З Німеччини в Україну екстрадували фігурантку схеми з продажу землі у Мукачеві

Після численних атак на енергетичну інфраструктуру України питання автономного живлення стало критично важливим для кожної родини та бізнесу. Відключення електроенергії більше не сприймаються як тимчасові незручності — вони можуть паралізувати роботу офісів, зіпсувати продукти в холодильнику та створити серйозні проблеми в побуті. У таких умовах генератори та джерела безперебійного живлення (ДБЖ) стають не розкішшю, а необхідністю.

Генератор є автономним джерелом електроенергії, яке функціонує на бензині, дизельному паливі або газі. Його головна перевага полягає у здатності забезпечити живленням будинок, офіс або невелике підприємство протягом тривалого часу, обмеженого лише запасом палива. Генератори особливо корисні у випадках, коли відключення можуть тривати години або навіть дні, адже вони забезпечують стабільну потужність для освітлення, роботи побутової техніки, систем опалення та холодильного обладнання. Серед недоліків можна виділити шум під час роботи, потребу у регулярному обслуговуванні та витрати на паливо.

Водночас генератори мають і свої мінуси. Вони шумні, виділяють вихлопні гази, тому встановлювати їх у квартирах не можна. Пристрій потребує місця, регулярного обслуговування та запасів палива. Для приватних будинків або невеликих підприємств генератор стане ефективним рішенням, проте для міських умов — малопридатний.

Джерело безперебійного живлення (ДБЖ) не виробляє енергію, а накопичує її у батареях. У разі відключення світла система миттєво перемикає живлення на акумулятор, завдяки чому електроніка — комп’ютери, роутери, касові апарати, холодильники — продовжують працювати без збоїв.

Переваги ДБЖ очевидні: вони тихі, безпечні та не потребують палива. Це ідеальний варіант для квартир і невеликих офісів, де важлива стабільність живлення, але немає можливості встановити генератор. Однак запасу енергії в батареях зазвичай вистачає на кілька годин — максимум на добу. Крім того, акумулятори поступово зношуються й потребують заміни кожні кілька років.

Для квартир оптимальним вибором є ДБЖ — він безшумний, компактний і безпечний. Для приватних будинків або бізнесу, де потрібно живити більшу кількість техніки, доцільніше встановити генератор. Ідеальним варіантом стане комбіноване рішення: ДБЖ забезпечує миттєве перемикання при зникненні електрики, а генератор — довготривалу роботу.

Такий підхід дає змогу залишатися з енергією навіть у найважчих умовах і не залежати від графіків аварійних відключень.

8 листопада за новим стилем православні українці відзначають величне свято — Собор Архістратига Михаїла та всіх небесних сил безтілесних. За старим юліанським календарем цей день припадає на 21 листопада. Це одне з найшанованіших християнських свят, присвячене головному небесному воєводі — Архістратигу Михаїлу, який у Святому Письмі названий “вождем воїнства Господнього”. Він є символом непохитної віри, сили духу та вірності Божій правді.

Архістратиг Михаїл очолює небесне воїнство, що стоїть на сторожі світла, справедливості та добра. У християнській традиції він вважається захисником людей від зла, покровителем воїнів, тих, хто бореться за правду, а також духовним охоронцем кожного, хто прагне жити по совісті. Образ Михаїла — це уособлення перемоги добра над темрявою, мужності над страхом, вірності над зрадою.

Ім’я Михаїл із давньоєврейської перекладається як “Хто як Бог?”, тобто — ніхто не рівний Всевишньому. Слово “ангел” означає “вісник”, а “архі” — вищий ступінь служіння. Звідси й титул “архістратиг” — головнокомандувач небесним військом. На іконах Михаїл зображений у воїнських обладунках, із мечем чи списом, яким перемагає диявола.

В Україні архангел Михаїл має особливу шану. Його ім’ям названо сотні храмів, а у Києві саме він є небесним покровителем міста. Михайлівський Золотоверхий монастир, герб столиці із зображенням архістратига та скульптура на Майдані Незалежності — символічні нагадування про його присутність в історії та духовному житті країни.

