Єврокомісія вперше висловила критику українського телемарафону через необ’єктивність

Коли людина нервує, її рука часто автоматично тягнеться до чогось солодкого або жирного. Це звичка, яка, на перший погляд, може здатися слабкістю чи відсутністю сили волі, але насправді такі реакції є абсолютно природними. Науковці переконані, що вибір їжі під час стресу — це не результат нашої невпевненості або недостатньої сили волі, а нормальна фізіологічна реакція організму на напругу. Дослідження Гарвардської медичної школи та матеріали PubMed Central допомагають зрозуміти, чому саме наш апетит змінюється в стресових ситуаціях, і як хронічний стрес може сприяти набору ваги.

У перші хвилини стресу організм активує так звану реакцію «бий або тікай». Це еволюційно вкорінена реакція на загрозу, коли нервова система викидає в кров адреналін, а травлення сповільнюється, адже тіло готується до фізичних дій, а не до перетравлення їжі. Тому на короткострокову напругу апетит, як правило, знижується, оскільки організм не потребує додаткових калорій для негайної фізичної активності.

Та коли стрес затягується, наднирники починають виробляти інший гормон — кортизол. Він:

підвищує апетит,

посилює мотивацію шукати калорійну їжу,

не дає насиченню настати швидко.

Кортизол має знижуватися після завершення стресового епізоду. Але при постійній тривозі чи перевтомі його рівень залишається підвищеним, що посилює відчуття голоду.

Стресові реакції змінюють не тільки апетит, а й харчові вподобання. Дослідження показують: у періоди напруги люди частіше тягнуться до солодкої, жирної та «комфортної» їжі.

Це пов’язано з дією кількох гормонів:

кортизол + інсулін — роблять калорійну їжу більш привабливою;

грелін («гормон голоду») — посилює тягу до гіперсмачних продуктів.

У шестимісячному дослідженні 339 дорослих майже половина учасників набрала вагу. Виявилося, що високий початковий рівень греліну пов’язаний із більшою тягою до їжі згодом, а підвищені кортизол, інсулін та хронічний стрес прогнозують подальший набір ваги.

Мозок добре запам’ятовує миттєве полегшення, яке дає комфортна їжа, і формує автоматичний алгоритм: «мені погано — мені потрібна їжа». Так виникає коло стресового переїдання.

Науковці відзначають гендерні та індивідуальні відмінності:

жінки частіше реагують на стрес їжею, чоловіки — алкоголем чи курінням;

люди з надмірною вагою частіше набирають нові кілограми під час стресу;

у тих, хто має підвищений інсулін або кортизол, ймовірність переїдання зростає.

Британські дослідники помітили: люди, чий організм відповідає на стрес високим кортизолом, частіше «заїдають» навіть дрібні щоденні труднощі.

Окрім харчової поведінки, на вагу впливають і додаткові фактори, характерні для хронічного стресу: гірший сон, менша фізична активність, більш часте споживання алкоголю.

Механізми, які керують реакцією на стрес, тісно переплетені із системою винагороди мозку. У такому стані:

зростає чутливість до сигналів про «нагороду» — їжу;

слабшає контроль префронтальної кори над імпульсивністю;

збільшується тяга до солодкого та жирного.

Деякі дослідження порівнюють цю поведінку з формуванням харчової залежності.

Експерти радять кілька стратегій, які реально працюють:

Прибрати з дому висококалорійні перекуси. Доступність — головний тригер.

Медитації та дихальні практики. Зменшують рівень кортизолу.

Фізична активність. Допомагає стабілізувати гормональні реакції та знижує тягу до «швидких» калорій.

Підтримка рідних. Соціальні зв’язки зменшують потребу «заїдати» емоції.

Фахівці підкреслюють: уникнути стресу повністю неможливо, але контролювати реакцію організму — цілком реально. Правильні стратегії допомагають зберігати здорові харчові звички навіть у складні періоди.

повністю сформульоване завдання,

вихідний текст, на основі якого треба створити новий унікальний матеріал.

