Заступником міністра оборони можуть призначити Вадима Жураковського, який налагодив схеми на “ухилянтах” Хмельниччини

Нещодавно ведуча Леся Нікітюк поділилася з шанувальниками особистим спогадом, який довго не давав їй спокою в дитинстві. У своєму інтерв’ю вона відкрила одну з важливих тем – дитячий комплекс, що залишив помітний слід на її фізичному стані. Леся згадала, як у дитинстві її часто змушували носити кросівки, які були на три розміри менші за її справжній розмір. Той період залишився в пам’яті як болючий етап, який вплинув не тільки на фізичне здоров’я, але й на її самооцінку.

Ведуча зізнається, що через це вона часто відчувала себе некомфортно і навіть трохи знецінено. Проте з роками Леся нав learned that these childhood experiences, while challenging, had shaped her resilience and determination. Вона зазначає, що тепер ці моменти сприймаються з гумором і навіть з певною вдячністю, адже вони стали частиною її життя і допомогли розвинути внутрішню силу.

За словами Лесі, у дитинстві вона дуже хотіла популярні спортивні кросівки, але родина не могла дозволити оригінальні моделі. Тому доводилося купувати дешевші китайські аналоги на хмельницькому базарі, та ще й на три розміри менші за необхідний.

«Мені доводилося купувати на три розміри менші. Було чи не було, що я носила кросівки на три розміри менші, бо дуже хотіла ті фірмові?» – згадує ведуча.

Через такі експерименти з розміром взуття на пальчиках однієї ноги у Лесі залишилися гульки. Проте вона зазначає, що ці спогади сьогодні сприймає з посмішкою і повністю приймає себе.

Леся Нікітюк завжди відкрито розповідає про дитячі історії та труднощі з гумором. Раніше ведуча ділилася подробицями свого першого «бізнесу»: продавала яблука, які крала у батьків, та міняла картоплю на кавуни на вулиці.

В Київській області зареєстровано спалах ентеровірусної інфекції, спричиненої вірусом Коксакі. За даними медичних установ, захворіли 13 дітей, з яких 12 уже успішно завершили лікування в стаціонарі та повністю одужали. Однак одна дитина досі перебуває в лікарні під постійним наглядом лікарів. Відзначається, що фахівці активно проводять епідеміологічне розслідування та вживають заходів для локалізації вогнища інфекції, щоб запобігти подальшому поширенню вірусу.

Лікарі підкреслюють, що в більшості випадків інфекція Коксакі протікає в легкій формі або навіть безсимптомно. Однак у деяких випадках захворювання може маскуватися під типові ознаки ГРВІ, зокрема лихоманку, біль у горлі, нежить, діарею та головний біль. Важливими симптомами є також висипка та водянисті пухирці, що можуть з’являтися в роті, на долонях і стопах.

Медики пояснюють, що вірус передається повітряно-крапельним шляхом, через контакт із зараженими поверхнями й немитими руками, а також через забруднену їжу чи воду; інкубаційний період зазвичай становить 3–6 днів. Тому головні заходи профілактики — ретельне миття рук, провітрювання приміщень, дезінфекція побутових поверхонь, окремі речі для хворого та при необхідності — ізоляція дитини від колективу до одужання.

У більшості випадків лікування симптоматичне: жарознижувальні, регідратація, анальгетики та спостереження педіатра; специфічної антивірусної терапії немає. Медики закликають батьків не займатися самолікуванням і при появі характерних висипів або загостренні стану негайно звертатися до лікаря, особливо якщо з’явилися сильний біль у грудях, задишка, сплутаність свідомості або висока температура, що не падає.

За інформацією Центру громадського здоров’я, наразі нових випадків у регіоні не виявлено, триває епідеміологічне розслідування, в закладах охорони здоров’я посилюють протиепідемічні заходи. Батькам радять уважно ставитися до стану дітей, особливо дошкільного віку, і дотримуватися правил гігієни у дитячих колективах.

У Дніпровському районі столиці стався серйозний інцидент — 17-річний учень одного з навчальних закладів випав з вікна третього поверху під час навчального дня. За даними поліції, хлопець отримав численні травми, серед яких переломи обох ніг та інші серйозні ушкодження, що потребували термінової медичної допомоги.

На місце події оперативно прибули медики та правоохоронці. Постраждалого доставили до лікарні, де йому надають комплексне лікування та проводять необхідні обстеження. Лікарі оцінюють стан підлітка як тяжкий, проте стабільний, і роблять усе можливе для його стабілізації та подальшого відновлення.

На місці події працюють слідчо-оперативна група та ювенальні поліцейські. Вони опитують свідків, викладачів і учнів, щоб з’ясувати обставини того, що сталося.

За попередньою версією, хлопець вистрибнув із вікна самостійно. Правоохоронці наразі не виключають жодної з можливих версій — від нещасного випадку до можливої спроби самогубства.

Адміністрація навчального закладу співпрацює зі слідством. У поліції обіцяють надати офіційні коментарі після проведення всіх необхідних перевірок.

