Їсти корисно — не дорого: нутриціологиня спростовує головні міфи

Заступник начальника слідчого управління поліції Києва Яків Мельник опинився в центрі уваги через істотну різницю між власними доходами та фінансовими надходженнями його дружини, яка працює як приватна підприємниця. Попри відносно помірну заробітну плату поліцейського, у документах про його статки фігурують також транспортні засоби преміумкласу, якими сім’я користується безоплатно. Така обставина стала одним із головних приводів для обговорення можливих невідповідностей між рівнем офіційних доходів і стилем життя родини.

Упродовж минулого року заробіток Мельника, відповідно до декларації, склав 689 тисяч гривень, що є типовим показником для офіцера його рівня. Натомість його дружина Оксана Мельник задекларувала понад 5,6 мільйона гривень доходу, що еквівалентно приблизно 470 тисячам гривень на місяць. У документах не розкривається конкретна діяльність або джерела надходжень таких значних сум, що вже спричинило хвилю зацікавлення з боку громадськості та профільних аналітиків.

Сім’я проживає в квартирі площею 118,8 кв. м у Києві, яка з 2017 року оформлена на Олену Мельник (імовірно, родичку дружини). Друга квартира — площею 60,6 кв. м — з 2023 року записана на дітей. Вартість обох об’єктів нерухомості в декларації не зазначена.

Окрему увагу привертає елітний автопарк, яким родина користується «безоплатно». У декларації вказано:

— Volkswagen Touareg 2022 року (ринкова ціна — від 2,5 млн грн), власник — Ігор Купчук;— Toyota Camry 2023 року (вартість — від 1,4 млн грн), власниця — Олена Купчук.

Обидва авто надані у користування безоплатно, причому власники, ймовірно, є родичами дружини Мельника. Така практика часто фігурує у схемах приховування реального майна чиновників та правоохоронців.

Сам Мельник задекларував 120 тис. грн готівкою та 1 тис. доларів, тоді як його дружина — 80 тис. грн та 3 тис. доларів.

Попри мільйонні річні доходи, обсяг заощаджень в обох виглядає мінімальним.

За даними антикорупційних організацій, практика записувати майно на родичів або користуватися ним «безоплатно» є поширеним способом уникнення повного декларування статків. У випадку Мельника така схема може вказувати на наявність реального, але неофіційного майна.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило перевірки декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) за період 2024–2025 років. Під час цих перевірок було проаналізовано 22 декларації, і в 18 з них виявлені ознаки недостовірного декларування відомостей, загальна сума яких перевищує 148,9 мільйона гривень. Ці факти порушень привернули значну увагу до діяльності МСЕК, яка займається важливими питаннями, пов'язаними з медичними висновками та соціальними виплатами.

Однією з найбільш резонансних справ стало рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд визнав винною голову Берегівської районної медико-соціальної експертної комісії у скоєнні кримінального правопорушення за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за декларування недостовірних відомостей. У результаті, посадовій особі було призначено штраф у розмірі 68 тисяч гривень, а також накладено заборону на обіймання керівних посад у медичних установах протягом року.

НАЗК також завершило перевірку декларацій інших керівників та експертів МСЕК.

Порушення встановлено у деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2. За 2023 рік виявлено недостовірні відомості на понад 5 млн грн, а за 2024-й — на більш ніж 5,2 млн грн. Посадовиця не вказала дані про чоловіка та його майно: три квартири у Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки, автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, а також доходи та банківські рахунки. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК, а Нацполіція долучила матеріали до кримінального провадження.

У Запорізькій області під час перевірки декларації голови нейроофтальмологічної МСЕК було встановлено недостовірні дані на понад 2,9 млн грн. Посадовиця не задекларувала автомобіль Hyundai IX35, подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тисяч гривень та не підтвердила походження 30 тисяч доларів готівкою. Висновок передано до Національної поліції.

Ще один випадок стосується лікаря-експерта Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи. У декларації за 2023 рік вона не зазначила квартиру, у якій фактично проживала, кошти на банківських рахунках та понад 530 тисяч гривень доходів, що надходили на картку від третіх осіб. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і передало матеріали до НПУ.

