ІНСАЙДИ:

Україна готується до різкої зміни геополітичної ситуації через можливі дії Трампа

В Офісі президента України побоюються різких змін у міжнародній ситуації на тлі можливих дій Дональда Трампа, зокрема навколо Гренландії, які можуть кардинально вплинути на глобальні геополітичні розклади. Про це повідомляють джерела, близькі до Банкової. За інформацією співрозмовників, в ОП добре усвідомлюють, що будь-яка масштабна зовнішньополітична операція з боку США може відволікти Вашингтон від українського питання […]

Сергій Кислиця сприяє поверненню Дмитра Кулеби до влади

За інформацією джерел видання 360ua.news, фактичне “повернення екс-міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до влади” відбувається за сприяння нового першого заступника керівника ОП Сергія Кислиці. За інформацією джерела, Дмитро Кулеба повертається у велику політику за протекції Сергія Кислиці, з яким у нього “чудові стосунки”. Також, за інформацією джерела, “наразі в українському дипломатичному середовищі Кислиці і Кулебі […]

Стало відомо, чому Буданов не займається інформаційною політикою

Наші джерела повідомляють, що після зміни конфігурації влади Андрій Єрмак повністю зосередився на підготовці виборчої кампанії президента Володимира Зеленського. Йдеться про окрему політичну вертикаль, яка працює поза межами Офісу президента. Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюється нинішній розподіл повноважень у владі. Кирилу Буданову, який очолює Офіс президента, передано переговорний трек. При цьому його роль у […]

Як українці отримають по 1000 гривень через “Дію”: деталі виплати

Ключові елементи військового обліку:

Перший заступник міністра економіки України Олексій Соболев заявив, що українці отримають по 1000 гривень на людину незалежно від віку та соціального статусу. Ці кошти можна буде використати протягом зимових місяців – грудня, січня та лютого.

Гроші надійдуть на віртуальну картку “Національного кешбеку”, яку можна відкрити через додаток “Дія”. Соболев уточнив, що кошти будуть “марковані”, тобто існує обмежений перелік напрямків, на які їх можна буде витратити.

Крім того, українці матимуть можливість задонатити частину отриманих грошей на підтримку Збройних Сил України.

Не пропустіть

8 січня в традиціях і пам’яті: поєднання народних звичаїв, церковних дат і науки

8 січня здавна займало особливе місце в українському народному календарі, поєднуючи в собі родинні, духовні та світоглядні сенси. У цей день у селах і містечках вшановували повитух — жінок, які допомагали з’явитися на світ новому життю. Їх поважали як хранительок роду, досвіду й жіночої мудрості, а подяка їм вважалася доброю справою, що приносить благословення родині.

Народні звичаї 8 січня були тісно пов’язані з темами народження, продовження роду та сімейної злагоди. Молоді матері навідувалися до повитух із гостинцями, дякували за допомогу та просили доброго здоров’я для дітей. Вважалося, що щирі слова й добрі наміри цього дня мають особливу силу, а сварки та образи можуть надовго порушити гармонію в домі.

Частина вірян залишається на старому церковному календарі, за яким цього дня відзначають Собор Пресвятої Богородиці. У зв’язку з цим прийнято звертатися з молитвами до Діви Марії, просячи про поповнення в родині, здоров’я дітей, легку вагітність і пологи.

На міжнародному рівні 9 січня відзначають Міжнародний день обертання Землі. Саме цього дня 1851 року французький фізик Леон Фуко вперше публічно продемонстрував свій знаменитий маятник, який наочно довів обертання Землі навколо власної осі. Хоча вчені й раніше знали про це, експеримент Фуко став проривом і поштовхом до подальших наукових досліджень.

Також у світі сьогодні неофіційно відзначають День набору тексту, День заразного сміху, День турботи про шкіру, День цукерок тоффі, День спостереження за чоловіками та День лабрадора-ретривера.

Офіційних державних свят 8 січня в Україні немає — це звичайний робочий день. Водночас дата пов’язана з іменами відомих українців. Серед них мовознавець Степан Смаль-Стоцький, письменник Степан Васильченко, театральний режисер Юра Гнат, поет Василь Симоненко та музикант Ярослав Джусь.

У народній традиції 8 січня відоме як День повитух, або Бабині каші. Цього дня було прийнято вітати акушерок, пригощати їх кашею, пирогами та іншими домашніми стравами. Також у гості запрошували кума й куму. Вірили, що щедре частування та пошана до повитух принесуть дітям щастя й здоров’я.

