Як блогери й влада Одеси злили ворогу стратегічну інформацію

Історія з фіктивним відрядженням депутата Дніпровської міської ради Руслана Вишневецького отримує подальший розвиток після оприлюднення матеріалів Національної поліції України. Слідство встановило, що посадовець, який паралельно обіймає посаду керівника однієї з районних адміністрацій міста, у червні 2023 року використав службове становище для незаконної організації закордонної поїздки, замаскованої під офіційні робочі зустрічі.

За інформацією правоохоронців, Вишневецький подав документи на відрядження, свідомо вказавши неправдиву мету та маршрут. Формально він мав вирушити до Угорщини для участі в низці ділових заходів, однак фактичний маршрут виявився зовсім іншим. Після перетину українського кордону депутат змінив напрямок і поїхав до Австрії, де перебував кілька днів. Згодом він продовжив подорож на грецький острів Родос.

“Виїзд з України посадовець здійснив на підставі документів, що містили недостовірні відомості”, — зазначили у поліції.

На основі зібраних доказів слідчі повідомили Руслану Вишневецькому про підозру у службовому шахрайстві та зловживанні службовим становищем.

Під процесуальним контролем Офісу Генерального прокурора триває розслідування щодо діючого депутата Дніпровської міської ради, якому інкримінують організацію внесення неправдивих даних до офіційного документа та подальше використання підроблених матеріалів. За інформацією, поширеною із посиланням на ОГП, посадовець мав забезпечити підготовку фіктивних відомостей, необхідних для перетину державного кордону під виглядом службової поїздки.

У період дії правового режиму воєнного стану порядок виїзду за межі України для місцевих депутатів суттєво посилено. Законодавство передбачає, що такі особи можуть покидати територію держави лише за наявності належно оформленого рішення про відрядження, яке має бути обґрунтованим, підтвердженим і відповідати актуальним потребам громади. Саме з метою контролю та уникнення зловживань були запроваджені чіткі процедури погодження.

Однак, за даними слідства, у червні 2023 року один із депутатів Дніпровської міськради вирішив виїхати за кордон у приватних справах. Щоб обійти заборону, він організував фіктивне запрошення від іноземної компанії про нібито участь у конференції в Угорщині. Насправді жодного заходу не планувалося, а запрошення було створено виключно для легалізації права на виїзд.

На підставі цього підробленого документа Дніпровський міський голова підписав розпорядження про відрядження, що офіційно дозволило депутату перетнути державний кордон України.

Отримавши дозвіл, посадовець разом із сім’єю вирушив на відпочинок на грецький острів Родос. Там він перебував із 27 червня по 13 липня 2023 року, після чого повернувся в Україну. Слідство встановило, що жодної службової діяльності під час поїздки депутат не здійснював.

Наразі правоохоронці продовжують розслідування, а депутату інкримінують організацію підробки документів та їх використання з метою незаконного перетину кордону під час воєнного стану.

Міністерство фінансів України повідомило про намір розпочати системну підготовку до можливого оновлення правил оподаткування для фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі. Окрема увага приділяється питанню податку на додану вартість. У відомстві підкреслили: мова не йде про негайне скасування чинних податкових пільг, а про формування більш зрозумілої, справедливої та збалансованої моделі, яка відповідатиме сучасному стану економіки.

У Мінфіні зазначають, що нинішня система спрощеного оподаткування відіграла важливу роль у розвитку малого бізнесу, однак з часом у ній накопичилися дисбаланси. Частина підприємців використовує спрощенку не як інструмент підтримки малого бізнесу, а як спосіб мінімізації податкового навантаження у великих обсягах обороту. Це створює нерівні умови для сумлінних платників податків та зменшує надходження до бюджету.

посилення боротьби з тіньовими схемами;

ліквідація можливостей для агресивної оптимізації, бізнес-дроблення та «сірого» імпорту;

вирівнювання умов між різними видами платників податків;

захист сумлінних підприємців і спрощення для них адміністрування та звітності.

Таким чином Міністерство фінансів планує уникнути перекосів, коли спрощена система використовується не для розвитку малого бізнесу, а для ухилення від оподаткування великих торгових та імпортних операцій.

Уряд підкреслює, що жодних термінових рішень не буде. Потенційний перегляд правил для ФОП може відбутися не раніше 2027 року. За цей час планується:

доопрацювати відповідні законодавчі пропозиції;

провести широкі публічні консультації з бізнесом;

забезпечити адаптацію підприємців до можливих нововведень.

