Єврокомісія закликає Україну провести реформи Нацполіції та ДБР у найближчому році

Незважаючи на свою нещодавно отриману посаду, новопризначений керівник Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ігор Титла ще не подав декларацію про доходи та майно, що є обов’язковим етапом перед вступом на будь-яку посаду в державному органі. Цей факт викликає певне занепокоєння серед громадськості та експертів, адже відповідно до вимог законодавства, державні службовці зобов’язані надавати відповідну інформацію до початку виконання своїх обов’язків.

Невиконання цієї вимоги ставить під сумнів прозорість та доброчесність державної служби, а також може спричинити серйозні правові наслідки для посадовця. Водночас, у випадку Ігоря Титли, на даний момент немає офіційних повідомлень про причини затримки подачі декларації або ж про наміри вирішити це питання в найближчому майбутньому. Це викликає додаткові питання про дотримання етичних стандартів у державному управлінні та спонукає до роздумів щодо забезпечення належного контролю за діяльністю високопосадовців.

За останньою поданою декларацією за 2024 рік, основним джерелом доходу Ігоря Титли стала заробітна плата в управлінні майном облради – 600 тисяч гривень на рік. Його дружина Леся Титла задекларувала 205 тисяч гривень доходу від підприємницької діяльності та 258,7 тисячі гривень зарплати в ТОВ «Аджілівей». Донька Ореста отримала 122 тисячі гривень гонорарів і виплат за цивільно-правовими договорами від ТОВ «Інфобіт» та ще 67 тисяч гривень зарплати в Господарському суді Львівської області.

Родина користується низкою об’єктів нерухомості. У спільній власності подружжя та доньки перебуває квартира у Львові площею 51,6 квадратного метра. Водночас Титла та члени його сім’ї мають право безоплатного користування трьома будинками площею майже по 300 квадратних метрів кожен у селі Сокільники, а також трьома земельними ділянками по 2000 квадратних метрів. Усі ці об’єкти оформлені на іншу особу.

Серед транспортних засобів у декларації вказано Mercedes-Benz GL 350 2014 року випуску, яким Ігор Титла користується безоплатно, а також електромобіль Mercedes-Benz B 250e 2017 року, що належить його дружині. На дату набуття авто коштувало 555 тисяч гривень. Крім того, посадовець задекларував 25 тисяч доларів готівкових коштів.

Відсутність нової декларації перед призначенням на керівну посаду може викликати запитання щодо прозорості статків чиновника та дотримання процедур фінансового контролю. З огляду на значні активи та користування майном, оформленим на третіх осіб, ситуація може стати предметом уваги антикорупційних органів і громадськості.

2025 рік виявився для українського ринку праці одночасно перспективним і викликовим. Медіанна заробітна плата по країні досягла 25 тисяч гривень, що свідчить про поступове відновлення економіки та підвищення платоспроможності населення. Разом із тим, дефіцит кваліфікованих працівників став системною проблемою, особливо у сферах робітничих та технічних професій. Компанії все частіше стикалися з нестачею спеціалістів, що змушувало їх переглядати традиційні підходи до підбору кадрів.

У відповідь на ці виклики роботодавці почали впроваджувати більш гнучкі моделі найму. З’явилася тенденція до розширення кола кандидатів, включаючи молодь без досвіду роботи, фахівців із суміжних галузей і навіть тих, хто раніше не розглядав можливість працевлаштування у певних сферах. Активно застосовуються програми навчання та стажування, а також дистанційні форми роботи, що дозволяє залучати працівників з різних регіонів.

Найбільша активність на ринку праці зосереджена у регіонах із великими містами. Лідирують Дніпропетровська та Київська області, а також столиця. Високий рівень пошуку роботи зберігається і в Харківській області.

Найпопулярнішою сферою для працевлаштування залишається торгівля та продажі. Водночас кожен п’ятий кандидат насамперед звертає увагу не на галузь, а на формат роботи — зростає запит на фриланс, дистанційну зайнятість і гнучкий графік. Найчастіше українці орієнтуються на зарплату від 20 до 30 тисяч гривень, а також на діапазон 30–50 тисяч. Працювати за мінімальні доходи готові одиниці.

Наприкінці 2025 року медіанна зарплата в Україні зросла на 23% у гривневому еквіваленті порівняно з попереднім роком. Позитивна динаміка зафіксована в усіх областях без винятку.

