За останні три роки різкий ріст кримінальних справ щодо зловживання владою в Україні

Народний депутат від партії «Слуга народу» Юрій Кісєль став фігурантом резонансної історії після оприлюднення запису його розмови з криворізьким бізнесменом Олександром Квасовим. Матеріали, які опинилися у розпорядженні журналістів-розслідувачів, стосуються обговорення можливих поставок вугілля на державні підприємства Львівської області та ролі посередників у цьому процесі.

Згідно з оприлюдненою інформацією, у розмові йшлося про організацію постачання палива з використанням зв’язків та впливу осіб, які раніше мали значний контроль над вугільним ринком. Зокрема, Олександр Квасов згадував Віталія Кропачова — колишнього так званого «смотрящего» за вугільною галуззю, який у 2014–2019 роках, за даними відкритих джерел, контролював істотні фінансові та логістичні потоки у цій сфері.

Розмова стосувалася організації постачання палива для державних об’єктів, зокрема теплоелектростанцій та підприємств, які забезпечують життєдіяльність Львівщини. Журналісти наголошують, що подібні переговори відбуваються поза офіційними тендерами та державними процедурами, що викликає питання щодо прозорості та законності дій політика.

Ця ситуація висвітлює, як окремі посадовці можуть вирішувати стратегічні питання життєзабезпечення регіонів у період війни, використовуючи контакти з бізнесом та особами з сумнівною репутацією. Дослідники відзначають, що такі схеми підривають довіру до державних інститутів та створюють ризики для енергетичної безпеки.

Журналісти обіцяють оприлюднити ще більше деталей із цього запису, що можуть пролити світло на взаємини нардепа з бізнесом та вплив на державні закупівлі.

Лимонна шкірка — це один із найбільш недооцінених продуктів, який часто опиняється на сміттєвому звалищі, хоча вона містить безліч корисних для здоров’я речовин. Більшість людей звикли викидати цедру лимона, не замислюючись про її потенціал. Проте наукові дослідження підтверджують, що лимонна шкірка абсолютно безпечна для вживання і може стати важливою складовою щоденного раціону.

Як зазначає видання Verywell Health, лимонна шкірка є справжнім джерелом корисних антиоксидантів. Вона містить велику кількість вітаміну C, який є потужним засобом для зміцнення імунної системи, а також D-лімонен — органічну сполуку, що має протизапальні та антимікробні властивості. Крім того, лимонна шкірка багата на флавоноїд гесперидин, який допомагає знижувати рівень шкідливого холестерину в крові та покращує кровообіг.

Важливою перевагою лимонної шкірки є вміст клітковини та мінералів. Одна столова ложка цедри має мінімальну калорійність, але містить пектин — форму розчинної клітковини, що сприяє нормальній роботі травної системи. Крім того, у шкірці присутні кальцій, калій, магній та помітна частка добової норми вітаміну C.

Окремі дослідження вказують на користь лимонної цедри для здоров’я ротової порожнини. Екстракти зі шкірки здатні пригнічувати ріст бактерій, які пов’язують із розвитком карієсу та захворюваннями ясен. Також науковці звертають увагу на потенційний позитивний вплив цедри на серцево-судинну систему. Антиоксиданти й клітковина можуть сприяти зниженню рівня холестерину та артеріального тиску, хоча для остаточних висновків потрібні додаткові клінічні дослідження.

Лабораторні експерименти демонструють і антимікробні властивості лимонної шкірки. Речовини, що містяться в ній, здатні стримувати ріст окремих бактерій і грибків. Водночас науковці наголошують, що ці результати мають бути підтверджені дослідженнями за участю людей.

Ще один напрям, який вивчають дослідники, — потенційна роль лимонної цедри у профілактиці онкологічних захворювань. Антиоксиданти D-лімонен і гесперидин пов’язують зі здатністю підтримувати нормальний ріст клітин. Частина робіт також вказує на можливий зв’язок між споживанням цитрусових шкірок і зниженням ризику окремих видів раку, однак доказова база поки що обмежена.

Фахівці радять перед використанням ретельно мити лимони, щоб зменшити ризик потрапляння залишків пестицидів. Цедру можна додавати до напоїв, десертів, соусів, маринадів, риби, супів або зберігати в холодильнику кілька днів. Такий простий інгредієнт здатен не лише урізноманітнити смак страв, а й принести додаткову користь для здоров’я.

