За три дні зібрано 25 тисяч голосів: мобілізація правоохоронців та держслужбовців – на шляху до змін!

Згідно з розслідуванням міжнародного детективного бюро Absolution, на високому рівні в Національній поліції України виникли серйозні корупційні схеми, що включають примусове виведення грошей з осіб, які ухиляються від мобілізації, та зі СЗЧ (суб’єктів, що підлягають адміністративним стягненням). Зокрема, начальник департаменту превентивної діяльності, Максим Ахрамєєв, ймовірно, організовує систематичне збирання коштів від своїх підлеглих за «відпуск» осіб, яких поліція разом із ТЦК (територіальними центрами комплектування) виявляє на вулицях під час рейдів.

Як зазначають джерела, сума «відкупу» залежить від регіону і може коливатися від 5 до 10 тисяч гривень за одну особу. Це свідчить про те, що корупційна схема охоплює значну кількість людей і набуває масштабів, що виходять за межі окремих областей. Гроші, отримані від "відпущених" ухилянтів, частково передаються до департаменту превентивної діяльності, що розташований у Києві. Цей процес координується керівниками місцевих підрозділів, які збирають кошти та централізовано передають їх на вищі рівні.

Також зазначається, що області, які «приносять більше грошей», отримують бензин і нові автомобілі, а ті, хто не виконує план, змушені заправляти авто за власний рахунок. У маленьких районах, наприклад, групам видають лише 20 літрів пального на місяць через невиконання показників.

За даними джерел, останнім часом відзначаються випадки, коли бандити разом із поліцією ходять по місту, що створює обґрунтовані підозри в існуванні подібної схеми.

Максим Ахрамєєв працює в поліції з 2015 року. Починав як інспектор патрульної служби в Києві, потім очолював управління патрульної поліції в Миколаєві, з 2017 року був помічником начальника ГУНП в Миколаївській області та заступником керівника. Пізніше обіймав посаду т.в.о. заступника начальника поліції Полтавщини.

Судова інстанція у Фінляндії винесла вирок професору Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку в Одесі Олександру Ганчеву, визнавши його винним у систематичному незаконному стягненні грошей з українців, які працювали на фермах країни. Як повідомив фінський суспільний мовник Yle, слідство встановило, що викладач, який має науковий ступінь доктора історичних наук, протягом багатьох років займався посередницькою діяльністю з організації сезонної праці українських громадян у Фінляндії.

За даними прокуратури, починаючи з 2000-х років, Ганчев налагодив схему, за якою заробітчани сплачували йому певну суму за послуги з працевлаштування, хоча офіційно така діяльність не мала законного підтвердження. Його клієнтами ставали сотні українців, що прагнули знайти роботу у сільськогосподарському секторі Фінляндії. Гроші, які збиралися під виглядом організаційних внесків, використовувалися не лише для покриття витрат на поїздку, а й приносили посереднику значний прибуток.

У 2024 році з’ясувалося, що він вимагав з кожного працівника по 60 євро щомісяця, нібито «за консультаційні послуги». За відмову платити професор погрожував людям втратою статусу біженця.

Фінський суд постановив, що такі дії є порушенням законодавства, оскільки витрати на посередництво мають покривати роботодавці, а не самі працівники. Таким чином, отримані Ганчевим кошти визнано незаконними.

Під час судового розгляду професор заперечував звинувачення, заявивши, що збирав гроші лише за консультації, а не за працевлаштування. Водночас він визнав, що «межа між консультаціями і працевлаштуванням справді є розмитою».

Попри рішення суду, Олександр Ганчев не визнав своєї провини і продовжує рекламувати свої послуги в соціальних мережах. На сайті його компанії A.Ganchev HR Consulting and Recruitment зазначено близько двадцяти фінських сільськогосподарських підприємств, зокрема полуничних ферм, з якими він нібито співпрацює.

На офіційному сайті Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку вказано, що Ганчев працює у сфері вищої освіти з 2006 року. Він викладає дисципліни «Історія України та Історія української культури», а також «Історія України та державотворення».

31 жовтня на автодорозі “Мукачево – Львів” у селі Фрага Івано-Франківського району сталася жахлива дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої одна людина загинула, а інша отримала серйозні тілесні ушкодження. Інцидент стався, коли суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, не зменшила швидкість перед нерегульованим пішохідним переходом. Це призвело до наїзду на двох пішоходів, один із яких загинув на місці.

