Як українці отримають по 1000 гривень через “Дію”: деталі виплати

Вища рада правосуддя знову не дійшла згоди під час розгляду дисциплінарної скарги на суддю Окружного адміністративного суду Києва Віктора Шулежка. Питання, порушене ще за зверненням загиблого на фронті громадського діяча Романа Ратушного, вкотре не отримало остаточного рішення. Голоси членів Ради розділилися порівну, що унеможливило ухвалення будь-якого вердикту та призвело до чергового перенесення розгляду.

Суть дисциплінарної скарги полягала у діях судді, які він вчинив у 2020 році під час розгляду справи щодо збереження Протасового Яру. Тоді Шулежко одноосібно призупинив чинність рішення Київради про повернення території парку статусу зеленої зони та зупинення будівництва. Резонансності ситуації додало те, що суддя ухвалив проміжне рішення без участі сторін, не забезпечивши їм можливість висловити позицію або ознайомитися з матеріалами.

Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.

Закарпатська область знову опинилася у центрі суспільної уваги через серію корупційних скандалів, що охоплюють одразу кілька сфер життя регіону. У фокусі обговорень — заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький, якому приписують причетність до системних схем із незаконним збагаченням та використанням службових повноважень у власних інтересах. Масштаб проблеми вражає: від криміналізованого перетину кордону до махінацій у будівництві та зловживань у сфері природних ресурсів.

Особливо резонансним залишається питання незаконного виїзду військовозобов’язаних через систему «Шлях». Попри війну та загальну мобілізацію, саме Закарпаття посідає перше місце серед регіонів за кількістю таких випадків. За даними джерел, вирішальну роль у видачі фіктивних дозволів відігравали підписи заступників Білецького, що дозволяло оформлювати виїзд сотням чоловіків під виглядом волонтерської діяльності. Ця практика набула системного характеру й стала одним із найприбутковіших напрямів тіньової діяльності у регіоні.

Особливе обурення викликають проєкти вітрової енергетики у високогірній частині Карпат. Під керівництвом Білецького просувається будівництво близько 30 вітрових електростанцій, що супроводжується масштабною вирубкою лісів. Екологи та активісти називають ці дії варварством, яке суперечить нормам Земельного кодексу та загрожує природним екосистемам Карпат.

На цьому тлі ще однією резонансною темою стало стабільне отримання тендерів компанією ТОВ «ШБУ-77» (ЄДРПОУ 41412376). Фірму пов’язують із російським бізнесменом Олегом Дерипаскою, який перебуває під міжнародними санкціями. Таким чином, бюджетні кошти на дороги опиняються у компанії з російським впливом.

Схеми, що приписуються Білецькому, торкаються й ринку нерухомості. Зокрема, ТОВ «Коралфенікс» (ЄДРПОУ 42837404), засновану його «колишньою» дружиною, пов’язують із Валерієм Пересоляком — фігурантом санкцій РНБО, якого називали одним із ключових контрабандистів. До співвласників цього бізнесу залучено й неповнолітнього сина Іллю Білецького, що виглядає як спроба приховати реальні активи чиновника.

Джерела також повідомляють про поновлення проєктів, пов’язаних із Владиславом Каськівим — колишнім посадовцем, причетним до корупційних скандалів. Йдеться, зокрема, про відновлення будівництва гірськолижного курорту в селі Пилипець.

Тіньова мережа, яку пов’язують з оточенням Білецького, включає низку юросіб — «Карпатські Золоті Горішки» (40280546), «Мілкор Сервіс» (43608683), «ЮНП» (36732176), «Новем» (43965130) та АТ «Естейт Фінанс» (45529156). Вони використовуються як ланцюг для відкатів та легалізації коштів, що виводяться з регіональних проєктів.

Окремі питання залишаються і щодо особистих статків чиновника. Білецький не може пояснити походження 400 тисяч доларів, за які у 2007 році було придбано цегельний завод у селі Нанково. Його розлучення у 2016 році називають фіктивним: після документального розриву стосунків він продовжив жити з ексдружиною, а майно оформлювалося переважно на неї.

У переліку активів родини також фігурує квартира в елітному ЖК Taryan Towers у Києві, оформлена на його сина Дмитра. Офіційні доходи Білецького та його родини не підтверджують можливість придбання такого майна.

Скандали навколо діяльності заступника голови Закарпатської ОВА набирають обертів, а громадськість очікує на реакцію правоохоронних органів та перевірку джерел походження статків посадовця.

