Їсти корисно — не дорого: нутриціологиня спростовує головні міфи

В інтернеті з’явився документальний фільм «Океан Ельзи: Спостереження шторму», який майже одразу став предметом активних дискусій у соцмережах. Стрічка привертає увагу не лише історією культового гурту, а й несподіваними особистими штрихами до портрета його фронтмена. Попри багаторічне прагнення Святослава Вакарчука відокремлювати сцену від приватного життя, нові епізоди демонструють: частина важливих для нього моментів уперше опинилася в об’єктиві камери.

Один із найемоційніших фрагментів фільму присвячений родині музиканта. Глядачі бачать не концертні зали й не репетиційні студії, а звичайну відеорозмову — Вакарчук спілкується зі своїми дітьми, сином Іваном та донькою Соломією. Камера фіксує екран смартфона, на якому відбувається теплий, стриманий діалог без пафосу та публічних жестів. У цих кадрах артист постає спокійним і зосередженим, уважним до кожного слова, що звучить по той бік екрана.

«Ваня, я тебе дуже люблю. І тебе, і Соломійку. Як тільки тато зможе, тато вже скоро до вас приїде. Я вас обіймаю, цілую. Гарно там будьте, слухайтеся чемно Олю і маму. Все, скоро побачимось», — каже артист, всміхаючись у камеру.

Епізод став одним із найбільш обговорюваних у мережі — не лише через фільм, а й тому, що глядачі вперше побачили, яким Вакарчук є поза сценою та поза політичними чи суспільними ролями. Для багатьох він постав не фронтменом гурту, а просто батьком, який підтримує своїх дітей на відстані.

«Спостереження шторму», схоже, відкриває значно більше, ніж історію культового гурту. Стрічка пропонує наблизитися до людини, яку українці знають майже 30 років, але водночас — знають лише частково. І саме ці фрагменти особистого спілкування роблять документальний фільм не просто музичною історією, а дуже приватним щоденником у часи війни.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна привернув підвищену увагу громадськості після укладання прямого договору на проведення невідкладного ремонту покрівлі Північного корпусу — однієї з найвідоміших історичних будівель закладу, що має статус пам’ятки архітектури. Загальна вартість робіт становить 16,2 млн гривень, а виконавцем визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Декан Проект». Закупівля була здійснена без проведення відкритих торгів, що викликало запитання щодо прозорості та обґрунтованості такого рішення.

В університеті пояснюють, що вибір саме прямого договору був зумовлений критичним станом покрівлі. За інформацією ХНУ, ремонтні роботи планувалися ще раніше, однак через низку обставин їх не вдалося реалізувати в заплановані терміни. Ситуація загострилася після сильних опадів і негоди, які призвели до подальшого пошкодження даху та створили реальну загрозу для збереження історичної споруди. Зволікання, за словами представників університету, могло спричинити значно серйозніші руйнування та суттєве подорожчання відновлення в майбутньому.

Питання, утім, виникли до вартості окремих матеріалів, зазначених у кошторисі. Експерти, які проаналізували документ, звернули увагу на суттєву різницю між прописаними цінами та ринковою вартістю. За їхніми оцінками, окремі позиції можуть містити ознаки завищення. Йдеться про покрівельні саморізи, які у кошторисі оцінені значно дорожче за середню ринкову ціну, OSB-плити, вартість яких перевищує середню роздрібну, а також утеплювач Rockmin plus, у якого закладена ціна вивищена порівняно з актуальними пропозиціями на будівельному ринку. На думку експертів, різниця у вартості може свідчити про можливі неефективні витрати державних коштів.

Окремий інтерес викликав підрядник. «Декан Проект» зареєстрований на Дениса Паська, якого пов’язують з іншою компанією — ТОВ «Голден і К». Саме ця фірма нині виконує масштабні роботи з реконструкції Північного корпусу університету, проєкт вартістю понад 80 млн грн. Компанія неодноразово привертала увагу у зв’язку з участю у великих підрядах у сфері освіти.

Навіть в умовах війни українці не припиняють замислюватися про майбутнє, особливо коли йдеться про освіту та професійний шлях дітей. Питання стабільності, затребуваності та суспільної користі професій виходить на перший план, адже ринок праці швидко змінюється під впливом війни, технологічного прогресу та глобальних трансформацій. Експерти наголошують: наступне десятиліття стане періодом глибокого переосмислення багатьох спеціальностей, однак роль людини як носія знань, відповідальності та креативності залишиться визначальною.

