Засудження за вбивство поліцейського в Бахмачі: вирок апеляційного суду

У нашому швидкоплинному світі часто здається, що для досягнення великих результатів необхідні грандіозні плани та надзвичайні зусилля. Проте насправді істинна сила змін криється у маленьких щоденних кроках, які з часом формують стійкі звички і ведуть до бажаного результату. Кожен маленький крок — це вклад у власне майбутнє, який здається непомітним у моменті, але набирає величезної ваги з часом.

Психологи та експерти з особистісного розвитку підкреслюють, що регулярність дій значно важливіша за їх масштаб. Наприклад, щоденне приділення 15 хвилин самонавчанню або фізичним вправам може привести до значних змін вже через кілька місяців. Це підтверджує простий принцип: системність перемагає інтенсивність.

Проте кандидатура Слончака викликає чимало запитань — за останні роки його ім’я неодноразово з’являлося у корупційних розслідуваннях, кримінальних провадженнях та журналістських викриттях.

Володимир Слончак — юрист і колишній заступник голови КМДА. У квітні 2020 року поліція затримала його після конфлікту на дорозі — посадовець напав на патрульного, який зупинив автомобіль через неувімкнені фари. Після інциденту Слончака повідомили про підозру за ч. 2 ст. 345 КК України та відправили під нічний домашній арешт. Наступного дня Кличко звільнив його з посади.

У серпні 2023 року НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення депутата Київради на суму 8,5 млн грн. Слончак задекларував “подарунок” від матері — 300 тисяч доларів, хоча її офіційні доходи за два десятиліття не могли забезпечити такі накопичення. Матеріали передано до НАБУ.

Попри війну, декларації Слончака свідчать про активні покупки елітного майна. У 2022–2024 роках родина придбала Range Rover, Audi Q7, кілька об’єктів нерухомості в Києві та області, земельну ділянку в Українці та квартиру вартістю близько 3 млн грн.При цьому сім’я отримувала державні соціальні виплати, а журналісти Bihus.Info зафіксували будівництво маєтку на понад 1000 м², не вказаного в декларації.

Слончак фігурує в розслідуванні НАБУ “Чисте місто”, де згадувався бізнесмен Денис Комарницький. На оприлюднених Bihus.Info аудіозаписах, за словами журналістів, депутат нібито приносить Комарницькому хабар у 40 млн грн. Сам Слончак підтверджує знайомство, але заперечує зв’язок із роботою.

У декларації за 2020 рік Слончак не вказав дочку Софію серед членів сім’ї, а також зазначив недостовірні дані про місце проживання — фактично мешкав у ЖК «Новопечерські Липки», хоча за документами був прописаний у Василькові.

Попри скандали, Слончак залишається депутатом від партії «Батьківщина» і має підтримку впливових груп у Київраді. Його можливе призначення на ключову посаду може стати випробуванням для Банкової — чи готова вона закривати очі на репутаційні ризики задля політичної доцільності.

У Одесі завершено досудове розслідування щодо двох чоловіків, які організували вимагання грошей у місцевого жителя. Зловмисники вимагали 10 тисяч доларів за борг, який не існував. Про це повідомляє пресслужба поліції Одеської області.

Фігурантами справи є 38-річний одесит і 34-річний житель Одеського району, який раніше мав численні судимості за скоєння злочинів, зокрема крадіжок, розбоїв та шахрайства. За версією слідства, чоловіки неодноразово телефонували 24-річному місцевому жителю, погрожуючи йому фізичною розправою та вимагаючи повернення великої суми грошей, яких він насправді не заборгував.

У вересні потерпілий зустрівся зі зловмисниками в парку, де ті змусили його поїхати додому за грошима. Один із зловмисників чатував біля парадної, а другий забрав 10 тисяч доларів із квартири. Проте розпорядитися грошима вони не встигли: правоохоронці затримали їх у процесуальному порядку та вилучили речові докази, які наразі під арештом.

