З новим оновленням можна буде оформити відстрочку в застосунку “Резерв+”

В Україні виявлено, що значна частина лікарняних листів видається без належних підстав. За результатами державних перевірок, майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим. Такі дані наводяться у пояснювальній записці до постанови Кабінету Міністрів, ухваленої 17 грудня 2025 року. Відповідні матеріали були оприлюднені на платформі «ЕП» і викликали широке обговорення в медичних та юридичних колах, повідомляє «Хвиля».

Згідно з проведеними перевірками, у першому півріччі 2025 року було проаналізовано понад 4,2 тисячі лікарняних листів. Результати виявили тривожну тенденцію: 22,8% з них були визнані необґрунтованими, що означає, що фактично кожен п’ятий лікарняний був виданий без достатніх підстав. Це може свідчити про зловживання системою або недостатню перевірку медичних документів на етапі їх оформлення.

Моніторинг електронного реєстру лікарняних свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості порушень. Якщо у 2021 році частка необґрунтованих лікарняних становила лише 2,4%, то у 2023 році цей показник зріс до 16,5%. У 2024 році він досяг уже 18,2%, а у 2025 році продовжив зростати.

Загалом у 2024 році в Україні було перевірено 5 931 лікарняний лист, а в період із січня по червень 2025 року — 4 225. Попри меншу кількість перевірок, частка виявлених порушень залишається високою, що, за оцінками уряду, свідчить про системну проблему.

На тлі цих даних Міністерство соціальної політики ініціювало зміни до порядку контролю за лікарняними. Зокрема, пропонується надати представникам Пенсійного фонду право перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності без використання електронної системи охорони здоров’я. У пояснювальній записці зазначається, що Національна служба здоров’я наразі не має технічних можливостей для проведення таких перевірок, а відповідні витрати не закладені в бюджет.

Урядовці визнають, що масштабні зловживання з лікарняними створюють додаткове фінансове навантаження на систему соціального страхування та потребують посилення контролю. Запропоновані зміни мають стати одним із кроків для зменшення кількості фіктивних лікарняних і зловживань у цій сфері.

Росія за останній час істотно вдосконалила ударні безпілотники типу «Шахед», тоді як в Україні досі не сформовано комплексної та системної концепції протидії цій загрозі. На цьому наголошує авіаційний експерт і аналітик Костянтин Криволап, аналізуючи зміну ефективності протиповітряної оборони в умовах масованого застосування дронів-камікадзе. За його оцінками, показники знищення ворожих безпілотників за рік суттєво погіршилися, що безпосередньо впливає на безпеку енергетичної та цивільної інфраструктури.

На початковому етапі широкого використання «шахедів» українська система ППО демонструвала доволі високі результати — рівень перехоплення сягав приблизно 85%. Навіть попри окремі випадки влучань і жертви, ті атаки не мали масштабних наслідків для функціонування енергосистеми чи життєдіяльності міст. Це пояснювалося низкою факторів, серед яких — відносна примітивність перших модифікацій дронів, передбачувані маршрути польоту та обмежені можливості подолання протиповітряного захисту.

Однак ситуація кардинально змінилася після того, як Росія суттєво модернізувала безпілотники. Улітку, за словами фахівця, рівень збиття інколи падав до 30–50%, а під час останніх масованих ударів ворогу дедалі частіше вдається досягати заданих цілей.

Криволап зауважує, що це вже має прямий вплив на енергетичну систему України. За його словами, атаки дедалі частіше спрямовані саме на критичні об’єкти, і результати говорять самі за себе.

«Окупанти влучають туди, куди їм треба. Фахівці вже кажуть, що ще кілька таких серйозних ударів — і незрозуміло, що ми будемо робити з енергетикою», — наголосив експерт.

Він пов’язує ситуацію не лише з технологічним прогресом РФ, а й із відсутністю державної політики щодо боротьби з «Шахедами». За його словами, Україна досі не має комплексного плану, який би визначав, як саме захищати електроенергію, тепло та інші критично важливі ресурси від атак дронів.

