ЄС не надасть Україні додаткову зброю

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про визнання необґрунтованими активів родини колишнього керівника Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на суму понад 5,3 млн грн. Йдеться про два елітні автомобілі, які були придбані за цінами, що суттєво відрізнялися від реальної ринкової вартості. Рішення стало результатом спільної роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань.

Моніторинг способу життя родини екскерівника, проведений НАЗК, виявив суттєві розбіжності між задекларованими доходами та вартістю придбаних активів. Зокрема, Toyota Land Cruiser 2008 року випуску була куплена за 300 тис. грн, тоді як її ринкова ціна на момент придбання перевищувала мільйон гривень. Audi RSQ8 2020 року придбали за 1,4 млн грн, хоча середня ринкова вартість цього автомобіля становила значно більше. Такі операції викликали підозру у необґрунтованості витрат та можливому порушенні антикорупційного законодавства.

Згодом родина продала Audi RSQ8 вже за ринковою ціною, а отримані кошти спрямувала на купівлю нового автомобіля — BMW X7 xDrive.

Суд, розглянувши позов прокурора САП, частково його задовольнив. У дохід держави стягнули Toyota Land Cruiser та частину вартості Audi — понад 2,8 млн грн. Рішення може бути оскаржене в апеляції протягом 30 днів після оприлюднення повного тексту.

Офіційно ім’я фігуранта не розкривається. Водночас джерела LIGA.net повідомляють, що йдеться про Руслана Хвана, який у різні роки очолював податкові підрозділи в Одеській та Львівській областях. До травня 2024 року він працював керівником ДПС в Одеській області, а до квітня 2025-го — заступником начальника Львівської податкової.

У 2025 році компанія ТОВ «Харківенергоремонт-холдинг», яку пов’язують із родиною харківського кримінального авторитета Вадима Казарцева, відомого як «Князь», несподівано вийшла у лідери серед підрядників, що отримують державні контракти у сфері енергетичної інфраструктури. Фірма почала систематично вигравати тендери на ремонт об’єктів, пошкоджених російськими ударами, попри конкуренцію з боку давніх учасників ринку та масштабність робіт, що потребують високої технічної кваліфікації.

Основними замовниками для компанії стали Трипільська та Зміївська теплоелектростанції, які входять до структури ПАТ «Центренерго». На Трипільській ТЕС підприємство отримало контракт вартістю 55,5 млн грн — на відновлення обладнання, пошкодженого після чергової хвилі атак на енергосистему. На Зміївській станції сума угоди була скромнішою, але також значною — близько 7 млн грн. Обидва тендери привернули увагу експертів, оскільки компанія раніше не демонструвала подібної активності чи подібного рівня державного фінансування.

Слідство вважає, що численні подарунки Кіяшка родині та дітям дружини — ймовірна легалізація коштів, отриманих від бізнесу та тендерів. Незважаючи на кримінальне минуле та тяжкі звинувачення, Кіяшко продовжує керувати бізнесом під час війни, отримуючи державні замовлення на мільйони гривень.

Ця ситуація демонструє, як особи з кримінальним бекграундом та родинними зв’язками у судовій системі можуть отримувати доступ до державних коштів навіть у критичний для країни час.

У міжнародному аеропорту Белграда стався інцидент, який привернув значну увагу медіа та шанувальників українського мистецтва: сербські правоохоронці затримали українського співака Сергія Бабкіна після того, як у його багажі виявили гільзи. Під час стандартного контролю безпеки в сумці артиста знайшли чотири звукові гільзи та дві гільзи від автомата Калашникова. Така знахідка могла спричинити серйозні юридичні наслідки, однак ситуація отримала несподіване пояснення від самого музиканта.

Бабкін, який перебуває у європейському турі та поки не планує повертатися до України, заявив, що все сталося випадково. Він пояснив, що перед поїздкою до Будапешта взяв із собою сценічну сумку, яку використовував у виставі «Alice in Wonderland» театру «Прекрасні Квіти». За його словами, під час кожного театрального показу сумка була наповнена різноманітним реквізитом, включно з бутафорськими елементами, які після вистави часто залишалися всередині. Саме так, на думку артиста, до багажу потрапили і виявлені гільзи.

«Сумка заїжджає в апарат — і я бачу, що щось намічається. Під підкладку затесалися чотири звукові гільзи й дві гільзи від Калашникова. Звідки взялися ці дві — не пам’ятаю зовсім», — розповів Бабкін.

