ІНСАЙДИ:

Україна готується до системного удару по економіці РФ

В українській владі обговорюється можливість переходу до нового етапу ескалації у війні з Росією, який передбачає системний тиск на критичну інфраструктуру противника. За інформацією з поінформованих джерел, відповідний план було підготовлено в Службі безпеки України ще близько місяця тому та нещодавно отримав політичну підтримку на найвищому рівні. Йдеться про зміну підходу до інфраструктурної складової війни. […]

Справи про корупцію в Україні переходять під контроль ФБР

За інформацією джерел, американське Федеральне бюро розслідувань дедалі активніше залучене до справ, пов’язаних із корупцією в Україні, тоді як Національному антикорупційному бюро фактично відводиться роль вторинного гравця та ретранслятора інформації. Співрозмовники стверджують, що ключові епізоди окремих розслідувань дедалі частіше опиняються під прямим контролем іноземних партнерів. Джерела повідомляють, що секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем […]

Джерела повідомляють про підготовку виборчих стратегій у команді Зеленського

За інформацією наших джерел, наразі політтехнологи Володимира Зеленського займаються опрацюванням основних стратегій до виборів президента, які ймовірно відбудуться наступного року. Наше джерело називає кілька основних стратегій побудови виборчої кампанії, які наразі розглядаються в Офісі Президента. Перше питання – це питання “впровадження онлайн голосування”, якого по останній інформації не буде з ймовірністю 90%. Так, за інформацією […]

Вимоги Верховної Ради: Міноборону запитують про електронні повістки

Представник комітету Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки, Єгор Чернєв, повідомив про зацікавленість народних депутатів у реалізації питання електронних повісток. Він вказав на те, що не всі військовозобов’язані мають доступ до цифрових ресурсів. Окрім цього, розглядається можливість введення примусових заходів для громадян, які перебувають за кордоном, що може призвести до позбавлення їх права на консульські послуги. Народний депутат підкреслив необхідність ефективного впровадження цих заходів та їхньої ефективності, оскільки вони можуть вплинути на повернення громадян додому. Зазначено, що новий законопроєкт щодо мобілізації містить неприємні нововведення для українців, які перебувають за кордоном, зокрема, обмеження доступу до консульських послуг лише за наявності військового облікового документа. Це стає серйозним питанням для українського суспільства.

З висновків статті можна зробити висновок, що українська влада, зокрема Верховна Рада, активно цікавиться питанням електронних повісток та мобілізаційного законодавства. Народні депутати звертають увагу на проблеми доступу до цифрових ресурсів для військовозобов’язаних громадян та можливість введення примусових заходів для тих, хто перебуває за кордоном. Нововведення у мобілізаційному законопроєкті, зокрема щодо електронних повісток, викликають обурення деяких депутатів, оскільки це може стати причиною обмежень прав громадян та викликати негативні наслідки для українців, які знаходяться за кордоном. Для подальшого розгляду і прийняття рішень щодо цих питань необхідна детальна обгрунтована дискусія та аналіз відповідно до вимог та інтересів українського суспільства.

Не пропустіть

Песимістичний сценарій завершення війни: фінансові обмеження та геополітичні ризики для України

Війна Росії проти України може наблизитися до завершальної фази вже наступного року, однак такий розвиток подій не обов’язково означатиме справедливий або вигідний мир для Києва. Подібну оцінку висловив західний політичний аналітик, який вивчав динаміку міжнародної підтримки України, а також внутрішні процеси в країнах-партнерах. У центрі його уваги — фінансові ресурси, без яких довгострокове ведення війни та післявоєнна стабілізація стають надзвичайно складними.

Ключовою проблемою експерт називає нездатність Європейського Союзу дійти спільного рішення щодо використання близько 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Ці кошти перебувають у європейських фінансових інституціях і могли б стати потужним джерелом фінансування для України. На думку оглядача, саме вони здатні були б забезпечити бюджетну стійкість держави, дозволивши планувати оборонні витрати не на місяці, а на роки вперед.

Провал ідеї так званого «репараційного кредиту», який передбачав використання російських активів, здебільшого заморожених у фінансових установах Бельгії, позбавив Україну гарантованого джерела фінансування щонайменше на два роки. Це, на думку аналітика, суттєво послаблює позиції Києва у війні на виснаження.

