Як суд допоміг компанії з підсанкційним власником отримати українські надра

Улітку 2025 року Олена Таможня отримала посаду заступниці керівника Київської обласної прокуратури. Це призначення стало важливою віхою в її кар'єрі, але не без певних контроверсій, що супроводжували її професійний шлях. До цього моменту, Таможня вже неодноразово потрапляла в центр уваги через низку інцидентів, зокрема через невдале проходження атестації прокурорів, що було одним з найбільш обговорюваних моментів у її кар'єрі.

Завдяки попередньому досвіду роботи в прокуратурі, зокрема на посаді прокурорки Бучанської окружної прокуратури, Таможня продемонструвала високий рівень професіоналізму в різних аспектах правозастосування. Однак її кар’єра не була позбавлена складнощів. Однією з найбільш обговорюваних тем стало її невдале проходження атестації прокурорів у 2020 році. Тоді вона обіймала посаду прокурорки відділу забезпечення діяльності керівника регіональної прокуратури Київщини.

Саме на останньому етапі — під час співбесіди — прокурорка не пройшла перевірку. За інформацією журналістів, однією з можливих причин могли бути сумнівні джерела походження майна родини Таможніх. Вартість нерухомості та активів значно перевищувала офіційні доходи сім’ї, що викликало питання щодо їхньої доброчесності.

Попри це, після звільнення Таможній вдалося поновитися на посаді через суд. Суд не лише скасував рішення про відсторонення, а й зобов’язав Офіс Генерального прокурора виплатити їй компенсацію за період вимушеного прогулу.

Зараз Олена Таможня обіймає одну з ключових посад у Київській обласній прокуратурі. Проте історія її атестаційного “фіаско” та судового повернення викликає запитання: чи дійсно система очищення прокуратури працює, якщо на високі посади знову повертаються ті, хто не пройшов перевірку на доброчесність?

Війна завжди стимулювала розвиток нових технологій, і сьогодні цей процес особливо відчутний у сфері військового будівництва. Через швидкі зміни лінії фронту, активне використання безпілотних літальних апаратів та потужної артилерії виникає нагальна потреба у захисних спорудах, які можна зводити швидко та безпечно, навіть у зоні активних бойових дій. Традиційні методи будівництва в таких умовах часто виявляються надто повільними або небезпечними, тож на перший план виходять інноваційні технології, серед яких особливо помітний будівельний 3D-друк.

Будівельний 3D-друк дозволяє створювати об’єкти шляхом пошарового нанесення спеціальної бетонної суміші відповідно до заздалегідь розробленої цифрової моделі. Цей метод значно скорочує час зведення споруди та знижує потребу у численному персоналі, що особливо важливо в умовах ризику обстрілів. Крім того, технологія дозволяє створювати складні геометричні конструкції, які підвищують стійкість укриттів та забезпечують кращий захист для людей та техніки.

Французька компанія Constructions-3D стала одним із лідерів у цій сфері. Її будівельний принтер MaxiPrinter вагою 2,7 тонни використовує бетонну суміш Termix 3D, створену для роботи в екстремальних умовах. Під час спільних випробувань із французькою армією (підрозділ STAT) принтер у повністю автономному режимі за один день надрукував довготривалу вогневу точку.

У межах експерименту було доведено, що система здатна створювати не лише оборонні споруди, а й укриття для техніки, командні пункти та інші елементи фортифікацій. При цьому, якщо необхідно, конструкції можна додатково зміцнити — арматурою, металевими плитами чи залізобетоном.

Переваги 3D-друку на полі бою очевидні:

будівництво триває від кількох годин до одного дня;

система працює автономно, без значної участі людей;

споруди можна адаптувати під конкретні умови;

знижується потреба у транспортуванні готових блоків чи бетонних конструкцій.

У перспективі будівельний 3D-друк може стати основою нової інженерної доктрини — швидкого, мобільного та цифрового укріплення позицій. З розвитком матеріалів, здатних поглинати радіохвилі або забезпечувати теплоізоляцію, подібні системи дозволять створювати укриття нового покоління — стійкі до артобстрілів, вибухів і навіть ударів FPV-дронів.

