Ворожий обстріл пошкодив залізницю між Миколаєвом та Херсоном

У вівторок, 20 січня, метеорологічна ситуація в Україні залишатиметься без суттєвих змін. Зимова погода й надалі визначатиметься стійкими морозами та відсутністю опадів. У денні години в більшості областей країни температура повітря триматиметься в межах від -7° до -10°, що відповідатиме типовим показникам для цього періоду січня.

Дещо м’якші погодні умови прогнозують у південних регіонах, а також у Закарпатській області. Там денна температура коливатиметься від -1° до -3°, що створить відносно комфортніші умови порівняно з іншими частинами країни. Водночас навіть у цих регіонах збережеться відчуття зими через мінусові значення та прохолодний вітер.

На заході країни вночі морози будуть відчутнішими. У Львові, Луцьку та Івано-Франківську температура вночі опуститься до -18°, удень становитиме близько -7°. У Рівному, Тернополі та Хмельницькому вночі прогнозують до -15°, удень — до -7°. В Ужгороді буде м’якше: вночі -11°, удень близько -1°.

У центральних регіонах також без істотних змін. У Вінниці, Житомирі, Кропивницькому та Полтаві вночі очікується до -15°, удень — до -7°. У Черкасах температура коливатиметься від -11° вночі до -7° удень.

На півночі країни в Чернігові та Сумах нічні морози сягатимуть -15°, удень — близько -7°. У Харкові та Дніпрі прогнозують аналогічні показники.

Південні області залишатимуться відносно теплішими. В Одесі, Миколаєві, Херсоні та Запоріжжі вночі буде -9°…-11°, удень температура підвищиться до -1°. Опадів не очікується.

На сході в Краматорську та Сєвєродонецьку прогнозують хмарну погоду без опадів, температура повітря вночі становитиме близько -12°, удень — до -7°. У Сімферополі буде хмарно, вночі до -11°, удень — близько -1°.

Загалом 20 січня в Україні пройде без снігу та дощу, зберігаючи зимові морози та суху погоду.

В Україні зафіксовано нову хвилю шахрайських електронних розсилок, які імітують офіційні повідомлення Національного банку України. За наявною інформацією, зловмисники надсилають електронні листи від імені так званого Департаменту фінансового моніторингу, в яких вимагають терміново надати документи або перейти за вкладеними файлами. Для підвищення довіри у таких листах використовуються підроблені підписи посадових осіб та візуально схожі елементи офіційної кореспонденції.

Особливістю цієї схеми є акцент на терміновості та залякуванні адресатів. У повідомленнях містяться попередження про нібито можливі санкції, блокування рахунків або інші негативні наслідки у разі невиконання вимог. Саме цей психологічний тиск, за оцінками фахівців з кібербезпеки, і розрахований на те, щоб отримувачі діяли поспіхом, не перевіряючи справжність листа.

Вкладені файли або посилання містять шкідливе програмне забезпечення. Після відкриття таких файлів зловмисники можуть отримати доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні або фінансові дані, а також встановити приховані програми для подальших атак.

У Національному банку наголошують, що всі службові електронні листи надсилаються виключно з офіційної корпоративної пошти. Будь-які звернення з інших адрес є ознакою шахрайства.

Фахівці закликають не відкривати вкладення, не переходити за підозрілими посиланнями та не відповідати на подібні листи. Особливу небезпеку становлять повідомлення з формулюваннями про «термінову перевірку», «фінансові порушення» або «ризик санкцій».

Такі схеми належать до фішингу — виду кіберзлочинів, коли людей вводять в оману, імітуючи офіційні установи. Основний інструмент шахраїв — психологічний тиск і створення відчуття страху або нагальності.

Компанія «Д.Трейдінг», що входить до бізнес-групи Ріната Ахметова, може отримати до 400 мільйонів гривень прибутку завдяки перепродажу електроенергії, яку державний «Енергоатом» реалізував за заниженими цінами напередодні різкого зростання вартості на ринку. Йдеться про схему, в якій державний ресурс опинився у приватних трейдерів у момент, коли подальше подорожчання електроенергії було прогнозованим.

За оцінками, викладеними у службовому листі голови парламентського Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, сукупний прибуток приватних трейдерів у результаті таких операцій може досягати близько 2 мільярдів гривень. Документ було направлено до Кабінету Міністрів України, Офісу Президента, керівництва Верховної Ради та інших відповідальних органів для реагування та аналізу ситуації.