На нових фото різниця у зовнішності доньки знову стала темою дискусій. Користувачі залишають десятки повідомлень, порівнюючи архівні кадри з останніми. У коментарях також з’являється критика на адресу самої Лорак — від нагадувань про її інтернатне дитинство в Чернівцях до звинувачень у політичній продажності та переході на бік країни-агресора.

Окремо мережа обговорює зовнішність матері артистки Жанни Линькової. Колишню дикторку Чернівецького телебачення деякі користувачі не впізнали — жінка виглядає значно молодшою, ніж на старих фото. У коментарях припускають, що вона також могла вдатися до пластичної хірургії.

Сімейні фото Лорак, які мали б бути просто черговою публікацією до свята, перетворилися на новий інформаційний привід для критики співачки. Українська аудиторія залишається жорстко налаштованою до артистки, яка не засудила російське вторгнення і продовжує активно працювати в РФ.

Керівник Новобаварської окружної прокуратури Харкова Олексій Сергійович Лесенко опинився в центрі уваги через свої майнові декларації, зокрема щодо приватного будинку, в якому він проживає. Згідно з декларацією, цей об’єкт нерухомості має площу близько 300 м², але цікавість викликає той факт, що офіційно власником будинку значиться Жаннета Вікторівна Піскарьова, яку в ЗМІ та аналітичних матеріалах називають ймовірною тещею прокурора.

За інформацією, оприлюдненою 368.media, у будинку разом з прокурором проживають його дружина Ольга та донька Вікторія. Також на ім’я Піскарьової оформлено земельну ділянку під цим будинком, яка має площу 450 м². Це викликає певні питання щодо того, чому та як нерухомість, що фактично використовується сім’єю прокурора, не була оформлена на нього або його близьких осіб, а залишилась на ім’я іншої людини.

Дружина прокурора володіє значним обсягом майна:

будинок площею 137 м² у смт Високий;

дві земельні ділянки під Харковом;

додаткова ділянка у Бугаївці площею 1406 м², придбана у 2020 році за 42 тис. грн — на ній нині будується будинок на 164 м².

Також у користуванні дружини та дочки задекларовано дві квартири в Ужгороді, власником яких у документах вказана Барна Яна Василівна.

У декларації значиться два авто:

BMW X3 (2013 р.) — оформлений на Ольгу Лесенко, куплений у рік випуску за 456 тис. грн;

BMW 528i (2010 р.) — на ім’я самого прокурора, придбаний у вересні 2023 року за 532 тис. грн.

За рік Лесенко задекларував:

заробітну плату — 1,66 млн грн,

додатковий дохід — 663,3 тис. грн.

Дружина та донька вказали у декларації лише виплати як внутрішньо переміщені особи — 4 тис. і 6 тис. грн відповідно.

Серед заощаджень родини зазначено:

у дружини — 30 тис. доларів готівкою,

у прокурора — 7 тис. доларів та 500 тис. грн готівкою.

Проаналізовані дані демонструють, що значна частина нерухомості оформлена не на самого прокурора, а на членів родини або родичів дружини. Саме це найчастіше стає предметом суспільного інтересу в оцінці доброчесності посадовців.

Більшість людей уявляють сон лише як коротку «паузу», під час якої організм зупиняє активність і відновлює сили. Насправді нічний відпочинок — це складний і високорегульований процес, без якого неможливе повноцінне функціонування жодної системи тіла. Під час сну організм проводить детоксикацію, відновлює тканини, стабілізує гормональний фон і підтримує роботу імунної системи. Саме тому недооцінка важливості сну може мати серйозні наслідки для здоров’я.

Наукові дослідження підтверджують, що недосипання та поверхневе ставлення до сну є однією з головних причин хронічної втоми, зниження когнітивних функцій, депресивних станів і розладів концентрації. Крім того, систематичний дефіцит нічного відпочинку підвищує ризик серцево-судинних захворювань, порушень метаболізму та ослаблення імунної відповіді. Під час глибоких фаз сну мозок очищує себе від токсинів, накопичених протягом дня, що є критично важливим для профілактики нейродегенеративних процесів у майбутньому.

