Як подолати осінню втому та сезонну депресію

У Києві на Позняках виставлено на продаж будівлю, яка мала стати частиною соціальної інфраструктури району. Йдеться про приміщення на Позняках-2, яке за первісним планом забудови було передбачено для створення дитячого центру. Ця ситуація викликала серйозну занепокоєність серед мешканців району та громадських активістів, оскільки плановані соціальні об’єкти, серед яких дитячий будинок творчості, музична школа та спортивний комплекс, повинні були стати основою для розвитку культурної та освітньої інфраструктури.

Початковий проєкт забудови Позняків передбачав створення цілісного соціально-культурного простору, де молодь та сім’ї з дітьми могли б розвиватися, займаючись спортом, творчістю та отримуючи освіту. Але наразі, як свідчать місцеві жителі, багато з цих об’єктів або не були реалізовані взагалі, або їхній статус залишає бажати кращого. Теперішній продаж будівлі, яка мала стати важливою частиною цієї інфраструктури, викликає побоювання, що місто відмовляється від планів щодо розвитку соціального середовища на Позняках.

Втім, ці плани так і не були реалізовані. Спортивний комплекс продали під магазини та приватний бізнес, а на місці мистецького комплексу з’явився супермаркет «Новус».

Територія, де зараз виставлене на продаж приміщення, взагалі не передбачалася для забудови. У 2018–2019 роках місцева влада передала її під будівництво дитячого центру, переконуючи мешканців району підтримати проєкт. Тоді участь у промоції проєкту брала голова відділу культури Дарницької РДА.

Тепер уже зведену будівлю продають, що, на думку місцевих жителів, остаточно позбавляє район ще одного важливого об’єкта соціальної інфраструктури. Мешканці висловлюють занепокоєння щодо нестачі дитячих і культурних просторів, наголошуючи на необхідності збереження таких об’єктів для громади.

Українська співачка Наталія Могилевська відверто відповіла на критику, яка на адресу її материнства та доньки Соні прозвучала в соцмережах. Артистка поділилася особистою історією про свою родину, розповівши, як пережила складні моменти та як важливо для неї бути підтримкою та опорою для своєї дитини.

У своєму пості в Instagram Могилевська зазначила, що рішення стати матір'ю було свідомим і важким, а також підкреслила, що кожна родина унікальна, і ніхто не має права оцінювати чи критикувати те, що приносить щастя іншим. Вона поділилася, як важливо для неї бути з Сонечкою, як вона допомагає їй зростати і як відкриває для себе нові радості материнства.

Співачка також розповіла про свій підхід до роботи з емоціями дитини. Наталія навчає Соню безпечно проживати злість — через активні рухи, стрибки або «випуск пари» на подушку. За словами Могилевської, так дитина вчиться розуміти себе, а мама показує, що і вона може помилятися.

Втім, у коментарях під дописом знайшлися й критичні зауваження. Користувачі нагадали, що Могилевська є названою мамою, і поставили під сумнів глибину її зв’язку з донькою. Деякі писали, що кровний зв’язок є вирішальним.

Співачка відповіла на ці коментарі і запевнила, що справжня любов та повага не залежать від кровного споріднення. «Чоловік або подруга теж із вами не однієї крові, але люблять вас усе життя, якщо є щира любов і повага», — наголосила Могилевська.

За новим православним календарем 18 грудня вшановують святителя Модеста — видатного церковного діяча, який увійшов в історію як ініціатор відновлення зруйнованого храму Гробу Господнього в Єрусалимі. У християнській традиції його постать асоціюється з відданістю вірі, наполегливістю та турботою про ближніх. Вважається, що святитель Модест опікується домашніми тваринами, тому цього дня віряни звертаються до нього з молитвами про їхнє здоров’я, захист і добробут господарства.

Народні звичаї, пов’язані з 18 грудня, мають практичний і символічний характер. У цей день радили наводити лад у домі, позбавлятися зайвого та готувати оселю до зимових свят. Такі дії сприймалися не лише як побутова необхідність, а й як спосіб очистити простір від негативу та налаштуватися на спокійний і злагоджений період.

В Україні 18 грудня також має державне значення. Цього дня відзначають День військової контррозвідки СБУ. Свято присвячене фахівцям, які займаються виявленням і нейтралізацією ворожих агентів. Під час повномасштабної війни роль військової контррозвідки стала особливо важливою, адже саме ці підрозділи протидіють російським шпигунам і колаборантам, запобігаючи диверсіям та іншим злочинам.

Також 18 грудня відоме як дата народження багатьох видатних українців. Серед найвідоміших іменинників цього дня — письменник Микола Куліш, художник Петро Холодний, поет Юрій Косач та літературознавиця Михайлина Коцюбинська.