Європейський Союз усе ж погодився надати Україні фінансову допомогу обсягом близько 90 мільярдів євро під гарантії бюджету ЄС. Ці кошти дозволять уникнути гострої нестачі грошей на початку наступного року, однак програма розрахована лише на два роки і не створює умов для тривалого продовження війни.

Після ухвалення цього рішення чимало європейських лідерів висловлювали обережний оптимізм і не виключали можливість додаткового кредиту в майбутньому, опосередковано пов’язаного з російськими активами. Водночас аналітик застерігає: такі очікування можуть бути передчасними, адже все залежатиме від того, на яких умовах сторони намагатимуться припинити війну.

Отримання нового спільного кредиту може виявитися складним. Деякі країни ЄС уже відмовилися від участі в програмі спільних запозичень, і не виключено, що до них приєднаються й інші. Додатковим фактором невизначеності залишається позиція США, де зміни у політичному керівництві можуть обмежити готовність Вашингтона надавати нові масштабні пакети допомоги.

Хоча окремі європейські політики називають нинішні фінансові домовленості перемогою для України та стабільності ЄС, у Кремлі цю ситуацію можуть сприймати інакше. На думку оглядача, російське керівництво бачить у внутрішніх суперечках Європи підтвердження того, що час працює на Москву.

Якщо Росія просто вичекає, може бути реанімований план припинення війни, напрацьований раніше за участі російських посадовців і представників колишньої американської адміністрації. У такому разі Україна та її європейські партнери ризикують опинитися в ситуації стратегічної розгубленості — сценарій, який у Кремлі вважатимуть ідеальним.

Європу охоплює хвиля грипу: новий штам різко підвищив навантаження на медицину

Європейські країни зіткнулися з помітним зростанням захворюваності на грип, яке фахівці пов’язують із поширенням нового домінуючого штаму вірусу. Поточна епідемічна ситуація вже створює серйозний тиск на системи охорони здоров’я в багатьох державах, змушуючи лікарні працювати в умовах підвищеного навантаження та браку ресурсів.

Як повідомляє видання The Guardian з посиланням на дані Всесвітньої організації охорони здоров’я, щонайменше 27 із 38 країн європейського регіону заявили про високу або дуже високу активність грипу. Такі показники свідчать про швидке та масштабне поширення вірусу, яке перевищує середні сезонні рівні останніх років.

У ВООЗ зазначають, що сезон грипу цього року розпочався приблизно на чотири тижні раніше, ніж у попередні роки. У зв’язку з цим організація закликає населення дотримуватися профілактичних заходів: вакцинуватися, залишатися вдома у разі поганого самопочуття та носити маски в громадських місцях за наявності респіраторних симптомів.

За даними ВООЗ, до 90% усіх підтверджених випадків грипу в європейському регіоні нині припадає на новий сезонний варіант вірусу — A(H3N2) субклад K. Водночас фахівці підкреслюють, що наразі немає доказів того, що цей штам спричиняє важчий перебіг захворювання порівняно з попередніми варіантами.

Медики називають вакцинацію найефективнішим способом профілактики грипу. Особливо це стосується людей із підвищеним ризиком ускладнень — літніх осіб, пацієнтів із хронічними захворюваннями, вагітних жінок і дітей. Окремо наголошується на важливості вакцинації медичних працівників, які перебувають у зоні підвищеного ризику та відповідають за безпеку своїх пацієнтів.

Регіональний директор ВООЗ у Європі Ганс Анрі Клюге прогнозує, що пік захворюваності на грип у регіоні припаде на кінець грудня або початок січня, тож найближчі тижні можуть стати найскладнішими для систем охорони здоров’я.

Вирок у справі смертельної ДТП у Великому Дорошеві: суд визначив покарання водієві

Жовківський районний суд Львівської області завершив розгляд кримінальної справи щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до загибелі молодого мотоцикліста. Обвинуваченим у справі став мешканець регіону Володимир Грабовий, якого визнали винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило фатальні наслідки. За рішенням суду водієві призначено один рік іспитового строку.