Під час нічного відпочинку активується глімфатична система — «сміттєпровід» мозку. Саме вона виводить токсини, зокрема бета-амілоїд, надлишок якого пов’язують з розвитком хвороби Альцгеймера. Якщо людина недосипає, мозок просто не встигає очиститися, і це напряму впливає на когнітивні функції.

У глибокій фазі сну формуються довготривалі спогади, інформація структурується та переноситься з короткочасної пам’яті. У фазі REM мозок «програє» емоції дня, нормалізує реакції на стрес, зменшує надмірні нейронні зв’язки. Саме тому після якісного сну ми мислимо чіткіше, легше навчаємося та реагуємо спокійніше.

До 90% гормону росту виділяється саме під час нічного відпочинку. У дорослих він відповідає за регенерацію тканин, тому спортсмени та люди після операцій одужують швидше, якщо сплять не менше 8–9 годин.

Уві сні регулюються гормони голоду й ситості — лептин і грелін. Недосип порушує баланс і часто веде до переїдання та набору ваги. Також змінюється чутливість до інсуліну, що збільшує ризик діабету 2 типу.

Імунна система працює активніше саме вночі: у цей період виробляється більшість Т-клітин і цитокінів. Доведено, що люди, які сплять менше ніж шість годин, у 4–5 разів частіше хворіють на застуди після контакту з вірусом.

Тиск і частота серцевих скорочень уночі природно зменшуються на 10–20%. Це необхідний «перепочинок» для серцево-судинної системи. Хронічний недосип порушує цей механізм і протягом років збільшує ймовірність гіпертонії, інфарктів та інсультів.

Недостатня кількість сну має не лише видимі наслідки — втому, погіршення концентрації чи дратівливість. Ризики значно глибші:

• після однієї ночі недосипання в мозку накопичується бета-амілоїд — ключовий фактор розвитку хвороби Альцгеймера;• люди, які сплять менше семи годин, частіше страждають на ожиріння;• короткий сон підвищує ризик серцевих нападів на 20%;• порушення сну — один із факторів інсультів;• недосип збільшує ризик травм, аварій та помилок на роботі.

Недостатній сон — це системна проблема, а не дрібниця, яку можна «надолужити кавою».

Фахівці наголошують: якість сну визначають щоденні звички. Найпоширеніші помилки:

• використання смартфонів і ноутбуків перед сном — яскраве світло екрана збиває вироблення мелатоніну;• робочі думки, новини й стреси активізують мозок та заважають засинанню;• кофеїн після обіду зміщує цикл сну на години;• нестача балансу між роботою й особистим життям сприяє підвищеному напруженню.

Дедалі частіше проблеми зі сном виникають у дітей та підлітків, що вже стало приводом для дискусій про зміну часу початку занять у школах.

Потреба у сні залежить від віку:

• немовлята: 12–16 годин;• дошкільнята: 10–13 годин;• діти шкільного віку: 9–12 годин;• підлітки: 8–10 годин;• дорослі: щонайменше 7 годин.

У новонароджених окрема норма не визначена, але зазвичай це 14–17 годин на добу.

Експерти радять орієнтуватися не тільки на стандарти, а й на власне самопочуття. Стабільний режим допомагає тілу визначити ідеальну тривалість відпочинку і підтримувати оптимальну роботу всіх систем.

На будівництві водопровідної інфраструктури у Миколаївській та Дніпропетровській областях правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, у якій зійшлися інтереси державних посадовців та афілійованих підрядних компаній. За матеріалами слідства, керівники будівельних фірм системно фальсифікували технічну та фінансову документацію, а представники центральних органів влади та місцевих адміністрацій забезпечували їй безперешкодне погодження і подальше фінансування з бюджету.

Ключовим елементом злочинної схеми стала підробка актів виконаних робіт за формами КБ-2В та довідок КБ-3. Саме ці документи є основою для перерахування коштів підрядникам за нібито виконані роботи. За даними слідства, у них вносилися завищені обсяги будівництва, фіктивні види робіт та значно перебільшена вартість матеріалів. Фактично ж значна частина зазначених у актах робіт або виконувалася частково, або не здійснювалася взагалі.