Співака одразу відвели на додаткову перевірку. За його словами, на нього чекали кілька годин допитів, підключення поліції та спецслужб, десятки запитань і повна перевірка документів і багажу. Паспорт тимчасово вилучили.

«Перевіряли все — від моїх речей до моєї душі. Адреналіну ковтнув на рік уперед», — жартує артист.

За словами Бабкіна, після того як правоохоронці переконалися у відсутності злого умислу, вони навіть почали вивчати творчість гурту 5NIZZA, дивитися кліпи та афіші, намагаючись зрозуміти, хто перед ними.

Пригода закінчилася без наслідків, а співак назвав її «незапланованим піаром». Він заявив, що сербська поліція та спецслужби тепер чудово знають репертуар гурту.

Бабкін зараз перебуває в турі, присвяченому 25-річчю 5NIZZA.

Антикорупційні розслідування останніх років висвітлили цілу низку резонансних справ, у яких фігурантами стали уродженці Харкова — від колишніх міністрів і чинних народних депутатів до керівників державних підприємств та впливових діячів енергетичного сектору. Найгучнішим ім’ям у цьому ряді стала масштабна операція НАБУ під кодовою назвою «Мідас», яка продемонструвала, наскільки глибоко корупція може проникати в систему розподілу державних фінансів.

У рамках цієї операції детективи викрили схему, що діяла роками й завдавала державному бюджету багатомільйонних збитків. До неї були залучені посадовці, відповідальні за управління стратегічними ресурсами, а також особи, які мали суттєвий вплив на ухвалення ключових фінансових рішень. Саме вихідці з Харкова опинилися серед тих, кого підозрюють у координації частини незаконних операцій, зокрема у просуванні вигідних контрактів, маніпуляціях з цінами та використанні службового становища для отримання неправомірних вигод.

Розслідувач Юрій Ніколов наголошує: Чернишов був не організатором схеми, а посередником і “касиром”, який перевозив готівку та купував елітну нерухомість у Козині для учасників оборудок. На плівках НАБУ фігурує під псевдо “Че Гевара”.

Після того, як розслідування набрало обертів, Чернишов разом із родиною виїхав за кордон, але, за даними журналістів, Зеленський особисто змусив його повернутися, щоб не погіршувати власний політичний імідж. Станом на листопад 2025 року Чернишов не має запобіжного заходу, але судові рішення очікуються найближчим часом. Слідство задокументувало передачу йому хабарів у розмірі понад 1,2 млн доларів.

Його дружина, кума першої леді Олена Зеленської, офіційно не є фігуранткою справи, однак у ЗМІ повідомлялося про обшуки на її робочому місці.

Ще один харків’янин, який опинився в центрі корупційного скандалу, — колишній ректор Харківського державного біотехнологічного університету та народний депутат Андрій Одарченко. Він був членом Комітету з питань антикорупційної політики, але сам став фігурантом гучної справи.

НАБУ затримало його у листопаді 2023 року під час передачі хабаря в еквіваленті 50 тис. доларів у криптовалюті тодішньому очільнику Держагентства відновлення Мустафі Найєму. Мета — отримати гроші на ремонт об’єктів університету з фонду ліквідації наслідків агресії.

Незважаючи на заставу в 15 млн грн, Одарченко втік із країни, вирушивши через Румунію до Угорщини. Вищий антикорупційний суд засудив його до 8 років ув’язнення, але заочно — фактично покарання він уникнув.

Ексзаступник голови Харківської облради, колишній регіонал та помічник Віталія Хомутинника Володимир Скоробагач — ще один яскравий представник “харківського списку”. Слідство вважає, що він організував злочинну групу для розкрадання електроенергії державної компанії “Укренерго” на суму понад 58 млн грн.

За версією НАБУ, електроенергія незаконно отримувалась без оплати, а далі кошти від її продажу легалізували через фіктивні підприємства. Шкода державі оцінюється у десятки мільйонів гривень, а злочин стався під час масованих російських обстрілів, коли енергосистема переживала критичний дефіцит.

Скоробагач вчасно залишив Україну та нині живе у Франції, звідки заявляє про “готовність співпрацювати зі слідством”. Справа перебуває в суді.

