Загострення на фронті та дипломатичний тиск: Москва намагається диктувати умови

ДТЕК вирішив достроково розірвати контракт із державним підприємством «Енергоатом», що стало результатом виникнення конфлікту, пов’язаного з заявами щодо можливого виведення значної суми грошей — близько 2 мільярдів гривень — через маніпуляції з цінами на електроенергію. За словами Андрія Геруса, голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики, це рішення стало наслідком інциденту, який стався після аукціону 14 січня, коли «Енергоатом» продав значні обсяги електроенергії за старими, заниженими цінами, незадовго до запланованого підвищення тарифів.

Згідно з інформацією від експертів, такі дії могли призвести не лише до суттєвих фінансових втрат для державного підприємства, а й забезпечити надприбутки певним учасникам ринку. Окрім того, існують побоювання, що подібна практика може підривати довіру до прозорості енергетичних аукціонів та завдати шкоди загальній стабільності галузі.

ДТЕК у своєму зверненні зазначив, що подальше співробітництво за чинним контрактом стає неможливим через непередбачуваність ринкових умов та ймовірні фінансові ризики, які виникають через зміни цінової політики «Енергоатома».

Експерти вважають, що дострокове розірвання контракту може вплинути на стабільність постачання електроенергії та ринок оптової торгівлі, а також збільшити напруженість між державними та приватними гравцями енергетичного сектору.

Правоохоронці розкрили детально сплановану схему вимагання грошей у столичного підприємця, яка базувалася на фабрикації фіктивного злочину під час полювання в Черкаській області. Згідно з матеріалами слідства, ніякого реального вбивства не відбувалося — вся історія була ретельно інсценізована для психологічного тиску на жертву.

За даними правоохоронців, 38-річний киянин вирушив на полювання разом зі знайомим. Після кількох пострілів його супутник повідомив, що бізнесмен нібито смертельно поранив людину, сплутавши її з твариною. Ця брехня створила ефект непереборного шоку та страху перед кримінальною відповідальністю. Далі неподалік «знайшли тіло», яке стало центральним елементом психологічного маніпулювання і ключовим інструментом для вимагання грошей.

Як встановили правоохоронці, жодної загиблої людини не існувало. Сцену було підготовлено заздалегідь з єдиною метою — залякати підприємця та змусити його заплатити значну суму грошей.

Організатором схеми виявився 51-річний мешканець Києва. Він переконував потерпілого, що має необхідні зв’язки, які дозволять «вирішити питання» і уникнути кримінальної відповідальності. За свої послуги чоловік вимагав 475 тисяч доларів США.

Упродовж тривалого часу потерпілого піддавали психологічному тиску, використовуючи страх перед можливими наслідками. Зрештою бізнесмен звернувся до правоохоронців.

Під час спеціальної операції поліцейські затримали організатора схеми в момент отримання частини коштів — 50 тисяч доларів. Затримання відбулося у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі повідомили фігуранту про підозру у вимаганні, поєднаному з погрозами насильства щодо потерпілого та його близьких. Санкція інкримінованої статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі триває слідство. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб та встановлюють, чи могли фігуранти використовувати подібну схему раніше.

Незважаючи на свою нещодавно отриману посаду, новопризначений керівник Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ігор Титла ще не подав декларацію про доходи та майно, що є обов’язковим етапом перед вступом на будь-яку посаду в державному органі. Цей факт викликає певне занепокоєння серед громадськості та експертів, адже відповідно до вимог законодавства, державні службовці зобов’язані надавати відповідну інформацію до початку виконання своїх обов’язків.

Невиконання цієї вимоги ставить під сумнів прозорість та доброчесність державної служби, а також може спричинити серйозні правові наслідки для посадовця. Водночас, у випадку Ігоря Титли, на даний момент немає офіційних повідомлень про причини затримки подачі декларації або ж про наміри вирішити це питання в найближчому майбутньому. Це викликає додаткові питання про дотримання етичних стандартів у державному управлінні та спонукає до роздумів щодо забезпечення належного контролю за діяльністю високопосадовців.

За останньою поданою декларацією за 2024 рік, основним джерелом доходу Ігоря Титли стала заробітна плата в управлінні майном облради – 600 тисяч гривень на рік. Його дружина Леся Титла задекларувала 205 тисяч гривень доходу від підприємницької діяльності та 258,7 тисячі гривень зарплати в ТОВ «Аджілівей». Донька Ореста отримала 122 тисячі гривень гонорарів і виплат за цивільно-правовими договорами від ТОВ «Інфобіт» та ще 67 тисяч гривень зарплати в Господарському суді Львівської області.

Родина користується низкою об’єктів нерухомості. У спільній власності подружжя та доньки перебуває квартира у Львові площею 51,6 квадратного метра. Водночас Титла та члени його сім’ї мають право безоплатного користування трьома будинками площею майже по 300 квадратних метрів кожен у селі Сокільники, а також трьома земельними ділянками по 2000 квадратних метрів. Усі ці об’єкти оформлені на іншу особу.

