Яйця перед Великоднем подорожчали майже на третину: АМКУ розпочав перевірку

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило перевірки декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) за період 2024–2025 років. Під час цих перевірок було проаналізовано 22 декларації, і в 18 з них виявлені ознаки недостовірного декларування відомостей, загальна сума яких перевищує 148,9 мільйона гривень. Ці факти порушень привернули значну увагу до діяльності МСЕК, яка займається важливими питаннями, пов'язаними з медичними висновками та соціальними виплатами.

Однією з найбільш резонансних справ стало рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд визнав винною голову Берегівської районної медико-соціальної експертної комісії у скоєнні кримінального правопорушення за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за декларування недостовірних відомостей. У результаті, посадовій особі було призначено штраф у розмірі 68 тисяч гривень, а також накладено заборону на обіймання керівних посад у медичних установах протягом року.

НАЗК також завершило перевірку декларацій інших керівників та експертів МСЕК.

Порушення встановлено у деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2. За 2023 рік виявлено недостовірні відомості на понад 5 млн грн, а за 2024-й — на більш ніж 5,2 млн грн. Посадовиця не вказала дані про чоловіка та його майно: три квартири у Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки, автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, а також доходи та банківські рахунки. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК, а Нацполіція долучила матеріали до кримінального провадження.

У Запорізькій області під час перевірки декларації голови нейроофтальмологічної МСЕК було встановлено недостовірні дані на понад 2,9 млн грн. Посадовиця не задекларувала автомобіль Hyundai IX35, подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тисяч гривень та не підтвердила походження 30 тисяч доларів готівкою. Висновок передано до Національної поліції.

Ще один випадок стосується лікаря-експерта Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи. У декларації за 2023 рік вона не зазначила квартиру, у якій фактично проживала, кошти на банківських рахунках та понад 530 тисяч гривень доходів, що надходили на картку від третіх осіб. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і передало матеріали до НПУ.

У НАЗК наголошують, що виявлені порушення демонструють системні проблеми з дотриманням вимог фінансової прозорості серед працівників МСЕК. Повні перевірки у цьому секторі тривають.

Керівник Новобаварської окружної прокуратури Харкова Олексій Сергійович Лесенко опинився в центрі уваги через свої майнові декларації, зокрема щодо приватного будинку, в якому він проживає. Згідно з декларацією, цей об’єкт нерухомості має площу близько 300 м², але цікавість викликає той факт, що офіційно власником будинку значиться Жаннета Вікторівна Піскарьова, яку в ЗМІ та аналітичних матеріалах називають ймовірною тещею прокурора.

За інформацією, оприлюдненою 368.media, у будинку разом з прокурором проживають його дружина Ольга та донька Вікторія. Також на ім’я Піскарьової оформлено земельну ділянку під цим будинком, яка має площу 450 м². Це викликає певні питання щодо того, чому та як нерухомість, що фактично використовується сім’єю прокурора, не була оформлена на нього або його близьких осіб, а залишилась на ім’я іншої людини.

Дружина прокурора володіє значним обсягом майна:

будинок площею 137 м² у смт Високий;

дві земельні ділянки під Харковом;

додаткова ділянка у Бугаївці площею 1406 м², придбана у 2020 році за 42 тис. грн — на ній нині будується будинок на 164 м².

Також у користуванні дружини та дочки задекларовано дві квартири в Ужгороді, власником яких у документах вказана Барна Яна Василівна.

У декларації значиться два авто:

BMW X3 (2013 р.) — оформлений на Ольгу Лесенко, куплений у рік випуску за 456 тис. грн;

BMW 528i (2010 р.) — на ім’я самого прокурора, придбаний у вересні 2023 року за 532 тис. грн.

За рік Лесенко задекларував:

заробітну плату — 1,66 млн грн,

додатковий дохід — 663,3 тис. грн.

Дружина та донька вказали у декларації лише виплати як внутрішньо переміщені особи — 4 тис. і 6 тис. грн відповідно.