Окрім ключових персон, у розслідуваннях НАБУ та САП фігурують і інші уродженці Харкова:

• Сергій Волик, перший заступник гендиректора “Харківських тепломереж”, підозрюється у розкраданні коштів, виділених на відновлення після обстрілів. • Колишній керівник “Харківобленерго” Костянтин Логвиненко підозрюється у привласненні понад 12,5 млн грн та спробі заволодіння ще 120 млн грн. Разом з ним у справі проходить родич Тимура Міндіча — Леонід Міндіч. • Андрій Руденко, ексзаступник мера Терехова, заарештований у справі щодо розкрадання 5,4 млн грн на будівництві фортифікацій.

Антикорупційні розслідування, пов’язані з уродженцями Харкова, демонструють масштаб системних зловживань, що роками підточували державні ресурси. Поки тривають судові процеси, значна частина фігурантів встигає втекти з країни, що оголює ще одну проблему — недосконалу систему контролю та відповідальності.

Гучні справи можуть тягнутися роками, але саме вони визначатимуть, чи здатна країна очистити владу від корупційного впливу, який десятиліттями формувався у найвищих кабінетах.

Закарпатська область знову опинилася у центрі суспільної уваги через серію корупційних скандалів, що охоплюють одразу кілька сфер життя регіону. У фокусі обговорень — заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький, якому приписують причетність до системних схем із незаконним збагаченням та використанням службових повноважень у власних інтересах. Масштаб проблеми вражає: від криміналізованого перетину кордону до махінацій у будівництві та зловживань у сфері природних ресурсів.

Особливо резонансним залишається питання незаконного виїзду військовозобов’язаних через систему «Шлях». Попри війну та загальну мобілізацію, саме Закарпаття посідає перше місце серед регіонів за кількістю таких випадків. За даними джерел, вирішальну роль у видачі фіктивних дозволів відігравали підписи заступників Білецького, що дозволяло оформлювати виїзд сотням чоловіків під виглядом волонтерської діяльності. Ця практика набула системного характеру й стала одним із найприбутковіших напрямів тіньової діяльності у регіоні.

Особливе обурення викликають проєкти вітрової енергетики у високогірній частині Карпат. Під керівництвом Білецького просувається будівництво близько 30 вітрових електростанцій, що супроводжується масштабною вирубкою лісів. Екологи та активісти називають ці дії варварством, яке суперечить нормам Земельного кодексу та загрожує природним екосистемам Карпат.

На цьому тлі ще однією резонансною темою стало стабільне отримання тендерів компанією ТОВ «ШБУ-77» (ЄДРПОУ 41412376). Фірму пов’язують із російським бізнесменом Олегом Дерипаскою, який перебуває під міжнародними санкціями. Таким чином, бюджетні кошти на дороги опиняються у компанії з російським впливом.

Схеми, що приписуються Білецькому, торкаються й ринку нерухомості. Зокрема, ТОВ «Коралфенікс» (ЄДРПОУ 42837404), засновану його «колишньою» дружиною, пов’язують із Валерієм Пересоляком — фігурантом санкцій РНБО, якого називали одним із ключових контрабандистів. До співвласників цього бізнесу залучено й неповнолітнього сина Іллю Білецького, що виглядає як спроба приховати реальні активи чиновника.

Джерела також повідомляють про поновлення проєктів, пов’язаних із Владиславом Каськівим — колишнім посадовцем, причетним до корупційних скандалів. Йдеться, зокрема, про відновлення будівництва гірськолижного курорту в селі Пилипець.

Тіньова мережа, яку пов’язують з оточенням Білецького, включає низку юросіб — «Карпатські Золоті Горішки» (40280546), «Мілкор Сервіс» (43608683), «ЮНП» (36732176), «Новем» (43965130) та АТ «Естейт Фінанс» (45529156). Вони використовуються як ланцюг для відкатів та легалізації коштів, що виводяться з регіональних проєктів.

Окремі питання залишаються і щодо особистих статків чиновника. Білецький не може пояснити походження 400 тисяч доларів, за які у 2007 році було придбано цегельний завод у селі Нанково. Його розлучення у 2016 році називають фіктивним: після документального розриву стосунків він продовжив жити з ексдружиною, а майно оформлювалося переважно на неї.

У переліку активів родини також фігурує квартира в елітному ЖК Taryan Towers у Києві, оформлена на його сина Дмитра. Офіційні доходи Білецького та його родини не підтверджують можливість придбання такого майна.