Наші предки уважно спостерігали за природою, адже прикмети допомагали передбачати погоду:

якщо вогонь у печі погано розгоряється — січень буде теплим і вологим;

ясне небо віщує снігопад;

товстий лід на річках означає пізню весну;

ранкове пищання синиць — до нічних заморозків.

За народними віруваннями, 8 січня не варто лінуватися чи порушувати обіцянки — це може накликати неприємності. Також під забороною скарги на життя, зневіра та осуд інших. Вважалося поганою прикметою приходити цього дня в гості з порожніми руками — це могло призвести до бідності.

Корупційна схема у лісовому господарстві: підозра колишньому керівнику Південного міжрегіонального управління

Екологічна прокуратура Одеської області висунула підозру колишньому керівнику Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства за вимагання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. За даними слідства, посадовець організував корупційну схему, спрямовану на отримання значної суми грошей за сприяння у наданні мисливських угідь для приватних організацій.

Суть інкримінованих дій полягає у тому, що підозрюваний, використовуючи свою службову позицію, підбурював керівника однієї з місцевих мисливських організацій передати йому 25 тисяч доларів США. В обмін на ці кошти колишній чиновник обіцяв вирішити питання щодо надання в користування 13 тисяч гектарів мисливських угідь, розташованих у одному з районів Одеської області. Така діяльність мала на меті забезпечити незаконне розширення сфери впливу і економічної вигоди для групи осіб, а також порушення законодавства, яке регулює користування природними ресурсами та територіями.

Після передачі землі члени організації могли б безперешкодно полювати на цих угіддях. Чиновник пояснював розмір хабаря складністю погодження процесу та заявляв, що частину коштів необхідно передати «знайомим» із керівництва Держлісагентства та ДП «Ліси України».

Правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми й інших посадових осіб. Журналісти зазначають, що ймовірно йдеться про Олега Ткача, який раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців за отримання хабаря.

Розслідування триває під контролем екологічної прокуратури Одещини.

Майнові питання та минуле на митниці: чому кандидат на посаду голови митної служби опинився під пильною увагою

Кандидат на посаду керівника митної служби Даніїл Меньшиков став фігурою активного суспільного обговорення через низку запитань, що виникли щодо його статків і професійної біографії. Предметом інтересу стали як джерела формування майна посадовця, так і обставини його роботи на попередніх державних посадах, які викликають сумніви у частини експертного середовища та громадськості.

У минулому Меньшиков очолював Львівську митницю — один із ключових підрозділів митної системи країни, що має значний вплив на рух товарів через кордон. Саме період його керівництва став підставою для подальших перевірок з боку правоохоронних органів. У 2022 році в межах кримінального провадження відбулися обшуки за місцем його проживання. Слідчі дії були пов’язані з розслідуванням можливого незаконного ввезення на територію України понад шістдесяти транспортних засобів без сплати обов’язкових митних платежів.

Окрему увагу викликають результати повної перевірки декларації Меньшикова за 2022 рік. Перевірка встановила факти недекларування значного обсягу нерухомого майна. Йдеться про чотири житлові будинки в Києві загальною площею майже 1200 квадратних метрів. Орієнтовна вартість цієї нерухомості перевищує 13 мільйонів гривень.

Зазначені об’єкти оформлені на співмешканку Меньшикова, яка є донькою відомого бізнесмена та співвласницею групи компаній, що працюють у сфері будівництва та операцій з нерухомістю. Водночас у декларації посадовця ця нерухомість не була відображена.

Крім того, перевірка виявила суттєві розбіжності між офіційними доходами співмешканки кандидата та задекларованими заощадженнями. За наявними даними, за період з 1998 по 2022 рік її сукупний офіційний дохід становив понад 42 мільйони гривень. Із цієї суми близько 25 мільйонів було витрачено на придбання нерухомості.

Попри це, обсяг заощаджень, зазначених у документах, становить майже 63 мільйони гривень, що на понад 46 мільйонів перевищує фінансово обґрунтований рівень накопичень з урахуванням задекларованих доходів і витрат.

Поєднання обшуків у справі про митні схеми, недекларування елітної нерухомості та невідповідності заощаджень офіційним доходам ставить під сумнів прозорість фінансового стану кандидата. Саме ці обставини, на думку аналітиків, потребують ретельної оцінки з боку конкурсної комісії перед ухваленням будь-яких кадрових рішень.