До схеми були залучені посадовці структур, які за законом зобов’язані контролювати достовірність документації. Йдеться про представників Міністерства розвитку громад та територій під керівництвом міністра Олексія Кулеби; посадових осіб Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яким керує Сергій Сухомлин; службовців Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на чолі з Андрієм Донченком; а також посадовців Миколаївської ОВА, підпорядкованих голові області Віталію Кіму. Саме їх погодження та відсутність будь-яких зауважень дозволяли фіктивним актам проходити всі етапи контролю.

Підрядні компанії — зокрема ТОВ «Автомагістраль-Південь» і ТОВ «Шляховик-97» — систематично подавали на оплату підроблені акти, складені заднім числом. У документах містилися завідомо неправдиві дані: неіснуючі поставки матеріалів, завищені у рази обсяги робіт, відображення етапів, які ніколи не здійснювалися. Підписи технічного нагляду часто не збігалися з підписами реальних інженерів або виконувалися сторонніми особами.

Коли правоохоронці намагалися витребувати документацію через судові ухвали, окремі посадовці блокували такі запити або штучно затягували перевірки. Це створювало умови для безперешкодного виведення бюджетних коштів та подальшого знищення доказів.

У реальності значна частина робіт, зазначених у фіктивних актах, виконана не була. Проте саме ці документи ставали формальною підставою для перерахування мільйонних сум підрядникам — коштів, які мали йти на будівництво критичної інфраструктури, але натомість осідали у приватних руках.

Розслідування триває. Слідчі встановлюють повний перелік учасників, суму завданих збитків та масштаби корупційної мережі, яка охопила одразу декілька регіонів та державних структур.

Заступниця Харківського міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Неллі Цибульник, яка офіційно виховує доньку-підлітка самостійно, задекларувала вражаючі обсяги майна та фінансових активів. У її декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості, розташованих у Харкові, що оформлені безпосередньо на її ім’я, а також кілька автомобілів. Крім того, посадовиця має значні готівкові заощадження в національній та іноземній валютах.

Разом із цим у декларації зазначено валютний кредит у грузинському банку, що нараховує значну суму і перебуває на її особистому рахунку. Деталі цього кредиту включають умови обслуговування та строк погашення, однак точна інформація про джерела його погашення у відкритих даних відсутня.

— квартирою площею 47,5 м², купленою у 2019 році за 389 тис. грн;— квартирою 62,2 м², придбаною того ж року за 510 тис. грн;— житловим будинком площею 299,3 м² (2021 рік), вартість під час купівлі не зазначена;— нежитловою будівлею на 403 м² (2020 рік), ціна також не вказана;— двома земельними ділянками у місті — 351 м² та 971 м²;— орендою двох торгових павільйонів по 16 м² кожен.

У декларації Цибульник вказала одразу три транспортні засоби:

— Toyota Highlander (2013) — придбана у 2019 році за 526 тис. грн;— Toyota Corolla (2013) — куплена у 2018 році за 152 тис. грн;— вантажівка ГАЗ-330232 (2016) за 400 тис. грн.

За минулий рік чиновниця отримала 1,27 млн грн зарплати у Холодногірській райадміністрації.

Також вона задекларувала значні готівкові заощадження:

— 170 тис. доларів,— 10 тис. євро,— 100 тис. гривень.

З 2018 року на Цибульник числиться кредит у грузинському TBC Bank. На кінець 2024 року залишок боргу становив 491 тис. доларів. За рік посадовиця погасила лише 45 тисяч основного боргу.

Попри офіційний статус самотньої матері та відсутність бізнес-активності, Цибульник володіє значними обсягами нерухомості й готівки. Розмір заощаджень і майно викликають питання щодо відповідності доходам посадовиці, тим більше з огляду на великий валютний кредит, що залишається майже непогашеним.