19-річна Злата Мітчелл, донька телеведучої Ольги Фреймут, дедалі впевненіше заявляє про себе як про самостійну публічну особу. Увага до неї зростає не лише через родинні зв’язки, а й завдяки виразному стилю, сміливим візуальним рішенням та відкритості у самовираженні, які вирізняють дівчину на тлі багатьох ровесників.

На відміну від стриманого та виваженого іміджу матері, Злата обирає інший шлях — вона не уникає експериментів і демонструє впевненість у власному виборі. У новій серії світлин дівчина постає у різних образах: від класичних і елегантних до більш сміливих та сучасних, які підкреслюють її характер і настрій.

Частина знімків зроблена у довгій білій сукні, доповненій масивним поясом, який акцентує талію, та кросівками, що додають образу сучасності. В іншій серії фото Злата з’являється у чорному костюмі та бордовому піджаку, а також ділиться атмосферними кадрами з пляжу.

Відомо, що у 15 років Злата переїхала до США, де нині навчається одразу за двома напрямами. Спершу вона обрала продюсування фільмів, реалізуючи інтерес до кінематографа, а згодом додала до навчання ще й політологію.

Попри те, що дівчина нечасто публікує нові фото, кожна її поява у соцмережах викликає активне обговорення. Злата демонструє, що має власне бачення стилю, не намагаючись відповідати чиїмось очікуванням, навіть якщо йдеться про образ доньки відомої телеведучої.

Максим Микитась протягом років вибудовував складні багаторівневі сценарії рейдерського захоплення як державних, так і приватних активів. Основою цих схем був прямий тиск на власників майна, який у поєднанні з ручними реєстраторами, номінальними фігурантами та підконтрольними судами створював можливість для перерозподілу майна на користь вузького кола осіб. З часом окремі епізоди перетворилися на системну модель, яка глибоко вразила державний сектор і стратегічну інфраструктуру країни.

У цій конструкції державні кошти фактично ставали приватним ресурсом, а формальні корпоративні процедури лише маскували незаконні маніпуляції. Систематичне використання контрольованих судів і реєстраторів дозволяло обходити законодавчі обмеження та формально легалізовувати захоплення активів, що створювало відчуття безкарності серед учасників схем.

Одним із показових прикладів є діяльність ПрАТ «Метробуд», яке протягом років отримувало мільярдні контракти у сфері енергетичного будівництва. Компанія фактично монополізувала доступ до великих державних проєктів, зокрема на об’єктах Дністровської та Дніпровської гідроакумулюючих електростанцій. Загальний обсяг фінансових потоків на цих об’єктах перевищив шість мільярдів гривень.

У структурі власності «Метробуду» через іноземну компанію приховувався громадянин Російської Федерації Сергій Кияшко. Це дозволяло оточенню Микитася обходити формальні безпекові обмеження, зберігаючи контроль над грошовими потоками. Для виведення коштів використовувався консорціум «НВО Укргідроенергобуд», який виконував роль технічної оболонки, через яку бюджетні мільярди розчинялися в ланцюгах підрядників.

Паралельно зі схемами на державних підрядах Микитась реалізовував рейдерські сценарії у приватному секторі. Разом із Василем Астіоном він брав участь у захопленні ТОВ «Філософія Девелопмента» — компанії з активами орієнтовною вартістю понад 560 мільйонів гривень. Після того як законні власники відмовилися передавати корпоративні права, було задіяно класичний набір інструментів примусу та маніпуляцій.

Державний реєстратор Качковська внесла до реєстру неправдиві відомості, вписавши номінального власника з Узбекистану Каюмджона Саматова. Згодом його замінили на іншого номінала — Меркулова. Завершальним етапом стала ініціація процедури банкрутства через підконтрольне ТОВ «Каса народної допомоги». Це дозволило закріпити результат рейдерської атаки через судове рішення, ухвалене в Господарському суді Києва.

Окрему увагу привертає історія з приватизацією державного акціонерного товариства «Укрбуд». Протягом років ця структура використовувалася Микитасем як фінансовий ресурс, а після доведення компанії до фактичного колапсу та зупинки будівництв держава була змушена виставити 100 відсотків акцій на аукціон.