Переговори без результату: чому завершення війни залишається недосяжним

Незважаючи на пожвавлення дипломатичної активності та збільшення кількості міжнародних контактів, перспектива завершення повномасштабної війни Росії проти України й надалі виглядає віддаленою. Таку оцінку озвучила директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у своїй колонці для британського видання The Guardian. Вона наголосила, що зовнішня динаміка переговорів не призвела до реальних змін на полі бою чи в політичних позиціях сторін.

За словами експертки, регулярні консультації між Україною, США та європейськими союзниками, а також поодинокі контакти між Вашингтоном і Москвою створюють ілюзію поступу, однак не зачіпають ключових проблем. Передусім ідеться про відсутність стійкого припинення вогню, чітких і зрозумілих безпекових гарантій та політичної волі Росії до завершення агресії. Кремль, як зазначає Сассе, продовжує діяти у логіці затягування конфлікту, намагаючись використати час у власних інтересах.

Кульмінацією дипломатичних зусиль останніх тижнів стала зустріч у Парижі, де 35 держав об’єдналися в так звану “коаліцію охочих”. Вони обговорювали можливі гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. До процесу були залучені США, ключові європейські столиці та ширше коло партнерів Києва.

Однак, як зазначає Сассе, реальних зрушень ці переговори не принесли. Формальні мирні перемовини не стартували, а навіть режим припинення вогню не був погоджений. При цьому лише Україна, за її оцінкою, публічно демонструє готовність до компромісів, тоді як Росія зберігає жорстку позицію.

На тлі дипломатичних ініціатив Москва, навпаки, посилила ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Авторка вважає, що це є частиною свідомої стратегії тиску на цивільне населення в зимовий період, покликаної підірвати стійкість країни як фізично, так і психологічно.

Підсумкова Паризька декларація, за оцінкою Сассе, має радше символічний характер. Вона передбачає участь коаліції у механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США, подальшу військову підтримку України, створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом, зобов’язання реагувати у разі порушення домовленостей Росією та довгострокову оборонну співпрацю з Києвом. Проте жоден із цих пунктів поки не має чітких механізмів реалізації.

Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню як запобіжник у разі його порушення. Водночас залишається невизначеним, які саме дії Росії вважатимуться порушенням і якою буде відповідь Заходу.

Додатковим сигналом стала заява нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військових у механізмі гарантій безпеки. Втім, він уточнив, що йдеться лише про можливе розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згоди Бундестагу.

Ключовою проблемою, за словами Сассе, залишається позиція Кремля. Володимир Путін, на її думку, не зацікавлений у справжніх переговорах і вважає, що час працює на нього. Його впевненість лише зміцнюється на тлі прямих контактів із Дональдом Трампом та підходу нової американської адміністрації, орієнтованої на короткострокові угоди.

Термін “коаліція охочих”, який викликає суперечливі історичні асоціації, у цьому випадку відображає нову реальність міжнародної політики — формування ситуативних альянсів поза традиційними інституціями. Саме результат війни в Україні, за словами авторки, стане ключовим тестом для цього нового світового порядку.

Службова недбалість у лісовій галузі Закарпаття: справа про масштабні незаконні вирубки дійшла до суду

У Закарпатській області правоохоронні органи завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальні акти стосовно двох майстрів лісу Полянського лісництва. Їх підозрюють у службовій недбалості, наслідком якої стали значні незаконні вирубки лісу на території Мукачівського району. Про направлення справи до суду поінформувала обласна прокуратура.

Слідство встановило, що посадові особи, відповідальні за охорону та збереження лісових ресурсів, не виконували свої службові обов’язки належним чином. Зокрема, вони не забезпечили ефективний контроль за ввіреними їм лісовими ділянками, що створило умови для тривалого та безперешкодного знищення дерев. Незаконні рубки та пошкодження насаджень відбувалися систематично, без належного реагування з боку відповідальних працівників.

Зокрема, 36-річний майстер лісу, який відповідав за охорону кількох кварталів, фактично не здійснював перевірок і контролю. На ввіреній йому території правоохоронці зафіксували близько 50 незаконно зрубаних і пошкоджених дерев. Загальну суму збитків оцінили приблизно у 530 тисяч гривень.