Очевидно, що в умовах тривалої війни особливу вагу зберігатимуть військові та медичні професії. Армія потребуватиме не лише військовослужбовців, а й аналітиків, інженерів, фахівців із сучасних технологій, зв’язку та логістики. Медична сфера також залишатиметься критично важливою — лікарі, медсестри, реабілітологи, психологи та фахівці з протезування будуть необхідні як під час війни, так і в період післявоєнного відновлення.

HR-експертка Тетяна Пашкіна наголошує: поряд із професіями майбутнього є ті, які вона називає «вічними». Лікарів, учителів та інженерів, за її словами, навряд чи можна повністю замінити алгоритмами. ШІ може змінити інструменти, але не сутність роботи, що базується на емпатії, відповідальності або складних технічних рішеннях. Учителі, до прикладу, працюватимуть у новому форматі — дистанційно, із більшим акцентом на індивідуальному навчанні. А аптеки, можливо, частково автоматизують продаж ліків, проте контроль за процесами все одно залишатиметься за людьми.

Пашкіна прогнозує, що трансформація найбільше торкнеться професій «золотої середини» — юристів, бухгалтерів, клерків та спеціалістів, які виконують рутинні операції з документами або кодуванням. Просту роботу буде вигідно автоматизувати, а отже, ці сфери поступово звужуватимуться. Працівникам доведеться або підвищувати кваліфікацію, або переходити в суміжні галузі.

Креативна сфера теж перебуває на порозі змін. Пашкіна зазначає, що професія креатора еволюціонує — від людини, яка створює контент, до спеціаліста, який керує інструментами ШІ. Та водночас вона вважає, що суспільство вже втомилося від надміру «ідеальних» ШІ-зображень і дедалі частіше прагне автентичності. Тому повна заміна творчих професій навряд чи відбудеться: інструменти допомагатимуть, але люди знову шукатимуть живий, справжній продукт.

Говорячи про нові можливості, експертка звертає увагу на світовий демографічний тренд. Населення Землі старіє, і цей процес зачіпає Україну. Уже зараз у фокусі опиняються люди віком 55+, які становлять так звану «срібну економіку». Попит на технології для старших людей — від «бабусефонів» до розумних будинків і систем геріатричного догляду — створює нові професійні ніші. Це означає, що продукти та послуги майбутнього будуть розраховані на іншу споживчу поведінку, відмінну від сучасної.

На протилежному полюсі — розвиток диджиталізації і збереження ремісничих професій. Пашкіна підкреслює, що штучний інтелект поки не здатний виконувати складні, інтелектуально або фізично унікальні види роботи, які потребують ручної майстерності або високої точності. Тому певні ніші ручної праці, особливо у високому сегменті, залишаться поза зоною автоматизації ще довгі роки.

Головним викликом для майбутніх поколінь стане не вибір професії, а готовність регулярно навчатись. Концепція lifelong learning, за словами експертки, перетворюється з модного терміну на об’єктивну необхідність. Ринок праці вимагатиме постійного оновлення навичок, а зміна фаху кілька разів за життя перестане бути чимось дивним. Професійні «реінкарнації» стануть звичайною частиною кар’єрної траєкторії: людина може почати інженером, продовжити в креативній сфері, перейти в машинне навчання, а потім опанувати аграрну справу — і це не сприйматиметься як хаотичність, а як адаптивність.

Додатковим чинником стане зростання тривалості життя. Якщо люди у майбутньому працюватимуть довше, то навряд чи залишатимуться в одній професії 50–60 років. Аби уникнути професійного вигорання, доведеться переходити між галузями. Саме тому професія кар’єрного консультанта теж може еволюціонувати і розширюватися.

Пашкіна підсумовує: більшість професій, у яких сьогодні працюватимуть діти, ще не існують. І тому батькам важливо не стільки вказувати на конкретну сферу, скільки вчити дітей мислити гнучко, вміти адаптуватися і бути готовими до нових викликів. Світ змінюється швидко — і здатність навчатися все життя стане головною конкурентною перевагою майбутнього.

Антимонопольний комітет України повідомив про встановлення факту змови між фермерським господарством «Факторія» та його бухгалтеркою Наталією Романюк під час участі в аукціонах на оренду земельних ділянок, які проводила Турійська селищна рада у 2024 році. Рішення адмінколегії Західного міжобласного відділення АМКУ від 20 листопада 2025 року підтвердило, що обидві сторони узгодили свої дії, створивши видимість конкуренції там, де її фактично не було.