Серед транспортних засобів у декларації вказано Mercedes-Benz GL 350 2014 року випуску, яким Ігор Титла користується безоплатно, а також електромобіль Mercedes-Benz B 250e 2017 року, що належить його дружині. На дату набуття авто коштувало 555 тисяч гривень. Крім того, посадовець задекларував 25 тисяч доларів готівкових коштів.

Відсутність нової декларації перед призначенням на керівну посаду може викликати запитання щодо прозорості статків чиновника та дотримання процедур фінансового контролю. З огляду на значні активи та користування майном, оформленим на третіх осіб, ситуація може стати предметом уваги антикорупційних органів і громадськості.

Київ стрімко втрачає свої зелені території, поступаючись місцем новим будівельним проєктам. Під приводом економічного розвитку та залучення інвестицій дедалі більше вільних ділянок у місті віддають під забудову, часто без належного врахування думки жителів. Рішення про забудову приймаються поспішно, а механізми участі громадськості залишаються номінальними.

Яскравим прикладом стало протистояння у Святошинському районі. Місцеві жителі опинилися перед фактом нового будівництва на території, яка раніше слугувала зоною відпочинку та зеленим оазисом. Громадські слухання відбувалися формально, а реальна можливість вплинути на рішення була обмежена. Це породжує не лише соціальну напругу, а й серйозні екологічні ризики: зникають дерева, погіршується якість повітря, зростає температура в місті та зменшується біорізноманіття.

Орендарем землі визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Реконіс». Передача ділянки відбулася без проведення земельних торгів, що автоматично позбавило громаду можливості отримати ринкову вартість за користування землею. Така схема означає прямі втрати для міського бюджету та створює привілейовані умови для окремих компаній.

Більше того, за даними судових рішень, компанія роками користувалася цією ділянкою без належно оформленого права оренди. Лише в судовому порядку місто було змушене вимагати стягнення понад п’ять мільйонів гривень безпідставно збережених коштів за користування землею.

ТОВ «Реконіс» не є ізольованим гравцем. Компанія входить до мережі пов’язаних структур, серед яких приватне підприємство «Мірта-Т», товариства «Фірма Спецторг» та «Іст-Вест Фінанс». Ці бізнес-зв’язки ведуть до орбіти колишніх представників забороненої партії ОПЗЖ, зокрема народного депутата Сергія Льовочкіна. У такій конфігурації забудова виглядає не випадковістю, а частиною системного перерозподілу київської землі.

Реалізація подібних проєктів була б неможливою без мовчазної згоди міської влади. За мерства Віталія Кличка Київ дедалі частіше перетворюється на зручний майданчик для девелоперських груп, які отримують доступ до привабливих ділянок без конкуренції та публічних обговорень.

Ключову роль у легалізації таких рішень відіграє Департамент земельних ресурсів КМДА. Саме через нього проходять документи, які дозволяють ігнорувати екологічні обмеження та містобудівну логіку. Підписи посадовців фактично відкривають шлях забудові навіть там, де йдеться про санітарні зони та безпеку мешканців.

У результаті комунальна земля перетворюється на товар для обраних, а інтереси громади — на формальність. Київ поступово втрачає зелені зони, погіршує екологічну ситуацію та якість життя містян, тоді як відповідальність за ці рішення розмивається між кабінетами та департаментами.

Владислав Смірнов у публічному просторі постає як підприємець, громадський діяч і публіцист, який послідовно та різко критикує українську владу на різних медійних платформах. Його колонки, виступи й дописи формують образ незалежного коментатора, що нібито стоїть осторонь державних механізмів. Водночас аналіз відкритих даних і професійних зв’язків викликає запитання щодо реальної природи його фінансової та ділової бази.

За інформацією з доступних реєстрів і публічних джерел, значна частина проєктів і контрактів, у яких фігурує Смірнов, має дотичність до державного сектору або структур, що працюють із бюджетними коштами. Йдеться не лише про прямі угоди, а й про опосередковану участь через партнерів, підрядників та пов’язані компанії. Саме ці зв’язки контрастують із риторикою, у якій державна система подається як головний об’єкт критики.

Ці факти ставлять під сумнів образ Смірнова як «борця з корупцією». Його критика влади часто носить оціночний характер, а конкретики та реальних пропозицій щодо реформ — мало. Більшість аналітичних матеріалів присвячена широкому спектру питань, від медичних закупівель до геополітичних оцінок, де експертиза Смірнова виглядає сумнівною.

Окрім бізнесу, він активно залучав гранти від західних партнерів через ГО «Експертно-аналітичний центр «Медичний конструктор», на які і будував свій публічний образ аналітика та громадського діяча. Конфлікти з колишнім партнером Олександром Пугачем навіть призвели до судових процесів, що лише підкреслює інтерес Смірнова до контролю над ресурсами та впливом.

У підсумку Владислав Смірнов демонструє типову для частини українських «активістів» модель: публічна боротьба з системою поєднується з отриманням значних доходів від тієї ж системи. Поки він критикує владу, його бізнес процвітає завдяки держзакупівлям, а грантові надходження допомагають формувати позитивний імідж у медіа та серед електорату.

