Викриття корупційної схеми у військовій частині Київської області

29 січня за новим церковним календарем православні віряни вшановують святого Лаврентія Києво-Печерського — подвижника, затворника та цілителя, ім’я якого тісно пов’язане з турботою про здоров’я людини. У народі його вважають особливим покровителем зору та тілесного й духовного зцілення, а сам день отримав назву Лаврентіїв і здавна мав особливе значення.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та прославився суворим аскетичним життям, постійною молитвою й милосердям. За церковними переказами, Господь наділив його даром зцілення, і до подвижника зверталися люди з різними хворобами. Найчастіше його ім’я пов’язували з допомогою при недугах очей, а також із захистом від злих сил і пристріту. Віруючі просили святого про збереження зору, фізичне здоров’я та внутрішній спокій.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Попри складну економічну ситуацію та триваючу війну, деякі компанії в Україні не лише утримують свої позиції на ринку, а й демонструють значне зростання оборотів завдяки співпраці з державними та місцевими бюджетними структурами. Яскравим прикладом такої динаміки є столичне товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопром». Підприємство спеціалізується на постачанні продуктів харчування та готових страв для навчальних закладів, лікарень, соціальних центрів і інших установ, що фінансуються за рахунок державного бюджету.

За підсумками лише січня цього року компанія отримала значну кількість замовлень на постачання харчових продуктів у місті Київ, що підтверджує високу довіру з боку органів влади та ефективність логістики та організаційних процесів «Зернопром». Стратегія компанії ґрунтується на поєднанні оптимізації внутрішніх витрат, високої якості продукції та дотримання вимог безпеки харчових продуктів, що дозволяє залишатися надійним партнером для бюджетних установ навіть у періоди економічної нестабільності.

Черговим підтвердженням стабільності компанії на бюджетному ринку стала закупівля, оголошена Вишгородським ліцеєм «Сузір’я». Навчальний заклад замовив постачання сніданків та обідів для учнів на період із січня по травень 2026 року. Договір на суму 5,18 мільйона гривень було укладено саме з ТОВ «Зернопром».

Січень виявився для компанії особливо результативним. За цей місяць вона отримала близько десяти бюджетних замовлень у столиці та області. Загальна вартість укладених угод склала майже 20 мільйонів гривень. Для порівняння, за весь 2025 рік «Зернопром» підписав договорів на 40 мільйонів гривень, у 2024 році — на 25 мільйонів, у 2023-му — на 17 мільйонів, а у 2022-му — менш ніж на 10 мільйонів гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель компанія отримала понад три сотні бюджетних контрактів. Загальна вартість укладених договорів перевищила 126 мільйонів гривень, а після коригувань фактична сума становить понад 107 мільйонів. Географія діяльності підприємства обмежується Києвом і Київською областю, однак коло замовників є надзвичайно широким — від музичних ліцеїв і загальноосвітніх шкіл до управлінь освіти та соціальних установ.

Найбільшими клієнтами «Зернопрому» стали Київський державний музичний ліцей імені Миколи Лисенка, а також освітні структури Обухова, Обухівського району та кількох громад Київщини. Саме ці замовники забезпечили компанії десятки мільйонів гривень бюджетних надходжень.

ТОВ «Зернопром» було зареєстроване у 1999 році в Києві подружжям Олександром та Оленою Мазурками. Згодом до складу власників долучився їхній син Максим, який став співзасновником компанії у 2012 році у віці 22 років. Сьогодні підприємство входить до ширшої бізнес-групи родини Мазурків, до якої також належать аграрні, будівельні та девелоперські компанії, що працюють у сфері АПК, нерухомості та оренди.

Бізнес-активність родини тісно переплітається з державною та політичною сферою. У 2012–2016 роках Олександр Мазурко очолював державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”», яке підпорядковувалося Фонду державного майна України. Сам Максим Мазурко у 2015 році став депутатом Київської обласної ради, де входив до комісії з питань бюджету та фінансів.

Його дружина у 2016–2020 роках працювала в Міністерстві юстиції України на посаді провідного спеціаліста профільного департаменту. Родинні зв’язки простежуються і в чинних структурах влади. Близький родич Мазурків нині працює в Офісі Президента України на посаді головного консультанта в директораті з питань економічної політики. У своїх деклараціях він зазначав користування квартирою та автомобілем, що належать членам родини Мазурків, а також отримання від них фінансових позик.

