Як блогери й влада Одеси злили ворогу стратегічну інформацію

Депутати Верховної Ради України звернули увагу на критичний стан кадрового складу керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що, на їхню думку, стало однією з головних причин занепаду фондового ринку та численних публічних скандалів. Особливу увагу парламентарів привернули діяльність голови Комісії Руслана Магомедова, який із 2020 року обіймає посаду позаштатного радника колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, а також його попередника Михайла Янчука, колишнього керівника офісу НКЦПФР. Янчука підозрюють у причетності до сумнівного відрядження до Фінляндії на новорічні свята, що, за інформацією деяких джерел, носило формальний характер і не відповідало службовим обов’язкам.

Критики зазначають, що на фоні таких кадрових ротацій ефективність роботи Комісії значно знизилася. Через відсутність прозорої системи контролю та належного нагляду на фондовому ринку з’явилися численні корупційні ризики, а довіра інвесторів до українських цінних паперів різко впала. Депутати наголошують, що подальше ігнорування проблем кадрового забезпечення та непрозорих фінансових операцій може призвести до ще більшого падіння інвестиційної активності та негативно позначитися на макроекономічній стабільності країни.

Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.

Розслідування, що привернуло значну увагу в енергетичній сфері, описує можливе існування багаторівневої корупційної схеми, пов’язаної з діяльністю великих приватних структур, які працюють на українському ринку електроенергії. За інформацією викривачів та окремих судових матеріалів, мова йде про практики, які могли впливати на формування ціни, обсяги закупівель і розподіл фінансових потоків у державному та приватному сегментах галузі.

У центрі цієї історії — компанії, пов’язані з бізнес-групою Ріната Ахметова, серед яких згадується ДТЕК (ЄДРПОУ 39307323) і постачальники електроенергії, що працюють під брендом YASNO. За твердженнями джерел, ці структури нібито були задіяні у штучному створенні дефіциту електроенергії, що могло стати підставою для коригування тарифів та збільшення витрат державних закупівель. Такий підхід, як зазначають учасники ринку, потенційно дозволяв формувати сприятливі умови для подальших фінансових маневрів.

Одним із ключових елементів схеми називають роботу компаній YASNO на ринку закупівель електроенергії для бюджетних установ. Постачальники беруть участь у тендерах із початково низькою ціною, що дозволяє їм укладати контракти з державними та комунальними організаціями. Після підписання договорів, за твердженнями джерел, сторони оформлюють додаткові угоди, які суттєво підвищують тариф.

У деяких випадках підвищення, як стверджують учасники розслідування, досягало 30–90%, що значно перевищує гранично допустиму зміну ціни у 10%, передбачену законом «Про публічні закупівлі».

Правомірність такої практики вже стала предметом розгляду в судах. Господарський суд Дніпропетровської області у справах №904/4774/23 та №904/6143/23 визнав подібні додаткові угоди недійсними, фактично підтвердивши порушення правил зміни ціни після тендеру. Ці рішення створили прецедент, що може мати наслідки для інших контрактів, укладених за аналогічною схемою.

Другим напрямком діяльності, який описують аналітики та учасники ринку, є маніпуляції у секторі «ринку на добу наперед» (РДН). За даними розслідування, компанія ДТЕК має можливість впливати на формування дефіциту електроенергії, що призводить до підвищення цін. Частина електроенергії, яку через завищені тарифні пропозиції не реалізує державний «Енергоатом», переходить на балансуючий ринок.

Саме там, як стверджують джерела, афілійовані з групою Ахметова маневрові електростанції викуповують цей ресурс за мінімальною вартістю — інколи лише за 0,01 грн/МВт·год. Після цього електроенергія перепродується кінцевим споживачам уже за повною ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

Експерти наголошують, що ця модель нагадує принципи, за якими працювала критикована в минулі роки формула «Роттердам+», коли ціна електроенергії зростала не за рахунок ринку, а через адміністративно створені умови.

За інформацією з матеріалів розслідування, кошти, отримані від таких операцій, частково виводилися через іноземні компанії Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd. Саме на них були оформлені корпоративні права низки вугільних підприємств та об’єкти нерухомості за кордоном.