Найвищі показники медіанної зарплати демонструють західні та центральні регіони. Лідером стала Львівська область, де медіанний дохід наблизився до 30 тисяч гривень. Найшвидше зростання зарплат зафіксоване у Київській та Закарпатській областях. Найповільніше — у прифронтовій Херсонській області, однак навіть там показник залишився позитивним.

Серед обласних центрів найкращу динаміку продемонстрував Львів, де медіанна зарплата перевищила 32 тисячі гривень. У Києві цей показник досяг 30 тисяч гривень.

Найбільше зростання оплати праці у 2025 році отримали представники робітничих і сервісних професій. Значно зросли зарплати комплектувальників, менеджерів у готельно-ресторанній сфері, товарознавців, пекарів і мулярів.

Водночас у низці професій зафіксовано зниження медіанних зарплат. Це стосується, зокрема, машиністів екскаватора, домашнього персоналу, системних адміністраторів, майстрів з ремонту техніки та дизайнерів.

Кількість відгуків на вакансії у 2025 році зросла незначно. Водночас ситуація різниться залежно від міста. У Києві активність кандидатів знизилася, тоді як у Харкові, навпаки, зросла. Загальна кількість вакансій скоротилася у Дніпрі та Одесі, але залишилася стабільною або навіть трохи зросла у Харкові.

Роботодавці найчастіше шукали менеджерів по роботі з клієнтами, операторів кол-центрів, помічників кухаря, виконробів та операторів техніки. Кандидати ж активніше відгукувалися на вакансії для початку кар’єри та позиції без вимог до досвіду.

Найпростіше роботодавцям було закривати вакансії, які допускають дистанційну роботу. Натомість робітничі спеціальності, медичні та технічні професії залишаються найбільш дефіцитними.

2025 рік остаточно закріпив перехід українського ринку праці у фазу «ринку кандидата». Кадрова криза, спричинена війною, міграцією та мобілізацією, лише поглиблюватиметься.

У 2026 році роботодавцям доведеться й надалі підвищувати зарплати, переглядати умови праці та інвестувати у перенавчання персоналу. Компанії вже активніше залучають жінок у традиційно чоловічі професії, ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку. Окремим напрямком стає пошук іноземної робочої сили, насамперед у робітничих спеціальностях.

Ринок праці залишається гнучким і нестабільним, але саме від адаптації роботодавців до нових реалій залежатиме їхня здатність вижити й розвиватися у 2026 році.

Протягом 24 січня на Львівщині зафіксовано низку надзвичайних подій, що привернули увагу як місцевих жителів, так і органів влади. Місто стало свідком значних змін у безпековій ситуації, що викликало певну тривогу серед населення. На фоні напруженої обстановки, численні служби та організації активно відреагували на зміни, намагаючись мінімізувати наслідки та забезпечити стабільність.

Перш за все, варто зазначити, що події, які сталися в цей день, суттєво вплинули на повсякденне життя мешканців регіону. У зв’язку з цим було прийнято низку оперативних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки та підтримку порядку. Різноманітні служби, зокрема поліція та екстрені служби, активно взаємодіяли, аби вжити необхідних заходів реагування.

Другий випадок трапився після обіду в Дрогобичі, у квартирі багатоповерхівки. Постраждали 30-річна жінка та двоє дітей віком чотири та сім років. Газова служба виявила відсутність тяги в димовому каналі та перекрила подачу газу. Потерпілим діагностували легке отруєння, вони відмовились від госпіталізації.

Третій випадок стався ввечері в селі Красне Золочівського району. Чадним газом отруїлись дві дитини віком 12 та 14 років. Обох дітей госпіталізували до дитячої лікарні святого Миколая у Львові у стані середнього ступеня важкості.

Усі випадки сталися через порушення правил експлуатації газового обладнання та непрацюючі димові канали. Рятувальники нагадують мешканцям перевіряти справність газових приладів та вентиляційних систем, особливо у зимовий період, щоб уникнути небезпечних наслідків.

Владислав Смірнов у публічному просторі постає як підприємець, громадський діяч і публіцист, який послідовно та різко критикує українську владу на різних медійних платформах. Його колонки, виступи й дописи формують образ незалежного коментатора, що нібито стоїть осторонь державних механізмів. Водночас аналіз відкритих даних і професійних зв’язків викликає запитання щодо реальної природи його фінансової та ділової бази.

