Вшанування апостола Луки: лікаря, євангеліста та покровителя

У Тернополі правоохоронні органи викрили протиправну схему, пов’язану з вимаганням грошових коштів у сфері охорони здоров’я. У центрі розслідування опинилися лікарка-онколог та працівниця обласного клінічного онкологічного диспансеру, яких підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди за сприяння в оформленні групи інвалідності для пацієнта.

За попередньою інформацією слідства, до медичної спеціалістки звернулася родичка хворого, який потребував встановлення інвалідності за станом здоров’я. Під час спілкування лікарка повідомила, що має можливість підготувати повний пакет необхідної медичної документації та вплинути на процес ухвалення відповідного рішення. За так званий «документальний супровід» жінці озвучили суму у 1,5 тисячі доларів США.

Ще 500 доларів передали працівниці команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (колишня МСЕК), яка підтвердила, що питання інвалідності буде вирішено позитивно. Передача грошей відбулася під час оперативної перевірки правоохоронців.

Після цього були проведені обшуки в обласному онкодиспансері та районній лікарні. Під час них вилучили гроші, мобільні телефони, електронні носії та медичну документацію.

Лікарям повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб), що передбачає до 10 років позбавлення волі. Суд обрав обом підозрюваним запобіжний захід – тримання під вартою з правом внесення застави.

Директор комунального підприємства «Київтеплоенерго» В’ячеслав Бінд у декларації за 2024 рік вказав дохід у вигляді заробітної плати на суму 2,87 млн гривень. Він очолює підприємство з грудня 2018 року, а до цього з квітня того ж року виконував обов’язки керівника, фактично керуючи ключовим міським теплопостачальним оператором у період структурних змін.

У поданих відомостях зазначено, що основним джерелом доходу Бінда залишається саме заробітна плата, отримана на посаді директора комунального підприємства. «Київтеплоенерго» відповідає за постачання тепла та гарячої води мешканцям столиці, а також за експлуатацію й модернізацію теплових мереж, що робить посаду керівника однією з найбільш відповідальних у міській інфраструктурі.

З транспортних засобів у власності В’ячеслава Бінда Toyota Land Cruiser 200 (2017 р.в.) та водний засіб Finval 555 (2017 р.в.). Дружина керує Audi Q8 (2020 р.в.).

Серед фінансових активів декларанта – 510 акцій ПрАТ «АК «Київводоканал» (номінальна вартість 0,25 грн кожна). У готівкових коштах Бінд зберігає 403 тис. доларів США, 136 тис. євро та 863 тис. гривень, його дружина – 21,6 тис. доларів.

Декларація В’ячеслава Бінда викликала увагу через високий рівень зарплати та наявність дорогих активів, що підкреслює важливість прозорого контролю за корупційними тендерами на комунальному підприємстві.

Онкологічні захворювання підступні тим, що на початкових етапах часто не мають яскраво виражених ознак. Людина може тривалий час не підозрювати про проблему, списуючи нездужання на перевтому, сезонні застуди чи емоційне виснаження. Особливу настороженість у лікарів викликають симптоми, які з’являються або посилюються саме вранці, одразу після пробудження. Якщо такі прояви повторюються день у день і не зникають протягом кількох тижнів, вони потребують уважного ставлення та консультації спеціаліста.

Однією з тривожних ознак є постійний біль у горлі. Коли дискомфорт зберігається понад два тижні, не реагує на стандартне лікування та особливо відчувається вранці, причина може бути не такою простою, як здається. Інколи це не наслідок вірусної інфекції чи сухого повітря, а сигнал про серйозніші зміни в тканинах горла або гортані. У рідкісних випадках подібний біль пов’язують із розвитком пухлинних процесів, які на ранніх стадіях майже не дають інших симптомів.

Тривалий ранковий кашельКашель після пробудження, який триває більше двох тижнів, є сигналом для обстеження. Особливо це стосується курців, які часто сприймають такий кашель як звичне явище. У поєднанні із задишкою, слабкістю або болем у грудях він може бути одним із ранніх проявів захворювань легень, зокрема онкологічних.