Інший майстер лісу цього ж лісництва не перевіряв законність проведення рубок у сусідніх кварталах. Через таку бездіяльність незаконна заготівля деревини тривала, а шкода, завдана державі, сягнула майже 450 тисяч гривень.

Обом фігурантам інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки, за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за неналежне виконання службових обов’язків, яке призвело до істотних збитків.

Досудове розслідування у цих провадженнях здійснювали слідчі територіального управління ДБР у Львові. Процесуальне керівництво забезпечувала Спеціалізована екологічна прокуратура Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід проводили підрозділи СБУ та управління стратегічних розслідувань за участі Департаменту внутрішньої безпеки державного підприємства «Ліси України».

Справи розглядатимуться судами, які дадуть оцінку діям посадовців та визначать їхню відповідальність за завдані збитки.

Зимова непогода в Україні: від морозу і снігопадів на заході до дощів на півдні

8 січня Україну очікує складна та контрастна зимова погода. Синоптики попереджають про інтенсивні опади майже по всій території країни, однак умови значно різнитимуться залежно від регіону. На заході утримуватиметься стійкий мороз, а снігопади будуть рясними та тривалими, що може ускладнити рух на дорогах і створити додаткові навантаження на комунальні служби.

У північних областях та частині центральних регіонів очікується поєднання мокрого снігу та дощу, що створює небезпеку ожеледиці на вулицях і автошляхах. Такі умови потребують обережності водіїв і пішоходів, а також посиленої роботи служб, які відповідають за розчищення доріг і обробку тротуарів проти ковзання.

У Києві протягом дня буде похмуро. Вночі температура опуститься до -4°, вдень потеплішає до +2°. Очікується сильний мокрий сніг із дощем.

У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Чернівцях та Ужгороді прогнозують похмуру погоду та сильні снігопади. Нічні температури коливатимуться в межах -10°…-11°, удень — від -4° до -2°.

У Вінниці та Житомирі також буде похмуро зі сильним снігом. Температура вночі знизиться до -6°…-8°, вдень — до -2°…-3°.

У Чернігові, Сумах і Черкасах очікується мокрий сніг із дощем. Температура повітря коливатиметься від -3° вночі до +3°…+4° удень.

У центральних і південних областях переважатиме дощова погода. У Кропивницькому вдень потеплішає до +10°, у Полтаві — до +7°. В Одесі, Миколаєві, Херсоні, Запоріжжі та Дніпрі синоптики прогнозують похмуро та дощі, температура вдень сягатиме +11°…+12°.

У Харкові, Краматорську та Сєвєродонецьку також очікуються дощі за температури від +7° до +9° удень.

У Сімферополі прогнозують дощ і найвищі показники температури — від +5° вночі до +13° удень.

Синоптики попереджають, що через поєднання опадів і температурних коливань на дорогах можливе утворення ожеледиці, тож водіям і пішоходам варто бути особливо уважними.

Тарас Цимбалюк відверто про “Холостяк 14”: сумніви, вибір і відсутність глибоких почуттів

Головний герой чотирнадцятого сезону шоу «Холостяк», актор Тарас Цимбалюк, уперше публічно прокоментував свій досвід участі в проєкті після фіналу та постшоу. Інтерв’ю, оприлюднене 4 січня на YouTube-каналі Okay Eva, стало для глядачів несподівано щирим і дало змогу по-новому поглянути на перебіг подій у реаліті.

За словами Цимбалюка, процес вибору переможниці не був виключно інтуїтивним або емоційним. Актор визнав, що обговорював свої рішення з продюсерами шоу, адже формат проєкту передбачає не лише особисті переживання, а й чітку телевізійну логіку. На фінальному етапі, коли в боротьбі залишилися Ірина Пономаренко, Анастасія Половинкіна та Надін Головчук, він не відчував принципової різниці між учасницями в контексті подальшого розвитку подій.

Цимбалюк додав, що з переможницею Надін Головчук вони спілкувалися на проєкті загалом близько 15 годин, а після зйомок лише переписувалися в соцмережах. Потім актор написав їй, що немає сенсу продовжувати спілкування.

Щодо Анастасії Половинкіної, яка під час шоу відчувала до нього почуття, Цимбалюк зазначив, що після проєкту перепросив у неї.

Актор також підкреслив, що йшов на проєкт, аби розвивати українське телебачення, а за кожен знімальний день отримував гонорар, порівнянний із зйомками у повнометражному кіно. Він додав, що телеканал СТБ не врахував його побажання щодо учасниць, і деякі дівчата йому були нецікаві.

