Їсти корисно — не дорого: нутриціологиня спростовує головні міфи

Після звільнення з посади заступника директора Бюро економічної безпеки України Віталій Гагач залишився власником значних фінансових ресурсів, що привернуло увагу до змісту його електронної декларації. Опубліковані відомості демонструють суттєві доходи та заощадження, водночас у документі відсутня інформація про дружину та її майно, що ускладнює всебічний аналіз фінансового стану родини колишнього високопосадовця.

Згідно з декларацією, напередодні звільнення Гагач отримав у Бюро економічної безпеки заробітну плату в розмірі 815 тисяч гривень. Окрім офіційних доходів від державної служби, він задекларував майже 4 мільйони гривень, отриманих від продажу автомобіля, покупцем якого зазначено Костянтина Кучера. Така сума одноразового доходу стала одним із ключових елементів декларації та викликала запитання щодо структури особистих активів посадовця.

У власності Віталія Гагача перебувають дві земельні ділянки по 10 соток під Києвом, кожна з яких оцінена у 2,776 мільйона гривень. На цих ділянках будується житловий будинок площею 291 квадратний метр. Також він орендує квартиру в Києві.

Окремо в декларації вказано витрати на оренду житла для дітей. Син Данило проживає в орендованій квартирі в Мадриді, а донька Катерина — у Франції разом із бабусею. Таким чином, частина родини постійно мешкає за кордоном.

Що стосується транспорту, Гагач задекларував Toyota Camry Hybrid та квадроцикл BRP Can-Am. Також він користувався автомобілем Toyota Land Cruiser, який оформлений на іншу особу.

Водночас у декларації відсутні будь-які дані про Наталію Гагач (Марчук), яку вважають його дружиною. Її майно та можливі доходи не відображені у звітності, що може свідчити про приховування активів від обов’язкового декларування та викликає додаткові запитання щодо прозорості фінансового стану родини ексзаступника директора БЕБ.

Антимонопольний комітет України повідомив про встановлення факту змови між фермерським господарством «Факторія» та його бухгалтеркою Наталією Романюк під час участі в аукціонах на оренду земельних ділянок, які проводила Турійська селищна рада у 2024 році. Рішення адмінколегії Західного міжобласного відділення АМКУ від 20 листопада 2025 року підтвердило, що обидві сторони узгодили свої дії, створивши видимість конкуренції там, де її фактично не було.

За матеріалами Комітету, бухгалтерка виступила на торгах як формальна учасниця — «статистка», покликана лише імітувати конкурентне середовище. Її участь дозволила «Факторії» без реальної боротьби отримати право оренди майже 21 гектара землі, яку громада виставила на електронні аукціони. Така схема забезпечила фермерському господарству повний контроль над процесом та усунула ймовірність підвищення вартості орендних ставок через конкуренцію.

Під час першого аукціону Романюк запропонувала 12,3 тис. грн, «Факторія» – 15 тис. грн. Після трьох раундів торгів селищна рада уклала договір оренди на 7 років. Аналогічно відбувся аукціон з ділянкою площею 10,3 гектара, де бухгалтерка запропонувала 4,8 тис. грн, а господарство – 18 тис. грн.

Під час розслідування встановили, що Романюк була довіреним представником ФГ «Факторія» та перебувала в офіційних трудових відносинах з господарством, виконувала податкову звітність за «конкурента», використовувала ту саму ІР-адресу для участі в електронних торгах і представляла господарство в банках.

Антимонопольники визнали їх винними у порушенні закону «Про захист економічної конкуренції» та внесли до «чорного списку» АМКУ. Це означає, що протягом трьох років вони не зможуть брати участь у тендерах від державних і комунальних замовників.

Це не перший випадок змови «Факторії» та Наталії Романюк. Раніше, улітку 2024 року, вони імітували конкуренцію на аукціоні з продажу 63 соток землі в Клюській сільраді, де різниця у ставках була лише 454 грн.