Відповідно до заяв Мінфіну, чинна система оподаткування спрощенців працюватиме без змін у найближчі роки. Усі обговорення відбуватимуться у відкритому форматі, а держава обіцяє врахувати позиції малого бізнесу та уникати рішень, що можуть нашкодити підприємництву в умовах війни.

На будівництві водопровідної інфраструктури у Миколаївській та Дніпропетровській областях правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, у якій зійшлися інтереси державних посадовців та афілійованих підрядних компаній. За матеріалами слідства, керівники будівельних фірм системно фальсифікували технічну та фінансову документацію, а представники центральних органів влади та місцевих адміністрацій забезпечували їй безперешкодне погодження і подальше фінансування з бюджету.

Ключовим елементом злочинної схеми стала підробка актів виконаних робіт за формами КБ-2В та довідок КБ-3. Саме ці документи є основою для перерахування коштів підрядникам за нібито виконані роботи. За даними слідства, у них вносилися завищені обсяги будівництва, фіктивні види робіт та значно перебільшена вартість матеріалів. Фактично ж значна частина зазначених у актах робіт або виконувалася частково, або не здійснювалася взагалі.

До схеми були залучені посадовці структур, які за законом зобов’язані контролювати достовірність документації. Йдеться про представників Міністерства розвитку громад та територій під керівництвом міністра Олексія Кулеби; посадових осіб Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яким керує Сергій Сухомлин; службовців Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на чолі з Андрієм Донченком; а також посадовців Миколаївської ОВА, підпорядкованих голові області Віталію Кіму. Саме їх погодження та відсутність будь-яких зауважень дозволяли фіктивним актам проходити всі етапи контролю.

Підрядні компанії — зокрема ТОВ «Автомагістраль-Південь» і ТОВ «Шляховик-97» — систематично подавали на оплату підроблені акти, складені заднім числом. У документах містилися завідомо неправдиві дані: неіснуючі поставки матеріалів, завищені у рази обсяги робіт, відображення етапів, які ніколи не здійснювалися. Підписи технічного нагляду часто не збігалися з підписами реальних інженерів або виконувалися сторонніми особами.

Коли правоохоронці намагалися витребувати документацію через судові ухвали, окремі посадовці блокували такі запити або штучно затягували перевірки. Це створювало умови для безперешкодного виведення бюджетних коштів та подальшого знищення доказів.

У реальності значна частина робіт, зазначених у фіктивних актах, виконана не була. Проте саме ці документи ставали формальною підставою для перерахування мільйонних сум підрядникам — коштів, які мали йти на будівництво критичної інфраструктури, але натомість осідали у приватних руках.

Розслідування триває. Слідчі встановлюють повний перелік учасників, суму завданих збитків та масштаби корупційної мережі, яка охопила одразу декілька регіонів та державних структур.

За 11 місяців 2025 року 24 261 пара офіційно зареєструвала шлюб у дистанційному форматі, скориставшись цифровим сервісом «Шлюб онлайн», який реалізується Міністерством юстиції спільно з Міністерством цифрової трансформації. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на дані Мін’юсту. Така кількість онлайн-реєстрацій свідчить про стрімке зростання довіри громадян до державних цифрових послуг і зміну традиційного підходу до укладення шлюбу.

Сервіс «Шлюб онлайн» дає змогу подати заяву, обрати дату церемонії та отримати офіційний шлюбний статус без особистого відвідування відділів ДРАЦС. Це рішення особливо актуальне для військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб, громадян, які перебувають за кордоном, а також для тих, хто живе у віддалених громадах. Дистанційний формат значно скорочує час на оформлення документів і усуває значну частину бюрократичних процедур.

Лідером за кількістю зареєстрованих відеошлюбів традиційно став Цифровий офіс ДРАЦС міста Києва — тут протягом року оформили вже 18 079 онлайн-шлюбів.

Не менш вражаючу динаміку показали й два нові цифрові ДРАЦС, які запрацювали лише восени:

Дніпро — 4145 онлайн-одружень;Львів — 2037 онлайн-одружень.

Послуга «Шлюб онлайн» дає можливість подати заяву через застосунок «Дія», обрати зручні дату та час церемонії та провести її у форматі відеоконференції з державним реєстратором. Паперове свідоцтво надсилає «Укрпошта», а електронне — з’являється в «Дії» протягом доби.

Для військових передбачена окрема швидка процедура: ідентифікація відбувається через застосунок «Армія+», після чого захисники та захисниці можуть оперативно оформити шлюб у «Дії».