На постшоу стало відомо, що Цимбалюк та Надін Головчук не підтримують романтичних стосунків після завершення шоу. Переможниця заявила, що емоційно виснажена після проєкту.

Подарунок після ДТП і дорога покупка: що викликало запитання до посадовця Держмитслужби

Начальник управління внутрішнього контролю Державної митної служби України Олександр Сапсай опинився в центрі суспільної уваги після подій, що розгорнулися у травні 2025 року. 11 травня він став учасником дорожньо-транспортної пригоди поблизу Львова, керуючи власним автомобілем Skoda Octavia. Інцидент не залишився поза увагою громадськості, однак подальший розвиток подій викликав значно більше запитань, ніж сама аварія.

Вже через кілька днів після ДТП, 19 травня, мати посадовця оформила на нього грошовий подарунок у розмірі 1,43 мільйона гривень. А ще за два дні, 21 травня, Олександр Сапсай придбав новий автомобіль Volkswagen Passat, вартість якого становила майже 2 мільйони гривень. Така оперативність у фінансових рішеннях стала предметом обговорення в соціальних мережах і серед антикорупційних активістів.

Як повідомляють джерела, працівники Управління стратегічних розслідувань та НАЗК нібито розпочали перевірку джерел походження грошей у матері митника. Більш того, нібито навіть підготували проєкт протоколу про корупційне правопорушення, але він зник у невідомий спосіб.

Наприкінці року Сапсай продав своє розбите авто за 680 тисяч гривень, що знову привернуло увагу громадськості до фінансових операцій посадовця.

Ситуація викликає запитання щодо прозорості походження коштів та дотримання антикорупційного законодавства в діях високопоставленого митника.

Сімейне життя Володимира Остапчука: батьківство, побут і фінансова рівновага

Дружина відомого українського телеведучого Володимира Остапчука Катерина відверто розповіла про те, як у їхній родині вибудувані стосунки, побут і фінансові питання. Спілкуючись із підписницями в Instagram, вона поділилася деталями повсякденного життя та власним баченням ролі кожного з подружжя у сім’ї.

За словами Катерини, Володимир є не лише основним фінансовим опертям родини, а й активно залучений до домашніх справ. Він без зайвих прохань бере участь у побуті, допомагає з організацією повсякденних процесів і значну частину часу проводить із сином. Блогерка наголосила, що її чоловік — уважний і відповідальний батько, який не уникає жодних обов’язків, пов’язаних із доглядом за дитиною.

Катерина зізналася, що рішення працювати і заробляти — це її власна ініціатива. Вона пояснила, що хоче відчувати свій внесок у родину, адже чоловік не тільки заробляє гроші, а й бере на себе значну частину хатніх справ і догляду за дитиною.

Водночас блогерка зазначила, що її витрати на родину становлять не більше ніж близько 20 відсотків сімейного бюджету. Зокрема, вона оплачує послуги свого водія, але автомобіль Range Rover, яким користується, подарував їй чоловік.

Катерина також поділилася власним поглядом на фінансові відносини у парі. На її думку, жінки самі мають вирішувати, чи прийнятна для них модель, коли подружжя ділить бюджет порівну, і це не є показником рівня кохання.

Вона додала, що якщо чоловік має невелику зарплату, але від нього очікують повного фінансового забезпечення, це може свідчити не про кохання, а про завищені очікування.

Міжнародний розшук на кордоні: польські прикордонники зупинили викрадений екскаватор і Lexus

На польсько-українському кордоні правоохоронні органи виявили одразу два транспортні засоби, що перебували в міжнародному розшуку. Йдеться про викрадений у Польщі екскаватор, а також легковий автомобіль марки Lexus, який розшукували правоохоронні служби Іспанії. Обидва випадки стали результатом перевірок, проведених під час перетину кордону, і вкотре підтвердили ефективність міжнародної співпраці у боротьбі з транскордонною злочинністю.

Як повідомили польські прикордонники, 9 січня на пункті пропуску «Корчова – Краківець» під час спроби виїзду з Польщі було зупинено вантажівку з напівпричепом. За кермом перебував 35-річний громадянин України. Під час огляду з’ясувалося, що транспортний засіб перевозив кілька одиниць будівельної техніки, серед яких був екскаватор, внесений до бази даних як викрадений на території Польщі.