Окремої уваги заслуговує земельне питання. Родина Мазурків володіє десятками гектарів землі на Київщині, зокрема в Іванкові. Частина цих активів стала предметом судових спорів. Правоохоронні органи досліджували обставини придбання понад 40 гектарів землі компанією родини, з’ясувавши, що частина ділянок накладалася на землі лісового фонду. У 2021 році Верховний Суд остаточно скасував рішення, яким компанія визнавалася власником 42 гектарів, визнавши відчуження землі таким, що відбулося з порушенням законодавства.

На цьому тлі стрімке зростання бюджетних контрактів «Зернопрому» виглядає не лише як приклад підприємницької успішності, а й як ілюстрація того, наскільки тісно в Україні переплітаються бізнес, політика та доступ до державних ресурсів.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру керівнику одного з відділів Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Раніше він очолював районний ТЦК, що викликає додаткову увагу до його діяльності на попередній посаді. Підозра пов’язана із фіктивним оформленням знайомого, що може свідчити про зловживання службовим становищем та порушення закону при кадрових процедурах у військовій сфері.

Наразі тривають слідчі дії, метою яких є встановлення повного кола осіб, причетних до ймовірних порушень, а також документування всіх фактів неправомірного оформлення. Слідство звертає увагу на можливі системні проблеми в роботі територіальних центрів комплектування, що створюють ризики для прозорості та законності кадрових процесів.

Окрім цього, слідство встановило, що у квітні 2025 року, коли посадовець очолював районний ТЦК, він без законних підстав вніс до службових баз дані про свого знайомого як такого, що нібито проходить військову службу. Насправді чоловік залишався вдома, що дозволяло йому вільно пересуватися та уникати мобілізаційних заходів.

За інформацією правоохоронців, усвідомлюючи можливу відповідальність за незаконні дії, фігурант ініціював переведення на роботу до Львова. Наразі слідчі перевіряють, чи було керівництво обласного ТЦК обізнане з цими фактами.

Полковнику інкримінують ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, а також ч. 1 ст. 362 КК України — несанкціоновану зміну інформації в автоматизованих системах. Обидві статті передбачають покарання у вигляді обмеження волі строком до двох років.

Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини та можливу причетність інших осіб.

У Луцьку працівники правоохоронних органів під час планової перевірки документів затримали іноземця, який перебував у міжнародному розшуку понад десять років. Чоловіка розшукували іспанські правоохоронні органи за підозрою у вчиненні низки тяжких злочинів, що мали серйозні наслідки для громадської безпеки.

Під час затримання іноземець не намагався чинити опір, однак його особа була одразу ідентифікована завдяки міжнародним базам даних. Після перевірки документів та встановлення особи чоловіка правоохоронці склали всі необхідні матеріали для екстрадиції. Найближчим часом його передадуть іспанській владі для притягнення до кримінальної відповідальності та відбування покарання, передбаченого законодавством Іспанії.

За даними слідства, затриманий раніше працював у правоохоронних органах Іспанії. Він був одружений і виховував шістьох дітей. Водночас, як встановив суд, чоловік систематично вчиняв домашнє насильство, погрожував рідним табельною зброєю та тривалий час психологічно й фізично тиснув на членів родини.

Також правоохоронці повідомляють про сексуальне насильство щодо неповнолітньої доньки, яке тривало роками. Через пережите дівчина перебувала у тяжкому психологічному стані та потребувала допомоги медиків.

У 2014 році суд в Іспанії визнав чоловіка винним у погрозах, домашньому насильстві, домаганнях та систематичній агресії й призначив йому покарання у вигляді 16 років позбавлення волі. Однак згодом він переховувався від виконання вироку. З 2017 року його оголосили у міжнародний розшук.

Днями чоловіка виявили у Луцьку. Після затримання його взяли під варту. Наразі тривають необхідні процесуальні процедури, після чого засудженого передадуть іспанській стороні для відбування покарання.

У комунальному підприємстві «Київтеплоенерго» детально пояснили механізм формування рахунків за опалення і роз’яснили, як на обсяги нарахувань впливають тимчасові перебої з електропостачанням. Головним критерієм визначення спожитого тепла залишається температура зовнішнього повітря. Це означає, що навіть у разі вимушених відключень електроенергії загальні показники теплопостачання майже не змінюються, адже нарахування базуються на температурних показниках, а не на тривалості роботи опалювальної системи.

Для квартир із встановленими будинковими лічильниками тепла діє принцип оплати за фактичне споживання. Мешканці сплачують лише за ті гігакалорії, які зафіксовані приладами обліку, що забезпечує точність нарахувань і виключає будь-які «середні» або умовні розрахунки. У разі відключень електроенергії система продовжує відслідковувати тепло, і оплата формується на основі реального обсягу наданих послуг.