Відчуття сильної втоми зранкуПеріодичне відчуття втоми після сну є поширеним явищем. Однак якщо виснаження не минає протягом дня, повторюється щодня і не пояснюється фізичними навантаженнями чи недосипанням, це може свідчити про серйозні порушення в організмі. Хронічна втома часто супроводжує онкологічні захворювання, особливо у поєднанні з іншими симптомами.

Нічна пітливістьРегулярні пробудження у холодному поту можуть мати різні причини — від гормональних змін до інфекцій. Водночас лікарі звертають увагу, що постійна нічна пітливість іноді є раннім симптомом лімфом або захворювань крові.

Фахівці наголошують, що перелічені симптоми не означають автоматично наявність онкології. Проте їхня тривалість або поєднання між собою є приводом звернутися до лікаря та пройти обстеження. Рання діагностика залишається одним із ключових чинників успішного лікування онкологічних захворювань.

Багато людей звикли відокремлювати соковиті зерна граната від кісточок і вважати останні зайвими, проте насправді це хибне уявлення. Кісточки становлять значну частину плода — до п’ятої частини його маси — і є цілком придатними для споживання. Гранат складається з яскраво-червоних арилів, наповнених соком, та твердих або напівтвердих кісточок, які приховують у собі чимало корисних компонентів.

Структура гранатових кісточок щільна й волокниста. Саме в цих волокнах містяться речовини, що позитивно впливають на роботу травної системи. Харчові волокна сприяють кращому перетравленню їжі, підтримують баланс мікрофлори кишечника та допомагають організму природним шляхом очищатися від зайвих продуктів обміну.

Сучасні дослідження підтверджують, що кісточки багаті на ненасичені жирні кислоти, антиоксиданти, фенольні сполуки та рідкісну пунікову кислоту. Ці речовини вивчають у контексті профілактики діабету, ожиріння та серцево-судинних захворювань.

Страх про можливу кишкову непрохідність не підтверджений науковими даними. Кісточки граната дрібні та м’які, а клітковина в них сприяє нормальному травленню. Вживати гранат із кісточками можна — вони не повністю перетравлюються, але не шкодять організму. Головне — помірність та ретельне пережовування.

За даними WebMD, оптимальна порція граната на день — близько половини плода або півсклянки зерен. Це дозволяє отримати всі корисні речовини без перевантаження шлунка та надлишку цукру. Людям із діабетом перед вживанням граната рекомендується проконсультуватися з лікарем.

Ідея тижневого енергетичного перемир’я, озвучена Володимиром Путіним, не виглядає проявом сили чи стратегічної впевненості. Таку інтерпретацію запропонував оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон — колишній офіцер регулярної армії Великої Британії. На його думку, ця ініціатива радше свідчить про гостру потребу Москви виграти час, аби стабілізувати ситуацію для війська, яке дедалі відчутніше втрачає боєздатність.

Аналітик звертає увагу на сукупність факторів, що вказують на системну кризу російських збройних сил. Виснаження особового складу, проблеми з логістикою та нестача підготовлених резервів змушують Кремль вдаватися до нестандартних і ризикованих кроків. Серед них — залучення іноземних контингентів, пошук «живої сили» за межами країни та активізація вербування найманців у різних регіонах світу.

Окреме занепокоєння, зазначає оглядач, викликають повідомлення про повернення на фронт поранених ув’язнених, зокрема тих, хто втратив кінцівки. Частині з них навіть не надали протезів — їх, за наявною інформацією, змушують повертатися до бойових дій на милицях, щоб компенсувати гостру нестачу особового складу.

На думку Бретон-Гордона, дії російської влади демонструють дві ключові тенденції.

По-перше, російська армія стрімко втрачає боєздатність. Незалежні оцінки свідчать, що темпи просування російських військ є повільнішими, ніж у окопних армій Першої світової війни, при цьому людські втрати мають співмірний масштаб. За останні два роки Росія захопила трохи більше одного відсотка території України, втративши понад 500 тисяч осіб убитими та пораненими. Щоденні втрати, за оцінками, сягають близько тисячі військових.

