Затримання в Одесі: підозрюваного у нападі на військовослужбовця взяли під варту під час оповіщення

У середу, 24 грудня, на території України очікується суттєве зниження температурних показників. Холодна повітряна маса пошириться на більшість областей, принісши стійкі морози, які відчуватимуться не лише в нічні години, а й упродовж усього дня. Така погодна ситуація стане помітним контрастом після відносно м’яких попередніх днів.

За прогнозами синоптиків, мінусова температура встановиться майже по всій країні. Найвідчутніше похолодання прогнозується в північних, центральних та східних регіонах, де стовпчики термометрів опускатимуться нижче нуля навіть у денний час. У західних областях морози також дадуться взнаки, хоча показники можуть бути дещо вищими, ніж на сході та півночі.

У столиці 24 грудня буде хмарно з проясненнями. Температура повітря вночі опуститься до -10°, удень очікується близько -4°.

У західних областях збережеться холодна погода. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі та Хмельницькому вночі прогнозують від -6° до -8°, удень — близько -2°. В Івано-Франківську та Чернівцях можливий сніг, температура вночі -5°, удень до -2°. В Ужгороді залишатиметься тепліше: вночі близько -1°, удень до +4°.

У центральних регіонах морози також посиляться. У Вінниці, Житомирі, Черкасах і Кропивницькому вночі очікується -5°…-8°, удень — близько -2°. У Полтаві вночі температура знизиться до -8°, удень — до -2°.

На півночі країни прогнозують найнижчі показники. У Чернігові та Сумах уночі стовпчики термометрів опустяться до -10°…-11°, удень температура триматиметься на рівні -2°.

На сході України погода буде сухою та морозною. У Харкові вночі очікується -10°, удень — близько -2°. У Краматорську та Сєвєродонецьку прогнозують ясну погоду, з температурою до -6° удень.

Південні області залишаться найтеплішими. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі вночі температура коливатиметься від -3° до -1°, удень повітря прогріється до +4°. У Дніпрі вночі очікується -6°, удень — близько 0°.

У Криму збережеться помірно холодна погода: в Сімферополі прогнозують -1° вночі та до +4° вдень.

У період великих свят більшість людей занурюється у клопоти, пов’язані з приготуванням страв, вибором подарунків і численними зустрічами з близькими. Турбота про власне самопочуття часто відсувається на задній план. Медики ж наголошують: саме у святкові дні серцево-судинна система зазнає підвищеного навантаження, а ризики для серця зростають.

Кардіолог, доктор медичних наук Девід Сабгір звертає увагу на те, що святковий спосіб життя може негативно впливати на роботу серця. У професійному середовищі навіть використовується поняття «синдром святкового серця» — стан, за якого через поєднання кількох чинників різко підвищується ймовірність аритмій, стрибків тиску та інших серцевих ускладнень.

Синдром святкового серця — це стан, за якого виникають порушення серцевого ритму, зокрема фібриляція передсердь. Найчастіше він пов’язаний із періодами надмірного вживання алкоголю, що типово для свят і тривалих вихідних.

За словами лікаря, навіть люди, які зазвичай п’ють алкоголь рідко, можуть зіткнутися з проблемами, якщо під час свят різко збільшують його кількість. Алкоголь безпосередньо впливає на роботу серця як м’яза та може провокувати збої ритму.

Серед найпоширеніших симптомів синдрому — відчуття серцебиття, дискомфорт або біль у грудях, задишка. Такі прояви часто виникають на тлі поєднання кількох чинників: алкоголю, переїдання, малорухливого способу життя та холодної погоди.

Окрім цього, ризик зростає через зневоднення. Алкоголь має сечогінний ефект, що призводить до втрати електролітів, необхідних для нормальної роботи серця. Додатковим навантаженням стає вживання солоної та висококалорійної їжі, яка підвищує артеріальний тиск. Не варто недооцінювати й стрес — святкова метушня також впливає на серцеву систему.

Кардіологи наголошують: повністю відмовлятися від святкового настрою не потрібно, але важливо дотримуватися помірності. Найефективніший крок для профілактики — обмеження алкоголю або його чергування з безалкогольними напоями.

Не менш важливими є достатнє вживання води та повноцінний сон. Відпочинок допомагає організму відновлюватися і зменшує навантаження на серце.

Лікарі також радять не забувати про харчування навіть у святкові дні. У раціоні варто робити акцент на продуктах із низьким вмістом натрію — свіжих фруктах та овочах, зокрема авокадо, грушах, цитрусових. Вони містять клітковину та поживні речовини, які підтримують нормальний артеріальний тиск.

Одна з простих порад — додавати свіжий фрукт або овоч до кожного прийому їжі, навіть під час святкових застіль. Це допоможе зменшити негативний вплив важкої їжі та алкоголю.