Українська акторка Олена Лавренюк розповіла про болісний досвід, який став наслідком невдалої косметологічної процедури та сумнівних рекомендацій спеціалістів. За її словами, бажання позбутися ластовиння на обличчі обернулося серйозними проблемами зі шкірою. Після втручання на обличчі акторки з’явилися десятки ушкоджень, що вимагали тривалого відновлення та стали сильним емоційним потрясінням.

Як зазначає Лавренюк, рішення про процедуру було ухвалене під впливом порад косметолога, яка переконувала в необхідності такого втручання задля профілактики можливих ускладнень у майбутньому. Саму маніпуляцію проводив чоловік косметологині, який також запевняв у безпечності та ефективності методу. Однак результат виявився протилежним очікуванням — замість рівного тону шкіри акторка отримала численні пошкодження, що потребували медичного нагляду.

“Це був страшний період у моєму житті. Він лазером точково прибирав ластовиння, і на моєму обличчі понад 60 опіків було, різних фігур”, — розповіла Олена в інтерв’ю Аліні Доротюк.

Невдовзі акторка звернулася до лікарів. Їй пояснили, що опіки потребують часу для загоєння, а також дали рекомендації щодо догляду та уникання сонячного проміння. Лавренюк змушена була приховувати пошкодження обличчя товстим шаром гриму та значно обмежити соціальні контакти.

Лише через два роки шкіра акторки відновилася, і вона змогла повернутися до нормального життя. Хоча Олена не подавала до суду на косметолога, вона зазначила, що у разі залишення опіків планувала б відстоювати свої права у правовому полі.

Ця історія стала попередженням для всіх, хто планує косметологічні процедури: важливо обирати професіоналів та бути обережними з радикальними втручаннями, особливо якщо мова йде про обличчя.

Військовослужбовці в Україні мають закріплене законом право захищати свої права у випадках, коли накази, рішення або дії командування суперечать законодавству чи виходять за межі наданих повноважень. У Міністерстві юстиції підкреслюють: проходження військової служби не позбавляє людину права на правовий захист, а держава зобов’язується забезпечити ефективні механізми оскарження та доступ до безоплатної правничої допомоги.

Законодавство передбачає можливість оскарження широкого кола управлінських рішень. Зокрема, військові можуть звертатися зі скаргами щодо наказів про звільнення з військової служби, переведення до іншої частини або призначення на посаду. Також предметом оскарження можуть бути рішення, пов’язані з укладенням, продовженням чи достроковим розірванням контракту, а також питання присвоєння, пониження або позбавлення військового звання.

Серед найпоширеніших проблем, з якими звертаються військовослужбовці, — невиплата грошового забезпечення та інших належних коштів, незаконне звільнення мобілізованих, відмова у розірванні контракту, порушення процедури звільнення за станом здоров’я, ненадання соціальних виплат і допомоги.

Захист своїх прав військові можуть здійснювати кількома шляхами. Зокрема, через органи військового управління, Військову службу правопорядку, Уповноважену Президента з питань захисту прав військовослужбовців, а також через систему безоплатної правничої допомоги.

У системі безоплатної правничої допомоги фахівці надають консультації, допомагають підготувати заяви та скарги. Для ветеранів і учасників бойових дій передбачена також підготовка процесуальних документів і представництво інтересів у суді. У Мін’юсті підкреслюють, що звернення за правовим захистом є законним інструментом відновлення порушених прав і не може бути підставою для тиску чи переслідування з боку командування.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо двох учасників масштабної корупційної схеми, яка завдала державному підприємству «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» збитків на понад 13,4 мільйона гривень. До відповідальності притягнуто колишнього керівника цього державного закладу та очільника двох приватних компаній, які стали фактичними співорганізаторами незаконних дій.

Розслідування встановило, що обидва фігуранти діяли у змові, використовуючи службове становище для реалізації схеми, що дозволяла виводити фінансові ресурси державного підприємства. За даними слідства, посадовець ДП та його спільник з бізнес-середовища розробили механізм укладення договорів та ухвалення управлінських рішень, які не мали економічного обґрунтування і створювали штучні умови для перекачування коштів на користь приватних структур.