У НАЗК наголошують, що виявлені порушення демонструють системні проблеми з дотриманням вимог фінансової прозорості серед працівників МСЕК. Повні перевірки у цьому секторі тривають.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14210, який може суттєво змінити правила виїзду за кордон для осіб, які підпадають під бронювання. Цей документ, зареєстрований у листопаді 2025 року, пропонує розширити перелік підстав для тимчасової заборони виїзду громадян з України, що викликає певні дискусії в суспільстві та серед експертів. Основна мета законопроєкту — запобігти зловживанням і маніпулюванням із системою бронювання, коли окремі особи можуть уникати виконання своїх обов'язків, використовуючи різні лазівки.

На сьогодні законопроєкт не був включений до порядку денного Верховної Ради, але питання його розгляду залишається актуальним, адже ініціатива вже викликала значний інтерес серед депутатів і громадських діячів. Як зазначив Роман Костенко, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, цей крок є необхідним для забезпечення порядку та запобігання маніпуляціям із бронюванням, яке часто використовували для того, щоб уникнути мобілізації. За його словами, ухвалення законопроєкту допоможе підвищити прозорість процесу і зробить його більш контрольованим з боку державних органів.

Костенко зазначив, що держава пішла назустріч тим, хто отримав «бронь» навіть без оновлення військово-облікових даних або на тлі ухилення від виконання конституційного обов’язку. Натомість за такий компроміс може з’явитися певне обмеження — тимчасова заборона на перетин кордону.

Одне з ключових положень законопроєкту передбачає заборону виїзду за кордон для громадян, яким надали відстрочку від мобілізації. Метою називають необхідність зупинити практику, коли людина отримує «бронь», а потім залишає країну без наміру повернення.

«Це своєрідний запобіжник. Ми пішли назустріч, та водночас мусимо гарантувати, що “бронювання” не стане інструментом для втечі. За кордон – ні, адже було порушення закону», — пояснив Костенко.

Наразі законопроєкт перебуває у статусі зареєстрованого, а його подальший розгляд очікується вже у 2026 році.

5 грудня українці відзначають одразу кілька значущих дат — професійних, міжнародних і церковних, а день також займає особливе місце у народних традиціях. За новим церковним календарем віряни вшановують пам’ять святого преподобного Сави Освященного, видатного подвижника християнства. Народився він у 439 році в Каппадокійській Кесарії і вже в дев’ятирічному віці добровільно вступив до монастиря, де вирізнявся смиренням, духовною мудрістю та невпинним прагненням до молитви та служіння.

Життя святого Сави Освященного стало прикладом відданості духовним цінностям і самовідданості в служінні ближнім. Його шанування нагадує про важливість моральної дисципліни, стійкості у випробуваннях та пошуку внутрішнього спокою через віру. Згідно з церковними джерелами, він залишив по собі численні духовні настанови, що досі надихають віруючих на благочестиве життя та милосердя.

У 17 років Сава вирушив до Палестини, тодішнього центру чернечого життя. Там він багато років провів у молитві та усамітненні, а 483 року заснував свою знамениту Велику Лавру — Мар Саба. Цей монастир став одним із найважливіших духовних осередків середньовічного Сходу.

Сава активно виступав проти єресей і навіть здійснював місії до імператорів у Константинополі, відстоюючи православне вчення. Він помер 532 року у віці 93 років.

У народному календарі дата відома як Савин Мороз — саме на цей час зазвичай припадали перші сильні холодні дні. Вважали, що «Сава морозом землю освячує».

Що не можна робити 5 грудня: • уникати сварок — вони можуть зіпсувати стосунки на всю зиму• не гуляти після заходу — вважалося, що з цього дня зима «вступає у свої права»• не думати погано — негатив повертається до того, хто його поширює

Народні прикмети: • ранковий іній — до м’якої зими• ясна погода — до спокійної зими• сильний вітер — до хуртовин• мороз зранку, але потепління вдень — до нестійкої погоди

5 грудня в Україні святкують День працівників статистики — фахівців, які збирають і аналізують дані, що необхідні для прийняття державних рішень та прогнозування розвитку країни.

Також 5 грудня — День ґрунтознавця та Всесвітній день ґрунтів. Обидва свята підкреслюють важливість відповідального ставлення до землі, адже за даними ООН понад третина ґрунтів світу знаходиться у стані деградації.

Крім того, сьогодні відзначають Міжнародний день волонтера — свято людей, які допомагають іншим без винагороди, рухаючи вперед суспільні зміни, гуманітарні ініціативи та взаємопідтримку.

А ще це неофіційний Міжнародний день ніндзя — присвячений легендарним японським воїнам, що стали символами спритності та вміння діяти непомітно.

