Їсти корисно — не дорого: нутриціологиня спростовує головні міфи

Українська співачка Аліна Гросу поділилася з фанатами радісною новиною — вона очікує на первістка. Артистка обрала нестандартний спосіб оголошення про вагітність: замість традиційного посту в соцмережах Гросу презентувала нову пісню та кліп під назвою «Життя на повну», де вперше публічно продемонструвала округлений животик. Такий підхід одразу привернув увагу шанувальників та ЗМІ, поєднавши музичну творчість із важливим особистим моментом співачки.

Композицію Аліна Гросу виконала у дуеті з таємничим співаком Don Maron. Саме його поява у кліпі викликала найбільший резонанс у мережі. Фанати одразу почали будувати здогадки, і більшість дійшла висновку, що за сценічним псевдонімом Don Maron ховається чоловік співачки — відомий російський актор Роман. Таємничий дует не лише підкреслив романтичну складову кліпу, а й додав інтриги, зробивши реліз одразу обговорюваним у соцмережах.

У Don Maron є окрема сторінка в Instagram, де він публікує фото переважно з прихованим обличчям, але поруч з Аліною Гросу. Перший допис на сторінці — спільний зі співачкою. У ньому вона загадково написала, що ніхто ніколи не здогадається, хто ховається за маскою. Втім, підписники одразу звернули увагу, що ім’я Maron є складеним від Roman, і почали відкрито писати у коментарях, що це саме Полянський.

Про роман Аліни Гросу та Романа Полянського стало відомо ще у 2021 році, коли актор приїжджав до України на зйомки. Після початку повномасштабного вторгнення Полянський зник із соцмереж і не робив жодних публічних заяв. Улітку 2022 року друг родини співачки Павло Зібров розповідав журналістам, що бойфренд Гросу перебуває в Чернівцях і має проукраїнську позицію.

Пізніше з’являлися чутки, що пара нібито розійшлася. Проте навесні 2024 року Аліна несподівано заявила, що вийшла заміж. Вона навіть опублікувала фото з весілля, але обличчя нареченого приховала. І знову шанувальники були переконані: на знімках саме Роман Полянський. Згодом співачка пояснювала, що не приховує коханого навмисно, але з міркувань приватності не показує його відкрито.

Роман Полянський народився 9 листопада 1983 року в Омську. Він закінчив музичне училище та Театральне училище імені Щукіна, працював у театрі та кіно. Раніше актор був одружений зі своєю однокурсницею Дариною Жулай, від цього шлюбу у 2011 році народилася донька Марфа.

Хоча Аліна Гросу офіційно не підтверджувала шлюб із Полянським і не публікувала свідоцтва про одруження, її новий кліп лише посилив переконання фанатів. Під відео з вагітною співачкою та загадковим Don Maron користувачі залишають десятки коментарів, у яких прямо вітають пару, згадуючи ім’я Романа та бажаючи їм щастя й сімейного спокою.

Таким чином, навіть без офіційних заяв прихильники впевнені: батьком майбутньої дитини Аліни Гросу є саме Роман Полянський, а загадковий Don Maron — лише сценічна маска, за якою ховається добре знайоме ім’я.

Декларації депутата Київської міської ради від фракції «Єдність», заступника голови комісії з питань власності та регуляторної політики Костянтина Бровченка викликають низку запитань щодо повноти та достовірності відображених у них даних. Аналіз оприлюднених документів свідчить про сталі підходи до заниження вартості майна, непослідовне декларування активів і формальне трактування фінансових зобов’язань, на що звертають увагу журналісти та експерти з антикорупційної тематики.

У декларації за 2020 рік депутат задекларував значні суми готівкових коштів — 13,5 мільйона гривень власних заощаджень, близько 5 тисяч гривень на банківських рахунках, а також понад 59 тисяч гривень готівкою, що належать його дружині. Така структура заощаджень виглядає нетипово, з огляду на мінімальні залишки на рахунках і переважання готівки, що традиційно ускладнює перевірку походження коштів.

У 2021 році депутат задекларував 14 земельних ділянок, проте ділянка площею 2,9197 га вартістю 109 тис. грн не була відображена. Того ж року дружина придбала квартиру в центрі Києва площею 84,1 кв. м за 2,7 млн грн і разом із чоловіком земельну ділянку площею 21,9125 га за 1,3 млн грн, яка в декларації відсутня.

