Загострення бойових дій на підступах до Покровська та Мирнограда напередодні зимових морозів

У неділю, 16 листопада, в Україні очікується суттєве погіршення погодних умов, яке зачепить більшість регіонів країни. Вже з ранку на заході та північному заході буде спостерігатися хмарна погода з періодичними дощами, а температура повітря значно знизиться. Це принесуть атмосферні фронти, які поширюватимуть холодне повітря з півночі. Відчутне похолодання торкнеться також північних областей, де температура повітря опуститься до +4°...+6° вдень, а вночі ще нижче.

Зокрема, на заході країни — у Волинській, Рівненській, Львівській та Тернопільській областях — синоптики прогнозують значне зниження температури до +2°...+4°. Протягом дня можливі короткочасні дощі, а на високогір'ї Карпат з'являться перші ознаки снігу. В інших західних регіонах, таких як Івано-Франківщина та Чернівеччина, опади будуть незначними, але хмарність збережеться.

На півночі ситуація ще прохолодніша. Тут стовпчики термометрів опустяться до +4°…+7°, а в Житомирській та Київській областях пройдуть невеликі дощі.

На сході країни, за прогнозом, буде сухо, з хмарністю та проясненнями. Температура протягом дня триматиметься у діапазоні +8°…+11°.

У центрі України суттєвих опадів синоптики не прогнозують. Денна температура становитиме від +8° до +11°.

Найкомфортніша погода очікується на півдні. Тут буде сухо, а повітря прогріється до +12°…+15°, у Криму навіть до +16°.

За повідомленнями низки міжнародних і вітчизняних ЗМІ, українські підрозділи радіоелектронної боротьби розробили та випробували підхід, що дозволяє нейтралізувати загрозу від протикорабельних і аеробалістичних ракет типу «Кинджал» без застосування прямого вогню. Сутність методу полягає не в руйнуванні ракети в повітрі, а в цілеспрямованому втручанні в її систему наведення — так, що бойова частина втрачає орієнтацію і виходить за межі планованої траєкторії.

Якщо ці повідомлення підтвердяться, такий підхід матиме важливі тактичні та стратегічні наслідки: по-перше, дозволить знизити потребу у дорогих зенітно-ракетних системах для перехоплення, по‑друге, зменшить ризик ураження цивільної інфраструктури побічними уламками від збитих носіїв. Водночас технічна реалізація втручання у навігацію — складне завдання: воно вимагає точного виявлення сигналів керування, знання алгоритмів наведення й синхронізації дій у високошвидкісних умовах.

За даними ЗМІ, схема роботи виглядає так: спершу радіолокаційні засоби фіксують пуск і зближення ракети, після чого підрозділи РЕБ вводять у дію спеціалізовані системи радіоелектронного впливу.

Основна ідея – цілеспрямований вплив на супутникову навігацію ракети, зокрема на сигнали систем супутникового позиціонування. Через потужні перешкоди або підміну сигналів ракета отримує помилкові координати, втрачає точність і йде убік від наміченої цілі.

У деяких публікаціях навіть описується символічна деталь: замість “чистого” навігаційного сигналу ракета може “чути” сторонній потік даних – аж до фрагментів відомої патріотичної мелодії. Фактично це ілюстрація принципу “засмічення” і підміни інформації, яку отримує бортова електроніка.

Експерти наголошують, що йдеться про роботу операторів РЕБ і спеціалізованої техніки, а не про новий тип ракети-перехоплювача. Ракета “Кинджал” продовжує летіти, але її “очі й мозок” працюють неправильно.

Про те, що українська армія активно нарощує можливості РЕБ проти високоточної зброї, писали й раніше. У профільних матеріалах зазначається, що частина російських ракет і авіабомб втрачає точність саме через масоване радіоелектронне придушення навігації та зв’язку.

