Єврокомісія закликає Україну провести реформи Нацполіції та ДБР у найближчому році

Національний університет «Львівська політехніка» продовжує масштабну реконструкцію гуртожитку №3 на вулиці Карпинця, 27, уклавши новий договір на додаткові роботи вартістю 13,62 млн гривень. Інформація про угоду була оприлюднена 18 листопада у системі Prozorro. Це вже другий великий контракт на ремонт цієї будівлі: перший договір, підписаний у вересні, передбачав роботи на суму 38 млн гривень. Обидві угоди виконуватиме ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”».

Ремонтні роботи охоплюють не лише відновлення зовнішніх та внутрішніх конструкцій, а й модернізацію комунікацій, систем опалення та електропостачання, що значно підвищить комфорт і безпеку проживання студентів. Оновлення включає також покращення умов для навчання та дозвілля: сучасні кімнати, облаштовані спільні простори та ремонти в рекреаційних зонах.

Фінансування другого підряду частково здійснюється в межах державного проєкту Європейського інвестиційного банку «Вища освіта України», іншу частину покриватиме університет.

Із загальних 13,62 млн грн:

9,57 млн грн підуть на будівельні роботи;

4,05 млн грн — на закупівлю обладнання.

Понад 7,26 млн грн буде профінансовано у 2025 році, решта — у 2026-му. Термін завершення всіх робіт — 12 лютого 2026 року.

Підрядник має завершити повний комплекс робіт:

утеплення та оздоблення фасадів і цоколю;

монтаж алюмінієвих конструкцій і підвіконь;

встановлення пожежних сходів;

ремонт та утеплення покрівлі й надбудови;

облаштування тротуарів, доріжок, бордюрів і водовідведення;

монтаж систем вентиляції та кондиціонування;

роботи з водопостачання та каналізації;

прокладання електромереж;

встановлення автоматизованої системи енергомоніторингу.

Компанія надала банківську гарантію на 340 тис. грн — 2,5% від вартості контракту. Документація передбачає штрафи та можливість розірвання договору у разі порушень.

ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”, ЛТД» працює понад 30 років. Новим власником у 2022 році став Олег Кузик, після чого компанія різко активізувалася на ринку держзакупівель. Станом на літо 2025 року вона отримала державних контрактів на 1,32 млрд грн.

Компанія фігурує в низці скандальних історій: зокрема, журналісти фіксували завищення вартості робіт на десятки мільйонів гривень. Після публічного резонансу та втручання громадських організацій ціни у деяких тендерах були знижені.

У червні 2025 року директор компанії Олег Кузик отримав підозру в ухиленні від сплати 8,1 млн грн податків. Компанія відшкодувала збитки у межах досудового розслідування.

У Полтаві посилюється протистояння між міською владою та підприємцем Олександром Нестулею, який розпочав масштабне облаштування рекреаційної зони під назвою «Мальдіви» у мікрорайоні Вакуленці. Ініціатор проєкту, відомий також як керівник пляжу «Гаваї», проводить активні роботи з розчищення території — вирівнює ґрунт, видаляє чагарники та спилює дерева, прагнучи перетворити цю місцевість на сучасний відпочинковий майданчик. Проте втручання у природний ландшафт викликало хвилю обурення серед місцевих мешканців і посадовців, адже частина робіт здійснюється без оформлених дозвільних документів.

За інформацією Полтавської міської ради, офіційних дозволів на видалення зелених насаджень у цій зоні немає. Управління житлово-комунального господарства наголошує, що чинний порядок передбачає чітку процедуру: подання відповідної заяви, виїзд спеціальної комісії, обстеження території та оформлення всіх рішень у встановленому порядку. Лише після цього підприємець може законно розпочинати роботи зі зміни ландшафту. У випадку з «Мальдівами», за словами чиновників, жоден із цих етапів не був виконаний.

Договір на оренду пляжу «Мальдіви» уклала підприємиця Тетяна Нестуля 2 жовтня 2025 року. Сума оренди складає 330 тисяч гривень на рік, термін дії — п’ять років. Метою робіт є підготовка пляжу до наступного купального сезону, однак незаконне видалення дерев викликало зауваження міської ради та громадськості.

Міська влада наголосила на необхідності дотримання процедур видалення зелених насаджень і попередила про можливі наслідки для порушників.

Попри розслідування, розпочате Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро ще в лютому 2024 року, у Головному управлінні ДПС у Харківській області не відбулося жодних відчутних зрушень. Схеми, пов’язані з незаконним «поверненням ПДВ», штучним внесенням підприємств до категорії ризикових та блокуванням податкових накладних, продовжують функціонувати, перетворюючи податкову систему регіону на інструмент тиску та збагачення обмеженого кола осіб.