За старим стилем 8 листопада вшановують також священномученика Димитрія Солунського — учня апостола Павла, чудотворця і заступника воїнів. Попри перехід ПЦУ на новоюліанський календар, парафії та громади в Україні мають право самостійно обирати, за яким стилем жити літургійним життям.

За народною традицією на Михайла моляться про справедливість, зцілення та допомогу у складних справах. Вважається, що цього дня особливо сильними є молитви людей у судових процесах чи життєвих випробуваннях. Свято також знаменує завершення польових робіт, тому здавна українці накривали багатий стіл, запрошували гостей і вірили: чим більше друзів завітає — тим міцнішою буде підтримка увесь рік.

Серед побутових традицій — похід у лазню або купання як символ духовного очищення перед зимою. Також цей день вважається сприятливим для весілля: шлюб, укладений на Михайла, вважають благословенним.

Водночас існують і заборони. У цей день не можна сваритися, гніватися, заздрити, скаржитися чи бажати комусь зла. Не рекомендується братися за важку працю, особливо — користуватися гострими інструментами: сокирами, ножами, пилками. За народним повір’ям, рани, отримані цього дня, довго загоюються, тож хліб навіть не різали — його ламали руками.

Щодо погоди, народні прикмети говорять: від Михайла справжня зима вже поруч. Наші предки уважно стежили за знаками природи:

іній вранці — до суворих зимових морозів,туман — до відлиги,мокрий сніг — до щедрих весняних дощів,червона вранішня зоря — до довгих холодів.

За стародавніми віруваннями, якщо цього дня падає сніг — то й на Великдень буде сніжно. У народі кажуть: “Михаїл на білому коні зиму привіз”.

Маша Єфросиніна, відома українська ведуча, нещодавно привернула увагу мережі, поділившись розкішними фотографіями своїх струнких ніг. Однак за красивими знімками стоїть цікава історія, яка захоплює не менше. Маша згадала подію з юності, коли її життя могло кардинально змінитися — вона мала шанс стати частиною легендарного кліпу гурту "Океан Ельзи" на пісню "Там, де нас нема".

Виявилося, що в ті часи, на самому початку її кар'єри, Єфросиніна проходила кастинг… для зйомок ніг. Це здається дивним, але саме так починався її шлях до популярності. Того року, 1998-го, "Океан Ельзи" ще тільки розпочинав свою кар'єру, а їхній кліп став першим офіційним відео гурту. Режисер Семен Горовий, який працював над проектом, вибирав різні образи та деталі для цього кліпу, і Маша стала однією з кандидаток на роль. Вона сподівалася хоча б на кілька секунд кадру, адже для молодої дівчини це була б чудова можливість потрапити до такого великого проекту.

“Я ходила на кастинг ніг для кліпу “Там, де нас нема”. І мої ноги не сподобалися режисеру. Не пройшла. Уявляєте? — сміється Маша. — Зате тепер можу з гордістю сказати: я пробувалася на роль ніг в “Океані Ельзи”!”

Єфросиніна також пригадала, як уперше побачила гурт наживо, коли працювала ведучою ранкового шоу “Підйом”.“Коли вони вперше з’явилися в ефірі, були дуже сором’язливі. Всі. Уявіть собі цих хлопців такими — не знали, де себе подіти”, — розповіла вона.

Ведуча згадала й події 2004 року, коли разом зі Святославом Вакарчуком брала участь у Помаранчевій революції. Після протестів вони поверталися до її дому, грілися вином і саме тоді почали справжню дружбу.

10 листопада детективи Національного антикорупційного бюро України провели обшуки у бізнесмена та співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча. За інформацією видання “Українська правда”, ці події відбуваються в Києві, але на момент публікації матеріалу офіційних заяв від НАБУ чи самого Міндіча ще не було. Співробітники антикорупційного бюро поки що не надають коментарів щодо причин та мети обшуків.

