Єрмак опрічнив висловлені у Politico твердження про готовність російського наступу на Харків

Корупційні схеми у силовому блоці під час повномасштабного вторгнення набувають все більш організованого та системного характеру, виходячи далеко за межі поодиноких випадків зловживань. У деяких ситуаціях бойові підрозділи стають формальним прикриттям для багатомільйонних фінансових операцій, які виправдовуються необхідністю «термінового забезпечення фронту». Особливо показовим є приклад Департаменту поліції особливого призначення — Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Цей підрозділ на папері виконує бойові завдання, але на практиці його ресурси та структура часто використовуються для легалізації великих грошових потоків.

Важливо зазначити, що такі прояви корупції не обмежуються лише окремими випадками або персоналіями. Їхня повторюваність і системність свідчать про наявність усталених механізмів, які дозволяють легалізувати надходження та розподіл коштів без належного контролю. Розкриття подібних схем потребує як прозорих внутрішніх аудитів, так і активної взаємодії з громадськими структурами та журналістськими розслідуваннями. Без цього ризик зловживань у майбутньому лише зростатиме, що ставить під загрозу ефективність державних інституцій у воєнний час.

У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

В індійських регіонах знову зафіксовано нові випадки інфікування вірусом Ніпах — одним із найнебезпечніших зоонозних патогенів, відомих сучасній медицині. Інформація про зараження спричинила підвищену увагу з боку органів охорони здоров’я, адже цей вірус характеризується високим рівнем смертності та здатністю швидко поширюватися за відсутності своєчасних протиепідемічних заходів.

За даними місцевих медичних служб, зараження підтверджують лабораторно, після чого пацієнтів ізолюють, а коло контактних осіб ретельно відстежують. Влада окремих штатів посилює санітарний контроль, обмежує масові заходи та вводить додаткові протоколи безпеки в лікарнях. Особливу увагу приділяють медичному персоналу, який працює безпосередньо з хворими.

Що таке вірус Ніпах

Вірус Ніпах (NiV) — це зоонозна інфекція, яка передається від тварин до людини. Природними носіями є фруктові кажани роду Pteropus. Зараження може статися через контакт із зараженими тваринами або через продукти харчування, забруднені їхньою слиною чи виділеннями. Найчастіше джерелом інфекції стають фрукти або сирий сік фінікової пальми.

Випадки зараження людей трапляються нечасто, однак перебіг хвороби зазвичай тяжкий і супроводжується серйозними ускладненнями.

Симптоми і перебіг хвороби

Інкубаційний період триває від 4 до 21 дня, іноді довше. Початкові прояви легко сплутати зі звичайною вірусною інфекцією.

Серед перших симптомів: підвищена температура, головний біль, м’язовий біль, сильна слабкість.

У деяких пацієнтів виникають респіраторні проблеми — кашель, задишка, пневмонія.

Найбільшу загрозу становить ураження нервової системи. Через кілька днів або тижнів може розвинутися енцефаліт — запалення головного мозку. У таких випадках з’являються сплутаність свідомості, судоми, різкі зміни поведінки, кома. Іноді фіксують і менінгіт.

Наскільки небезпечний вірус

Рівень летальності надзвичайно високий — від 40% до 75% залежно від штаму та умов спалаху. Навіть після одужання у людей можуть залишатися серйозні наслідки: хронічні неврологічні порушення, судоми, проблеми з пам’яттю або зміни особистості.

Описані також випадки повторного розвитку енцефаліту через місяці або роки після зараження.

Як передається інфекція

Вірус поширюється кількома шляхами: від тварин до людини (через кажанів або свиней), через заражену їжу, від людини до людини — під час тісного контакту з біологічними рідинами хворого.

Найчастіше інфікування між людьми відбувається в родинах або серед медпрацівників, які доглядають за пацієнтами.