За інформацією з доступних реєстрів і публічних джерел, значна частина проєктів і контрактів, у яких фігурує Смірнов, має дотичність до державного сектору або структур, що працюють із бюджетними коштами. Йдеться не лише про прямі угоди, а й про опосередковану участь через партнерів, підрядників та пов’язані компанії. Саме ці зв’язки контрастують із риторикою, у якій державна система подається як головний об’єкт критики.

Ці факти ставлять під сумнів образ Смірнова як «борця з корупцією». Його критика влади часто носить оціночний характер, а конкретики та реальних пропозицій щодо реформ — мало. Більшість аналітичних матеріалів присвячена широкому спектру питань, від медичних закупівель до геополітичних оцінок, де експертиза Смірнова виглядає сумнівною.

Окрім бізнесу, він активно залучав гранти від західних партнерів через ГО «Експертно-аналітичний центр «Медичний конструктор», на які і будував свій публічний образ аналітика та громадського діяча. Конфлікти з колишнім партнером Олександром Пугачем навіть призвели до судових процесів, що лише підкреслює інтерес Смірнова до контролю над ресурсами та впливом.

У підсумку Владислав Смірнов демонструє типову для частини українських «активістів» модель: публічна боротьба з системою поєднується з отриманням значних доходів від тієї ж системи. Поки він критикує владу, його бізнес процвітає завдяки держзакупівлям, а грантові надходження допомагають формувати позитивний імідж у медіа та серед електорату.

Ця історія нагадує, що у країні, де корупційні схеми глибоко вкорінені, нові «борці за справедливість» часто шукають не реформ, а власної вигоди в існуючих потоках.

В Україні нещодавно було викрито та затримано агентку білоруського КДБ, яка тривалий час діяла під виглядом журналістки. Вона намагалася проникнути до одного з підрозділів української військової розвідки з метою збору інформації для спецслужб Білорусі. За даними правоохоронних органів, затриманою виявилася 35-річна громадянка Білорусі, котра активно співпрацювала з білоруськими спецслужбами з 2015 року.

За інформацією слідства, під час своєї діяльності в Україні агентка працювала під прикриттям журналістської роботи, що дозволяло їй вести не лише інформаційну діяльність, але й збирати розвідувальні дані. Зокрема, вона раніше співпрацювала з медіаресурсами, що мають проросійську орієнтацію, що додатково підтверджує її зв’язки з державними структурами, лояльними до Кремля.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд Харківської області визнав винним 41-річного чоловіка у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану. Мова йде про агента Російської Федерації, який здійснював підпали релейних шаф залізничної інфраструктури в Харкові, що спричинило значні порушення в роботі залізничного транспорту та підвищило ризик для безпеки регіону.

За вироком суду, підозрюваного було засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд також врахував часткове приєднання вироку до попередніх правопорушень, що дозволило знизити термін покарання. У результаті чоловік відбуватиме покарання за обвинуваченням у спробі дестабілізації критично важливої інфраструктури України, що є частиною гібридної війни, яку веде Росія.

За даними слідства, у червні 2024 року чоловік через месенджер Telegram погодився на пропозицію так званого «легкого заробітку». За грошову винагороду він взявся підпалювати релейні шафи систем сигналізації, централізації та блокування на об’єктах залізничної інфраструктури у Харкові.

Ці об’єкти забезпечують роботу автоматики та безпеку руху поїздів. За задумом кураторів з Росії, диверсії мали порушити логістику та ускладнити постачання військової техніки і боєприпасів для Сил оборони України на Харківському напрямку.

Слідством встановлено, що агент зламував металеві двері релейних шаф, обливав обладнання легкозаймистою сумішшю та підпалював його. Про виконання завдань він звітував куратору з Федеральної служби безпеки Росії, надсилаючи відеозаписи підпалів.

Загалом диверсант устиг пошкодити три релейні шафи. За кожне виконане «замовлення» він отримував близько 9 тисяч гривень.

Унаслідок диверсій Акціонерному товариству «Укрзалізниця» було завдано матеріальної шкоди на суму понад 100 тисяч гривень. Чоловіка затримали у червні 2024 року під час чергової спроби підпалу. Відтоді він перебував під вартою.