Серед заощаджень родини зазначено:

у дружини — 30 тис. доларів готівкою,

у прокурора — 7 тис. доларів та 500 тис. грн готівкою.

Проаналізовані дані демонструють, що значна частина нерухомості оформлена не на самого прокурора, а на членів родини або родичів дружини. Саме це найчастіше стає предметом суспільного інтересу в оцінці доброчесності посадовців.

повністю сформульоване завдання,

вихідний текст, на основі якого треба створити новий унікальний матеріал.

На нових фото різниця у зовнішності доньки знову стала темою дискусій. Користувачі залишають десятки повідомлень, порівнюючи архівні кадри з останніми. У коментарях також з’являється критика на адресу самої Лорак — від нагадувань про її інтернатне дитинство в Чернівцях до звинувачень у політичній продажності та переході на бік країни-агресора.

Окремо мережа обговорює зовнішність матері артистки Жанни Линькової. Колишню дикторку Чернівецького телебачення деякі користувачі не впізнали — жінка виглядає значно молодшою, ніж на старих фото. У коментарях припускають, що вона також могла вдатися до пластичної хірургії.

Сімейні фото Лорак, які мали б бути просто черговою публікацією до свята, перетворилися на новий інформаційний привід для критики співачки. Українська аудиторія залишається жорстко налаштованою до артистки, яка не засудила російське вторгнення і продовжує активно працювати в РФ.

У селищі Ворзель Київської області сталася смертельна дорожньо-транспортна подія на залізниці — пасажирський потяг міжнародного сполучення Варшава–Київ збив 50-річного місцевого мешканця. Про інцидент повідомили у поліції Київщини. За попередньою інформацією слідства, чоловік переходив колії у дозволеному місці, однак з невстановлених причин не зреагував на наближення поїзда.

Зі слів правоохоронців, машиніст діяв відповідно до інструкцій: завчасно подавав звукові сигнали та, помітивши пішохода на коліях, застосував екстрене гальмування. Втім, через велику швидкість потяга та незначну дистанцію уникнути зіткнення не вдалося. Удар виявився смертельним — чоловік загинув на місці від отриманих важких травм.

Слідчі Бучанського районного управління поліції розпочали досудове розслідування за ч. 3 ст. 276 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного транспорту, що спричинило загибель людини.

Поліція наголошує на важливості дотримання правил безпеки поблизу залізничних колій. Правоохоронці закликають громадян бути максимально уважними, оскільки нехтування сигналами та правилами переходу колій може призвести до непоправних наслідків.

У столиці Польщі правоохоронці затримали трьох громадян України після того, як під час звичайної дорожньої перевірки в їхньому автомобілі було виявлено спеціалізовану техніку, яку можуть використовувати для шпигунства та втручання в інформаційні системи. Про інцидент повідомив польський телеканал Polsat News. Подія сталася 8 грудня на вулиці Сенаторській у Варшаві, неподалік урядового кварталу, що надало справі особливого резонансу.

Затриманим чоловікам 43, 42 та 39 років. Після зупинки транспортного засобу поліцейські провели детальний огляд салону та багажника, де виявили низку приладів, призначення яких одразу викликало підозри. Серед вилученого — детектор шпигунських пристроїв, обладнання для перехоплення сигналів, а також заздалегідь підготовлені технічні засоби, які можуть застосовуватися для злому комп’ютерних і телекомунікаційних мереж.

Чоловіки заявили, що подорожують Європою і до Польщі прибули кілька годин тому, після чого планували їхати до Литви. Втім, вони не змогли пояснити призначення знайдених пристроїв.

Прокуратура висунула українцям обвинувачення у шахрайстві, комп’ютерному шахрайстві та придбанні пристроїв і програмного забезпечення, пристосованих для скоєння злочинів, включно зі спробою пошкодження інформаційних даних, що мають значення для обороноздатності країни.

Суд погодився з клопотанням прокуратури і застосував тримісячний арешт для підозрюваних. Поліція перевіряє, з якою метою та коли чоловіки прибули до Польщі, розглядаючи різні сценарії їхньої діяльності.

