Єврокомісія закликає Україну провести реформи Нацполіції та ДБР у найближчому році

30 грудня завжди вважався особливим днем, який поєднує передноворічні клопоти та підбиття підсумків року. У народній традиції цей день мав власні звичаї та прикмети: люди завершували важливі справи, підбивали рахунки, прибирали оселі та готувалися до святкувань. У церковному календарі 30 грудня присвячено вшануванню християнської мучениці, що додає духовного сенсу цьому зимовому дню.

Цей день у світі також має кілька тематичних і неформальних свят, які пов’язані з підбиттям підсумків, організацією завершальних заходів року та веселими традиціями у колі друзів або колег. В Україні офіційних державних свят 30 грудня немає, проте він сприймається як один із ключових підготовчих днів до Нового року. Люди активно завершують незавершені справи, планують нові цілі на наступний рік і організовують останні приготування до святкових столів.

Серед відомих українців, народжених цього дня, — художник Святослав Гординський, актор і гуморист Андрій Сова, бандурист Назар Волощук та акторка Ірма Вітовська.

На міжнародному рівні 30 грудня відзначають Міжнародний день індійського кіно. Індійський кінематограф відомий у всьому світі своїми яскравими костюмами, музичними номерами, поєднанням жанрів і орієнтацією на сімейні цінності.

Також у різних країнах цього дня святкують День харчової соди, День бекону та День змін в останню хвилину.

За новим церковним календарем 30 грудня вшановують великомученицю Анісію Солунську. Вона прославилася своєю безкорисливістю, аскетичним життям і духовною чистотою.

За старим календарем, від якого Православна церква України відмовилася у 2023 році, цього дня згадували преподобного Даниїла та отроків Мисаїла, Ананію й Азарію.

У народі 30 грудня було днем спостережень за погодою та підготовки до зимових свят. Наші предки вірили, що прикмети цього дня можуть підказати, якою буде погода до кінця зими. Казали, що іній на деревах віщує швидке потепління, посилення морозу — холодний січень, а якщо річки вкрилися льодом, то він протримається до середини березня. Південний вітер вважали знаком наближення тепла.

Увечері цього дня родина обов’язково збиралася за спільною вечерею. На стіл ставили ситні страви, особливо зі свинини, вірячи, що така їжа принесе достаток у дім і захистить від хвороб. Селяни часто різали свиней і гусей, заготовляючи м’ясо до Щедрого вечора. Для фінансового добробуту існував звичай зранку покласти в кишеню монету й носити її з собою весь день.

Цього дня не радили займатися рукоділлям, щоб не накликати біль у руках. Заборонялося мстити, бажати зла іншим і тісно спілкуватися з хворими людьми. Також вважалося небажаним запрошувати до дому незнайомців або приймати від них подарунки, щоб не принести в оселю негаразди.

У Вінницькій області правоохоронні органи викрили масштабне привласнення бюджетних коштів під час виконання робіт з обслуговування світлофорів та систем вуличного освітлення. За даними слідства, загальна сума завданих державі збитків становить близько 1,6 мільйона гривень. Інформацію про перебіг розслідування оприлюднила обласна прокуратура.

Про підозру повідомлено керівнику Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Вінницькій області Ігорю Жебелеву. Слідчі вважають, що посадовець міг бути безпосередньо залучений до організації та погодження фінансових схем, у межах яких вартість робіт і послуг штучно завищувалася. Йдеться про контракти, що фінансувалися з бюджету та мали забезпечувати належний стан дорожньої інфраструктури й безпеку руху.

Як встановили правоохоронці, у грудні 2022 року було проведено закупівлю робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення. До переліку робіт входило, зокрема, обслуговування світлофорних об’єктів і систем вуличного освітлення.

Договір уклали з товариством, яке не мало необхідної ліцензії на виконання відповідних робіт. Упродовж 2023–2024 років підрядник систематично завищував у щомісячних актах виконаних робіт вартість спожитої електроенергії приблизно на 20 відсотків. При цьому до розрахунків включалися витрати, які не були передбачені затвердженим кошторисом.

У результаті таких дій державному бюджету було завдано збитків на суму близько 1,6 мільйона гривень.

Окрім керівника служби, підозру оголошено начальнику профільного відділу установи та директору товариства-підрядника. Усім фігурантам інкримінують розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинену в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливу причетність інших посадових осіб до завдання збитків бюджету.

Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, визначило нового управителя арештованого львівського заводу «Бетонбуд». За результатами повторного конкурсу право на управління підприємством отримало ТзОВ «Парктехбуд», яке входить до групи компаній родини відомих львівських забудовників Жуків. Рішення ухвалене в межах процедури, спрямованої на збереження економічної цінності активу та забезпечення його подальшої роботи.