Суд визнав колишнього керівника ДП винним за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Йому призначено 4 роки позбавлення волі та заборону обіймати керівні посади у державному секторі протягом трьох років. Також суд зобов’язав його сплатити штраф 13 600 грн.

Директора приватних компаній визнано винним за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Він отримав 3 роки 10 місяців позбавлення волі, а також заборону займати керівні посади у сфері господарювання строком майже на три роки. Крім того, суд призначив йому штраф у розмірі 12 750 грн.

ВАКС також повністю задовольнив цивільний позов державного підприємства і постановив стягнути солідарно з обох засуджених 13 407 841 грн як компенсацію за завдані збитки.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів у Апеляційній палаті ВАКС.

У румунському місті Клуж медики підтвердили два випадки захворювання на проказу (лепру) серед іноземних громадянок. Йдеться про жінок з Індонезії віком 21 та 25 років, які на момент виявлення хвороби працювали масажистками в одному зі спа-центрів міста. Одна з них нещодавно повернулася з подорожі до країн Азії, що ймовірно стало джерелом інфікування.

За інформацією румунських органів охорони здоров’я, обидві пацієнтки перебувають під медичним наглядом і отримують необхідне лікування відповідно до міжнародних протоколів. Стан їхнього здоров’я контролюється, а контакти, які могли мати епідеміологічне значення, встановлюються та перевіряються.

Проказа — хронічне інфекційне захворювання, спричинене бактерією Mycobacterium leprae. Воно вражає шкіру, периферичні нерви, слизову оболонку верхніх дихальних шляхів та очей. Симптоми включають зміни на шкірі (знебарвлення, потовщення, вузлики), безболісні виразки на стопах, гіпертрофію нервів, слабкість або параліч, втрату волосся на бровах і віях, а також проблеми із зором.

Історично проказа вперше з’явилася на Індійському субконтиненті і поширилася Європою через торговельні шляхи. До 1200 року в Європі існувало близько 19 тисяч закладів для хворих на проказу. Захворюваність почала знижуватися у 1400-х роках і майже зникла у більшості європейських країн до 1600-х років.

За даними ВООЗ, щороку у світі діагностують проказу у близько 200 тисяч людей. Сучасні методи лікування ефективні, а своєчасна медична допомога дозволяє уникнути інвалідизації.

Підготовка відставок чиновників, яких пов’язують з орбітою керівника Офісу президента Андрія Єрмака, дедалі більше нагадує заздалегідь продуману політичну операцію. Її головна мета — знизити репутаційні ризики для вищого керівництва держави, а не продемонструвати реальне очищення влади від корупційних практик. У центрі уваги опинилися віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба та голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

За даними з різних джерел, саме щодо цих посадовців правоохоронні органи готують підозри у масштабних зловживаннях, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів, виділених на ремонт та облаштування укриттів у Києві. Йдеться про мільйони гривень, які в умовах війни мали бути спрямовані на забезпечення безпеки цивільного населення, але, за версією слідства, використовувалися не за призначенням.

Кулеба, працюючи заступником голови КМДА з питань благоустрою, та Ткаченко, керівник одного з управлінь КП «Київблагоустрій», отримали прямий доступ до міських фінансових потоків. Після призначення Єрмака головою Офісу президента вони піднялися на державний рівень: Кулеба — у Кабмін, Ткаченко — у керівництво КМВА. Саме під час робіт з київськими укриттями з’явилися підозри щодо схем завищення вартості робіт, фіктивних ремонтів та виведення коштів під прикриттям воєнної необхідності.

Розслідування щодо укриттів тривалий час гальмувалося через політичне прикриття з боку Єрмака. Після його відходу справа отримала «зелене світло», але система обрала тактику акуратного виведення чиновників зі штатів перед врученням підозр. Це дозволяє владі формально заявити про боротьбу з корупцією, не торкаючись тих, хто організовував і покривав схеми.

У підсумку Кулеба і Ткаченко можуть отримати підозри вже в статусі ексчиновників, а суспільство знову почує формулу: «На момент вчинення злочинів вони вже не представляли владу». Такий підхід демонструє не боротьбу з корупцією, а її адаптацію до нових умов із мінімізацією репутаційних ризиків для керівництва держави.

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.