Залужний представив свою стратегію війни

Українська співачка Lama, відома під справжнім ім’ям Наталія Дзеньків, відверто поділилася деталями свого особистого життя та розповіла про стосунки з коханим Романом, з яким її поєднують серйозні наміри й глибокі почуття. Артистка зізналася, що нинішні стосунки для неї є особливими, адже побудовані на довірі, взаємній підтримці та спільному баченні майбутнього.

За словами співачки, Роман уже давно став не просто близькою людиною, а справжнім партнером у житті. Вони разом проходять як радісні, так і непрості моменти, вчаться чути одне одного та знаходити компроміси. Lama наголошує, що для неї важливо зберігати внутрішню гармонію в парі, не втрачаючи при цьому власної свободи й самореалізації.

Коханий активно долучався до підготовки великого концерту співачки в «Жовтневому палаці». Lama зазначила, що підтримка Романа відчувалася буквально у всьому, навіть у дрібницях. Зокрема, він допомагав їй із концертним образом: «Він мене одягав. Костюм новий, там було багато заклепок і кнопок», — зізналася співачка в інтерв’ю проєкту «Люкс ФМ».

Після виступу Роман не стримував емоцій: він зацілував і заобіймав артистку, демонструючи щиру підтримку та захоплення її творчістю. Lama також розповіла, що коханий захоплювався нею ще задовго до їхнього знайомства.

«Він завжди був моїм фаном. Йому було 15–16 років, він сидів біля телевізора і казав: “Аби вона була моєю дружиною”», — поділилася співачка.

Стосунки Lama та Романа стали прикладом довготривалого кохання та підтримки, яке надихає і на творчість, і на особисте життя.

На Буковині прикордонники разом з митниками виявили спробу контрабанди дорогоцінних виробів через українсько-румунський кордон. У пункті пропуску «Порубне» було затримано двох жінок, які намагалися незаконно вивезти золото на загальну суму понад 2,7 мільйона гривень. Це сталося під час перевірки пасажирів, які прямували пішки до Румунії.

Жінки, намагаючись уникнути перевірки, сховали золоті злитки та прикраси в особистих речах, але їх дії не залишилися непоміченими. Прикордонники разом з митними службами виявили контрабанду та затримали порушниць. Оперативні дії у пункті пропуску «Порубне» стали частиною загальної боротьби з незаконним переміщенням цінних товарів через державний кордон України.

Під час огляду у правопорушниць знайшли чотири литі злитки вагою по 100 грамів кожен, а також десять золотих ланцюжків загальною вагою 36 грамів. Вартість вилученого попередньо оцінили у понад 2,7 мільйона гривень.

Наразі тривають перевірки та встановлення всіх обставин справи, зокрема походження та законність власності дорогоцінних металів.

Двадцять четвертий день січня має одразу кілька важливих значень, поєднуючи професійні, міжнародні та духовні події. Ця дата є символічною як для України, так і для світової спільноти, адже вона охоплює сфери державної безпеки, суспільної відповідальності та народної пам’яті, сформованої віками.

В Україні 24 січня відзначають День зовнішньої розвідки. Це професійне свято фахівців, які стоять на передовій невидимого фронту та відповідають за збір, аналіз і прогнозування інформації, що стосується загроз національній безпеці. Саме зовнішня розвідка відіграє ключову роль у протидії міжнародному тероризму, незаконному обігу зброї, гібридним загрозам, кібератакам та спробам дестабілізації держави ззовні. В умовах повномасштабної війни значення роботи розвідників зросло в рази, адже від їхньої точності та професіоналізму часто залежать стратегічні рішення та безпека мільйонів громадян.

На міжнародному рівні 24 січня відзначається Міжнародний день освіти. Його мета — привернути увагу до проблем доступності навчання, підвищення якості освіти та ролі вчителів у суспільстві. День покликаний нагадати, що освіта є базовим правом кожної дитини.

Також цього дня у світі проводять Міжнародний жіночий спортивний день, спрямований на популяризацію спорту серед жінок, підвищення видимості жіночих змагань і подолання гендерної нерівності у спортивному середовищі.

Окрім того, 24 січня неофіційно відзначають День морозива ескімо, День африканської культури, День компліментів, День вторинної переробки смартфонів та кілька інших тематичних ініціатив.

За новим церковним календарем 24 січня вшановують святу Ксенію Міланську, відому як благодійницю та наставницю. Її вважають покровителькою родинного благополуччя та милосердя. У цей день також відзначають іменини жінки з ім’ям Ксенія.

