Заступник голови ВР звернувся до Трампа із проханням допомогти провести вибори в Україні

Успіх будь-якого бізнесу залежить від здатності встановлювати міцні та довірливі стосунки з клієнтами. Важливо не тільки пропонувати якісні послуги чи продукти, а й бути здатними слухати та розуміти потреби кожного клієнта. Тому ефективна взаємодія між командою та клієнтами є ключовим елементом для досягнення довгострокових результатів.

Одним із головних факторів, що сприяє успіху взаємодії, є чітка комунікація. Важливо, щоб кожен член команди був готовий до швидкої та відкритої комунікації з клієнтом. Це означає не лише надання своєчасної інформації, а й здатність розуміти неявні запити та емоції, що можуть стояти за кожним питанням або зауваженням клієнта.

Під час прийому лікар проводить огляд та обов’язково вимірює артеріальний тиск щонайменше двічі. На основі середнього значення визначають ризик артеріальної гіпертензії — стану, який є одним із головних чинників інсульту та інфаркту, але часто не має симптомів.

Окремий блок програми — лабораторна діагностика. Пацієнтам безкоштовно проводять ліпідограму для оцінки ризику атеросклерозу, а також тест на глікований гемоглобін (HbA1c), який показує середній рівень цукру в крові за останні три місяці та допомагає виявити предіабет або діабет.

За медичними показаннями можуть додатково вимірювати рівень електролітів (натрій, калій), креатиніну та показник швидкості клубочкової фільтрації (eGFR) для оцінки роботи нирок. Також можливий аналіз сечі на співвідношення альбуміну до креатиніну (ACR), що дозволяє виявити ранні ознаки ураження нирок.

Результати лабораторних досліджень обіцяють надати не пізніше ніж через 72 години після візиту.

У ЦГЗ наголошують, що регулярний скринінг після 40 років дає змогу вчасно виявляти хвороби та запобігати тяжким ускладненням. Програму фінансує держава, а запис і організація послуг відбуватимуться через цифрові сервіси, зокрема застосунок «Дія».

В Одесі правоохоронці припинили діяльність групи, яка займалася незаконним виготовленням медичних довідок для чоловіків, що намагалися уникнути військового обліку та виїхати за кордон. За даними слідства, до цієї протиправної схеми були залучені двоє медичних працівників. Йдеться про посадовця приватного медичного центру в Київському районі міста та керівницю іншої приватної медичної установи.

За попередньою інформацією, зловмисники оформлювали документи, які нібито підтверджували наявність серйозних захворювань, що робили чоловіків непридатними для служби. Використання таких фальшивих довідок дозволяло ухилянтам легально перетинати кордон, приховуючи реальний стан здоров’я. Слідчі встановили, що клієнтами схеми ставали сотні осіб, які готові були платити за «сприяння» в ухиленні від мобілізації.

Медики видавали довідки з вигаданими діагнозами, які дозволяли чоловікам уникнути мобілізації та перетнути державний кордон. Окрім підготовки фіктивної медичної документації, вони також обіцяли впливати на рішення уповноважених осіб.

За свої «послуги» з оформлення документів для двох військовозобов’язаних фігуранти вимагали та отримали 21 тисячу доларів США.

Наразі правоохоронці встановлюють повне коло осіб, які могли скористатися цією схемою, а також перевіряють причетність інших медичних закладів до незаконної діяльності.

Науковці з Технологічного інституту Шибаури звернули увагу на те, що перебіг хвороби Альцгеймера може залежати не лише від генетичних чи вікових факторів, а й від повсякденних звичок, зокрема харчування. Проведені дослідження показали: раціон, насичений антиоксидантами, здатен позитивно впливати на стан мозку та гальмувати розвиток деменції. Такий підхід не потребує складних медичних втручань, але може мати довготривалий ефект для підтримання якості життя пацієнтів.

У процесі експериментів вчені зосередилися на механізмах окисного стресу — явища, яке виникає через надмірну кількість вільних радикалів у клітинах. Саме вони пошкоджують нейрони, порушують передачу нервових імпульсів і поступово руйнують структури мозку, відповідальні за пам’ять, увагу та здатність до мислення. Окисне ушкодження розглядається як один із ключових факторів прогресування нейродегенеративних захворювань.

Для перевірки гіпотези вчені провели серію експериментів на лабораторних мишах. Результати показали, що накопичення окисних ушкоджень у мозку тісно корелює з розвитком симптомів, характерних для хвороби Альцгеймера. Водночас ключову роль у цьому процесі відіграє порушення функцій мітохондрій — клітинних структур, відповідальних за енергетичний обмін.

Автор дослідження Кодзі Фукуї зазначив, що саме пошкодження мітохондрій унаслідок окислення стає однією з головних причин когнітивних розладів. При цьому дослідники звернули увагу на цікавий факт: попри зниження розумових здібностей, у тварин не спостерігалося порушень рухової координації.

