Запорізька область під вогнем: окупанти завдали майже 400 ударів за добу

Святошинський район Києва — це один із найбільш багатофункціональних та динамічно розвиваючихся районів столиці України. Він поєднує в собі як елементи сучасної урбаністики, так і збережені історичні традиції, що відображаються у місцевій архітектурі, культурі та інфраструктурі. Розташований на заході Києва, район займає стратегічно важливе місце в економічному та соціальному житті міста.

Святошин зберігає свою популярність серед мешканців завдяки вигідному розташуванню, доступу до основних транспортних шляхів та зручності в організації побутового життя. Тут розвинута система громадського транспорту, що дозволяє швидко дістатися до інших районів столиці, а також до центру Києва. Зелена зона та парки забезпечують комфортне середовище для прогулянок і відпочинку, що є важливим аспектом для жителів району.

Найбільший прибуток схема приносила на популярних міжнародних напрямках, де постійно спостерігався дефіцит квитків. Пасажири сплачували значно більше за офіційну вартість, а отримані кошти розподіляли між учасниками організації.

За даними слідства, безпосередньо Андрій Костін незаконно перевіз безквиткових пасажирів на суму понад 733 тисячі гривень. Загальні збитки від діяльності всієї організації оцінюються у понад 73,8 мільйона гривень. Загалом через схему було перевезено більш як 34 тисячі пасажирів.

Суд частково задовольнив цивільний позов і зобов’язав Костіна відшкодувати 488 тисяч гривень з урахуванням коштів, сплачених раніше.

Вирок став одним із перших у серії кримінальних справ щодо масштабних корупційних схем на міжнародних залізничних маршрутах, які тривалий час залишалися джерелом тіньових прибутків.

Бізнесмен Ігор Хмельов, ім’я якого в медіапросторі згадується у зв’язку з Тимуром Міндічем — особою, яку правоохоронні органи підозрюють у створенні злочинної організації, упродовж 2023–2024 років здійснив масштабні інвестиції в Карпатському регіоні. За відкритими даними та повідомленнями журналістів, ідеться про придбання 11 об’єктів, розташованих у гірській місцевості.

Увага до цих угод зумовлена не лише їх кількістю, а й загальним контекстом: Карпати останніми роками стали одним із найбільш привабливих напрямів для вкладення коштів у нерухомість і туристичну інфраструктуру. Земля та об’єкти в цьому регіоні стабільно зростають у ціні, а попит з боку інвесторів пояснюється розвитком внутрішнього туризму, рекреаційних проєктів і курортної забудови.

За ринковими оцінками, вартість землі в цій локації стартує від 300 тисяч доларів за гектар. Таким чином, загальна ціна придбаних активів може обчислюватися десятками мільйонів гривень. Водночас офіційна фінансова звітність «Евентус Менеджмент» свідчить, що компанія протягом останніх років декларувала збиткову діяльність, що викликає запитання щодо джерел фінансування таких інвестицій.

У 2014–2016 роках керівником «Евентус Менеджмент» був Тимур Міндіч. Надалі Хмельов і Міндіч зберегли тісні ділові зв’язки, маючи спільні бізнес-проєкти. У матеріалах, відомих як «плівки Міндіча», Хмельов, за інформацією народних депутатів, фігурує під псевдонімом «Шмель».

Крім того, Хмельов співпрацював із народним депутатом Ігорем Палицею, який є співвласником курорту «Буковель». Це додатково посилює увагу до земельних активів бізнесмена, з огляду на їх розташування у безпосередній близькості до ключної туристичної інфраструктури регіону.

Наприкінці 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Івано-Франківської області оголосила тендер на розробку проєктної документації нової автомобільної дороги у селах Бистриця, Поляниця та Яблуниця вартістю понад 6,5 млрд гривень. Запроєктована траса мала проходити поруч із земельними ділянками Хмельова. Після суспільного резонансу тендер було скасовано.

Кримінальне провадження, в межах якого НАБУ оголосило підозру Тимуру Міндічу, було відкрито 21 серпня 2025 року. Слідство вважає, що він створив і очолив злочинну організацію, займався відмиванням коштів у великих розмірах та впливав на членів уряду з метою ухвалення вигідних рішень.