Обом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування завершено, а слідчі висунули обвинувачення за ч. 4 ст. 189 КК України — вимагання чужого майна з погрозою насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, під час воєнного стану. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду для розгляду справи.

У Рівному колишнього керівника об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) підозрюють у скоєнні серйозного злочину, пов’язаного з незаконним продажем нежитлового приміщення. За версією слідства, 40-річний чоловік продав підвальне приміщення площею майже 300 квадратних метрів, що спричинило збитки для об’єднання співвласників на суму понад 1 мільйон гривень. Інцидент стався на вулиці Степана Бандери в Рівному.

Підозрюваний, за даними прокуратури, використав підроблені документи для оформлення угоди, що перевищувала його повноваження як голови ОСББ. У результаті, об’єднання співвласників було позбавлене цінної частини майна, що мало не тільки фінансові, але й юридичні наслідки. Прокуратура Рівненської області розпочала досудове розслідування, оскільки дії підозрюваного можуть свідчити про зловживання службовим становищем та підробку документів.

Колишньому голові ОСББ повідомлено про підозру у зловживанні службовими повноваженнями юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки, а також у службовому підробленні документів. Наразі вирішується питання обрання підозрюваному запобіжного заходу.

Слідство триває, правоохоронці перевіряють усі обставини справи та джерела незаконної угоди.

Перший заступник директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Тарас Щербай, що відповідає за добір нових кадрів до відомства, опинився під увагою громадськості після розслідування антишахрайського проєкту “190”. Зокрема, журналісти звернули увагу на кілька аспектів його фінансової та житлової ситуації, які викликають питання щодо його прозорості. Згідно з розслідуванням, Щербай не задекларував витрати на оренду житла в Києві, що порушує вимоги щодо публічності фінансових даних високопосадовців. Крім того, він користується паркомісцем, що належить його тещі, що також викликає питання про етичність та законність такого використання ресурсів.

Ці обставини стали відомі в той час, коли 5 листопада директор БЕБ Олександр Цивінський затвердив склад двох атестаційних та двох кадрових комісій, які будуть відповідати за переатестацію та відбір нових співробітників до Бюро. Тарас Щербай увійшов до складу обох кадрових комісій разом із своїми колегами-заступниками, Юрієм Бєлоусовим та Павлом Будзиганом. Саме ці органи будуть визначати професійну придатність майбутніх співробітників, а також перевіряти відповідність кадрів вимогам, встановленим Бюро.

Попри декларативну відкритість процесу, низка запитань постає до самих членів комісій. Зокрема, інший заступник директора БЕБ Юрій Бєлоусов, як встановили розслідувачі, не декларує повну вартість нерухомості та занижує ціну авто. Раніше він претендував на посаду директора НАБУ, але не пройшов конкурс, після чого перейшов до БЕБ.

До приходу в Бюро Щербай працював у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Його імʼя фігурувало в низці резонансних справ: щодо колишнього керівника “Укравтодору” Славоміра Новака, у справі одеського судді Олексія Бурана, затриманого на хабарі, та у розслідуванні щодо очільника ОГХК Руслана Журила, якому закидали збитки державі майже на 13 млн доларів.

В епізоді з Журилом Щербай, за даними розслідувачів, особисто приїздив на кордон під час спроби підозрюваного залишити країну, що викликало звинувачення у лояльності до фігуранта. Згодом Журило мобілізувався до ЗСУ, а провадження щодо нього суд призупинив.

У 2021 році Щербай брав участь у конкурсі на посаду керівника САП, однак не пройшов перевірку на доброчесність. Комісія ставила під сумнів його дії у справі Журила та вимагала пояснень щодо майнових декларацій, зокрема значних «подарунків від батьків».

Сам Щербай нерухомості не має. Його дружина володіє квартирою у Львові (209 кв. м, 2,1 млн грн). З 2019 року сімʼя орендує житло у Києві (44 кв. м), але жодних витрат на оренду в декларації немає.

