підтвердженням цього є витяг з Державного реєстру речових прав.

Реєстрація необхідна для реалізації більшості майнових прав: без неї неможливо продати або подарувати житло, оформити спадщину, отримати субсидії чи компенсації за пошкоджене майно, зокрема в межах програми «єВідновлення».

Нотаріус наголошує: відсутність інформації про нерухомість у Державному реєстрі не означає втрати права власності. Держава визнає документи, оформлені на паперових носіях до 2013 року, і вони залишаються чинними.

У 1990-х та 2000-х роках облік нерухомості вели органи БТІ, а електронного Реєстру ще не існувало. Частина архівних даних згодом була перенесена в електронну систему, частина — ні. Тому нерухомість, придбана, наприклад, у 2005 році, може не відображатися в Реєстрі, і це не є порушенням.

Внесення відомостей до Реєстру не є обов’язковою умовою для збереження права власності, але значно спрощує будь-які операції з майном.

Якщо право власності оформлювалося у 2013 році або пізніше, у більшості випадків дані вже мають бути внесені до Реєстру. Перевірити це можна через нотаріуса, ЦНАП або онлайн.

Найпростіший спосіб — скористатися порталом «Дія». Через послугу надання інформації з Державного реєстру речових прав можна сформувати витяг, вказавши адресу об’єкта нерухомості. Вартість такої перевірки становить близько 60 гривень, а результат надається у форматі PDF.

Якщо інформації про житло в Реєстрі немає, її можна внести, звернувшись до нотаріуса або до ЦНАПу. Для цього знадобляться паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючі документи на нерухомість (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності) та довідка з БТІ.

Також необхідно сплатити адміністративний збір. Його розмір залежить від строку реєстрації та прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За стандартну реєстрацію протягом п’яти робочих днів сума становить одну десяту прожиткового мінімуму. Пришвидшена процедура коштує дорожче: реєстрація за два дні — один прожитковий мінімум, за один день — два прожиткових мінімуми.

У разі звернення до нотаріуса додатково оплачуються нотаріальні послуги. Їхня вартість залежить від регіону та складності процедури і може коливатися від кількох сотень до кількох тисяч гривень.