ІНСАЙДИ:

Україна просить ЄС і Британію про додаткову допомогу: ситуація на фронті близька до межі

За інформацією джерел у Офісі президента, Андрій Єрмак провів серію неформальних консультацій із представниками країн Європейського Союзу та Великої Британії, під час яких порушив питання термінового посилення військової допомоги Україні. За словами співрозмовників, ситуація на фронті залишається критичною: українські війська виснажені, а резервів техніки бракує. За оцінками військових радників Банкової, темпи постачання озброєння від союзників […]

Перші ракети Томагавк прибудуть до України не раніше березня 2026 року

За інформацією наших джерел у Вашингтоні, наразі немає остаточного рішення щодо передачі Україні дальнобійних ракет Томагавк і розрахунків  пускових установок до них. Крім того, незрозуміло хто саме буде оплачувати закупівлю та доставку Томагавк до України. Водночас, за інформацією джерела, українська сторона уже проводить підготовку до отримання дальнобійних ракет Томагавк. Зокрема, триває пошук американців українського походження, […]

Мустафа Найєм може виступити свідком у справі екс-керівника “Укренерго” Кудрицького

За інформацією наших джерел, в Офісі продовжується “пошук винних” за провал програм будівництва укриттів об’єктів енергетики, а затримання екс-керівника “Укренерго” Володимира Кудрицького тільки початок. Зокрема, за інформацією джерела, існує велика ймовірність, що екс-голову Державного агентства з питань відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найема викличуть як свідка у справі Володимира Кудрицького. Нагадаємо, раніше екс-нардеп Андрій Павловський […]

Як нардеп Каптєлов приховує зв’язки з Росією та пропускає засідання Ради

Народний депутат від партії «Слуга» Роман Каптєлов офіційно декларує лише скромні активи в Україні. Проте розслідування виявилося, що його родина володіє нерухомістю в Москві, а дружина та діти мають громадянство РФ. Сам Каптєлов неодноразово зустрівся з дружиною за кордоном, уникаючи розголосу.

Каптєлов – народний депутат від «Слуги народу», обраний від 36-го округу з центром у Павлограді (Дніпропетровщина), член бюджетного комітету ВР. Але за його скромною парламентською активністю ховаються майно та зв’язки, які він не вказав у декларації.

Роман Каптєлов не задекларував ані копійки майна за кордоном, але його родина має що приховати:

Квартира на Ленінському проспекті. З 2015 року дружина нардепа Євгенія Каптєлова, його неповнолітні син і дочка володіють часткою у квартирі в Москві – 100 кв. М на Ленінському проспекті. Власність розподілена між 9 особами, серед яких також теща і тесть Каптєлова. Частка родини нардепа – третина квартири. Скільки це коштує? На російських сайтах нерухомості схожі квартири оцінюють у 420 тис. рублів за м² (175 тис. грн). Вартість – близько 17,5 млн грн, а частка дружини і дітей – приблизно 6 млн грн.

Серед власників квартири – батьки Євгенії. Їхня присутність у списку власників натякає на тісні сімейні зв’язки з Росією, які Каптєлов воліє не афішувати. У деклараціях Каптєлова про це – ні слова.

У деклараціях Каптєлов згадує лише скромні активи в Україні, але не деталізує їх.

Дружина Євгенія Каптєлова – громадянка Росії, яка виїхала з України 22 січня 2022 року, за місяць до повномасштабного вторгнення. Через Стамбул вона дісталася Москви і залишилася там. У декларації Каптєлов визнає її громадянство, але не згадує її проживання в РФ.

Діти з російськими паспортами: діти Каптєлова також мають громадянство РФ. Син покинув Україну разом із матір’ю в січні 2022 року за російським паспортом – це підтверджують витоки з баз даних РФ і Федеральної податкової служби.

Туреччина як точка зустрічей. Після початку війни Євгенія Каптєлова неодноразово літала з Росії до Туреччини – з Сочі, Грозного, Москви. Цікаво, що в ці ж періоди (червень 2022, липень 2022, вересень 2022, січень 2023) Роман Каптєлов був відсутній на пленарних засіданнях Ради і перебував за кордоном.