Історія спалахів

Уперше вірус виявили у 1999 році під час спалаху енцефаліту серед фермерів у Малайзії та Сінгапурі. Згодом регулярні випадки почали реєструвати в Бангладеші та Індії. У штаті Керала значний спалах стався у 2018 році.

Хоча антитіла до вірусу знаходили в кажанів і в інших регіонах світу, підтверджені спалахи серед людей поки що обмежені Південною та Південно-Східною Азією.

Чи є лікування

Специфічного лікування або вакцини проти вірусу Ніпах наразі не існує. Медики застосовують лише підтримувальну терапію для полегшення симптомів і боротьби з ускладненнями. Саме тому ВООЗ включила NiV до переліку пріоритетних патогенів, які потребують термінових досліджень.

Як знизити ризик зараження

Фахівці радять дотримуватися простих заходів профілактики: не вживати сирий сік фінікової пальми, ретельно мити та чистити фрукти, не їсти плоди зі слідами укусів тварин, використовувати рукавички під час контакту з хворими тваринами, уникати тісного контакту з інфікованими людьми та часто мити руки.

Медики наголошують: раннє виявлення та ізоляція хворих залишаються головними інструментами стримування поширення інфекції.

У Києві сталася надзвичайно небезпечна дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Porsche, водій якого перебував у стані алкогольного сп’яніння. За інформацією поліції, подія відбулася в одному зі столичних районів і викликала серйозне занепокоєння серед місцевих мешканців.

За попередніми даними, інцидент почався зі зіткнення Porsche з автомобілем ВАЗ. Після первинного удару водій спорткара не зупинився, а продовжив рух, пошкодивши ще кілька транспортних засобів, що перебували поруч. Ситуація на дорозі швидко загострилася, і конфлікт між учасниками ДТП переріс у небезпечну стрілянину, яка могла призвести до серйозних травм або навіть загибелі людей.

Свідки розповідають, що водій поводився агресивно: він ударив пасажирку одного з автомобілів. Коли за жінку заступилися очевидці, чоловік дістав травматичну зброю та здійснив кілька пострілів у бік людей.

Унаслідок стрілянини щонайменше один чоловік отримав поранення. Його госпіталізували медики.

Правоохоронці оперативно затримали нападника. Наразі вирішується питання щодо повідомлення йому про підозру та обрання запобіжного заходу. За скоєне фігуранту може загрожувати до семи років позбавлення волі.

Обставини події та результати експертизи на стан сп’яніння встановлюються.

Суд Харківської області визнав винним 41-річного чоловіка у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану. Мова йде про агента Російської Федерації, який здійснював підпали релейних шаф залізничної інфраструктури в Харкові, що спричинило значні порушення в роботі залізничного транспорту та підвищило ризик для безпеки регіону.

За вироком суду, підозрюваного було засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд також врахував часткове приєднання вироку до попередніх правопорушень, що дозволило знизити термін покарання. У результаті чоловік відбуватиме покарання за обвинуваченням у спробі дестабілізації критично важливої інфраструктури України, що є частиною гібридної війни, яку веде Росія.

За даними слідства, у червні 2024 року чоловік через месенджер Telegram погодився на пропозицію так званого «легкого заробітку». За грошову винагороду він взявся підпалювати релейні шафи систем сигналізації, централізації та блокування на об’єктах залізничної інфраструктури у Харкові.

Ці об’єкти забезпечують роботу автоматики та безпеку руху поїздів. За задумом кураторів з Росії, диверсії мали порушити логістику та ускладнити постачання військової техніки і боєприпасів для Сил оборони України на Харківському напрямку.

Слідством встановлено, що агент зламував металеві двері релейних шаф, обливав обладнання легкозаймистою сумішшю та підпалював його. Про виконання завдань він звітував куратору з Федеральної служби безпеки Росії, надсилаючи відеозаписи підпалів.

Загалом диверсант устиг пошкодити три релейні шафи. За кожне виконане «замовлення» він отримував близько 9 тисяч гривень.