Логіка проста: чим швидше рухається ракета, тим важче їй точно визначати свої координати, а в умовах потужних перешкод навіть “просунута” навігація починає “сліпнути”. Цим і користуються українські військові, поєднуючи класичні системи ППО (Patriot та інші) з наземними засобами РЕБ, які “збивають” ракетам приціл.

Раніше Україна вже демонструвала здатність збивати “Кинджали” ракетами Patriot – перше підтверджене перехоплення такої ракети над Києвом відбулося ще у травні 2023 року.

Тепер, за даними ЗМІ, до арсеналу додалася можливість позбавляти “Кинджал” точності ще на етапі польоту, знижуючи ефективність удару без гарантованого прямого ураження.

Про те, що українські системи РЕБ активно працюють із супутниковою навігацією, свідчать і попередні офіційні заяви Генштабу. Ще у 2024 році військові попереджали: під час масованих атак дронів і ракет можливі збої у роботі GPS на смартфонах, коли телефони раптово “переселяються” на мапі в російські міста або змінюють часовий пояс. Це прямий наслідок GPS-спуфінгу – підміни навігаційного сигналу для збиття з пантелику ворожих апаратів.

Якщо подібні методики адаптували і для роботи по ракетах “Кинджал”, це означає, що український РЕБ вийшов на якісно новий рівень застосування навігаційних перешкод.

Якщо повідомлення ЗМІ підтвердяться, можна говорити про серйозний тактичний прорив у протидії високоточній зброї. Для України це має одразу кілька наслідків:

частину ударів можна нейтралізувати або “розмазати” по площі, навіть без гарантованого збиття ракети в повітрі;

росії доведеться або ускладнювати системи навігації, або витрачати ще більше коштів на захист від РЕБ, що вже зараз оцінюють у мільярдні суми;

досвід українських розробників РЕБ і військових стає еталонним кейсом для армій НАТО та інших країн, які вивчають цю “війну сигналів” як зразок майбутніх конфліктів.

Водночас експерти застерігають: жодна технологія не дає 100% захисту. Частина ракет, зокрема “Кинджалів”, як і раніше прориватиметься до цілей, особливо якщо росія адаптуватиме свої системи керування під нові умови.

Тому РЕБ розглядають не як “чарівну кнопку”, а як додатковий шар оборони поруч із ППО, укриттями та розосередженням критичної інфраструктури.

9 листопада 2023 року у Львівській обласній інфекційній лікарні померла 40-річна жінка з Волині, у якої запідозрили сказ після укусу кота. Лікарі зазначають, що на момент госпіталізації шансів на одужання вже не було, оскільки сказ — смертельна хвороба, яку на жаль, неможливо вилікувати на пізніх стадіях. Однак, фахівці наголошують, що запобігти розвитку захворювання можна, якщо своєчасно розпочати антирабічне лікування після укусу тварини.

Цей трагедії стався після того, як жінка отримала укус від домашнього кота. Вона була госпіталізована на початку листопада, після лікування енцефаліту в медичному закладі на Волині. Проте, стан її здоров'я погіршувався через запізніле звернення за медичною допомогою та відсутність належної профілактики сказу. Як зазначає завідувачка 4-го діагностичного відділення Таміла Алексанян, від самого початку не було шансів на порятунок, оскільки симптоми захворювання почали проявлятися вже в критичному стані.

За словами рідних, зараження сталося 8 серпня, коли жінка підібрала маленького котика після повернення з кладовища. Тварина її вкусила, але ні вона, ні лікарі спочатку не надали цьому значення. Попередній діагноз – сказ – ще має бути підтверджений лабораторно.

Завідувачка відділення особливо небезпечних інфекцій Львівського обласного центру контролю і профілактики хвороб Ірина Куліш наголосила, що всі пацієнти, яким вчасно провели антирабічне лікування, не захворіли на сказ. Вона додала, що важливо суворо дотримуватися призначеного режиму лікування: уникати переохолодження, перевтоми та спиртних напоїв.

Як попередити сказ:

Уникати контактів із безпритульними та дикими тваринами, пояснювати дітям про небезпеку.