Ця історія нагадує, що у країні, де корупційні схеми глибоко вкорінені, нові «борці за справедливість» часто шукають не реформ, а власної вигоди в існуючих потоках.

Український музичний продюсер і сонграйтер Роман Черенов, відомий під творчим іменем Morphom, поділився спогадами про перші дні повномасштабного вторгнення Росії та складне рішення залишити Україну разом із родиною. Сьогодні він мешкає в Португалії, де не лише будує новий етап особистого життя, а й продовжує активну діяльність на підтримку України через музику та благодійні ініціативи.

За словами продюсера, ранок 24 лютого 2022 року розділив життя на «до» і «після». У перші дні панували розгубленість, страх за близьких і нерозуміння, як діяти далі. Попри це, рішення про виїзд з країни далося непросто, адже до війни Morphom був глибоко занурений у роботу в Україні й не планував жодних змін. Проте безпека родини стала визначальним чинником.

У ніч перед вторгненням продюсер повернувся до Києва з робочої поїздки. Вже за кілька годин родину розбудили вибухи. За словами Черенова, рішення про виїзд ухвалили миттєво.

Він згадує, що не було часу на збори — лише найнеобхідніше, діти та валізи, які ще стояли нерозпакованими. Сім’я одразу вирушила автомобілем у напрямку кордону.

Тоді, каже музикант, обмеження на виїзд ще не діяли, тому перетнути кордон вдалося без заторів і тривалого очікування. Спочатку родина оселилася у Польщі, плануючи швидке повернення додому. Однак «тиждень-два» поступово перетворилися на місяці, а згодом — на роки.

З часом сім’я пожила в кількох країнах Європи — Німеччині, Нідерландах, Іспанії, Італії. Зрештою вони обрали Португалію, яка найбільше підійшла за ритмом життя та атмосферою. Саме там Morphom живе й працює нині.

Попри перебування за кордоном, продюсер наголошує: намагається бути максимально корисним для України. Основний фокус його діяльності — благодійні концерти та творчі колаборації з українськими й місцевими артистами.

Перший такий захід, за його словами, вдалося організувати вже через два тижні після переїзду — у невеликій галереї старого португальського будинку. Згодом формат розширився: музикант проводить спільні виступи, залучає інших виконавців і спрямовує зібрані кошти на підтримку українців.

Сьогодні, каже Morphom, уся його концертна та творча робота має благодійний характер. Таким чином він продовжує допомагати країні, навіть перебуваючи далеко від дому.

У ніч на 24 січня Києво-Печерська лавра зазнала ракетного удару з боку Росії, що стало першим подібним випадком з часів Другої світової війни. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Внаслідок атаки було пошкоджено вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївську церкву, що входить до списку найцінніших пам’яток архітектури та духовної спадщини країни.

Історичний комплекс, який є символом української культури та духовності, неодноразово ставав об’єктом уваги міжнародної спільноти через його культурну цінність. Руйнування частин лаври викликає глибоку тривогу серед громадськості, істориків та релігійних діячів. Фахівці відзначають, що навіть часткове пошкодження таких об’єктів може мати непоправні наслідки для збереження культурної пам’яті України.

Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

«Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

«Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.

Успіх будь-якого бізнесу залежить від здатності встановлювати міцні та довірливі стосунки з клієнтами. Важливо не тільки пропонувати якісні послуги чи продукти, а й бути здатними слухати та розуміти потреби кожного клієнта. Тому ефективна взаємодія між командою та клієнтами є ключовим елементом для досягнення довгострокових результатів.

Одним із головних факторів, що сприяє успіху взаємодії, є чітка комунікація. Важливо, щоб кожен член команди був готовий до швидкої та відкритої комунікації з клієнтом. Це означає не лише надання своєчасної інформації, а й здатність розуміти неявні запити та емоції, що можуть стояти за кожним питанням або зауваженням клієнта.

Під час прийому лікар проводить огляд та обов’язково вимірює артеріальний тиск щонайменше двічі. На основі середнього значення визначають ризик артеріальної гіпертензії — стану, який є одним із головних чинників інсульту та інфаркту, але часто не має симптомів.

Окремий блок програми — лабораторна діагностика. Пацієнтам безкоштовно проводять ліпідограму для оцінки ризику атеросклерозу, а також тест на глікований гемоглобін (HbA1c), який показує середній рівень цукру в крові за останні три місяці та допомагає виявити предіабет або діабет.

За медичними показаннями можуть додатково вимірювати рівень електролітів (натрій, калій), креатиніну та показник швидкості клубочкової фільтрації (eGFR) для оцінки роботи нирок. Також можливий аналіз сечі на співвідношення альбуміну до креатиніну (ACR), що дозволяє виявити ранні ознаки ураження нирок.

Результати лабораторних досліджень обіцяють надати не пізніше ніж через 72 години після візиту.

У ЦГЗ наголошують, що регулярний скринінг після 40 років дає змогу вчасно виявляти хвороби та запобігати тяжким ускладненням. Програму фінансує держава, а запис і організація послуг відбуватимуться через цифрові сервіси, зокрема застосунок «Дія».