Згідно з повідомленням Офісу генерального прокурора України, наразі судді повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення. На момент трагедії, водій рухався у напрямку Львова, де не врахував дорожні умови, що призвели до фатальних наслідків. Слідчі органи продовжують розслідування, а потерпілий, який вижив у цій ДТП, знаходиться в лікарні з тілесними ушкодженнями.

Підозрювана суддя обвинувачується за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Досудове розслідування здійснюють слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокуратури.

На цей час до Вищої ради правосуддя скеровано подання про надання згоди на тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя та клопотання про її утримання під вартою. Розгляд документів заплановано на сьогодні.

У Львівській області правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему, спрямовану на матерів і дружин українських військових. Подружжя місцевих мешканців виманювало у жінок кошти, обіцяючи «допомогу» у звільненні їхніх рідних з військової служби. Про це повідомили у Львівській обласній прокуратурі.

За даними слідства, 39-річна мешканка селища Шептицького вводила родичок військових в оману, стверджуючи, що має впливових знайомих у відповідних державних структурах і здатна «легально забезпечити» повернення їхніх чоловіків або синів додому. Для реалізації своїх обіцянок вона систематично вимагала гроші, користуючись довірою та емоційним станом потерпілих.

Щоб виглядати переконливо, зловмисники призначали зустрічі в громадських місцях, називали реальні посади посадовців та установ, які нібито могли вплинути на процес звільнення військових. Чоловік навіть видавав себе за працівника територіального центру комплектування, запевняючи одну з потерпілих, що може виготовити необхідні документи.

Насправді жодних дій для допомоги військовим вони не вчиняли — усі отримані кошти подружжя привласнювало. Відомо, що жертвами злочинців стали щонайменше три жінки, а сума збитків перевищує один мільйон гривень.

Жінці оголошено підозру за ч. 2 і ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах), чоловікові — за ч. 4 ст. 190 КК України. Слідчі продовжують встановлювати всіх причетних до схеми.

Правоохоронці закликають українців бути обачними і не довіряти обіцянкам, що суперечать законним процедурам, особливо якщо йдеться про військову службу.

Сучасні технології відіграють ключову роль у трансформації освіти та науки. Вони не тільки змінюють методи викладання та навчання, а й відкривають нові можливості для досліджень, розширюючи доступ до інформації та знань. У наш час цифрові технології стали невід’ємною частиною навчального процесу, даючи змогу студентам та вченим працювати з величезними обсягами даних, розв’язувати складні завдання та навіть співпрацювати з колегами по всьому світу.

Одним із найбільш яскравих прикладів технологічних інновацій є використання штучного інтелекту в освіті. ІІ здатний персоналізувати навчання, допомагати в аналізі студентських робіт і навіть створювати нові методи викладання, орієнтуючись на індивідуальні потреби кожного учня. Також вражаючим є потенціал віртуальної та доповненої реальності, які дозволяють занурити студентів у реалістичні навчальні середовища, що раніше були неможливі.

Начальник інспекції Олександр Євтухов, головний бухгалтер і керівник одного з відділів системно вносили до табелів обліку робочого часу, наказів про премії та надбавки, розрахунково-платіжних відомостей відверто неправдиві дані, які мали створити ілюзію роботи цього “віддаленого” співробітника. Частину виплачених бюджетних грошей цей працівник повертав керівництву у вигляді “відкатів”, стверджує ДБР. За даними бюро, таким чином було розтрачено щонайменше 1,6 млн грн бюджетних коштів.

ДБР завершило досудове розслідування й передало обвинувальний акт до суду. У справі фігурують кваліфікації за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема за ч. 5 ст. 191 (розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем), вчинена організованою групою і в умовах воєнного стану, а також за ст. 366 (службове підроблення). Ці статті передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Судовий розгляд призначено в Шевченківському райсуді Києва на початок грудня 2025 року.

Окремий вимір цієї історії — тишина в реєстрі. Попри офіційні заяви правоохоронців, у відкритих матеріалах судового реєстру поки немає детальних ухвал, які б дозволили побачити прізвища співфігурантів, зміст підозр і точні дати платежів. Іншими словами, суспільство поки що чує про схему “зарплата людині, яка виїхала до РФ”, але не бачить її документальної архітектури.