Олександр Федоренко, який очолює комунальне підприємство «Київавтодор» з 2020 року, став однією з найбільш суперечливих постатей у сфері комунальних послуг Києва. За короткий період його керівництва, Федоренко не тільки здобув неабияку популярність, а й потрапив під приціл правоохоронних органів через підозри в корупційних діях. Його родина демонструє стрімке зростання благополуччя, що, на думку експертів, не можна пояснити лише офіційними доходами.

У 2023 році офіційна зарплата Олександра Федоренка склала понад 1,15 млн грн, що є значною сумою для державного службовця. Однак цього явно недостатньо, щоб пояснити різке збагачення його родини. Наприклад, дохід його дружини, Юлії Федоренко, складав більше 700 тис. грн, а додатково до цього вона заробила ще 615 тис. грн від продажу автомобіля Skoda Octavia A7. Така фінансова активність виглядає підозрілою, особливо коли врахувати, що на офіційних посадах таких значних доходів зазвичай не вистачає для підтримки рівня життя, який демонструє сім’я Федоренка.

дві земельні ділянки в Гореничах;

квартира в Києві площею 57,6 м²;

будинок на 89 м²;

нове паркомісце.

Частини цього майна не було в деклараціях за 2022 рік, що вказує на його придбання саме в період, коли бюджети Київавтодору суттєво зросли.

У 2024 році Федоренку вручили першу резонансну підозру.Слідство встановило: у 2022–2023 роках підрядники, пов’язані з Київавтодором, систематично завищували обсяги та вартість робіт, занижували якість матеріалів, а нове обладнання часто замінювали старими демонтованими елементами.

За даними слідчих:

привласнено майже 10 млн грн;

загальна сума контрактів, під якими працювали підрядні фірми, перевищила 185 млн грн.

Ця схема десятиліттями була типовою для дорожньої галузі, але саме за керівництва Федоренка набула особливо системного характеру.

Ще один епізод стосується спеціальної ділянки для снігу, на яку в 2022–2023 роках звозили різноманітні небезпечні відходи під керівництвом Федоренка та КП «ШЕУ Солом’янського району».

Це призвело до шкоди державі на майже 300 млн грн — екологічні порушення тут поєдналися з корупційними елементами, що лише погіршили становище посадовця.

Федоренко вже отримував підозру раніше — за події 2019 року, коли працював у Службі автомобільних доріг Київської області.Тоді він підписав акти виконаних робіт із недостовірними даними, чим завдав державі збитків на понад 14 млн грн.

Кримінальні провадження, підозри та невідповідність доходів і майна складають єдину логічну мозаїку:

Федоренко вибудував свою власну «імперію» на тлі комунальних бюджетів і підрядних схем.

Стрімке зростання активів родини чітко корелює з мільйонними контрактами Київавтодору, а розслідувані епізоди показують, що система працювала не один рік — просто зараз її почали розбирати по шматках.

Український гідрометцентр оприлюднив оновлений прогноз погоди на неділю, 7 грудня. Синоптики повідомляють, що по всій території країни збережеться прохолодний, але загалом сухий характер погоди. Атмосферні процеси сприятимуть формуванню мінливої хмарності з періодичними проясненнями, без переважних опадів.

Вітер упродовж доби дутиме з південно-східного та східного напрямків зі швидкістю 7–12 метрів за секунду. У південних і південно-східних регіонах країни можливі посилення вітру — місцями пориви сягатимуть 15–20 м/с, що може створювати відчуття більш низької температури та ускладнювати пересування, особливо на відкритих ділянках доріг.

У нічні години в більшості областей, окрім південних регіонів і крайнього заходу, прогнозується невеликий мороз. За інформацією Укргідрометцентру, температура вночі коливатиметься від +2° до –3°, удень — від +1° до +6°. У південних областях і на Закарпатті тепліше: вночі +1…+6°, вдень +4…+9°.

У Києві та області 7 грудня також буде хмарно з проясненнями. Опадів не передбачається. Температура по області вночі становитиме від +2° до –3°, удень — +1…+6°. У столиці вночі близько 0°, вдень — +2…+4°.