Єврокомісія закликає Україну провести реформи Нацполіції та ДБР у найближчому році

В Україні стартувала нова ініціатива, спрямована на підтримку молодих спортсменів, що мають великий потенціал для досягнення високих результатів на міжнародній арені. Національна програма покликана допомогти обдарованій молоді реалізувати свої амбіції та мрії про спортивну кар'єру. Програма охоплює різні види спорту, від традиційних до сучасних дисциплін, і дає можливість молодим спортсменам отримувати фінансову та організаційну підтримку.

Ціль цієї програми — виявити таланти на найранніших етапах їхнього спортивного розвитку та створити умови для їхнього зростання й досягнень. В рамках програми передбачені не тільки фінансові гранти, але й доступ до спеціальних тренувальних баз, міжнародних змагань, а також консультації від провідних тренерів та спортивних психологів.

Окрім цього, у декларації на кінець 2024 року ексмитник вказав понад 300 тисяч доларів грошових активів, що ще більше підкреслює масштаб невідповідностей.

НАЗК продовжує аналізувати джерела походження коштів та перевіряти законність їх надходження, а результати можуть стати підставою для початку кримінального провадження.

У Солом’янському районі Києва, поблизу Батиєвої гори, столичні правоохоронці проводять перевірку фактів можливого самоправства щодо використання земельної ділянки на вулиці Людмили Проценко. За даними Національної поліції, орендар землі — ТОВ «Ролан» — міг не дотримуватися вимог щодо інженерного захисту території від зсувів та не забезпечувати належний протизсувний режим.

Слідчих також турбує потенційна житлова забудова на ділянці, яка розташована у зоні підвищеної зсувонебезпечності та знаходиться в центральному історичному ареалі Києва. Таке розміщення накладає низку обмежень і вимагає суворого дотримання будівельних норм та правил безпеки, що наразі перевіряють компетентні органи.

Слідчі вказують, що ТОВ «Ролан» орендує цю землю з 2006 року. Цільове призначення ділянки — під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Водночас у поліції повідомляють: КП «СУППР» ще 3 листопада 2025 року поінформувало правоохоронців, що від орендаря не надходили звернення та проєктна документація щодо інженерних вишукувань, укріплення схилів, підпірних стін чи інших протизсувних робіт. На підприємстві наголошують, що ділянка належить до зсувонебезпечних територій, а отже погодження та комплекс захисних заходів мають бути першочерговими.

Окремим блоком у матеріалах фігурує питання містобудівних обмежень. За даними слідства, наразі відсутні документи, які б надавали право виконувати підготовчі або будівельні роботи та підтверджували введення в експлуатацію будь-яких об’єктів на цій території. У Департаменті містобудування та архітектури КМДА повідомляли правоохоронцям, що компанія не отримувала містобудівні умови та обмеження: заяви, які «Ролан» подавав у 2016 та 2023 роках, повертали на доопрацювання.

Передісторія конфлікту тягнеться роками. Ще у 2004 році Київрада погодила передачу ділянки в оренду під житлове будівництво, а у 2010-му строк оренди збільшили до 15 років. У 2020 році в КМДА та Київраді з’явився проєкт рішення про розірвання договору оренди через те, що забудова так і не розпочалася, а також через борг зі сплати за землю. Однак проєкт так і не був ухвалений, а вже у 2021 році Київрада погодила поновлення оренди ще на 10 років, після чого прокуратура пішла до суду з вимогою скасувати рішення про пролонгацію та розірвати договір. У підсумку правоохоронці програли всі три інстанції, а остаточну крапку поставив Касаційний господарський суд 31 січня 2023 року.

Навесні 2025 року історія отримала новий суспільний резонанс через позицію місцевої громади. Мешканці будинку поруч заявляли, що потенційне будівництво може погіршити стан їхньої «панельки» — вони пов’язували ризики з проблемами, які, за їхніми словами, почалися після зведення по сусідству іншого житлового комплексу: підтоплення підвалів, тріщини та просідання, руйнування асфальту і проблеми з водовідведенням. Активісти також звертали увагу на оголошення про продаж ділянки та поширювані візуалізації проєкту із двома 22-поверхівками та багаторівневим паркінгом. У компанії, своєю чергою, запевняли, що йдеться про нижчу поверховість.

На цьому тлі додаткові питання викликає й фінансова дисципліна орендаря. У серпні 2025 року Господарський суд Києва задовольнив позов Київради до ТОВ «Ролан» щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня 2023-го по січень 2025 року. Частину боргу компанія погасила під час процесу, однак суд зобов’язав сплатити залишок.

У поліції наразі акцентують на безпековому аспекті: з огляду на зсувонебезпечність і історичний статус території будь-які плани забудови мають супроводжуватися жорсткими обмеженнями та виконанням протизсувних заходів. Саме для цього, за рішенням суду, правоохоронці отримали дозвіл на огляд ділянки, який має зафіксувати її поточний стан, фактичне використання і виконання вимог інженерного захисту.