У Києві стався потужний вибух, який серйозно потряс столицю. Інцидент стався в одному з житлових районів, де вибухова хвиля пошкодила не лише будівлі, але й завдала шкоди багатьом інфраструктурним об'єктам. За попередніми даними, вибух спричинив численні пошкодження на вулицях, руйнуючи вікна в будинках та автомобілях, а також спричинив великі затори через блокування доріг. Влада вже оголосила надзвичайний стан і активно працює над ліквідацією наслідків.

За словами представників правоохоронних органів, наразі ведеться розслідування, але перші оцінки свідчать, що вибух був результатом терористичного акту або диверсії. Місто переживає важкі часи, але служби екстреної допомоги працюють без зупину, рятуючи людей і ліквідуючи наслідки. Місцеві жителі активно реагують на ситуацію, організовуючи допомогу постраждалим, надаючи першу медичну допомогу та забезпечуючи потреби тих, хто залишився без даху над головою.

Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

1 листопада має особливе значення для багатьох культур і релігій. Цей день насичений різноманітними святами та пам’ятними подіями, що охоплюють релігійні, історичні й побутові аспекти. У католицькому світі 1 листопада відзначають День усіх святих — свято, яке присвячене шануванню всіх святих, як відомих, так і невідомих. Це день, коли віряни моляться за тих, хто досяг святості, але чия пам’ять не увічнена в офіційних календарях.

Для православних віруючих 1 листопада також важливий, адже це день вшанування святих безсрібників Косьми та Даміана, які прославилися своїми чудесами та цілительським даром, надаючи безкоштовну допомогу хворим і нужденним. Ці святі символізують милосердя та благочестя, і їхній приклад служить орієнтиром для віруючих, які прагнуть жити в гармонії з Богом і людьми.

У православній традиції за новим стилем сьогодні згадують святих безсрібників Косьму і Даміана — двох братів-лікарів, яких шанують як чудотворців і покровителів зцілення. Їм моляться про здоров’я, про полегшення хвороб, про благополуччя родини і домашніх тварин. У народному побуті їхній день часто сприймали як «свято лікарів»: було прийнято дякувати тим, хто лікує, і бажати їм удачі в роботі.

У деяких церковних календарях на 1 листопада також припадає вшанування священномученика Іоанна та святої Юліанії, а за старим стилем цього дня згадують пророка Іоїля. Тобто дата має кілька нашарувань — залежно від обрядової традиції.

Свято в УкраїніОкремого державного вихідного 1 листопада в Україні немає, але дата має свій людський вимір через іменинників і постаті, пов’язані з цим днем. Серед народжених цього числа називають поетку Дніпрову Чайку, актора і режисера Федора Стригуна, а також воїнів сучасної російсько-української війни — зокрема Дмитра Коцюбайла («Да Вінчі») та Івана Зубкова. Таким чином, 1 листопада в українському контексті все більше сприймається як день пам’яті про людей, які стали символами культури й спротиву.

Міжнародні та світські святаЄвропа сьогодні згадує день народження Європейського Союзу — річницю того історичного процесу, який привів до створення політичного і економічного об’єднання з єдиним ринком і спільними правилами.

1 листопада також називають Днем вегана. Ідея цього дня — не лише про харчування без м’яса, молока й яєць, а й про етичне ставлення до тварин і відповідальність людини за вплив на довкілля. У багатьох країнах цього дня проводять тематичні лекції та дегустації рослинних страв.

На початку листопада відзначається і Всесвітній день чоловіків. Його сенс — не стільки формальні вітання, скільки увага до здоров’я чоловіків, психологічної стійкості, ролі батьківства та підтримки ветеранів.

Серед менш офіційних, але популярних тематичних дат на 1 листопада — День екології, День бізнес-аналітики, День ароматичних свічок, День нульового меридіана і День догляду за вусами. Вони виникли як професійні або благодійні ініціативи і часто використовуються для інформаційних кампаній.