Переможцем торгів стало ТОВ «Техно-Онлайн» зі статутним капіталом усього 22 тисячі гривень. Це стало можливим після сумнівної дискваліфікації іншого учасника — ТОВ «Петро Ойл енд Кемікалс». Представником компанії-переможця виявився Микита Тарковський, особа, напряму пов’язана з родиною Максима Микитася. Цей факт свідчить про спробу екснардепа повернути контроль над державним забудовником через підставні структури.

У сукупності ці епізоди демонструють не окремі зловживання, а цілісну систему, в якій рейдерство, державні підряди, номінали, реєстратори й суди працюють як єдиний механізм. Саме така модель роками дозволяла виводити мільярди гривень із державного сектору, маскуючи приватні інтереси під формальні юридичні процедури.

Український футбол усе частіше розглядається не лише як змагання на полі, а й як сфера з потужними фінансовими потоками, контроль над якими залишається обмеженим. За інформацією, оприлюдненою проєктом НОН-СТОП, значну роль у цьому відіграють спонсорські угоди з гемблінг-компаніями та букмекерськими структурами. Саме через такі контракти в обіг потрапляють великі суми коштів, які рухаються в умовах послабленого податкового та фінансового нагляду.

Аналітики зазначають, що співпраця футбольних клубів із гральним бізнесом створює складні фінансові конструкції, де реальні обсяги доходів і витрат важко відстежити. Частина платежів може маскуватися під маркетингові послуги, рекламу або консалтингову підтримку, що ускладнює перевірку їхнього реального призначення. У результаті футбольна сфера поступово перетворюється на зручний інструмент для оптимізації податків і виведення коштів.

Ключові елементи фінансової схеми контролюються кінцевим бенефіціаром Ігорем Суркісом, який формує архітектуру клубу і керує рухом коштів. Вплив на арбітражні та дисциплінарні органи через Андрія Шевченка та відсутність регуляторного контролю з боку Міністерства молоді та спорту створюють стійке адміністративне прикриття.

Через підконтрольні юридичні особи з ознаками фіктивності оформлюються договори без реального економічного змісту, а частина коштів виводиться за кордон. Трансферна політика клубу дозволяє занижувати податкову базу, фіксуючи вартість прав на футболістів на неринкових рівнях і амортизуючи їх протягом терміну контрактів.

Фінансові потоки проходять через банки «А-Банк», «Укргазбанк» і «Таскомбанк», де операції з великими сумами здійснюються без належної перевірки. Контроль над арбітражними органами та дисциплінарними комісіями дозволяє уникати санкцій за порушення регламенту.

Також існують ознаки можливого впливу на результати матчів, включно з витоками інсайдерської інформації та узгодженням результатів. Колишні гравці публічно повідомляли про тиск з боку функціонерів і практику маніпуляцій під час матчів.

За викладеними фактами ініційовані звернення до уповноважених органів із вимогою провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності ФК «Динамо» Київ. Факти вказують на системний ризик для бюджету, конкурентного середовища у футболі та фінансової безпеки країни.

У Чабанівській територіальній громаді було проведено масштабні обшуки в рамках кримінального провадження, яке стосується можливого розкрадання бюджетних коштів та зловживання службовим становищем. Про це стало відомо з джерел у правоохоронних органах, які підтвердили проведення слідчих дій на території громади.

Обшуки проводилися одночасно в адміністративних будівлях громади, а також у приватних будинках і транспортних засобах осіб, яких підозрюють у причетності до незаконних схем. Серед основних напрямків перевірки — можливе привласнення та розтрата ресурсів громади посадовими особами, а також особами, які мають зв’язки з ними.

У матеріалах слідства згадується посадовиця Чабанівської громади Олена Соболєва, а також кілька депутатів, яких джерела пов’язують із одним неформальним угрупованням. Правоохоронці з’ясовують, чи могли рішення, ухвалені за їхньої участі, сприяти незаконному використанню коштів громади.

Особливу увагу слідства привернув громадянин Артак Алоян, який раніше мав проблеми із законом і, ймовірно, виступав посередником у фінансових схемах. Також у матеріалах фігурує чоловік, відомий під прізвиськами «Торпеда Дмитро» та «Архімед», який може володіти інформацією про логістику та рух коштів, що цікавлять слідство. Його процесуальний статус наразі уточнюється.