Оглядач називає це класичною війною на виснаження, де поранених солдатів використовують як витратний матеріал, розраховуючи на те, що в України рано чи пізно закінчаться боєприпаси. Він наголошує, що такий сценарій можливий лише в разі, якщо Захід дозволить цьому статися.

По-друге, ситуація свідчить про повне зневаження Кремля до власного населення. Поки пересічні росіяни потерпають від високої інфляції та стрімкого зростання відсоткових ставок, держава спрямовує залишки ресурсів на виробництво ракет і безпілотників для атак на українські міста.

За словами Бретон-Гордона, для російського керівництва армія є лише витратним ресурсом. Ув’язнені та іноземні найманці, підкреслює він, коштують для Кремля ще менше, ніж мобілізовані громадяни.

Водночас оглядач вважає, що саме нинішній момент може стати реальним важелем впливу на Москву. Якщо оцінка стану російської армії є точною, навіть відносно невелике збільшення західної військової підтримки здатне суттєво змінити хід війни на користь України.

Бретон-Гордон наголошує, що Україна має вести переговори виключно з позиції сили, а не йти на поступки заради політичних фантазій Москви. На його думку, у момент, коли у Путіна швидко вичерпується людський ресурс, саме жорсткий міжнародний тиск може змусити Кремль піти на реальні кроки до завершення війни.

З 2029 року вступ до українських закладів вищої освіти буде підпорядкований новим правилам, що передбачають значні зміни в процедурі подачі документів. Кандидати отримають нові можливості для реалізації своїх освітніх амбіцій, проте й вимоги до вступників стануть більш суворими та деталізованими. Зокрема, зникне обов'язковість подачі певних документів у паперовому вигляді, що дозволить значно спростити процедуру та зробити її більш зручною для абітурієнтів.

Один з найважливіших аспектів реформ — це електронна система подачі заяв та документів. Завдяки новим технологіям процес вступу стане більш прозорим і зручним. Студенти зможуть подати заявку на вступ, обираючи з різноманітних спеціальностей, без необхідності відвідувати навчальні заклади особисто. Все це відкриває нові перспективи для тих, хто планує здобувати вищу освіту в Україні, а також для іноземних абітурієнтів, які до цього не мали такої можливості через фізичні обмеження.

У Міністерстві освіти і науки пояснюють, що нова модель передбачає запровадження старшої профільної школи у форматі академічних ліцеїв. Навчання в таких закладах триватиме три роки та буде орієнтоване на поглиблену підготовку до здобуття вищої освіти. Після завершення ліцею випускники вступатимуть до університетів, де ще три роки навчатимуться за програмою бакалаврату.

У МОН наголошують, що за нових умов зміниться сама конкуренція на ринку освіти. Якщо нині абітурієнти змагаються між собою за бюджетні місця, то з 2029 року, навпаки, університети будуть змушені конкурувати між собою за обмежену кількість підготовлених випускників академічних ліцеїв.

Чиновники переконують, що така модель дозволить школярам більш усвідомлено обирати професійний шлях. За їхніми словами, нинішня система часто підштовхує одинадцятикласників до формального вибору спеціальності — під впливом батьків, популярності професії або кількості бюджетних місць. Як наслідок, частина студентів уже під час навчання розуміє, що помилилася з вибором, або не працює за отриманим фахом.

Запровадження академічних ліцеїв має змінити цю логіку: учні отримають більше часу для профільної підготовки, знайомства з майбутньою спеціальністю та прийняття зваженого рішення. Водночас реформа створює низку викликів — як для університетів, так і для регіонів, де доступ до пілотних ліцеїв може бути обмеженим.

Фактично нова модель робить вищу освіту значно більш селективною. Вона концентрує вступні можливості у вузькому сегменті випускників та водночас змушує заклади вищої освіти переглядати свої освітні програми, фінансові моделі та стратегії залучення студентів.

Очікується, що найближчими роками дискусія навколо цієї реформи лише посилюватиметься, адже йдеться не лише про зміну формату школи, а про нову архітектуру всієї освітньої системи України.