Народні традиції і прикметиУ народному календарі день Кузьми і Дем’яна вважався межею між «осінніми клопотами» і зимовою підготовкою. До цього часу зазвичай закінчували всі роботи в саду й на городі, завершували консервацію, прибирали інструменти. Жінки брали зерно з нового врожаю, варили каші, пекли пироги: вважалося, що страви із зерна приносять здоров’я на зиму.

Цей день був і про погоду. Якщо 1 листопада йшов перший сніг, чекали ранньої й холодної зими. Якщо ставала відлига — обіцяли теплий листопад. Високі мурашники «прогнозували» швидкі заморозки, а сильна затяжна злива вважалася добрим знаком для врожаю наступного року. Люди уважно дивилися на туман і вологість: мокрий і вітряний день — до сирої, вітряної зими.

Що під забороноюТрадиційні застереження цього дня стосуються передусім поведінки, а не якихось обрядів. Вважалося небажаними сварки, брехня, азартні ігри та зловживання алкоголем — бо це «виносить хворобу й бідність» у дім. Також радили не робити великих покупок і не витрачати гроші без потреби, щоб не накликати фінансові проблеми. Окремо казали, що день невдалий для риболовлі та збору грибів: «землю краще не турбувати — хай відпочиває перед зимою».

Укрзалізниця опинилася в епіцентрі подвійного тиску — фінансового та політичного. Популістичні ініціативи на кшталт «3000 кілометрів безкоштовних подорожей» для громадян створюють привабливу картинку для політичних рейтингів, однак у реальності вони поглиблюють фінансову прірву. За підсумками 2024 року пасажирські перевезення принесли компанії близько 18 мільярдів гривень збитків, а у 2025 році цей показник може перевищити вже 22 мільярди.

Традиційно ці втрати компенсувалися прибутками від вантажних перевезень, проте й цей сегмент демонструє спад. Експортні потоки скорочуються, логістичні ланцюги ускладнені, а внутрішній ринок не може забезпечити потрібних обсягів. Таким чином, головне джерело фінансової стабільності поступово виснажується.

Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

Булінг залишається однією з найгостріших соціальних проблем сучасної школи. Незважаючи на активну роботу педагогів, психологів і державних інституцій, рівень цькування серед учнів залишається стабільно високим. Це явище має не лише емоційні, а й довготривалі психологічні наслідки для всіх його учасників — як для жертв, так і для свідків чи навіть самих агресорів.

Фахівці Міністерства юстиції України підкреслюють, що ефективна боротьба з булінгом можлива лише за умови системного підходу. Йдеться не лише про покарання кривдників, а насамперед про створення атмосфери довіри, поваги та взаєморозуміння в освітньому середовищі. Важливо підвищувати правову грамотність школярів і педагогів, формувати усвідомлення, що будь-яке приниження чи агресія — це порушення прав людини.

Форми булінгу різноманітні — від образ, шантажу й принижень до побиття чи кіберзалякування у соцмережах. Особливо небезпечним є кібербулінг, адже його важче виявити, а наслідки можуть бути не менш болючими, ніж від фізичного насильства.

Важливо розрізняти конфлікт і булінг. Конфлікт передбачає рівність сторін і взаємну участь, тоді як булінг — це насильство, спрямоване на приниження та підпорядкування, де одна зі сторін має перевагу.

За цькування в освітньому середовищі передбачено адміністративну відповідальність (стаття 173-4 КУпАП):– штрафи від 850 до 3400 гривень або громадські роботи до 60 годин;– якщо правопорушення вчинили неповнолітні віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки;– неповідомлення керівництвом закладу освіти про випадки булінгу також карається штрафом.

У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків або тілесних ушкоджень, можливе відкриття кримінального провадження.

Куди звертатися по допомогуЯкщо ваша дитина стала жертвою булінгу або ви стали свідком такого випадку, звертайтеся:– до поліції (102);– на гарячу лінію безоплатної правової допомоги (0 800 213 103);– на гарячу лінію з протидії насильству (116 123 або 0 800 500 335);– до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 50 17 20).

Кожна школа повинна мати чіткий алгоритм дій для запобігання та реагування на булінг, а педагогічні працівники — зобов’язані оперативно припиняти небезпечні дії, залучати медиків і повідомляти правоохоронців.

