Єврокомісія вперше висловила критику українського телемарафону через необ’єктивність

Міський голова Галича на Івано-Франківщині Олег Кантор потрапив до числа очільників громад області, які в період повномасштабної війни отримували одні з найбільших премій та надбавок. За даними видання «Суспільне», які цитує «Стопкор», зарплата мера формувалася не лише з основного окладу, а й з декількох видів додаткових виплат, що значно збільшували його щомісячний дохід.

Зокрема, Олегу Кантору нараховували надбавку за ранг посадової особи місцевого самоврядування, додатково 10% за вислугу років, а також 50% премії за «виконання особливо важливих завдань». Така система стимулювання, яка передбачає численні доплати до посадового окладу, свідчить про те, що навіть у складні воєнні часи керівники деяких громад могли отримувати значні фінансові заохочення.

У підсумку річні суми додаткових нарахувань виглядали так:2022 рік – 542 051 грн;2023 рік – 607 201 грн;2024 рік – 829 046 грн;2025 рік – 548 672 грн.

Окремо значними були виплати саме за «виконання особливо важливої роботи»: від майже 79 тисяч гривень у 2025 році до понад 131 тисячі гривень у 2024-му. Також у 2023 і 2024 роках міський голова отримував по 15 тисяч гривень премій до свят.

Що задекларував мер

У щорічній декларації Олега Кантора за 2024 рік вказано офіційний дохід у вигляді заробітної плати — близько 1,2 млн гривень на рік, або понад 100 тисяч гривень щомісяця.

Серед заощаджень зазначено 680 тисяч гривень готівкою, 8 900 євро та 14 тисяч доларів США.

Також у власності посадовця — значний перелік нерухомості: нежитлове приміщення площею понад 1 270 квадратних метрів, квартира майже 60 «квадратів», житловий будинок на 318,6 квадратного метра, три гаражі та десять земельних ділянок. Одна з них має площу понад 20 тисяч квадратних метрів і була набута вже після вступу на посаду міського голови.

У декларації вказані й транспортні засоби — кілька автомобілів старих років випуску, зокрема Volkswagen Caravelle 2011 року, Mercedes-Benz 2001 року та Ford Sierra 1985 року.

Попередні скандали

Ім’я Олега Кантора раніше вже фігурувало у публічному скандалі. У 2021 році його звинуватили у побитті місцевого депутата від «Європейської солідарності» Миколи Вовка. За словами депутата, інциденти сталися у приміщенні міськради та пізніше в лікарні. Сам мер заперечував звинувачення, стверджуючи, що опонент був напідпитку. Водночас поліція зареєструвала відповідну заяву.

Сукупність великих премій, значних доходів та обсягу майна посадовця викликала суспільну дискусію щодо доцільності таких виплат керівникам громад у воєнний час.

Двадцять восьмий день січня вирізняється особливим символізмом, адже поєднує в собі релігійні події, суспільно важливі ініціативи та давні народні уявлення. У цей день церковна традиція звертає увагу на приклади духовного служіння, світська спільнота говорить про захист особистого простору, а народна культура нагадує про відповідальність людини перед родиною, домом і всім живим довкола.

За сучасним церковним календарем 28 січня віряни вшановують пам’ять преподобного Єфрема Сирина та українського святого Єфрема Печерського. Єфрем Сирин відомий у християнському світі як символ щирого покаяння і глибокого духовного самопізнання. Згідно з переданнями, він відмовився від світських спокус, обрав шлях аскези та молитви, а його богословські твори й духовні настанови й досі мають великий вплив на церковну традицію. Єфрем Печерський, у свою чергу, є прикладом подвижництва на українських землях, пов’язаного з історією Києво-Печерської лаври та формуванням місцевої духовної спадщини.

У світі 28 січня відзначають Міжнародний день захисту даних. Ця дата покликана нагадати про важливість приватності, безпеки персональної інформації та відповідального користування цифровими сервісами. У різних країнах з цієї нагоди проводять освітні заходи, тренінги й дискусії, присвячені захисту особистих даних в інтернеті. Окрім цього, календар відзначає День конструктора Lego, День відкриття Антарктиди, День винаходу дизельного двигуна та День ділового спілкування.

Для України 28 січня не є офіційним святом, однак ця дата пов’язана з важливими історичними подіями. У 1920 році було засновано Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. У 1992 році синьо-жовтий прапор офіційно затвердили як державний символ незалежної України. А в 2010 році воїнів Української повстанської армії на державному рівні визнали борцями за свободу України.

У народній традиції цей день вважався родинним. Наші предки радили провести його в колі близьких, ділитися новинами та не тримати образ. Особливу увагу приділяли домовикові — домашньому охоронцю. Йому залишали кашу біля печі, вірячи, що задобрений домовик допомагатиме в господарстві, а розгніваний може шкодити.

