Заступник голови “Київзеленбуду” купив AUDI за 5 тисяч гривень

У вересні 2025 року Київ уклав понад 6,5 тисяч договорів на загальну суму понад 5,3 мільярда гривень. Згідно з аналітичними даними BI.Prozorro, більшість коштів було направлено на будівництво та ремонтні роботи, як і в попередні місяці. Це свідчить про стратегічний акцент міської влади на покращення інфраструктури столиці.

Найбільший контракт вересня стосується капітального ремонту Харківського шосе, загальна вартість якого становить 1,25 мільярда гривень. Виконання робіт здійснює компанія ТОВ "Група компаній “Автострада”. Окрім цього, значні кошти були спрямовані на ремонтні роботи в інших районах міста. При цьому найбільшу частину з виділених коштів – майже 3 мільярди гривень, або 57,5% від загальної суми витрат – було витрачено саме на будівництво та реконструкцію існуючих об'єктів інфраструктури.

Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

Київ вже технічно готовий розпочати подачу тепла в оселі мешканців, проте поки що зволікає із запуском через несприятливі погодні умови та необхідність економно використовувати природний газ. Про це в ефірі телеканалу «Київ24» розповів заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв. Він зазначив, що розпочати опалювальний сезон у житлових будинках планується, ймовірно, наприкінці жовтня.

Пантелєєв підкреслив, що ситуація з температурою повітря та потреба зберегти енергетичні ресурси змушують міську владу бути обережною у питаннях запуску опалення. Прогнозують, що подача тепла почнеться в момент, коли температура зовні стабільно знизиться до рівня, що вимагає опалення. Київська міська інфраструктура вже готова до роботи в осінньо-зимовий період, однак міська влада ставить на перше місце ощадне використання енергетичних ресурсів та забезпечення комфортних умов для мешканців столиці, без надмірних витрат на газ.

«В принципі ми могли б вже розпочинати опалювальний сезон, технічно ми до цього готові. Але з огляду на погоду — дійсно ще не дуже холодно, і з огляду на те, що газ зараз треба дуже виважено використовувати… наразі немає рішення про початок опалювального сезону».

Пантелєєв уточнив, що соціальна сфера вже з теплом — це стосується садочків і лікарень.

«Житло поки що ні. Думаю, що до кінця місяця ми будемо в такому режимі».

За словами заступника голови КМДА, місто орієнтується не лише на стандартний критерій середньодобової температури +8°C, а й на прогнози на найближчі дні: після короткого похолодання очікуються періоди до +16°C, що дозволяє ще утримуватися від подачі тепла в житловий фонд.

«Газ нам знадобиться більше тоді, коли буде −10 чи −15, у січні-лютому, ніж зараз», — наголосив Пантелєєв, пояснюючи пріоритет раціонального споживання енергоресурсу з огляду на ризики для газової інфраструктури під час війни.

Президент США Дональд Трамп, перебуваючи на борту президентського літака Air Force One, поділився своєю думкою щодо ситуації в Україні, висловивши певні пропозиції та уточнення. Він заявив, що Росія та Україна повинні «зупинитися на тих лініях, де вони перебувають зараз», підкреслюючи, що вирішення конфлікту вимагає від обох сторін утримання від подальших військових дій на поточному етапі.

Трамп категорично заперечив інформацію про те, що обговорював можливість передачі всього Донбасу Росії. Його слова були реакцією на журналістські запитання, котрі стосувалися можливих компромісів щодо територіальних втрат України. «Нехай усе буде розділено так, як є на даний момент, а згодом можна буде досягти угоди», — додав він, вказавши на важливість мирного врегулювання конфлікту без подальших ескалацій. Під час обговорення Трамп також зауважив, що 78% території вже перебувають під контролем однієї зі сторін, хоча він не уточнив, яку саме.

Напередодні йшлося про напружену закриту зустріч Трампа із Володимиром Зеленським у п’ятницю: джерела повідомляли, що Трамп наполягав на якнайшвидшому припиненні вогню вздовж поточних ліній зіткнення, що українська сторона сприйняла як небезпечний для Києва сценарій.

