Єврокомісія вперше висловила критику українського телемарафону через необ’єктивність

Покровськ дедалі частіше називають уособленням нового етапу російсько-української війни, де бойові дії переходять у складний формат протистояння всередині міської забудови. Тут майже неможливо чітко провести лінію фронту: вона розмита між житловими кварталами, промисловими зонами та вузькими вулицями. У таких умовах російські диверсійні групи діють малими мобільними підрозділами, проникаючи в місто, маскуючись під цивільних або навіть під українських військових, і завдають точкових ударів по обороні.

За даними військових, тактика противника зводиться до раптових атак, розвідки боєм і підривної діяльності у глибокому тилу. Диверсанти намагаються уникати відкритих зіткнень, діючи приховано, що суттєво ускладнює роботу українських захисників. У місті панує постійна напруга: кожна підозріла постать може виявитися ворогом, а будь-який двір — точкою раптової атаки.

За оцінками аналітиків, російська армія змінила тактику і перейшла до формату “демеханізованої” війни — без великих колон техніки, які легко виявляють дрони. Замість цього РФ просувається дуже малими групами по 3–5 осіб.

“Лінія фронту розмивається“, — пояснює фінський аналітик Еміль Кастехельмі.

Російські розвідувальні дрони шукають прогалини в українській обороні. Через нестачу особового складу та постійний аеророзвідковий тиск повністю закрити місто від проникнень практично неможливо. Невеликі ворожі групи заходять у Покровськ велосипедами, мотоциклами, цивільним транспортом або пішки, користуючись туманом і дощем.

Однією з головних проблем стала неможливість швидко визначити, хто перед тобою — свій чи ворог. Українські військові повернулися до тактики перевірочних слів. Одне з ключових — “паляниця”. Але навіть це не завжди допомагає.

Ризики френдлі-файру зростають. Один з командирів пригадує, як бійцям заборонили відкривати вогонь по БМП, бо начебто “вона своя”. Виявилося, що це була російська машина. Її знищили дроном тільки після уточнення ситуації. В іншому випадку українська бригада помилково ліквідувала власні наземні безпілотники “Терміти”.

Бойові дрони стали ключовим інструментом української оборони в місті. Саме вони знаходять диверсантів та наносять удари по їхніх укриттях. Тому російські групи першими намагаються вийти на операторів — і вбивають їх.

“Наш другий ешелон не працює, а він дає 90% ударів“, — кажуть військові. Без цих ударів складніше зупиняти невеликі групи ворога на підході до міста.

За оцінкою Deep State, Росія наразі контролює щонайменше половину Покровська. Решта територій — сіра зона, де бої точкові та хаотичні. Немає жодного району, який би повністю контролювали українські сили.

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про близько 300 російських диверсантів у місті, проте військові кажуть, що реальна цифра може бути значно вищою.

До Покровська перекинули елітні підрозділи. Бійці “Азову” намагалися стабілізувати фронт улітку, а спецпризначенці ГУР прибували на гелікоптерах Black Hawk, щоби відновити логістику та координацію. Однак російська тактика повільного проникнення продовжує діяти.

Покровськ залишається ключовою точкою перед можливими ударами РФ на Краматорськ і Слов’янськ. Аналітики не прогнозують стрімкого прориву ворога, адже тактика малих груп не передбачає швидкого просування.

“Якщо ви просто просуваєте піхоту, на якомусь рівні вас зупинять“, — зазначає Кастехельмі.

Хоч захоплення Покровська і не гарантує Росії швидкого контролю над Донбасом, тактика інфільтрації має одну критичну перевагу — її надзвичайно важко зупинити.

Начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін оприлюднив декларацію, у якій відобразив доволі скромний перелік активів. У документі зазначено старий мінівен, кілька квартир, оформлених на його дружину, близько десяти тисяч доларів готівкових заощаджень та річний офіційний дохід у межах 1,72 мільйона гривень. Поява цих даних у відкритому доступі на порталі е-декларування викликала інтерес у суспільства, адже реальний обсяг задекларованого майна здається не надто значним з огляду на обсяг відповідальності, яку несе керівник міста, що пережило окупацію.

Беседін очолює Куп’янську МВА — орган управління, який став ключовим у відновленні життєдіяльності міста, де понад шість місяців тривали російські адміністративні та військові заходи. Після деокупації у вересні 2022 року адміністрація зіткнулася з масштабними завданнями: від відновлення критичної інфраструктури до координації гуманітарних програм і підтримки безпеки місцевих жителів у зоні постійних загроз. Роль керівника в таких умовах виходить далеко за межі стандартних управлінських обов’язків і потребує високого рівня прозорості, особливо в питаннях майна та доходів.

