Єврокомісія вперше висловила критику українського телемарафону через необ’єктивність

Червоний буряк із давніх часів вважають одним із найцінніших овочів для зміцнення здоров’я. Його насичений склад робить цей коренеплід корисним як у щоденному раціоні, так і в період відновлення після хвороб. Особливу увагу фахівці приділяють буряковому соку, який активно застосовують у профілактичних цілях та як допоміжний засіб при різних порушеннях роботи організму.

Буряк містить вітаміни групи B, вітамін C, залізо, магній, калій та природні антиоксиданти. Завдяки цьому він сприяє очищенню крові, підтримує роботу серцево-судинної системи та допомагає організму краще протистояти запальним процесам. Регулярне вживання бурякового соку позитивно впливає на функції печінки та жовчного міхура, а також допомагає нормалізувати травлення.

Буряковий сік також корисний при анемії (недокрів’ї), артеріальній гіпертензії та атеросклерозі. У таких випадках ефективною є суміш бурякового і морквяного соків у пропорції 1:4, яку слід пити по пів склянки 3–4 рази на день.

При наявності каміння в нирках або сечовому міхурі допоможе суміш бурякового, морквяного та огіркового соків у пропорції 1:2:2. Її рекомендують пити по пів склянки за 30 хвилин до їди двічі-тричі на день.

Жінкам із порушеннями менструального циклу або під час клімаксу корисна суміш бурякового та чорної редьки у пропорції 1:1, яку слід вживати тричі на день між прийомами їжі.

Важливо пам’ятати: буряковий сік не рекомендують при пієлонефриті, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, а також при гломерулонефриті. Перед початком терапії бажано порадитися з сімейним лікарем.

Ін’єкції філерів у зону обличчя протягом останніх років перетворилися на справжній тренд у сфері естетичної медицини. Багато людей розглядають їх як швидкий і менш травматичний спосіб омолодження порівняно з хірургічним втручанням. За допомогою таких процедур намагаються зменшити вираженість зморшок, скоригувати форму губ, підкреслити вилиці або вирівняти овал обличчя. Найпоширенішими залишаються філери на основі гіалуронової кислоти, які рекламують як тимчасові, біосумісні та відносно безпечні.

Водночас дедалі більше лікарів звертають увагу на те, що за зовнішньою простотою процедури приховується складна медична маніпуляція. Обличчя має густу мережу судин і нервів, а будь-яке втручання без чіткого знання анатомії може призвести до серйозних ускладнень. Судинні спеціалісти, аналізуючи випадки після косметологічних ін’єкцій, фіксують зростання кількості пацієнтів із порушенням кровообігу, некрозом тканин та тривалими запальними процесами.

Під час дослідження було проаналізовано сто випадків ускладнень після введення дермальних філерів. Основною загрозою виявилася судинна оклюзія — блокування артерій, яке виникає, коли філер потрапляє безпосередньо в кровоносну судину або вводиться надто близько до неї. Такі порушення можуть призводити до відмирання шкіри, деформації тканин і навіть втрати зору через порушення кровообігу.

Медики наголошують, що особливо небезпечними є ін’єкції в зоні навколо носа. Саме там проходять судини, які пов’язані з критично важливими структурами голови. Їх пошкодження може мати важкі наслідки, зокрема сліпоту або інсульт.

Хоча важкі випадки повної закупорки великих артерій трапляються рідко, дослідження показало іншу тривожну тенденцію. Майже у половини пацієнтів було зафіксовано порушення кровотоку в дрібних судинах, які з’єднують поверхневі артерії з глибокими. Ще приблизно у третині випадків філери частково блокували кровообіг у більших судинах. Лікарі пов’язують це з тим, що ін’єкції здебільшого виконуються «наосліп», без контролю розташування судин за допомогою ультразвуку.

У разі ускладнень ситуацію намагаються виправити шляхом введення спеціальних препаратів-розчинювачів філерів. Проте медики зазначають, що це вже лікування наслідків, а не запобігання проблемі. За їхніми словами, керовані ін’єкції з використанням УЗД дозволили б зменшити кількість введеного препарату та значно знизити ризик ускладнень.

Саме тому лікарі виступають за посилення контролю в сфері естетичної медицини. Вони наполягають на ширшому використанні ультразвукової навігації під час ін’єкцій філерів і на обмеженні проведення таких процедур особами без медичної освіти. На їхню думку, популярність уколів краси не повинна затьмарювати питання безпеки пацієнтів.