Як зазначає Герус, 14 січня НАЕК «Енергоатом» провів аукціон з продажу електроенергії базового навантаження на період з 21 по 31 січня. Було реалізовано 2 100 МВт за середньою ціною 7 566 гривень за МВт-год. Загальний обсяг проданої електроенергії склав 554 400 МВт-год.

Вже за три дні після аукціону ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» зросла до 13 233 гривень за МВт-год — майже на 75% більше, ніж аукціонна ціна «Енергоатому».

За підрахунками Андрія Геруса, якщо припустити, що такі ціни утримуватимуться до кінця січня, то різниця між ціною продажу та ринковою ціною призведе до перерозподілу близько 2 мільярдів гривень від державної компанії «Енергоатом» до приватних трейдерів. Ці кошти є недоотриманим прибутком держави і фактичним доходом компаній, які скупили електроенергію на аукціоні.

Майже 20% усього обсягу електроенергії на цьому аукціоні викупила компанія «Д.Трейдінг» із групи Ріната Ахметова. Таким чином, потенційний прибуток цієї компанії від подальшого перепродажу електроенергії може становити близько 400 мільйонів гривень лише за один розрахунковий період.

Решту обсягів розподілили між понад десятком інших трейдерів. При цьому, як зазначає Герус, щонайменше 15 компаній різко збільшили обсяги закупівлі електроенергії — у 2–5 разів порівняно зі своєю попередньою діяльністю. Водночас близько 45 інших учасників ринку, навпаки, скоротили обсяги закупівель удвічі.

На думку голови енергетичного комітету Верховної Ради, така нетипова поведінка окремих компаній може свідчити про те, що вони або заздалегідь знали про майбутній перегляд граничних цін на електроенергію, або принаймні розуміли високу ймовірність такого рішення регулятора.

Йдеться про рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо підвищення так званих прайс-кепів — максимально дозволених цін на електроенергію. 16 січня НКРЕКП підвищила граничну ціну з рівня 5 600–6 900 гривень залежно від часу доби до 15 000 гривень за МВт-год упродовж усієї доби.

Формально рішення пояснювалося необхідністю стимулювати імпорт електроенергії з Європи, де ціни перевищували попередні українські обмеження. Однак наслідком стало різке зростання цін на всю електроенергію всередині країни, оскільки контракти для комунальних підприємств, транспорту, військових частин, лікарень, шкіл та обленерго напряму прив’язані до ціни на ринку «на добу наперед».

Андрій Герус також вказує, що лобіювання підвищення прайс-кепів розпочалося ще 8 січня під час засідання Антикризового енергетичного штабу під головуванням прем’єр-міністра Юлії Свириденко. На цьому засіданні був присутній представник НАЕК «Енергоатом», який, за логікою подій, міг знати про можливі регуляторні зміни ще до аукціону.

Крім того, 14 січня питання енергетики обговорювалося на нараді у Президента України. У ній брали участь прем’єр-міністр Юлія Свириденко, міністр енергетики Денис Шмигаль, керівник групи «ДТЕК» Максим Тімченко, керівник НЕК «Укренерго» Володимир Зайченко та голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. З публічних коментарів випливало, що обговорювалося питання збільшення імпорту електроенергії, однак конкретних рішень тоді не оприлюднювали.

15 січня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах», якою рекомендував підвищити прайс-кепи на 82,5% — до 15 000 гривень за МВт-год. Уже наступного дня НКРЕКП виконала цю рекомендацію. На той момент «Енергоатом» уже продав електроенергію за цінами, удвічі нижчими від нового граничного рівня.

Андрій Герус вважає, що єдиним виходом із ситуації має стати негайне розірвання договорів купівлі-продажу електроенергії, укладених на аукціоні 14 січня, та проведення повторного аукціону. За його словами, умови договорів дозволяють зробити це без штрафних санкцій.

У відповідь на публікацію інформації компанія «Д.Трейдінг» заявила, що придбала 380 МВт базового навантаження, що становить близько 18% обсягу аукціону і є меншим показником, ніж у попередній декаді. У компанії наголосили, що аукціон проходив за високої конкуренції — участь брали близько 60 компаній, а ціна зросла на 15% порівняно з попередніми торгами.