За матеріалами Комітету, бухгалтерка виступила на торгах як формальна учасниця — «статистка», покликана лише імітувати конкурентне середовище. Її участь дозволила «Факторії» без реальної боротьби отримати право оренди майже 21 гектара землі, яку громада виставила на електронні аукціони. Така схема забезпечила фермерському господарству повний контроль над процесом та усунула ймовірність підвищення вартості орендних ставок через конкуренцію.

Під час першого аукціону Романюк запропонувала 12,3 тис. грн, «Факторія» – 15 тис. грн. Після трьох раундів торгів селищна рада уклала договір оренди на 7 років. Аналогічно відбувся аукціон з ділянкою площею 10,3 гектара, де бухгалтерка запропонувала 4,8 тис. грн, а господарство – 18 тис. грн.

Під час розслідування встановили, що Романюк була довіреним представником ФГ «Факторія» та перебувала в офіційних трудових відносинах з господарством, виконувала податкову звітність за «конкурента», використовувала ту саму ІР-адресу для участі в електронних торгах і представляла господарство в банках.

Антимонопольники визнали їх винними у порушенні закону «Про захист економічної конкуренції» та внесли до «чорного списку» АМКУ. Це означає, що протягом трьох років вони не зможуть брати участь у тендерах від державних і комунальних замовників.

Це не перший випадок змови «Факторії» та Наталії Романюк. Раніше, улітку 2024 року, вони імітували конкуренцію на аукціоні з продажу 63 соток землі в Клюській сільраді, де різниця у ставках була лише 454 грн.

Фермерське господарство «Факторія» працює з 2010 року, зареєстроване в селі Гаруша Турійської громади Ковельського району. Основний вид діяльності – вирощування зернових культур.

Попри те, що ракетні загрози для південних регіонів стали частиною повсякденної реальності, а захист дітей офіційно проголошений одним із ключових завдань держави, в Одеській області питання безпеки шкіл і дитячих садків дедалі більше нагадує не гуманітарну місію, а стабільно налагоджений бізнес. Під приводом облаштування укриттів, ремонту захисних споруд і підвищення рівня безпеки сформувалася система, у якій бюджетні кошти концентруються в руках обмеженого кола підрядників, тісно пов’язаних із чиновницькими структурами.

Центральну роль у цій схемі відіграє Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, через який проходить більшість контрактів. Формально всі процедури виглядають законними: оголошуються тендери, публікується документація, підписуються договори. Однак на практиці конкуренція часто має декоративний характер, а переможці визначаються заздалегідь. Інші учасники або не допускаються до торгів, або відсіюються через формальні зауваження, які не мають суттєвого впливу на якість робіт.

Центральним бенефіціаром цієї схеми стала компанія «СПК “ФЛАГМАН”», чиї фінансові показники стрімко зростають саме на тлі реалізації проектів, пов’язаних із цивільним захистом. Компанія отримує найбільші контракти, попри те, що рентабельність її діяльності нагадує транзитні структури, створені не для якісного виконання робіт, а для акумуляції коштів. Саме за таким сценарієм було реалізовано проєкт зі зведення укриття для дитячого садка «Оленка» у селі Маяки. Тендерна документація була складена так, що лише «Флагман» відповідав усім вимогам, а штучне завищення критеріїв до досвіду та обсягів робіт повністю заблокувало доступ незалежних підрядників.

У підсумку договір на понад 38,8 мільйона гривень отримала саме ця компанія, хоча реальні обсяги будівництва могли коштувати значно дешевше. Аналіз кошторису демонструє системне завищення цін на ключові матеріали — бетон, щебінь, арматуру, будівельні суміші та обладнання. У деяких позиціях вартість перевищує ринкову у два, а подекуди й у п’ять разів. Лише на основних матеріалах потенційна переплата перевищує 5,5 мільйона гривень — суму, яка могла бути використана для зміцнення безпеки, а не для збагачення пов’язаних осіб.

Схеми, які реалізуються під керівництвом Кіпера, цим епізодом не обмежуються. В області фіксуються інші випадки зловживань: від силового тиску та фальсифікацій кримінальних справ у межах конфлікту навколо майна родини Ксенофонтов і компанії «Патріарх Холл» — до масштабних розкрадань бюджетних та міжнародних коштів у кількох громадах. У Вигоднянській, Маяківській та Вилківській громадах підконтрольні структури на кшталт «ДАВМІР СТРОЙ», «БУД-МАРКА» та «Південна Українська Будівельна Компанія» систематично завищували вартість матеріалів на 25–40%, створюючи ланцюжки для подальшого виведення коштів.