Завод «Бетонбуд» є одним із значущих промислових об’єктів будівельної галузі регіону. Підприємство спеціалізується на виробництві бетонних сумішей і будматеріалів, що використовуються в інфраструктурних та житлових проєктах. Актив належав родині та бізнес-партнерам осіб, яких правоохоронні органи підозрюють у державній зраді, зокрема Віктора Медведчука та Тараса Козака. Арешт заводу було накладено в межах кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

24 грудня агентство визнало переможцем ТзОВ «Парктехбуд», яке запропонувало управляти майном за 148 тис. грн винагороди від держави при стартовій вартості 300 тис. грн. Дорожчу пропозицію іншого учасника тендеру – 300 тис. грн від ТзОВ «Бетонер» – відхилили. Наразі угода про управління заводом очікує на підписання.

Це був повторний конкурс: перший відбувся влітку 2025 року, тоді участь брали «Бетонер» зі Львова та «Консорціум «Будінтегра» з Запоріжжя. Пропозицію запорізької фірми відхилили через добровільне відмовлення, а львівської – через невиконання вимог тендерної документації.

ТзОВ «Парктехбуд» зареєстроване у березні 2019 року у Львові. Компанія займається виробництвом бетонних розчинів, будівництвом, торгівлею автомобілями та знесенням споруд. Статутний капітал – 520 тис. грн. Бенефіціарним власником та директором є львівський забудовник Андрій Жук. Компанія входить до групи Жуків, що оперує низкою будівельних та девелоперських проєктів у Львові, серед яких люксовий житловий комплекс Marvel Hill та забудова території колишньої агрофірми «Провесінь» у Лисиничах.

Конкурент «Парктехбуду», компанія «Бетонер», також є львівським виробником бетону та цементних розчинів. Її власник Роман Іконяк займається низкою місцевих будівельних проєктів, зокрема 9-поверховим житловим комплексом «Венґлінський» поруч парку «Погулянка».

Кінцевими бенефіціарами «Бетонбуду» є Сергій Медведчук та Богдан Козак – рідні брати Віктора Медведчука та Тараса Козака. Їм заочно повідомлено про підозру у великому ухиленні від сплати податків. Завод розташований на вулицях Городоцькій та Тараса Шевченка у Львові, має виробничі приміщення, бетонні вузли, ангари, лабораторії, офіси та складські потужності, а також виробничі потужності у селі Галичани Городоцького району. АРМА відзначає «Бетонбуд» як одного з провідних виробників будівельних матеріалів у Львові.

Онука легендарної української співачки Софії Ротару, Соня Євдокименко, опублікувала у соціальних мережах серію світлин зі свого зимового відпочинку на одному з елітних французьких курортів. Опубліковані кадри швидко викликали жваве обговорення серед підписників, адже поєднали атмосферу альпійської зими, дорогих локацій та світського стилю життя.

Французькі гірськолижні курорти давно вважаються місцем зустрічі представників заможних родин, відомих підприємців і публічних персон з різних країн. Саме в такому оточенні Соня проводить свій час, насолоджуючись засніженими пейзажами, сервісом преміумкласу та відпочинком у колі знайомих. На фото можна побачити стильні образи, характерні для люксових зимових локацій, а також елементи активного дозвілля.

У мережі звернули увагу, що Анастасія Фукс і раніше не приховувала контактів із російським середовищем. Після початку повномасштабного вторгнення вона продовжувала публікувати дописи у компанії росіян, з якими, за її ж словами, проживала за кордоном.

На фото з відпочинку Соня Євдокименко демонструє дорогі прикраси та аксесуари, що підкреслюють формат елітного відпочинку. Разом із донькою російського магната вона також створює спільний контент, у якому дівчата розмірковують про спільну «східноєвропейську ментальність».

Оприлюднені кадри викликали жваве обговорення у соцмережах. Користувачі звертають увагу не лише на стиль життя онуки легендарної співачки, а й на її оточення, яке продовжує викликати суперечливу реакцію в українському інформаційному просторі.

Ексголова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотницький опинився в центрі резонансної справи, пов’язаної з вимаганням та отриманням неправомірної вигоди від співвласника компанії «Ескулаб». Згідно з повідомленнями, він уклав угоду зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), яка була затверджена Вищим антикорупційним судом України (ВАКС).

Угода передбачає конкретні зобов’язання та строки виконання, що дозволяють Плотницькому уникнути більш суворого покарання, водночас визнаючи його провину у скоєних діях. Судова практика таких справ свідчить, що подібні домовленості укладаються з метою пришвидшення розгляду та забезпечення компенсації заподіяних збитків, а також створюють прецедент відповідальності для посадовців високого рівня.

У цій же справі підозри отримували тодішній голова Господарського суду Львівської області Василь Артимович та ексголова суду Михайло Юркевич.