Нагадаємо, Польща раніше подала запит до Інтерполу щодо розшуку та затримання двох українців — Євгенія Іванова та Олександра Кононова, підозрюваних у диверсіях на залізниці на замовлення російських спецслужб.

Солом’янський районний суд Києва ухвалив цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета для колишнього першого заступника міністра енергетики та високопосадовця «Енергоатому» Юрія Шейка. Політик був затриманий 2 грудня у Києві у межах розслідування кримінальної справи щодо заволодіння майном у великих розмірах. Підозру йому висунуто за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

За даними слідства, Шейк підозрюється у схемах, що призвели до значних фінансових збитків державі. Розслідування триває, і правоохоронці працюють над встановленням усіх обставин та учасників злочинної діяльності. Використання електронного браслета дозволяє контролювати місцезнаходження підозрюваного та гарантувати його участь у процесуальних діях без тривалого перебування у слідчому ізоляторі.

За даними слідства, у 2022 році, під час роботи Шейка в «Енергоатомі», він підписав додаткову угоду до договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Ця угода без економічного обґрунтування збільшила суму контракту на 18 млн грн, які були переведені страховій компанії ПАТ «Просто-Страхування», що має прямі зв’язки з російським холдингом «РЕСО».

Прокуратура зазначає, що колишній заступник міністра діяв умисно та вступив у змову з іншими особами. Водночас Шейко заперечував свою провину, стверджуючи, що лише ставив підпис, а всі департаменти юридичний, фінансовий та договірний вже погодили угоду.

Тепер Шейко перебуватиме під домашнім арештом два місяці з електронним браслетом. Водночас у суспільстві виникають питання до САП і НАБУ: чи обмежиться справа лише домашнім арештом, чи покарання за співпрацю з російськими структурами під час війни буде реальним. Адже 18 мільйонів гривень могли б бути використані на десятки дронів чи генератори для лікарень у прифронтових зонах.

Управління державної охорони України 27 листопада уклало угоду з ТОВ «Гранд Мотор» на постачання трьох легкових автомобілів спеціалізованого призначення загальною вартістю 8,82 млн грн, що відображено у системі «Прозорро». Нові машини СКСTPR-ПС будуть створені на базі Toyota Land Cruiser Prado 2,8 L 8AT 2025 року випуску у комплектації Elegance. Вартість одного автомобіля становить 2,94 млн грн, що включає як базове оснащення, так і спеціалізоване обладнання для виконання службових завдань.

Гарантійний термін на автомобілі складає три роки або 100 тис. км пробігу, тоді як на додаткове та спеціалізоване обладнання гарантія передбачена на півтора року. Машини будуть обладнані комплексом систем безпеки та комунікацій, необхідних для виконання охоронних функцій, включно з сигналізаціями, захисними елементами та спеціальними засобами зв’язку. Така модернізація автопарку УДО спрямована на підвищення мобільності та безпеки персоналу під час виконання службових обов’язків.

Повнопривідні авто оснащені дизельним двигуном 2,8 л потужністю 205 к.с., восьмиступеневою автоматичною коробкою передач, фронтальними та боковими подушками безпеки, колінною подушкою водія, задніми та передніми шторками безпеки, камерою заднього ходу, клімат-контролем та круїз-контролем.

Додатково автомобілі отримають захисну плівку, зимову гуму, захист двигуна і трансмісії, килимки та башмаки. Спеціалізоване обладнання включає сигнально-гучномовний пристрій, проблискові маяки, радіопідготовку та захисну сітку радіатора.

Замовлення було здійснене без конкуренції, оскільки «Гранд Мотор» став єдиним учасником відкритих торгів. Фірма належить Тетяні Дерешук та Марії Гвоздьовій, колишній міській голові Красилова на Хмельниччині. Заснована компанія була у 2006 році екснардепом від «Блоку Петра Порошенка» Михайлом Гвоздьовим, директором є Сергій Боднарчук.

Закупівля автомобілів викликала увагу через високі ціни та відсутність конкуренції на тендері, а також через спеціалізоване обладнання, що включає сигналізаційні та захисні системи.