За версією правоохоронців, протягом 2025 року Міндіч контролював ключові державні закупівлі в енергетичній сфері через особисті контакти з міністрами та високопосадовцями. Для координації схем він залучив співорганізатором бізнесмена Олександра Цукермана. На цьому тлі придбання дорогих земель у Карпатах бізнес-партнерами Міндіча привертає особливу увагу слідства та громадськості.

Нове дослідження американських вчених показало, що реальний рівень смертності жінок під час вагітності та пологів утричі перевищує попередні оцінки. Фахівці наголошують, що обмеження доступу до абортів може призвести до різкого зростання материнської смертності та серйозно вплинути на громадське здоров’я.

Дослідження, опубліковане у JAMA Network Open, охопило період 2018–2021 років і включало майже 15 мільйонів пологів та понад 3,5 мільйони абортів. Аналітики враховували смерті жінок під час вагітності та протягом року після пологів, якщо вони були спричинені ускладненнями вагітності або інфекціями, що виникли в цей період. При цьому випадки, пов’язані з COVID-19, були виключені з розрахунків.

Результати показали, що в середньому на 100 тис. пологів припадає 32 материнські смерті, а у 2021 році цей показник зріс майже до 44. Для порівняння, у 1998–2005 роках рівень материнської смертності становив 8,8–14,5 випадку на 100 тис. пологів. Вчені зазначають, що зростання відображає покращення системи обліку, а не різке погіршення стану здоров’я жінок.

Дослідники наголошують, що обмеження доступу до безпечних абортів може призвести до реального збільшення смертності серед вагітних та породіль. Інше дослідження довело, що медикаментозний аборт удома на терміні до 12 тижнів є так само безпечним і ефективним (97%), як і в медзакладі. Метод двоетапного прийому препаратів дозволяє зменшити навантаження на медичні заклади та розширити репродуктивну свободу жінок.

В Одесі співробітники Державного бюро розслідувань задокументували протиправну діяльність двох правоохоронців, яких підозрюють в організації схеми незаконного збагачення за рахунок військовозобов’язаних громадян. За даними слідства, посадовці використовували своє службове становище для тиску на людей та отримання від них грошових коштів.

Слідчі встановили, що підозрювані пропонували «вирішити питання» з уникненням проблем, пов’язаних із мобілізаційними процедурами, за певну суму грошей. У разі відмови громадян сплачувати хабар, їм погрожували створенням штучних перешкод, зокрема прискореним притягненням до відповідальності або іншими негативними наслідками.

Вартість таких «послуг» становила від 2 тисяч доларів і залежала від фінансових можливостей водія. Фактично йшлося про плату за те, щоб уникнути доставлення до ТЦК.

Співробітники ДБР затримали обох фігурантів одразу після отримання коштів від одного з водіїв. Гроші були передані під контролем правоохоронців у межах документування злочину.

Затриманим повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває, слідчі встановлюють повне коло осіб, які могли бути причетні до функціонування схеми.

Після понад трьох років перебування в російському полоні на Батьківщину повернувся військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Назар Далецький. 46-річний захисник є уродженцем села Великий Дорошів Куликівської громади на Львівщині. Його повернення стало справжнім потрясінням і водночас великою радістю для родини, побратимів і всієї громади, адже тривалий час чоловіка вважали загиблим.

Через відсутність будь-якої інформації про долю бійця та роки невідомості Назаря Далецького офіційно зарахували до полеглих. У громаді з усіма почестями відбувся похорон, люди прощалися із захисником, не знаючи, що він живий і продовжує боротися за життя в неволі. Для родини це були роки болю, втрати й тиші, яку важко витримати, коли немає відповідей.

«З полону повертається наш земляк, якого тривалий час вважали загиблим. Йдеться про жителя села Великий Дорошів Куликівської громади Назара Далецького», – зазначив він.

Назар Далецький був учасником АТО, а з початком повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних сил. Служив у 24-й бригаді імені короля Данила. У травні 2022 року військовий перестав виходити на зв’язок і спершу вважався зниклим безвісти.

