Як українці отримають по 1000 гривень через “Дію”: деталі виплати

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська порушила тему, що викликала широкий резонанс: необхідність повного блокування месенджера Telegram на території України. У своїй розмові з журналістами вона наголосила, що ця платформа стала одним із головних каналів проникнення російськомовного та відверто ворожого контенту, який особливо активно впливає на українських підлітків. На переконання омбудсменки, мова йде не просто про шкідливі інформаційні потоки, а про загрозу для довгострокового культурного та мовного розвитку держави.

Івановська підкреслила, що Telegram нині є середовищем, де російська дезінформаційна інфраструктура працює найефективніше: через канали, чати та псевдомедійні майданчики поширюються меседжі, які формують ворожі наративи, підважують українську ідентичність та маніпулюють громадською думкою. На її думку, без радикальних кроків Україна не зможе ефективно протистояти цьому впливу, адже традиційні методи регулювання в інформаційній сфері часто виявляються недостатніми.

«Це необхідно зробити, як мені видається. Якщо ми думаємо про завтра, якщо ми думаємо про Україну українську… тут України не буде, якщо ми не почнемо послідовно перекривати канали поширення ворожих наративів і пропаганди», — наголосила вона.

Попри заклики до блокування, настрої суспільства не такі однозначні. Згідно з дослідженням Internews, у 2024 році 72% українців використовували Telegram для читання новин, що робить месенджер одним із ключових каналів інформування.

Разом із тим минулорічне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що лише 9% українців підтримують повну заборону Telegram. Натомість близько 54% виступають за часткові обмеження, зокрема блокування окремих каналів, а не всієї платформи.

Дискусії щодо можливості блокування Telegram тривають і на державному рівні. Головне управління розвідки Міноборони України раніше заявляло, що месенджер становить ризики для національної безпеки, тому необхідно шукати рішення, яке б мінімізувало потенційні загрози.

Поки що остаточних рішень немає, однак заява мовної омбудсменки може посилити дискусію навколо майбутнього Telegram в Україні.

Тренд на ферментовані продукти — кефір, кімчі, комбучу, а також на про- та пребіотики — сформував переконання, що запорука здоров’я криється виключно в кишківнику. Однак фахівці все частіше наголошують: фундамент міцного мікробіому починається значно вище, у ротовій порожнині. Саме повсякденні звички щодо догляду за зубами та яснами можуть мати глибший вплив на імунну систему, рівень запальних процесів та ефективність травлення, ніж наймодніші ферментовані продукти.

Ротова порожнина — це складна екосистема, у якій співіснують трильйони мікроорганізмів. Вони беруть участь у першому етапі травлення, взаємодіють зі слизовими оболонками, формують бар’єр від патогенів та впливають на стан усього організму. Бактерії рота не ізольовані: вони легко мігрують у травний тракт, створюючи прямий місток між станом зубів і роботою кишківника. Якщо екосистема ротової порожнини порушена, це може проявлятися не лише у карієсі чи кровоточивості ясен, а й у проблемах з травленням, здуттями, зниженням імунної реактивності чи навіть підвищеним системним запаленням.

Коли обидві системи у рівновазі — рівень запалення в організмі знижується. Але варто одній із них «вийти з ладу», як ланцюгова реакція зачіпає іншу.

Надлишок шкідливих бактерій у роті, зокрема Porphyromonas gingivalis, пов’язаної із захворюваннями ясен, може змінювати баланс мікробів у кишківнику. Це призводить до здуття, кислотного рефлюксу, загострення симптомів СРК і погіршення бар’єрної функції кишкової стінки.

Запалені ясна провокують системне запалення — постійне надходження запальних молекул у кров. Такий стан негативно впливає на серцево-судинну систему, рівень цукру та імунітет, а разом із тим — на нормальну роботу травлення.

Крім того, зубний біль або чутливість ясен змінюють харчові звички: люди обирають м’якшу, більш оброблену їжу та уникають продуктів із клітковиною. А саме клітковина — ключовий фактор здорового мікробіому.

Зв’язок працює і навпаки. Дисбактеріоз, харчова нестерпність, діабет чи хронічне запалення в кишківнику підвищують ризик гінгівіту та пародонтиту. При порушеному кишковому мікробіомі слизові тканини ротової порожнини гірше чинять опір бактеріям, утворюючи «порочне коло»: кишківник — рот — ще більше запалення.