Під час перевірки законності походження одного з екскаваторів з’ясувалося, що машина перебуває в розшуку польською владою. За даними правоохоронців, екскаватор вартістю близько 160 тисяч злотих був викрадений на території Польщі понад дев’ять років тому. Техніку вилучили, а водія допитали в межах слідчих дій. Розслідування триває.

Крім того, ще один випадок викриття викраденого транспорту стався 8 січня у Дембіці. Співробітники прикордонної служби в Медиці спільно з місцевою поліцією під час перевірки автомобіля Lexus RX 450h виявили ознаки підробки ідентифікаційних номерів.

Після встановлення фактичного реєстраційного номера з’ясувалося, що автомобіль, орієнтовною вартістю близько 100 тисяч злотих, був втрачений на території Іспанії та перебуває в розшуку іспанських правоохоронних органів. Авто вилучили, обставини його переміщення та походження з’ясовуються.

Польські правоохоронці зазначають, що контроль за викраденими транспортними засобами на кордоні залишається одним із пріоритетних напрямів роботи, зокрема в межах міжнародної співпраці.

Ліквідований суд — чинні витрати: держава продовжує платити мільйони колишнім суддям ОАСК

Після ліквідації Окружного адміністративного суду Києва український державний бюджет уже витратив близько 157 мільйонів гривень на виплати його суддям. Хоча суд формально припинив існування ще у грудні 2022 року, фінансові зобов’язання перед його колишніми працівниками залишаються чинними й надалі лягають тягарем на платників податків.

Основна частина витрат пов’язана з виплатами суддівської винагороди, компенсацій та інших передбачених законом нарахувань. Фактично йдеться про ситуацію, коли структура, що більше не здійснює правосуддя і не має жодних функцій, продовжує коштувати державі десятки мільйонів гривень щороку. Це викликає гострі дискусії у суспільстві, особливо на тлі воєнних витрат і дефіциту бюджету.

Переломним моментом стали так звані “плівки Вовка”, оприлюднені НАБУ. З них стало відомо, як тодішній голова суду Павло Вовк та його оточення координували рішення, тиснули на суддівські органи та намагалися взяти під контроль систему суддівського врядування. Остаточною краплею стало викриття брата Вовка на отриманні хабаря у 100 тисяч доларів для передачі суддям ОАСК.

Попри ліквідацію суду, більшість його суддів зберегли статус і продовжують отримувати винагороду. Павла Вовка звільнили лише у 2025 році, однак він оскаржує це рішення у Верховному Суді й має шанси на поновлення. Понад 40 інших суддів ОАСК досі перебувають у системі: частина з них очікує вигідного моменту для повернення, інші — готуються до почесної відставки з довічними виплатами.

Матеріали “плівок Вовка” стали основою щонайменше двох кримінальних проваджень. Перше, ключове, слухається у Вищому антикорупційному суді й стосується створення злочинної організації для впливу на державні рішення. Його розгляд затягується роками через системні відводи, заміни адвокатів та неявки сторони захисту. Друге провадження, щодо блокування роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, фактично не має перспектив через сплив строків давності.

Паралельно буксують і дисциплінарні механізми. За два роки Вища рада правосуддя остаточно звільнила лише трьох суддів ОАСК. Частина справ зависла через відсутність кворуму, інші — навіть не були відкриті. Кваліфікаційне оцінювання також масово саботується: судді роками не з’являються на іспити, використовуючи формальні підстави.

Додаткову загрозу створює Верховний Суд. Якщо він стане на бік Павла Вовка та визнає незаконним використання матеріалів негласних слідчих дій у дисциплінарних справах, це може призвести до повернення мантій не лише йому, а й десяткам інших недоброчесних суддів, фактично нівелювавши спроби очищення системи.

На цьому тлі держава готується створити нові спеціалізовані адміністративні суди замість ОАСК — це одна з ключових вимог ЄС і МВФ. Відбір суддів до них відбуватиметься за участі міжнародних експертів. Саме від цього процесу залежить, чи стане нова інституція розривом із минулим, чи черговим реваншем старої системи.

Поки ж історія ОАСК триває у вигляді мільйонних виплат, заблокованих справ і ризику повернення одіозних суддів. І лише тиск суспільства та принципова позиція органів суддівського врядування можуть не дозволити цій історії завершитися поразкою реформи.