Під час судового розгляду обвинувачений своєї вини не визнав. Водночас суд дійшов висновку, що доводи сторони обвинувачення є обґрунтованими та підтверджуються зібраними доказами, і визнав чоловіка винним у вчиненні диверсії в умовах воєнного стану.

Працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України викрили офіцера мобілізаційного підрозділу одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Чернігівської області. Слідство вважає, що посадовець причетний до незаконного втручання в облік військовозобов’язаних і налагодження механізму ухилення від призову за винагороду.

За матеріалами кримінального провадження, фігурант використовував службові повноваження для коригування даних у відповідних реєстрах. Такі дії дозволяли створювати штучні підстави для відтермінування або повного уникнення мобілізації окремими особами. Ключовим елементом схеми, за версією правоохоронців, було внесення неправдивої інформації та маніпуляції з документами військового обліку.

Такий статус дозволяє не потрапляти до бойових підрозділів та частин, які виконують завдання безпосередньо в зоні бойових дій. За «вирішення питання» офіцер вимагав 2,5 тисячі доларів США.

Правоохоронці затримали його під час чергової передачі коштів — у момент отримання хабаря. Наразі фігуранту повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років із забороною обіймати певні посади та можливою конфіскацією майна. Суд уже обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У межах досудового розслідування слідчі перевіряють причетність інших посадовців ТЦК та членів військово-лікарських комісій до можливих аналогічних епізодів, зокрема до ухвалення «потрібних» медичних висновків.

У Чернігівському обласному ТЦК та СП відреагували на ситуацію публічно. Там заявили про нульову толерантність до корупції та наголосили, що подібні дії дискредитують Збройні сили та підривають довіру суспільства. У відомстві пообіцяли сприяти розслідуванню та закликали громадян повідомляти про відомі факти зловживань.

Печінка щодня виконує сотні життєво важливих функцій, від злагодженої роботи яких залежить стан усього організму. Вона бере участь у виробленні та накопиченні поживних речовин, нейтралізує токсини, регулює обмін жирів і білків, контролює рівень глюкози в крові та слугує сховищем для вітамінів і мінералів. Саме тому медики вважають печінку одним із ключових органів, без якого неможливе повноцінне функціонування жодної системи тіла.

Однією з головних особливостей печінки є її роль природного «очисника». Через неї проходить практично вся кров, що циркулює в організмі, і під час цього процесу знешкоджуються шкідливі речовини, продукти обміну та залишки лікарських препаратів. Коли навантаження на печінку зростає, вона певний час може компенсувати порушення, не подаючи чітких сигналів про проблему. Саме тому захворювання цього органа часто розвиваються непомітно.

Броколі

Цей овоч містить сульфорафани — природні сполуки, які активують ферменти детоксикації в печінці. Дослідження показують, що вживання екстракту паростків броколі допомагає знижувати рівень печінкових ферментів, зокрема АЛТ та γ-ГТФ, що свідчить про зменшення навантаження на орган.

Також броколі може сприяти профілактиці жирової хвороби печінки та покращувати обмін речовин.

Буряк

Буряк багатий на беталаїни — пігменти, які мають виражені антиоксидантні властивості. Вони допомагають зменшити оксидативний стрес і підтримують відновлення клітин печінки.

За даними досліджень, регулярне вживання бурякового соку або добавок на його основі може знижувати рівень ферментів АЛТ і АСТ у людей із неалкогольною жировою хворобою печінки. Крім того, буряк містить фолат і марганець, що підтримують метаболічні процеси.

Артишоки

Артишоки вважаються одним із найкорисніших овочів для печінки завдяки високому вмісту антиоксидантів. Вони містять поліфеноли, кверцетин, рутин, вітамін С, лютеолін та силімарин — речовини, які захищають клітини від пошкоджень і зменшують запалення.

Також у складі є цинарин, який стимулює вироблення жовчі. Це допомагає організму ефективніше розщеплювати жири та виводити токсини.

Фахівці радять включати ці продукти до щоденного меню разом із достатньою кількістю води, помірною фізичною активністю та обмеженням алкоголю й жирної їжі. Такий підхід допоможе підтримувати здоров’я печінки природним шляхом.