Віряни, які дотримуються старого стилю, цього дня згадують святого Феодосія Великого.

У народі вважалося, що наприкінці січня часто настає відлига, однак прикмети радили не втрачати пильність. Ясна погода на тлі тепла вказувала на швидке похолодання, а різкі зміни протягом дня — на мінливий лютий. Холодний вітер вважали ознакою посилення морозів.

Цього дня було заведено молитися святій Ксенії, просячи допомоги в сімейних справах, здоров’я та благополуччя. Особливу увагу приділяли добрим вчинкам і безкорисливій допомозі іншим.

За повір’ям, 24 січня варто щиро подякувати близьким або сказати комплімент без жодного приводу — вважалося, що це приносить добробут і гармонію.

У цей день не радили сваритися, обманювати, мститися чи давати неправдиві обіцянки. Вважалося, що навіть негативні думки можуть нашкодити. Також за народними уявленнями небажано стригти волосся та нігті, щоб не накликати проблем зі здоров’ям.

Компанія «Д.Трейдінг», що входить до бізнес-групи Ріната Ахметова, може отримати до 400 мільйонів гривень прибутку завдяки перепродажу електроенергії, яку державний «Енергоатом» реалізував за заниженими цінами напередодні різкого зростання вартості на ринку. Йдеться про схему, в якій державний ресурс опинився у приватних трейдерів у момент, коли подальше подорожчання електроенергії було прогнозованим.

За оцінками, викладеними у службовому листі голови парламентського Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, сукупний прибуток приватних трейдерів у результаті таких операцій може досягати близько 2 мільярдів гривень. Документ було направлено до Кабінету Міністрів України, Офісу Президента, керівництва Верховної Ради та інших відповідальних органів для реагування та аналізу ситуації.

Як зазначає Герус, 14 січня НАЕК «Енергоатом» провів аукціон з продажу електроенергії базового навантаження на період з 21 по 31 січня. Було реалізовано 2 100 МВт за середньою ціною 7 566 гривень за МВт-год. Загальний обсяг проданої електроенергії склав 554 400 МВт-год.

Вже за три дні після аукціону ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» зросла до 13 233 гривень за МВт-год — майже на 75% більше, ніж аукціонна ціна «Енергоатому».

За підрахунками Андрія Геруса, якщо припустити, що такі ціни утримуватимуться до кінця січня, то різниця між ціною продажу та ринковою ціною призведе до перерозподілу близько 2 мільярдів гривень від державної компанії «Енергоатом» до приватних трейдерів. Ці кошти є недоотриманим прибутком держави і фактичним доходом компаній, які скупили електроенергію на аукціоні.

Майже 20% усього обсягу електроенергії на цьому аукціоні викупила компанія «Д.Трейдінг» із групи Ріната Ахметова. Таким чином, потенційний прибуток цієї компанії від подальшого перепродажу електроенергії може становити близько 400 мільйонів гривень лише за один розрахунковий період.

Решту обсягів розподілили між понад десятком інших трейдерів. При цьому, як зазначає Герус, щонайменше 15 компаній різко збільшили обсяги закупівлі електроенергії — у 2–5 разів порівняно зі своєю попередньою діяльністю. Водночас близько 45 інших учасників ринку, навпаки, скоротили обсяги закупівель удвічі.

На думку голови енергетичного комітету Верховної Ради, така нетипова поведінка окремих компаній може свідчити про те, що вони або заздалегідь знали про майбутній перегляд граничних цін на електроенергію, або принаймні розуміли високу ймовірність такого рішення регулятора.

Йдеться про рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо підвищення так званих прайс-кепів — максимально дозволених цін на електроенергію. 16 січня НКРЕКП підвищила граничну ціну з рівня 5 600–6 900 гривень залежно від часу доби до 15 000 гривень за МВт-год упродовж усієї доби.

Формально рішення пояснювалося необхідністю стимулювати імпорт електроенергії з Європи, де ціни перевищували попередні українські обмеження. Однак наслідком стало різке зростання цін на всю електроенергію всередині країни, оскільки контракти для комунальних підприємств, транспорту, військових частин, лікарень, шкіл та обленерго напряму прив’язані до ціни на ринку «на добу наперед».

Андрій Герус також вказує, що лобіювання підвищення прайс-кепів розпочалося ще 8 січня під час засідання Антикризового енергетичного штабу під головуванням прем’єр-міністра Юлії Свириденко. На цьому засіданні був присутній представник НАЕК «Енергоатом», який, за логікою подій, міг знати про можливі регуляторні зміни ще до аукціону.