У світі 18 грудня відзначають Міжнародний день мігранта, запроваджений Організацією Об’єднаних Націй. Його мета — захист прав мігрантів, боротьба з дискримінацією та поліпшення умов життя людей, які були змушені залишити свої домівки. Для українців ця дата має особливий сенс, адже через війну мільйони громадян нині перебувають за кордоном.

Крім того, у світі сьогодні відзначають День арабської мови, День випікання печива, День передарування подарунків, День близнюків і День боротьби з розсіяним склерозом. Саме 18 грудня народилися такі відомі особистості, як художник Пауль Клее, гітарист Кіт Річардс, режисер Стівен Спілберг, актор Бред Пітт, акторка Кеті Голмс, співачки Крістіна Агілера та Біллі Айліш.

Народні традиції цього дня пов’язані з багаторічними спостереженнями за погодою. Вважалося, що якщо дим із димаря підіймається вгору, слід чекати похолодання, а якщо стелиться над землею — буде потепління. Велика кількість снігу обіцяє щедрий урожай наступного року, а сильний вітер віщує хуртовини та снігопади. Західний або південний вітер, за повір’ями, приносить покращення погоди.

Наші предки 18 грудня займалися прибиранням, ремонтом оселі, утепленням даху та вікон. Існував звичай на достаток і ситість — купити новий віник і викинути старий, щоб разом із ним позбутися бідності та негараздів.

Цього дня діють і певні заборони. Не рекомендується лінуватися, порушувати обіцянки, заздрити чи сваритися. Вважається поганою прикметою викидати залишки їжі — краще віддати їх птахам. Також не радять рахувати або позичати гроші, щоб не накликати фінансові труднощі. Крім того, триває Різдвяний піст, тому забороняється вживати м’ясні, молочні продукти та яйця.

Погодні умови в Україні у суботу та неділю, 20 і 21 грудня, залишатимуться рівними та передбачуваними. Атмосферна ситуація істотно не зміниться, адже над територією країни й надалі переважатиме вплив антициклону. Саме він забезпечить відсутність різких температурних коливань і майже повну тишу в погодному сенсі.

За прогнозами синоптиків, опади у ці дні малоймовірні. Небо переважно буде затягнуте хмарами, проте без дощу чи снігу. Сонячних прояснень очікується небагато, тому дні виглядатимуть похмурими й сірими, що є типовим для цього періоду року.

Температурний режим упродовж 20–21 грудня буде помірним. У більшості регіонів України вдень очікується від 0 до +4 градусів. У західних і південних областях повітря прогріватиметься сильніше — до +3…+7 градусів. Найвищі показники прогнозують у Криму, де температура може сягнути +9 градусів.

У Києві на вихідних також обійдеться без істотних опадів. Денна температура в столиці коливатиметься в межах +1…+3 градусів. Через хмарність і можливі тумани збережеться відчуття сирості, однак загалом погодні умови будуть досить комфортними для прогулянок і повсякденних справ.

Синоптична ситуація 21 грудня істотно не зміниться, однак цей день має символічне значення. Саме в неділю припадає зимове сонцестояння — найкоротший світловий день року. Після цього ніч поступово скорочуватиметься, а день почне подовжуватися.

Хоча ці зміни ще майже непомітні, для багатьох вони мають важливе психологічне значення. З 21 грудня починається повільний, але незворотний рух до весни — і це нагадування про те, що світлий період року вже попереду.

У Тернополі розпочато досудове розслідування за фактом смерті третьокласника Лук’яна Сопеля, яке сталося в медичному закладі. Про трагедію повідомив начальник поліції Тернопільської області Сергій Зюбаненко на власній сторінці у Facebook 16 грудня. За попередньою інформацією, причиною смерті могли стати ускладнення після гострої респіраторної вірусної інфекції. Подія набула розголосу ще 15 грудня, коли стало відомо про загибель учня 3-Б класу Тернопільської спеціалізованої школи №7 з поглибленим вивченням іноземних мов.

Школа оперативно відреагувала на трагедію, опублікувавши офіційну заяву на своєму сайті та соціальних мережах. Педагоги та адміністрація висловили співчуття родині дитини, наголосивши на важливості підтримки учнів та колективу в цей складний час. Для батьків та учнів організовано психологічну допомогу, щоб допомогти пережити шок та горе, яке спіткало шкільну спільноту.

У школі не уточнили причин смерті дитини. Водночас керівник обласної поліції зазначив, що хлопчик помер у лікарні, однак не повідомив, чи мав він хронічні захворювання або чи могла до трагедії призвести лікарська помилка.

Сергій Зюбаненко також звернув увагу на те, що поліція дізналася про смерть дитини не від медиків, а з повідомлень у соціальних мережах. За його словами, цей факт уже сам по собі викликає запитання, на які суспільство має право отримати чіткі та аргументовані відповіді.

