Загроза з Кремля: Росія готує масштабну атаку на інфраструктуру України

В Україні існують реальні можливості для створення безпілотників із компонентами вітчизняного виробництва — від модулів управління до силових установок для FPV-дронів. Це не лише питання іміджу чи експерименту, а стратегічна ініціатива, яка здатна змінити підходи до оборонної та цивільної електроніки в цілому.

Виготовлення власних модулів і двигунів відкриває низку переваг. По-перше, мінімізується залежність від імпортних ланцюгів постачання, які в умовах конфлікту чи санкцій стають вразливими. По-друге, локалізація виробництва прискорює цикл удосконалення — інженери та виробники отримують швидкий зворотний зв’язок від польових випробувань і можуть оперативно впроваджувати зміни. По-третє, це стимулює розвиток суміжних галузей: мікроелектроніки, акумуляторних технологій, автоматизованого виробництва та тестування.

Експерт також прокоментував технічні можливості російських «шахедів» і уточнив дистанцію, на якій вони залишаються керованими: «Я вкотре хочу наголосити, що керованими “шахеди” можуть бути лише на відстані до 150 км». За його словами, ворог посилює розміщення стаціонарних пускових майданчиків, але дальність керування обмежена.

У матеріалі згадується й про міжнародну допомогу: Велика Британія працює над проєктом «Octopus» — безпілотниками-перехоплювачами для боротьби з російськими «шахедами». Міністр із питань обороноздатності та промисловості Британії Люк Поллард повідомив, що планується виробництво близько 2 000 таких безпілотників на місяць для постачання в Україну з метою перехоплення ворожих БПЛА.

Заяви Храпчинського підкреслюють, що технічна база для локального виробництва у нас є, але економічні виклики (насамперед — собівартість) і масове виробництво в Китаї визначають ринок комплектуючих. Паралельно міжнародні ініціативи повинні підсилити оборонні можливості України в короткостроковій перспективі.

Заступниця міського голови та директорка Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради Тетяна Таукешева не вчасно повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про важливу зміну у своєму майновому стані. 16 лютого 2024 року вона придбала квартиру площею 92,5 м² вартістю 3 500 520 гривень, що значно перевищує поріг, встановлений українським законодавством для суттєвих змін у майновому стані. Згідно з законом, будь-яка зміна вартості майна, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, має бути задекларована, а це сума у 151 400 гривень. Однак покупка не була своєчасно зазначена в Єдиному державному реєстрі декларацій.

Це викликає питання щодо виконання вимог законодавства, яке регулює декларування доходів і майна посадовців. Оскільки в декларації Тетяни Таукешевої ця покупка відображена в розділах «Об’єкти нерухомості» та «Правочини та видатки», але в Єдиному державному реєстрі декларацій на момент перевірки інформація про таку покупку відсутня. Цей факт може свідчити про потенційне порушення законодавства щодо обов'язку держслужбовців своєчасно і точно подавати відомості про зміни у своєму майновому стані.

Крім того, у декларації фіксується зменшення грошових активів Таукешевої на 80 000 доларів США у порівнянні з попереднім роком, що також викликає питання щодо джерел коштів та відповідності майнових змін поданим деклараціям.

Таукешева належить до осіб, які обіймають відповідальне та особливо відповідальне становище (третя категорія посад в органах місцевого самоврядування), що додатково підкреслює обов’язок дотримуватися вимог Закону «Про запобігання корупції» (зокрема ст. 51³ та ч. 4 ст. 52).

Якщо повідомлення про суттєву зміну майнового стану дійсно не було подано, це може свідчити про порушення антикорупційних вимог щодо декларування для посадовців відповідної категорії. Наразі у відкритих реєстрах повідомлення від пані Таукешевої про цю покупку відсутнє; офіційних коментарів від посадовиці або від НАЗК на момент публікації не надано.

Правоохоронні органи висунули нову підозру заступниці начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Ользі Прилипко, звинувативши її у причетності до корупційних діянь, що включають незаконне розподілення бюджетних коштів, виділених для компенсацій постраждалим від війни. За інформацією слідства, Прилипко діяла в змові з іншими членами спеціальної комісії, що мала завдання розглядати заяви громадян та ухвалювати рішення про виплати за зруйноване або пошкоджене житло на території Київщини.

Згідно з результатами розслідування, Ольга Прилипко могла бути організатором схеми, за якою значні суми бюджетних коштів, передбачених для допомоги постраждалим, потрапляли до рук осіб, що не мали жодного відношення до реальних потреб постраждалих. Слідчі органи вже встановили, що ця діяльність мала системний характер і здійснювалася з використанням посадових повноважень та довіри громадян.

Серед інкримінованих дій — підробка службових документів, маніпуляції з рішеннями комісії та використання службового становища для отримання неправомірної вигоди. За попередніми даними, рішення щодо компенсацій могли прийматися не на користь справжніх потерпілих, а в інтересах третіх осіб.