Вакцинувати домашніх тварин від сказу.

У разі укусу чи ослинення підозрілою твариною ретельно промити рану, обробити спиртом або йодом і звернутися до лікаря для антирабічного лікування.

Якщо вкусила домашня тварина, за нею слід спостерігати під ветеринарним контролем.

У Київській області працівники Державного бюро розслідувань спільно з СБУ викрили начальницю їдальні однієї з військових частин, яку підозрюють у масштабній схемі викрадення продуктів харчування для військовослужбовців. За даними слідства, до злочинної діяльності вона залучила інструктора їдальні та водія частини, організувавши систематичне накопичення продуктів замість їх використання для приготування їжі.

Згідно з інформацією ДБР, з початку 2025 року підозрювані цілеспрямовано відмовлялися від використання частини продуктів, натомість збирали їх і вивозили службовим автомобілем у визначені місця для продажу. Лише задокументовані епізоди вказують на значні обсяги викраденого, що завдало матеріальної шкоди військовому підрозділу та могло негативно позначитися на харчуванні особового складу.

Щоб мати необмежений доступ до складів і можливість приховувати нестачу, начальниця їдальні оформила на роботу власну доньку 2005 року народження. Вона вносила неправдиві дані до облікових документів та допомагала маскувати розкрадання.

Унаслідок цих дій, за повідомленнями, у військовій частині суттєво погіршилася якість харчування особового складу. Військовослужбовці масово скаржилися на раціон, що негативно впливало на моральний стан бійців у умовах воєнного стану.

Під час обшуків слідчі ДБР вилучили понад 600 кг м’яса, 80 кг риби, 60 кг ковбаси, 110 кг сиру, 12 кг масла та інші продукти загальною вартістю близько 160 тис. грн. На місці правоохоронці затримали начальницю їдальні, інструктора та водія.

Усім трьом повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України – викрадення військового майна, вчинене групою осіб за попередньою змовою в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає від 10 до 15 років позбавлення волі.

Суд обрав для підозрюваних запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави – майже 1 млн грн для кожного.

Під час чергового засідання Приморського суду Одеси прокурор передала до матеріалів провадження перші три томи у справі щодо резонансного вбивства одеського громадського діяча Дем’яна Ганула. До документації увійшли найважливіші речові докази, результати проведених експертиз та предмети, вилучені слідчими, серед яких опинилися зброя, гранати та інші вибухові засоби, що можуть мати безпосереднє значення для встановлення обставин злочину.

За словами дружини загиблого Жанни Вознюк, частина експертиз, включених до справи, стосується огляду місця вбивства, а також аналізу об’єктів, вилучених у квартирах, які орендував підозрюваний у злочині. Ці матеріали, наголошує вона, стали результатом масштабної роботи криміналістів, які документували кожен слід, здатний підтвердити або спростувати версію слідства.

“Довічне ув’язнення — справедливе покарання. Він три місяці планував убивство і виконав його. Людина, яка може готувати вбивство через вайбер, не має критичного мислення і становить небезпеку для інших”, — зазначила Жанна Вознюк.

Нагадаємо, 14 березня 2025 року у Приморському районі Одеси сталося вбивство Дем’яна Ганула. Чоловік отримав вогнепальне поранення і загинув на місці. Поліція кваліфікувала подію як умисне вбивство, вчинене на замовлення. Правоохоронці затримали ймовірного вбивцю — 46-річного дезертира. Слідство перевіряє мотиви злочину, включно з версіями про замовлення та можливий “російський слід”.

Українці, які прибудуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не зможуть розраховувати на розширені соціальні виплати, якими досі користувалися громадяни України завдяки спеціальному правовому статусу. Німецький уряд погодив реформу, що радикально змінює підхід до підтримки нових біженців, прирівнюючи їх до звичайних шукачів притулку. Таке рішення означає суттєве скорочення обсягів державної допомоги та перехід на менш вигідні умови перебування.