У будинках без лічильників нарахування здійснюються з урахуванням фактичних періодів подачі тепла та відсутності електроенергії. Водночас у «Київтеплоенерго» зазначають, що самі по собі відключення світла суттєво не зменшують загальні обсяги споживання тепла. Пояснюється це фізикою процесу: під час чотиригодинної відсутності електроенергії батареї та вода у внутрішньобудинковій системі охолоджуються, температура теплоносія знижується майже вдвічі. Після відновлення електропостачання будинок починає інтенсивно «добирати» тепло, щоб повернути систему до початкових параметрів. Через це економія або відсутня, або є мінімальною.

Для будинків, де технічно неможливо встановити лічильники тепла, вартість опалення розраховується на основі теплового навантаження з урахуванням фактичної кількості годин постачання теплової енергії та середньомісячної температури зовнішнього повітря. В умовах аварійних відключень електроенергії при нарахуваннях враховуються власні дані підприємства про перерви в роботі теплоджерел, інформація від управителів будинків та дані оператора електромереж.

Окремо в «Київтеплоенерго» пояснили ситуацію з будинками, що мають незалежну систему опалення з теплообмінником, де централізований теплоносій не змішується з внутрішньобудинковим. У таких будівлях плата за тепло нараховується на основі даних оператора системи розподілу електроенергії. У столиці таких об’єктів близько п’ятдесяти. Мешканці або управителі цих будинків можуть ініціювати коригування нарахувань, подавши звернення з підтвердними даними щодо кількості годин відсутності електроенергії та схеми теплопостачання.

У підприємстві нагадують, що нарахування за опалення здійснюються за єдиною для всієї країни методикою розподілу обсягів спожитих комунальних послуг. При цьому тарифи на опалення для населення залишаються на рівні минулого року.

Роз’яснення прозвучали на тлі складної ситуації в енергетиці. Минулого тижня українська енергосистема зазнала одного з найсерйозніших навантажень із часів масштабного блекауту 2022 року. Після комбінованих атак по енергетичній інфраструктурі на фоні морозів система працювала на межі можливостей. Уряд уже спрямовує додаткові кошти на мобільну генерацію для регіонів із критичною потребою та очікує на посилення міжнародної підтримки для відновлення енергосистеми.

Центральний районний суд розглянув матеріали кримінального провадження, яке викликало значний суспільний інтерес, та ухвалив процесуальне рішення після всебічного аналізу доказів. Судове засідання відбувалося з дотриманням норм чинного законодавства, із заслуховуванням позицій сторін обвинувачення і захисту, а також дослідженням письмових і речових матеріалів справи.

У ході розгляду суд встановив обставини події, оцінив роль кожного з учасників процесу та надав правову кваліфікацію діям, що стали предметом провадження. Окрему увагу було приділено доказовій базі, зокрема показам свідків, результатам експертиз і процесуальним документам, зібраним під час досудового розслідування.

Колишній прокурор категорично заперечував свою причетність до вимагання. Він пояснював, що гроші були передані як фінансова допомога для ремонту банкетного залу в ресторані родини оперативника, з яким у нього були довірливі стосунки. Захист також заявив, що матеріали негласних слідчих дій, відеозаписи та скріншоти листування були уривчастими та змонтованими.

Свідки підтвердили, що прокурор не вимагав гроші, а заяву про нібито хабар йому наказали написати співробітники СБУ під тиском. Також з’ясувалося, що оперативник поліції вже раніше брав участь у провокаційних операціях СБУ, пов’язаних із передачею неправомірної вигоди.

У 2020 році прокурора виправдали, однак у 2023 році апеляційний суд скасував вирок і справу розглядали повторно. За другим розглядом обвинуваченого знову виправдали. Суд не знайшов підтвердження, що гроші передавалися як хабар, і визнання їх поверненням боргу не було спростоване.

Рішення суду демонструє складність проваджень із використанням матеріалів негласних слідчих дій і значну роль доказової бази у справах про корупцію.

Історія з будівництвом дороги М-12 у Івано-Франківській області яскраво ілюструє глибокий розрив між державними деклараціями та фактичними фінансовими потоками у сфері відновлення інфраструктури. Попри численні публічні заяви про «нульову толерантність до корупції», реальна ситуація свідчить про те, що контроль над ключовими процесами часто залишається в руках осіб, пов’язаних із сумнівними схемами. Зокрема, керівник регіонального підрозділу Служби відновлення та розвитку інфраструктури Любомир Симанів продовжує опікуватися процесами закупівель та підрядів, які дедалі менше відповідають законним нормам і прозорим процедурним стандартам.