У декларації вказано, що родина мешкає в орендованій квартирі площею 62,5 квадратних метрів у Харкові, власником якої є третя особа. На дружину Наталію оформлено одразу кілька об’єктів нерухомості у Боровій: квартиру 52,9 м², придбану ще у 2017 році за 49,8 тисячі гривень, старішу квартиру, де вона володіє часткою, та земельну ділянку площею понад 10 соток. Сам Беседін нерухомості не декларує.

У переліку транспортних засобів чиновник вказав лише Volkswagen Sharan 2001 року, куплений у 2019 році за 47,6 тисячі гривень. Однак фактично він користується більш сучасним автомобілем — Nissan Qashqai 2013 року випуску, який належить його дружині та був придбаний у 2023 році за 172 тисячі гривень. Для порівняння, ринкова вартість таких авто у 2023 році становила від 9 до 13 тисяч доларів, тобто суттєво більше за вказану ціну.

Згідно з декларацією, у 2023 році Андрій Беседін отримав 1,72 мільйона гривень зарплати, тоді як дохід його дружини-медика становив 264,5 тисячі гривень. Готівкові заощадження чиновника обмежуються 10 тисячами доларів.

Попри те, що декларація не містить очевидних ознак надмірного збагачення, питання викликає різниця між ринковою та задекларованою вартістю автомобіля, яким фактично користується керівник МВА, а також загальна структура активів родини. У контексті роботи в регіоні, що пережив окупацію, пильна увага до прозорості чиновників стає необхідністю як для суспільства, так і для держави.

У мережі з’явився новий знімок, який привернув увагу шанувальників українського журналіста Дмитра Гордона та його родини. Його дружина, Олеся Бацман, вперше за тривалий час опублікувала спільне фото зі свекром, Іллею Гордоном, якому 7 грудня виповнилося 89 років. Подія стала приводом для теплого родинного допису, що демонструє атмосферу поваги та щирих почуттів між поколіннями.

На світлині Олеся та іменинник позують у вишуканому вбранні, яке підкреслює урочистість моменту. На задньому плані видно святкову декорацію, що створює відчуття домашнього затишку та піднесеного настрою. Такий кадр став несподіванкою для підписників, адже Бацман рідко ділиться сімейними фото, особливо зі старшими членами родини.

Олеся також поділилася гумором свекра, зазначивши, що Ілля Якович, як і його зірковий син, відмінно володіє цим жанром. Вона пригадала курйозний діалог свекра з товаришем у день народження, який насмішив користувачів мережі.

«Зі свекром мені пощастило. Хоча він каже, що йому з невісткою також. Сьогодні (7 грудня) телефонує йому товариш, щоб привітати його з 89-річчям і бажає „до 120!“. Ілля Якович тут же його перебиває: „Ні! Треба бажати до 119!“. Товариш зависає і після паузи розгублено питає: „Чому?“. „А щоби потім казали: несподівано помер!“» — розповіла Бацман.

Світлина і розповідь Олеся Бацман отримали численні лайки та коментарі від шанувальників родини Гордона, які оцінили не лише святковий настрій, але й чудове почуття гумору іменинника.

Більшість людей уявляють сон лише як коротку «паузу», під час якої організм зупиняє активність і відновлює сили. Насправді нічний відпочинок — це складний і високорегульований процес, без якого неможливе повноцінне функціонування жодної системи тіла. Під час сну організм проводить детоксикацію, відновлює тканини, стабілізує гормональний фон і підтримує роботу імунної системи. Саме тому недооцінка важливості сну може мати серйозні наслідки для здоров’я.

Наукові дослідження підтверджують, що недосипання та поверхневе ставлення до сну є однією з головних причин хронічної втоми, зниження когнітивних функцій, депресивних станів і розладів концентрації. Крім того, систематичний дефіцит нічного відпочинку підвищує ризик серцево-судинних захворювань, порушень метаболізму та ослаблення імунної відповіді. Під час глибоких фаз сну мозок очищує себе від токсинів, накопичених протягом дня, що є критично важливим для профілактики нейродегенеративних процесів у майбутньому.

Під час нічного відпочинку активується глімфатична система — «сміттєпровід» мозку. Саме вона виводить токсини, зокрема бета-амілоїд, надлишок якого пов’язують з розвитком хвороби Альцгеймера. Якщо людина недосипає, мозок просто не встигає очиститися, і це напряму впливає на когнітивні функції.

У глибокій фазі сну формуються довготривалі спогади, інформація структурується та переноситься з короткочасної пам’яті. У фазі REM мозок «програє» емоції дня, нормалізує реакції на стрес, зменшує надмірні нейронні зв’язки. Саме тому після якісного сну ми мислимо чіткіше, легше навчаємося та реагуємо спокійніше.