У Львівській області керівник одного з відділів правоохоронного органу опиниться на лаві підсудних через зловживання своїм службовим становищем. Досудове розслідування цієї справи завершили співробітники Державного бюро розслідувань, і обвинувальний акт уже направлений на розгляд суду. За результатами слідства, виявлено, що посадовець зловживав своїми повноваженнями, що призвело до серйозних правопорушень.

Дії обвинуваченого стали об'єктом пильної уваги правоохоронців після того, як було виявлено численні порушення в процесі виконання службових обов'язків. Зокрема, керівник неправомірно використовував свій статус для досягнення особистих інтересів, що порушувало законодавство та підривало довіру до правоохоронної системи в регіоні.

Попри це, керівник відділу регулярно підписував документи, на підставі яких їй нараховували заробітну плату, премії та інші обов’язкові виплати у повному обсязі. За даними слідства, посадовець достеменно знав про відсутність підлеглої, однак свідомо «закривав очі» на порушення.

У ДБР зазначають, що однією з причин такої поведінки стали особисті стосунки співробітниці з керівництвом обласного управління правоохоронного органу. Саме це, за версією слідства, спонукало керівника відділу забезпечувати безпідставні виплати бюджетних коштів.

Унаслідок зловживань державному бюджету завдано збитків на суму понад 680 тисяч гривень. Саме стільки було незаконно виплачено у вигляді зарплати та додаткових винагород.

Посадовця обвинувачують за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років.

Процесуальний нагляд у кримінальному провадженні здійснювала Львівська обласна прокуратура.

У початковій школі №311, що розташована на Троєщині у Києві, з 2024 року залишаються незавершеними роботи з будівництва укриття, на яке з державного бюджету було виділено 52,4 млн грн. Незважаючи на значні фінансові ресурси, будівельні роботи практично не просунулися, а навчальний заклад досі не має належного захисту для учнів у разі надзвичайних ситуацій.

Правоохоронні органи вже розпочали розслідування щодо можливого розкрадання коштів, виділених на цей проєкт. Водночас компанія-підрядник, яка мала виконувати роботи, продовжує отримувати нові багатомільйонні державні замовлення, що викликає занепокоєння щодо прозорості державних закупівель і контролю за виконанням державних проєктів.

Тендер на будівництво споруди подвійного призначення з функцією протирадіаційного укриття школа оголосила наприкінці липня 2024 року. Уже 11 вересня з ТОВ «МС-Білд» підписали договір на повну суму фінансування — 52,4 млн грн. Завершити проєкт планували до грудня 2025 року.

Проте за понад рік на об’єкті виконали лише мінімальні підготовчі роботи. Як з’ясували журналісти, на території викопано котлован і частково облаштовано підлогу, але стіни укриття досі не зведені. У школі стверджують, що споруду планують зробити придатною для використання до вересня 2026 року, а повністю завершити — до кінця року.

Будівництво укриття стало частиною кримінального провадження щодо можливого масштабного розкрадання бюджетних коштів під час ремонтів освітніх і медичних закладів у Деснянському районі. За версією слідства, посадовці районного управління освіти могли діяти у змові з представниками підрядної компанії, підписуючи акти виконаних робіт, які фактично не були завершені або були виконані неналежно.

Окремі факти викликали додаткові питання у правоохоронців. Зокрема, компанія «МС-Білд» не перебуває за юридичною адресою, не має достатньої кількості працівників і виробничих потужностей для реалізації великих проєктів. Попри це, фірма продовжує вигравати тендери.

Лише у 2025 році підприємство уклало 17 договорів на загальну суму 181,6 млн грн. Найбільший із них — реконструкція ліцею у Вишневому вартістю 171 млн грн. Частина підрядів стосується ремонтів освітніх закладів у тому ж Деснянському районі.

За словами голови Деснянської РДА Максима Бахматова, через зрив будівництва укриттів у чотирьох школах район був змушений повернути до бюджету понад 100 млн грн. Загалом із початку повномасштабної війни до суду передали 94 справи, пов’язані з укриттями у столиці, однак реальний вирок винесено лише в одному випадку.

Справу щодо можливого розкрадання коштів під час будівництва укриття у школі №311 наразі продовжують розглядати в суді, а сама школа досі залишається без повноцінного захисту для дітей у разі повітряної тривоги.