The post Як нардеп Каптєлов приховує зв’язки з Росією та пропускає засідання Ради first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Не пропустіть

Дисциплінарна відповідальність Романа Музичука: оцінка рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

У червні 2025 року в селищі Млинів, Рівненська область, стався інцидент, який привернув увагу громадськості та спричинив внутрішнє розслідування в рамках прокуратури. Начальник відділу Рівненської обласної прокуратури Роман Музичук потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, за результатами якої він відмовився від проходження перевірки на алкогольне сп’яніння. Цей крок став підставою для відкриття дисциплінарного провадження проти прокурора. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, розглянувши всі обставини, не ухвалила рішення про звільнення Музичука, обмежившись лише річною забороною на підвищення посади.

Комісія визнала дії Романа Музичука порушенням дисципліни, однак вирішила, що за умови щирого каяття та позитивної характеристики з боку колег, його покарання може бути пом’якшене. Цей випадок викликав різні реакції у правовій спільноті та серед громадськості, адже важливим аспектом стало рішення не звільняти прокурора, попри те, що його поведінка була неправомірною. Під час розслідування інциденту було встановлено, що Музичук під час повороту не надав перевагу іншому автомобілю, що рухався зустрічною смугою, що спричинило ДТП. Враховуючи цей факт, комісія, однак, вирішила, що санкція у вигляді заборони на підвищення є достатньою мірою покарання.

Втім, прокурор відмовився від огляду, заявивши, що «не довіряє приладу». Згодом він також не пройшов тест у лікарні, пояснивши це недовірою до місцевих медиків. Зі слів поліцейських, Музичук намагався уникнути перевірки, демонструючи службове посвідчення прокурора і пропонуючи «скласти протокол на сина».

На засіданні комісії Музичук визнав, що скоїв ДТП, але пояснив свій стан медичними процедурами: нібито того дня отримав укол від болю в спині, а спиртові тампони під пластиром могли створити запах алкоголю. Також, за його словами, після удару подушки безпеки він зазнав розсічення перенісся і запаморочення, що могло виглядати як ознаки сп’яніння.

Згодом він самостійно звернувся до Рівненського обласного центру психічного здоров’я, де ознак сп’яніння не виявили.

КДКП визнала факт дисциплінарного проступку, але врахувала, що Музичук працює в прокуратурі з 1999 року, раніше стягнень не мав, відшкодував збитки постраждалій і розкаявся.

«Беручи до уваги щире каяття, позитивну характеристику та добровільне відшкодування шкоди, комісія застосовує до прокурора дисциплінарне стягнення у вигляді заборони переведення на вищу посаду протягом одного року», — йдеться у рішенні.

Таким чином, прокурор, який відмовився проходити тест на алкоголь після ДТП, залишився на посаді.

Олександра Заріцька натякнула на можливе материнство

Солістка популярного українського гурту KAZKA Олександра Заріцька несподівано поділилася особистою інформацією, яка зацікавила шанувальників. Під час участі у проєкті «Що у сумці?» для Instagram «Люкс ФМ» співачка демонструвала вміст своєї сумки та розповідала про повсякденні дрібниці, коли випадково натрапила на цікавий момент. У кишені знайшовся чек із магазину, на якому було надруковане передбачення.

Олександра зачитала його вголос: «Вам варто трохи почекати — і майбутнє принесе велику…». Цей короткий, але загадковий напис спровокував численні припущення у мережі. Фанати одразу почали обговорювати, що співачка може готуватися до нового етапу у своєму житті, зокрема, до материнства.

Після цього зірка з усмішкою прокоментувала прочитане:«Я знаю! Це, можливо, про те, що я скоро завагітнію. Чекаємо і отримуємо. А, може, я вже вагітна?»

Ця репліка викликала жваве обговорення серед прихильників гурту, які одразу почали вітати Олександру в коментарях та бажати їй здійснення бажань.

