Вплив розподілу жирової тканини на мозок: нові дані досліджень

У Дніпропетровській області правоохоронці викрили керівницю одного з відділів «Центру пробації», яку підозрюють у вимаганні значної суми коштів у пораненого захисника України. За версією слідства, посадовиця намагалася скористатися складним станом військовослужбовця та пообіцяла за винагороду посприяти його звільненню з лав Збройних сил.

Йдеться про військового, який тривалий час перебував на передовій і виконував бойові завдання на найнебезпечніших напрямках фронту. Унаслідок служби він зазнав трьох контузій і після цього був направлений на проходження військово-лікарської комісії. Стан здоров’я чоловіка суттєво погіршився, однак, попри наявні медичні показання, процес визнання його непридатним до подальшої служби затягувався.

Військовий розповів про ситуацію знайомому, який запропонував звернутися до своєї подруги, яка могла «допомогти». Жінка відкрито заявила, що бойовий досвід і поранення «нічого не варті», і назвала суму – 21 500 доларів США.

Правоохоронці затримали підозрювану та повідомили їй про підозру у вчиненні злочину, передбаченого статтями Кримінального кодексу України щодо вимагання неправомірної вигоди.

Слідство триває, встановлюються всі обставини справи та можливі співучасники.

Після гучної справи «Мідас» українська влада активно говорить про «перезапуск» і «очищення» енергетичного сектору. Проте за офіційними деклараціями приховані набагато гостріші процеси — справжня боротьба за контроль над АТ «НАЕК „Енергоатом“». Ця компанія забезпечує близько 60% виробництва електроенергії в Україні і володіє управлінням фінансовими потоками на сотні мільярдів гривень, що робить її стратегічно важливим об’єктом для різних груп впливу.

Сучасна ситуація показує, що заяви про реформу та підвищення ефективності часто маскують цілком прагматичні інтереси. Йдеться не стільки про оптимізацію процесів чи модернізацію інфраструктури, скільки про доступ до одного з найбільших фінансових ресурсів держави. В умовах непрозорого розподілу повноважень і слабкого контролю за корпоративними процесами конкуренція за керівні позиції «Енергоатому» перетворюється на справжнє поле битви між політичними групами та економічними елітами.

Однією з ключових кандидатур називають Ольгу Буславець — колишню виконувачку обов’язків міністра енергетики. Її ім’я тісно пов’язують з орбітою впливу Ріната Ахметова та експрем’єр-міністра Дениса Шмигаля. У 2020 році саме за її участі ухвалювалися рішення, вигідні для теплової генерації ДТЕК, тоді як атомні електростанції штучно обмежувалися у виробництві. Буславець фігурувала в антикорупційних перевірках щодо можливого конфлікту інтересів, зокрема у сфері закупівель ядерного палива. Її можливе призначення багато хто розцінює як сигнал повернення впливу теплової генерації за рахунок інтересів державної атомної компанії.

Ще більш резонансною є кандидатура Павла Павлишина — колишнього керівника Рівненської АЕС, а нині першого заступника мера міста Вараш. Його ім’я супроводжують численні скандали. У 2022 році його син Євген Павлишин жорстоко побив 64-річну жінку, яка згодом померла в лікарні. У 2025 році суд обмежився умовним покаранням. Походження статків родини Павлишиних — дорогі автомобілі Mercedes-Benz S400 та Zeekr, елітна нерухомість у Києві та Вараші — викликало питання у контролюючих органів, адже ці активи не корелюють з офіційними доходами посадовця.

Період керівництва Павлишина Рівненською АЕС супроводжувався замовчуванням аварійних інцидентів — від обвалу естакади під час транспортування трансформатора до падіння п’ятитонного редуктора в реакторному залі. Паралельно діяли схеми виведення коштів через пов’язані структури, зокрема групу «ТСП» («ТСП-Трансбуд», «ТСП-Сервіс») та ТОВ «Кортакоз». За матеріалами розслідувань, ці компанії використовувалися як прокладки для завищення вартості робіт у два–три рази. Попри вимоги депутатів Вараша відправити Павлишина у відставку, у столичних кабінетах його розглядають як потенційного керівника всієї атомної галузі.

Як компромісну фігуру також називають Андрія Козюру — чинного директора Хмельницької АЕС. Водночас і його діяльність супроводжується питаннями. У 2024–2025 роках енергоблок №2 ХАЕС через проблеми з турбіною працював лише на 80–85% потужності. В умовах дефіциту електроенергії це означало втрату сотень мегават. Галузеві фахівці пов’язують ці збої з неякісним ремонтом та управлінськими рішеннями керівництва станції.