Також із декларації зникли відомості про 12 компаній, бенефіціаром яких раніше був Бровченко, включаючи ТОВ «Київський БКК», «СФ Юкрейн Пропертіз» та «Київхліб Агро», яка фігурує у кримінальному провадженні щодо шахрайства з коштами банку «Альянс».

Поворотна фінансова допомога у розмірі 500 тис. грн у декларації відображена як дохід, хоча за законом вона є фінансовим зобов’язанням.

У декларації за 2022 рік більшість земельних ділянок зникли, частина продана, частина передана до статутного капіталу ТОВ «Аппель», але відображена у декларації лише частково.

У 2023 році Бровченко почав використовувати нормативну оцінку землі замість фактичної вартості. Так, сім ділянок із реальною вартістю понад 2 млн грн задекларовані як 723 тис. грн. Дружина депутата придбала нерухомість у Бучанському районі, квартиру в центрі Києва за 3,1 млн грн та автомобіль ZEEKR 001 вартістю 2,2 млн грн, але ці активи в декларації не зазначені.

За підсумками 2023 року при доходах сім’ї понад 1 млн грн грошові активи скоротилися з 14,8 млн грн до 8,94 млн грн. При цьому придбано нерухомість, автомобілі та земельні ділянки, внесено 900 тис. грн до статутного капіталу, що створює розрив у щонайменше 1,75 млн грн. Квартира за 3,1 млн грн підлягає оплаті до 25 жовтня 2025 року, але відповідне фінансове зобов’язання не відображене.

Сукупність цих фактів свідчить про системне неправдиве декларування, заниження вартості активів і приховування зобов’язань, через що декларації Костянтина Бровченка мають формальний характер і не відображають реальний майновий стан депутата та його сім’ї.

Сім’я заступника директора Державного центру зайнятості Станіслава Павленка під час повномасштабної війни суттєво оновила своє майно, придбавши квартиру неподалік Чорного моря. Згідно з даними декларації, право власності на нове житло отримала дружина Павленка, Олена Цуркан. Придбання сталося на фоні воєнного часу, коли більшість українців стикаються із серйозними економічними викликами та нестабільністю на ринку нерухомості.

Деклараційні документи свідчать, що квартира була оформлена у власність легально та відповідно до чинного законодавства. Проте така покупка викликала підвищену увагу громадськості та ЗМІ через статус родини та загальну ситуацію в країні, коли доходи більшості громадян значно обмежені. Фактично, це придбання стало предметом обговорення у контексті прозорості витрат високопосадовців під час кризових умов.

Крім того, у декларації зазначено ще одну квартиру у Києві площею 21,2 кв. м. Це службове житло, власником якого виступає Міністерство оборони. Право користування цією квартирою зареєстроване як для Станіслава Павленка, так і для його дружини, що підтверджує офіційний статус житла.

Придбання житла в прибережному місті під час війни викликало інтерес громадськості, адже воно відбулося в період, коли більшість українців перебувають у складних економічних умовах та зосереджені на безпеці.

Рік 2025 став для Кремля розчаруванням у війні проти України, а перспективи для Володимира Путіна дедалі виглядають складнішими. За оцінками експертів, російська армія протягом року змогла захопити менше ніж 1% української території, що свідчить про значні проблеми в плануванні та реалізації воєнних операцій. Навіть за нинішніх темпів наступу Росії знадобиться щонайменше ще рік, щоб дістатися адміністративних кордонів Донбасу — регіону, який Кремль вважає умовою для початку мирних переговорів.

Аналітики зазначають, що військові невдачі супроводжуються економічними труднощами та політичними ризиками всередині Росії. Санкції, зростання витрат на війну та падіння рівня життя громадян створюють додатковий тиск на уряд, а незадоволення серед еліт і населення посилює ізоляцію Путіна на внутрішньополітичній арені.

Паралельно зростає й внутрішній тиск. У 2025 році військові витрати Росії досягли 15,5 трильйона рублів — це у п’ять разів більше, ніж до повномасштабного вторгнення. При цьому доходи бюджету скорочуються: у листопаді надходження від нафти й газу впали на 34% порівняно з попереднім роком. Для покриття дефіциту влада підвищила ПДВ з 20% до 22%, що безпосередньо вдарило по гаманцях громадян.

Зміни відчутні і в настроях російського суспільства. За даними соціологів, частка тих, хто підтримує продовження війни, за рік скоротилася з 37% до 25%, тоді як кількість прихильників мирних переговорів зросла до 67%. Високі відсоткові ставки, запроваджені для боротьби з інфляцією, задушили інвестиції, а для частини путінського оточення додатковим подразником стали мільярди доларів приватних активів, заморожених у західних банках.