Олександра Заріцька вже близько п’яти років у стосунках із motion-дизайнером Павлом Тараненком. Пара заручилася кілька років тому, але весілля поки відкладає.

Артистка неодноразово розповідала, що хоче відсвяткувати одруження вже після перемоги України, коли можна буде влаштувати гучне свято у вільній країні. Проте, схоже, створення сім’ї в іншому сенсі — не серед планів на віддалене майбутнє.

Попри активну концертну діяльність і постійну зайнятість, Заріцька не приховує, що прагне гармонії між творчістю та особистим життям. У неї за плечима успіх хітів «Плакала» та «Свята», які принесли гурту міжнародну популярність.

Зараз шанувальники очікують офіційного підтвердження новини, але навіть без нього зрозуміло: у житті співачки починається новий, особливо теплий період.

Темні сторони успіху бренду G.Bar: від гламурного іміджу до фінансових скандалів

Бренд G.Bar, який протягом років асоціювався з гламуром, успішними жінками та сучасним бізнесом, виявився значно складнішим, ніж про нього звикли думати клієнти та прихильники. Журналісти проєкту BlackBox OSINT виявили, що стартовий капітал мережі міг бути пов’язаний із розкраданням коштів оборонного бюджету, а структура бізнесу базувалася на податкових схемах, які дозволяли уникати сплати ПДВ та контролю з боку державних органів.

У центрі розслідування опинилися засновниці G.Bar Сабіна Мусіна та Лєра Бородіна, а також колишній чоловік Мусіної — Костянтин Чередніченко, який раніше очолював державне підприємство «Укрінмаш». Судові матеріали свідчать, що саме він у 2015 році міг бути причетним до переміщення коштів, з яких, імовірно, формувався стартовий капітал мережі.

Тодішні офіційні доходи засновниць не дозволяли відкрити бізнес із витратами понад 160 тисяч доларів. У 2024 році Вищий антикорупційний суд визнав Чередніченка винним у розтраті державних коштів та засудив до 8 років позбавлення волі, але він встиг утекти з України до набрання вироком чинності.

Журналісти встановили, що Сабіна Мусіна нині мешкає у квартирі вартістю близько 350 тисяч доларів, придбаній саме Чередніченком у 2016 році — ймовірно, також на незаконно здобуті кошти.

Але фінансові зв’язки з колишнім чиновником — не єдина проблема бренду. Експерти виявили масштабну схему ухилення від податків: мережа G.Bar не має єдиної юридичної особи, а салони оформлені на десятки фізичних осіб-підприємців, переважно співробітниць. Це дозволяє уникати сплати ПДВ, а реальні прибутки залишаються у тіні.

За словами аналітиків, така структура побудована свідомо, щоб мінімізувати оподаткування та приховати обсяги доходів. У результаті держава недоотримує мільйони, а бізнес, що позиціонує себе як приклад жіночого успіху, фактично паразитує на системі.

Ця історія — не лише про корупцію, а й про моральну деградацію. Коли гроші, призначені для армії, стають фундаментом приватних бізнесів, це перетворюється на злочин не тільки економічний, а й етичний. Безкарність таких схем формує у суспільстві відчуття, що війна — лише фон для збагачення, а не спільна боротьба за майбутнє.

Світле святкування у родині Лесі Нікітюк: хрещення сина в Михайлівському Золотоверхому соборі

Нещодавно відбулася важлива і зворушлива подія у родині відомої телеведучої Лесі Нікітюк. Разом зі своїм нареченим, військовим Дмитром Бабчуком, вона похрестила свого 4-місячного сина. Це святкування стало справжнім духовним моментом для сім'ї, і для Лесі, зокрема, ця подія мала величезне значення. Про хрещення Нікітюк повідомила своїх підписників в Instagram, де опублікувала фото перед початком самого обряду.