Родина користується й паркомісцем у Львові, оформленим на тещу.

Подружжя не має власного авто, однак дружина користується двома преміальними BMW 2022 року:

X1 зареєстрований на компанію, якою керує її мати та брат;

X4 належить фірмі тих самих родичів, де дружина Щербая працює директоркою.

За 2024 рік Щербай заробив майже 3 млн грн на прокурорській службі. Його дружина отримала 292 тис. грн зарплатні у фірмах родичів, а також 220 тис. грн грошових подарунків від матері та брата.

Сімʼя зберігає готівкою:

Щербай – 104 тис. доларів, 1 000 євро;

його дружина – 15 тис. доларів.

На банківських рахунках – ще близько 181 тис. грн та валютні активи. Загалом родинні заощадження сягають понад 5,7 млн грн.

Щербай входить до кадрових комісій, які відбиратимуть нових працівників БЕБ. Директор відомства Олександр Цивінський наголошує на доброчесності та прозорості добору. Водночас розслідувачі ставлять під сумнів, чи можуть посадовці з подібним бекграундом формувати стандарт етики у новоствореному кадровому складі.

Правоохоронні органи Одещини завершили масштабне розслідування діяльності 31-річного жителя Ізмаїла, якого слідство називає «злочинним наглядачем Бессарабії». За даними прокуратури, чоловіка підозрюють в умисному встановленні та поширенні злочинного впливу, а також у створенні та керівництві мережею незаконних азартних закладів на території регіону. Обвинувальний акт уже направлено до суду.

За інформацією Одеської обласної прокуратури, протиправну діяльність фігуранта викрили та зупинили у серпні цього року. У ході слідчих дій правоохоронці провели низку обшуків, під час яких було вилучено значні суми готівки у різних валютах, комп’ютерну техніку, носії інформації та детальні бухгалтерські записи, що підтверджують існування системної схеми отримання прибутків від нелегального грального бізнесу.

За версією слідства, після виїзду до Європи попереднього неформального лідера кримінального середовища Ізмаїлу у 2023 році підозрюваний взяв на себе його функції. До його обов’язків входило накопичення й розподіл «спільної каси», контроль за дотриманням неофіційних правил серед «своїх» і врегулювання внутрішніх конфліктів. Діяльність фігуранта, за даними прокуратури, поступово охопила Ізмаїл та Ізмаїльський і Болградський райони.

У вересні 2024 року підозрюваний, за даними слідства, спільно з ще кількома особами організував у Ізмаїлі закритий покерний зал, куди допускалися лише гравці «за рекомендацією від своїх». Для цього орендували й обладнали приміщення — встановили вентиляцію та електропостачання, придбали столи, карти й фішки. За оцінками слідчих, щоденний дохід грального закладу міг сягати 1,2 млн гривень; під час обшуків у приміщенні вилучили техніку, чорнові бухгалтерські записи, 22 тисячі доларів США, 60 тисяч гривень та 5,6 тисячі євро.

Крім основного фігуранта, до суду також направлено обвинувальні акти щодо ще чотирьох осіб, причетних до організації та проведення незаконних азартних ігор. Один із попередніх лідерів кримінального середовища Ізмаїлу нині оголошений у міжнародний розшук; йому інкримінують розповсюдження злочинного впливу.

Прокуратура додає, що підозрюваний діяв обережно: керував та організовував діяльність, але сам безпосередніх виконань тяжких злочинів, за словами слідчих, не здійснював. Водночас у матеріалах справи йдеться про те, що він уже раніше притягувався до кримінальної відповідальності — зокрема у провадженнях за хуліганство з застосуванням зброї, умисне тілесне ушкодження, грабежі з насильством та розбій.

Досудове розслідування завершено, обвинувачення відкрито за статтями, що передбачають відповідальність за організацію незаконного грального бізнесу та створення/поширення злочинного впливу; остаточне рішення у справі ухвалить суд.