На цьому тлі окремо вирізняється нинішній виконувач обов’язків голови правління Павло Ковтонюк. Він — професійний інженер, який не фігурує у корупційних схемах і, за внутрішніми документами так званого «Міндічгейту», вважається «незручним» керівником через відмову брати участь у тіньових домовленостях. Водночас саме йому бракує політичної підтримки: фінансові плани «Енергоатому» на 2025–2026 роки досі не затверджені.

Призначення керівника «Енергоатому» виходить далеко за межі кадрового питання. Це тест для влади — або під прикриттям гасел про реформи до атомної галузі повернуться старі клани з відпрацьованими схемами, або держава справді спробує зламати систему. Найближчі тижні покажуть, чи стане справа «Мідас» переломним моментом, чи лише ширмою для нового перерозподілу фінансових потоків.

В Одеській області правоохоронці виявили масштабну схему незаконного використання бюджетних коштів у центральній районній лікарні. За результатами розслідування, головний лікар закладу протягом кількох років отримував додаткові виплати, які нібито нараховувалися за роботу з пацієнтами, хворими на COVID-19. Однак перевірка підтвердила, що фактичного надання таких послуг не відбувалося, а кошти були привласнені незаконним шляхом.

Слідчі Одеської обласної прокуратури вже повідомили про підозру керівнику медичного закладу. Під час досудового розслідування встановлено, що сума завданих державі збитків обчислюється сотнями тисяч гривень. За інформацією правоохоронців, схема була ретельно організована та включала підробку документів і фінансової звітності, що дозволяло приховувати фактичний розподіл коштів.

Слідство встановило, що з грудня 2020 року по травень 2023 року посадовець використовував службове становище для особистого збагачення. Він самостійно оформлював себе на додаткові посади лікаря-уролога та лікаря з ультразвукової діагностики у COVID-відділенні.

Надалі керівник включав себе до списків працівників, яким передбачалися державні доплати за лікування хворих на коронавірус. Йшлося про надбавки до 300% від основної заробітної плати.

За даними прокуратури, головний лікар підписав 29 наказів про виплату таких доплат співробітникам лікарні, безпідставно вносячи до документів і власне прізвище — як керівника установи та як лікаря за сумісництвом.

Унаслідок цих дій державному бюджету завдано збитків на понад 630 тисяч гривень.

Крім того, встановлено, що підозрюваний одночасно є депутатом районної ради.

Подільська окружна прокуратура повідомила медику про підозру у зловживанні службовим становищем. Також до суду скеровано клопотання про обрання запобіжного заходу та його відсторонення від посади на час слідства.

Ідея тижневого енергетичного перемир’я, озвучена Володимиром Путіним, не виглядає проявом сили чи стратегічної впевненості. Таку інтерпретацію запропонував оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон — колишній офіцер регулярної армії Великої Британії. На його думку, ця ініціатива радше свідчить про гостру потребу Москви виграти час, аби стабілізувати ситуацію для війська, яке дедалі відчутніше втрачає боєздатність.

Аналітик звертає увагу на сукупність факторів, що вказують на системну кризу російських збройних сил. Виснаження особового складу, проблеми з логістикою та нестача підготовлених резервів змушують Кремль вдаватися до нестандартних і ризикованих кроків. Серед них — залучення іноземних контингентів, пошук «живої сили» за межами країни та активізація вербування найманців у різних регіонах світу.

Окреме занепокоєння, зазначає оглядач, викликають повідомлення про повернення на фронт поранених ув’язнених, зокрема тих, хто втратив кінцівки. Частині з них навіть не надали протезів — їх, за наявною інформацією, змушують повертатися до бойових дій на милицях, щоб компенсувати гостру нестачу особового складу.

На думку Бретон-Гордона, дії російської влади демонструють дві ключові тенденції.

По-перше, російська армія стрімко втрачає боєздатність. Незалежні оцінки свідчать, що темпи просування російських військ є повільнішими, ніж у окопних армій Першої світової війни, при цьому людські втрати мають співмірний масштаб. За останні два роки Росія захопила трохи більше одного відсотка території України, втративши понад 500 тисяч осіб убитими та пораненими. Щоденні втрати, за оцінками, сягають близько тисячі військових.

Оглядач називає це класичною війною на виснаження, де поранених солдатів використовують як витратний матеріал, розраховуючи на те, що в України рано чи пізно закінчаться боєприпаси. Він наголошує, що такий сценарій можливий лише в разі, якщо Захід дозволить цьому статися.

По-друге, ситуація свідчить про повне зневаження Кремля до власного населення. Поки пересічні росіяни потерпають від високої інфляції та стрімкого зростання відсоткових ставок, держава спрямовує залишки ресурсів на виробництво ракет і безпілотників для атак на українські міста.