Унаслідок диверсій Акціонерному товариству «Укрзалізниця» було завдано матеріальної шкоди на суму понад 100 тисяч гривень. Чоловіка затримали у червні 2024 року під час чергової спроби підпалу. Відтоді він перебував під вартою.

Під час судового розгляду обвинувачений своєї вини не визнав. Водночас суд дійшов висновку, що доводи сторони обвинувачення є обґрунтованими та підтверджуються зібраними доказами, і визнав чоловіка винним у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану.

Прокурор з Івано-Франківська Андрій Піварчук опинився в центрі уваги через суперечки навколо його майнового стану. У відповідь на суспільний інтерес щодо походження активів, які оформлені на його родину, Піварчук зробив спробу публічно пояснити ситуацію. Проте замість того, щоб розвіяти сумніви та надати зрозуміле пояснення, його коментарі лише поглибили ці сумніви. У своїй заяві прокурор намагався спростувати звинувачення, проте висловлені ним аргументи виглядали недостатньо переконливими та суперечливими.

Однією з головних тез, на якій Піварчук зосередив свою позицію, стало твердження про те, що масштаби його майна були значно перебільшені. Він наполягав, що зазначене «маєток» є насправді скромним домоволодінням площею близько 60 квадратних метрів. Піварчук підкреслював, що цей об’єкт — не більше ніж старе господарське приміщення, яке він сам називає недобудовою. Однак, цей аргумент не тільки не зміг повністю розвіяти підозри, але й породив нові питання. Адже мова йде про майно, яке, за його словами, було отримано від матері, що в умовах суспільної уваги не дає однозначних відповідей на запитання про законність і прозорість таких угод.

Ключове питання, яке залишилося без відповіді, стосується фінансових можливостей матері прокурора. Зокрема, Піварчук жодним чином не прокоментував походження сонячної електростанції потужністю 30 кіловат, встановленої на цьому ж об’єкті. Орієнтовна вартість такого обладнання становить сотні тисяч гривень, однак джерела фінансування цієї інвестиції у публічних поясненнях так і не пролунали.

Не менш суперечливою виглядає ситуація з автомобілем, яким користується прокурор. Піварчук стверджує, що не купував транспортний засіб на відомих аукціонах пошкоджених авто, а придбав його у приватної особи. Проте саме це пояснення породжує нові питання щодо ціни угоди, адже вартість автомобіля такого класу та року випуску на українському ринку перевищує мільйон гривень.

Окремої уваги заслуговує і тема ремонту автомобіля. Прокурор не надав жодної інформації про витрати на відновлення транспортного засобу, хоча такі витрати мали б бути відображені в декларації як істотні зміни майнового стану. Відсутність цих даних створює підстави вважати, що декларація може не відображати реальну картину витрат.

Загалом публічна реакція Піварчука справляє враження спроби звести серйозні фінансові питання до гри слів і емоційних формулювань. Замість чітких відповідей щодо джерел коштів, вартості активів і відповідності декларацій реальному майновому стану, суспільству запропонували риторику про «сарай» і формальні заперечення.

У результаті кількість запитань до прокурора лише зросла. І тепер ключовим залишається не те, як він називає об’єкти майна, а чи може пояснити їх походження у спосіб, що відповідає вимогам закону і стандартам доброчесності для представника прокуратури.

В Україні правоохоронці викрили 35-річну громадянку Білорусі, яка діяла як агентка білоруського КДБ. Жінка намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки, прикриваючись діяльністю журналістки. Її діяльність включала збір розвідувальної інформації, спроби встановити контакти з особами, що мають доступ до секретних даних, та підготовку до подальшого втручання у роботу українських спецслужб.