До 90% гормону росту виділяється саме під час нічного відпочинку. У дорослих він відповідає за регенерацію тканин, тому спортсмени та люди після операцій одужують швидше, якщо сплять не менше 8–9 годин.

Уві сні регулюються гормони голоду й ситості — лептин і грелін. Недосип порушує баланс і часто веде до переїдання та набору ваги. Також змінюється чутливість до інсуліну, що збільшує ризик діабету 2 типу.

Імунна система працює активніше саме вночі: у цей період виробляється більшість Т-клітин і цитокінів. Доведено, що люди, які сплять менше ніж шість годин, у 4–5 разів частіше хворіють на застуди після контакту з вірусом.

Тиск і частота серцевих скорочень уночі природно зменшуються на 10–20%. Це необхідний «перепочинок» для серцево-судинної системи. Хронічний недосип порушує цей механізм і протягом років збільшує ймовірність гіпертонії, інфарктів та інсультів.

Недостатня кількість сну має не лише видимі наслідки — втому, погіршення концентрації чи дратівливість. Ризики значно глибші:

• після однієї ночі недосипання в мозку накопичується бета-амілоїд — ключовий фактор розвитку хвороби Альцгеймера;• люди, які сплять менше семи годин, частіше страждають на ожиріння;• короткий сон підвищує ризик серцевих нападів на 20%;• порушення сну — один із факторів інсультів;• недосип збільшує ризик травм, аварій та помилок на роботі.

Недостатній сон — це системна проблема, а не дрібниця, яку можна «надолужити кавою».

Фахівці наголошують: якість сну визначають щоденні звички. Найпоширеніші помилки:

• використання смартфонів і ноутбуків перед сном — яскраве світло екрана збиває вироблення мелатоніну;• робочі думки, новини й стреси активізують мозок та заважають засинанню;• кофеїн після обіду зміщує цикл сну на години;• нестача балансу між роботою й особистим життям сприяє підвищеному напруженню.

Дедалі частіше проблеми зі сном виникають у дітей та підлітків, що вже стало приводом для дискусій про зміну часу початку занять у школах.

Потреба у сні залежить від віку:

• немовлята: 12–16 годин;• дошкільнята: 10–13 годин;• діти шкільного віку: 9–12 годин;• підлітки: 8–10 годин;• дорослі: щонайменше 7 годин.

У новонароджених окрема норма не визначена, але зазвичай це 14–17 годин на добу.

Експерти радять орієнтуватися не тільки на стандарти, а й на власне самопочуття. Стабільний режим допомагає тілу визначити ідеальну тривалість відпочинку і підтримувати оптимальну роботу всіх систем.

Після оприлюднення спільної американсько-російської ініціативи щодо припинення війни в Україні в європейському політичному просторі дедалі частіше з’являються порівняння із драматичними подіями 1939 року. Аналітики, історики та журналісти проводять чіткі паралелі між сучасними домовленостями великих держав і тим, як у минулому вони вже намагалися перерозподілити сфери впливу на континенті без урахування інтересів менших країн.

Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон наголосив, що новий план, запропонований Вашингтоном і Москвою, нагадує логіку пакту Молотова–Ріббентропа — угоди, яка фактично поділила Східну Європу між двома тоталітарними режимами та відкрила шлях до вторгнення нацистської Німеччини в Польщу. На його думку, сьогоднішня ситуація демонструє таку саму тенденцію: великі держави ухвалюють стратегічні рішення, що прямо зачіпають інтереси України, при цьому не включаючи її до ключових переговорних процесів.

Європейський проєкт будувався як антипод воєн між своїми — саме за це ЄС отримав Нобелівську премію миру у 2012 році. Але у сфері оборони блок системно перекладав відповідальність на НАТО, тобто на США. У результаті, пояснює Чемпіон, нинішній ЄС нагадує футболіста, якого змушують зіграти в регбі: наявних інструментів для силової дипломатії не вистачає.

Втім, Європі, на думку оглядача, доведеться зробити стрибок у невідоме. Розв’язання він бачить поза межами інституцій ЄС — через коаліції країн, які готові діяти швидше й рішучіше. Приклади вже з’являються: Велика Британія очолює Об’єднані експедиційні сили з десяти північних держав; існує Північно-Балтійська вісімка, а Лондон та Париж разом формують коаліцію для майбутньої миротворчої місії в Україні. Дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Ніклас Гельвіг вважає таку фрагментарність не хибою, а, можливо, навіть перевагою — адже ключові регіональні гравці, зокрема Британія, Норвегія та Туреччина, не входять до ЄС.

