Як ювелірна фірма «Золотий вік» мінімізує податки та веде бізнес в офшорах і Криму

Старший слідчий з органів внутрішніх справ головного слідчого управління ДБР Тарас Шевчук, який родом із Рівного, задекларував нову нерухомість у Києві, придбану у 2024 році. Згідно з його декларацією, у травні минулого року він став власником квартири площею 93,5 квадратних метрів, вартість якої склала майже 5,5 мільйона гривень. Для придбання житла він скористався іпотечним кредитом за програмою «єОселя», оформивши позику на суму 4,4 мільйона гривень, тоді як близько 1 мільйона гривень було сплачено за рахунок власних коштів. На кінець 2024 року залишок боргу за іпотекою становив 4,2 мільйона гривень.

Цікаво, що окрім нової квартири, у власній декларації Шевчук зазначив користування автомобілем, який фактично належить його дружині. Цей автомобіль був подарований їй шість років тому, і слідчий користується ним без додаткових фінансових зобов’язань. Така ситуація демонструє поєднання нових великих фінансових зобов’язань із використанням сімейного майна, що відображає особливості способу життя державного службовця високого рівня.

Дружина Тараса, Надія Шевчук, до придбання житла орендувала квартиру площею 94,2 кв. м у Києві. Витрати на оренду у декларації не відображені.

Власного автомобіля Тарас Шевчук не має. Він користується Nissan Rogue 2017 року, подарованим дружині у 2020 році за оцінкою 120 тис. грн. За ринковими оцінками сьогодні такий автомобіль коштує близько 600 тис. грн.

За 2024 рік Шевчук отримав 1,4 млн грн заробітної плати в ДБР та 98 тис. грн компенсації за кредитом у рамках програми “єОселя”. Його дружина отримала 1,5 тис. грн зарплати в Інклюзивно-ресурсному центрі та 1,2 млн грн доходу як ФОП у сфері охорони здоров’я, а також 2 тис. грн у межах програми “Зимова єПідтримка”.

Станом на кінець 2024 року сім’я мала 15 тис. доларів готівкою, 64 тис. грн та 1 100 доларів на банківських рахунках, а також майже 14 тис. грн на рахунку Надії Шевчук. Загальна сума заощаджень перевищує 770 тис. грн.

19 січня АТ «Укрнафта» оформило дві значущі комерційні угоди з ТОВ «Альянс Холдинг», предметом яких стала суборенда автозаправних станцій на загальну суму 841,90 млн грн. Ці домовленості стосуються використання розгалуженої мережі АЗС, що раніше функціонувала під міжнародним брендом Shell і має добре впізнавану інфраструктуру та вигідне розташування.

Відповідно до умов підписаних договорів, термін суборенди визначено до 30 вересня 2028 року. Таким чином, «Укрнафта» отримує довгостроковий доступ до значного сегмента паливного ринку, що створює підґрунтя для стабільного розвитку роздрібного напряму компанії та посилення її позицій у конкурентному середовищі.

Із загальної суми договорів 715,90 млн грн припадає на 99 автозаправних станцій, які «Альянс Холдинг» орендує у їхнього власника. Ще 126,00 млн грн стосуються 18 АЗС, які компанія використовує на умовах лізингу. Власником усіх зазначених заправок є ТОВ «Інвест-Регіон».

Суборендна плата розраховуватиметься за єдиною формулою — 1,74 грн з ПДВ за кожен літр пального, реалізованого «Укрнафтою» на цих АЗС. При цьому зазначена вартість є граничною і не підлягає зміні протягом усього строку дії договорів.

У грудні 2025 року «Укрнафта» повідомляла про завершення ребрендингу всіх 118 автозаправних станцій, які раніше працювали під брендом Shell. Ще раніше, у серпні 2025 року, було остаточно закрито угоду між «Укрнафтою» та компанією Shell Overseas Investments BV щодо придбання українською державною компанією контрольної частки у розмірі 51% у ТОВ «Альянс Холдинг».

Продаж роздрібного бізнесу Shell в Україні відбувся на тлі націоналізації частини активів. У жовтні 2024 року Фонд державного майна України став власником 49% статутного капіталу «Альянс Холдингу». Ця частка раніше належала російському бізнесмену Едуарду Худайнатову, який потрапив під санкції після початку повномасштабної війни. За рішенням Вищого антикорупційного суду його українські активи були стягнуті в дохід держави.

У компанії Shell наполягали, що після початку повномасштабного вторгнення частка Худайнатова в «Альянс Холдингу» була скорочена до 2,56%, тоді як непряма частка Shell зросла до 97,44%. Попри це, державні органи визнали активи такими, що підлягають конфіскації.

Станом на сьогодні структура власності «Альянс Холдингу» виглядає так: 51% належить АТ «Укрнафта», ще 49% — Фонду державного майна України. Засновником компанії «Інвест-Регіон», яка є власником автозаправних станцій, виступає сам «Альянс Холдинг».