5 грудня іменини святкують Геннадій, Захар, Ілля та Сергій.Талісманом народжених цього дня вважають гранат — камінь із сильною енергетикою, відомий ще за часів скіфів.

5 грудня увійшло в історію багатьма подіями: відкриттям золота в Каліфорнії, скасуванням сухого закону у США, створенням першої АТС, відкриттям Української академії мистецтв, підписанням Будапештського меморандуму та першою переписною кампанією в Україні 2001 року.

Українські синоптики попереджають про суттєве ускладнення погодних умов у середу, 10 грудня, у зв’язку з проходженням активного атмосферного фронту, що рухається з північного заходу країни. За даними Укргідрометцентру, саме цей фронт стане причиною підвищеної вологості, нестійкої погоди та ризиків для транспорту й пішоходів у низці регіонів.

У більшості областей ніч прогнозується хмарною, з періодичними невеликими дощами. Водночас південно-східні райони можуть зіткнутися з опадами переважно у денний час, коли атмосферний фронт зміститься далі в напрямку степових територій. Синоптики звертають увагу, що інтенсивність опадів буде різною, однак для багатьох регіонів характерною стане підвищена вологість повітря та посилення вітру.

Фахівці звертають увагу водіїв на ризик ожеледиці в цих регіонах, а також на утворення туманів уночі та вранці на Закарпатті, Прикарпатті та в Приазов’ї. Видимість у цих зонах може бути значно обмеженою.

Вітер очікується західний та північно-західний, 5–10 м/с. Температура повітря вночі становитиме +1…+6°, удень — +4…+9°. На сході та північному сході вночі — від +3 до -2°, вдень — 0…+5°.

У Києві та області синоптики прогнозують хмарну погоду. Вночі можливий невеликий дощ, удень істотних опадів не очікується. Температура в столиці вночі становитиме +2…+4°, удень — +5…+7°. По області — від +1 до +6° вночі та +4…+9° вдень.

В Укргідрометцентрі зазначають, що атмосферний тиск протягом доби падатиме, вологість залишиться високою. Незначне зниження температури можливе лише на сході та північному сході, де вночі прогнозуються невеликі мінуси.

У ніч на понеділок, 8 грудня, мешканці Личаківського району Львова виявили пошкодженими близько десяти приватних автомобілів. Вранці власники транспортних засобів звернулися до правоохоронців із заявами про злочин. Поліція оперативно розпочала перевірку та відкрила кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження майна.

За попередніми даними, серія інцидентів сталася одночасно в кількох локаціях району. Найбільше постраждалих автомобілів зафіксували на вулиці Личаківській — там пошкоджено щонайменше п’ять машин. Ще два транспортні засоби зазнали руйнувань на вулиці Ігоря Дашка, а окремі випадки було зафіксовано й на вулиці Гартмана Вітвера. Інформація щодо точного переліку адрес та кількості пошкоджених авто ще уточнюється.

У поліції Львівщини підтвердили отримання повідомлень про інциденти на трьох вулицях. За попередньою інформацією, особу ймовірного хулігана вже встановили — ним виявився чоловік у нетверезому стані. Деталі події та мотиви правопорушника поліція обіцяє повідомити пізніше.

Поліцейські наразі розслідують обставини інциденту та перевіряють усі можливі версії, включно з хуліганством. Власникам пошкоджених автомобілів радять звертатися до поліції для оформлення заяв та документування збитків.

Українські банки у 2025 році суттєво активізували роботу щодо стягнення заборгованостей, подаючи рекордну кількість судових позовів до клієнтів. За даними Державної судової адміністрації, цього року фінансові установи подали 100 434 позови — це найвищий показник за останні сім років і майже в півтора раза перевищує кількість позовів торік. Статистичні дані, оприлюднені через Опендатабот та опубліковані виданням «Закон і Бізнес», свідчать про безпрецедентне зростання правових дій банків проти боржників.

З 2019 року загальна кількість поданих банками позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів досягла 511 865, що демонструє стабільну тенденцію до активного захисту фінансових інтересів. Лідером серед позивачів залишається ПриватБанк, який подав 191 353 позови, на другому місці Універсал Банк із 115 702 зверненнями до суду, а на третьому — А-Банк із 60 421 позовом. Крім того, серед активних банків, що відстоюють свої права у судах, також фігурують Сенс Банк (25 283 позови) та ряд інших фінансових установ, які систематично звертаються до суду для стягнення боргів.

У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.