За словами Бретон-Гордона, для російського керівництва армія є лише витратним ресурсом. Ув’язнені та іноземні найманці, підкреслює він, коштують для Кремля ще менше, ніж мобілізовані громадяни.

Водночас оглядач вважає, що саме нинішній момент може стати реальним важелем впливу на Москву. Якщо оцінка стану російської армії є точною, навіть відносно невелике збільшення західної військової підтримки здатне суттєво змінити хід війни на користь України.

Бретон-Гордон наголошує, що Україна має вести переговори виключно з позиції сили, а не йти на поступки заради політичних фантазій Москви. На його думку, у момент, коли у Путіна швидко вичерпується людський ресурс, саме жорсткий міжнародний тиск може змусити Кремль піти на реальні кроки до завершення війни.

1 лютого у Черкасах відбулася масштабна акція протесту, організована близько 350 ветеранами російсько-української війни. Вони зібралися біля будівлі обласної державної адміністрації, висловлюючи обурення та вимагаючи справедливого розслідування трагедії, що сталася в регіоні. У ході протесту ветерани звернули увагу на стрілянину, в результаті якої загинули четверо співробітників поліції та колишній військовослужбовець Сергій Русінов.

Основною вимогою протестувальників стало об’єктивне розслідування події, яке має пролити світло на всі обставини трагедії. Організатор акції, ветеран Сергій Коваль, наголосив на необхідності не лише відкритого розслідування, але й відповідних кадрових змін. Однією з головних вимог було звільнення начальника Нацполіції Черкаської області Олега Гудими, якого ветерани вважають відповідальним за низьку якість роботи правоохоронних органів у цьому випадку.

«Найперші наші вимоги – звернути увагу на ветеранів, друге – відповідальність для виконавців, і щоб зняли обласного начальника поліції. Людина керувала цим, обласний очільник знав, що відбувається. Він знав, що може бути, і послав туди поліцейських, їх розстріляли, загинув наш побратим, теж розстріляний, і це болить», – наголосив Сергій Коваль.

Учасник акції Андрій Зозуля зазначив, що Сергій Русінов захищав Україну у 2014 році під час Антитерористичної операції та у 2022–2024 роках під час повномасштабного вторгнення РФ. Русінов демобілізувався через поранення, а два його сини продовжують службу в армії.

Голова Нацполіції України Іван Вигівський заявив журналістам, що статус ветерана не є виправданням вбивства. Операцію затримання здійснювали досвідчені поліцейські, які намагалися вести спілкування зі стрільцем мирно. За словами Вигівського, Русінов забарикадувався та непомітно залишив територію, після чого влаштував засідку, де відкрив вогонь по правоохоронцях.

27 січня 2026 року в селищі Нехворощ Черкаської області під час затримання підозрюваного сталася стрілянина. Загинули четверо поліцейських: майори Володимир Бойко, Олександр Флорінський, Сергій Сафронов та старший лейтенант Денис Половинка. Ще один поліцейський, старший лейтенант Олександр Шпако, отримав поранення. Стрільця ліквідували на місці.

За даними керівника Нацполіції Черкащини Олега Гудими, підозрюваний був 59-річним колишнім військовим і, ймовірно, планував замах на депутата міської ради Віталія Сторожука. Русінов мав бронежилет і автоматичну зброю.

Таким чином, акція ветеранів у Черкасах підкреслила вимогу суспільства до прозорого розслідування трагедії та посилення відповідальності правоохоронців за дії під час критичних ситуацій.

Офіс генерального прокурора повідомив про оголошення підозри начальнику паливної групи Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, дії якого, за версією слідства, завдали серйозної шкоди державним інтересам. Йдеться про службову недбалість під час організації закупівель для потреб оборонної сфери в умовах воєнного часу, коли ефективне використання ресурсів має критичне значення.

Згідно з матеріалами досудового розслідування, посадовець відповідав за планування та проведення закупівель пального, призначеного для забезпечення військових підрозділів. Однак під час виконання службових обов’язків він не провів належного аналізу ринкової ситуації, не зіставив пропозиції постачальників і не забезпечив економічно обґрунтованого підходу до формування вартості контрактів.

Попри відсутність економічного обґрунтування, посадовець ініціював проведення процедур відкритих торгів із завищеною очікуваною ціною. Це призвело до укладення договорів на закупівлю паливної деревини за цінами, що суттєво перевищували ринкові.

У результаті Дніпровським квартирно-експлуатаційним управлінням було закуплено понад 4 тисячі складометрів паливної деревини. За оцінками слідства, переплата становила понад 7,5 мільйона гривень, що завдало значних збитків державному бюджету.

Дії посадовця кваліфіковано як службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки для державних інтересів. Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини закупівель та можливу причетність інших осіб.