Наразі слідство перевіряє причетність інших членів комісії до корупційної схеми. Матеріали кримінального провадження готують для передачі до суду. Якщо провину посадовиці буде доведено, їй може загрожувати тривале ув’язнення та заборона обіймати державні посади.

Київська міська прокуратура оголосила про підозру директору Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації у зв’язку з порушеннями, виявленими під час закупівлі спеціалізованої рятувальної техніки у 2022 році. За попередніми висновками слідства, посадовець неналежно виконав свої службові обов’язки, що призвело до тяжких наслідків для столичної громади.

Справу кваліфіковано за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України. Йдеться про службову недбалість, яка, згідно з матеріалами слідства, полягала у придбанні шести аварійно-рятувальних машин і комплектів додаткового обладнання за значно завищеними цінами. Унаслідок цього бюджету міста було завдано збитків на мільйони гривень.

Посадовцю загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років та обмеження права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Раніше Роману Ткачуку вже вручали підозру за фактом розтрати бюджетних коштів, призначених для встановлення систем оповіщення в Деснянському районі, а також через порушення, пов’язані із закритим укриттям.

Відомий український телеведучий Олексій Суханов поділився важливими відомостями про стан легендарної співачки Софії Ротару. В інтерв'ю, яке він дав під час подкасту блогера Вадима Радіонова, Олексій розповів, що артистка зараз перебуває в Україні, але її здоров'я, як фізичне, так і психічне, залишає бажати кращого. Співачка стикається з серйозними труднощами, які впливають не тільки на її фізичний стан, але й на душевний спокій.

Суханов також зазначив, що Софія Ротару планує дати інтерв'ю, однак на даний момент вона не готова до публічних виступів. Це для неї надзвичайно важливий крок, але її поточний стан не дозволяє зробити цей крок. За словами телеведучого, співачка потребує часу для того, щоб відновитися як фізично, так і емоційно, перш ніж знову виходити на публіку.

«Софія Михайлівна хоче дати інтерв’ю, вона готується, але поки що вона не в тому стані — і душевному, і фізичному. Але, дякувати Богу, вона тут, вона жива, вона з Україною», — наголосив Суханов.

Телеведучий закликав із повагою ставитися до її рішення взяти паузу, адже кожна людина має свій поріг болю, втоми та спустошеності. Він зазначив, що навіть ті, хто перебуває у важчих умовах, повинні пам’ятати: переживання та внутрішня боротьба у кожного унікальні.

Попри складний етап, Софія Ротару залишається в Україні, що, за словами Суханова, є важливим сигналом її підтримки та присутності поруч із народом.

Керівник Дослідницької служби Верховної Ради Леся Ваолевська представила важливе парламентське дослідження, яке детально розглядає правове регулювання статусу «політично значущої особи» (ПЗО) в Україні. У документі також аналізуються підходи до застосування посиленого фінансового моніторингу щодо таких осіб, а також членів їхніх родин та пов'язаних осіб. Це дослідження є важливим для розуміння поточних проблем у сфері фінансового контролю та антикорупційної політики в Україні.

У своєму дослідженні Леся Ваолевська порівнює національну практику з міжнародними рекомендаціями, зокрема стандартами, розробленими Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), а також нормативами Європейського Союзу. До цього аналізу включені приклади з різних країн, серед яких Австралія, Велика Британія, Франція, Канада, Сінгапур, Швейцарія та Об'єднані Арабські Емірати.

Дослідження підкреслює, що після припинення публічних функцій посилену увагу зберігають ще щонайменше 12 місяців, причому оцінка залишкових ризиків враховує рівень впливу особи та її зв’язки з країнами, що мають високі ризики відмивання коштів. Якщо ризики визнають низькими, статус і пов’язані з ним заходи можуть бути зняті раніше. Така модель відповідає принципу «ризик-орієнтованого підходу», проте в інших державах терміни і критерії відрізняються.

Порівняльний огляд у документі показує значну різнорідність підходів у світі: Велика Британія застосовує ризик-орієнтований підхід без фіксованого строку моніторингу; Франція вимагає посиленого контролю щонайменше 12 місяців після відставки; Канада розділяє підхід за походженням — для іноземних ПЗО контроль може бути довічним, для національних — 5 років; Сінгапур також практикує ризик-орієнтованість без фіксованого строку; Швейцарія передбачає мінімум 10 років нагляду; ОАЕ — мінімум 3 роки. Учасники дослідження звертають увагу, що ці варіації відображають різну оцінку ризиків, історичний і правовий контекст кожної країни та рівень розвитку фінансової інфраструктури.

Документ також порівнює українські норми з Європейським законодавством, зокрема Директивою 2015/849 та пізнішими рекомендаціями ЄС, які визначають широкий перелік посад, що підпадають під режим ПЗО (глави держав, урядовці, депутати, судді, посли тощо). У 2023 році ЄС опублікував додатковні орієнтири щодо переліку посад для країн-членів, і дослідження зазначає, що українські правила адаптують ці підходи в рамках Угоди про асоціацію.