Народні прикмети 28 січня також стосувалися погоди. Швидкий рух хмар вважали ознакою змін, яскраві зорі вночі — передвісником морозу, а північний вітер — знаком, що відлиги найближчим часом не буде.

З церковними спогадами пов’язані й заборони дня. Вважається, що 28 січня не можна впиратися у власній правоті та відмовлятися визнавати помилки. Особливо суворо забороняється ображати тварин, завдавати їм шкоди або виганяти з дому. За народними віруваннями, навіть безпідставне знищення комах могло накликати на людину біду.

Незважаючи на свою нещодавно отриману посаду, новопризначений керівник Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ігор Титла ще не подав декларацію про доходи та майно, що є обов’язковим етапом перед вступом на будь-яку посаду в державному органі. Цей факт викликає певне занепокоєння серед громадськості та експертів, адже відповідно до вимог законодавства, державні службовці зобов’язані надавати відповідну інформацію до початку виконання своїх обов’язків.

Невиконання цієї вимоги ставить під сумнів прозорість та доброчесність державної служби, а також може спричинити серйозні правові наслідки для посадовця. Водночас, у випадку Ігоря Титли, на даний момент немає офіційних повідомлень про причини затримки подачі декларації або ж про наміри вирішити це питання в найближчому майбутньому. Це викликає додаткові питання про дотримання етичних стандартів у державному управлінні та спонукає до роздумів щодо забезпечення належного контролю за діяльністю високопосадовців.

За останньою поданою декларацією за 2024 рік, основним джерелом доходу Ігоря Титли стала заробітна плата в управлінні майном облради – 600 тисяч гривень на рік. Його дружина Леся Титла задекларувала 205 тисяч гривень доходу від підприємницької діяльності та 258,7 тисячі гривень зарплати в ТОВ «Аджілівей». Донька Ореста отримала 122 тисячі гривень гонорарів і виплат за цивільно-правовими договорами від ТОВ «Інфобіт» та ще 67 тисяч гривень зарплати в Господарському суді Львівської області.

Родина користується низкою об’єктів нерухомості. У спільній власності подружжя та доньки перебуває квартира у Львові площею 51,6 квадратного метра. Водночас Титла та члени його сім’ї мають право безоплатного користування трьома будинками площею майже по 300 квадратних метрів кожен у селі Сокільники, а також трьома земельними ділянками по 2000 квадратних метрів. Усі ці об’єкти оформлені на іншу особу.

Серед транспортних засобів у декларації вказано Mercedes-Benz GL 350 2014 року випуску, яким Ігор Титла користується безоплатно, а також електромобіль Mercedes-Benz B 250e 2017 року, що належить його дружині. На дату набуття авто коштувало 555 тисяч гривень. Крім того, посадовець задекларував 25 тисяч доларів готівкових коштів.

Відсутність нової декларації перед призначенням на керівну посаду може викликати запитання щодо прозорості статків чиновника та дотримання процедур фінансового контролю. З огляду на значні активи та користування майном, оформленим на третіх осіб, ситуація може стати предметом уваги антикорупційних органів і громадськості.

У Луганській обласній прокуратурі виникла ситуація, що викликає серйозні сумніви щодо об’єктивності та прозорості процесуального керівництва в кримінальних провадженнях, пов’язаних із підозрою у привласненні бюджетних коштів. Основною фігурою, навколо якої обертаються ці питання, є керівник прокуратури Сергій Василина. Його ділові та сімейні зв’язки з певними особами, що можуть бути залучені до кримінальних справ, створюють реальну загрозу виникнення конфлікту інтересів, що, у свою чергу, ставить під сумнів неупередженість і законність розслідувань.

Ця ситуація обіцяє стати предметом ретельного розслідування, оскільки йдеться не лише про можливі зловживання в органах прокуратури, а й про викриття більш масштабної схеми, яка може включати високопосадовців та підприємців, що мають тісні зв’язки з прокуратурою. Особливу увагу привертають деталі, що стосуються особистих інтересів Сергія Василини, які можуть мати прямий вплив на перебіг справ і результати розслідування. Це питання потребує безкомпромісного аналізу та встановлення фактів, щоб забезпечити належну відповідальність осіб, які можуть бути причетні до цих правопорушень.

Ключовим є те, що серед засновників «Олімпія строй» у період з листопада 2018 року по червень 2023 року перебувала Юлія Опрєва. Вона, у свою чергу, була бізнес-партнеркою дружини керівника обласної прокуратури. Ольга Василина з травня 2020 року до початку липня 2025 року була співвласницею спільної компанії «Кіфа-буд», що створює пряме переплетення приватних бізнес-інтересів із фігурантами кримінальних справ.