Україна в понеділок, 24 листопада, опиниться під впливом чергових атмосферних фронтів, які сформують переважно хмарну погоду з окремими проясненнями. За прогнозом Укргідрометцентру, більшість регіонів відчують наслідки зміни повітряних мас: очікуються дощі, мокрий сніг та зниження температури, а на окремих ділянках автошляхів можлива ожеледиця, що створюватиме небезпеку для водіїв і пішоходів.

У західних областях найбільш інтенсивні опади прогнозуються вночі. Місцями випадатиме слабкий сніг, а в гірських районах Карпат синоптики попереджають про помірні снігопади, що можуть ускладнити умови руху на перевалах. У денні години на заході опадів не очікується, проте температура залишиться низькою: уночі від +1 до +6 градусів, удень — близько 0°, із відчутним холодом через вологе повітря.

На решті території країни вночі очікуються дощі, а в північних і центральних областях — дощ із мокрим снігом. У Чернігівській та Сумській областях можливі місцями значні опади. Вдень атмосферна ситуація дещо стабілізується: у більшості північних і центральних регіонах без опадів.

Удень температура коливатиметься в межах +3…+8°, хоча на Вінниччині та в північних областях буде холодніше — від 0 до +5°. На півдні та південному сході очікується м’якіша погода: вночі не менше +5°, удень — від +10 до +15°.

Вітер переважно західний, 7–12 м/с. У Карпатах можливі пориви до 15–20 м/с.

У Києві та області також прогнозують хмарну погоду з проясненнями. Уночі можливий мокрий сніг із дощем, вдень — без опадів. Температура вночі опуститься до 0°, удень підніметься до +5°.

Скандально відомий генерал-майор Державної прикордонної служби Сергій Мул знову опинився в центрі суспільної уваги після того, як його декларації непомітно зникли з відкритого реєстру НАЗК. Подія, яка для пересічного чиновника була б абсолютно неможливою через суворі норми законодавства, для високопоставленого офіцера виявилася лише «технічним кроком», що викликає запитання щодо рівності громадян перед законом.

Ситуація з Мулом стала черговим прикладом того, що в українській силовій структурі, попри багаторічні реформи, все ще співіснують дві паралельні реальності: одна — для звичайних службовців, що зобов’язані звітувати про кожну зміну в майновому стані, інша — для впливових осіб, які можуть уникати публічної прозорості без очевидних наслідків.

Про Мула заговорили ще у 2023 році, коли в мережу потрапило відео його конфлікту з патрульними. Поліцейські зупинили його авто серед ночі та попросили пройти тест на алкоголь. Мул відмовився, а тон його розмови з інспекторами прозвучав як пряма демонстрація недоторканності.Після суспільного тиску його зняли з посади начальника Південного регіонального управління — але не усунули, а перевели до Києва, де він фактично зберіг повноваження і вплив.

Ще один скандал — поїздка його пресофіцерки до Парижа на Новий рік у розпал вторгнення. Резонансну історію завершили звільненням співробітниці. Мул, який курував її роботу, жодної відповідальності не поніс. Усі стрілки перевели вниз по вертикалі, а сам генерал знову залишився безкарним.

І тепер — новий епізод. Декларації Мула зникли з відкритого реєстру НАЗК. Жодних пояснень, юридичних підстав або реакції від державних органів. Створюється враження, що генерал просто вирішив викреслити непотрібні рядки зі свого публічного досьє — і йому за це нічого не буде.

У країні, яка вимагає прозорості та підзвітності від кожного, особливо у час війни, дії Мула демонструють системну проблему. Поки силова еліта може безкарно «йти в тінь», будь-які розмови про справедливість, реформи та оновлення виглядають цинічно.

Українцям знову показали: у державній системі є люди, для яких дія закону — опція, а не зобов’язання.

У соцмережах набули широкого розголосу світлини робочого кабінету, який, за твердженням автора публікації, належав колишньому керівнику Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса Сергію Тюлєнєву. На фото видно приміщення, оздоблене дорогими матеріалами, дизайнерськими меблями та технікою преміального сегмента. За оцінками, оприлюдненими в мережі, загальна вартість такого ремонту може сягати близько 200 тисяч доларів, що викликало значний суспільний резонанс.