За даними німецьких медіа, зокрема Bild, нові правила охоплять усіх українців, які перетнуть кордон ФРН після встановленої дати. Раніше вони мали особливий тимчасовий статус, введений після початку широкомасштабної російської агресії. Цей статус гарантував доступ до базового забезпечення, що включало ширший спектр соціальної підтримки, швидший доступ до ринку праці, медичних послуг і матеріальної допомоги на рівні місцевих отримувачів соціального захисту.

За інформацією видання, реформу погодили міністр внутрішніх справ Олександр Добриндт (ХСС) та федеральний міністр праці та соціальних справ Бербель Бас (СДПН), фактично скасувавши особливий режим підтримки для українців. Жодних компенсацій або перехідних виплат для цієї групи біженців не передбачено. Один із високопосадовців коаліції пояснив це тим, що запровадження додаткових компенсаторних механізмів створило б «занадто багато бюрократії».

За даними німецьких медіа, нині близько половини українських біженців у ФРН отримують допомогу для громадян, хоча значна частина з них у принципі може працювати. Саме цей особливий статус забезпечував українцям більш високий рівень соціальної підтримки порівняно з іншими групами біженців, які підпадають під жорсткіші правила й менші виплати.

Згідно з коаліційними домовленостями між СДПН та блоком ХДС/ХСС, українці, які приїдуть до Німеччини з 1 квітня 2025 року, зможуть розраховувати лише на допомогу в розмірі, передбаченому для звичайних прохачів притулку. Йдеться приблизно про на 110 євро меншу виплату на місяць для одного дорослого, ніж нині отримують українці з особливим статусом.

Водночас однією з ключових змін, яку підкреслюють у Берліні, є збереження для українців негайного доступу до ринку праці. Це означає, що новоприбулі зможуть одразу працювати без тривалого очікування на дозвіл, як це часто буває в інших категорій біженців. Влада розраховує, що таким чином частина українців зможе швидше інтегруватися в економіку й компенсувати зменшення соціальних виплат за рахунок трудових доходів.

Критики реформи наголошують, що зниження допомоги вдарить насамперед по найбільш вразливих – самотніх батьках, людях похилого віку та тих, хто фізично не може одразу працевлаштуватися. Водночас її прихильники говорять про необхідність «вирівнювання правил» для всіх груп біженців і зменшення навантаження на соціальну систему Німеччини.

Як саме відобразиться реформа на кількості нових українських біженців, які обиратимуть Німеччину як країну тимчасового захисту, стане зрозуміло вже після набуття змін чинності у 2025 році.

11 листопада Чернігівський апеляційний суд виніс вирок у справі чоловіка, який скоїв умисне вбивство поліцейського Олександра Левченка у Бахмачі в 2022 році. Суд засудив його до восьми років позбавлення волі. Крім того, винний зобов'язаний виплатити моральну шкоду родині загиблого — дружині та дочці поліцейського по 500 тисяч гривень кожній.

Це рішення стало наслідком перегляду справи після того, як Борзнянський районний суд, який розглядав цю справу раніше, ухвалив виправдальний вирок. Суд першої інстанції визнав обвинуваченого невинним, мотивуючи це самозахистом, а також залишив без розгляду цивільний позов потерпілої сторони щодо відшкодування моральної шкоди.

За даними вироку, 19 листопада 2022 року близько 23:00 біля кафе в Бахмачі обвинувачений завдав удар ножем Олександру Левченку. Поліцейський помер наступного дня у лікарні. За словами дружини загиблого, між обвинуваченим та компанією поліцейського стався конфлікт, який він намагався розборонити.

Обвинувачений свою провину не визнав і пояснював, що діяв у самозахисті через начебто напад поліцейського та його знайомих. Суд встановив, що його дії кваліфікуються як умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України).

Під час відбування покарання зараховано строки попереднього ув’язнення та цілодобового домашнього арешту з відповідним перерахунком днів на термін позбавлення волі.

Олександр Левченко був інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 міста Бахмач.