Аналітики WSJ наголошують, що Путін здатен жорстко придушувати невдоволення населення, але вести війну без підтримки власних еліт значно складніше. Якщо США посилять військову допомогу Україні, зокрема у сфері протидії дронам і ракетам, тиск з боку втомлених від війни соратників і олігархів може зрости настільки, що Кремль буде змушений сісти за стіл переговорів.

У такому сценарії, зазначає видання, навіть найближче оточення Путіна може підштовхнути його до перемовин уже на умовах, які Україна буде готова розглядати.

Паралельно активізується і дипломатичний трек. На початку грудня у Парижі Україна разом із Францією та Великою Британією заявили про намір розмістити багатонаціональні сили після завершення війни, а контроль за дотриманням режиму припинення вогню мають взяти на себе США. У січні там же відбулися українсько-американські консультації щодо завершення війни, а також окремі переговори між представниками США та Росії щодо мирної ініціативи, попередньо узгодженої з Києвом.

На цьому тлі Зеленський готується до візиту до США, що може стати ключовим етапом у спробі закріпити міжнародну коаліцію навколо українських умов миру та посилити тиск на Кремль.

Шістнадцятий день січня поєднує в собі одразу кілька значущих подій, які мають міжнародне, національне, церковне та народне підґрунтя. Для поціновувачів музики ця дата асоціюється зі святковими подіями світового масштабу, однак для України вона водночас є днем глибокої пам’яті та осмислення трагічних і доленосних сторінок історії. У народній традиції 16 січня вважали важливим рубежем зими, коли господарі оцінювали наявні запаси та готувалися до тривалішого періоду холодів.

Особливе історичне значення цей день має саме для української державності. 16 січня 1918 року було ухвалено закон про створення регулярної армії Української Народної Республіки, що стало ключовим кроком у формуванні власних збройних сил та захисті незалежності молодої держави. Це рішення засвідчило прагнення українців до самостійного політичного й військового життя в умовах складної міжнародної ситуації.

Окреме місце в суспільній пам’яті займає 16 січня 2014 року, коли парламент проголосував за так звані «диктаторські закони». Вони передбачали жорсткі обмеження для опозиції та учасників протестів і стали спробою режиму Віктора Януковича придушити Євромайдан. Натомість ці рішення лише пришвидшили падіння влади.

Неофіційно цього дня в Україні вшановують пам’ять Кіборгів — українських військових, які обороняли Донецький аеропорт. Захисники тримали оборону 242 дні під постійними обстрілами. 16 січня стало датою вшанування за ініціативою самих воїнів, тоді як офіційно День пам’яті захисників ДАП з 2022 року відзначається 20 січня.

У світі 16 січня найбільш відоме як День гурту The Beatles. Саме цього дня у Ліверпулі відкрився клуб The Cavern, де ще нікому не відомі Джон Леннон, Пол Маккартні та Джордж Гаррісон дали один із перших своїх виступів. Згодом цей колектив кардинально змінив історію популярної музики. Традиційно шанувальники гурту відзначають дату, слухаючи легендарні пісні на кшталт Yesterday чи Let It Be.

Крім того, у світі сьогодні відзначають День подяки драконам, День гострої їжі, День льодоруба та День свободи релігій.

Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар у 2023 році змінився і перелік церковних дат. Якщо раніше 16 січня вшановували пророка Малахія та священномученика Гордія, то нині цього дня відзначається вшанування чесних ланцюгів апостола Петра, якими він був скутий у в’язниці та від яких був чудесно визволений.

У народному календарі 16 січня відоме як Петро-напівкорм. Назва пов’язана з тим, що до цього часу в господарствах зазвичай залишалася лише половина зимових запасів. Селяни переглядали припаси, підраховували зерно й дрова та за потреби поповнювали їх.

З цією датою пов’язані й погодні прикмети. Одна велика біла хмара на небі вважалася передвісником хуртовин, похмуре небо — до відлиги. Якщо горобці голосно пищать, чекали заморозків, а захід сонця за хмари віщував сильні снігопади. Також вірили, що чим більше хатніх справ виконати цього дня, тим більше успіху буде в майбутніх починаннях.

Апостола Петра вважали покровителем худоби, тому 16 січня заборонялося ображати тварин, виганяти їх на мороз чи підвищувати на них голос. Невдалим днем вважалася риболовля. Також за народними повір’ями не радили користуватися ножами та іншими гострими предметами — вважалося, що порізи, отримані цього дня, загоюватимуться довго.