8 мільйонів “з повітря”: САП вимагає забрати майноПаралельно з кримінальною справою про розтрату ДБР, САП іде по іншій лінії — незаконне збагачення. На початку вересня прокурори САП спільно з ДБР подали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) позов до Олександра Євтухова. Вимога проста: визнати частину його активів необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави. Сума, яку антикорупційні органи називають “майном поза доходами”, — 8,046 млн грн.

У центрі цієї лінії — родина. Формально більшість найбільш вартісних активів записано не на самого керівника екоінспекції, а на його дружину Інну Євтухову або близьких родичів. Під конфіскацію, за даними САП, можуть потрапити елітні авто, зокрема Audi A8, Audi Q8 (2021 р. в.), BMW X5 (2022 р. в.), два Volkswagen Tiguan (2019 і 2024 років випуску), Toyota Land Cruiser Prado 150, Toyota Avensis (2013 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.). Усі ці автомобілі були придбані у 2019–2024 роках, тобто вже в період, коли Євтухов працював у системі держекоконтролю — спочатку в Херсонській області, пізніше в Донецькій, а з 2021 року очолює інспекцію Донеччини.

САП звертає увагу на дві характерні ознаки: по-перше, частина автівок реєструвалася на особу без водійських прав; по-друге, угоди оформлювалися за явно заниженими цінами, які не відповідають ринковій вартості. Слідчі вважають, що це робилося для того, щоб приховати реальну ціну покупок і легалізувати походження коштів, які не підтверджені офіційними доходами родини.

Окремо прокурори вказують на роль дружини. Інна Євтухова офіційно зареєструвалася як фізична особа-підприємець лише восени 2023 року — зі сферою діяльності “надання послуг перукарням та салонам краси”. До цього жодних значних задекларованих доходів не було. Попри це, саме на неї оформлені, зокрема, новий Volkswagen Tiguan (2024 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.), а також елітний BMW X5 2022 року випуску, вартість якого, за декларацією, сягала близько 3,4 млн грн. Пояснити придбання таких авто прибутками від салонного сервісу — м’яко кажучи, складно. Цей дисбаланс і став ключовим аргументом САП у позові до ВАКС.

У справі про необґрунтовані активи відповідачами виступають не лише сам Олександр Євтухов, а й його дружина. Суд уже закрив підготовче провадження і призначив слухання по суті у відкритому режимі на листопад. Це означає, що вперше публічно пролунає питання про те, як родина чиновника рівня обласної екоінспекції накопичила автопарк вартістю у мільйони.

Що кажуть деклараціїПублічні декларації Євтухова за останні роки лише підсилюють сумніви антикорупційних органів. Згідно з поданими документами, сім’я послідовно нарощувала вартісні активи — квартири, машиномісця, автомобілі — значно швидше, ніж офіційно зростали їхні доходи. У деклараціях фігурують “подарунки” у сотні тисяч і навіть мільйони гривень від близьких осіб, багаторазові перепродажі рухомого майна, угоди між родичами за дивно низькими цінами. Така поведінка — класичний маркер спроби легалізувати статки, які службова особа не може пояснити зарплатою. Ці ж ознаки НАЗК позначило як ризикові під час перевірки і передало інформацію прокурорам САП.

Чому ця історія важлива не тільки для ДонеччиниДержавна екологічна інспекція — це орган, який у регіонах має майже безконтрольний вплив на бізнес і ресурси. Інспектори можуть зупиняти підприємства, фіксувати збитки довкіллю, блокувати будівництво або, навпаки, “давати зелене світло”. У прифронтовій Донецькій області цей контроль ще чутливіший: мова і про промислові ризики, і про використання природних ресурсів, і про документування шкоди від бойових дій.

Коли людина, яка очолює такий інструмент тиску, одночасно підозрюється у схемі з фіктивною зарплатою і демонструє спосіб життя, що не сходиться з офіційними доходами, це перестає бути суто “чужою корупційною справою”. Це вже історія про те, чи може держава довіряти екологічний контроль тим, кого сама ж підозрює у привласненні бюджету.

