Залужний і Буданов можливо ведуть переговори про створення єдиного політичного блоку

В Україні відновилася активна дискусія щодо оплати праці педагогів, цього разу на рівні народних депутатів. Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій виступив із вимогою, щоб у 2026 році зарплати вчителів були підвищені суттєво, а не обмежувалися символічними надбавками. За пропозицією комітету, оплата праці педагогів має становити щонайменше три мінімальні зарплати, що відповідає 25 941 гривні на місяць, забезпечуючи гідний рівень життя та мотивуючи спеціалістів залишатися у професії.

Голова комітету Сергій Бабак повідомив, що під час фінального доопрацювання державного бюджету уряд відхилив відповідну правку, аргументуючи це необхідністю збереження фінансової стабільності. За версією Кабінету Міністрів, різке підвищення зарплат педагогам нібито вимагало б додаткових коштів, яких начебто немає у бюджеті, що викликало напружену дискусію у парламенті. Депутати та представники освітянських спільнот наголошують, що без реального підвищення оплати праці неможливо забезпечити якість освіти та утримати кваліфікованих вчителів у школах.

За підрахунками комітету, реальна додаткова потреба становить 7,42 мільярда гривень, що дорівнює лише 0,15% державного бюджету. Причина — майже половина коштів повертається назад у казну у вигляді ПДФО, ЄСВ та військового збору.

Окремий акцент депутати роблять на катастрофічному рівні оплати молодих учителів. Нині вчитель зі стандартним навантаженням отримує лише 8162 гривні «на руки». Навіть після запланованого урядом підвищення у 2026 році чиста зарплата зросте максимум до 10 845 гривень. За запропонованою народними депутатами моделлю педагог міг би отримувати близько 20 тисяч гривень після сплати податків.

У Комітеті наголошують: держава щороку випускає понад 10 тисяч нових учителів, але не створює умов, щоб вони залишалися в професії. У результаті значна частина молодих педагогів змінює сферу діяльності вже протягом першого року роботи.

Депутати закликають уряд повернутися до розгляду правки і переглянути бюджетні пріоритети. На їхню думку, без суттєвого підвищення зарплат система освіти ризикує втратити ціле покоління фахівців.

У столиці продовжується один з найбільш резонансних земельних конфліктів останніх місяців — суперечка навколо земельної ділянки площею понад 0,4 га на вул. Героїв Дніпра, 2-А. В листопаді 2024 року Київрада ухвалила рішення про передачу цієї території в оренду ТОВ «РВС», яке належить до бізнес-структур девелоперської компанії Standard One. Цей девелопер спеціалізується на будівництві високоповерхових «дохідних» комплексів, і ділянка на Героїв Дніпра мала стати важливим етапом у реалізації масштабного будівельного проекту.

Однак після ухвалення рішення міською радою виявилося, що місто не поспішало укладати відповідний договір оренди. Цей затягнутий процес викликав невдоволення забудовника, який вирішив звернутися до суду, щоб змусити міську владу виконати свої зобов'язання. 30 жовтня 2025 року Господарський суд Києва виніс рішення на користь компанії «РВС», зобов'язавши Київську міську раду укласти договір оренди на термін 10 років.

У міськраді пояснюють відмову від підписання договору двома причинами. Перша — дисбаланс площі: земельна ділянка у 2,6 раза більша за нежитлову будівлю на ній, площею 1576 кв. м. Друга — невідповідність коду цільового призначення технічній документації із землеустрою. У сесійній залі вже зареєстрований проєкт секретаря Київради того періоду Володимира Бондаренка про відкликання попереднього рішення про землевідвід.

Історія цієї землі сягає 2000-х років: ділянка формувалася шляхом об’єднання двох наділів і мала декілька змін цільового призначення. Частина території раніше використовувалася під торговий павільйон, інша — перебувала без оформленого користувача до моменту, коли ТОВ «РВС» придбало там будівлю. Подальший шлях документації супроводжувався неточностями, скаргами до Держгеокадастру та суперечливими змінами у кадастрі — зокрема щодо меж і площі ділянки, яка то зменшувалась, то зростала.

У 2022 році цільове призначення землі було змінено на житлову забудову за ініціативою приватного підприємства, що працювало з документами для «РВС». Уже у 2023 році департамент земельних ресурсів КМДА оскаржував дії землевпорядників, однак спроби анулювати їхні сертифікати успіху не мали. А в липні 2024-го Київрада затвердила технічну документацію, яка дозволяла житлову забудову саме в тому вигляді, у якому цього домагався девелопер.

Однак паралельно юристи Київради попереджали: є ризик судових позовів через диспропорцію між площею будівлі та розміром ділянки, а також через ознаки використання «туалетної схеми» — механізму, коли орендар отримує великі території без аукціону на підставі наявності дрібної споруди на землі.

На тлі гучних антикорупційних розслідувань, які з початку 2025 року торкнулися посадовців КМДА та депутатів Київради, земельні рішення минулих років перебувають під особливою увагою правоохоронців. «Туалетні» землевідводи вже стали предметом кримінального провадження №52023000000000154, а декілька посадовців отримали підозри. Серед фігурантів — колишній заступник голови КМДА Петро Оленич та голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв.

Скандал із ділянкою на Героїв Дніпра, 2-А може стати черговим епізодом у великій антикорупційній справі, де правоохоронці перевіряють загальний масив рішень про передачу землі, ухвалених у попередні роки. Тим часом девелопер уже виграв першу битву в суді, і доля півгектара землі на Оболоні залежатиме від апеляції та подальших політичних рішень у Київраді.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області викрили та повідомили про підозру депутату Добрянської сільської громади та двом його спільникам у організації незаконного експорту деревини до країн Європейського Союзу протягом останнього року. За інформацією БЕБ, фігуранти систематично вивозили лісоматеріали, використовуючи фальсифіковані документи та створюючи видимість законного експорту.