Харків, місто, яке вже тривалий час страждає від постійних обстрілів і навантажень на свою інфраструктуру, в черговий раз опинився в центрі скандалу щодо неефективного використання бюджетних коштів. У ситуації, коли кожен рубіж інфраструктури має критичне значення для безпеки і стабільності, місцева влада вирішила спрямувати мільйони гривень не на укріплення мостів чи їхній ремонт, а на декоративне оформлення — облицювання фасадів мостів алюмінієвими композитними панелями.

У грудні 2025 року комунальне підприємство «Шляхрембуд» уклало контракт із компанією «Будпром ЮА» на суму понад 1,25 мільйона гривень з ПДВ. Основною метою цього договору стало облаштування фасадів мостів спеціальними панелями з LED-підсвіткою. За умовами договору, компанія повинна була надати лише декоративні елементи, без жодних робіт щодо ремонту чи посилення конструкцій мостів. Водночас технічне завдання на ці роботи зовсім не включало жодних вимог щодо необхідних заходів із забезпечення міцності і безпеки інфраструктури, таких як укріплення опор, ремонт плит, чи усунення деформаційних швів.

Рішення має системний характер. Бюджетну політику в цьому напрямі затверджує міський голова Ігор Терехов, технічні вимоги формує департамент будівництва та дорожнього господарства під керівництвом заступника мера Дмитра Липового, а реалізує проєкт через договори директор КП «Шляхрембуд» Руслан Грецький. У підсумку пріоритет віддається зовнішньому вигляду, а не інженерній безпеці.

Підрядником обрали ТОВ «Будпром ЮА», зареєстроване у лютому 2022 року зі статутним капіталом 10 тисяч гривень та профілем «завершальні будівельні роботи». Компанія не має спеціалізації на мостових спорудах. У тендері брали участь дві фірми. Інша — ТОВ «ЛТ-Компані» — подала пропозицію на понад 106 тисяч гривень дешевшу, але її заявку відхилили з формальних причин, зокрема через невизнання договорів субпідряду та зауваження до оформлення документів, які не впливали на ціну чи якість.

Окрему увагу привертають ціни. Вартість однієї секції композитних панелей без підсвітки за договором становить близько 18,9 тисячі гривень, з LED — понад 22,6 тисячі. Водночас ринкові ціни на аналогічні матеріали коливаються в межах 12,5–14 тисяч і 15,5–17,5 тисяч гривень відповідно. За попередніми оцінками, загальна переплата може сягати близько 400 тисяч гривень. Додатковим бар’єром для конкурентів стали вимоги тендерної документації щодо одночасного використання КЕП і «мокрої» печатки.

За цими фактами подано скаргу з вимогою перевірити дії міської ради, департаменту будівництва та КП «Шляхрембуд», законність відхилення дешевшої пропозиції, обґрунтованість цін і можливі антиконкурентні та корупційні зв’язки з підрядником.

На тлі потреб міста у ремонті житла, дахів, комунікацій і укриттів витрачання бюджетних коштів на фасадний декор мостів викликає суспільний резонанс. Формально це називають благоустроєм, але по суті йдеться про вибір зовнішнього вигляду замість безпеки та реальної стійкості інфраструктури.

Українська співачка болівійського походження Мішель Андраде поділилася новими атмосферними моментами зі свого зимового релаксу, продемонструвавши простий і водночас ефективний спосіб зігрітися в холодну пору року та в умовах перебоїв з електропостачанням. Поки чимало людей замислюються про подорожі до теплих країн, артистка обрала традиційний варіант відновлення — баню з гарячою парою.

У своїх Instagram-stories співачка опублікувала відео з парилки, де постала в чорному купальнику та з рушником на голові. Кадри передають спокійну й затишну атмосферу відпочинку, яка різко контрастує з зимовими холодами за вікном. Відео швидко привернуло увагу підписників, адже Андраде виглядала розслабленою, впевненою та сповненою енергії.

Мішель не приховує, що регулярно займається спортом і дотримується дисципліни в харчуванні та способі життя. За її словами, стабільні тренування та збалансований підхід до здоров’я дають результат, який добре помітний і без зайвих пояснень.

Так артистка демонструє, що навіть у розпал зими можна знаходити способи підтримувати тепло, настрій і форму — без екзотичних подорожей, але з користю для тіла й самопочуття.