Тюлєнєв, який після попереднього скандалу був понижений у посаді та переведений до невеликої установи — інституту експертизи IT та інтелектуальної власності, нібито облаштував цей кабінет у приміщенні діючої лабораторії. За словами джерел, роботи виконувалися протягом перших трьох місяців його перебування на новому місці, що дало підстави для підозр у використанні службових ресурсів та недоцільному витрачанні коштів установи.

На опублікованих знімках, поширених користувачем під ніком «Викривач», видно мармуровий стіл, меблі у стилі ампір, декоративні елементи під «венеціанську» штукатурку, антикварні ікони, дорогу техніку та облаштовані санітарні приміщення.

З огляду на багаторічну роботу Тюлєнєва в системі судових експертиз, у дописі ставлять питання щодо законності походження коштів, витрачених на ремонт і облаштування кабінету.

Нагадаємо, Сергія Тюлєнєва було звільнено 14 листопада. Раніше він фігурував у розслідуваннях журналістів щодо корупційних практик у системі судових експертиз.

Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) продовжує залишатися основним отримувачем державних замовлень у сфері вагонобудування, навіть незважаючи на те, що частина його кінцевих бенефіціарів є громадянами Росії, деякі з яких перебувають у санкційних списках РНБО та внесені до бази «Миротворець». Незважаючи на воєнний стан та потенційні ризики для національної безпеки, підприємство зберегло статус монополіста та продовжує вигравати тендери з єдиним учасником, отримуючи мільярди гривень державних коштів.

На КВБЗ офіційно працює близько 4,5 тисячі осіб, серед яких приблизно тисяча займає керівні посади. Зарплата управлінців на підприємстві залишається суттєво вищою за середній рівень у регіоні, що підкреслює значні фінансові потоки, що проходять через завод. Експерти відзначають, що монопольне становище на ринку державних замовлень дозволяє компанії утримувати високі прибутки навіть за умов обмеженої конкуренції та економічної нестабільності.

Вартість пасажирських вагонів, які виробляє КВБЗ, за останні роки зросла з 0,63 млн доларів до 2,3 млн доларів за одиницю. Такий стрибок відбувається на тлі відсутності незалежного аудиту витрат і практики проведення тендерів із мінімальною конкуренцією. У результаті держава змушена оплачувати майже вчетверо дорожчі вагони, не маючи жодного інструменту контролю.

Окреме питання — державний кешбек у розмірі 10%, завдяки якому завод отримує понад 100 мільйонів гривень додатково з кожного мільярда замовлень. Як саме розподіляються ці кошти, невідомо, оскільки перевірки та аудит фактично не проводяться.

Попри численні зауваження експертів і суспільні ризики, ситуація не змінюється: КВБЗ продовжує отримувати мільярдні державні контракти без реального контролю за фінансовою ефективністю та прозорістю. У результаті маємо замкнене коло: держава виділяє кошти, завод їх освоює, але визначити, як саме вони були витрачені, неможливо.

Попри усталене розуміння важливості повноцінного сну, проблема хронічного недосипання залишається однією з найпоширеніших серед дорослого населення. Свіже британське дослідження, результати якого оприлюднено виданням The Mirror, показало разючу статистику: майже сім із десяти людей регулярно сплять менше рекомендованої норми. Зібрані дані демонструють, що дефіцит відпочинку впливає не лише на самопочуття, а й на поведінку, ефективність, витрати енергії та навіть на фінансові рішення.

Опитування, організоване «Країною ліжок» у партнерстві з лікаркою загальної практики Катріною О’Доннелл, охопило тисячу осіб віком від 18 до 99 років. Респондентів просили оцінити власний режим сну, фізичний стан після пробудження та зміни у поведінці протягом дня. З’ясувалося, що більшість учасників систематично недоотримує від двох до чотирьох годин відпочинку щоночі, що формує стабільний дефіцит, який організм уже не здатен компенсувати короткими денними перервами.

Дослідники зафіксували суттєве зростання так званої «кризи сну» у Великій Британії. Майже половина опитаних регулярно прокидається серед ночі, а 47% постійно відчувають втому протягом дня. Водночас поганий сон впливає не лише на самопочуття: 56% учасників дослідження визнають, що після безсонних ночей більше витрачають грошей на базові товари та імпульсивні покупки, а 40% — часто шкодують про фінансові рішення, ухвалені у стані втоми.