Експерти радять дотримуватися простих, але системних правил:

Чистити зуби двічі на день по 2 хвилини. Це — найефективніший спосіб контролю бактеріального нальоту.Користуватися флосом щодня: саме міжзубні проміжки стають головним джерелом запалення.Пити достатньо води — волога порожнина рота підтримує стабільний мікробіом.Споживати більше клітковини: овочі, бобові, злаки, горіхи.Обмежувати цукор, який живить шкідливі бактерії.Регулярно відвідувати стоматолога.Стежити за рівнем глюкози, оскільки діабет і хвороби ясен тісно пов’язані.

Наш організм — це система, де кожна частина впливає на іншу. І ротова порожнина в цій системі — відправна точка. Доглядаючи за нею щодня, ми не просто зберігаємо здорові зуби, а й зменшуємо системне запалення, стабілізуємо мікробіом, покращуємо травлення та зміцнюємо імунітет.

Гігієна рота — це не дрібна рутина, а перший крок до збалансованого організму.

Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін опинився в епіцентрі гострої суспільної уваги після ухвалення низки звинувачень, що стосуються можливих порушень у сфері протидії відмиванню коштів та контролю над фінансовими потоками. Поширена в соцмережах інформація журналістських розслідувачів і незалежних експертів підкреслила низку факторів, що можуть свідчити про бездіяльність або вибірковий підхід у роботі відомства, яке має забезпечувати прозорість фінансової системи держави та протидіяти незаконним операціям.

Окрему увагу викликали дані про ймовірну причетність Проніна до корупційних схем, що, за словами аналітиків, могли виникати через слабкий нагляд за підконтрольними структурами та ухиляння від належної перевірки сумнівних транзакцій. Коментатори наголошують, що будь-які провали чи затримки у реагуванні Держфінмоніторингу створюють потенційні вікна можливостей для діяльності фінансових посередників, які намагаються «відмити» кошти, походження яких викликає запитання.

FATF, міжнародна група з протидії відмиванню грошей, минулого року попереджала про загрози, пов’язані з російськими схемами обходу санкцій, фінансуванням військових програм та тіньовими транзакціями.

Україна традиційно є активним учасником процесу протидії російським фінансовим потокам і була ініціатором відсторонення РФ від FATF.

Втім, під час пленарного засідання у жовтні 2024 року питання російських схем фактично не було винесене на обговорення.

Філіп Пронін був присутній на зустрічі особисто, однак результати української участі виявилися «нульовими», стверджують автори публікацій. На їхню думку, Україна не наполягла на включенні до порядку денного тем, які напряму стосуються фінансування російської воєнної машини.

У центрі уваги опинилися й сімейні зв’язки голови Держфінмоніторингу.

За даними розслідувачів, дружина Проніна у 2024 році стала співвласницею компанії «Тесоро Менеджмент». Її директорка — Анна Сологуб, яка роками входила до ревізійної комісії підприємства «Рівнеазот», що належить структурі Group DF Дмитра Фірташа.

При цьому в деклараціях Проніна відсутня будь-яка згадка про бізнес-активи його дружини, що також викликає запитання.

Додаткову увагу експертів привернули й інші компанії, які пов’язують із родиною та найближчим оточенням Фірташа, включно з фірмами в Україні та нерухомістю у Франції, що належать дочці олігарха.

Окремо Проніну закидають можливу причетність до розкрадань бюджетних коштів у період, коли він очолював Полтавську ОВА.

Зокрема йдеться про будівництво фортифікаційних споруд, на яких, за даними журналістських розслідувань, було втрачено понад 200 мільйонів гривень.

Ключовим учасником робіт було ТОВ «Енкі Констракшн», яке отримало 16 контрактів на суму близько 372 мільйонів гривень. Експерти вказують на завищені кошториси, фіктивні поставки та підконтрольність компанії окремим посадовцям часів Проніна.

Посадовець у цих провадженнях фігурує не як підозрюваний, але прізвище згадується у зв’язку з організацією робіт, керівництвом і відповідальністю за виконання бюджетних програм.