На сьогодні маємо два паралельні вектори. Перший — кримінальна справа ДБР про розтрату 1,6 млн грн із зарплатного фонду, де Євтухов і бухгалтерія інспекції постануть перед судом за організацію схеми “мертвої душі”, що формально працювала з-за меж України, з території РФ. Другий — позов САП до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів на понад 8 млн грн, які, за версією слідства, були набуті без підтверджених доходів і оформлені на дружину та близьких.

Ці два епізоди збираються в одну картину: людина, яка роками керувала екологічною інспекцією Донеччини, фактично контролювала не тільки перевірки бізнесу, але й грошові потоки всередині самої інспекції — від зарплат до матеріальних активів сім’ї. І тепер ідеться не просто про кримінальну відповідальність конкретного посадовця, а про публічний тест для всієї антикорупційної інфраструктури держави.

Ім’я колишнього депутата Бучанської міської ради Олександра Таможнього знову викликає широкий резонанс у суспільстві. Колишній керівник фракції “Партії регіонів” у міськраді Бучі (2011–2015) нині претендує на посаду заступника керівника Проєктного інституту Служби безпеки України. Проте його минула політична та господарська діяльність продовжує породжувати запитання щодо прозорості та доброчесності.

У часи активного будівельного буму в Бучі Таможній, за свідченнями місцевих активістів, мав вплив на ухвалення рішень, пов’язаних із розподілом земельних ділянок. Саме тоді, у 2011–2015 роках, місто стало епіцентром земельних конфліктів, які згодом набули значного суспільного розголосу. Ексдепутата неодноразово згадували в контексті схем із виділення землі під забудову, що, на думку громадських організацій, мало ознаки корупційних ризиків.

Таможній неодноразово намагався потрапити до великої політики: у 2014 році балотувався до Верховної Ради від “Ліберальної партії України”, у 2019 році був самовисуванцем, проте відмовився від участі. Нині займається підприємницькою діяльністю, зокрема став співзасновником ТОВ “Сімпл Таск”.

Схеми з землею у Бучі виявилися масштабними. Приблизно 10 років тому поблизу санаторію “Дружній” було вирубано ліс і розпочато забудову, об’єднавши 62 земельні ділянки загальною площею понад 6 гектарів. Землі оформлювалися на депутатів та підставних осіб, включно з родичами Таможнього, які брали участь у схемі. Частину ділянок продали ексдепутату Руслану Скарбовійчуку, згодом вони потрапили до Володимира Зайця, а пізніше – до Тетяни Мухамової.

Крім того, Таможній збудував таунхауси на вулицях Пролетарській та Толстого, оформлені на мешканок Кіровоградщини Наталію Опришко та Галину Придибайло. Дружина ексдепутата Олена Таможня також отримала земельну ділянку. У схемі брали участь члени родини та партійні зв’язки Таможнього.

Таким чином, земельні схеми у Бучі демонструють тісне переплетення політичних, родинних і бізнес-інтересів, де ключову роль відігравав колишній депутат Таможній.

Пентагон повідомив адміністрації Білого дому, що надання Україні крилатих ракет Tomahawk не призведе до значного ослаблення військових запасів Сполучених Штатів. Це стало результатом детального аналізу, проведеного Міністерством оборони США, яке переконане, що обмежена передача цих ракет не матиме критичного негативного впливу на обороноздатність США. Однак остаточне рішення з цього питання залишається за президентом Дональдом Трампом. Як повідомляє CNN з посиланням на обізнані джерела, про це стало відомо після консультацій в Об’єднаному штабі, які відбулися на початку жовтня, за кілька днів до зустрічі президентів США та України.

Водночас питання про постачання ракет Tomahawk стало важливим етапом в обговоренні військової допомоги Україні в умовах збройної агресії Росії. Пентагон зазначає, що крилаті ракети є важливим елементом у контексті зміцнення оборонних можливостей України, однак Сполучені Штати, як і раніше, оцінюють це з огляду на баланс ризиків та необхідність забезпечення своїх власних оборонних потреб. З огляду на це, остаточне політичне рішення щодо цього питання залишається в руках президента Трампа, який має врахувати всі аспекти геополітичної ситуації та національної безпеки США.