За інформацією правоохоронців, затримана вже мала досвід співпраці з білоруськими спецслужбами й використовувала журналістську діяльність як прикриття для шпигунських операцій. Оперативники наголошують, що такі випадки підкреслюють серйозні загрози національній безпеці та необхідність постійного контролю за підозрілими контактами, особливо у сфері оборони та розвідки.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Протягом 24 січня на Львівщині зафіксовано низку надзвичайних подій, що привернули увагу як місцевих жителів, так і органів влади. Місто стало свідком значних змін у безпековій ситуації, що викликало певну тривогу серед населення. На фоні напруженої обстановки, численні служби та організації активно відреагували на зміни, намагаючись мінімізувати наслідки та забезпечити стабільність.

Перш за все, варто зазначити, що події, які сталися в цей день, суттєво вплинули на повсякденне життя мешканців регіону. У зв’язку з цим було прийнято низку оперативних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки та підтримку порядку. Різноманітні служби, зокрема поліція та екстрені служби, активно взаємодіяли, аби вжити необхідних заходів реагування.

Другий випадок трапився після обіду в Дрогобичі, у квартирі багатоповерхівки. Постраждали 30-річна жінка та двоє дітей віком чотири та сім років. Газова служба виявила відсутність тяги в димовому каналі та перекрила подачу газу. Потерпілим діагностували легке отруєння, вони відмовились від госпіталізації.

Третій випадок стався ввечері в селі Красне Золочівського району. Чадним газом отруїлись дві дитини віком 12 та 14 років. Обох дітей госпіталізували до дитячої лікарні святого Миколая у Львові у стані середнього ступеня важкості.

Усі випадки сталися через порушення правил експлуатації газового обладнання та непрацюючі димові канали. Рятувальники нагадують мешканцям перевіряти справність газових приладів та вентиляційних систем, особливо у зимовий період, щоб уникнути небезпечних наслідків.

У листопаді 2025 року Тетяну Мостепан було призначено директоркою департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Це кадрове рішення стало логічним продовженням її тривалої роботи в системі столичної медицини, де вона протягом багатьох років обіймала керівні посади та безпосередньо впливала на управління одним із міських медичних закладів.

До переходу в КМДА Мостепан працювала в Київській міській лікарні №4. Спочатку вона виконувала обов’язки головної лікарки, а після реформування системи охорони здоров’я очолила заклад уже в статусі директорки. На цій посаді вона відповідала за фінансово-господарську діяльність лікарні, організацію медичних послуг і взаємодію з міськими структурами, що дозволило їй накопичити значний управлінський досвід.

Житло розташоване у житловому комплексі «Софія Residence». Право власності оформлено за договором купівлі-продажу. Відомостей про іпотеку або кредитні зобов’язання в аналітичних системах немає.

Водночас, за даними ринку нерухомості, ціна такого житла могла бути суттєво вищою. За інформацією профільних сервісів, у січні 2021 року мінімальна вартість квадратного метра у цьому ЖК становила близько 26 тисяч гривень. Таким чином, ринкова ціна квартири площею понад 100 квадратних метрів могла складати щонайменше 2,68 млн гривень, якщо йдеться про придбання готового об’єкта, а не інвестування на етапі будівництва.

При цьому у деклараціях Тетяни Мостепан за 2016–2019 роки об’єкти незавершеного будівництва не зазначалися. Це може свідчити про те, що квартира не була придбана як інвестиція на ранній стадії, коли ціни зазвичай нижчі.

Загальний дохід родини Мостепан за 2020 рік, відповідно до декларацій, становив близько 1,5 млн гривень. На цьому тлі різниця між задекларованою вартістю квартири та ринковими цінами може викликати запитання щодо умов купівлі та формування ціни угоди.

Сам Олександр Мостепан нині працює членом військово-лікарської комісії у Вишнівській міській лікарні. Крім того, за сумісництвом він обіймає посади стоматолога-ортопеда та стоматолога-терапевта в цьому ж медзакладі.

З огляду на нову керівну посаду Тетяни Мостепан у структурі КМДА, прозорість майнового стану та відповідність вартості активів задекларованим доходам може стати предметом додаткової уваги з боку громадськості та антикорупційних органів.