Окремі експерти також заявляють, що під керівництвом Проніна Держфінмоніторинг нібито неналежно реагує на схеми обготівковування коштів, роботу нелегальних платіжних сервісів, онлайн-казино та інші майданчики, що можуть бути використані для обходу санкцій чи фінансування проросійських структур.

У службі ці звинувачення публічно не коментували.

Після появи інформації у відкритих джерелах лунають заклики до перевірки діяльності Проніна з боку урядових органів та можливого аудитування роботи Держфінмоніторингу у період його керівництва.

У четвер, 20 листопада, колишній керівник Рубіжанської міської військової адміністрації Андрій Юрченко залишив слідчий ізолятор під заставу. Він є фігурантом резонансної справи щодо можливих зловживань під час закупівлі систем радіоелектронної боротьби та безпілотних літальних апаратів для потреб українських військових. Про це повідомив адвокат Юрченка Олександр Тананакін, уточнивши, що суд вирішив зменшити розмір застави, врахувавши тривалий час перебування під вартою та первинно встановлену суму у 6 мільйонів гривень, яку захисник назвав непомірною. Після перегляду розмір застави зменшили до 2 мільйонів гривень.

Справу Юрченка активно висвітлюють у медіа через потенційний масштаб корупційних схем у сфері оборонних закупівель, що викликає особливу увагу суспільства в умовах війни. Експерти відзначають, що подібні інциденти підкреслюють нагальну потребу у прозорих механізмах контролю за державними замовленнями, особливо у критично важливих галузях, пов’язаних із безпекою та обороною країни.

Раніше об’єднання «Barristers» підтвердило рішення Вищого антикорупційного суду, зазначивши, що запобіжний захід було пом’якшено після надання стороною захисту відповідних аргументів. Саме 2 мільйони гривень були внесені того ж дня, і Юрченка відразу звільнили з-під варти.

Досудове розслідування стосується ймовірного отримання неправомірної вигоди під час закупівель БпЛА та РЕБ. За версією НАБУ та САП, до схеми можуть бути причетні колишній голова Луганської ОВА, чинний народний депутат, командир військової частини та власник компанії-виробника дронів. Захист Юрченка наполягає: його дії не містять складу кримінального правопорушення, а сам він не причетний до інкримінованих злочинів.

21 листопада в українському календарі вирізняється особливою насиченістю змістів і символів. Це дата, яка об’єднує події, що вплинули на формування сучасної України, церковні урочистості, міжнародні ініціативи та народні сезонні спостереження. Упродовж століть цього дня перегукуються давні обряди й новітні значення, створюючи відчуття неперервності української культурної та духовної традиції.

За церковним новоюліанським календарем саме 21 листопада відзначається Введення в храм Пресвятої Богородиці — одне з найшанованіших богородичних свят, яке в народі називають Третьою Пречистою. Його пов’язують із молитвами за добробут родини, внутрішню гармонію, очищення серця та підтримку жінок у їхніх життєвих випробуваннях. У багатьох громадах цей день вважається сприятливим для примирення, благословення дому та подяки за прожитий рік.

Пам’ять про староцерковну традицію також жива: 21 листопада за юліанським календарем відзначали День архангела Михаїла — покровителя військових і захисника небесного воїнства.

У світі сьогодні також відзначається низка важливих дат. Генеральна асамблея ООН святкує Всесвітній день телебачення, наголошуючи на ролі медіа у формуванні якісного та відповідального інформпростору. Своє професійне свято мають рибалки — Всесвітній день риболовлі, який присвячений сталим і гуманним методам лову. Інші міжнародні ініціативи включають День привітань, День боротьби з муковісцидозом, День таблиці множення, День протидії булінгу, День вазектомії та День без музики.

Для українців 21 листопада має ще одну особливу вагу — це День Гідності та Свободи, встановлений на знак початку Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. У цей день вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні та згадують історичний шлях, яким українці довели вірність ідеалам демократії й свободи.

У народних уявленнях дата 21 листопада вважалася рубежем між осінню та зимою. Погодні прикмети цього дня традиційно пов’язували з майбутніми морозами та поведінкою природи. Вірували, що туман віщує відлигу, а дощ обіцяє коротку непогожу весну. Третю Пречисту вважали сприятливою для укладання угод, торгівлі та фінансових справ.