Державне бюро розслідувань повідомило про нове затримання колишнього начальника управління Служби безпеки України в Харківській області Романа Дудіна, який уже мав справу з підозрою у державній зраді. Затримання сталося під час спроби підозрюваного вийти з-під варти після сплати понад 4,2 мільйона гривень застави, яку було внесено раніше. Проте, у зв’язку з новими обставинами, правоохоронці оголосили Дудіну додаткову підозру за новим фактом.

Згідно з даними слідства, Роман Дудін підозрюється в організації незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації під час перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За версією слідчих, саме Дудін, зловживаючи своїм службовим становищем, організував спробу усунення керівництва обласної адміністрації та захоплення важливого об'єкта, що мало суттєві наслідки для координації оборонних дій та організації роботи на місцях у критичні моменти.

Дії колишнього керівника управління СБУ в Харківській області кваліфіковано за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 109 та статтею 341 Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про замах на захоплення державної влади та незаконне захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органу державної влади.

Слідство встановило, що підозрюваний володів інформацією про підготовку наступальної операції з боку РФ та був переконаний у її успішності. За версією правоохоронців, за таких обставин він організував спробу захоплення державної влади та блокування роботи обласної військової адміністрації з метою перешкоджання її нормальному функціонуванню.

У разі доведення вини колишньому посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із можливістю конфіскації майна. Наразі суд має обрати йому новий запобіжний захід з урахуванням оголошеної підозри.

Різдво Христове для українців є особливим днем, у якому поєднуються глибока віра, національна пам’ять і щира родинна близькість. Це свято нагадує про народження Ісуса Христа як про подію, що принесла у світ надію, милосердя та духовне оновлення. Саме тому Різдво сприймається не лише як календарна дата, а як внутрішній стан душі, коли люди прагнуть миру, злагоди й добрих вчинків.

В Україні Різдво відзначають 25 грудня відповідно до нового церковного календаря. Для багатьох родин цей день стає приводом зібратися разом, відкласти щоденні турботи й присвятити час спілкуванню, молитві та спільним спогадам. Атмосфера свята наповнена очікуванням дива, адже Різдво традиційно асоціюється зі світлом, яке перемагає темряву, і вірою в краще майбутнє.

Наші предки вірили, що поведінка людини на Різдво впливає на весь наступний рік. Тому дотримувалися певних правил, щоб не накликати негаразди, сварки чи нестатки.

Головні заборони на Різдво включають:

не сваритися і не лаятися, уникати поганих слів, щоб не притягнути конфлікти;

не займатися хатньою працею, прибиранням, пранням, шиттям або важкою фізичною роботою, присвячуючи день молитві та родині;

не відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, адже свято асоціюється з милосердям і щедрістю;

уникати скупості, бо жадібність у святковий день могла призвести до фінансових труднощів;

не позичати гроші, щоб не втратити удачу та достаток;

уникати смутку й сліз, адже Різдво – це свято радості та надії на краще майбутнє.

Дотримання цих народних традицій допомагає створити атмосферу свята, внутрішньої гармонії та родинного тепла.

Харчові обмеження, чи то через необхідність, чи з усвідомленого вибору, можуть мати значний вплив не лише на фізичне самопочуття, а й на психологічний стан людини. Дотримання певних правил харчування, відмова від звичних продуктів або навіть строгі дієти, що включають жорстке обмеження певних груп продуктів, часто призводять до змін не тільки в організмі, а й в емоційному стані. Психологи та фахівці з харчування вказують на те, що, хоча контроль за їжею може бути корисним у певних випадках, важливо бути уважним до тих ознак, коли такий контроль може переходити межі здорового і ставати небезпечним для психічного здоров’я.

Як зазначає клінічна психологиня Марі Ро, харчові обмеження можуть впливати на емоції та поведінкові реакції людини. У деяких випадках тривале обмеження або відмова від їжі, яка є важливою для балансу в організмі, може призвести до погіршення настрою, дратівливості, занепокоєння чи навіть депресії. Часто голод або незадоволення від обмежень в харчуванні супроводжуються змінами в емоційному тлі: сильний голод може викликати не лише фізичний дискомфорт, але й підвищену нервозність або агресивність. Це особливо стосується людей, які намагаються контролювати своє харчування на тлі стресу або емоційних проблем.

Одним із ключових механізмів взаємодії харчування та психіки є вісь «кишківник — мозок». Мікробіом кишківника продукує молекули, які впливають не лише на травлення, а й на імунну систему та діяльність нервових клітин. Порушення балансу мікрофлори, яке може виникати через хвороби, надмірне споживання переробленої їжі або прийом певних медикаментів, за даними досліджень, підвищує ризик розвитку тривожності та депресивних станів.

Мозок потребує регулярного надходження амінокислот, омега-3 жирних кислот, вітамінів групи B та антиоксидантів для синтезу нейромедіаторів — серотоніну, дофаміну та інших речовин, що відповідають за мотивацію, настрій і відчуття стабільності. Коли раціон бідний на ці компоненти, а основу харчування становлять так звані порожні калорії, нервова система працює в умовах постійного дефіциту. Це робить людину більш вразливою до стресу, емоційного вигорання та перепадів настрою.

