Як українці отримають по 1000 гривень через “Дію”: деталі виплати

Фонд державного майна України (ФДМУ) продовжує процес приватизації активів компанії "Укрбуд", проте продаж бізнес-центрів вже оголошено, хоча процедура формально ще не завершена. Всі об'єкти мають загальну площу від 4,4 до 14,6 тисяч квадратних метрів, а ціни на них варіюються від 3,5 до 11,7 мільйона доларів. Наразі результати тендеру оскаржуються в суді, що додатково ускладнює ситуацію.

Початково ФДМУ визначив переможця аукціону, але після того, як надійшла службова записка від одного з департаментів, компанія-переможець була дискваліфікована. Це рішення спричинило перегляд результатів, і "Укрбуд" у підсумку дістався іншій фірмі, що, за деякими даними, може бути пов'язана з колишнім керівником компанії. Цей поворот подій викликав додаткові питання серед інвесторів та учасників ринку, які мають інтерес до приватизації об'єктів, пов'язаних із великими забудовниками.

Хоча найуспішніші часи “Укрбуду” вже позаду, до складу компанії входить 10 дочірніх підприємств із балансовою вартістю понад 255 млн грн станом на кінець 2024 року. До активів належать проєктні інститути, навчально-курсові комбінати, об’єкти нерухомості у різних містах, частину яких уже здано в оренду. Загалом приватизація включає 88 будівель та споруд, 17 земельних ділянок у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі.

Переможцем первинного тендеру стала компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс”, яка запропонувала ціну втричі вищу за стартову. Основним конкурентом була компанія “Техно-онлайн”, яку потім дискваліфікували. Після скасування тендеру серед власників “Техно-онлайн” з’явилася компанія “Біларт” зі співвласниками Василем та Євгеном Астіонами – підприємцями з Дніпра, пов’язаними з агробізнесом і фінансами.

Другий співвласник “Техно-онлайн” – 31-річна Марина Айаб, яка почала бізнес у 2024 році та придбала частку у березні 2025-го. В її платіжках фігурують підписи Максита Тарковського, партнера Наталі Микитась, дружини Максима Микитася, колишнього власника “Укрбуду”. Через це у ЗМІ Айаб називають підставною особою, а ФДМУ і судові процеси поки що не визначили остаточного переможця.

Ситуація залишається непевною: компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс” подала позов до Господарського суду Києва з вимогою визнати їх переможцем, що може ще змінити результати приватизації.

Поки для багатьох українців поїздка в засніжені Карпати залишається лише планом на майбутнє, Оля Полякова вже встигла зануритися в атмосферу справжнього зимового відпочинку разом із близькими. Співачка обрала Буковель як місце для сімейної подорожі та вирішила на власному прикладі продемонструвати, що українські курорти здатні не просто конкурувати з відомими закордонними напрямками, а й дивувати рівнем сервісу та комфорту.

Особливим гостем у цій мандрівці став американський зять артистки — Еден. Для нього поїздка в Карпати стала нагодою побачити інший бік України: сучасний, гостинний і водночас автентичний. Родина зупинилася в елітній віллі з панорамними краєвидами на гори, де передбачено все для безтурботного відновлення сил — від затишних інтер’єрів до басейну просто неба, який особливо ефектно виглядає серед зимового пейзажу.

Під час спілкування Полякова зізналася, що щиро захоплена тим, як розвивається український туризм. За її словами, сьогодні вже немає потреби шукати розкіш за кордоном, адже все необхідне для якісного відпочинку можна знайти в Україні.

Співачка зазначила, що в Буковелі з’явилися вілли та сервіси, які нічим не поступаються іноземним курортам. Вона додала, що за умови миру українські курорти могли б стати повноцінною альтернативою будь-якому європейському напрямку.

Прямий ефір не обійшовся без провокаційних запитань. Деякі глядачі поцікавилися, звідки у співачки кошти на такий люксовий відпочинок під час війни. У відповідь Полякова наголосила, що багато працює і чесно заробляє на своє життя сама. Вона визнала, що доходи під час війни зменшилися, однак це не змінює того факту, що її добробут — результат власної праці.

Артистка підкреслила, що пишається можливістю заробляти чесно та підтримувати українську економіку, відпочиваючи саме в Карпатах. Схоже, що американський зять залишився під великим враженням від української гостинності, рівня сервісу та краси гірських пейзажів.