Андрій Гота, відомий соратник колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, оголосив про своє рішення покинути наглядову раду державної компанії «Центренерго». Причиною цього, за його словами, є необхідність перезавантаження наглядових рад, що стало частиною стратегічних кроків, ініційованих президентом України. Однак, як зазначають експерти, реальна причина такого кроку може бути пов'язана з прагматичними особистими та бізнесовими інтересами самого Готи, зокрема його планами зосередитися на виробництві безпілотних літальних апаратів (дронів).

Андрій Гота приєднався до наглядової ради «Центренерго» ще в 2021 році, коли був призначений представником держави. З того часу він не тільки активно займався розвитком підприємства, а й очолив наглядову раду компанії в 2023 році. Водночас, він продовжував залишатися частиною наглядової ради «Укрнафти», що дозволяло йому зберігати зв'язки з енергетичним сектором країни.

Заява про «моральне право» особливо показова на фоні того, що під час перебування Готи на наглядових радах ключові державні енергокомпанії так і не стали прикладом прозорого чи ефективного управління. Енергетика залишалася однією з найбільш закритих і конфліктних сфер, де наглядові ради часто використовуються не як інструмент контролю, а як механізм політичного балансу.

Не менш показовий і новий напрям Готи — виробництво дронів. Це один із найбільш чутливих і фінансово об’ємних секторів держави. Великі державні замовлення, прискорені процедури та обмежений публічний контроль створюють сприятливе середовище для людей із потрібними зв’язками. За словами Готи, він вже близько року працює у компанії, яка виробляє дрони, що свідчить про заздалегідь підготовлений перехід.

Історія Андрія Готи демонструє типову модель української системи: коли одна сфера стає «токсичною» або перегрітою увагою, з неї виходять під благовидним приводом, а новий сектор із високим бюджетним потенціалом стає об’єктом входу тих, хто має правильні зв’язки та досвід роботи «на державу». Наглядові ради у цьому контексті виступають не контролером, а перевалочним пунктом для лояльних кадрів, які пересуваються між державними активами і прибутковими сферами.

Сфера діяльності змінюється, але залишається незмінним головне — близькість до центру ухвалення рішень і доступ до фінансових потоків.

Суддя Господарського суду міста Києва Денис Вадимович Мандичев і надалі виконує свої службові обов’язки, попри наявність низки серйозних захворювань, які офіційно стали підставою для його виключення з військового обліку. Відповідне рішення було ухвалене після початку повномасштабного вторгнення Росії та оформлене Голосіївським районним ТЦК та СП у столиці.

Мандичев є уродженцем Донбасу та працює в судовій системі понад п’ятнадцять років. Суддівську мантію він отримав у доволі молодому віці — у 29 років, що свого часу стало помітною подією в юридичних колах. За роки роботи він розглядав значну кількість господарських спорів, зокрема справи, що стосуються великого бізнесу та державних інтересів.

Крім стану здоров’я, увагу викликає його біографія та зв’язки. Мандичев входить до групи впливу одіозних топсуддів Віктора Татькова та Артура Ємельянова, які раніше будували схеми контролю над судами та організовували рішення «під замовлення». ЗМІ повідомляли про наявність у судді рахунку у швейцарському банку на суму близько 660 тисяч франків, а також про кіпрський паспорт.

Такі факти викликають питання щодо доброчесності судді та справедливості його суддівської практики. Паралельно тривають перевірки щодо подібних випадків фейкових інвалідностей у прокуратурі, де вже були кадрові наслідки.

Випадок Мандичева демонструє, як офіційні медичні довідки, зв’язки в суддівській системі та міжнародні активи можуть поєднуватися у ситуації, що викликає сумніви щодо прозорості та ефективності судової влади в Україні.

Кутя належить до найдавніших обрядових страв української культури й до сьогодні зберігає глибоке символічне наповнення. Це не звичайна каша, а ритуальна їжа, що уособлює зв’язок поколінь, пам’ять про предків, родинну згуртованість і надію на добробут. Упродовж зимового календарного циклу кутю готують кілька разів, і кожного разу вона набуває нового змісту, відображаючи духовний стан громади та характер свята.