Хрещення відбулося в одному з найбільш величних храмів Києва — Михайлівському Золотоверхому соборі, що додало урочистості та важливості цьому моменту. Леся зазначила, що ця подія стала для неї не просто сімейною традицією, а й важливим духовним етапом. Вона поділилася своїми почуттями з підписниками: «Днями в нашій родині відбулося світле свято. Ми похрестили сина. Ми дуже готувалися до цієї події, бо особисто для мене це велике таїнство і відповідальність».

Наречений Леся, Дмитро Бабчук, розкрив ім’я хлопчика — Оскар. За словами Дмитра, вибір імені був особливим: у його родині чоловіків протягом сім поколінь називали лише Михайлом або Дмитром, тож сина він вирішив назвати інакше. «Прошу вітати поважного козака — Бабчук Оскар Дмитрович», – написав Дмитро.

Для родини це хрещення стало важливою духовною подією, яка підкреслила значення сімейних цінностей та традицій.

Важливість розвитку сучасних технологій для економіки та суспільства

Розвиток сучасних технологій має вирішальне значення для прогресу економіки та суспільства. У світі, де інновації визначають темп змін, технологічні досягнення стали ключовими чинниками для забезпечення конкурентоспроможності країн, росту підприємств і підвищення якості життя громадян. Від штучного інтелекту до біотехнологій – кожна нова розробка може не тільки змінити окрему галузь, а й трансформувати всі аспекти життя. Тому інвестування в науку та техніку, розвиток інфраструктури та підтримка інновацій є стратегічним завданням для будь-якої держави, яка прагне до сталого розвитку та процвітання.

Одним із найбільш суттєвих аспектів є вплив технологій на економіку. Завдяки автоматизації виробничих процесів та інноваціям у сфері робототехніки з’являються нові можливості для зниження витрат, підвищення продуктивності праці та зростання ефективності підприємств. Окрім цього, розвиток IT-сектора відкриває нові горизонти для стартапів і малого бізнесу, що в свою чергу позитивно впливає на рівень безробіття та соціальну стабільність. Сучасні технології дають змогу створювати нові продукти та послуги, здатні задовольнити навіть найвибагливіші потреби споживачів.

«Один депутат на початку моєї кар’єри переслідував мене під час одного з концертів. Я бігав від нього по усій залі. Було дико та страшно. Адже тоді я ще не знав, що таке власна охорона», — написав MELOVIN у Threads.

Виконавець зізнався, що цей випадок став одним із перших тривожних сигналів у його професійному житті. Згодом, коли популярність зростала, тиск і негативні реакції суспільства теж посилювалися.

Особливо складним періодом для нього став камінг-аут щодо бісексуальності. Артист відверто говорить, що після цього стикнувся з хвилею хейту, погрозами та скасованими концертами.

«Камінг-аут у своїй бісексуальності був для мене найбільшим потрясінням. Коли все понеслось, я глушив стільки алкоголю… Погрози, відміни концертів і хлопці в балаклавах із транспарантами», — поділився співак.

MELOVIN визнає, що цей період став серйозним випробуванням, але водночас навчив його бути сильнішим і не приховувати себе. Його історія — це ще одне нагадування про те, скільки внутрішніх і зовнішніх бар’єрів доводиться долати українським артистам, щоб залишатися щирими зі своєю аудиторією.

Втеча колишнього керівника Державної екологічної інспекції з України та його перебування за кордоном

У лютому 2025 року стало відомо про втечу з України Михайла Банка, колишнього керівника Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Журналіст Віталій Глагола повідомив, що Банку вдалося перетнути український кордон поза офіційними пунктами пропуску. Згідно з оприлюдненими даними, ексчиновник був затриманий на угорській території в селі Тисасентмартон, неподалік від українського прикордонного пункту Соловки. Після короткого затримання угорські правоохоронці відпустили його, і вже невдовзі Банка перебував на Кіпрі.

До моменту втечі, 10 лютого 2025 року, Михайло Банка пройшов медичну комісію в Ужгородському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, яка визнала його придатним до служби. Сам факт проходження цієї процедури підкреслює, що ексчиновник перебував у стані, що дозволяв виконання обов’язків військового або цивільного характеру за законом.