Фермерське господарство «Факторія» працює з 2010 року, зареєстроване в селі Гаруша Турійської громади Ковельського району. Основний вид діяльності – вирощування зернових культур.

Прокурорка відділу земельних відносин Вінницької обласної прокуратури Лариса Моніч задекларувала значну зміну свого майнового стану, придбавши квартиру у Вінниці площею 54,7 м² за 2,22 мільйона гривень. Ця угода привернула увагу експертів і громадськості через те, що ціна за квадратний метр у межах приблизно 970 доларів значно відрізняється від середньоринкових показників на кінець 2025 року.

Для порівняння: середня вартість нового житла у Вінниці у цей період коливалася в межах 45–55 тисяч гривень за квадратний метр. У популярних житлових комплексах ціни сягали 60–80 тисяч гривень за квадратний метр, а у преміумсегменті — до 100–110 тисяч гривень. Виходячи з цих показників, квартира, придбана прокуроркою, обійшлася на 15–30 % дешевше від ринкової середньої ціни, що викликає запитання щодо умов і джерел фінансування угоди.

Продавцем виступив Концерн «Поділля» (ЄДРПОУ 33126939), один із найбільших забудовників Вінниці, земельні питання якого регулярно потрапляють до відділу Лариси Моніч.

Згідно з декларацією, 24 листопада прокурорка внесла перший платіж у розмірі 962 тис. грн, а 2 грудня оформила кредит і доплатила 1,3 млн грн. Офіційно угода задекларована, податки сплачені.

Факт придбання квартири за ціною, що значно нижча за ринкову, викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів, адже прокурорка відповідає за земельні справи місцевих забудовників.

Хронічний стрес перетворюється на один із ключових факторів, що системно підривають здоров’я сучасної людини. У центрі цього процесу стоїть кортизол — гормон, який у короткочасних ситуаціях допомагає організму мобілізувати сили, але за умов постійного підвищення стає серйозним ризиком для самопочуття. Те, що в природі задумано як механізм швидкої реакції на небезпеку, у повсякденній реальності переходить у тривале гормональне перенапруження.

Кортизол нерідко називають гормоном стресу, адже він активується в момент емоційного чи фізичного напруження, забезпечуючи реакцію «бий або тікай». Однак спектр його дії набагато ширший. Це речовина, яка впливає на метаболізм, контроль рівня цукру, артеріальний тиск, роботу імунної системи, а також на здатність організму адаптуватися до змін навколишнього середовища. Саме тому довготривале підвищення кортизолу запускає цілу низку небажаних процесів.

Що робить кортизолКортизол необхідний для нормальної роботи багатьох процесів:• бере участь у метаболізмі вуглеводів, жирів і білків• регулює рівень глюкози завдяки стимуляції її синтезу печінкою• забезпечує протизапальну відповідь• підтримує нормальний рівень артеріального тиску• допомагає організму реагувати на стрес

Симптоми підвищеного кортизолуХронічно високий рівень гормону стресу впливає на декілька систем одразу, тому людина може відчувати широкий спектр симптомів.

Збільшення ваги. Підвищення кортизолу стимулює синтез глюкози, що сприяє накопиченню жирової тканини, особливо в ділянці живота.

Проблеми зі шкірою. Зниження захисних функцій епідермісу може призводити до сухості, появи синців, розтяжок, погіршення тонусу шкіри. Реакція на стрес прискорює руйнування колагену.

Психологічні прояви. Порушення концентрації, погіршення пам’яті, підвищена тривожність, депресивні настрої та швидкі емоційні коливання часто супроводжують надлишок кортизолу. Можлива також апатія та відчуття постійної втоми.

Порушення сну. Кортизол взаємодіє з мелатоніном, гормоном сну. Його надлишок спричиняє безсоння, труднощі із засинанням та часті нічні пробудження.

Ослаблений імунітет. Кортизол зменшує кількість лейкоцитів і пригнічує імунну реакцію, через що людина може частіше хворіти.