Крім того, 14 січня питання енергетики обговорювалося на нараді у Президента України. У ній брали участь прем’єр-міністр Юлія Свириденко, міністр енергетики Денис Шмигаль, керівник групи «ДТЕК» Максим Тімченко, керівник НЕК «Укренерго» Володимир Зайченко та голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. З публічних коментарів випливало, що обговорювалося питання збільшення імпорту електроенергії, однак конкретних рішень тоді не оприлюднювали.

15 січня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах», якою рекомендував підвищити прайс-кепи на 82,5% — до 15 000 гривень за МВт-год. Уже наступного дня НКРЕКП виконала цю рекомендацію. На той момент «Енергоатом» уже продав електроенергію за цінами, удвічі нижчими від нового граничного рівня.

Андрій Герус вважає, що єдиним виходом із ситуації має стати негайне розірвання договорів купівлі-продажу електроенергії, укладених на аукціоні 14 січня, та проведення повторного аукціону. За його словами, умови договорів дозволяють зробити це без штрафних санкцій.

У відповідь на публікацію інформації компанія «Д.Трейдінг» заявила, що придбала 380 МВт базового навантаження, що становить близько 18% обсягу аукціону і є меншим показником, ніж у попередній декаді. У компанії наголосили, що аукціон проходив за високої конкуренції — участь брали близько 60 компаній, а ціна зросла на 15% порівняно з попередніми торгами.

Також у «Д.Трейдінг» зазначили, що дата проведення аукціону визначається виключно продавцем — НАЕК «Енергоатом», а на момент торгів не було офіційної інформації про наміри регулятора змінювати цінові обмеження. Компанія додала, що електроенергію за аналогічними цінами у цей період продавали також «Укргідроенерго», «Гарантований покупець», «Західенерго», «Дніпроенерго» та «Єврореконструкція».

Окремим тлом цієї ситуації є скандали навколо керівництва «Енергоатому». Минулої осені Національне антикорупційне бюро України викрило схему так званого «шлагбауму» на тендерах державної компанії за участю топменеджменту «Енергоатому» та бізнес-групи підприємця Тімура Міндіча. Напередодні арештів тодішній керівник компанії Петро Котін залишив посаду.

Наразі нового очільника «Енергоатому» має обрати наглядова рада, однак процес фактично заблокований. У грудні до наглядової ради було обрано чотирьох іноземних незалежних членів — Руміну Велші, Лауру Гарбенчуте-Бакієне, Патріка Фрагмана та Бриса Буюона. Водночас державну квоту уряд досі не заповнив, що унеможливлює ухвалення ключових управлінських рішень.

Формально «Енергоатом» перебуває у сфері управління Міністерства економіки України, яке раніше очолювала Юлія Свириденко, а нині — Олексій Соболєв. Міністром енергетики у день проведення аукціону 14 січня став Денис Шмигаль, який до державної служби працював у групі ДТЕК Ріната Ахметова.

Вищий антикорупційний суд України ухвалив значне рішення у справі адвоката Олексія Панасенка, якого було визнано винним у скоєнні злочинних дій, пов’язаних з корупційними правопорушеннями. За даними слідства, Панасенко намагався вплинути на судовий процес, використовуючи свої професійні зв’язки та вплив. Цей випадок став важливим прецедентом для боротьби з корупцією в Україні, адже в перший раз судовий розгляд стосувався саме адвоката, який використав свої повноваження для незаконного впливу на правосуддя.

Рішення суду стало серйозним сигналом для всієї правової системи країни, підкреслюючи, що навіть особи, які займають високі юридичні посади, не можуть уникнути відповідальності за порушення закону. Важливим аспектом є те, що Вищий антикорупційний суд продемонстрував здатність ефективно протистояти спробам маніпуляцій та корупції на найвищих рівнях.

Слідство встановило, що у 2023 році співробітниці компанії «Бос» повідомили про підозру в участі у злочинній організації та незаконній діяльності у сфері азартних ігор. Разом зі своїм захисником вона намагалася укласти угоду про визнання винуватості з прокурором, однак перемовини не дали результату.

Паралельно аналогічну підозру отримала її знайома, яка співпрацювала з адвокатом Панасенком. За версією обвинувачення, адвокат повідомив жінкам, що прокурор готовий погодити угоду для обох одночасно, але для цього потрібно підписати документи «заднім числом» та передати гроші. Одній із підозрюваних запропонували укласти договір про правничу допомогу на 5 тисяч доларів.