Пам’ятаймо: своєчасне втручання може врятувати не лише психіку дитини, а й життя.

З настанням осені багато людей відчувають не тільки зміну погоди, а й внутрішню втому, сонливість, апатію та пригнічений настрій. Цей стан медики називають сезонною депресією, яка виникає через зменшення світлового дня та зниження вироблення серотоніну — гормону, що відповідає за відчуття радості та енергії. При нестачі сонячного світла рівень серотоніну падає, що безпосередньо впливає на емоційний стан і фізичну активність людини.

Клінічна психологиня Амані Сама в інтерв’ю для The Mirror наголошує на важливості простих щоденних практик, які допомагають полегшити симптоми сезонної депресії. Одним із таких методів є регулярне перебування на свіжому повітрі, навіть у похмуру погоду: природне світло стимулює вироблення серотоніну та підвищує енергію. Також корисно підтримувати фізичну активність: легкі прогулянки, ранкова зарядка або заняття йогою сприяють виробленню ендорфінів, що покращують настрій.

Фахівчиня радить встановити стабільний режим сну, харчування та відпочинку. Регулярність допомагає організму адаптуватися до змін сезону і не збивати внутрішній біоритм.

«Не змінюйте свої звички лише через темряву за вікном. Прокидайтеся в один і той самий час, виконуйте звичні ранкові ритуали», — зазначає Сама.

Фізична активність — природний антидепресант. Вона стимулює вироблення ендорфінів і допомагає мозку підтримувати баланс нейромедіаторів.«Депресія не любить рухому ціль. Продовжуйте рухатися, навіть коли вам не хочеться», — наголошує експертка.

Сезонна депресія часто супроводжується бажанням ізолюватися. Але спілкування з друзями чи родиною допомагає подолати відчуття самотності.

«Людські стосунки — це потужна підтримка для емоційного стану. Не замикайтеся у собі», — радить психологиня.

Навіть у похмурі дні варто прагнути до природного освітлення — частіше виходити на прогулянки, відкривати штори, використовувати лампи денного світла. Це сприяє підвищенню рівня серотоніну та покращує настрій.

Дотримуючись цих простих правил, можна суттєво зменшити вплив сезонної депресії та зберегти внутрішній баланс протягом холодних місяців.

Бюро економічної безпеки у Львівській області виявило значне завищення цін на будівельні матеріали під час спорудження укриття для Львівського ліцею імені Героїв Крут. Фахівці, провівши детальний аналіз кошторисної документації, з’ясували, що заявлені вартість матеріалів перевищувала ринкові ціни на 8,6 мільйона гривень. Особливо помітним було завищення у частині будівельних матеріалів, які в проєкті були оцінені значно дорожче, ніж їх реальна ринкова ціна.

За результатами перевірки БЕБ направило відповідні рекомендації до місцевої влади щодо коригування договору на будівництво. Місцева адміністрація прислухалася до порад фахівців, і загальна вартість робіт була знижена. Такий крок дозволив уникнути нецільового використання коштів та забезпечити прозорість фінансування будівельних робіт.

За даними системи Prozorro, йдеться про тендер на будівництво укриття для ліцею, який реалізується у межах програми Ukraine Facility — фінансової ініціативи ЄС для підтримки України. Загальна сума робіт становила майже 55 мільйонів гривень, з яких понад 46 мільйонів мали профінансувати коштом Євросоюзу.

Підрядником будівництва стала компанія ТОВ «Компанія інстал груп» зі Старого Самбора. Договір із нею підписали 13 серпня цього року на суму 45,2 мільйона гривень із ПДВ, а завершення робіт заплановано до кінця 2025 року.

Варто зазначити, що це вже не перший випадок, коли у проєктах будівництва для цього ж ліцею виявляють завищення. Ще в червні 2025 року журналісти повідомляли про ціни на кондиціонери, завищені у 18 разів, а також на інші матеріали, що перевищували ринкові показники у десять разів.

Завдяки оперативному реагуванню вдалося запобігти розтраті понад 8 мільйонів гривень міжнародних коштів, призначених для забезпечення безпеки дітей.