Закупівлі безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України у 2024–2025 роках відбувалися в межах системи, яка від самого початку була ізольована від публічного нагляду, відкритих тендерів і реальної конкуренції між виробниками. Такий підхід формувався під гаслом оперативності та безпеки, однак на практиці призвів до низки системних проблем, що безпосередньо вплинули на боєздатність підрозділів на передовій.

Основою цієї моделі стали прямі контракти, укладені через відповідні державні агентства, які отримали широкі повноваження без достатніх механізмів стримування і противаг. Відсутність конкурентних процедур означала, що ринок був фактично закритий для багатьох українських виробників, які могли запропонувати ефективніші або дешевші рішення. У результаті постачання часто концентрувалися навколо обмеженого кола компаній, що знижувало гнучкість і адаптивність системи в умовах швидких змін на полі бою.

Тривожним сигналом для ринку стала нещодавня термінова комунікація з боку АОЗ, яке почало з’ясовувати у виробників можливість постачання великих партій дронів у лютому–березні. З урахуванням того, що постачання ключових компонентів з Китаю займає до півтора місяця, такі строки є реалістичними лише для компаній, які заздалегідь знали про майбутні замовлення і підготували виробничі запаси. У 2024 році за схожою схемою один із виробників отримав замовлення на мільярди гривень на FPV-дрони, які виявилися дорогими та не отримали підтримки з боку військових через низьку якість.

Ситуація ускладнюється відсутністю системного стратегічного планування. У 2025 році Генеральний штаб і Міністерство оборони так і не змогли чітко сформувати замовлення на 2026 рік — з визначенням конкретних типів дронів, їхньої кількості та технічних характеристик. З одного боку, спостерігається лобіювання дорогих і високоприбуткових виробів із сумнівною бойовою ефективністю. З іншого — існує рейтинг дронів, сформований командою Мінцифри, який базується на реальному досвіді військових і показує, які системи справді працюють на фронті. Ці позиції часто не збігаються з дронами, що просуваються в межах закритих контрактів.

У результаті було ухвалене негласне рішення не укладати довгострокові системні контракти, що призвело до зриву планових постачань. Тепер новій команді Мінцифри доводиться в авральному режимі намагатися компенсувати цей провал, щоб уникнути фактичного дефіциту безпілотників у бойових підрозділах.

За інформацією журналістів, окрім термінових двомісячних контрактів, Агентство оборонних закупівель готується провести опитування виробників щодо їхніх можливостей постачання дронів на шестимісячний період. Такий горизонт дозволив би компаніям завчасно закуповувати комплектуючі та пропонувати більш конкурентні ціни. Водночас відмова від укладання шестимісячних контрактів може свідчити про те, що короткі термінові замовлення розподіляються між заздалегідь визначеним колом виробників.

Підстави для таких підозр пов’язані із закритістю процесу формування потреб армії. Запити надходять із підрозділів до Генштабу, де обмежене коло посадовців разом із Міністерством оборони визначає типи дронів, обсяги та цінові параметри. Фактичну вартість продукції пропонує сам виробник, отримуючи формальний висновок про «ринковість», після чого до неї додається офіційна маржа. Хто саме затверджує остаточну номенклатуру і ціни при контрактах на мільярди гривень, публічно не розкривається.

Оцінка якості дронів і відповідності заявленим характеристикам здійснюється різними комісіями. За даними джерел, одні й ті самі вироби можуть бути відхилені через невідповідність технічним параметрам, але паралельно схвалені іншими структурами без додаткових зауважень. Компанії, які не мають можливості вести неформальні переговори, ризикують бути витісненими з ринку незалежно від фактичної ефективності їхніх розробок на фронті.

На цьому тлі деякі іноземні донори, за інформацією джерел, надають допомогу ЗСУ, обходячи державну систему закупівель. Фінансування спрямовується напряму українським виробникам тих дронів, які реально використовуються бойовими підрозділами. Попит у таких випадках формується не формальними звітами, а безпосереднім спілкуванням з військовими та поїздками на передову.

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення про взяття під варту депутата районної ради, якого правоохоронні органи підозрюють у навмисному внесенні недостовірних даних до електронної декларації, а також у легалізації активів, що, за версією слідства, були отримані злочинним шляхом. Відповідну ухвалу 28 січня оголосив слідчий суддя, розглянувши клопотання сторони обвинувачення.

Згідно з матеріалами справи, мова йде про можливе приховування майна та доходів, які суттєво перевищують офіційно задекларовані показники. Слідство вважає, що посадовець свідомо вказував неправдиву інформацію, аби уникнути контролю з боку державних органів та приховати реальні обсяги статків. Окрему увагу правоохоронці приділяють механізмам, за допомогою яких це майно могло бути «узаконене».

За даними слідства, у щорічній декларації за 2022 рік депутат приховав майно та доходи на загальну суму понад 8,3 млн гривень. Зокрема, він не зазначив автомобіль Ford Mustang, який перебував у спільній власності подружжя, багатомільйонний дохід та фінансові операції з купівлі й продажу елітного Mercedes-Benz S-Class.

Елітний автомобіль депутат придбав у жовтні 2022 року за 3,75 млн грн, хоча його підтверджені доходи за понад 20 років підприємницької діяльності становили менше ніж 227 тис. грн. Через кілька днів автомобіль перепродали, а отримані кошти використали на власні потреби. Ці операції та сам дохід у декларації не відобразили.

Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 1 ст. 209 (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом) та ч. 2 ст. 366-2 КК України (умисне внесення завідомо неправдивих відомостей до декларації). Досудове розслідування здійснюють слідчі ГУНП у Закарпатській області під процесуальним керівництвом обласної прокуратури.

Кава давно асоціюється з енергією, концентрацією та рятівним ковтком під час напруженого дня. Для багатьох це майже ритуал: ранкова чашка, перерва на роботі, розмова з друзями. Однак з часом чимало людей помічають дивний ефект — напій, який колись допомагав зібратися з думками, діє все слабше. Бадьорість швидко зникає, а після неї накочує ще глибша втома, ніж була до цього.

Секрет криється у тому, як кофеїн взаємодіє з нервовою системою. У нашому мозку є рецептори аденозину — речовини, що накопичується протягом дня та сигналізує про потребу у відпочинку. Кофеїн тимчасово блокує ці рецептори, створюючи ілюзію припливу сил. Насправді ж організм не отримує додаткової енергії, а лише відкладає відчуття втоми.

Саме тому кава не додає енергії, а лише маскує виснаження. Коли дія кофеїну слабшає — зазвичай через 4–6 годин — накопичена втома повертається різко і повною мірою. У результаті людина почувається гірше, ніж до кави.

З часом організм адаптується до кофеїну. Якщо аденозинові рецептори регулярно блокуються, мозок створює нові. Це означає, що для того ж ефекту потрібна дедалі більша доза. Толерантність може сформуватися вже за один-два тижні щоденного вживання. У цей момент кава перестає бадьорити і стає лише способом уникнути поганого самопочуття. Без неї з’являються головний біль, млявість і дратівливість — характерні ознаки кофеїнової залежності.

Окрема проблема — вплив кави на сон. Період напіввиведення кофеїну становить у середньому 5–6 годин. Це означає, що навіть через десять годин після чашки в організмі залишається помітна частина стимулятора. Якщо випити каву після обіду, вона може не завадити заснути, але значно погіршить якість сну. Скорочується фаза глибокого відновлення, і вранці з’являється відчуття розбитості. Так формується замкнене коло постійної втоми і нових доз кофеїну.

Фахівці радять пити останню чашку не пізніше 14:00, а людям із повільним метаболізмом кофеїну — ще раніше.

Не менш поширена помилка — кава одразу після пробудження. Уранці в організмі природно підвищений рівень кортизолу — гормону, який допомагає прокинутися. Кофеїн у цей момент майже не посилює бадьорість, але збільшує навантаження на нервову систему. Найкращий час для першої чашки — через одну-дві години після пробудження, коли рівень кортизолу починає спадати.

Також не рекомендується пити каву натщесерце. Вона стимулює вироблення шлункової кислоти й може подразнювати слизову, особливо у людей з гастритом або підвищеною чутливістю шлунка.

Є й ситуації, коли від кави краще тимчасово відмовитися. Це періоди сильного стресу, тривожні або панічні стани, проблеми зі сном та зневоднення. У таких випадках навіть звична доза може викликати серцебиття, тремтіння і внутрішнє напруження.

Зменшити залежність від кофеїну допомагає перерва на один-два тижні. У перші дні можливі головний біль і слабкість, але після паузи чутливість до кофеїну відновлюється. М’якший варіант — поступове зменшення кількості кави або перехід на напої з нижчим вмістом кофеїну.

Головний принцип простий: кава — це інструмент, а не щоденна необхідність. Вона працює значно ефективніше, якщо не вживати її безперервно, не починати день із чашки одразу після пробудження і уникати кави у другій половині дня. У такому разі напій справді допомагає, а не маскує хронічну втому.

Військовослужбовець Станіслав Бунятов заявив, що реальні втрати Збройних Сил України в загиблих можуть бути у п’ять разів вищими за офіційні цифри. За його словами, кількість військових, які загинули в ході війни, значно перевищує дані, оприлюднені президентом України Володимиром Зеленським. Раніше глава держави повідомив, що на фронті загинуло близько 55 тисяч українських військових.

Бунятов зазначив, що, за його оцінками, справжня кількість загиблих становить щонайменше 275 тисяч осіб. Він підкреслив, що ця цифра не враховує тих військовослужбовців, які наразі вважаються зниклими безвісти, а також тих, чия доля залишається невідомою через труднощі ведення обліку у зоні бойових дій. За його словами, офіційні дані не відображають масштабів втрат і реального стану фронту.

«Коли всіх полонених буде обміняно, стане зрозуміло, що зниклі безвісти — це загиблі бійці», — додав військовослужбовець. Він підкреслив, що президент зобов’язаний оприлюднювати лише офіційні дані, однак реальна ситуація на фронті значно складніша, ніж повідомляють у статистиці.

Експерти зазначають, що неврахування зниклих безвісти та інших втрат може спотворювати розуміння масштабу втрат Збройних сил України, а точні цифри стануть відомі лише після завершення обмінів полоненими та уточнення обліку загиблих.