Водночас існували й певні заборони. Як і в інші великі церковні свята, не рекомендувалося сваритися, виконувати важку роботу, займатися пранням, прибиранням чи вживати алкоголь. Не радили давати гроші в борг, щоб не накликати фінансові втрати. Уникати варто також поспіху та необдуманих рішень.

У холодну пору року багато людей відчувають, що апетит помітно зростає, а бажання з’їсти щось тепле, ситне й калорійне стає майже невідворотним. Фахівці зазначають, що це не примха чи слабкість, а природний механізм, який активується у відповідь на зниження температури. Коли надворі холоднішає, організм витрачає більше енергії на підтримання оптимальної внутрішньої температури, а це автоматично підсилює потребу в додатковому “паливі”.

Психологічні чинники також відіграють значну роль. Короткий світловий день, відчуття втоми, зменшення активності та дефіцит сонячного світла запускають механізми сезонної туги. У такі моменти організм прагне швидких джерел дофаміну, які найчастіше пов’язані з калорійною їжею — солодощами, випічкою, жирними стравами. Створення “комфорту через їжу” стає одним із найпоширеніших сценаріїв поведінки в зимовий період.

Лікарка Крістал Віллі пояснює, що за холодної погоди організм інстинктивно прагне отримати більше енергії, аби компенсувати втрати тепла. Це проявляється як бажання висококалорійних страв — пасти з сиром, вершкових супів, випічки, гарячого шоколаду. Такі продукти містять цукри та жири, які швидко перетворюються на енергію та тепло.

Ще один фактор — зменшення кількості сонячного світла. У темні зимові місяці знижується рівень серотоніну та дофаміну — нейромедіаторів, що впливають на настрій. Оскільки вуглеводи здатні тимчасово підвищувати рівень серотоніну, багато людей починають відчувати сильну тягу до хліба, макаронів або шоколаду.

Також на апетит впливають гормональні зміни. Взимку часто збільшується рівень греліну, який відповідає за відчуття голоду, а рівень лептину — гормону ситості — може знижуватися через меншу фізичну активність або порушення сну. У результаті людина може відчувати менше задоволення після звичайної порції їжі й несвідомо збільшувати обсяг спожитого.

Фахівці радять звертати увагу на сезонні тригери й контролювати апетит усвідомлено: підтримувати режим харчування, додавати більше білків і клітковини, не забувати про рух та шукати здорові джерела тепла й комфорту.

Антикорупційні розслідування останніх років висвітлили цілу низку резонансних справ, у яких фігурантами стали уродженці Харкова — від колишніх міністрів і чинних народних депутатів до керівників державних підприємств та впливових діячів енергетичного сектору. Найгучнішим ім’ям у цьому ряді стала масштабна операція НАБУ під кодовою назвою «Мідас», яка продемонструвала, наскільки глибоко корупція може проникати в систему розподілу державних фінансів.

У рамках цієї операції детективи викрили схему, що діяла роками й завдавала державному бюджету багатомільйонних збитків. До неї були залучені посадовці, відповідальні за управління стратегічними ресурсами, а також особи, які мали суттєвий вплив на ухвалення ключових фінансових рішень. Саме вихідці з Харкова опинилися серед тих, кого підозрюють у координації частини незаконних операцій, зокрема у просуванні вигідних контрактів, маніпуляціях з цінами та використанні службового становища для отримання неправомірних вигод.

Розслідувач Юрій Ніколов наголошує: Чернишов був не організатором схеми, а посередником і “касиром”, який перевозив готівку та купував елітну нерухомість у Козині для учасників оборудок. На плівках НАБУ фігурує під псевдо “Че Гевара”.

Після того, як розслідування набрало обертів, Чернишов разом із родиною виїхав за кордон, але, за даними журналістів, Зеленський особисто змусив його повернутися, щоб не погіршувати власний політичний імідж. Станом на листопад 2025 року Чернишов не має запобіжного заходу, але судові рішення очікуються найближчим часом. Слідство задокументувало передачу йому хабарів у розмірі понад 1,2 млн доларів.

Його дружина, кума першої леді Олена Зеленської, офіційно не є фігуранткою справи, однак у ЗМІ повідомлялося про обшуки на її робочому місці.

Ще один харків’янин, який опинився в центрі корупційного скандалу, — колишній ректор Харківського державного біотехнологічного університету та народний депутат Андрій Одарченко. Він був членом Комітету з питань антикорупційної політики, але сам став фігурантом гучної справи.