Деякі активи, пов’язані з групою, продовжували роботу на території РФ та були забезпеченням під кредит ПАТ «Сбербанк Росії» на суму понад 400 мільйонів доларів. Це ускладнювало фінансовий контроль, а також робило непрозорою структуру володіння та походження коштів.

Енергетичний сектор України вже тривалий час залишається однією з найменш прозорих галузей. Монополізація ринку, високі ціни та перманентні дефіцити створюють умови для зловживань. Учасники ринку та антикорупційні організації неодноразово звертали увагу на відсутність чітких правил, які б забезпечували справедливе формування тарифів.

У Львівській області стався резонансний інцидент із нападом на артистів Івано-Франківського національного ансамблю пісні та танцю «Гуцулія». Подія відбулася поблизу Шептицького в момент, коли колектив повертався додому після закордонних гастролей у Польщі та Фінляндії. Артисти зупинилися на автозаправній станції для короткого перепочинку, однак звичайна зупинка завершилася агресією та насильством.

За повідомленням представників ансамблю, на території заправки до них підійшла група молодих людей — близько шести хлопців і трьох дівчат. Поведінка компанії одразу викликала занепокоєння: вони були збуджені, поводилися різко та провокативно. Зі слів учасників колективу, незнайомці почали словесні образи, а згодом перейшли й до фізичних дій.

Унаслідок нападу троє учасників ансамблю отримали серйозні травми: переломи носа, забої, струс мозку та перелом зі зміщенням. Постраждалі підкреслюють, що поліція, яка прибула на місце події, фактично не втручалася в ситуацію та не змогла зупинити агресорів.

Колектив «Гуцулії» зараз звернувся по медичну допомогу та очікує на правову оцінку подій. Учасники ансамблю закликають правоохоронні органи провести об’єктивне розслідування та притягнути нападників до відповідальності. Громадськість також висловлює обурення фактом бездіяльності поліції та вимагає службової перевірки.

Інцидент уже викликав широкий суспільний резонанс, адже мова йде про напад на державний професійний колектив, який представляє українську культуру за кордоном.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов, у якому вимагає визнати активи чинного народного депутата необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави. Підставою для цього стали результати глибокого моніторингу способу життя політика, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції. Виявлені дані вказують на істотні розбіжності між офіційно задекларованими доходами та фактичним майном, яким користувався народний обранець.

У НАЗК зазначають, що їхній аналіз включав перевірку витрат, стилю життя та доступу посадовця до ресурсів, що виходять за рамки задекларованих можливостей. Серед підтверджених доказів — інформація про користування об’єктами нерухомості та транспортом, фінансова вартість яких суттєво перевищує рівень задекларованих доходів депутата. Такі дані створили підстави для підготовки позову, спрямованого на повернення сумнівних активів державі.

Йдеться про такі транспортні засоби:

— Toyota Land Cruiser 200 (2020 р.в.),— BMW 730LD (2020 р.в.),— BMW X5 (2020 р.в.).

Загальна вартість цих активів становить понад 8,6 млн гривень.

За даними НАЗК, посадовець мав навіть офіційний допуск для заїзду на територію Верховної Ради на одному з цих авто. Аналіз доходів депутата, членів його сім’ї та пов’язаних осіб показав, що законні прибутки не дозволяють придбати такі транспортні засоби.

У зв’язку з цим НАЗК дійшло висновку, що автомобілі є необґрунтованими активами в розумінні законодавства та підлягають цивільній конфіскації.

Відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України, такі активи можуть бути стягнуті на користь держави за рішенням ВАКС. САП просить суд застосувати цей механізм.

Представнику Ізраїлю дозволили взяти участь у пісенному конкурсі «Євробачення-2026», який цього року відбудеться у Відні. Це рішення викликало значну хвилю протестів серед низки країн-учасниць, деякі з яких вже оголосили про бойкот конкурсу на знак незгоди. Напередодні, 4 грудня, мовники європейських держав підтримали участь Ізраїлю, хоча спочатку планувалося провести таємне голосування щодо цього питання. Ініціаторами голосування виступили Словенія, Іспанія, Чорногорія, Нідерланди, Туреччина, Алжир, Бельгія та Ісландія. Проте формальне голосування так і не відбулося, що додало суперечливості в ухваленому рішенні.