Першою у цьому циклі є багата кутя, яку традиційно варять на Святвечір напередодні Різдва. За новим церковним календарем у 2025 році цей день припадає на 24 грудня. Саме з вечері зі Святвечора починається різдвяний період, наповнений особливою тишею, очікуванням і молитвою. Багата кутя готується з пшениці або ячменю з додаванням маку, меду, горіхів та сухофруктів. Кожен інгредієнт має власну символіку: зерно означає життя і безперервність роду, мак — захист і пам’ять, мед — солодкість життя та Божу благодать.

Друга кутя — щедра — готується у Щедрий вечір, який передує Новому року. У 2025 році це 31 грудня, день святкування Маланки. На відміну від різдвяної, щедра кутя може бути скоромною: до неї дозволяється додавати вершкове масло, молоко або вершки. Вона символізує щедрість, відкритість і надію на багатий та успішний рік, що настає.

Третя — голодна кутя — вариться напередодні Водохреща. За новим календарем Хрещення Господнє відзначають 6 січня, а Водохресний Святвечір припадає на 5 січня 2026 року. Ця кутя є пісною й максимально простою за складом. Вона уособлює стриманість, духовну зосередженість і підготовку до великого церковного свята.

Кожен із трьох різновидів куті має власне символічне навантаження. Багата кутя пов’язана з народженням, достатком і родинною єдністю. Щедра — з очікуванням нового циклу життя, матеріального добробуту та радості. Голодна — з очищенням, постом і внутрішньою дисципліною. Разом вони формують цілісний зимовий обрядовий цикл.

У народній традиції кутя супроводжувалася численними прикметами та звичаями. Вважалося, що правильне приготування страви впливає на врожай, здоров’я родини та мир у домі. Господарі могли підкидати ложку куті до стелі, спостерігаючи за зернами як за знаком майбутнього достатку, залишати страву на столі на ніч для померлих родичів або починати трапезу спільною молитвою.

Окремі заборони стосувалися поспіху, сварок чи легковажного ставлення до обряду. Особливо суворо дотримувалися правил під час приготування голодної куті, де не допускалося жодних скоромних інгредієнтів. Усе це відображало уявлення про кутю як сакральну страву, що поєднує земне й духовне.

Таким чином, кутя залишається не лише елементом святкового столу, а й важливою частиною культурної пам’яті українців. Через неї зберігається зв’язок поколінь, традиція спільної молитви й уявлення про гармонію в родині та суспільстві, актуальні й у сучасному календарному контексті.

Актор і військовослужбовець Андрій Федінчик поділився особистими переживаннями щодо нинішніх стосунків із колишньою дружиною Наталкою Денисенко. У своїх висловлюваннях він наголосив, що, на його переконання, зрада з її боку сталася ще в період офіційного шлюбу. Ці події, за словами Федінчика, стали для нього серйозним психологічним випробуванням, яке залишило глибокий слід і змусило по-новому поглянути на минуле.

Актор зізнається, що довгий час не міг прийняти таку версію подій і до останнього намагався знайти пояснення, які б спростували його підозри. Усвідомлення реальності прийшло не одразу, а процес внутрішнього прийняття був складним і болісним. Він підкреслює, що саме розрив довіри став найважчим ударом, адже йшлося не лише про кінець подружніх стосунків, а й про руйнування спільних планів і надій.

Втім уже за один-два тижні після цієї розмови він дізнався правду. За словами Федінчика, роман Денисенко з Юрієм Савранським розпочався ще влітку 2024 року. Ця інформація стала для нього шоком, адже він не очікував, що паралельні стосунки тривали так довго.

Як доказ актор наводить слова колишньої дружини Савранського, яка, за його твердженням, знала про зраду ще з літа 2024 року. Федінчик зазначив, що нині підтримує з нею спілкування.

Андрій Федінчик також визнав, що після розриву поводився емоційно і допускав помилки. Він підтвердив слова Наталки Денисенко про те, що ображав її, і зізнався, що писав різкі коментарі та звинувачення у соцмережах. Саме через це, за його словами, був заблокований колишньою дружиною. Актор визнає, що така поведінка була неправильною, однак у той момент він не зміг упоратися зі своїми емоціями.

Наразі колишнє подружжя намагається будувати взаємини з нуля — виключно як батьки. Вони спілкуються лише щодо спільного сина. Обговорити ситуацію зі зрадою їм так і не вдалося через емоційний стан Федінчика, який зізнається, що ця тема для нього досі надто болюча.