Скандали навколо діяльності заступника голови Закарпатської ОВА набирають обертів, а громадськість очікує на реакцію правоохоронних органів та перевірку джерел походження статків посадовця.

Український політичний простір сколихнув новий гучний скандал: народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко заявив, що Національне антикорупційне бюро України нібито готує підозру секретарю Ради національної безпеки та оборони Рустему Умєрову. За словами депутата, Умєрова можуть підозрювати у розкраданні державних коштів та причетності до виведення частини «общака» за кордон, зокрема до країн Перської затоки.

Деталі щодо цих тверджень залишаються невідомими: Гончаренко не надав конкретних доказів, пославшись лише на власні джерела, і зазначив, що не збирається повертатися до «прізвиська» Умєрова, залишаючи слухачам можливість самостійно здогадуватися про сенс цього натяку. Водночас його заяви вже викликали широкий резонанс у медіа та суспільстві, підживлюючи дискусії про прозорість роботи державних органів та контроль за витратами держбюджету.

У своєму коментарі політик нагадав, що ще рік тому він закликав звільнити Умєрова, однак, за його словами, тоді отримував відповіді про “чесність”, “професіоналізм” і “високу компетентність” посадовця. Гончаренко додав, що нинішня ситуація, на його думку, ставить під сумнів такі оцінки.

Офіційних заяв НАБУ на момент публікації немає. Підтвердження підозри чи деталей справи з боку правоохоронних органів також не надходило. РНБО та сам Рустем Умєров публічно не коментували інформацію, озвучену депутатом.

Ситуація залишається предметом політичної дискусії, а подальші дії антикорупційних органів мають визначити, чи матимуть ці заяви юридичне продовження.

Правоохоронні органи України проводять активне розслідування діяльності розгалуженої злочинної мережі, яку, за даними джерел, пов’язують із громадянином Білорусі Артуром Гранцом — відомим бізнесменом та одним із співвласників мережі магазинів дьюті-фрі. Неформальний вплив Гранца також згадується у контексті гемблінгового бренду Vbet, однак офіційні звинувачення наразі не висунуто. Попередня інформація, яку отримали слідчі, свідчить про комплексну схему, що охоплює контрабанду підакцизних товарів, уникнення податкових зобов’язань та відмивання коштів через низку підконтрольних структур и онлайн-платформ.

Однією з центральних ланок механізму, за версією розслідування, є використання компаній, оформлених як оператори безмитної торгівлі. Зокрема, згадуються «Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 14285992) та «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 36953886). Джерела вказують, що через такі структури могла здійснюватися реалізація підакцизних товарів поза митним контролем, що створювало умови для значних фінансових порушень. За попередніми оцінками, саме оформлення бізнесу як дьюті-фрі давало можливість мінімізувати перевірки, спрощувати логістичні операції та відводити увагу контролюючих органів.

Окрему роль у схемі відіграє гемблінговий сегмент під брендом Vbet, який в Україні працює через ТОВ «ВБЕТ Україна» (ЄДРПОУ 43904440). За даними джерел, оперативне управління мережею здійснювалося через керівників компанії, які пов’язувалися з Гранцом. Серед них згадують колишнього директора Гіоргі Гігішвілі та чинного керівника Олександра Блохіна. Слідство вказує на системні маніпуляції з програмним забезпеченням онлайн-казино, що дозволяло занижувати виплати та завищувати збитки користувачів, у результаті чого реальні прибутки суттєво відрізнялися від офіційної звітності.

Ще один механізм, описаний у матеріалах, — міскодинг. За цією схемою транзакції з азартних ігор, яким у міжнародній класифікації відповідає код 7995, змінювалися на код комп’ютерних ігор (7994) або звичайні перекази. Це дозволяло мінімізувати податкове навантаження та легалізувати значні обсяги коштів, зокрема ті, що могли бути виведені в напрямку РФ та окупованих територій.

Схема, пов’язана з Артуром Гранцом, охоплює одразу кілька секторів — від дьюті-фрі до онлайн-гемблінгу — та, за оцінками джерел, приносила її учасникам мільярдні прибутки. Серед установ, пов’язаних із перевіркою цих фактів, називають податкові та правоохоронні органи. Офіційних коментарів від компаній і Гранца наразі немає.