За словами Катріни О’Доннелл, сон менш ніж сім годин на добу може суттєво шкодити організму. Вона пояснює, що регулярний відпочинок тривалістю лише п’ять–шість годин майже вдвічі збільшує ризик діагностування переддіабету та діабету другого типу. Так само зростає ймовірність розвитку підвищеного артеріального тиску.

Лікарка наголошує: люди, які сплять чотири години або менше, удвічі частіше мають проблеми з тиском і з більшою ймовірністю стикаються з порушеннями роботи серцево-судинної системи. Хронічне недосипання також здатне значно збільшити ризик розвитку деменції в майбутньому.

О’Доннелл зазначає, що поганий сон пов’язаний із підвищеним рівнем гормонів стресу, зростанням запальних процесів та нездоровими показниками холестерину. Крім фізичних факторів, порушений режим сну збільшує ризик розвитку депресії та емоційних розладів.

Медики радять людям, які стикаються з тривалими проблемами засинання або частими нічними пробудженнями, не відкладати консультацію з лікарем. За словами експертів, своєчасна діагностика й корекція режиму сну допомагають уникнути серйозних довгострокових наслідків.

Начальник поліції Житомирської області Олександр Ковтун опинився у центрі уваги через значні розбіжності між задекларованими доходами його родини та реальною вартістю їхнього майна. Аналіз даних з декларації посадовця та відкритих реєстрів свідчить про низку невідповідностей, які викликають запитання щодо прозорості походження активів.

Одним із ключових фактів є отримання Ковтуном службової квартири в Києві. У лютому 2024 року, коли він ще керував управлінням дізнання Національної поліції, йому було надано житло загальною площею 89,4 квадратного метра. Така нерухомість у столиці традиційно має високу ринкову вартість, однак у задекларованих документах оцінка цього об’єкта виглядає суттєво нижчою, ніж середні показники по ринку. Це вже спричинило дискусії про можливу занижену вартість, яка не відображає реальної ціни квартири такого класу та параметрів.

Другий син, Денис Ковтун, також прописаний у цьому столичному житлі. Торік він проживав у гуртожитку Національної академії внутрішніх справ у Віті-Поштовій, де навчається на другому курсі безплатно, як курсант державного закладу.

Після призначення начальником поліції Житомирської області у листопаді 2024 року, Ковтун почав орендувати окрему квартиру площею 58,9 квадратного метра в Оліївці, неподалік Житомира. Орендодавцем виступає місцевий підприємець Дмитро Герасимчук, який пов’язаний із низкою бізнесів у регіоні — від виробництва військової техніки до торгівлі будматеріалами та діяльності громадського формування “Корпус охорони Полісся”.

Декларація Ковтуна містить і корисну інформацію про рухоме майно. Ще у 2020 році він придбав Hyundai Avante 2017 року випуску за 210 тисяч гривень, хоча ринкова вартість аналогічної моделі нині становить щонайменше 400 тисяч. Його дружина минулого року стала власницею Toyota RAV-4 Hybrid 2021 року за 1,9 мільйона гривень. За офіційними доходами це майже сім її річних зарплат.

Фінансові надходження начальника поліції за 2024 рік склали понад 1,2 мільйона гривень зарплати, а також 7,2 тисячі гривень соціальної допомоги та 50 тисяч гривень від продажу мотоцикла BAJAJ BOXER BM 150. Дещо раніше сам Ковтун оцінював його значно дешевше — менше ніж у 30 тисяч гривень.

Його дружина, Людмила Ковтун, яка працює у столичній дитячій лікарні, отримала 292 тисячі гривень зарплати та 460 тисяч гривень від продажу автомобіля KIA CEED. Водночас у декларації Ковтун раніше вказував вартість цього авто на рівні 189 тисяч гривень — удвічі нижче фактичної суми продажу.

Готівкові заощадження подружжя задекларовані як спільна власність. Родина тримає вдома 175 тисяч гривень, 35 тисяч доларів і 15 тисяч євро. На банківських рахунках начальник поліції має 53 тисячі гривень та 1 250 доларів, його дружина — 90 тисяч гривень і близько 200 доларів. Син Денис задекларував 18 тисяч гривень на рахунках. Загальні заощадження родини сягають 2,6 мільйона гривень.

Дані викликають питання щодо способу придбання дорогих авто, співвідношення доходів і витрат, а також щодо заниження вартості майна, яке Ковтун і члени його родини продавали останніми роками. Усе це може свідчити про ухилення від оподаткування або приховування реальних фінансових потоків.