Також у «Д.Трейдінг» зазначили, що дата проведення аукціону визначається виключно продавцем — НАЕК «Енергоатом», а на момент торгів не було офіційної інформації про наміри регулятора змінювати цінові обмеження. Компанія додала, що електроенергію за аналогічними цінами у цей період продавали також «Укргідроенерго», «Гарантований покупець», «Західенерго», «Дніпроенерго» та «Єврореконструкція».

Окремим тлом цієї ситуації є скандали навколо керівництва «Енергоатому». Минулої осені Національне антикорупційне бюро України викрило схему так званого «шлагбауму» на тендерах державної компанії за участю топменеджменту «Енергоатому» та бізнес-групи підприємця Тімура Міндіча. Напередодні арештів тодішній керівник компанії Петро Котін залишив посаду.

Наразі нового очільника «Енергоатому» має обрати наглядова рада, однак процес фактично заблокований. У грудні до наглядової ради було обрано чотирьох іноземних незалежних членів — Руміну Велші, Лауру Гарбенчуте-Бакієне, Патріка Фрагмана та Бриса Буюона. Водночас державну квоту уряд досі не заповнив, що унеможливлює ухвалення ключових управлінських рішень.

Формально «Енергоатом» перебуває у сфері управління Міністерства економіки України, яке раніше очолювала Юлія Свириденко, а нині — Олексій Соболєв. Міністром енергетики у день проведення аукціону 14 січня став Денис Шмигаль, який до державної служби працював у групі ДТЕК Ріната Ахметова.

У столиці правоохоронні органи завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо 24-річного водія таксі. За версією слідства, чоловік під час виконання службових обов’язків вчинив дії, які стали підставою для висунення йому офіційного обвинувачення. Матеріали справи вже передані до суду для розгляду по суті.

Як встановили слідчі, інцидент стався під час поїздки з пасажиром у межах Києва. Під час конфліктної ситуації, що виникла між водієм та клієнтом, дії таксиста, за оцінкою правоохоронців, вийшли за межі закону. Потерпілий звернувся до поліції, після чого було відкрито кримінальне провадження та розпочато комплекс слідчих дій.

Водій відреагував агресивно. Замість того щоб допомогти пасажирці, він зупинив авто, висадив жінку на вулиці та двічі вдарив її кулаком по обличчю. Після цього чоловік залишив місце події.

Потерпіла звернулася по медичну допомогу. Лікарі діагностували у неї забої та перелом щелепи. Отримані травми кваліфікували як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Правоохоронці встановили особу нападника — ним виявився 24-річний мешканець Києва, який працював таксистом. Слідчі Дніпровського управління поліції повідомили йому про підозру за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України — умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Наразі досудове розслідування завершено, а матеріали справи передано до суду. У разі доведення вини обвинуваченому загрожує до трьох років позбавлення волі.

Вітрянка, або вітряна віспа, належить до найбільш поширених інфекційних захворювань у світі. Найчастіше з нею стикаються в дитячому віці, однак зараження можливе й серед дорослих, для яких перебіг хвороби зазвичай є значно складнішим і супроводжується підвищеним ризиком ускладнень. Збудником захворювання є вірус Varicella-zoster, що входить до родини герпесвірусів і має здатність надовго зберігатися в організмі людини.

Передача вірусу відбувається переважно повітряно-крапельним шляхом, що пояснює його надзвичайну заразність. Інкубаційний період може тривати до трьох тижнів, після чого з’являються перші симптоми: підвищення температури, загальна слабкість, головний біль і характерний висип на шкірі. У дітей захворювання здебільшого минає відносно легко, тоді як у дорослих часто спостерігаються висока температура, значні висипання та триваліший період одужання.

Для дорослих вірус особливо небезпечний: імунна система реагує на інфекцію агресивніше, що підвищує ризик ускладнень. За статистикою, близько 90% людей переносять вітрянку у дитинстві, але приблизно 10% дорослих залишаються вразливими.

Найсерйозніші ускладнення включають:

тяжку пневмонію, яка може призвести до дихальної недостатності;

енцефаліт (запалення головного мозку), що загрожує летальним результатом або інвалідністю;

ураження внутрішніх органів — гепатит, нефрит;

важкі бактеріальні інфекції шкіри після розчісування висипань.