У Білому домі керівника української розвідки Кирила Буданова сприймають як більш прагматичну та розсудливу фігуру у питаннях мирних переговорів, ніж керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Американське видання Washington Post із посиланням на колишнього високопосадовця адміністрації Дональда Трампа, який займався питаннями Росії та України, відзначає, що Буданов відігравав важливу, хоч і непомітну роль у дипломатичних контактах на початку 2025 року. За словами ексчиновника, український розвідник умів поєднувати жорсткість позицій із вмінням знаходити компроміси, що робило його ключовим учасником переговорного процесу.

Попри публічний образ рішучого силовика, Буданов у закулісних комунікаціях демонстрував здатність глибоко аналізувати ситуацію, оцінювати ризики та пропонувати практичні шляхи досягнення домовленостей. Його участь у підготовці та координації зустрічей із представниками США та інших міжнародних партнерів дозволяла забезпечити більш структуроване і обґрунтоване представлення українських позицій.

Співрозмовник видання наголосив, що така позиція різко контрастує з поведінкою Андрія Єрмака. За його словами, керівник Офісу президента неодноразово критикував американських партнерів, що викликало роздратування у Вашингтоні. Колишній чиновник стверджує, що замість зосередження на тому, що є найкращим для України, Єрмак, на думку американської сторони, діяв з огляду на власні політичні інтереси та інтереси президента Володимира Зеленського.

Окремо зазначається, що Кирило Буданов користується повагою серед представників різних політичних груп в адміністрації Трампа. За словами джерела, саме це робить його прийнятною фігурою для неформальних контактів і консультацій у складних питаннях, пов’язаних із потенційними шляхами завершення війни.

Мармелад вважається одним із небагатьох солодощів, який за правильно підібраного складу може не лише тішити смакові рецептори, а й мати певну поживну цінність. Його історія бере початок із простих рецептів, коли фрукти та ягоди уварювали до густого стану, зберігаючи природний аромат і корисні властивості. Основою такого продукту слугували соки або пюре, що містили природні загусники.

Традиційно для приготування мармеладу використовували плоди з високим вмістом пектину. Саме ця речовина забезпечує характерну пружну текстуру без додавання сторонніх компонентів. Найпопулярнішими інгредієнтами були яблука, айва, абрикоси та чорна смородина. У процесі уварювання зайва рідина випаровувалася, а фруктова маса перетворювалася на щільну й тягучу.

Користь мармеладу здебільшого пов’язана з пектином, який міститься у фруктах. Ця речовина допомагає знижувати рівень «поганого» холестерину, нормалізує обмін речовин і підтримує роботу шлунково-кишкового тракту. Пектин також сприяє виведенню важких металів з організму та позитивно впливає на стан шкіри.

Агар-агар, який отримують із морських водоростей, також має корисні властивості. Він покращує роботу печінки та шлунка, сприяє виведенню токсинів і містить йод. Саме тому мармелад на основі агар-агару може бути корисним для людей із порушеннями функції щитовидної залози, за умови помірного споживання.

Окрім цього, мармелад здатен підтримувати здоров’я суглобів, сприяючи зміцненню хрящової тканини. Завдяки желювальним компонентам він іноді рекомендується як легкий десерт у період відновлення після фізичних навантажень.

Водночас шкода мармеладу найчастіше пов’язана не з самим продуктом, а з його складом. Штучні барвники, ароматизатори та хімічні добавки, які використовують у масовому виробництві, можуть викликати алергічні реакції або негативно впливати на здоров’я. Тому при виборі мармеладу варто звертати увагу на склад і надавати перевагу натуральним варіантам із мінімальною кількістю цукру.

Навіть мармелад на основі агар-агару потребує помірності, адже надлишок йоду може бути шкідливим. Людям із цукровим діабетом рекомендується обирати спеціальні мармелади без цукру або з цукрозамінниками.

Протистояння між мобілізаційними структурами та частиною цивільного населення в Україні дедалі помітніше виходить за межі кулуарних дискусій і переходить у публічну площину. Останнім каталізатором став резонансний коментар Київського територіального центру комплектування, оприлюднений після серії інцидентів, пов’язаних із нападами на працівників ТЦК. Замість стриманого офіційного тону у заяві пролунала різка, емоційно забарвлена оцінка людей, які уникають призову, що миттєво викликало хвилю обговорень у медіа та соціальних мережах.

У тексті заяви представники мобілізаційної структури використали формулювання, які багато громадян сприйняли як принизливі та узагальнювальні. Осіб, що переховуються від мобілізації, охарактеризували образами на кшталт «сірої маси», наголошуючи на їхній нібито безвідповідальності та відсутності громадянської позиції. Така лексика, замість того щоб знизити напругу, лише посилила відчуття розколу між державними інституціями та частиною суспільства.