Правоохоронні органи завершили розслідування щодо чинної депутатки Київської міської ради та передали до суду обвинувальний акт. Жінку звинувачують у зловживанні службовим становищем і привласненні понад 300 тисяч гривень із міського бюджету.

За даними поліції Києва, на момент вчинення правопорушення депутатка очолювала благодійний фонд, який орендував комунальне приміщення площею 168 квадратних метрів у Голосіївському районі столиці. Встановлено, що вона організувала схему, за якою частина бюджетних коштів, виділених на оренду, потрапляла безпосередньо до її особистих фінансових надходжень.

Згідно з умовами договору, організація мала право на викуп цієї нерухомості. Щоб зменшити суму, яку потрібно було сплатити місту, депутатка ініціювала проведення так званих «невід’ємних поліпшень» — ремонтних робіт, вартість яких була штучно завищена.

Після цього вона не лише приватизувала приміщення за заниженою ціною, а й отримала з бюджету компенсацію в розмірі 300 тисяч гривень, пояснюючи це «витратами на ремонт».

Слідчі зібрали достатньо доказів, аби передати справу до суду. Депутатці інкримінують злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу України про привласнення майна та зловживання владою.

Наразі суд має визначити міру покарання.

Система вручення повісток в Україні наразі не виконує своєї основної функції, оскільки значна частина чоловіків продовжує ігнорувати виклики до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Про це повідомив речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін в інтерв’ю виданню «Главком».

За його словами, чинна процедура вручення повісток має радше інформативний, ніж обов’язковий характер. Повістка, з юридичного погляду, є лише повідомленням про необхідність з’явитися до центру комплектування, але не гарантує, що громадянин справді виконає цей обов’язок. Навіть якщо особа відмовляється отримати документ, але зрозуміла його зміст, складається акт про відмову, і така людина формально вважається належним чином повідомленою.

Попри це, значна кількість призовників до центрів не приходить, свідомо порушуючи правила військового обліку. На думку Істоміна, сам формат “роздачі повісток” уже не можна вважати ефективним інструментом.

Він також звернув увагу, що проблема полягає не лише у ставленні громадян, а й у бездіяльності місцевої влади. Закон, зокрема постанова №1487, покладає на органи місцевого самоврядування істотні повноваження у сфері військового обліку, включно з обов’язковим щорічним дворовим обходом. Відповідальні особи мають перевіряти, чи призовники реально проживають за вказаними адресами, однак на практиці ці вимоги часто виконуються формально або взагалі ігноруються.

В окремих випадках через бездіяльність посадових осіб складалися протоколи про порушення. У підсумку, зазначив речник, основний тягар вручення повісток і контролю явки покладається на військових ТЦК, які змушені залучати до цієї роботи поліцію.

Істомін також розповів, що за час повномасштабної війни Полтавський обласний ТЦК розіслав велику кількість повісток поштою. Проте механізм виявився далеким від ідеального: значна частина громадян на рекомендовані листи не реагує, незалежно від того, хто саме є відправником.

За його словами, сьогодні існує два основних механізми поштового розсилання документів. Перший — централізований, коли списки призовників надходять із Генштабу, а Міністерство оборони забезпечує друк і відправку. Другий — місцевий, коли повістки формують безпосередньо в ТЦК, а витрати на поштові послуги покривають громади. Цей варіант він назвав більш зручним, оскільки дає можливість оперативно визначати адресатів.

Попри це, повістка залишається обов’язковим інструментом виклику до ТЦК, незалежно від способу вручення — особисто чи поштою. Невиконання її вимог, нагадав Істомін, розцінюється як порушення правил військового обліку й тягне за собою адміністративну відповідальність за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Інформація про осіб, які ігнорують повістки, передається до поліції. Правоохоронці отримують право здійснити адміністративне затримання і примусово доставити порушників до територіального центру комплектування для з’ясування обставин та уточнення облікових даних.