Фігуранти пропонували підприємцю ухвалення “потрібних” рішень у суді за $1 млн. Більше інформації на порталі Антикор: https://antikor.info/articles/811545-8_let_tjurjmy_zamenili_na_donat_eks-glava_apelljatsionnogo_suda_plotnitskij_zaplatit_10_millionov_griven_na_vsu_za_vzjatochnichestvo

Російські війська посилюють можливості використання безпілотних літальних апаратів на великі відстані, що створює додатковий тиск на українську систему протиповітряної оборони. Аналітичний огляд Інституту вивчення війни підкреслює, що ці дії супротивника збільшують ризики для критичної інфраструктури та населених пунктів по всій території України. Збільшення дальності польоту дронів означає, що навіть об’єкти, розташовані далеко від лінії фронту, стають потенційними цілями, що вимагає посилення оборонних заходів.

Експерти зазначають, що сучасні безпілотники здатні не лише проводити розвідувальні місії, а й завдавати серйозних ударів із високою точністю. Це створює нагальну потребу у поєднанні традиційних і новітніх систем ППО, здатних виявляти та нейтралізувати загрозу на різних висотах і дистанціях. Особливо важливим стає інтегрований підхід, який поєднує радіолокаційне виявлення, засоби перехоплення та координацію між військовими підрозділами.

Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.

У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.

Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.

Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.

На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.

У столиці правоохоронні органи викрили схему можливого незаконного завищення вартості електричної енергії, яку постачали до закладів освіти Деснянського району. За матеріалами слідства, внаслідок дій відповідальної посадовиці бюджет зазнав збитків на суму понад 1,8 мільйона гривень, що стало суттєвим фінансовим ударом для освітньої сфери району.

Про підозру повідомлено уповноваженій особі з організації та проведення публічних закупівель управління освіти Деснянської районної державної адміністрації. Слідчі вважають, що вона, користуючись службовим становищем, могла погоджувати закупівлі електроенергії за завищеними цінами, не забезпечивши належного економічного обґрунтування та конкурентності процедури.

Слідство встановило, що у період з січня по вересень 2023 року посадовиця підписувала додаткові угоди до договорів на постачання електроенергії для закладів освіти району. Ці угоди, за даними правоохоронців, укладалися всупереч вимогам законодавства та передбачали постачання електроенергії за цінами, які суттєво перевищували середньоринкові.

Правоохоронці вважають, що дії здійснювалися в інтересах компанії-постачальника, а їх наслідком стала переплата бюджетних коштів на суму понад 1,8 мільйона гривень.

У разі доведення вини посадовиці загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років. Також можливе позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю на строк до трьох років та накладення штрафу.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Після переїзду до Польщі значна частина громадян України змушена або свідомо обирає зміну професійного шляху. Про це свідчать дані Польського економічного інституту (PIE), згідно з якими близько 40% українців, що знайшли роботу в Польщі, почали працювати у зовсім нових для себе галузях. Така тенденція стала результатом поєднання обставин вимушеної міграції, особливостей польського ринку праці та необхідності швидкої економічної адаптації.

Аналітики зазначають, що за останні десять років присутність українців у польській економіці зросла в рази. Якщо раніше трудова міграція з України мала переважно сезонний або тимчасовий характер, то нині дедалі більше людей інтегруються в економічне життя країни на довший термін. Наприкінці 2025 року громадяни України становлять приблизно 5% усіх працевлаштованих осіб, застрахованих у системі соціального страхування Польщі, що є показником глибокої залученості до офіційного ринку праці.

Згідно зі звітом PIE, до 80% українських іммігрантів знаходять роботу в трудомістких галузях із низьким порогом входу, де відносно легко працевлаштуватися. Саме ці сектори впродовж багатьох років відчувають дефіцит робочої сили. Найпоширенішими сферами зайнятості українців у Польщі є адміністративні та допоміжні послуги, промислова переробка, будівництво, транспорт і складське господарство, оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом транспортних засобів, а також сфера розміщення та громадського харчування.

Дослідження також показує, що іммігранти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку в середньому заробляють на 34% менше, ніж місцеві працівники того ж віку та статі. Близько двох третин цієї різниці пояснюється зайнятістю в менш оплачуваних секторах та компаніях. Водночас аналітики фіксують поступове скорочення розриву в оплаті праці: приблизно на третину протягом перших п’яти років перебування та майже наполовину після десяти років роботи в країні.

У звіті зазначається, що 40% українських іммігрантів після переїзду змінюють сферу діяльності. Ще 25% знаходять роботу в тій самій галузі, у якій працювали раніше, а 24% до приїзду не були економічно активними. Найменшою залишається група тих, хто до міграції займався підприємницькою діяльністю або працював не за трудовим договором — таких близько 11%.

Фахівці PIE наголошують, що з часом, у міру набуття місцевих компетенцій та досвіду, позиції українців на польському ринку праці покращуються. Водночас ключовим чинником успішної інтеграції залишається усунення системних бар’єрів, зокрема визнання іноземних дипломів і кваліфікацій. В ОЕСР підкреслюють, що ефективна інтеграційна політика має включати доступ до інформації про ринок праці, професійне консультування та підтримку у формуванні професійних контактів.