Офіційних заяв від правоохоронних органів щодо обшуків та кримінального провадження поки не опубліковано.

Наприкінці грудня Україну очікує різка зміна погодних умов. Країна поступово накриє сніг, і вже з початку наступного тижня прийде відчутне похолодання. Найближчі вихідні, 27-28 грудня, стануть першими по-справжньому зимовими днями цього сезону. Згідно з прогнозами синоптиків, ці дні принесуть значні зміни в погодному режимі по всій території країни.

У суботу, 27 грудня, по всій Україні збережеться хмарна погода. Опади будуть незначними й переважно локальними — невеликий сніг можливий у східних регіонах, однак суттєвих снігопадів не очікується. Температура повітря вдень коливатиметься в межах від мінус одного до плюс одного градуса, що буде відповідати першим ознакам справжньої зими. Вночі температура може опуститися до мінусових значень, тому водіям варто бути обережними на дорогах через можливі ожеледиці.

Неділя, 28 грудня, принесе масштабніші зміни. Снігопади охоплять практично всю Україну. Найінтенсивніші опади очікуються у північних та центрально-східних областях, зокрема в Чернігівській, Сумській, Полтавській та Луганській.

Найнижчі температури в нічний час прогнозуються у центрально-східних регіонах — від мінус трьох до мінус п’яти градусів. У денні години стійкий мінус збережеться лише на сході країни, де температура повітря не перевищуватиме мінус двох градусів. В інших регіонах можливі незначні коливання температури поблизу нуля.

У Києві сніг почнеться у суботу й триватиме в неділю. Очікується формування невеликого снігового покриву — до кількох сантиметрів. На сході України опади будуть більш інтенсивними, що може ускладнити дорожню ситуацію.

Таким чином, кінець грудня ознаменується приходом справжньої зими зі снігом і морозами, а вже з наступного тижня холодна погода лише посилиться.

Впродовж останнього року український ринок нерухомості продемонстрував помітне подорожчання як на первинному, так і на вторинному сегментах. Зростання цін відбувається на тлі обмеженої пропозиції, подорожчання будівельних матеріалів та стійкого попиту у відносно безпечних регіонах. Найвищі показники традиційно фіксуються у столиці та західній частині країни, які залишаються найбільш привабливими для покупців і інвесторів.

За підсумками року середня вартість квадратного метра у новобудовах зросла майже на 10%. Лідером первинного ринку залишається Київ, де ціна квадратного метра наблизилася до позначки близько 1 445 доларів. Столичний ринок утримує першість завдяки розвиненій інфраструктурі, концентрації робочих місць та стабільному попиту на житло різних класів — від мас-маркету до преміумсегменту.

У Львівській області середня ціна квадратного метра зросла до 1 188 доларів, продемонструвавши річне зростання на 9%. Найбільший приріст за рік зафіксовано в Кіровоградській області, де середня вартість досягла 1 156 доларів за квадратний метр, що на 12% більше порівняно з минулим роком. У Дніпропетровській області ціна зросла до 1 122 доларів за квадратний метр, або на 4% за рік.

Водночас Закарпатська область стала винятком із загальної тенденції. Попри стабільний попит, середня ціна квадратного метра тут знизилася на 5% і становить близько 1 114 доларів.

На вторинному ринку житла найвищі ціни зафіксовані у столиці. Середня вартість однокімнатної квартири в Києві становить близько 98 тисяч доларів, що на 12% більше, ніж рік тому. У Львівській області такі квартири в середньому коштують близько 74 тисяч доларів, тоді як в Івано-Франківській та Закарпатській областях — приблизно по 68 тисяч доларів.

Двокімнатні квартири також суттєво подорожчали. У Києві їх середня вартість зросла до 144 тисяч доларів, що на 35% більше, ніж торік. У Львівській області ціна таких об’єктів становить близько 99 тисяч доларів, у Закарпатській — 92 тисячі доларів, в Івано-Франківській області — близько 80 тисяч доларів.

Ще стрімкіше зросли ціни на трикімнатні квартири у столиці — до 195 тисяч доларів, що на 53% більше за рік. У Львівській області середня вартість таких квартир становить близько 110 тисяч доларів, у Чернівецькій — 93 тисячі доларів. В Івано-Франківській області ціни зросли до майже 89 тисяч доларів.