Під час аналізу матеріалів одного з проваджень, відкритого у листопаді 2024 року за фактом можливого привласнення майна в особливо великих розмірах, встановлено, що у квітні та червні 2025 року слідчим і процесуальним керівником до «Олімпія строй» надсилалися офіційні запити з вимогою надати документи та інформацію. Однак, попри відсутність будь-якої відповіді, подальші процесуальні дії для примусового отримання цих матеріалів не здійснювалися.

Паралельно існує ще одне кримінальне провадження, розпочате у вересні 2024 року, де вже детальніше описується схема із залученням низки будівельних компаній. У матеріалах цієї справи зазначено, що ключову роль у координації діяльності підприємств відігравав позаштатний радник голови Луганської обласної державної адміністрації. Саме він, за версією слідства, мав вплив одразу на кілька фірм, включно з «Олімпія строй» та іншими підрядними структурами.

У цій же схемі фігурують особи, пов’язані з регіональними політичними колами Запорізької області. Зокрема, йдеться про колишнього посадовця обласної адміністрації та бізнес-партнерів депутата Запорізької міської ради, який представляє політичну силу, пов’язану з колишнім міським головою Запоріжжя. Це розширює географію та політичний контекст можливих зловживань.

Факт наявності тісних бізнес-зв’язків між родиною керівника прокуратури та особами, які мають пряме відношення до фігурантів кримінальних проваджень, ставить під сумнів неупередженість процесуального керівництва. Особливо з огляду на те, що слідчі дії у частині отримання доказів фактично зупинилися після формальних запитів.

Поки матеріал готувався до публікації, стало відомо, що Сергій Василина подав рапорт про звільнення з посади керівника Луганської обласної прокуратури. Остаточне рішення щодо його відставки має ухвалити генеральний прокурор. Водночас сам факт подання рапорту на тлі описаних обставин лише посилив суспільний інтерес до цієї історії.

У листопаді 2025 року Тетяну Мостепан було призначено директоркою департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Це кадрове рішення стало логічним продовженням її тривалої роботи в системі столичної медицини, де вона протягом багатьох років обіймала керівні посади та безпосередньо впливала на управління одним із міських медичних закладів.

До переходу в КМДА Мостепан працювала в Київській міській лікарні №4. Спочатку вона виконувала обов’язки головної лікарки, а після реформування системи охорони здоров’я очолила заклад уже в статусі директорки. На цій посаді вона відповідала за фінансово-господарську діяльність лікарні, організацію медичних послуг і взаємодію з міськими структурами, що дозволило їй накопичити значний управлінський досвід.

Житло розташоване у житловому комплексі «Софія Residence». Право власності оформлено за договором купівлі-продажу. Відомостей про іпотеку або кредитні зобов’язання в аналітичних системах немає.

Водночас, за даними ринку нерухомості, ціна такого житла могла бути суттєво вищою. За інформацією профільних сервісів, у січні 2021 року мінімальна вартість квадратного метра у цьому ЖК становила близько 26 тисяч гривень. Таким чином, ринкова ціна квартири площею понад 100 квадратних метрів могла складати щонайменше 2,68 млн гривень, якщо йдеться про придбання готового об’єкта, а не інвестування на етапі будівництва.

При цьому у деклараціях Тетяни Мостепан за 2016–2019 роки об’єкти незавершеного будівництва не зазначалися. Це може свідчити про те, що квартира не була придбана як інвестиція на ранній стадії, коли ціни зазвичай нижчі.

Загальний дохід родини Мостепан за 2020 рік, відповідно до декларацій, становив близько 1,5 млн гривень. На цьому тлі різниця між задекларованою вартістю квартири та ринковими цінами може викликати запитання щодо умов купівлі та формування ціни угоди.

Сам Олександр Мостепан нині працює членом військово-лікарської комісії у Вишнівській міській лікарні. Крім того, за сумісництвом він обіймає посади стоматолога-ортопеда та стоматолога-терапевта в цьому ж медзакладі.

З огляду на нову керівну посаду Тетяни Мостепан у структурі КМДА, прозорість майнового стану та відповідність вартості активів задекларованим доходам може стати предметом додаткової уваги з боку громадськості та антикорупційних органів.

У ніч на 24 січня Києво-Печерська лавра зазнала ракетного удару з боку Росії, що стало першим подібним випадком з часів Другої світової війни. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Внаслідок атаки було пошкоджено вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївську церкву, що входить до списку найцінніших пам’яток архітектури та духовної спадщини країни.

Історичний комплекс, який є символом української культури та духовності, неодноразово ставав об’єктом уваги міжнародної спільноти через його культурну цінність. Руйнування частин лаври викликає глибоку тривогу серед громадськості, істориків та релігійних діячів. Фахівці відзначають, що навіть часткове пошкодження таких об’єктів може мати непоправні наслідки для збереження культурної пам’яті України.

Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

«Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

«Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.

Працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України викрили офіцера мобілізаційного підрозділу одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Чернігівської області. Слідство вважає, що посадовець причетний до незаконного втручання в облік військовозобов’язаних і налагодження механізму ухилення від призову за винагороду.

За матеріалами кримінального провадження, фігурант використовував службові повноваження для коригування даних у відповідних реєстрах. Такі дії дозволяли створювати штучні підстави для відтермінування або повного уникнення мобілізації окремими особами. Ключовим елементом схеми, за версією правоохоронців, було внесення неправдивої інформації та маніпуляції з документами військового обліку.

Такий статус дозволяє не потрапляти до бойових підрозділів та частин, які виконують завдання безпосередньо в зоні бойових дій. За «вирішення питання» офіцер вимагав 2,5 тисячі доларів США.

Правоохоронці затримали його під час чергової передачі коштів — у момент отримання хабаря. Наразі фігуранту повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років із забороною обіймати певні посади та можливою конфіскацією майна. Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У межах досудового розслідування слідчі перевіряють причетність інших посадовців ТЦК та членів військово-лікарських комісій до можливих аналогічних епізодів, зокрема до ухвалення «потрібних» медичних висновків.

У Чернігівському обласному ТЦК та СП відреагували на ситуацію публічно. Там заявили про нульову толерантність до корупції та наголосили, що подібні дії дискредитують Збройні сили та підривають довіру суспільства. У відомстві пообіцяли сприяти розслідуванню та закликали громадян повідомляти про відомі факти зловживань.

Активність у вечірній та нічний час може мати небажані наслідки для здоров’я людини. Результати масштабного дослідження, в якому взяли участь сотні тисяч осіб, показали, що люди з вечірнім хронотипом — так звані «сови» — мають значно більший ризик розвитку серйозних захворювань порівняно з тими, хто віддає перевагу ранньому підйому і розпочинає день з самого ранку. Вчені, що провели це дослідження, проаналізували медичні дані понад 320 тисяч осіб віком від 39 до 74 років. Метою роботи було дослідити, як схильність до певного часу активності — ранкового або вечірнього — може впливати на стан серцево-судинної системи та загальне здоров’я на довгостроковій основі.

Згідно з отриманими результатами, люди з вечірнім хронотипом значно частіше стикаються з серцево-судинними захворюваннями, високим кров'яним тиском, а також мають більші шанси на інсульти і інші тяжкі ускладнення. Це явище можна пояснити порушенням циркадних ритмів організму, коли внутрішній біологічний годинник не відповідає природним умовам навколишнього середовища. Зміщення часу активності на нічні години змушує організм працювати в умовах, які не є оптимальними для нормального функціонування всіх систем.

Результати виявилися невтішними для прихильників нічного способу життя. У порівнянні з «жайворонками» та людьми з проміжним типом активності, «сови» значно частіше мали погані показники загального стану серцево-судинної системи. Крім того, ризик перенести інфаркт або інсульт упродовж наступних 14 років у них був помітно вищим.

Для максимальної точності дослідники врахували ключові чинники, які можуть впливати на здоров’я, зокрема харчування, масу тіла, рівень фізичної активності, артеріальний тиск, показники холестерину та інші медичні параметри. Навіть з урахуванням цих даних негативний вплив вечірнього режиму залишався суттєвим.

Експерти наголошують, що проблема полягає не лише у самому часі засинання. Вечірній хронотип часто супроводжується способом життя, який додатково підвищує ризики. За словами фахівців, люди, які ведуть нічний спосіб життя, не обов’язково мають гірше здоров’я від природи, однак вони частіше стикаються з поведінковими чинниками, що шкодять організму.

Дослідження показало, що вечірня активність часто поєднується з курінням, вживанням алкоголю, нездоровим харчуванням і нічними перекусами, а також хронічним недосипанням. У сукупності ці фактори створюють додаткове навантаження на серце та судини.

Окрім серцево-судинних ризиків, нічний спосіб життя пов’язують із вищою ймовірністю розвитку депресії, діабету, деменції та інших порушень психічного й когнітивного здоров’я. Також у «сов» фіксують підвищений ризик передчасної смерті.

Єдиним несподіваним позитивним моментом стало те, що люди з вечірнім хронотипом у середньому демонстрували дещо кращі результати в когнітивних тестах, ніж ті, хто звик рано вставати. Втім, цей ефект не компенсує загальних ризиків для здоров’я.

Щоб зменшити загрозу для серця, психіки та загального стану організму, фахівці радять поступово коригувати режим дня і намагатися лягати спати не пізніше першої години ночі.