Фахівці наголошують, що підтримати психологічний баланс допомагає різноманітний і гнучкий раціон. Додавання до щоденного меню клітковини, овочів, бобових і ферментованих продуктів сприяє зростанню різноманіття корисних бактерій у кишківнику та зниженню рівня запалення в організмі. У довгостроковій перспективі це пов’язано з кращою стресостійкістю, яснішим мисленням і більш стабільним емоційним станом.

Експерти підкреслюють: харчові обмеження не мають перетворюватися на джерело постійної напруги, провини чи страху. Якщо контроль за їжею починає негативно впливати на настрій, викликати тривогу або зриви, це сигнал переглянути підхід до харчування й, за потреби, звернутися до спеціаліста.

Козацькі гетьмани XVII–XVIII століть залишили по собі спадщину, що виходить далеко за межі військових перемог і героїчних походів. Політичне життя тогочасної України було складною й небезпечною грою, де боротьба за владу часто набувала форм, які більше нагадують драматичний трилер, ніж спокійний перебіг історичних подій. Як зазначає історик Кирило Галушко, зрада в середовищі козацької старшини нерідко сприймалася не як моральне падіння, а як інструмент політичного виживання.

Гетьманська влада від самого початку існувала в умовах постійної нестабільності. Обрання нового очільника Війська Запорозького рідко означало завершення боротьби — швидше, воно ставало стартом нової фази протистояння. Старшина могла змінювати політичні орієнтири залежно від балансу сил, підтримуючи то одного, то іншого претендента. У результаті палацові перевороти, усунення гетьманів і спроби силового перерозподілу влади були майже нормою політичного життя.

Так, після Гадяцької угоди 1658 року Іван Виговський зіткнувся зі змовою старшини, яка звинувачувала його у служінні полякам. У 1664 році він був позбавлений булави, заарештований і страчений пострілом у Махнові за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, пішов на прямі васальні відносини з Москвою, але загинув під час зустрічі з Петром Дорошенком, гетьманом Правобережжя, у 1668 році. Його вбивство мало елемент внутрішньої змови та ймовірної участі московських агентів.

У 1687 році відбувся перший український «двірцевий переворот» — гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської змови на користь Івана Мазепи. Після цього Самойловича заслали до Сибіру, а Мазепа укріпив свій політичний авторитет, демонструючи слухняність Москві.

XVIII століття принесло нові політичні інтриги: таємні отруєння, вбивства в старшинських родах, операції московських агентів, суперництво між полковниками та загадкові смерті церковних діячів, які виступали проти централізації. Російська влада застосовувала масштабні інформаційно-психологічні кампанії проти гетьмана Мазепи, використовуючи фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини.

Історія Гетьманщини демонструє, що сила була не завжди ключовим фактором, а інтриги, змови та зовнішній тиск відігравали вирішальну роль. Ці уроки залишаються актуальними і сьогодні, коли Україна знову стикається з тиском зовнішніх сил.

Короткі довідки про гетьманів:

Іван Виговський (1657–1659) – автор Гадяцької угоди, страчений у 1664 році.

Іван Брюховецький (1663–1668) – гетьман Лівобережної України, убитий за політичними мотивами.

Петро Дорошенко (1665–1676) – гетьман Правобережної України, прагнув об’єднати Україну.

Іван Самойлович (1672–1687) – гетьман Лівобережної України, усунутий у змові старшини.

Іван Мазепа (1687–1708) – відомий гетьман, став жертвою дискредитаційної кампанії з боку Москви.

Колишній чоловік відомої української співачки Ані Лорак, турецький бізнесмен Мурат Налкакіоглу, вирушив до Туреччини, де, за всіма ознаками, планує провести новорічні святкування. Разом із ним поїхала їхня 14-річна донька Соня, яка вже активно привертає увагу підписників у соцмережах своїм стрімким дорослішанням. На останніх фото видно, що дівчина пострункішала та змінила колір волосся на рудий, що підкреслює її новий стиль і індивідуальність.

Мурат не приховує захоплення дочкою і регулярно ділиться кадрами з нею у соцмережах. Водночас помітно, що батько намагається створювати для доньки теплу атмосферу під час свят, поєднуючи відпочинок із активним спілкуванням та спільними розвагами. Фотографії з курортних локацій Туреччини демонструють не лише гарний настрій, а й щирі емоції батька й доньки, що важливо для підтримки близьких стосунків навіть після розлучення.

Наразі сім’я приділяє час родичам, з якими рідко бачиться, а також встигла сходити на шопінг. Мурат Налкакіоглу прагне провести свята разом із донькою та рідними, відкладши розваги на другий план.

Нагадаємо, Ані Лорак та Мурат Налкакіоглу були разом з 2003 року, одружилися у серпні 2009-го. У червні 2011 року у пари народилася донька Соня. Розлучення відбулося у 2019 році.