На цьому тлі особливо показовими виглядають цифри, оприлюднені уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. За його словами, кількість звернень громадян щодо дій працівників ТЦК зросла в рази. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише 18 скарг, то у 2024 році їх кількість перевищила 3400.

Омбудсмен підтверджує наявність системних порушень, серед яких незаконне фізичне утримання громадян, вилучення особистих речей, обмеження свободи пересування та застосування сили. Окремою проблемою він називає формальний підхід військово-лікарських комісій, коли особу визнають придатною до служби лише на підставі документів, тоді як військові частини згодом відмовляються приймати таких мобілізованих через реальний стан здоров’я.

Правозахисники зазначають, що ситуацію ускладнює відсутність ефективного діалогу між сторонами. Представники ТЦК апелюють до обов’язку захисту держави в умовах війни, тоді як громадяни вказують на масове ігнорування процесуальних прав, зокрема права на правову допомогу та належні медичні огляди.

Дмитро Лубінець наголошує, що відповідальність за порушення закону має бути невідворотною для всіх учасників конфлікту. За його словами, війна триває, і мобілізація є необхідною, однак вона повинна здійснюватися виключно в межах чинного законодавства та з дотриманням прав людини.

Водночас радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та ігнорування юридичних процедур лише поглиблюють прірву між армією і суспільством. У підсумку дедалі гостріше постає питання про межу між державною безпекою та свавіллям, яке, за оцінками експертів, може дискредитувати саму ідею захисту держави в очах громадян.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив рішення на користь жінки, з якої колекторська компанія намагалася стягнути понад 56 тисяч гривень за кредитом, оформленим без її відома. Під час розгляду справи було встановлено, що позика стала наслідком шахрайських дій після незаконного зламу SIM-картки абонентки мобільного оператора «Київстар».

З матеріалів судового провадження випливає, що 3 листопада 2021 року на ім’я громадянки було дистанційно оформлено споживчий кредит у фінансовій компанії на суму 9 600 гривень. Договір уклали в електронному форматі з використанням персональних даних, до яких жінка фактично не мала доступу в той момент. Отримані кошти були зараховані на банківську картку, якою вона не користувалася і відкриття якої не підтверджувала.

Однак жінка заперечила, що брала будь-який кредит. Вона пояснила, що ще наприкінці жовтня 2021 року її мобільний номер, який був фінансовим номером у ПриватБанку, був зламаний після дзвінка невідомої особи. Шахраї отримали доступ до її SIM-картки та банківського акаунта, що призвело до блокування номера та підозрілих фінансових операцій.

У той самий день жінка звернулася до банку і мобільного оператора, де їй заблокували старий номер і банківську карту. Наступного дня вона подала заяву до поліції про шахрайство, і було відкрито кримінальне провадження.

Суд також взяв до уваги, що кредит був оформлений уже після того, як номер телефону було заблоковано, а жінка звернулася до банку, мобільного оператора і поліції. Додатково було встановлено, що доступ до онлайн-сервісів, з яких подавалися заявки на кредити, здійснювався з IP-адрес у Харківській області та Дніпрі, тоді як у цей час жінка перебувала на своєму робочому місці у Конотопі.

Колекторська компанія наполягала, що відсутність вироку у кримінальній справі не є доказом шахрайства. Проте суд зазначив, що саме кредитор зобов’язаний довести, що договір був укладений конкретною особою та що вона не стала жертвою злочину. Таких доказів компанія не надала.

У результаті суд відмовив у задоволенні позову, визнавши, що жінка не укладала кредитний договір і не сприяла доступу до своїх персональних даних. При цьому колекторам роз’яснили право звертатися з вимогами про відшкодування збитків до осіб, які фактично вчинили шахрайство.

Журналісти продовжують активно досліджувати кар'єрний шлях та майновий стан претендентів на посаду голови митної служби України. Одним із найбільш обговорюваних кандидатів є Даніїл Меньшиков, який раніше очолював Черкаську та Львівську митниці, а наразі виконує обов'язки голови Державної авіаційної служби України. Його діяльність на посаді керівника Львівської митниці у 2021–2023 роках викликала чимало запитань серед представників логістичних компаній та водіїв далекобійників, які стикаються з проблемами заторів на пунктах пропуску «Шегині», «Краковець» і «Рава-Руська».

Згідно з численними відгуками, багатогодинні черги на цих ключових митних переходах стали наслідком неефективної організації роботи митних постів, що значно ускладнило переміщення вантажів між Україною та Європою. Логістичні компанії, які покладаються на швидкий та безперебійний рух товарів через ці пункти пропуску, висловлюють невдоволення через зростання витрат часу та коштів на доставку вантажів. Це призвело до зниження ефективності зовнішньої торгівлі і збільшення витрат для підприємств.