Згідно з джерелами в правоохоронних органах, дані заходи можуть бути частиною розслідування по справах, пов'язаних з корупцією або фінансовими зловживаннями. Проте, жодних конкретних деталей щодо справи на цей момент не розголошено. У свою чергу, за інформацією деяких співрозмовників “Української правди”, ця ситуація може бути пов’язана з діяльністю одного з відомих бізнесменів у сфері шоу-бізнесу та медіа.

За даними джерел, Тимур Міндіч покинув територію України того ж дня — 10 листопада, лише за кілька годин до початку слідчих дій. Наразі невідомо, чи його від’їзд пов’язаний із розслідуванням, яке веде антикорупційне бюро.

Міндіч є відомим українським бізнесменом, співвласником студії “Квартал 95” та давнім соратником президента Володимира Зеленського. Він також був причетний до бізнес-проєктів у медіа та розважальній сфері.

Деталі справи поки не розголошуються, проте джерела припускають, що обшуки можуть бути частиною ширшої операції НАБУ, пов’язаної з перевіркою фінансових потоків у медіа- та енергетичному секторі.

Офіційні коментарі від правоохоронців очікуються найближчим часом.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо інциденту, в якому правоохоронниця з Чернівецької області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, спричинила дорожньо-транспортну пригоду, що призвела до загибелі людини. Обвинувальний акт у цій справі передано до суду для подальшого розгляду.

За інформацією слідства, трагедія сталася в ніч з 27 на 28 липня 2025 року в місті Новоселиця Чернівецького району. О 01:45 правоохоронниця, яка перебувала за кермом власного автомобіля, не змогла впоратися з керуванням на заокругленій ділянці дороги. Внаслідок цього її транспортний засіб вийшов за межі проїжджої частини та врізався у бетонну перешкоду. У результаті ДТП пасажир автомобіля загинув на місці.

У салоні разом із водійкою перебували троє її подруг, з якими вона того вечора відпочивала та вживала алкоголь. Внаслідок зіткнення 35-річна пасажирка загинула на місці, ще дві жінки отримали травми різного ступеня тяжкості. Водійку госпіталізували; пізніше їй повідомили про підозру.

Експертиза підтвердила, що жінка керувала автомобілем у стані алкогольного сп’яніння: рівень алкоголю в крові становив 1,45 проміле. За рішенням суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Зазначається, що підозрювана повністю визнає свою вину.

Розслідування проводилось працівниками ДБР за сприяння Національної поліції. Обвинувачення їй пред’явлено за частиною 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду — наступним етапом буде розгляд справи в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством. Представники ДБР відзначили, що розслідування завершено з повним збиранням доказової бази та у взаємодії з уповноваженими правоохоронними органами.

Поблизу міста Яготин на Київщині планується будівництво сучасного полігону для твердих побутових відходів, що стане важливим кроком у розвитку екологічної інфраструктури області. Запланований об’єкт передбачає не лише майданчик для безпечного зберігання сміття, а й сучасну сортувальну лінію, здатну переробляти до 270–300 тисяч кубометрів відходів щорічно. Це дозволить суттєво зменшити обсяги невідсортованого сміття та створить умови для повторного використання матеріалів, що мають вторинну цінність.

На території полігону передбачене комплексне облаштування інфраструктури: адміністративний корпус, контрольно-пропускний пункт, пожежне депо на дві спеціалізовані машини, а також склад пально-мастильних матеріалів. Крім цього, проект включає очисні споруди для стічних вод, системи збору фільтрату та знешкодження біогазу, що виникає під час розкладання органічних відходів. Впровадження таких заходів дозволить забезпечити не лише ефективну роботу полігону, а й високий рівень екологічної безпеки для навколишнього середовища та місцевих жителів.

Проєкт будівництва полігону згадується в оголошенні електронної системи публічних закупівель Prozorro. Замовником виступає комунальне підприємство Яготинської міської ради “Комунальник”. Аукціон для визначення виконавця розробки проєктної документації заплановано на 18 листопада 2025 року. На ці роботи виділено 4,8 млн гривень, а готові документи очікують отримати до 25 грудня 2025 року.