Суд дійшов висновку, що цей договір мав фіктивний характер і фактично маскував передачу хабаря. Реальної оплати за юридичні послуги клієнтка не здійснювала, а після зриву домовленостей спілкування з адвокатом припинилося, попри чинний договір.

У матеріалах справи зафіксовано розмови, в яких адвокат наполягав на передоплаті та обговорював ризики для прокурора у разі викриття. Зокрема, йшлося про можливе покарання «від 12 до 15 років із конфіскацією», що, на думку суду, свідчить про усвідомлення незаконного характеру дій.

Панасенко провину заперечував. Він пояснював, що вимога передоплати пов’язана з внутрішніми правилами адвокатського об’єднання, а фрази про «допомогу богадільні» стосувалися нібито співпраці зі слідством, а не передачі хабаря.

Натомість клієнтка в суді заявила, що мова йшла саме про неправомірну вигоду. Після консультації з іншим захисником вона звернулася до НАБУ і повідомила про ситуацію слідчим.

Прокурор, якому нібито призначалися кошти, проходив у справі свідком. Він підтвердив спілкування з адвокатом щодо процесуальних питань, але заперечив отримання будь-яких корупційних пропозицій. Суд критично оцінив його свідчення, вказавши, що він не міг не знати про обговорення можливого підкупу.

У підсумку ВАКС визнав адвоката винним у підбурюванні до надання неправомірної вигоди та призначив реальний строк ув’язнення без конфіскації майна.

Коли за вікном темніє, холод проникає крізь кожен сантиметр одягу, а світло вимикається в найневідповідніший момент, мимоволі хочеться втекти до іншого місця — в тепле сонце, де на фоні гір парує вода в басейні. Саме ці відчуття поділилася Христина Решетнік, коли показала свою зимову відпустку в Буковелі. Дружина відомого телеведучого Григорія Решетніка виклала серію атмосферних фотографій, які немов перенесли її підписників у зовсім інший світ — місце, де панує затишок і спокій.

Христина зізналася, що після бурхливого старту року вона відчула потребу в тиші та відновленні. Різноманітні зйомки, робочі питання і постійна метушня не залишали їй часу для відпочинку, і лише зимова холоднеча змусила згадати про спокійні моменти відпустки. Мрії про тепліші дні і приємний відпочинок стали особливо актуальними, коли за вікном сніг і мороз. Серед усіх турбот, які принесла робота, Христина зізналася, що найбільше вона хоче зануритися в комфортні моменти відпочинку: загорнутися в м'яку ковдру і відчути аромат чаю, переглядаючи фото з подорожей.

На фото Христина позує у спа-готелі з панорамними вікнами, добре знайомому прихильникам зіркових подорожей. Поки Григорій проводив час із синами у воді, вона влаштувала собі невелику фотосесію — без пафосу, але з відчуттям затишку і внутрішнього спокою.

Окрему увагу підписників привернула фізична форма Христини. У стильному купальнику вона виглядає впевнено і гармонійно, що складно не помітити. Коментарі під дописом швидко наповнилися компліментами та здивуванням: важко повірити, що перед камерою — мама трьох синів.

Раніше Христина відкрито розповідала, що на початку повномасштабної війни набрала кілька зайвих кілограмів через стрес і зміну ритму життя. Проте поступово їй вдалося повернути форму завдяки тренуванням і дисципліні. Свіжі знімки лише підтвердили, що робота над собою дала результат.

Цей допис став не стільки демонстрацією відпочинку, скільки емоційним віддзеркаленням нинішнього стану багатьох українців — коли фізично ти вдома, а думками шукаєш тепла, світла і короткої паузи для себе.

В Україні правоохоронці викрили 35-річну громадянку Білорусі, яка діяла як агентка білоруського КДБ. Жінка намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки, прикриваючись діяльністю журналістки. Її діяльність включала збір розвідувальної інформації, спроби встановити контакти з особами, що мають доступ до секретних даних, та підготовку до подальшого втручання у роботу українських спецслужб.

За інформацією правоохоронців, затримана вже мала досвід співпраці з білоруськими спецслужбами й використовувала журналістську діяльність як прикриття для шпигунських операцій. Оперативники наголошують, що такі випадки підкреслюють серйозні загрози національній безпеці та необхідність постійного контролю за підозрілими контактами, особливо у сфері оборони та розвідки.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.