Вибір на користь Ізраїлю викликав жваву реакцію у суспільствах тих країн, які виступали проти його участі. Політичні та культурні експерти зазначають, що суперечка довкола конкурсу демонструє, наскільки події такого масштабу здатні виходити за межі музики і ставати ареною міжнародних дискусій. Деякі мовники аргументують своє рішення прагненням дотримуватися правил конкурсу та забезпечити участь усіх зареєстрованих учасників, незалежно від політичних обставин.

Після дозволу Ізраїлю на конкурс, Нідерланди, Іспанія, Ірландія та Словенія оголосили про свій бойкот. Ці країни не братимуть участь у «Євробаченні» і відмовляються його транслювати.

Між тим, більшість учасників підтримали нові правила конкурсу щодо запобігання непропорційному просуванню пісень урядами та третіми сторонами. Зокрема, оцінювання журі повертається до обох півфіналів і буде складати половину голосів. EBU також планує зробити журі більш різноманітним за віком і впровадити технічні заходи безпеки, щоб блокувати шахрайське або скоординоване голосування. Крім того, кількість голосів, які можна віддати за одного виконавця, скоротили з 20 до 10.

Нові правила були введені після попереднього скандалу навколо Ізраїлю. У 2025 році країну звинуватили у несправедливому просуванні пісні New Day Will Rise співачки Юваль Рафаель через офіційні канали міністерства закордонних справ із закликами голосувати до 20 разів. Тоді композиція посіла друге місце.

70-й конкурс «Євробачення» відбудеться у Відні: півфінали заплановані на 12 і 14 травня, фінал – 16 травня 2026 року.

За оцінками Інституту демографії України, ще напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україні проживало близько 42 мільйонів людей. Сьогодні ця цифра, за підрахунками експертів, скоротилася до менш ніж 36 мільйонів, причому мільйони громадян перебувають на тимчасово окупованих територіях. Міжнародні аналітики прогнозують подальше стрімке зменшення чисельності населення: за даними агентства Reuters, до 2051 року в Україні може залишитися близько 25 мільйонів осіб. Така демографічна динаміка стала прямим наслідком війни, глибокої соціальної кризи та масштабних міграційних процесів.

Головним чинником різкого скорочення населення є повномасштабні бойові дії. За роки війни сотні тисяч українців загинули або дістали поранення різного ступеня тяжкості. Значна частина втрат припадає на працездатне населення, що додатково посилює довгострокові економічні та соціальні наслідки. Разом із фізичними втратами країна втрачає людський потенціал, який формує основу відновлення держави у мирний час.

За даними CIA World Factbook за 2024 рік, Україна має одні з найвищих показників смертності та найнижчу народжуваність у світі: на одне новонароджене припадає близько трьох смертей. У всіх регіонах країни смертність перевищує народжуваність.

Середня тривалість життя українців також зменшилася. У чоловіків вона впала з 65,2 років до 57,3 у 2024 році, у жінок – з 74,4 до 70,9 років.

Експерти та політики зазначають, що для відновлення економіки, підтримки обороноздатності та соціальної стабільності Україні знадобляться мільйони нових громадян, а питання демографії стає стратегічно важливим для держави.

За останні тижні бойова обстановка на різних ділянках фронту помітно ускладнилася. Російські підрозділи активізували наступальні дії одразу в кількох операційних напрямках, намагаючись використати чисельну перевагу, вогневі ресурси та ротацію особового складу. Західні аналітики звертають увагу, що така динаміка безпосередньо впливає не лише на військову, а й на політичну площину протистояння, створюючи для Кремля ілюзію вигіднішої переговорної позиції.

Міжнародні оглядачі зазначають, що на тлі тактичних успіхів російське керівництво демонструє дедалі жорсткіший підхід до будь-яких дискусій про можливі формати припинення вогню або мирних домовленостей. У Москві роблять ставку на затягування часу, сподіваючись, що накопичувальний ефект від тиску на фронті, ударів по інфраструктурі та виснаження ресурсів України дозволить висувати ультимативні вимоги. Саме тому риторика з боку Кремля залишається безкомпромісною, а сигнали про готовність до поступок практично відсутні.

