Затримки з поставками західної зброї спричинили дефіцит бюджету України

14 грудня в українській традиції має особливе, багатогранне значення. У народних віруваннях ця дата здавна вважалася непростою й навіть потенційно небезпечною, однак водночас вона поєднує в собі глибокий символізм і важливі події національного масштабу. Для сучасної України цей день насамперед пов’язаний із вшануванням героїв-ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

На державному рівні 14 грудня відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У цей день згадують понад пів мільйона людей, які були залучені до подолання наслідків катастрофи 1986 року. Вони працювали в умовах смертельної небезпеки, часто без належного захисту, ризикуючи здоров’ям і життям, аби зупинити подальше поширення радіації та запобігти ще масштабнішим трагедіям.

У церковному календарі на 14 грудня за новим стилем припадає згадування великомучеників Аполлонія та Филимона, а за старим — пророка Наума, якого в народі пов’язували з мудрістю та навчанням. Сьогоднішня дата також є святковою для єврейської громади, адже настає Ханука — свято світла, відновлення і дива, описаного в Торі. Цей день для багатьох родин стає нагодою для спільної молитви, теплих зустрічей і продовження багатовікових традицій.

14 грудня відзначають і низку міжнародних подій. У світі сьогодні говорять про День “Роби добро”, присвячений випадковим, але щирим виявам турботи; День смажених каштанів, що асоціюється з зимовою гастрономією; День мавп, який має радше жартівливий характер; День запалених свічок і День хорового співу. У різні роки цього дня народилися такі відомі постаті, як Нострадамус, астроном Тихо Браге, британський король Георг VI, співачка Ганна Йопек та акторка Ванесса Хадженс, що робить дату цікавою і з культурно-історичного погляду.

У народній традиції 14 грудня було пов’язане з численними пересторогами. Наші предки вважали, що цього дня нечиста сила може бути особливо активною, тому намагалися зайвий раз не виходити з дому. В оселі мали підтримувати чистоту, міняти постіль, провітрювати кімнати — вважалося, що зло не проникає туди, де лад і порядок. Народні прикмети допомагали передбачити і зимову погоду: великі зграйки синиць обіцяли сильні морози, лід на річках — тривалу холодну зиму, а сніг, що випав цього дня, зазвичай лежав до весни.

До заборон 14 грудня традиційно відносили заздрість, злість та будь-які прояви нещирості — вірили, що сказана сьогодні брехня неодмінно відкриється у майбутньому. Людей застерігали бути обережними з незнайомцями, особливо з тими, хто надто наполегливо розпитує або пропонує сумнівну “допомогу”. Усе це вважалося способом уникнути неприємностей, які асоціювали з містичною сутністю дня.

Попри те, що за народними віруваннями 14 грудня мало складну репутацію, сучасне наповнення цієї дати нагадує радше про світло, вдячність і добрі вчинки. Це день пам’яті, навчання, взаємної підтримки й турботи — як у сім’ї, так і в суспільстві.

В Україні виявлено, що значна частина лікарняних листів видається без належних підстав. За результатами державних перевірок, майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим. Такі дані наводяться у пояснювальній записці до постанови Кабінету Міністрів, ухваленої 17 грудня 2025 року. Відповідні матеріали були оприлюднені на платформі «ЕП» і викликали широке обговорення в медичних та юридичних колах, повідомляє «Хвиля».

Згідно з проведеними перевірками, у першому півріччі 2025 року було проаналізовано понад 4,2 тисячі лікарняних листів. Результати виявили тривожну тенденцію: 22,8% з них були визнані необґрунтованими, що означає, що фактично кожен п’ятий лікарняний був виданий без достатніх підстав. Це може свідчити про зловживання системою або недостатню перевірку медичних документів на етапі їх оформлення.

Моніторинг електронного реєстру лікарняних свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості порушень. Якщо у 2021 році частка необґрунтованих лікарняних становила лише 2,4%, то у 2023 році цей показник зріс до 16,5%. У 2024 році він досяг уже 18,2%, а у 2025 році продовжив зростати.

Загалом у 2024 році в Україні було перевірено 5 931 лікарняний лист, а в період із січня по червень 2025 року — 4 225. Попри меншу кількість перевірок, частка виявлених порушень залишається високою, що, за оцінками уряду, свідчить про системну проблему.

На тлі цих даних Міністерство соціальної політики ініціювало зміни до порядку контролю за лікарняними. Зокрема, пропонується надати представникам Пенсійного фонду право перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності без використання електронної системи охорони здоров’я. У пояснювальній записці зазначається, що Національна служба здоров’я наразі не має технічних можливостей для проведення таких перевірок, а відповідні витрати не закладені в бюджет.