Події навколо М-12 нагадують попередні скандали, такі як схема Палиці–Кулеби–Бойка щодо проєктування дороги на Буковель вартістю 6,6 млрд гривень, що підкреслює системний характер проблем. Вони демонструють, що навіть за умов високого суспільного резонансу та медійного контролю, реальна реалізація проєктів часто відходить від заявлених стандартів прозорості та ефективного використання бюджетних коштів.

30 вересня 2025 року Служба оголосила тендер на реконструкцію М-12. Учасниками були міжнародна компанія ТОВ «АЗВІРТ» та ТОВ «ПБС» — підрядник, пов’язаний з Ігорем Палицею. Після тривалих суперечок Антимонопольний комітет 8 грудня 2025 року ухвалив рішення про намір укласти договір із «АЗВІРТ», яка запропонувала нижчу ціну та кращу якість.

Однак 2 січня 2026 року замовник раптово скасував процедуру, пославшись на «скорочення обсягів видатків». При цьому бюджетні кошти були передбачені, а терміни виконання робіт залишалися до кінця 2026 року. Паралельно Служба оголосила ще дві ідентичні процедури з тими самими учасниками, у яких переможцем стало ТОВ «ПБС». Таким чином, одну процедуру скасували під надуманим приводом, а дві інші провели без проблем, що вказує на керовану схему.

Додатково постановою Кабміну від 10 вересня 2024 року №1060 реконструкція ділянки М-12 була включена до переліку фінансованих об’єктів, з обсягом 601,5 тис. грн. Загальний обсяг фінансування за програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг» не скорочувався, що робить аргумент про нестачу коштів безпідставним.

19 січня 2026 року АМКУ зобов’язав Службу скасувати рішення про скасування тендеру, прямо вказавши на незаконність дій замовника. Проте питання полягає не лише в конкретній закупівлі, а в тому, як довго можна ігнорувати рішення Кабміну, АМКУ та базові принципи конкуренції, поки група Палиця–Микита–Кулеба–Симанів продовжує просувати інтереси «ПБС».

Поки що реальність така: Симанів залишився на посаді саме для того, щоб схеми працювали далі, а державні дороги будувалися не за законом, а за домовленістю.

У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону зростає напруга через можливий кадрово-процесуальний конфлікт, який здатен позначитися на роботі всього відомства. Центром уваги стає керівник прокуратури Дмитро Вербицький та його найближче оточення, яке, за інформацією джерел у правоохоронних органах, може мати значний вплив на прийняття рішень у ключових кримінальних провадженнях.

За словами співрозмовників, низка призначень та кадрових рішень останніх місяців викликала питання щодо прозорості та законності процедур. Окремі працівники прокуратури висловлюють занепокоєння тим, що рішення, які мають стратегічне значення для розслідувань у сфері оборони, ухвалюються під впливом обмеженого кола осіб, що ставить під сумнів об’єктивність процесу.

Співробітники установи стверджують, що Богдашевський отримав відомчі відзнаки за поданням керівництва, однак реального впливу на розслідування не має. Фактично його роль, за словами колег, зводиться до технічного оформлення документів.

Натомість ключову організаційну та аналітичну роботу, як повідомляють джерела, виконує інший наближений до керівника прокурор — Володимир Піх. Йому приписують доступ до матеріалів економічних проваджень, планування слідчих дій та підготовку процесуальних рішень, які згодом подаються на підпис.

Окрему увагу викликає інформація про можливий тиск на керівників відділів територіальних центрів комплектування. За словами співрозмовників, перевірки та комунікація з ТЦК здійснювалися особами, які формально не мали достатніх повноважень, але водночас отримували доступ до службової інформації та особових справ.

Експерти з антикорупційної тематики наголошують: практика, коли одні посадовці фактично приймають рішення, а інші лише формально їх підписують, створює серйозні ризики зловживань. У таких умовах відповідальність розмивається, а контроль за законністю процесів суттєво ускладнюється.

Наразі офіційної реакції керівництва прокуратури на ці твердження немає. Водночас ситуація може стати предметом перевірки з боку вищих органів прокуратури або правоохоронних структур, адже йдеться про роботу органу, який відповідає за розслідування правопорушень у сфері оборони під час воєнного стану.