Європа, підкреслює Чемпіон, повертається в реальність історії після кількох десятиліть «утопічного перепочинку». Її першочергове завдання — переозброєння і формування спільної позиції щодо загроз. Але в історії континент об’єднувався лише тоді, коли небезпека ставала очевидною та екзистенційною: як під час Холодної війни чи протидії Османській імперії у XVII столітті.

На думку оглядача, сьогоднішній виклик для європейських лідерів — знайти спосіб одночасно зберегти мир усередині блоку та виробити силу зовні, щоб протистояти Росії та не дозволити їй нав’язати сценарій, схожий на той, що був узгоджений між Москвою і Берліном у 1939 році.

Європейські медіа нагадують, що ці процеси розгортаються на тлі поглиблення контактів між США та Росією, а також погроз Вашингтона обмежити підтримку Києва. За оцінками New York Post, фінансування української оборони упродовж чотирьох років коштуватиме Європі значно дешевше, ніж наслідки капітуляції перед Кремлем. Bloomberg своєю чергою пише, що багато європейських країн уже готуються стримувати Росію самостійно — інвестують у збройову промисловість і проводять навчання без участі США.

Національне агентство з питань запобігання корупції, використовуючи дані, отримані від Служби безпеки України, за процесуального супроводу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулося з позовом до Вищого антикорупційного суду щодо можливого стягнення в дохід держави майна судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Йдеться про суддю, якого в матеріалах справи називають ймовірно Віталієм Нікушиним.

Підставою для звернення до суду стали результати моніторингу способу життя, проведеного НАЗК. У ході перевірки було встановлено, що протягом 2022–2023 років суддя придбав одразу три автомобілі за цінами, які суттєво відрізнялися від середньоринкових і виглядали значно заниженими. За оцінкою антикорупційного органу, вартість такого майна не відповідає офіційним доходам посадовця та його родини.

Mercedes-Benz G 350 TD (2013) — за 10 тис. грн при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

Mercedes-Benz G 500 (2013) — за 529 тис. грн замість майже 685 тис. грн;

Renault ZOE (2017) — за 5 тис. грн при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

САП подала до ВАКС позов про стягнення Mercedes-Benz G 350 TD, частини вартості Renault ZOE та грошових коштів на рахунках судді. Загальна сума необґрунтованих активів, які підлягають конфіскації, перевищує 3,3 млн грн.

Раніше НАЗК наголошувало на необхідності контролю за способами життя суддів, аби виявляти невідповідність між доходами та майновим станом посадовців.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило до Офісу Генерального прокурора обґрунтований висновок щодо можливого незаконного збагачення державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на дані агентства. Моніторинг способу життя посадовця, проведений НАЗК із залученням матеріалів Державного бюро розслідувань, виявив наявність майна та активів, чия вартість суттєво перевищує задекларовані доходи митника та членів його родини. Загальна сума невідповідності оцінюється більш ніж у 23 млн грн.

За результатами аналізу, в декларації та офіційних доходах посадовця не було зазначено низку значних активів, включно з нерухомістю та дороговартісними транспортними засобами. Такий розрив між задекларованими доходами та фактичною власністю свідчить про можливі порушення антикорупційного законодавства, що підлягають ретельній перевірці компетентними органами.

Центральним елементом схеми є земельна ділянка площею 1,6 тис. кв. м в Ужгороді, яку у 2022 році придбала мати посадовця за 40,1 тис. грн. Експертиза показала, що її ринкова вартість на момент придбання становила близько 1,8 млн грн.

У 2023 році на ділянці ввели в експлуатацію житловий будинок на 330 кв. м, у який заселилися сам митник із родиною. Його вартість перевищує 19 млн грн.

Батьки посадовця стверджують, що будували «власними силами» та заощадженнями, частково — за позичені кошти знайомих. Проте НАЗК вказує: жодна з позик не підтверджена документально та має ознаки фіктивності.

Наприкінці 2024 року дружина митника придбала SKODA KODIAQ 2024 року випуску за понад 1,9 млн грн, пояснивши покупку продажем попередніх авто. Аналіз, проведений НАЗК, встановив: офіційних доходів родини недостатньо, щоб покрити вартість елітного будинку, земельної ділянки та автомобіля.

Після початку перевірки ДБР і НАЗК у медіа з’явилася інформація, що митник на початку повномасштабної війни оформив фіктивну інвалідність, намагаючись уникнути мобілізації. Інвалідність згодом скасували, але посадовець подав до суду на МОЗ, вимагаючи відновлення пенсійних виплат.

Крім того, встановлено, що інспектор користувався державними номерними знаками «прикриття», які надаються лише співробітникам сектору безпеки, правоохоронцям або найвищим державним посадовцям, що перебувають під державною охороною.