Водночас, окрім ухилення від мобілізації, у Михайла Банка були й інші причини для втечі. Ще у січні 2025 року правоохоронці провели у нього обшуки — як вдома, так і в офісах. Ці дії відбувалися в межах кримінального провадження щодо можливих зловживань службовим становищем, хабарництва та незаконного збагачення. За інформацією видання “Ужгород 24”, силовики вилучили документи, електронні носії та інші докази, які могли бути пов’язані з незаконним заволодінням майном.

Кримінальні епізоди, до яких може бути причетним Банк, охоплюють період його роботи в поліції та Держекоінспекції. Слідство ДБР встановлює, що колишній посадовець міг чинити тиск на підприємців і посадовців у Яремчі, що дозволило йому оформити на родичів і підставних осіб 26 земельних ділянок загальною площею понад 4,5 гектара.

Одним із найвідоміших кейсів, пов’язаних із Банком, є будівництво готелю Mirror Hotel у селі Поляниця біля Буковеля. Три ділянки площею 0,35 га, на яких зводиться комплекс, оформлені на його батька, депутата Василя Банка. Земля, де ведеться будівництво, належить до лісового фонду та фігурує у кримінальних справах про незаконну приватизацію. Mirror Hotel розрахований на 30 номерів, має SPA, басейн, спортзал і навіть вертолітний майданчик. Один квадратний метр продають по 3 500 доларів США.

За даними журналістських розслідувань, земельні ділянки в урочищі Вишня переводилися у приватну власність у 2013–2021 роках через підроблені документи, тиск на чиновників і підставних власників. У червні 2023 року суд дозволив ДБР провести огляд трьох ділянок, записаних на Василя Банка. Саме там триває будівництво Mirror Hotel.

Розслідування справи Банка триває вже четвертий рік, але офіційно підозру йому ще не оголосили. Тим часом родина намагається через суд зняти арешт із землі, де йде будівництво.

Активи родини Банків також викликають запитання. У власності або користуванні ексчиновника та його близьких — кілька будинків, квартир і земельних ділянок у Закарпатській області. Дружина, Власта Банк, володіє квартирою площею 147,7 м² в Ужгороді, кількома земельними ділянками та будинком у селі Оноківці. У родини також є Toyota Land Cruiser Prado 150 та Mercedes-Benz E220D, готівка в доларах і гривнях, а також банківські рахунки.

За 2024 рік Михайло Банк задекларував 193 тисячі гривень зарплати та 243 тисячі гривень пенсії. На тлі такого доходу задеклароване майно виглядає непропорційним, що лише посилює підозри у зловживаннях.

Поки ДБР і НАБУ продовжують розслідування, а Кіпр стає новим місцем перебування Банка, історія колишнього чиновника є ще одним свідченням того, як посадовці з доступом до державних ресурсів роками зловживали своїм становищем, а після викриття — безкарно залишали країну.

Тепла осіння погода в Україні 31 жовтня: що очікувати від природи?

У п’ятницю, 31 жовтня, осінь в Україні знову подарує приємні температури, але з певними змінами в погодних умовах. У більшості регіонів країни збережеться тепло, зокрема в південних областях, де стовпчики термометрів піднімуться до +19…+20°. Проте не обійдеться без характерного осіннього вітру, який стане більш помітним у деяких частинах країни. Це може спричинити незначне похолодання на фоні теплої температури.

На сході та північному сході країни, а також у Дніпропетровській області можливі невеликі дощі, які не повинні сильно вплинути на загальний стан погоди, але варто бути готовими до тимчасових опадів. Водночас на заході України день обіцяє бути сухим і сонячним, із мінімальною хмарністю, що дозволить насолоджуватися останніми теплими променями осіннього сонця.

У центрі — хмарно з проясненнями, без істотних опадів.У Києві вночі +7°, вдень +14°. У Вінниці +7°…+14°, у Житомирі +7°…+13° та можливий невеликий дощ. У Черкасах очікується +7° вночі та +13° вдень, у Кропивницькому — до +15° вдень.