Трагедія сталася 31 травня 2023 року в селі Великий Дорошів. За матеріалами слідства, 59-річний кермувальник автомобіля Citroën Berlingo, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не дотримався вимог щодо надання переваги в русі. У цей момент головною дорогою рухався мотоцикл Yamaha YZF-R1, яким керував 24-річний чоловік.

Під час судового розгляду Володимир Грабовий уклав із прокурором угоду про визнання вини, яку підтримала родина загиблого.

Суддя Мар’яна Олещук визнала водія винним за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначила покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Однак суд звільнив Грабового від відбування покарання в колонії, замінивши його на рік іспитового терміну.

Вирок ще можна оскаржити в апеляційному порядку.

Спокійна погода без сюрпризів: якими будуть вихідні 20–21 грудня в Україні

Погодні умови в Україні у суботу та неділю, 20 і 21 грудня, залишатимуться рівними та передбачуваними. Атмосферна ситуація істотно не зміниться, адже над територією країни й надалі переважатиме вплив антициклону. Саме він забезпечить відсутність різких температурних коливань і майже повну тишу в погодному сенсі.

За прогнозами синоптиків, опади у ці дні малоймовірні. Небо переважно буде затягнуте хмарами, проте без дощу чи снігу. Сонячних прояснень очікується небагато, тому дні виглядатимуть похмурими й сірими, що є типовим для цього періоду року.

Температурний режим упродовж 20–21 грудня буде помірним. У більшості регіонів України вдень очікується від 0 до +4 градусів. У західних і південних областях повітря прогріватиметься сильніше — до +3…+7 градусів. Найвищі показники прогнозують у Криму, де температура може сягнути +9 градусів.

У Києві на вихідних також обійдеться без істотних опадів. Денна температура в столиці коливатиметься в межах +1…+3 градусів. Через хмарність і можливі тумани збережеться відчуття сирості, однак загалом погодні умови будуть досить комфортними для прогулянок і повсякденних справ.

Синоптична ситуація 21 грудня істотно не зміниться, однак цей день має символічне значення. Саме в неділю припадає зимове сонцестояння — найкоротший світловий день року. Після цього ніч поступово скорочуватиметься, а день почне подовжуватися.

Хоча ці зміни ще майже непомітні, для багатьох вони мають важливе психологічне значення. З 21 грудня починається повільний, але незворотний рух до весни — і це нагадування про те, що світлий період року вже попереду.

Справа Михайла Добкіна знову в полі зору Феміди: Верховний Суд відновив інтригу

Після майже шести років повільного та фактично безрезультатного судового розгляду здавалося, що гучна справа проти колишнього мера Харкова Михайла Добкіна, відома як «кооперативна схема», остаточно втратила перспективи. Навесні 2024 року Дзержинський районний суд Харкова ухвалив рішення про закриття кримінального провадження, а згодом цю позицію підтримав і Харківський апеляційний суд. Підставою став сплив 15-річного строку притягнення до кримінальної відповідальності, адже події, які інкримінувалися фігурантам, датувалися 2008–2009 роками.

Однак 15 грудня 2025 року ситуація отримала несподіване продовження. Верховний Суд, розглянувши касаційні скарги, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Касаційна інстанція дійшла висновку, що попередні суди припустилися помилок у застосуванні норм права, зокрема щодо питання строків давності та процесуальних аспектів розгляду справи.

Верховний Суд погодився з аргументами прокуратури, що момент закінчення злочину був визначений неправильно. За позицією обвинувачення, злочин вважається завершеним не в момент ухвалення рішень міськрадою, а тоді, коли відбулося фактичне незаконне заволодіння землею — тобто після оформлення державних актів. У цій справі це сталося 18 серпня 2010 року. Відповідно, строк давності, за розрахунками прокуратури, спливав лише 18 серпня 2025 року, а отже, закриття провадження у 2024 році було передчасним.

Ця справа стала наочним прикладом того, як кримінальні процеси можуть роками затягуватися, використовуючи прогалини й формалізм процесуального законодавства. Іронія ситуації полягає в тому, що навіть після рішення Верховного Суду часу для реального завершення розгляду та винесення вироку майже не залишилося.