У 2022 році ДБР провело обшуки за місцем проживання Меньшикова у справі щодо ввезення автомобілів без сплати мит, що призвело до недоотримання державою мільйонів гривень.

Перевірка декларації за 2022 рік виявила недекларування чотирьох будинків у Києві, кожен майже 300 кв. м, загальною вартістю понад 13 млн грн. Будинки оформлені на співмешканку, доньку бізнесмена Бушинського. Крім того, у декларації зазначено готівку співмешканки – майже 1,5 млн доларів та 170 тис. фунтів стерлінгів, що значно перевищує офіційні доходи за весь період.

У 2024 році НАЗК зафіксувало недостовірні відомості у деклараціях Меньшикова на 14 млн грн. Попри це, у 2025 році його призначили заступником голови Державіаслужби. При цьому він продовжує подавати декларації з суперечливою інформацією.

Журналісти наголошують, що обшуки, невідповідність майнового стану офіційним доходам та приховування посад у біографії Меньшикова викликають серйозні питання щодо його кандидатури на очільника митниці.

Столична Національна поліція проводить досудове розслідування одразу в кількох кримінальних провадженнях, пов’язаних із можливим привласненням бюджетних коштів у комунальному підприємстві «Київський метрополітен». У центрі уваги слідчих — діяльність посадових осіб підприємства, а також афілійованих із ними підрядників і постачальників, які могли бути задіяні у схемах із виведення коштів під виглядом законних закупівель та ремонтних робіт.

За матеріалами слідства, йдеться про два ключові напрями витрат: закупівлю мастильних матеріалів і виконання капітального ремонту кабельних ліній. Саме в цих сегментах правоохоронці виявили ознаки фіктивних господарських операцій, а також імітації виконання робіт без їх фактичного завершення або з істотним завищенням вартості. Документація, що супроводжувала угоди, могла використовуватися для легалізації руху коштів, які в реальності не спрямовувалися на потреби метро.

Правоохоронці встановили, що гроші, отримані від метрополітену, могли обготівковуватися через підконтрольні суб’єкти з ознаками фіктивності. Інформацію про можливу схему слідчим передала Служба безпеки України. У межах розслідування проведено низку слідчих та негласних дій, встановлено одну з осіб, яка може бути причетною до оборудки. Наприкінці 2024 року у неї провели обшук та вилучили мобільний телефон, який спершу арештував суд, але згодом арешт було скасовано, оскільки жінка не мала статусу підозрюваної. Остаточний розмір збитків у цій справі ще не встановлений.

Другий епізод стосується капітального ремонту кабельних ліній зовнішнього електропостачання Сирецько-Печерської лінії метро в районі станції «Сирець». Угоду на виконання робіт у вересні 2023 року уклали з ТОВ «ТД Київенергокомплекс». За договором підрядник мав прокласти кабель іспанського виробництва, однак, за даними слідства, фактично було використано значно дешевший кабель українського виробництва.

Слідчі називають це «імітацією заміни». На папері фігурував дорогий імпортний кабель, але митне оформлення такого товару відсутнє, що свідчить про його фактичну відсутність. У результаті бюджету Києва, за попередніми оцінками, було завдано збитків на суму 2,7 мільйона гривень.

У жовтні 2025 року у цій справі повідомили про підозру директору ТОВ «ТД Київенергокомплекс». Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави з покладенням процесуальних обов’язків. Згодом підозру отримав ще один фігурант — підприємець, якого слідство вважає пособником у схемі заволодіння коштами.

За даними аналітичних систем, «КСМ Трейд» є активним учасником державних і комунальних закупівель із сотнями договорів на сотні мільйонів гривень, тоді як співпраця з Київським метрополітеном була для компанії одиничною. Натомість «ТД Київенергокомплекс» фактично не мало інших тендерів, окрім контракту з метро, і нині перебуває у стані припинення.

Правоохоронці зазначають, що це не перші кримінальні провадження, пов’язані з діяльністю столичної підземки. Раніше розслідувалися можливі розкрадання під час будівництва метро на Виноградар, підтоплення тунелів, а також завищення вартості матеріалів під час ремонту інших ліній. У кількох справах фігурують колишні керівники підприємства, частина з яких перебуває в розшуку.

Слідство триває, а правоохоронці продовжують перевіряти як посадовців КП «Київський метрополітен», так і підрядників, які працювали з підприємством у попередні роки.