За даними підприємців і громадських активістів, на керівних позиціях формально відбулися певні кадрові ротації, проте фактичні виконавці сумнівних рішень залишилися на своїх місцях або передали повноваження лояльним «приймачам». Подібна практика дозволяє зберігати контроль над фінансовими потоками та ухилятися від кримінальної відповідальності, створюючи видимість оновлення структури.

Заступниця начальника Світлана Подсоха та її донька Анна Подсоха, яка очолює управління податкових ризиків, володіють квартирами, будинками, землею, елітними авто та нежитловою нерухомістю у центрі Харкова. Борги за комунальні послуги вони не сплачують, а стягнення через суд не впливає на їхній статус.

Юлія П’яташ, колишня «права рука» Гладченка та Марєхіна, уникла покарання, здавши керівників, і залишилася на посаді начальниці відділу ризиків. Її майно включає кілька квартир, землю, автомобіль та доларові заощадження. Донька проживає у Польщі, а борги за комунальні послуги перевищують 21 тисячу гривень.

Сергій Захаров, офіційно головний державний інспектор, фактично є «касиром» Селезня, збираючи «данину» з бізнесу та розподіляючи її між своєю «четвіркою». Він володіє автопарком, нерухомістю, готівкою та банківськими рахунками. Захарова «забронювали» від мобілізації, тоді як справжні податківці вже служать на фронті.

Прифронтовий Харків страждає від війни щодня: гинуть люди, руйнуються будинки, а податківці продовжують збагачуватися на тіньових схемах, прикриваючись посадами та зв’язками. Експерти та активісти ставлять питання: чи залишаться нові «податкові феодали» без покарання і чи держава готова протистояти корупції у прифронтових регіонах?

Військова медикиня Збройних сил України та відома громадська діячка Аліна Михайлова висловила публічне обурення з приводу допису радника Офісу президента Сергія Лещенка, у якому той зачепив народного депутата Ярослава Железняка та тему волонтерської діяльності. Як повідомляє «Цензор.НЕТ», обговорення розгорілося під постом Лещенка, де Михайлова залишила емоційний і доволі жорсткий коментар.

Попри те, що сама медикиня неодноразово критикувала Железняка за окремі дії та заяви, цього разу вона стала на бік депутата, наголосивши: характер висловлювань Лещенка переходить межі конструктивної дискусії. Михайлова підкреслила, що в умовах війни будь-які маніпуляції темою волонтерства є неприпустимими, а публічні намагання дискредитувати людей, які причетні до допомоги армії, завдають шкоди загальній боротьбі.

«Абсолютно не прихильниця Железняка, але, щоб таку х#йню писати — це треба норм відпрацьовувати так», — написала вона.

Медикиня наголосила, що війна триває з 2014 року, і за цей час, на її думку, Лещенко жодного разу не став на захист України зі зброєю в руках.

«Ого як, волонтер з медалями. Гидота», — додала Михайлова, звинувативши піарника ОП у лицемірстві.

Коментар Михайлової викликав активне обговорення у соцмережах, адже суперечка між представниками влади, військовими та волонтерами стала особливо чутливою темою у період активних бойових дій.

Суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій Білоус знову приступив до виконання своїх обов’язків, попри те що досі залишається фігурантом кримінального провадження, яким займаються детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Інформація про його повернення до здійснення правосуддя була надана керівництвом суду у відповідь на запит журналістів «Слідства.Інфо», що привернуло нову хвилю уваги до цієї резонансної справи.

Раніше Вища рада правосуддя ухвалила рішення тимчасово відсторонити Білоуса від посади — строком на один місяць. Таке рішення було мотивоване підозрою у неправомірному впливі на співробітників територіального центру комплектування з метою «вирішити питання» щодо його двоюрідного брата. За версією слідства, суддя, використовуючи свій службовий статус, намагався сприяти оформленню звільнення родича від мобілізаційних зобов’язань в обмін на грошову винагороду.

За інформацією правоохоронців, у червні цього року двоюрідного брата судді доставили до ТЦК, однак завдяки втручанню Білоуса рішення про мобілізацію так і не ухвалили. Слідство зафіксувало, як суддя зустрівся з племінницею, отримав від неї кошти, привіз їх до ТЦК та вийшов звідти вже з родичем.

Прокурорка САП Аліна Жовницька повідомила, що у машині правоохоронці записали розмову судді з братом, під час якої він сказав: «Просили 12, я дав 8».

За даними слідства, Білоуса підозрюють також у брехні в декларації — прокуратура стверджує, що він не вказав нерухомість, автомобілі та земельну ділянку родини на понад 7,5 млн грн, а також не задекларував спільне проживання з колишньою дружиною у квартирі на Сихові.

Адвокат Олег Слободяник заявляє, що підозри необґрунтовані, а рішення Вищої ради правосуддя про відсторонення — неправильне. Він наполягає, що суддя лише «забрав родича» з ТЦК, де, за словами захисту, проти чоловіка могли діяти протиправно.