Особливо небезпечна вітрянка для вагітних жінок (ризик вроджених вад у дитини), людей із ослабленим імунітетом та тих, хто страждає на хронічні захворювання дихальної або серцево-судинної системи.

Найдієвіший спосіб захисту — вакцинація. Щеплення рекомендоване дорослим, які раніше не хворіли на вітрянку і не робили щеплення в дитинстві. Крім того, варто уникати контактів із хворими під час спалахів захворювання.

Печінку нерідко називають «тихим трудівником» людського організму, адже щодня вона виконує сотні критично важливих функцій без явних сигналів про перевтому чи збій. Саме цей орган відповідає за очищення крові від продуктів обміну, нейтралізацію токсичних речовин, участь у перетравленні жирів і вуглеводів, а також за регуляцію гормонального та енергетичного балансу.

Однією з головних проблем печінкових захворювань є їхня майже безсимптомна течія на ранніх стадіях. У самій печінці практично відсутні нервові закінчення, які відповідають за відчуття болю. Через це навіть значні структурні зміни можуть тривалий час не супроводжуватися гострими або чітко локалізованими неприємними відчуттями.

Серед перших тривожних сигналів лікарі називають жовтуватий відтінок шкіри та білків очей, появу вираженої судинної сітки під шкірою, почервоніння долонь, безпідставне здуття живота, а також збільшення селезінки. Такі ознаки можуть свідчити про серйозні внутрішні зміни й є підставою для негайної консультації з фахівцем.

Медики наголошують, що профілактика відіграє ключову роль у збереженні здоров’я печінки. Важливо скоротити споживання цукру та ультраоброблених продуктів, максимально обмежити алкоголь, підтримувати регулярну фізичну активність, дотримуватися стабільного режиму сну та уникати самолікування, особливо безконтрольного прийому медикаментів.

Анатомічно печінка розташована у правій верхній частині живота під діафрагмою, тому відчуття тиску чи дискомфорту найчастіше виникають саме під правими ребрами. Хоча ліва частка органу частково заходить до центральної частини черевної порожнини, біль у цій зоні зазвичай не пов’язаний із печінкою. Неприємні відчуття праворуч під грудною кліткою можуть свідчити як про порушення роботи печінки, так і про проблеми з жовчними шляхами, тому ігнорувати їх не варто.

Печерський районний суд столиці ухвалив рішення залишити без руху позов Світлани Чернишової щодо поділу спільного майна з чоловіком — колишнім віцепрем’єр-міністром України та ексміністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим. Судова інстанція вказала на процесуальні недоліки заяви, які мають бути усунуті для подальшого розгляду справи по суті.

Суть позову полягала у прагненні юридично зафіксувати право власності на значний обсяг активів у період, коли Олексій Чернишов перебуває у фокусі антикорупційних перевірок та розслідувань. Така синхронність викликала підвищену увагу до справи як з боку правників, так і з боку громадськості, адже йдеться не лише про сімейний конфлікт, а й про можливі наслідки для державних антикорупційних процесів.

Поки дружина намагається формалізувати контроль над активами, сам Олексій Чернишов залишається центральною фігурою у справі про масштабні зловживання в Міністерстві розвитку громад і територій. Слідство вважає, що за його сприяння забудовникам держава втратила понад мільярд гривень. За версією правоохоронців, у межах земельної схеми посадовець отримував квартири за символічними цінами — від однієї до восьми тисяч гривень за квадратний метр.

Прізвище Чернишова також фігурує у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими потоками навколо державних компаній, зокрема «Енергоатома», а також у матеріалах щодо так званої «пральні» для легалізації коштів, яку пов’язують із бізнес-оточенням Тімура Міндіча. Сам ексвіцепрем’єр публічно заперечує участь у корупційних схемах, однак розміри застав, які дозволяють йому уникати СІЗО, викликають серйозні запитання.

Особливу увагу привертає історія саме із заставами. Останній транш у розмірі 51 мільйон гривень був внесений Андрієм Проциком та Іриною Федорович. До цього суд прийняв рекордну заставу у 120 мільйонів гривень, з яких 44 мільйони внесла Дарія Бедя — топменеджерка девелоперської групи DIM.