На сході збережеться мінлива хмарність, подекуди невеликий дощ.У Полтаві +6°…+13°, у Сумах +6°…+11°, у Харкові +3°…+12°. У Дніпрі температура коливатиметься від +6° вночі до +15° вдень, можливі короткочасні опади. У Краматорську й Сєвєродонецьку прогнозують дощ і максимум +12…+14°.

Найтепліше буде на півдні.В Одесі — хмарно з проясненнями, +8° вночі, +19° вдень. У Херсоні — до +18°, у Миколаєві — аналогічно. У Запоріжжі +8°…+17°, у Сімферополі — +9°…+19°.

Метеорологи зазначають, що така погода характерна для кінця жовтня: вологе, але ще тепле повітря надходить із південного заходу, поступово поступаючись холоднішому арктичному фронту, який може принести зниження температури вже на початку листопада.

У Києві викрили масштабну фінансову аферу в приватному підприємстві

У столиці завершено розслідування резонансного кримінального випадку, пов’язаного з протиправними діями головної бухгалтерки одного з приватних підприємств. За даними прокуратури міста, загальна сума привласнених коштів перевищила 8,5 мільйона гривень. Слідчі встановили, що жінка протягом більш ніж року, з травня 2024 по липень 2025 року, систематично переводила гроші компанії на власний банківський рахунок, користуючись довірою керівництва та наявністю доступу до фінансових ресурсів підприємства.

Спочатку зловмисниця переводила порівняно невеликі суми, які не викликали підозр у бухгалтерії та керівництва. Згодом, переконавшись, що недостачу не помічають, вона значно збільшила обсяги незаконних переказів. Такі дії призвели до серйозних фінансових збитків компанії та поставили під загрозу її стабільну діяльність.

Отримані гроші вона витрачала на власні потреби — купувала одяг, побутову техніку, а також квартиру, яку орендувала з правом викупу. Зловмисницю викрили, коли з’ясувалося, що підприємство не змогло розрахуватися за обладнання, придбане за кордоном.

Наразі триває досудове розслідування. Жінці повідомлено про підозру у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Їй загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

Українські прізвища як дзеркало історії та культури

Українські прізвища — це набагато більше, ніж просто офіційні записи у документах. Вони зберігають у собі пам’ять поколінь, розкривають культурні взаємозв’язки та мовні впливи різних народів, які століттями проживали на українських землях. Кожне прізвище несе у собі історію роду, його соціальний статус, ремесло чи навіть характерні риси предків. Дослідження українських прізвищ дозволяє зрозуміти не лише походження конкретної родини, а й ширші процеси культурного та історичного розвитку країни.

Відомий дослідник Павло Чучка, який присвятив понад сорок років вивченню закарпатських прізвищ, зібрав численні унікальні факти про походження та значення українських імен. Його праці показують, що навіть відомі прізвища політичних діячів мають глибоке історичне коріння. Наприклад, прізвище Балога походить з угорської мови і означає «ліва рука» або «лівак». Перші письмові згадки про цей рід датуються 1717 роком, а сьогодні в Україні налічується майже три сотні носіїв цього прізвища.

Прізвище Шуфрич походить від зрумунізованої форми грецького імені Софрон — «Шуфря». Ця форма прижилася переважно на Закарпатті. Народний депутат Нестор Шуфрич родом саме з цього регіону. Нині в Україні мешкає близько 140 Шуфричів.

Прізвище Петьовка може походити як від народної форми імені «Петьо», так і від угорського слова «пітьовко» — картоплина. І сьогодні в Україні мешкає 166 людей із цим прізвищем, переважно на Закарпатті.

Прізвище Пинзеник, яке носить ексміністр фінансів Віктор Пинзеник, має кілька можливих тлумачень. За однією версією, воно походить від польського слова «пензіць» — лякати, за іншою — від угорського «пиндзі» — гроші. Символічно, що його носій став саме фінансистом.

Прізвище Турчинов має давнє походження і означає «нащадок турка». Колись слово «турчин» використовували для позначення вихідців із турецьких земель. Це прізвище зустрічається в різних регіонах України, зокрема у Центральній. Його носить і колишній виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов.