Слідство встановило, що організатори виготовляли підроблені довідки про походження деревини, на основі яких оформляли офіційні сертифікати. Для проходження митного контролю подавали документи з неправдивими даними щодо обсягів, сортності та походження деревини. У деяких випадках використовували підставних осіб та фірми для прикриття незаконних операцій, що дозволяло приховувати реальних власників і кінцевих бенефіціарів товару.

Схема діяла щонайменше рік, за цей час за кордон незаконно вивезли майже 115 кубічних метрів деревини. Чергову партію контрабандного товару затримали на пункті пропуску «Старокозаче» в Одеській області — саме там детективи БЕБ викрили зловмисників під час оформлення відправлення.

Усім трьом учасникам схеми повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 201-1 Кримінального кодексу України — переміщення лісоматеріалів через кордон поза митним контролем або з приховуванням від контролю. Санкція статті передбачає серйозну кримінальну відповідальність, оскільки йдеться про незаконний експорт товарів, вивіз яких заборонено.

Оприлюднення фактів корупційної діяльності у структурі Державної служби з питань праці стало одним із найгучніших викриттів останніх місяців. За результатами спільної операції Національної поліції, Державного бюро розслідувань та оперативних підрозділів ДСР було затримано посадовців міжрегіонального управління Держпраці разом із керівником приватної компанії, які тривалий час організовували та підтримували налагоджену систему незаконного збагачення.

Розслідування підтвердило існування цілої мережі зловживань, що діяла під виглядом надання офіційних послуг і консультацій. Схема передбачала отримання неправомірної вигоди за оформлення фіктивних документів, уникнення перевірок, вплив на результати інспекцій та штучне «вирішення питань» для підприємців. Чіткий розподіл ролей дозволяв учасникам схеми швидко реагувати на запити клієнтів і встановлювати ціну залежно від складності ситуації.

Схема охоплювала одразу кілька сфер: оформлення дозвільної документації, уникнення санкцій за порушення трудового законодавства, видачу посвідчень без фактичного навчання, а також легітимізацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази. Посередництво приватної компанії дозволяло учасникам схеми стабільно отримувати неправомірну вигоду, а підроблена документація — уникати офіційних процедур і відповідальності.

Під час обшуків у трьох областях правоохоронці вилучили понад два мільйони гривень готівкою, у тому числі гривні та долари США, а також документацію і телефони, що підтверджують незаконну діяльність. Після затримання всім фігурантам повідомили про підозру. Посадовців обвинувачують у прийнятті неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу, керівника товариства — у наданні хабарів за ч. 3 ст. 369 КК.

Суд обрав усім підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з правом внесення значних застав. Найвищу суму — понад 2,9 млн грн — встановлено для начальника міжрегіонального управління. Керівнику товариства визначено заставу у 400 тисяч гривень.

За чинними статтями Кримінального кодексу учасникам схеми загрожує до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На Черкащині правоохоронні органи викрили податкову інспекторку, яку підозрюють у серйозних порушеннях, пов’язаних із зловживанням службовим становищем та незаконним втручанням у державну інформаційну систему. За інформацією обласної прокуратури, посадовиця скористалася доступом до внутрішньої бази Державної податкової служби та без жодних підстав видалила дані щодо нарахувань на значну суму.

Слідство встановило, що держслужбовиця зайшла до інформаційно-комунікаційної системи ДПС під власним логіном і паролем, після чого вилучила два податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно. Загальна сума цих нарахувань становила 500 тисяч гривень. Видалення інформації відбулося без законних підстав і всупереч службовим обов’язкам, що призвело до фактичного ненадходження півмільйона гривень до місцевого бюджету.

Головному державному інспектору одного з відділів оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Черкаській області інкримінують кримінальні правопорушення за ч. 1 ст. 362 (несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерів, систем та мереж) та ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

Справу наразі розслідують, а прокурори перевіряють усі обставини для притягнення винних до відповідальності та відшкодування завданих державі збитків.

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про визнання необґрунтованими активів родини колишнього керівника Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на суму понад 5,3 млн грн. Йдеться про два елітні автомобілі, які були придбані за цінами, що суттєво відрізнялися від реальної ринкової вартості. Рішення стало результатом спільної роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань.

Моніторинг способу життя родини екскерівника, проведений НАЗК, виявив суттєві розбіжності між задекларованими доходами та вартістю придбаних активів. Зокрема, Toyota Land Cruiser 2008 року випуску була куплена за 300 тис. грн, тоді як її ринкова ціна на момент придбання перевищувала мільйон гривень. Audi RSQ8 2020 року придбали за 1,4 млн грн, хоча середня ринкова вартість цього автомобіля становила значно більше. Такі операції викликали підозру у необґрунтованості витрат та можливому порушенні антикорупційного законодавства.

Згодом родина продала Audi RSQ8 вже за ринковою ціною, а отримані кошти спрямувала на купівлю нового автомобіля — BMW X7 xDrive.

Суд, розглянувши позов прокурора САП, частково його задовольнив. У дохід держави стягнули Toyota Land Cruiser та частину вартості Audi — понад 2,8 млн грн. Рішення може бути оскаржене в апеляції протягом 30 днів після оприлюднення повного тексту.

Офіційно ім’я фігуранта не розкривається. Водночас джерела LIGA.net повідомляють, що йдеться про Руслана Хвана, який у різні роки очолював податкові підрозділи в Одеській та Львівській областях. До травня 2024 року він працював керівником ДПС в Одеській області, а до квітня 2025-го — заступником начальника Львівської податкової.