Таким чином, сфера, покликана гарантувати безпеку дітей під час повітряних тривог, стала однією з найприбутковіших для групи посадовців, які контролюють будівельні тендери в області. Натомість реальна якість укриттів, дотримання будівельних норм і швидкість виконання робіт залишаються на другому плані. У ситуації, коли кожна хвилина під час ракетної атаки може коштувати життя, така модель управління є не лише проявом корупції, а й прямою загрозою для тисяч дітей та їхніх батьків.

В аналітичних матеріалах міжнародних медіа дедалі частіше з’являються оцінки, що ситуація навколо Покровська наближається до критичної точки. У публікації Reuters підкреслюється: питання полягає не в тому, чи зможе Росія захопити місто, а коли саме це станеться. Такий розвиток подій здатний створити для України серйозні політичні ризики, особливо з огляду на нинішні дипломатичні приготування до можливих переговорів щодо припинення війни, які перебувають під активним впливом Вашингтона.

Наголошується, що навіть за умов стійкого опору на цьому напрямку, сама динаміка боїв формує вигідний для Кремля інформаційно-пропагандистський фон. У Москві вже заявили про повний контроль над містом — зробили це 1 грудня, саме тоді, коли на горизонті з’явилися нові дипломатичні контакти. Лише за два дні до оголошення цих заяв до російської столиці прибули зять президента США Дональда Трампа разом із спецпосланцем, які проводили закриті консультації щодо подальших кроків із врегулювання конфлікту.

За словами старшого аналітика фонду «Повернись живим» Миколи Бєлєскова, Москва виграє від поєднання бойового тиску та політичних переговорів: «Новий виток тиску на Україну з метою врегулювання конфлікту на невигідних умовах відбувається паралельно з важкими боями на цьому напрямку, що впливає на сприйняття ситуації Трампом», — зазначає експерт.

За інформацією Reuters, Україна опинилася в складному становищі: з одного боку, вона змушена підтримувати конструктивні відносини зі США, які постачають критично важливу зброю та розвіддані, з іншого — Київ не може погодитися на мир, який передбачає виведення ЗСУ з усієї території Донбасу, як наполягає Росія. Українська влада наголошує: після десяти років війни за Донбас Україна не має права поступатися суверенними землями.

Тим часом риторика Дональда Трампа стає гострішою. У нещодавньому інтерв’ю він заявив, що «Росія бере гору», а українському президентові «час приймати реальність». Це створює додатковий тиск на Київ у момент, коли бойові дії на сході України залишаються інтенсивними.

Ситуація на фронті навколо Покровська демонструє, наскільки складно Росії просуватися навіть за умов переваги в артилерії та чисельності. Після початку повномасштабного вторгнення війна перетворилася на боротьбу на виснаження. За даними Reuters, Росія контролює близько 19,2% території України — лише на один відсоток більше, ніж наприкінці 2022 року. Покровськ може стати першим містом, яке Москва повністю захопить від часу падіння Авдіївки у 2024 році. Місто фактично зруйноване, а кількість жителів скоротилася до 1200 осіб.

Українські військові підтверджують, що росіяни ведуть наступ малими групами, по шість або менше солдатів, намагаючись просочитися у проміжки оборони та закріпитися в окремих будівлях. Оператор БПЛА з позивним «Ламбада» розповів агентству, що нестача піхоти значно ускладнює оборону: «Вони просочуються навколо наших позицій, використовуючи численні штурмові групи. У нас критична нестача піхоти».

Питання мобілізаційного резерву України, зазначає агентство, періодично непокоїть союзників. США неодноразово закликали Київ до розширення призову, однак уряд уникає зниження призовного віку нижче 25 років, щоб не зашкодити молодому поколінню.

Мирний план, запропонований США, на початковому етапі передбачав вихід України з усієї Донецької області. Цього тижня Володимир Зеленський повідомив, що разом із європейськими лідерами напрацював оновлений 20-пунктовий план, однак принципового узгодження щодо питання територій немає.