Суть так званої «кооперативної схеми», реалізованої за каденції Добкіна, була доволі простою. У Харкові створювали обслуговуючі кооперативи з формулюванням «житлово-будівельний» у назві, що дозволяло безоплатно отримувати у власність значні масиви міської землі під забудову. При цьому такі кооперативи не відповідали вимогам чинного на той момент Житлового кодексу УРСР: їхні члени не перебували на квартирному обліку, не потребували поліпшення житлових умов, а самі кооперативи часто створювалися буквально за кілька днів до ухвалення рішень про виділення землі.

У результаті, за даними слідства, лише у 2008 році, коли Михайло Добкін обіймав посаду міського голови, а Геннадій Кернес був секретарем Харківської міськради, було незаконно передано щонайменше 650 гектарів міської землі. Орієнтовна вартість цих ділянок оцінюється у 4–6 млрд гривень. Кернес, який як секретар ради був ключовою особою у винесенні земельних питань на сесію, до суду вже не дійшов — обвинувальний акт розглядали без нього.

Попри те, що Верховний Суд фактично дав справі друге дихання, більшість експертів сходяться на думці, що це рішення навряд чи змінить фінал. Найімовірніше, процес знову завершиться закриттям провадження через сплив строків давності. У підсумку справа проти Добкіна ризикує залишитися ще одним хрестоматійним прикладом того, як масштабні корупційні епізоди в Україні роками розчиняються між судами, слідством і процесуальними дедлайнами, так і не доходячи до вироку.

ЄС погодив масштабну фінансову підтримку України: 90 мільярдів євро стануть доступними вже на початку року

Європейський Союз ухвалив рішення про виділення Україні значного фінансового пакета обсягом 90 мільярдів євро. Очікується, що доступ до цих коштів відкриється вже на старті наступного року, що має стати важливим ресурсом для підтримки економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів.

Про ухвалене рішення повідомило видання Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. За його словами, фінансування може надійти Україні не пізніше другої половини січня, що дозволить уряду заздалегідь планувати використання коштів для першочергових потреб держави.

Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

«Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.

Олена Тополя розкрила деталі стосунків із Тарасом після розлучення

Олена Тополя, відома співачка, недавно заявила, що нарешті почала жити відповідно до власних бажань і переконань, і це рішення позначило новий етап у її житті після розлучення з Тарасом Тополею. У нещодавньому інтерв’ю артистка вперше більш відверто торкнулася теми взаємин із колишнім чоловіком, хоча й підкреслила, що не планує детально обговорювати особисте життя перед публікою.

На запитання про нинішні стосунки з Тарасом Олена відповіла прямо і без прикрас, зазначивши, що не боїться виглядати “незручною” або різкою. Вона підкреслила, що більше не відчуває потреби пояснювати свої рішення стороннім людям і не вважає це обов’язковим для суспільного сприйняття. Цей підхід демонструє прагнення співачки до внутрішньої свободи й самостійності у виборах, які визначають її життя зараз.

Найбільш неочікуваною деталлю стало зізнання про спільний зимовий відпочинок. За словами співачки, вони разом планують поїздку до Карпат разом із дітьми. Олена наголосила, що, попри завершення подружніх стосунків, вони залишаються родиною для своїх дітей і намагаються підтримувати максимально спокійну та здорову комунікацію.

Вона також додала, що і вона, і Тарас докладають зусиль, аби діти якомога легше пережили розлучення батьків. Саме це, за її словами, є головним пріоритетом для обох. Співачка зізналася, що після завершення шлюбу не відчуває образ чи злості, а лише вдячність за спільний шлях.

Раніше Олена розповідала, що під час сімейних поїздок у Карпати вони з Тарасом розподіляють обов’язки: вона доглядає за одним сином, він — за іншим, а для третьої дитини родина залучає няню. Такий підхід, за словами артистки, дозволяє зберігати баланс і спокій під час спільного відпочинку.

Елітне майно та занижені ціни: очільник СБУ на Полтавщині опинився в центрі розслідування

Керівник Служби безпеки України в Полтавській області Костянтин Семенюк, якого було призначено на посаду указом президента Володимира Зеленського у серпні 2025 року, став фігурантом журналістського розслідування через рівень добробуту своєї родини та походження коштів на придбання дорогого майна. Матеріали розслідування викликали значний суспільний резонанс, оскільки йдеться про високопосадовця силового відомства, відповідального за національну безпеку.