Окремі медіа подали його слова жорсткіше — мовляв, Донбас доведеться “розрізати” й залишити значну частину під контролем РФ, — однак у розмові з журналістами на борту Трамп заперечив, що пропонував “віддати весь Донбас”.

Заява Трампа про “78% території” не відповідає оцінкам провідних джерел. Reuters напередодні писало, що Росія контролює близько 19% території України (включно з окупацією з 2014 року). У Донецькій і Луганській областях контроль РФ справді значний, але йдеться про інші пропорції: раніше оцінювали близько 75% Донецької та майже всю Луганську області.

Пропозиція “заморозити” фронт на поточних позиціях де-факто легітимізувала б захоплені території до майбутніх переговорів — сценарій, який Київ публічно відкидає, наголошуючи, що не поступиться територіями. Раніше у вересні Трамп, навпаки, робив більш прихильні до України заяви, що Київ “може повернути всі землі”, — отже, нинішні меседжі виглядають як риторичний зсув.

Служба безпеки України провела успішну операцію, затримавши 56-річну працівницю одного з державних банків Одеси. Жінка підозрюється у передачі персональних даних клієнтів, зокрема військовослужбовців, російським спецслужбам. Як встановлено під час слідства, затримана діяла під контролем ФСБ, яке завербувало її через активність в антиукраїнських Telegram-каналах.

Жінка працювала касиром у відділенні банку, де вибірково збирала інформацію про клієнтів, котрі носили військову форму або мали ознаки поранень, отриманих на фронті. Вона ретельно фіксувала їхні персональні дані та зосереджувалася на банківських операціях, після чого передавала зібрану інформацію своїм кураторам з ФСБ. Серед зібраних даних були не лише базові відомості про особу, а й деталі, які могли бути використані для подальших дій проти захисників України.

Позаштатна “розвідниця” також обходила місто та фотографувала райони, де могли розміщуватися підрозділи українських військових. Ворог планував використати зібрану інформацію для підготовки терактів, інформаційних диверсій і спроб вербування українських захисників.

СБУ з’ясувала, що одеситка потрапила в поле зору російських спецслужб через свої антиукраїнські коментарі в Telegram. Представники ФСБ встановили з нею контакт під прикриттям “однодумців” і згодом запропонували “допомогу у боротьбі з режимом”.Після кількох місяців спілкування вона погодилася збирати інформацію, не усвідомлюючи, що її дії документуються українськими контррозвідниками.

Спецслужба задокументувала всі етапи передачі інформації, провела обшук за місцем роботи й проживання жінки, вилучивши техніку з доказами комунікації з російськими кураторами.Після цього агентку ізолювали, і зараз вона перебуває під вартою. Слідчі СБУ повідомили їй про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану (ч.2 ст.111 КК України).Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

У нових електронних деклараціях Наталія Коваль, співмешканка в.о. міського голови Одеси Ігоря Коваля, зазначила значне майно. Зокрема, у її власності три квартири в Одесі з різною площею – 30, 67 та 83 м². Окрім того, вона володіє автомобілем преміум-класу Audi Q5, випущеним у 2012 році. Відомо, що Наталія також працює в університетах міста на посаді доцентки, поєднуючи наукову діяльність із власними бізнес-інтересами.

Що стосується Ігоря Коваля, то в його декларації зазначена квартира площею 216 м², що свідчить про певний рівень благополуччя родини. Порівняно з іншими політиками, майно родини Коваль виглядає досить вагомим, враховуючи наявність декількох об'єктів нерухомості та автомобіля преміум-класу.

За 2024 рік Наталія Коваль задекларувала понад 330 тис. грн доходу, отриманого на посаді доцента одразу в двох вишах — Одеській політехніці та Одеському національному університеті ім. Мечникова. Ігор Коваль у декларації вказав понад 1 млн грн зарплати в Одеській міській раді, 250 тис. грн пенсії і близько 140 тис. грн доходу від роботи в університеті ім. Мечникова.

Поєднання наявних активів і задекларованих доходів привертає увагу громадськості й журналістів: хоча офіційні дані підтверджують факт декларування, співвідношення заробітку та матеріальних благ викликає питання щодо джерел формування статків. У публікації наголошено, що вся наведена інформація доступна у Єдиному державному реєстрі декларацій.