Полігон планують розташувати за межами села Райківщина, що всього за пів кілометра від Яготина. Проєкт включатиме під’їзну дорогу, ділянки для складування сміття, сортувальну лінію, адміністративний корпус, пожежне депо, а також системи захисту ґрунтових вод і довкілля.

Завдяки новому об’єкту місцева громада отримає сучасне та безпечне місце для переробки та зберігання побутових відходів.

Життя ведучого Володимира Остапчука знову опинилося під прицілом громадської уваги після чергового конфлікту, який розгорівся у телеграм-каналі його дружини Катерини. Жінка різко висловилася про тих, хто свідомо вибудовує стосунки з одруженими чоловіками, що стало приводом для масштабної дискусії серед користувачів мережі. Однією з активних учасниць суперечки стала користувачка на ім’я Олеся, яка заявила, що роман Катерини та Володимира нібито розпочався ще до офіційного розлучення ведучого з колишньою дружиною, Христиною Горняк.

Олеся стверджує, що пара відзначає річницю стосунків саме 4 жовтня — у день, коли Остапчук оформив розлучення. За її словами, після знайомства з Катериною ведучий неодноразово літав до Відня, де на той час перебувала Горняк, що лише підживило чутки про таємний початок стосунків. Версії учасників конфлікту кардинально розходяться: Катерина заперечує будь-які неправомірні дії та наголошує на чесності власних намірів, тоді як Олеся та деякі користувачі мережі переконані в протилежному.

Катерина наполягає, що їхнє спілкування з Володимиром почалося у серпні 2022 року, а позов про розірвання шлюбу був поданий у вересні. «Коли ми познайомилися з чоловіком, він уже жив сам і подав документи на розлучення», — заявила вона, фактично визнаючи перетин дат, але підкреслюючи, що шлюб на той момент існував лише юридично.

Історія збурила мережу насамперед через чутливу тему межі між формальним і фактичним розривом стосунків, яка не вперше стає джерелом публічних претензій у житті шоумена. Сторони надали кожна свою версію подій; остаточні висновки, схоже, залишаються на розсуд аудиторії.

Британські дослідники з Університету Плімута зробили важливе відкриття, яке викликає занепокоєння щодо потенційного впливу нанопластика на харчові продукти. Їхнє дослідження показало, що нанопластик здатний проникати в їстівні частини рослин, минаючи природні бар'єри, які зазвичай захищають рослини від чужорідних частинок. У ході експерименту з редискою, вирощеною в гідропонічних умовах, було виявлено, що полістирольні наночастинки, що потрапили в розчин, через п’ять діб проникли в кореневу систему рослини. При цьому майже 5% часток були виявлені в коренях, а близько чверті з них потрапили саме в їстівну частину коренеплоду.

Ці результати мають серйозні наслідки для продовольчої безпеки. Частини нанопластика також були знайдені в надземних пагонях рослини, що підкреслює здатність цих частинок до переміщення через рослинні тканини. Науковці зазначають, що частки нанопластика успішно долають гідрофобний бар'єр — так звану смужку Каспарія, яка звичайно перешкоджає проникненню токсичних речовин в кореневу систему.

Дослід був лабораторним і не відтворював повністю аграрні умови (використано гідропоніку та мічені ^14C полістирольні наночастинки), однак, за оцінкою команди, встановлений механізм імовірно релевантний і для інших культур. Керівник напряму мікропластику професор Річард Томпсон наголошує: проблема забруднення пластиком стосується не лише моря та морепродуктів — тепер продемонстровано шлях потрапляння нанопластику й у рослинні продукти.

Університет повідомив про роботу як про «перші докази» акумуляції пластикових наночастинок у їстівній тканині овочів, вказавши на потребу в подальших дослідженнях польових сценаріїв, концентрацій у ґрунті й реальних ризиків для здоров’я людини.

Контекст: Нанопластик — це частинки розміром менше 1 мкм, що утворюються під час руйнування більшого пластику. Раніше основну увагу приділяли їхній присутності у водних екосистемах і морепродуктах; нинішня робота розширює уявлення про потрапляння цих частинок у харчовий ланцюг через рослинні продукти.