За інформацією з власних джерел ZAXID.NET, хлопчик помер у суботу, 13 грудня, у Тернопільській обласній дитячій лікарні. Наступного дня, у неділю, 14 грудня, його поховали. Попередньо відомо, що дитина хворіла на застуду, яка дала серйозні ускладнення у вигляді запалення легень. Причиною смерті, за попередніми даними, стала зупинка серця.

Наразі слідчі Тернопільського районного управління поліції з’ясовують усі обставини, що передували смерті третьокласника. Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 140 Кримінального кодексу України — неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками. У поліції наголошують, що перевірка має бути об’єктивною та неупередженою, а всі обставини трагедії — ретельно встановлені.

Європейський Союз ухвалив рішення про виділення Україні значного фінансового пакета обсягом 90 мільярдів євро. Очікується, що доступ до цих коштів відкриється вже на старті наступного року, що має стати важливим ресурсом для підтримки економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів.

Про ухвалене рішення повідомило видання Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. За його словами, фінансування може надійти Україні не пізніше другої половини січня, що дозволить уряду заздалегідь планувати використання коштів для першочергових потреб держави.

Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

«Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.

Харківська міська рада упродовж останніх років спрямувала значні бюджетні кошти на закупівлю пального для потреб комунального підприємства «Шляхрембуд». Загальна сума виплат на користь ТОВ «Бізнес традиції» сягнула близько 125 мільйонів гривень. Саме ця компанія стала одним із головних партнерів міста у забезпеченні паливно-мастильними матеріалами, необхідними для утримання дорожньої інфраструктури та роботи спецтехніки.

Ще кілька років тому діяльність ТОВ «Бізнес традиції» не вирізнялася значними фінансовими показниками. За даними відкритих реєстрів, у 2021 році підприємство демонструвало доволі скромні обсяги продажів і не входило до числа помітних гравців на паливному ринку. Ситуація почала змінюватися після оновлення структури власності компанії, коли контроль над нею перейшов до Олександра Шрамка. Разом із цим відбулася і зміна стратегічного вектора роботи — фірма зосередилася саме на торгівлі пальним.

Зокрема, підозри викликає договір №246 від 15 вересня на закупівлю 1 млн літрів бензину А-95 та 1,2 млн літрів дизельного пального на суму 125 млн грн. ТОВ було єдиним учасником та переможцем тендеру.

Умови договору виглядають сумнівними: ціни на бензин А-95 (57,84 грн/л) та дизельне пальне (56,04 грн/л) значно перевищували ринкові (50–52 грн/л та 49–51 грн/л), що, за оцінками експертів, призвело до переплати понад 11 млн грн.

Додаткові порушення включають можливість односторонньої зміни обсягу товару замовником, надзвичайно довгу відстрочку платежу до 360 днів, а також пункт про обов’язкову заправку виключно на АЗС постачальника у радіусі 10 км, що обмежує конкуренцію.

Факти завищених закупівель та уникнення контролю створюють ризик розтрати бюджетних коштів і потребують втручання правоохоронних органів для перевірки законності цих угод.

З 1 вересня 2025 року в Україні розпочався новий навчальний рік, під час якого школярі традиційно відпочиватимуть у чотири періоди: осінні, зимові, весняні та літні канікули. Особлива увага приділяється зимовому відпочинку, адже він припадає на святковий період і є важливою складовою організації навчального процесу та відновлення сил учнів.

Згідно з орієнтовним графіком Міністерства освіти та науки, зимові канікули у 2025–2026 навчальному році триватимуть з 27 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року. Проте окремі навчальні заклади можуть ухвалювати рішення про продовження перерви до 18 січня, виходячи з власного освітнього плану, місцевих умов та потреб дітей. Такий підхід дозволяє гнучко організовувати навчальний процес і враховувати особливості регіонів.

Остаточний календар канікул затверджує педагогічна рада кожного закладу освіти. Вона ж визначає тривалість навчального року та форму організації навчального процесу — очну, змішану або дистанційну.

На дати й тривалість канікул також можуть впливати безпекова ситуація в регіоні та епідеміологічні умови. У школах з очним форматом навчання можливі тимчасові призупинення занять або переведення окремих класів на карантин, що може коригувати запланований графік відпочинку учнів.

За попереднім календарем, осінні канікули заплановані на період з 27 жовтня до 2 листопада 2025 року. Весняні канікули орієнтовно відбудуться з 23 по 29 березня 2026 року. Літні канікули для школярів традиційно розпочнуться 1 червня і триватимуть до початку нового навчального року.

Батькам та учням радять уточнювати конкретні дати канікул безпосередньо у своїх навчальних закладах, оскільки вони можуть відрізнятися залежно від рішення адміністрації школи та зовнішніх обставин.