Журналісти проєкту «Схеми» з’ясували, що Семенюк користується активами, які важко співвіднести з офіційними доходами державного службовця. У його користуванні перебувають автомобілі преміумкласу, апартаменти бізнес-категорії у Чернівцях, а також рекреаційний комплекс у Карпатах. Частина цього майна оформлена на близьких родичів, що ускладнює пряме відстеження реальних власників і джерел фінансування.

Ще один преміальний автомобіль, Mercedes-Benz GLE 350D AMG 2020 року, також оформлений на тестя Семенюка, але використовується керівником полтавського СБУ.

Крім авто, родина Семенюка отримала апартаменти бізнес-класу в Чернівцях площею 120 кв. м, які були придбані матір’ю дружини Семенюка у 2021 році у Тітуса Скрипи, батька місцевого бізнесмена та депутата, за ціною удвічі нижчою за ринкову.

Журналісти також зафіксували придбання земельних ділянок у Буковинських Карпатах, на яких розташований комплекс відпочинку з котеджами, басейном та сауною. Тестю Семенюка вдалося придбати третину земельних ділянок за 22 400 гривень, хоча реальна вартість об’єкта може становити сотні тисяч доларів.

Офіційні коментарі родини та СБУ пояснюють, що автомобілі були придбані тестем Семенюка через майданчики із продажу вживаних авто, а майно на території Чернівців та Карпат – за кошти, зароблені батьками дружини Семенюка за кордоном протягом багатьох років. Сам Семенюк зазначає, що користується автомобілями лише під час відвідування родини.

Попри це, офіційні доходи родини посадовця та його тестя не співставні з ринковою вартістю придбаного майна та транспортних засобів, що викликає питання щодо походження коштів.

Мурат Налкакіоглу зустрічає свята з донькою в Туреччині: сімейні моменти в соціальних мережах

Колишній чоловік відомої української співачки Ані Лорак, турецький бізнесмен Мурат Налкакіоглу, вирушив до Туреччини, де, за всіма ознаками, планує провести новорічні святкування. Разом із ним поїхала їхня 14-річна донька Соня, яка вже активно привертає увагу підписників у соцмережах своїм стрімким дорослішанням. На останніх фото видно, що дівчина пострункішала та змінила колір волосся на рудий, що підкреслює її новий стиль і індивідуальність.

Мурат не приховує захоплення дочкою і регулярно ділиться кадрами з нею у соцмережах. Водночас помітно, що батько намагається створювати для доньки теплу атмосферу під час свят, поєднуючи відпочинок із активним спілкуванням та спільними розвагами. Фотографії з курортних локацій Туреччини демонструють не лише гарний настрій, а й щирі емоції батька й доньки, що важливо для підтримки близьких стосунків навіть після розлучення.

Наразі сім’я приділяє час родичам, з якими рідко бачиться, а також встигла сходити на шопінг. Мурат Налкакіоглу прагне провести свята разом із донькою та рідними, відкладши розваги на другий план.

Нагадаємо, Ані Лорак та Мурат Налкакіоглу були разом з 2003 року, одружилися у серпні 2009-го. У червні 2011 року у пари народилася донька Соня. Розлучення відбулося у 2019 році.

Ранкова пасивність як прихований ризик для серця: що варто змінити у щоденних звичках

Ішемічна хвороба серця залишається однією з провідних причин смертності серед чоловіків і жінок у світі, про що свідчать дані Британського фонду серця. Фахівці наголошують, що розвиток серцево-судинних проблем часто пов’язаний не лише з віком чи спадковістю, а й із повсякденними діями, які здаються незначними. Кардіологиня Сана Садоксаї звертає увагу на поширену ранкову звичку, яка може запускати небезпечні процеси в організмі.