Група DIM належить бізнесменам Олександру Насіковському та Максиму Кріппі. Останній на початку 2025 року інвестував у групу близько 100 мільйонів доларів, істотно посиливши її позиції на ринку. Саме ці обставини породжують підозри, що застави за Чернишова могли сплачуватися структурами будівельного бізнесу, інтереси яких він потенційно лобіював, перебуваючи на високих державних посадах.

Попри це, НАБУ та САП досі не оприлюднили публічних результатів перевірки походження коштів, внесених як застава. Фактично це дозволяє фігуранту резонансної справи залишатися на волі за рахунок ресурсів можливих бенефіціарів його ж рішень.

На цьому тлі спроба Світлани Чернишової терміново поділити майно виглядає не як побутовий сімейний спір, а як спроба убезпечити активи від потенційної конфіскації. Судова пауза у розгляді позову лише підсилює підозри щодо походження цих статків і страху родини перед реальними наслідками кримінального провадження.

Бюро економічної безпеки України розпочало комплексні перевірки діяльності власників і адміністраторів найбільших телеграм-каналів, які за останні роки перетворилися на впливові інформаційні платформи з мільйонною аудиторією. За даними з відкритих джерел та результатами аналітичних розслідувань, правоохоронці підозрюють окремі ресурси у системній несплаті податків, а також у можливій легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.

У центрі уваги БЕБ опинилися такі телеграм-канали, як «Інсайдер UA», «Україна Сейчас», «Україна Online», «Реальна війна» та «Times of Ukraine». Сукупна аудиторія цих майданчиків налічує кілька мільйонів підписників, що фактично зробило їх повноцінними медіаімперіями з потужним впливом на громадську думку. За обсягами рекламних надходжень і темпами зростання вони вже давно конкурують з традиційними онлайн-ЗМІ.

Водночас фінансова діяльність цих телеграм-каналів упродовж років залишалася поза податковим обліком. Рекламні доходи, плата за розміщення матеріалів і так звані «інформаційні послуги» не декларувалися, а офіційні суб’єкти господарювання, через які б здійснювалася діяльність, відсутні.

У мережі було оприлюднено інформацію про ймовірних осіб, яких пов’язують із контролем та управлінням цими телеграм-ресурсами. Серед них фігурують Олег Арутюнянц, Богдан Тимощук, Андрій Сахаров, В’ячеслав Мішалов та Вадим Климовець. За наявними даними, саме ці особи можуть бути причетні до організації та монетизації діяльності вказаних пабліків. Офіційних процесуальних статусів щодо них наразі публічно не оголошено.

Окрім податкових порушень, діяльність окремих телеграм-каналів, за оцінками експертів, має ознаки скоординованої інформаційної групи, що спеціалізується на дискредитаційних кампаніях. Йдеться про системне поширення негативних, часто непідтверджених або вигаданих матеріалів щодо політиків, бізнесменів та громадських діячів.

За наявною інформацією, після публікації негативних матеріалів адміністраторам каналів пропонувалося «вирішити питання» за гроші. Вартість видалення компрометуючих дописів або встановлення так званого «блоку на негатив» коливалася від 900 до 2000 доларів США, а в окремих випадках — значно більше.

Фінансові розрахунки, як встановлено в ході аналізу комунікацій і транзакцій, здійснювалися переважно в криптовалюті. Це дозволяло приховувати реальні обсяги доходів і уникати фінансового моніторингу. Слідчі та аналітики ідентифікували низку криптогаманців, через які проходили значні суми коштів.

Зокрема, обіг криптогаманця, пов’язаного з телеграм-каналом «Адвокат Права», перевищив 395 тисяч доларів США. Водночас структури, які пов’язують з Андрієм Сахаровим та телеграм-каналом «Інсайдер UA», за даними розслідувачів, використовували рахунки на криптобіржі Binance, через які пройшли обороти на суму понад 3 мільйони доларів США.

Для ускладнення відстеження коштів застосовувалися одноразові криптогаманці, багаторівневі ланцюги транзакцій і подальша конвертація через обмінники. Надалі ці кошти, за попередніми даними, легалізовувалися через придбання нерухомості, елітних автомобілів та інших дороговартісних активів.

Наразі Бюро економічної безпеки продовжує аналітичну та процесуальну роботу. У правоохоронних органах наголошують, що остаточні висновки будуть зроблені після завершення перевірок, фінансових експертиз і прийняття відповідних процесуальних рішень.