Крім того, в мозку мишей було зафіксовано підвищений рівень бета-амілоїдів — білкових відкладень, які вважаються одним із ключових маркерів хвороби Альцгеймера. Водночас суттєвих змін концентрації тау-білка, ще одного характерного показника захворювання, дослідники не виявили.

Науковці підкреслили, що антиоксиданти здатні нейтралізувати активні форми кисню, захищаючи клітини мозку від ушкоджень. Зокрема, вітаміни Е та C допомагають зберігати функціональність мітохондрій і підтримувати когнітивне здоров’я. У перспективі команда планує зосередитися на пошуку ранніх біомаркерів нейродегенерації та вивченні речовин із потужною антиоксидантною дією, що може стати основою для нових підходів у профілактиці та лікуванні деменції.

Березнегуватська селищна рада Миколаївської області уклала контракт на зведення підземного укриття для місцевої гімназії на суму 84,6 мільйона гривень. Підрядником обрали будівельну компанію БК «Базіс», однак сама процедура закупівлі майже одразу опинилася під пильною увагою контролюючих органів через низку нетипових та суперечливих моментів.

За інформацією з відкритих джерел, найбільше запитань у фахівців викликала надзвичайна оперативність дій обраного підрядника. Документи для участі в тендері були завантажені до системи у вкрай стислі строки, що виглядає нетипово для проєкту такої складності та вартості. Експерти зазначають, що підготовка повного пакета технічної та фінансової документації зазвичай потребує значно більше часу.

Водночас аналіз кошторису свідчить про ймовірні переплати, що лише за базовими позиціями можуть перевищувати чотири мільйони гривень. Зокрема, арматуру діаметром 16 міліметрів у документах закладено за ціною понад 43 тисячі гривень за тонну, що суттєво перевищує середні ринкові показники в регіоні. Бетонні та асфальтобетонні суміші також враховані за цінами, вищими за пропозиції місцевих виробників.

Окремої уваги заслуговує вартість захисно-герметичних дверей. За кошторисом їхня ціна сягає 191 тисячі гривень за квадратний метр — утричі більше, ніж середні ціни на аналогічну продукцію на ринку. Саме ця позиція стала однією з найбільш дискусійних під час аналізу закупівлі.

Фігура власника БК «Базіс» Євгена Дахова додає історії додаткового контексту. Його пов’язують із низкою інших будівельних компаній, зокрема з «Укркепітал-Буд», яка раніше фігурувала у резонансних забудовах у Києві. Бізнес-партнери Дахова мають спільні інтереси з колишніми депутатами Миколаївської міської ради, а окремі з них у період воєнного стану отримували дозволи на виїзд за кордон.

Попри відсутність реальної конкуренції на торгах, використання російськомовної документації щодо персоналу та сумнівні цінові показники, керівництво Березнегуватської громади не вбачає у ситуації ризиків. Селищний голова Сергій Бойко публічно не ставить під сумнів ані вибір підрядника, ані фінансові параметри контракту.

У результаті громада отримала проєкт укриття з рекордною швидкістю проведення закупівлі, завищеними кошторисами та підрядником із неоднозначною діловою репутацією. Чи матиме ця історія продовження в межах аудиторських і правоохоронних перевірок — питання відкрите.

Між 2013 та 2016 роками через ПриватБанк було виведено близько двох мільярдів доларів США. Основним механізмом цього стало масове кредитування компаній, які мали прямий зв’язок із тодішніми співвласниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Ці транзакції не були звичайними комерційними операціями, а фактично призводили до виведення значних коштів із фінансової системи країни.

Результатом таких дій стало серйозне погіршення ліквідності ПриватБанку та зростання ризиків для його клієнтів і вкладників. Незабаром це стало однією з головних причин, через які держава була змушена ініціювати націоналізацію банку, щоб запобігти його банкрутству та забезпечити фінансову стабільність. Націоналізація вимагала значних бюджетних витрат, що становило багатомільярдне навантаження на державні ресурси.

Наслідки цієї кредитної політики стали критичними. У грудні 2016 року держава була змушена націоналізувати ПриватБанк, визнавши його неплатоспроможним. Після цього з бюджету було спрямовано понад 5,75 млрд доларів для стабілізації роботи фінустанови, що еквівалентно більш як 155 млрд гривень.

Ключову роль у реалізації схеми відігравав топменеджмент банку, який входив до кредитного комітету та системно погоджував видачу позик пов’язаним структурам. Серед осіб, які схвалювали найбільшу кількість таких кредитів, фігурують Тимур Новіков, Тетяна Гур’єва, Володимир Яценко та Юрій Пікуш. Окрему роль у цій системі відігравала тодішня заступниця голови правління ПриватБанку Любов Чмона, яка погодила 126 кредитів, що стали частиною шахрайської схеми.