За її словами, ризик починає зростати одразу після пробудження, коли людина тривалий час залишається без руху. Типова ситуація виглядає так: після сну багато хто одразу тягнеться до телефону, проводить кілька хвилин або навіть десятків хвилин у сидячому положенні, а потім поспішає з дому, не давши тілу можливості «увімкнутися». Така пасивність підтримує стан підвищеного запалення, що негативно впливає на обмін речовин.

Ранкова активність упродовж 5–7 хвилин, включно зі швидкою ходьбою, розтяжкою або дихальними вправами, покращує кровообіг, активує метаболізм та стабілізує рівень цукру в крові, що захищає серце.

Симптоми серцевого нападу (інфаркту міокарда) включають:

біль або дискомфорт у грудях (тиснення, стискання, важкість);

біль у руках, щелепі, шиї, спині або животі;

запаморочення, надмірне потовиділення, задишка;

нудота, тривога, схожа на панічну атаку;

кашель або хрипи.

Щоб зменшити ймовірність інфаркту, експерти рекомендують:

відмовитися від куріння та підтримувати здорову вагу;

дотримуватися збалансованого харчування з високим вмістом клітковини, цільнозерновими продуктами та не менше п’яти порцій фруктів і овочів на день;

регулярно займатися фізичними вправами: щонайменше 150 хвилин помірних аеробних навантажень на тиждень.

Ранкова активність і правильні звички можуть значно знизити ризик серцевих нападів і зберегти здоров’я серця на довгі роки.

Політичні трилери козацької доби: як гетьманська влада виживала серед зрад і змов

Козацькі гетьмани XVII–XVIII століть залишили по собі спадщину, що виходить далеко за межі військових перемог і героїчних походів. Політичне життя тогочасної України було складною й небезпечною грою, де боротьба за владу часто набувала форм, які більше нагадують драматичний трилер, ніж спокійний перебіг історичних подій. Як зазначає історик Кирило Галушко, зрада в середовищі козацької старшини нерідко сприймалася не як моральне падіння, а як інструмент політичного виживання.

Гетьманська влада від самого початку існувала в умовах постійної нестабільності. Обрання нового очільника Війська Запорозького рідко означало завершення боротьби — швидше, воно ставало стартом нової фази протистояння. Старшина могла змінювати політичні орієнтири залежно від балансу сил, підтримуючи то одного, то іншого претендента. У результаті палацові перевороти, усунення гетьманів і спроби силового перерозподілу влади були майже нормою політичного життя.

Так, після Гадяцької угоди 1658 року Іван Виговський зіткнувся зі змовою старшини, яка звинувачувала його у служінні полякам. У 1664 році він був позбавлений булави, заарештований і страчений пострілом у Махнові за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, пішов на прямі васальні відносини з Москвою, але загинув під час зустрічі з Петром Дорошенком, гетьманом Правобережжя, у 1668 році. Його вбивство мало елемент внутрішньої змови та ймовірної участі московських агентів.

У 1687 році відбувся перший український «двірцевий переворот» — гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської змови на користь Івана Мазепи. Після цього Самойловича заслали до Сибіру, а Мазепа укріпив свій політичний авторитет, демонструючи слухняність Москві.

XVIII століття принесло нові політичні інтриги: таємні отруєння, вбивства в старшинських родах, операції московських агентів, суперництво між полковниками та загадкові смерті церковних діячів, які виступали проти централізації. Російська влада застосовувала масштабні інформаційно-психологічні кампанії проти гетьмана Мазепи, використовуючи фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини.

Історія Гетьманщини демонструє, що сила була не завжди ключовим фактором, а інтриги, змови та зовнішній тиск відігравали вирішальну роль. Ці уроки залишаються актуальними і сьогодні, коли Україна знову стикається з тиском зовнішніх сил.

Короткі довідки про гетьманів:

Іван Виговський (1657–1659) – автор Гадяцької угоди, страчений у 1664 році.

Іван Брюховецький (1663–1668) – гетьман Лівобережної України, убитий за політичними мотивами.

Петро Дорошенко (1665–1676) – гетьман Правобережної України, прагнув об’єднати Україну.

Іван Самойлович (1672–1687) – гетьман Лівобережної України, усунутий у змові старшини.

Іван Мазепа (1687–1708) – відомий гетьман, став жертвою дискредитаційної кампанії з боку Москви.