За його словами, зараз головна мета — поводитися гідно та відповідально заради дитини.

У Чабанівській територіальній громаді було проведено масштабні обшуки в рамках кримінального провадження, яке стосується можливого розкрадання бюджетних коштів та зловживання службовим становищем. Про це стало відомо з джерел у правоохоронних органах, які підтвердили проведення слідчих дій на території громади.

Обшуки проводилися одночасно в адміністративних будівлях громади, а також у приватних будинках і транспортних засобах осіб, яких підозрюють у причетності до незаконних схем. Серед основних напрямків перевірки — можливе привласнення та розтрата ресурсів громади посадовими особами, а також особами, які мають зв’язки з ними.

У матеріалах слідства згадується посадовиця Чабанівської громади Олена Соболєва, а також кілька депутатів, яких джерела пов’язують із одним неформальним угрупованням. Правоохоронці з’ясовують, чи могли рішення, ухвалені за їхньої участі, сприяти незаконному використанню коштів громади.

Особливу увагу слідства привернув громадянин Артак Алоян, який раніше мав проблеми із законом і, ймовірно, виступав посередником у фінансових схемах. Також у матеріалах фігурує чоловік, відомий під прізвиськами «Торпеда Дмитро» та «Архімед», який може володіти інформацією про логістику та рух коштів, що цікавлять слідство. Його процесуальний статус наразі уточнюється.

Офіційних заяв від правоохоронних органів щодо обшуків та кримінального провадження поки не опубліковано.

Громадянська відповідальність є одним із ключових чинників, що впливають на стабільність та розвиток будь-якої держави. Вона проявляється не лише у виконанні законів, а й у щоденних рішеннях людей, їхньому ставленні до спільного простору, навколишнього середовища, інших членів суспільства. Саме усвідомлення власної ролі у спільних процесах формує довіру між громадянами та державними інституціями.

В Україні тема відповідальності громадян набуває особливого значення в умовах соціальних та економічних викликів. Активна позиція людей допомагає громадам ефективніше реагувати на проблеми, знаходити локальні рішення та підтримувати одне одного. Волонтерські ініціативи, участь у громадських обговореннях, контроль за діяльністю місцевої влади — усе це приклади відповідального підходу до життя у спільноті.

За старим стилем цього дня відзначають Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною.

В Україні 22 грудня відзначають День енергетика. Свято було запроваджене у 1993 році, однак під час повномасштабної війни його значення стало особливо відчутним. Саме енергетики відновлюють електропостачання після російських атак на інфраструктуру, часто працюючи в надзвичайно небезпечних умовах.

У цей день заведено дякувати працівникам електростанцій, інженерам, ремонтним бригадам та всім, хто забезпечує країну світлом. Також проводяться пам’ятні заходи на честь енергетиків, які загинули під час виконання службових обов’язків.

Крім того, 22 грудня в Україні відзначають День працівника дипломатичної служби. В умовах війни роль дипломатів стала ключовою — саме вони відстоюють інтереси України на міжнародній арені та працюють над посиленням підтримки з боку партнерів.

У світі 22 грудня відзначають День невисоких людей. Ця дата покликана привернути увагу до проблем дискримінації та стереотипів, з якими стикаються люди невисокого зросту.

Також у різних країнах сьогодні святкують День матері в Індонезії, День математики в Індії, День вчителя на Кубі, День фінікового хліба у США та День збройних сил у В’єтнамі.

Народні прикмети цього дня здебільшого пов’язані з прогнозом погоди. Вважалося, що ясне небо віщує швидке похолодання, похмура погода — теплий Новий рік, а дощ або сніг — часті опади в січні. Відлига, за повір’ями, обіцяє мокрий сніг у найближчому майбутньому.

Свята Анастасія в народі вважалася покровителькою жінок. День вважали сприятливим для хатніх справ, прибирання, прання, приготування їжі та рукоділля. Матері часто вишивали обереги для дітей.

22 грудня не радять сваритися, лінуватися, заздрити чи порушувати обіцянки. Вважалося, що невдалим цей день є для татуювань і пірсингу — рани довго загоюються. Також не рекомендували йти на риболовлю, адже, за прикметами, улову не буде.