Упродовж минулого місяця автопарк України суттєво поповнився легковими автомобілями з бензиновими двигунами. Загалом було ввезено та зареєстровано 12,4 тисячі таких машин, що на 43 відсотки перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Про це свідчить статистика, оприлюднена фахівцями «УкрАвтопрому».

Згідно з даними аналітиків, частка нових бензинових легковиків у загальній структурі ринку склала 2,3 тисячі одиниць. Це означає зростання на 27 відсотків у річному вимірі та свідчить про поступове відновлення попиту на нові автомобілі, попри складну економічну ситуацію. Покупці дедалі частіше звертають увагу на нові моделі через гарантійне обслуговування, сучасні системи безпеки та нижчі витрати на ремонт у перші роки експлуатації.

Серед нових бензинових моделей найбільшим попитом користувався компактний кросовер Renault Duster. За місяць українці придбали 223 таких автомобілі. Майже не відстав Hyundai Tucson із результатом 203 реєстрації. Далі в рейтингу розмістилися Mazda CX-5, яку обрали 187 покупців, Škoda Kodiaq зі 116 проданими авто та Škoda Octavia, яку зареєстрували 108 разів.

На ринку імпортованих вживаних бензинових автомобілів лідерство зберігає перевірена роками модель Volkswagen Golf, яка з показником 691 авто знову стала найпопулярнішою серед українців. Другу позицію посів кросовер Volkswagen Tiguan — 587 одиниць. Третє та четверте місця розділили Audi Q5 і Nissan Rogue, кожну з яких обрали по 519 покупців. П’ятірку найпопулярніших замкнув Audi A4 із результатом 336 автомобілів.

Експерти зазначають, що зростання інтересу до бензинових авто зумовлене як ширшою пропозицією на вторинному ринку, так і відносною доступністю таких моделей у порівнянні з електромобілями та гібридними автомобілями.

Керівник державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» Іван Чернявський знову опинився у фокусі публічної уваги через помітну невідповідність між офіційними доходами та обсягом задекларованого майна. У декларації за 2024 рік він зазначив дохід у понад 1,6 мільйона гривень, однак перелік активів, що перебувають у його власності та у власності членів сім’ї, виглядає значно масштабнішим і породжує логічні запитання щодо джерел їх походження.

Згідно з відкритими даними, родина посадовця володіє чотирма квартирами, а також преміальним автомобілем Mercedes-Benz GLS 450, який за ринковими оцінками належить до сегмента дорогих транспортних засобів. Окрім нерухомості та авто, у декларації вказані суттєві готівкові заощадження у доларах США, що в сукупності значно перевищують річний дохід керівника держпідприємства.

Зазначимо, що Іван Чернявський працює у держсекторі з 2015 року, послідовно обіймаючи посади у різних структурах — від Держінспекції сільського господарства до Держгідрографії, а нині очолює «Український інститут інтелектуальної власності». Усі ці роки його грошові активи зростали, а нерухомість та автомобілі з’являлися, незважаючи на обмежені офіційні доходи.

Раніше Чернявський був пов’язаний із підприємствами та проектами, що потрапляли у скандали, зокрема Держрезерв та Держгідрографія, де фіксувалися втрати зерна та корупційні схеми. Хоча прізвище Чернявського у цих розслідуваннях прямо не фігурує, збіги у часі та фінансові показники викликають питання.

У зв’язку з цим виникає логічне питання: коли НАБУ перевірить Івана Чернявського та джерела його майна і готівки, і чи стануть ці перевірки серйозним кроком у контролі за державними службовцями, чи знову все обмежиться поверхневими заявами та зам’ятими скандалами.

Внутрішньо переміщені особи в Україні дедалі частіше опиняються перед болісним вибором — залишатися в умовно безпечних тилових регіонах без стабільних доходів або повертатися до прифронтових територій, де ризики для життя залишаються високими. У звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини за період з 1 червня по 30 листопада 2025 року наголошується, що саме фінансова неспроможність стає ключовим чинником таких рішень. Обмежені заощадження, високі ціни на оренду житла та нестача робочих місць у приймаючих громадах поступово вичерпують можливості для проживання в тилу.

У документі також зазначається, що за вказаний період понад 130 тисяч людей залишили прифронтові території, однак значна частина з них згодом була змушена повернутися назад. Причинами називають припинення або зменшення соціальних виплат, труднощі з доступом до медичних і освітніх послуг, а також дискримінацію на ринку праці. Для багатьох сімей витрати на житло в безпечніших регіонах перевищують будь-які можливі доходи, що робить довготривале переміщення практично неможливим.

У звіті наголошується, що чинна система розселення переселенців не пропонує довгострокових рішень. Тимчасові механізми підтримки не здатні забезпечити стабільні умови проживання, а доступ до житла для тривалого перебування залишається обмеженим. Також підкреслюється, що не всі транзитні центри були доступними для людей, які потребували негайного прихистку.

Окрему проблему становить гостра нестача доступного житла, придатного для тривалого проживання. Особливо складною ситуація є для літніх людей та осіб з інвалідністю. Неурядові організації, залучені до евакуації та розміщення переселенців, повідомляють про хронічну нестачу фінансування та труднощі з пошуком відповідних житлових приміщень для цих категорій населення.