Прізвище Литвин вказує на походження з території Великого князівства Литовського. Спершу так називали людей, які прибули з північних земель, і згодом воно стало поширеним етнонімом. Один із відомих носіїв — політик Володимир Литвин.

Як зазначає професор Чучка, унікальність закарпатських прізвищ зумовлена багатовіковим сусідством різних культур: угорської, польської, румунської, словацької, німецької, навіть італійської. Тут кожне ім’я — як відбиток історії.

Ономастика — це не лише наука про імена, а й спосіб пізнати власну ідентичність. Походження прізвищ таких відомих українців, як Балога, Шуфрич, Пинзеник, Турчинов чи Литвин, є частиною великої культурної мозаїки, з якої складається сучасна Україна.

Григорій Усик та суперечливе просування сина до суддівства

Голова Вищої ради правосуддя (ВРП) Григорій Усик опинився у центрі резонансного скандалу, який обговорюють у юридичних колах та медіа. За даними Офісу очищення судової системи, посадовець нібито сприяє своєму сину Максиму Усику у спробі отримати суддівську посаду. Ця інформація викликала серйозне занепокоєння серед експертів з етики та антикорупційних організацій, оскільки конфлікт інтересів у такому випадку є очевидним.

Максим Усик, народжений 1986 року, розпочав професійну кар’єру у прокуратурі Дарницького району Києва. Там він три роки працював помічником прокурора, після чого протягом короткого періоду обіймав посаду прокурора. Згодом він перейшов у приватний сектор, де працював у кількох адвокатських об’єднаннях, серед яких “Александров і партнери”, “МГМ Лоу Груп” та “Дерев’янчук, Макаренко та партнери”. У цих компаніях він здобував досвід у представництві клієнтів, консультуванні та веденні юридичних справ, що, на думку деяких спостерігачів, могло б підготувати його до суддівської діяльності.

З початком мобілізації Усик-молодший влаштувався юрисконсультом до військової частини 3078 Національної гвардії України. Його посадовий оклад становить близько 20 тисяч гривень. Саме це рішення викликало підозри у громадськості: родину з двома дітьми на таку суму утримати складно, тож працевлаштування могло бути лише прикриттям для уникнення мобілізації.

За інформацією з неофіційних джерел, саме Григорій Усик міг посприяти тому, щоб його син отримав посаду у Нацгвардії, не потрапивши на передову. Таким чином, молодий юрист нібито отримав статус військовослужбовця без ризику опинитися на фронті.

Військова частина 3078, де працює Максим Усик, займається переважно господарською діяльністю — закупівлею консервів, овочів та інших продуктів для підрозділів Нацгвардії. Усик-молодший, за наявними даними, виконує юридичну роботу, готуючи претензії та позови про стягнення неустойок із постачальників.

Попри скромну офіційну зарплату, кар’єрні амбіції сина голови ВРП не обмежуються Нацгвардією. За інформацією антикорупційних активістів, він активно готується подати документи на конкурс до суддівського корпусу, користуючись підтримкою батька, який має ключовий вплив у системі правосуддя.

Якщо ці підозри підтвердяться, історія з “ухилянням” може перетворитися на ще один тест для прозорості судової реформи та незалежності Вищої ради правосуддя.

Рекордна кількість випадків самовільного залишення частини в Україні: нові виклики для армії у жовтні 2025 року

У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовців. Цю інформацію озвучив Ігор Луценко, колишній народний депутат та нині командир роти безпілотників, зазначивши, що офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. За його словами, чимала кількість випадків дезертирства не реєструється, тому фактичний рівень СЗЧ може бути значно вищим.

Інформація про високий рівень СЗЧ також викликає занепокоєння серед військового керівництва та в суспільстві. Якщо офіційні дані підтверджують наявність великої кількості таких випадків, це ставить під загрозу не тільки ефективність бойових підрозділів, але й підриває довіру до організаційної структури армії.

«Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.