За даними аналітичного проєкту DeepState, ситуація на Донеччині залишається надзвичайно складною та напруженою. Покровськ, хоча й не опинився в оточенні, все ж перебуває під постійною загрозою через інфільтрацію російських загарбників у місто. Ворог активно намагається закріпитися в стратегічно важливих точках, посилюючи свої позиції за допомогою мінометних установок та спеціальних підрозділів пілотів, які забезпечують підтримку піхоти в районі бойових дій. Це ускладнює українським силам як просування на передових позиціях, так і належне забезпечення логістики.

Одним із найбільш кризових напрямків є місто Мирноград, яке, на думку військових аналітиків, опинилося під серйозною загрозою оперативного оточення. Ворог активно працює над блокуванням всіх важливих шляхів, що ведуть до міста, намагаючись перекрити логістичні маршрути. Особливо критична ситуація на східних околицях Мирнограду, де постійно відбуваються штурмові дії. Окупанти намагаються за будь-яку ціну отримати контроль над важливими транспортними артеріями, що є необхідними для постачання боєприпасів та інших ресурсів для українських підрозділів.

Аналітики підкреслюють, що ключовим для утримання Мирнограду є Покровськ. Якщо ворог закріпиться тут, забезпечення міста логістикою стане критично складним. Для оборони Мирнограду важливо контролювати навколишні населені пункти, зокрема Рівне, де противник накопичує сили та готує засідки.

Бійці українських сил оборони намагаються стримувати натиск, але без належного доступу до постачання ситуація може швидко ускладнитися.

Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала трагічні наслідки. За даними Офісу Генерального прокурора, клопотання про дозвіл на тримання під вартою надійшло від сторони обвинувачення, і члени ВРП підтримали це рішення після розгляду матеріалів справи.

Інцидент стався на території Івано-Франківської області. За попередньою інформацією слідства, дії водійки, яка перебувала за кермом транспортного засобу, призвели до загибелі однієї людини та спричинили тілесні ушкодження іншій. Правоохоронні органи кваліфікували подію за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та завдання шкоди здоров’ю іншого учасника ДТП.

Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.

8 листопада за новим стилем православні українці відзначають величне свято — Собор Архістратига Михаїла та всіх небесних сил безтілесних. За старим юліанським календарем цей день припадає на 21 листопада. Це одне з найшанованіших християнських свят, присвячене головному небесному воєводі — Архістратигу Михаїлу, який у Святому Письмі названий “вождем воїнства Господнього”. Він є символом непохитної віри, сили духу та вірності Божій правді.

Архістратиг Михаїл очолює небесне воїнство, що стоїть на сторожі світла, справедливості та добра. У християнській традиції він вважається захисником людей від зла, покровителем воїнів, тих, хто бореться за правду, а також духовним охоронцем кожного, хто прагне жити по совісті. Образ Михаїла — це уособлення перемоги добра над темрявою, мужності над страхом, вірності над зрадою.

Ім’я Михаїл із давньоєврейської перекладається як “Хто як Бог?”, тобто — ніхто не рівний Всевишньому. Слово “ангел” означає “вісник”, а “архі” — вищий ступінь служіння. Звідси й титул “архістратиг” — головнокомандувач небесним військом. На іконах Михаїл зображений у воїнських обладунках, із мечем чи списом, яким перемагає диявола.

В Україні архангел Михаїл має особливу шану. Його ім’ям названо сотні храмів, а у Києві саме він є небесним покровителем міста. Михайлівський Золотоверхий монастир, герб столиці із зображенням архістратига та скульптура на Майдані Незалежності — символічні нагадування про його присутність в історії та духовному житті країни.

За старим стилем 8 листопада вшановують також священномученика Димитрія Солунського — учня апостола Павла, чудотворця і заступника воїнів. Попри перехід ПЦУ на новоюліанський календар, парафії та громади в Україні мають право самостійно обирати, за яким стилем жити літургійним життям.

За народною традицією на Михайла моляться про справедливість, зцілення та допомогу у складних справах. Вважається, що цього дня особливо сильними є молитви людей у судових процесах чи життєвих випробуваннях. Свято також знаменує завершення польових робіт, тому здавна українці накривали багатий стіл, запрошували гостей і вірили: чим більше друзів завітає — тим міцнішою буде підтримка увесь рік.

Серед побутових традицій — похід у лазню або купання як символ духовного очищення перед зимою. Також цей день вважається сприятливим для весілля: шлюб, укладений на Михайла, вважають благословенним.

Водночас існують і заборони. У цей день не можна сваритися, гніватися, заздрити, скаржитися чи бажати комусь зла. Не рекомендується братися за важку працю, особливо — користуватися гострими інструментами: сокирами, ножами, пилками. За народним повір’ям, рани, отримані цього дня, довго загоюються, тож хліб навіть не різали — його ламали руками.

Щодо погоди, народні прикмети говорять: від Михайла справжня зима вже поруч. Наші предки уважно стежили за знаками природи:

іній вранці — до суворих зимових морозів,туман — до відлиги,мокрий сніг — до щедрих весняних дощів,червона вранішня зоря — до довгих холодів.

За стародавніми віруваннями, якщо цього дня падає сніг — то й на Великдень буде сніжно. У народі кажуть: “Михаїл на білому коні зиму привіз”.