Практичні наслідки для банків йтих клієнтів очевидні: необхідність розширених процедур KYC (know your customer), більш жорсткої перевірки бенефіціарів, введення внутрішніх лімітів для схвалення великих операцій та постійне моніторингу транзакцій. Банки мають не лише виявляти підозрілі операції, а й документувати оцінку ризиків і вживати заходів згідно з внутрішніми політиками та національними регуляторними вимогами.

У дослідженні також піднімається питання ефективності практичної реалізації: відсутність єдиних підходів до строків моніторингу, відмінності в визначенні «пов’язаних осіб» та складності встановлення реальних бенефіціарів ускладнюють роботу як банків, так і контролюючих органів. Автори звертають увагу на потребу у вдосконаленні механізмів обміну інформацією між державними реєстрами, фінансовими установами та правоохоронними органами для швидшого виявлення аномалій та кореляції ризиків.

Ключовий висновок дослідження — щоб відповідати стандартам FATF і кращим міжнародним практикам, Україні варто забезпечити чіткі процедурні правила для застосування посиленого моніторингу, визначити прозорі критерії для встановлення строків нагляду та посилити інструменти контролю за деклараціями й джерелами доходів ПЗО. Це також передбачає підвищення спроможності банків у частині аналітики ризиків і кращу координацію між регуляторами.

Олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Лілія Подкопаєва поділилася емоційною та дуже особистою історією з життя її родини. Вона розповіла про той момент, коли її син Вадим, який був усиновлений, дізнався про своє походження. Це сталося, коли йому було лише три роки, і випадковість відіграла в цьому важливу роль. Все сталося під час поїздки з бабусею, коли вони проїжджали повз дитячий будинок. Вадим, не знаючи всього, запитав: «А ти мене там знайшла?» Це питання було для Лілії шоком, адже вона не була готова до такого серйозного розмови з дитиною. Виявилося, що саме її мама, бабуся Вадима, поділилася цією інформацією з хлопчиком.

Лілія зізналася, що спочатку її охопила паніка, оскільки вона не була підготовлена до такого моменту, але згодом зрозуміла, що ця ситуація пройшла природно. Вона не сердиться на маму, адже бачить в цьому позитивний аспект — етап усвідомлення, який насправді був необхідним і виявився менш болючим, ніж вона очікувала. Спортсменка з вдячністю ставиться до того, що правда про усиновлення була відкрита в такий природний спосіб. Вона впевнена, що цей досвід стане важливим етапом у житті її сина, а також сприятиме розвитку їхніх відносин.

Подкопаєва підкреслила, що для неї не важливо, хто народив дитину. Головне — любов, турбота та тепло, які дитина отримує щодня. Вадим ріс у прийнятті й підтримці, не відчуваючи себе «іншим». Він ніколи не намагався знайти біологічних батьків, які добровільно відмовилися від нього та не з’явилися навіть на суді.

Сьогодні Вадим навчається у Технологічному інституті Джорджії, тому самому кампусі, де збірна України жила під час Олімпіади 1996 року, коли Лілія здобула свій історичний тріумф. Для неї це стало зворушливим «флешбеком», подарунком від сина та символом того, як дивно переплітаються шляхи долі.

Попри біль, який колись пережила дитина, Лілія переконана, що все сталося правильно. Її сім’я — це вибір любові, а не крові. Вона з гордістю говорить про сина і вважає, що їхня історія може надихнути інших батьків, які приймають у родину дітей з дитячих будинків.

Важливість розвитку національної культури в умовах глобалізації Розвиток національної культури в сучасному світі є надзвичайно важливим завданням, особливо в умовах глобалізації, яка ставить перед кожним народом нові виклики та можливості. З одного боку, глобалізація сприяє інтеграції культур, збагаченню взаєморозуміння та поширенню знань. З іншого – вона несе загрозу знищення культурної самобутності, розмиваючи межі між народами і їх традиціями. Для України цей процес є особливо актуальним, оскільки національна ідентичність, мова та культура є основою для розвитку нації та збереження її історичної пам’яті.

В умовах активного впливу західної культури та технологій, важливо зберігати та розвивати власні культурні цінності, освіту, мистецтво і традиції. Підтримка національної культури через освіту, державні програми та соціальні ініціативи сприяє не лише збереженню національного обличчя, але й створенню позитивного іміджу країни на міжнародній арені. Українська культура повинна бути важливою складовою глобального культурного простору, а не тільки самобутнім явищем, яке існує осторонь від загальносвітових процесів.

Для транспортування деревини чоловіки переобладнали два автомобілі підвищеної прохідності, зробивши з них закриті лісовози. Під час обшуків техніка та знаряддя злочину були вилучені.

Правоохоронці затримали лісокрадів під час чергового перевезення незаконно добутої деревини. Наразі встановлюються всі епізоди їхньої діяльності та оцінюються збитки, завдані державі.

Усім трьом фігурантам уже повідомлено про підозру.