Білоус вважає свої дії «крайньою потребою», пояснюючи, що його родичу понад 50 років, він має бронь і опинився у ТЦК за сотні кілометрів від дому.

У САП повідомили, що розслідування перебуває на фінальній стадії й має завершитися цієї зими. Після цього матеріали передадуть до суду.

У вересні Вищий антикорупційний суд призначив Білоусу запобіжний захід — заставу понад 60 тисяч гривень. У САП наголошують, що відсторонення було необхідним, оскільки суддя міг впливати на свідків, серед яких — керівництво ТЦК Турки.

Попри це, після завершення строку відсторонення суддя повернувся до виконання своїх обов’язків.

Український артист MELOVIN повідомив про заручини зі своїм партнером Петром Злотею — 24-річним військовим, який служить інструктором і парамедиком у лавах Збройних сил України. Злотея має освіту, здобуту як за кордоном, так і в Києві, а після початку повномасштабного вторгнення без вагань став до оборони країни, обравши шлях служіння та щоденної відповідальності перед побратимами.

Попри молодий вік, Петро проявив себе не лише як фаховий медик, а й як людина з активною громадянською позицією. Він регулярно ділиться інформацією про надання першої допомоги на передовій, популяризує знання, що рятують життя, та бере участь у волонтерських ініціативах. Значну частину свого часу військовий присвячує благодійним зборам і підтримці тих, хто потребує допомоги, розуміючи, наскільки важливою є кожна внесена гривня і кожен поширений допис.

Під час служби Петро також здійснив камінґ-аут і відкрито заявив про бісексуальність. MELOVIN та його наречений провели романтичну церемонію освідчення у центрі Києва, де співак отримав каблучку та розкішний букет троянд. У соцмережах шанувальники та друзі привітали пару, зазначаючи: «сміливі мають щастя».

Колишнього депутата Одеської міської ради Руслана Тарпана, який перебуває у міжнародному розшуку за підозрою у сприянні державі-агресору, знову згадано в контексті можливого неформального впливу на роботу організованої злочинної групи. У поданій до компетентних органів скарзі заявники вказують, що цей вплив нібито здійснюється через окремих представників структур Міністерства юстиції та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, де, за їхніми словами, можуть ухвалюватися рішення, вигідні організаторам схеми.

У документах наголошується, що основною метою такої діяльності є втручання у корпоративні права низки українських підприємств, зокрема шляхом маніпуляцій реєстрами, судовими провадженнями та механізмами державного контролю. На думку заявників, подібні дії створюють передумови для перерозподілу власності на користь пов’язаних структур і можуть супроводжуватися легалізацією активів сумнівного походження, що особливо небезпечно в умовах воєнного стану та постійного тиску з боку зовнішнього агресора.

Центральну роль у механізмі відіграє іноземна компанія SILVERILL TRADING LIMITED (Кіпр), бенефіціаром якої є дружина Тарпана, Оксана Шишовська. Саме від її імені Мін’юст отримав низку скарг, поданих без юридично підтверджених повноважень і без електронного підпису.

Попри ці порушення, 10 квітня 2024 року Мін’юст видав наказ №1030/5, яким незаконно скасував реєстраційні дії щодо ТОВ «Бізнес Еквіпментс Україна», що належить акціонерному товариству «Бізнес Еквіпментс Лімітед».

У липні 2024 року Господарський суд Києва визнав наказ Мін’юсту незаконним. Аналогічну позицію підтримав апеляційний суд.

Однак 19 березня 2025 року головуюча суддя Касаційного господарського суду Олена Кібенко винесла ухвалу про зупинення дії рішень попередніх інстанцій. До колегії також увійшли судді Світлана Бакуліна та Ірина Кондратова.

На переконання заявників, ці дії створили передумови для збереження незаконного адміністративного акту, що вигідний компанії, пов’язаній з Тарпаном. При цьому, як стверджується, судді проігнорували чинну судову практику і проявили вибірковість.

У скарзі вимагається перевірити дії посадових осіб Мін’юсту:

Олена Ференс

Ігор Поночовний

В’ячеслав Хардіков

А також приватного нотаріуса Олександра Сокуренка, який виконував дії на користь SILVERILL TRADING LIMITED.

Окрема вимога стосується суддів Верховного Суду:

Олена Кібенко

Світлана Бакуліна

Ірина Кондратова

Заявники також закликають провести фінансовий моніторинг SILVERILL TRADING LIMITED, заблокувати її банківські рахунки та дослідити джерела походження коштів.

Руслан Тарпан в Україні відомий участю у резонансних корупційних скандалах, зокрема щодо провального проєкту «Глибока вода» в Одесі. Він переховується за кордоном та фігурує в провадженнях про співпрацю з РФ.

Оприлюднені факти про вплив його структури на органи юстиції та суддів Верховного Суду можуть стати тестом для державних інституцій у боротьбі з судовою корупцією та рейдерством.