Згодом рідним повідомили, що він нібито загинув 25 вересня 2022 року поблизу села Курилівка Куп’янського району Харківської області — фактично на лінії фронту. Саме в цей день воїну виповнився черговий рік.

Інформацію про його загибель оприлюднили Львівська ОВА та Куликівська громада. У селі організували похорон із військовими почестями: труну накрили державним прапором, церемонію супроводжував оркестр. Фото й відео з прощання збереглися на сторінці місцевого старостинського округу.

Однак згодом з’ясувалося, що військовий живий.

У липні 2025 року один із визволених з полону українських захисників повідомив родині, що бачив Назара серед полонених. У серпні це підтвердив ще один боєць, а восени — третій. Родина продовжувала звернення та вірила, що чоловік живий.

Під час останнього обміну полоненими інформація підтвердилася: Назар Далецький повернувся додому після 3 років, 4 місяців і 12 днів неволі. Перші хвилини після звільнення він зміг поспілкуватися з рідними телефоном.

Це вже не перший подібний випадок на Львівщині. У травні 2025 року в Щирецькій громаді поховали військовослужбовця Богдана Вовка, якого також вважали загиблим. Згодом у російських пабліках з’явилося відео, де він повідомив, що перебуває в полоні. Тоді у Львівському обласному ТЦК та СП заявили про можливу помилку та поінформували військову частину.

Історія Назара Далецького стала прикладом того, як навіть після років невизначеності та болю можливе повернення додому, а для родин — шанс знову обійняти своїх близьких.

Телеведуча Ольга Фреймут знову стала центром уваги, опублікувавши серію атмосферних світлин разом із молодшою сестрою Юлією. Ця фотосесія виявилася справжньою несподіванкою для шанувальників, адже Юлія майже не з’являється у публічному просторі, а спільні знімки родини Фреймут завжди викликають особливий інтерес.

За геолокацією можна зрозуміти, що фотозйомка проходила у Лісабоні, що додало кадрам особливого колориту та романтичної атмосфери. Ольга постала перед камерою у стильних образах, гармонійно поєднуючи елегантність і невимушеність. Її сестра Юлія, хоч і залишалася більш стриманою на фоні яскравої публічної особистості, виглядала природно та світло, що підкреслило гармонію між сестрами.

Один з найбільш помітних образів — довга чорна сукня на тонких бретельках, яка акцентує мініатюрну фігуру Фреймут. На інших кадрах вона з’являється у більш відвертому вбранні з глибоким вирізом на спині, демонструючи витончену жіночність без надмірної провокативності.

Окрему увагу привернула молодша сестра ведучої — Юлія Фреймут. Вона надзвичайно схожа на Ольгу, але веде значно більш закритий спосіб життя. У фотосесії Юлія постає в елегантній довгій сукні, доповнюючи загальну стилістику зйомки. Спільні кадри сестер створюють відчуття інтимності та тепла, підкреслюючи їхню близькість.

Серед опублікованих знімків також є фото, де сестри сидять за столом і дивляться одна на одну, що додає серії не лише глянцевої, а й емоційної глибини. Шанувальники в коментарях відзначили природність образів, схожість сестер і витончену подачу без зайвого пафосу.

Чай давно посів особливе місце в повсякденному житті багатьох людей. Ранкова чашка допомагає прокинутися, вдень підтримує працездатність, а ввечері створює атмосферу спокою та затишку. Протягом століть цей напій асоціювався з користю для організму: йому приписували здатність заспокоювати нервову систему, стимулювати травлення, покращувати концентрацію уваги та навіть зміцнювати імунітет. Саме тому чай часто сприймають як безпечну альтернативу каві чи солодким напоям.

Однак сучасні наукові дослідження змушують подивитися на звичний ритуал під іншим кутом. Увага вчених зосередилася не стільки на самому чаї, скільки на температурі, за якої його вживають. Виявилося, що надто гарячий чай може нести приховану небезпеку для здоров’я. За результатами досліджень, серед популярних напоїв саме чай, який п’ють дуже гарячим, найчастіше стає джерелом підвищеного навантаження на слизову оболонку ротової порожнини та стравоходу.