Разом із тим остаточне рішення залишилося за президентом. Під час робочого візиту до Вашингтона Володимир Зеленський отримав від Трампа стриману реакцію: під час публічної частини Трамп говорив про можливу передачу, але потім у закритому режимі повідомив, що наразі надавати ракети не готовий. За інформацією CNN, позиція президента США змінилася після телефонної розмови з Володимиром Путіним; водночас у Білому домі не виключають, що питання може бути активовано знову, якщо Трамп віддасть відповідний наказ.

Експерти та союзники відзначають кілька практичних і технічних проблем, які слід вирішити перед поставкою. По-перше, українські сили мають бути навчені для запуску й застосування Tomahawk; по-друге, «Томагавки» — це, головним чином, морські ракети, тому для їхнього використання з суходолу потрібні або наявні наземні пускові установки, які США можуть надати, або ж розробка українських рішень для наземного запуску. Ці питання, за джерелами, уже опрацьовуються як варіанти, але потребують часу й ресурсів.

Політичний контекст також важливий. Поява «Томагавків» у руках України може істотно розширити її можливості завдавати ударів по критичній інфраструктурі супротивника на великій дальності — саме тому РФ неодноразово попереджала про можливу ескалацію у разі постачань таких систем. На початку жовтня Кремль уже висловлював занепокоєння, а президент Путін попереджав про «новий рівень ескалації», якщо США вирішать передати ці ракети.

У Пентагоні, за повідомленнями, підрахували обсяги наявних ракет і темпи виробництва, і дійшли висновку, що обмежена передача може бути здійснена без підриву готовності ВМС США. Однак частина візуальної та політичної реакції залежить від того, скільки саме ракет буде передано й як швидко. Деякі попередні оцінки вказували на те, що щорічне виробництво Tomahawk обмежене, тож масштабні поставки можуть бути проблематичними — у звітах згадували цифри виробництва на рівні кількох десятків ракет на рік.

За наявною інформацією, адміністрація підготувала оперативні плани на випадок ухвалення Трампом позитивного рішення: логістика постачання, варіанти передачі наземних пускових, а також програми швидкого навчання українських підрозділів. Але без політичного дозволу від президента переміщення озброєнь не почнеться. При цьому союзники у Європі відчувають полегшення від оцінки Пентагону — вона знімає один із технічних аргументів проти передачі — і сподіваються, що політичний супровід питання також буде опрацьований швидко.

В останні роки все більше експертів з харчування звертають увагу на серйозні ризики, пов’язані з вживанням рафінованої соєвої олії. Цей продукт, хоча й широко використовується в харчовій промисловості, має низку властивостей, які можуть негативно впливати на здоров’я людини. Хоча соєва олія є рослинною, що зазвичай сприймається як корисний продукт, вона не завжди безпечна, особливо при термічній обробці. Важливо розуміти, що не всі рослинні олії є однаково корисними для організму.

Багато людей помилково вважають, що будь-яка рослинна олія — це гарний вибір для здоров’я, однак кожен вид має свої особливості. Особливо це стосується високотемпературного приготування, де деякі олії, зокрема рафінована соєва, можуть втрачати стабільність. Під впливом високих температур вона утворює шкідливі токсичні сполуки, здатні негативно впливати на клітини та спричиняти оксидативний стрес, що в свою чергу може призвести до розвитку різноманітних захворювань, зокрема серцево-судинних і навіть онкологічних.

Найкраще готувати на жирах, що зберігають структуру при нагріванні: кокосовій олії, топленому маслі (ГХІ), вершковому маслі або рафінованій пальмовій олії. Вони більш термостійкі й не утворюють шкідливих радикалів.

Натомість експерти вважають небезпечними при смаженні такі олії:

• соєву• кукурудзяну• ріпакову• соняшникову• сафлорову

Ці види містять велику кількість поліненасичених жирів, які при нагріванні руйнуються, виділяючи токсичні сполуки.

Соєва олія — особливо небезпечна, адже часто потрапляє у наш раціон непомітно. Вона є у складі майонезів, соусів, кондитерських виробів, напівфабрикатів і навіть деяких видів хліба. До того ж соєва олія містить фітоестрогени — речовини, здатні порушувати гормональний баланс, особливо у жінок.

Надмірне споживання термічно обробленої соєвої олії сприяє накопиченню вільних радикалів в організмі, що пришвидшує старіння клітин, знижує імунітет і може підвищувати ризик розвитку хронічних захворювань.