За даними військових карт, свідчень з передової та коментарів аналітиків, російські війська досягли успіхів під Покровськом, практично оточили сусідній Мирноград, просуваються у південних районах Запоріжжя, наближаються до Куп’янська і посилюють тиск у районі Сіверська.

«Майбутнє виглядає для України дуже, дуже похмурим. Я не бачу чіткого виходу із ситуації», — зазначив Кастехельмі.

Українські військові визнають, що з осені ситуація почала змінюватися не на користь ЗСУ. Оператор БПЛА Ігор розповів виданню, що оборона «почала руйнуватися від виснаження». Росія активно застосовує дрони «Блискавка» та хвилі міні-камікадзе — аналогів яких Україна поки що не має у серійному виробництві.

Російські сили одночасно тиснуть на Костянтинівку, Лиман та інші ключові міста Донеччини.

Капітан Олег Войцеховський, чий підрозділ розташований біля Лиману, зазначив, що обстріли та атаки тривають постійно: «В останні два місяці відчувається зростання інтенсивності бойових дій».

Бійці 14-ї оперативної бригади Нацгвардії додають, що Покровськ перетворюється на епіцентр трагедії: на вулицях — перемішані тіла цивільних та військових, і можливості для евакуації фактично немає.

Поки Україна перекидає сили для утримання Покровська, Росія намагається скористатися шансом на інших ділянках фронту — зокрема у південно-східній частині Запорізької області. Попри перекидання резервів, темпи просування противника залишаються тривожними, зазначають аналітики.

Мирноград щоденно перебуває під штурмом. За словами одного з командирів, дрони перетворили дороги на смертельні пастки:«Якщо в нас три людини, то в них — 30. Скільки в них живої сили, просто нереально».

Зима може дещо сповільнити обидві сторони, але РФ продовжує вести війну на виснаження, маючи значний мобілізаційний ресурс.

«Росія взяла на себе зобов’язання вести війну на виснаження і нині намагається повільно й військовим шляхом зламати Україну», — вважає Кастехельмі.

Керівник Новобаварської окружної прокуратури Харкова Олексій Сергійович Лесенко опинився в центрі уваги через свої майнові декларації, зокрема щодо приватного будинку, в якому він проживає. Згідно з декларацією, цей об’єкт нерухомості має площу близько 300 м², але цікавість викликає той факт, що офіційно власником будинку значиться Жаннета Вікторівна Піскарьова, яку в ЗМІ та аналітичних матеріалах називають ймовірною тещею прокурора.

За інформацією, оприлюдненою 368.media, у будинку разом з прокурором проживають його дружина Ольга та донька Вікторія. Також на ім’я Піскарьової оформлено земельну ділянку під цим будинком, яка має площу 450 м². Це викликає певні питання щодо того, чому та як нерухомість, що фактично використовується сім’єю прокурора, не була оформлена на нього або його близьких осіб, а залишилась на ім’я іншої людини.

Дружина прокурора володіє значним обсягом майна:

будинок площею 137 м² у смт Високий;

дві земельні ділянки під Харковом;

додаткова ділянка у Бугаївці площею 1406 м², придбана у 2020 році за 42 тис. грн — на ній нині будується будинок на 164 м².

Також у користуванні дружини та дочки задекларовано дві квартири в Ужгороді, власником яких у документах вказана Барна Яна Василівна.

У декларації значиться два авто:

BMW X3 (2013 р.) — оформлений на Ольгу Лесенко, куплений у рік випуску за 456 тис. грн;

BMW 528i (2010 р.) — на ім’я самого прокурора, придбаний у вересні 2023 року за 532 тис. грн.

За рік Лесенко задекларував:

заробітну плату — 1,66 млн грн,

додатковий дохід — 663,3 тис. грн.

Дружина та донька вказали у декларації лише виплати як внутрішньо переміщені особи — 4 тис. і 6 тис. грн відповідно.

Серед заощаджень родини зазначено:

у дружини — 30 тис. доларів готівкою,

у прокурора — 7 тис. доларів та 500 тис. грн готівкою.

Проаналізовані дані демонструють, що значна частина нерухомості оформлена не на самого прокурора, а на членів родини або родичів дружини. Саме це найчастіше стає предметом суспільного інтересу в оцінці доброчесності посадовців.