Любов Чмона очолювала бюджетний департамент банку — підрозділ, який фактично виконував функції внутрішнього казначейства для бізнес-імперії Коломойського і Боголюбова. Саме через цей департамент формувалися бюджети, прогнозувався рух коштів і забезпечувалося безперебійне фінансування компаній, пов’язаних із власниками банку. Без участі бюджетного департаменту масове схвалення фіктивних кредитів було б неможливим.

Свідчення, надані у суді, вказують на тісні особисті й робочі зв’язки між керівниками ключових департаментів банку та його власниками. Топменеджмент діяв не автономно, а виконував прямі вказівки Коломойського і Боголюбова, отримуючи натомість високі винагороди, збереження посад і гарантії майбутнього юридичного захисту.

Варто підкреслити, що розгляд у Лондоні мав господарський характер. Суд не встановлював кримінальної відповідальності конкретних топменеджерів, однак визнав сам факт масштабного шахрайства. За підсумками розгляду Коломойського і Боголюбова зобов’язали сплатити державному ПриватБанку близько 3 млрд доларів — з урахуванням відсотків та витрат на стягнення. У встановлений строк ці кошти сплачені не були, після чого банк розпочав процедури примусового стягнення.

Попри свою ключову роль у схемі, Любов Чмона за дев’ять років після націоналізації так і не стала фігуранткою кримінальних проваджень в Україні. Водночас іншим колишнім заступникам голови правління пощастило менше. Володимиру Яценку було оголошено підозру у привласненні та відмиванні коштів, а Людмилі Шмальченко — у причетності до розкрадання мільярдів гривень з банку.

Ще одним показовим епізодом стала історія Тимура Новікова. На відміну від Чмони, він не лише погоджував сумнівні кредити, а й, за матеріалами інших судових процесів, отримав близько 4,8 млн євро через кіпрську компанію Primecap, яка перебувала в центрі фінансових операцій, пов’язаних із виведенням коштів. Наразі ПриватБанк намагається стягнути ці гроші в межах окремого судового процесу за кордоном.

Показово, що і Любов Чмона, і Тимур Новіков після завершення роботи у ПриватБанку продовжили кар’єру у бізнесах, пов’язаних із групою «Приват». Ба більше, Чмона, яка на момент націоналізації володіла 0,24% акцій банку, двічі намагалася оскаржити націоналізацію в українських судах, вимагаючи повернення банку попереднім власникам. Обидві спроби завершилися поразкою.

Історія ПриватБанку демонструє не лише масштаби фінансових зловживань, а й глибину системної проблеми — коли ключові рішення ухвалювалися вузьким колом осіб в інтересах власників, а відповідальність за наслідки зрештою лягла на державу і платників податків.

Після нічного обстрілу Києва зупинила роботу ТЕЦ-6, яка забезпечує теплом весь житловий масив Троєщина. Внаслідок цього район залишився без централізованого теплопостачання. На даний момент станція не подає теплоносій, а технічної можливості швидко перепідключити Троєщину до інших джерел тепла немає.

Керівник Деснянської районної державної адміністрації Бахматов повідомив, що ситуація є надзвичайно складною. Мешканці залишилися без опалення та гарячої води, а детальні пояснення причин зупинки станції та перспектив її відновлення поки відсутні.

«На даний момент ТЕЦ-6 точно не постачає теплоносій. Лісовий масив намагаються підключити до інших джерел тепла, але для Троєщини варіантів перепідключення немає. Нам не повідомляють, що саме сталося, але відомо, що це сталося після останнього обстрілу — в ніч на суботу. Ситуація дійсно критична, і ніхто не розуміє, як діяти», — заявив він.

За словами очільника району, місцева влада не має інформації щодо масштабів пошкоджень та строків відновлення роботи теплоелектроцентралі. Через повну залежність Троєщини від ТЕЦ-6 зупинка станції створює серйозну загрозу для житлових будинків та соціальної інфраструктури району в умовах холодної погоди.

Українські правоохоронні органи повідомили про затримання агентки білоруського Комітету державної безпеки, яка тривалий час діяла на території України, маскуючи свою діяльність під роботу в медіасфері. За даними слідства, жінка намагалася налагодити контакт і проникнути до одного з підрозділів української військової розвідки, використовуючи статус журналістки як інструмент для збору чутливої інформації.

Встановлено, що затримана — 35-річна громадянка Республіки Білорусь, яка, за оперативними матеріалами, співпрацювала з білоруськими спецслужбами ще з 2015 року. Протягом тривалого часу вона виконувала завдання іноземної розвідки, збираючи відомості про безпекову ситуацію, кадровий склад та внутрішні процеси в оборонному секторі України. Для легалізації своєї присутності в країні вона використовувала журналістські посвідчення та контакти в медійному середовищі.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.