За даними Reuters, Росія може спробувати охопити Слов’янськ і Краматорськ — міста, які Україна перетворила на «фортеці» на підступах до Донбасу, — а також використовувати панівні висоти для запуску дронів на великі відстані. Окупаційні війська просунулися також у Запорізькій та Дніпропетровській областях, але швидких проривів аналітики не прогнозують.

Україна продовжує робити ставку на стратегічний тиск: із серпня українські сили атакують російську нафтову промисловість, намагаючись зменшити доходи Кремля та спричинити дефіцит палива. Останніми тижнями українські дрони переслідують судна з російською нафтою в Чорному морі, що може вплинути на логістику та страхові витрати для флоту постачальників.

Київ наполягає, що готовий до «справедливого» миру, однак поступки територіями виключає. Українська влада розраховує, що навіть у разі зниження американської підтримки Європа зможе компенсувати частину військових і фінансових ресурсів.

Міністерство оборони України оголосило про запуск принципово нової цифрової системи управління процесами мобілізації та проходження служби. Йдеться про механізм під назвою «Чекін мобілізованого», який має об’єднати всі ключові етапи взаємодії військовослужбовця з державою в єдиний електронний контур. Рішення презентував керівник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий під час Digital Defence Forum у Києві, наголосивши на необхідності сучасних інструментів контролю в умовах повномасштабної війни.

Основною метою впровадження нової системи є зменшення кількості випадків самовільного залишення військових частин, проблема яких загострилася з початком активних бойових дій. За задумом розробників, цифровізація дозволить зробити облік мобілізованих прозорішим, а взаємодію між військовими, командирами та державними органами — більш оперативною та керованою. Фактично йдеться про перехід від паперових процедур до постійного електронного супроводу служби.

Уся інформація збиратиметься у систему «Оберіг», яка синхронізуватиметься з іншими цифровими базами оборонного сектору. Фактично кожен крок мобілізованого відображатиметься у режимі реального часу, створюючи прозорий цифровий слід для командування.

На наступних етапах Міноборони планує запровадити повний електронний супровід мобілізованого — від моменту направлення на медкомісію до прибуття у військову частину та подальшої служби. Йдеться про цифровізацію медичної документації, формування електронних списків для відправки у навчальні центри, автоматичну передачу інформації між системами «Оберіг» та «Імпульс», а також фіксацію прибуття до частини та подальших переміщень.

За словами Берестового, така модель генерації та аналітики даних дозволить оперативно виявляти підозрілі відхилення у переміщеннях і своєчасно реагувати на ризики СЗЧ. На його думку, це переведе контроль за військовими із суб’єктивної площини в об’єктивну — на основі інформації, а не припущень.

Разом із тим ініціатива вже викликає дискусії. Експерти визнають високий рівень диджиталізації, але зауважують: цифровий контроль потребуватиме значного збільшення штату аналітиків та операторів, які здатні працювати з потоками даних у режимі реального часу. Крім того, суспільство очікує пояснень щодо того, яким буде механізм захисту персональних даних, хто матиме доступ до інформації та як саме відбуватиметься моніторинг.

По суті, Міноборони формує систему тотального цифрового спостереження за мобілізованими, яка охоплюватиме весь їхній шлях у секторі оборони — від першої взаємодії з військкоматом до служби у частині. У відомстві вважають це необхідним кроком для зменшення випадків самовільного залишення частини, тоді як суспільна реакція свідчитиме про те, чи буде новий механізм сприйнято як ефективний інструмент контролю, чи як ризик для приватності та прав військовослужбовців.

На території Чернігівської області викрито посадовця однієї з окружних прокуратур, якого працівники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України затримали під час отримання неправомірної вигоди. За інформацією слідчих, прокурор вимагав 2,5 тисячі доларів у місцевого жителя, обіцяючи за цю суму закрити кримінальне провадження та допомогти уникнути відповідальності за незаконну вирубку дерев у межах одного з населених пунктів області.

За даними правоохоронців, саме посадове становище затриманого давало йому можливість впливати на перебіг слідчих дій, тому висунута ним вимога фактично перетворилася на схему тиску на учасника провадження. Передача коштів відбулася під контролем оперативників, які задокументували момент одержання хабаря, після чого фігуранта негайно затримали.

Наразі прокурору готують повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. ДБР також готує клопотання до суду про обрання запобіжного заходу.

Слідчі дії тривають. Правоохоронці встановлюють можливих спільників прокурора та інших осіб, які могли бути причетні до корупційної схеми.