У столиці Польщі правоохоронці затримали трьох громадян України після того, як під час звичайної дорожньої перевірки в їхньому автомобілі було виявлено спеціалізовану техніку, яку можуть використовувати для шпигунства та втручання в інформаційні системи. Про інцидент повідомив польський телеканал Polsat News. Подія сталася 8 грудня на вулиці Сенаторській у Варшаві, неподалік урядового кварталу, що надало справі особливого резонансу.

Затриманим чоловікам 43, 42 та 39 років. Після зупинки транспортного засобу поліцейські провели детальний огляд салону та багажника, де виявили низку приладів, призначення яких одразу викликало підозри. Серед вилученого — детектор шпигунських пристроїв, обладнання для перехоплення сигналів, а також заздалегідь підготовлені технічні засоби, які можуть застосовуватися для злому комп’ютерних і телекомунікаційних мереж.

Чоловіки заявили, що подорожують Європою і до Польщі прибули кілька годин тому, після чого планували їхати до Литви. Втім, вони не змогли пояснити призначення знайдених пристроїв.

Прокуратура висунула українцям обвинувачення у шахрайстві, комп’ютерному шахрайстві та придбанні пристроїв і програмного забезпечення, пристосованих для скоєння злочинів, включно зі спробою пошкодження інформаційних даних, що мають значення для обороноздатності країни.

Суд погодився з клопотанням прокуратури і застосував тримісячний арешт для підозрюваних. Поліція перевіряє, з якою метою та коли чоловіки прибули до Польщі, розглядаючи різні сценарії їхньої діяльності.

Нагадаємо, Польща раніше подала запит до Інтерполу щодо розшуку та затримання двох українців — Євгенія Іванова та Олександра Кононова, підозрюваних у диверсіях на залізниці на замовлення російських спецслужб.

Історія з постачанням продуктів для Збройних Сил України за завищеними цінами вже давно стала символом системних проблем у сфері оборонних закупівель. Одна з ключових фігуранток цього скандалу — підприємниця, відома в медіа під прізвиськом Глиняна, — тривалий час залишається за межами української юрисдикції. Нині вона мешкає у Хорватії, де, за даними журналістських розслідувань, не лише веде спокійне життя, а й бере участь у девелоперських та будівельних проєктах. Попри резонанс справи та обурення суспільства, реального покарання вона досі не зазнала.

Журналістські матеріали, зокрема публікації Тетяни Ніколаєнко та Юрія Ніколова, стали поштовхом до відкриття кримінальних проваджень. Державне бюро розслідувань і Національне антикорупційне бюро майже синхронно зареєстрували справи за фактом можливих зловживань під час укладання контрактів на постачання харчів для армії. Йшлося про багатомільйонні суми та очевидні ознаки штучного завищення цін, що стало особливо чутливим на тлі війни й постійної потреби фронту в ресурсах.

Також повідомляється, що її зять уникнув арешту коштів у справі Бюро економічної безпеки. Журналістка підкреслює, що навіть після гучних викриттів і відставок, проблема корупції у державних закупівлях та контрактах для армії залишається невирішеною.

Цей випадок знову став прикладом того, як повільно і вибірково застосовується українське законодавство щодо осіб, які причетні до корупційних схем у час війни.

Адвокат Андрій Доманський, який захищає бізнесмена Тимура Міндіча, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За словами захисника, сторона Міндіча вважає, що рішення суду було прийнято з порушенням норм процесуального законодавства, а клопотання прокурора — без належного обґрунтування.

У заяві адвоката зазначено, що слідчий суддя, на думку захисту, не взяв до уваги ряд важливих обставин справи, зокрема відсутність ризиків переховування або впливу на свідків з боку Міндіча. Крім того, захист вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували необхідність тримання бізнесмена під вартою, що суперечить принципам пропорційності та справедливості.

8 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформувала колегію суддів для розгляду скарги: суддя-доповідач Сергій Бондар та двоє колег – Даниїла Чорненька і Ігор Панаід. Адвокат Доманський зауважив, що до складу трійки входять очільники апеляційної палати, але висловив сподівання на неупереджене та всебічне розгляд апеляції.

Доманчкий також підтвердив, що йому вдалося погодити правову позицію з Міндічем відповідно до вимог законодавства та правил адвокатської етики.

Нагадаємо, що 1 грудня Вищий антикорупційний суд заочно обрав Тимуру Міндічу тримання під вартою. Бізнесмена підозрюють у створенні та керівництві злочинною організацією, легалізації коштів на суму понад 256 млн грн та незаконному впливі на членів Кабінету Міністрів. 22 листопада правоохоронці оголосили його та ще одного фігуранта, Олександра Цукермана, у розшук.