Як знизити рівень кортизолуЩоб збалансувати рівень гормону стресу, достатньо кількох системних змін:

• дотримуватися режиму сну та спати щонайменше 7–8 годин• регулярно займатися помірною фізичною активністю• скоротити споживання цукру, кофеїну та алкоголю• збагатити раціон фруктами, овочами, цільнозерновими продуктами• вживати продукти з високим вмістом магнію: горіхи, насіння, бобові• практикувати щоденні техніки релаксації: медитацію, дихальні вправи, йогу

Своєчасна увага до симптомів підвищеного кортизолу та зміна способу життя можуть суттєво покращити самопочуття і повернути організму здатність до відновлення.

Національне антикорупційне бюро України заявило про викриття та затримання судді Воловецького районного суду Закарпатської області, якого підозрюють у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. За даними слідства, йдеться про корупційні дії, пов’язані з розглядом справи щодо арештованої лісопродукції.

Як встановили детективи НАБУ, суддя, користуючись службовим становищем, вимагав 1300 доларів США за сприяння у знятті арешту з деревини. За версією правоохоронців, ці кошти мали стати своєрідною «винагородою» за ухвалення потрібного рішення в інтересах зацікавленої сторони.

Як встановили детективи, мова йшла про кримінальне провадження, в межах якого було арештовано близько 20 кубометрів деревини. Суддя, за даними слідства, запропонував вплинути на рішення суду та зняти арешт за грошову винагороду у розмірі 1300 доларів.

Під час передачі коштів фігуранта затримали на вулиці в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Наразі з ним проводяться слідчі дії, готується повідомлення про підозру та вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу.

У НАБУ наголошують, що оприлюднені записи є частиною доказової бази у справі та демонструють характер домовленостей між суддею та свідком. Розслідування триває, встановлюються всі обставини можливого злочину та інші причетні особи.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, який розпочинав свій шлях у кадровій структурі під керівництвом Арсена Авакова, після трагічних подій у керівництві МВС отримав міністерську посаду та з часом зосередив у власних руках фактично всю вертикаль впливу відомства. Після його приходу структура Міністерства зазнала суттєвої трансформації, що торкнулася як фінансової політики, так і управлінської моделі.

Аналітики відзначають, що МВС поступово відійшло від принципів інституційної стабільності, перетворившись на систему з ручним контролем ключових ресурсів. За словами співрозмовників, знайомих із внутрішніми процесами, фінансові потоки дедалі частіше розподілялися не через прозорі механізми, а через вузьке коло управлінців, наближених до міністра. Така модель породила відчуття феодальної вертикалі, у якій окремі керівники на регіональному та центральному рівнях фактично втратили самостійність.

Фінансовими потоками МВС займається вузьке коло людей, які забезпечують стабільність системи. Заступник міністра Тетеря курує освоєння коштів Нацполіції та Міграційної служби, Богдан Драпятий контролює схеми у сервісних центрах (видача прав, номерних знаків, МРЕО), Леонід Тимченко відповідає за фасад активності — конференції та піар-проєкти, Павличенко озвучує вигідні наративи, а держсекретар Сергій Ящук курує розподіл майна та продаж посад по вертикалі — від ГМС до ДСНС.

Найжирнішою «годівницею» стала Державна міграційна служба. Її очолює Наталія Науменко, ставлениця Авакова, яка контролює продаж громадянства, паспортів, посвідок на проживання та біженський статус. За даними джерел, щомісячна «данина» з міграційних потоків Клименку становить близько двох мільйонів доларів, а призначення Науменко супроводжувалося «внеском» у 1,3 мільйона доларів.

Таким чином, МВС перетворилося на приватне бізнес-утворення з чіткими ролями та фіксованою корупційною архітектурою. Міністерство стало фактично «міністерством внутрішніх відкатів» — із одноосібним центром ухвалення рішень, концентрацією ресурсів та вертикаллю, створеною для утримання влади та контролю фінансових потоків.