У підсумку, як зазначається у доповіді ООН, частина внутрішньо переміщених осіб розглядає можливість повернення або вже повернулася до небезпечних прифронтових районів через відсутність засобів до існування в тилу. Це відбувається попри триваючі бойові дії та загрозу життю, що свідчить про глибину соціально-економічної кризи, з якою стикаються українські переселенці.

В Україні громадянам вкотре нагадали про серйозні правові наслідки систематичної несплати комунальних послуг. Хоча формально право власності на квартиру чи будинок за боржником зберігається, на практиці людина може втратити можливість повноцінно користуватися та розпоряджатися своїм майном. Механізми примусового стягнення заборгованості побудовані так, що фінансові обмеження швидко переростають у суттєві життєві проблеми.

За словами адвокатки Олени Воронкової, у разі накопичення боргу постачальник послуг має право звернутися до суду. Після отримання виконавчого документа відкривається виконавче провадження, у межах якого державні або приватні виконавці застосовують стандартні заходи впливу. Одним із перших кроків зазвичай стає арешт банківських рахунків боржника, що фактично блокує доступ до власних коштів.

За її словами, навіть невеликі суми — кілька тисяч гривень — можуть стати підставою для видачі судового наказу про стягнення. Закон не встановлює жодного порогу боргу, після якого починається арешт рахунків чи майна: достатньо, щоб постачальник послуг подав заяву до суду і довів наявність зобов’язань між сторонами.

Якщо між споживачем і комунальним підприємством є договір, компанія може звернутися за судовим наказом. Якщо договору немає — подається позов. Після отримання судового рішення воно одразу передається до виконавчої служби, що автоматично запускає механізм блокування рахунків і накладення арештів.

При цьому самому боржнику житло ніхто не забирає — арешт не позбавляє права проживання. Але він блокує будь-які дії щодо майна: продати квартиру, подарувати її чи оформити спадкові зміни буде неможливо до повного врегулювання заборгованості.

Юристи наголошують: у період зростання тарифів та економічних труднощів громадянам варто уважно стежити за станом особових рахунків. Бо навіть невеликий борг після рішення суду може вилитися у повний арешт фінансів і майна.

Заступниця міністра економіки Ірина Овчаренко та її чоловік Олександр Голуб володіють значним пакетом нерухомості, що викликає суспільну увагу. За даними відкритих джерел, у подружжя наявні сім квартир у Києві та Мукачеві, а ще одна квартира перебуває на стадії будівництва. При цьому офіційні доходи подружжя не відповідають масштабам придбаного майна, що породжує питання щодо джерел фінансування цих активів.

Ірина Овчаренко обійняла посаду заступниці міністра економіки у вересні 2025 року, маючи понад двадцятирічний досвід роботи на державних посадах. Раніше вона багато років працювала у Державному агентстві водних ресурсів, брала участь у проєктах державного управління та економічного планування. Професійна кар’єра забезпечила їй глибоке розуміння державного сектору, проте офіційні доходи, задекларовані подружжям, не дозволяють логічно пояснити можливість придбання сімох квартир і об’єкта будівництва.

Нерухомість Овчаренко включає:

земельну ділянку 1 200 кв. м у селі Стовп’яги Київської області;

квартиру 43,2 кв. м у Києві (2020 рік) за 844 тис. грн;

квартиру 96,6 кв. м у Києві (2021 рік) за 1,6 млн грн;

ще дві квартири по 43,2 кв. м у Києві;

квартиру 32,7 кв. м у Мукачеві (2024 рік) за 950 тис. грн.

Чоловік, Олександр Голуб, володіє двома квартирами у Мукачеві та ще однією на стадії будівництва. Цікаво, що деякі об’єкти нерухомості з’являлися у деклараціях Овчаренко ще у період, коли Голуб не мав офіційних доходів.

Подружжя не має автомобілів. Загальний офіційний дохід Овчаренко та Голуба у 2023 році становив близько 282 тис. грн. Готівкою Овчаренко зберігає 18 тис. доларів, на банківських рахунках – 88 тис. грн, 158 доларів та 82 євро.

Історія роботи Овчаренко включає керівні посади у Державному агентстві водних ресурсів, тимчасове виконання обов’язків голови агентства, а також роботу на посаді першої заступниці голови Національного агентства з питань державної служби та директора державної установи “Українські гідромеліоративні системи”.

Незрозуміло, яким чином подружжя змогло придбати таку кількість об’єктів нерухомості, враховуючи офіційні доходи та заощадження, зазначені у деклараціях.

Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 претендентів на посаду голови Державної митної служби України, опинився під пильною увагою громадськості через низку резонансних обставин, пов’язаних із його службовою діяльністю та майновими деклараціями. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА», який проаналізував біографію та публічні дані щодо кандидата.

За інформацією антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно задекларував розірвання шлюбу, після чого у його щорічних деклараціях зникли відомості про майно дружини. Водночас громадськість звертає увагу на те, що фактичне припинення сімейних стосунків викликає запитання. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публічно ділитися у соціальних мережах спільними сімейними моментами, що, на думку активістів, може свідчити про формальний характер розлучення.

Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.