Окрему небезпеку становить спосіб подачі чаю. Використання паперових стаканчиків «на винос», які мають внутрішнє пластикове покриття, призводить до ще більшого потрапляння мікропластику в напій. У таких умовах кількість частинок зростає порівняно з чаєм, завареним у скляному або керамічному посуді.

Науковці пояснюють, що мікропластик — це наддрібні фрагменти, які утворюються під час руйнування пластикових матеріалів або навмисно використовуються у виробництві. Сьогодні ці частинки виявляють практично всюди — у воді, продуктах харчування, повітрі та навіть у тканинах людського організму.

Хоча вплив мікропластику на здоров’я людини досі активно досліджується, експерименти на тваринах уже пов’язують його з розвитком запальних процесів, гормональними порушеннями та проблемами з травною системою. Одним із головних джерел потрапляння мікропластику у чай вважають сучасні чайні пакетики, виготовлені з нейлону або біопластику, які під дією окропу активно виділяють мікрочастинки.

Окрім цього, фахівці звертають увагу на вміст танінів у чаї — речовин, що надають напою терпкості. Вони можуть знижувати засвоєння заліза з рослинної їжі, що особливо важливо для вегетаріанців, вагітних жінок та людей із ризиком анемії.

Щоб зменшити потенційні ризики, експерти радять віддавати перевагу розсипному листовому чаю, обирати пакетики без пластикових компонентів, уникати стаканчиків «на винос» і пити чай у перервах між прийомами їжі. Також рекомендується поєднувати продукти, багаті на залізо, з вітаміном С та не перевищувати помірне споживання напою.

Попри виявлені фактори ризику, чай залишається безпечним для більшості людей, якщо вживати його усвідомлено та в розумних кількостях.

Державне підприємство «Укргідроенерго» під керівництвом Ігоря Сироти уклало серію контрактів на загальну суму понад 5,6 млрд грн з маловідомою житомирською компанією ТОВ «Елітбуд-1». Метою угод є виконання робіт із посилення та захисту Деснянської гідроакумулювальної електростанції. Найбільший з договорів, що становить 4,2 млрд грн, передбачає завершення робіт до кінця 2026 року.

Ці контракти викликали підвищену увагу через вибір компанії, яка раніше не мала значного досвіду у великих інфраструктурних проектах державного масштабу. Водночас для Деснянської ГАЕС передбачено комплексне виконання робіт із підвищення надійності та безпеки гідротехнічних споруд, що є критично важливим для енергетичної системи країни.

Навколо Болейка існують підозрілі зв’язки: його телефон у сервісах позначений як «від Цимбалюка» та «кум Паші Цимбалюка», що вказує на можливу близькість до родини колишньої в.о. мера Житомира Любові Цимбалюк. Також Болейко має зв’язки з помічниками депутатів та орендою квартир у Києві у високопосадовців.

Контактною особою від «Укргідроенерго» за цими контрактами була Зоряна Даниленко, підлегла Сироти, яка вже фігурувала у розслідуваннях НАБУ щодо закупівлі автотрансформаторів за завищеними цінами. Після звільнення Сироти Даниленко зареєструвала ФОП і придбала автомобіль Lexus RX 2024 року вартістю до 90 тис. доларів.

Навіть після відходу Сироти «Елітбуд-1» продовжує отримувати багатомільярдні контракти без відкритих торгів під приводом воєнного стану та формулювання «антидроновий захист».

Особисті зв’язки колишнього керівника також викликають запитання: Сирота є сватом народного депутата від ОПЗЖ Юрія Бойка, а його донька одружена з сином політика. Родина ексдиректора володіє будинком у Вишеньках площею близько 400 кв. м, вартістю приблизно 800 тис. доларів.

У підсумку, історія з «Елітбуд-1» демонструє, як стратегічний об’єкт і понад 5 млрд грн державних коштів переходять до компанії без тендерів і прозорості, підрядник без досвіду отримує багатомільярдні контракти, а чиновники мають широкі політичні та ділові зв’язки, що ставить під сумнів реальну ефективність захисту енергетичних об’єктів.