НАБУ затримало його у листопаді 2023 року під час передачі хабаря в еквіваленті 50 тис. доларів у криптовалюті тодішньому очільнику Держагентства відновлення Мустафі Найєму. Мета — отримати гроші на ремонт об’єктів університету з фонду ліквідації наслідків агресії.

Незважаючи на заставу в 15 млн грн, Одарченко втік із країни, вирушивши через Румунію до Угорщини. Вищий антикорупційний суд засудив його до 8 років ув’язнення, але заочно — фактично покарання він уникнув.

Ексзаступник голови Харківської облради, колишній регіонал та помічник Віталія Хомутинника Володимир Скоробагач — ще один яскравий представник “харківського списку”. Слідство вважає, що він організував злочинну групу для розкрадання електроенергії державної компанії “Укренерго” на суму понад 58 млн грн.

За версією НАБУ, електроенергія незаконно отримувалась без оплати, а далі кошти від її продажу легалізували через фіктивні підприємства. Шкода державі оцінюється у десятки мільйонів гривень, а злочин стався під час масованих російських обстрілів, коли енергосистема переживала критичний дефіцит.

Скоробагач вчасно залишив Україну та нині живе у Франції, звідки заявляє про “готовність співпрацювати зі слідством”. Справа перебуває в суді.

Окрім ключових персон, у розслідуваннях НАБУ та САП фігурують і інші уродженці Харкова:

• Сергій Волик, перший заступник гендиректора “Харківських тепломереж”, підозрюється у розкраданні коштів, виділених на відновлення після обстрілів. • Колишній керівник “Харківобленерго” Костянтин Логвиненко підозрюється у привласненні понад 12,5 млн грн та спробі заволодіння ще 120 млн грн. Разом з ним у справі проходить родич Тимура Міндіча — Леонід Міндіч. • Андрій Руденко, ексзаступник мера Терехова, заарештований у справі щодо розкрадання 5,4 млн грн на будівництві фортифікацій.

Антикорупційні розслідування, пов’язані з уродженцями Харкова, демонструють масштаб системних зловживань, що роками підточували державні ресурси. Поки тривають судові процеси, значна частина фігурантів встигає втекти з країни, що оголює ще одну проблему — недосконалу систему контролю та відповідальності.

Гучні справи можуть тягнутися роками, але саме вони визначатимуть, чи здатна країна очистити владу від корупційного впливу, який десятиліттями формувався у найвищих кабінетах.

Україна внесла важливі зміни до одного з ключових пунктів проєкту так званого «мирного плану», який останніми днями активно обговорюють у західних медіа. За даними The Wall Street Journal, що посилається на високопоставленого представника США, у початковій редакції документа містилася вимога здійснювати всебічну перевірку всієї міжнародної допомоги, яка надходить Україні. Такий механізм, на думку аналітиків, мав би на меті посилити контроль над фінансовими потоками та мінімізувати ризики корупційних зловживань у період масштабної підтримки з боку партнерів.

У новій версії проєкту цей пункт повністю зник. Натомість з’явилося положення про запровадження «повної амністії» для всіх сторін, які беруть участь у процесі врегулювання. Подібна зміна викликала жваві дискусії серед експертного середовища, адже питання амністії традиційно є одним із найскладніших в контексті врегулювання конфліктів. Спостерігачі зауважують, що запровадження такого підходу може стати політичним інструментом для зниження напруги, однак водночас породжує запитання щодо справедливості та відповідальності за вчинені злочини.

Американські посадовці, за даними WSJ, зазначають, що умови проєктованої угоди ще потребують остаточного узгодження з Києвом. Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що Рустем Умеров, секретар Ради національної безпеки і оборони України, позитивно оцінив “більшу частину плану” під час останніх переговорів.

Видання також зазначає, що європейські лідери працюють над власною зустрічною пропозицією щодо завершення війни. За словами дипломатів, ЄС прагне сформувати альтернативний документ, який, на їхню думку, буде більш вигідним для Києва. Європейську позицію намагаються донести Україні, але офіційний Київ поки що не взяв на себе зобов’язань підтримати нову ініціативу.

У статті підкреслюється, що Європа сподівається завершити роботу над своєю пропозицією “у найближчі дні”.