Урядовці визнають, що масштабні зловживання з лікарняними створюють додаткове фінансове навантаження на систему соціального страхування та потребують посилення контролю. Запропоновані зміни мають стати одним із кроків для зменшення кількості фіктивних лікарняних і зловживань у цій сфері.

Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оприлюднив деталі інциденту, що стався у приміщенні Київського районного ТЦК та СП міста Одеси і пов’язаний зі спробою самокаліцтва одного з громадян. За інформацією центру, чоловіка доставили до установи співробітники поліції, оскільки він перебував у офіційному розшуку через порушення правил військового обліку.

Під час перевірки в ТЦК з’ясували, що громадянин не надав жодних медичних документів, які б підтверджували його непридатність до військової служби або обмеження у проходженні мобілізаційних заходів. Центр комплектування наголосив, що установа діє відповідно до законодавства, забезпечуючи дотримання порядку та безпеки під час перевірок.

Також у ТЦК зазначили, що в електронному реєстрі «Оберіг» відсутні будь-які відомості про наявність у нього відстрочки від мобілізації. Під час проходження стандартних процедур, за твердженням установи, чоловік навмисно завдав собі тілесних ушкоджень.

У центрі комплектування розцінюють такі дії як спробу уникнути призову та чинити тиск на посадових осіб. Чергова служба одразу викликала екстрену медичну допомогу та співробітників поліції.

Ситуація ускладнилася тим, що чоловік поводився агресивно, погрожував ножем медичним працівникам і військовослужбовцям, що перешкоджало наданню йому допомоги. Зрештою його було госпіталізовано до медичного закладу.

В Одеському обласному ТЦК та СП наголосили, що з боку військовослужбовців не застосовувалися жодні заходи фізичного примусу чи протиправні дії. За їхніми словами, всі дії військових та поліцейських були спрямовані виключно на збереження життя і здоров’я чоловіка.

У коментарі також зазначається, що подібні вчинки мають ознаки демонстративного шантажу та спроби ухилення від виконання конституційного обов’язку шляхом маніпулювання громадською думкою.

У ТЦК закликали громадян критично ставитися до емоційних заяв та інформації, яку поширюють особи, що намагаються виправдати порушення закону через публічні провокації.

У Києві триває розслідування інциденту, що стався 11 грудня у Дарницькому районі та був кваліфікований як терористичний акт. Подія, яка сколихнула місто, забрала життя військовослужбовця Національної гвардії України й призвела до травмування кількох людей. За даними Київської міської прокуратури, правоохоронці відпрацьовують усі можливі версії, зокрема пов’язані зі встановленням та дистанційним підривом саморобних вибухових пристроїв.

Перший вибух стався під час звичайного патрулювання території, де працювали двоє нацгвардійців. Під час огляду місцевості спрацював прихований вибуховий механізм, що миттєво спричинив загрозливу ситуацію. Один із військових загинув від отриманих ушкоджень, тоді як його напарник та охоронець, який перебував неподалік, зазнали травм і були негайно госпіталізовані. За словами правоохоронців, стан постраждалих контролюється медиками.

Другий вибух стався вже після прибуття поліції та медиків. Під час документування події і надання допомоги стався повторний підрив, іще двоє працівників поліції отримали поранення. Правоохоронці зазначають, що в обох випадках спрацювали саморобні вибухові пристрої, закладені заздалегідь.

Подію кваліфіковано як терористичний акт, що спричинив загибель людини (ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України). На місці продовжують працювати слідчі, вибухотехніки та оперативні підрозділи.

Цей інцидент відбувся на тлі подібних диверсій, які фіксують по всій Україні. Нагадаємо, 23 листопада у Дніпрі затримали 16-річного хлопця, який на завдання російських спецслужб заклав вибухівки у громадських місцях. Внаслідок теракту загинув 35-річний чоловік, а під час повторного вибуху поранень зазнав поліцейський, який прибув на виклик.

У Києві тривають заходи з посилення безпеки, а правоохоронці перевіряють можливий зв’язок між диверсіями.

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні напрямки тіньової економіки, через які держава щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. Йдеться про системні схеми, що роками підривають наповнення бюджету, створюють нерівні умови для легального бізнесу та послаблюють фінансову стійкість країни в умовах війни й економічних викликів.

За словами очільника БЕБ, одним із найбільших джерел недонадходжень залишаються контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами. Тіньовий ринок алкоголю, тютюнових виробів і пального не лише позбавляє бюджет десятків мільярдів гривень щороку, а й становить серйозну загрозу для здоров’я громадян. Попередні оцінки свідчать, що лише в цьому сегменті держава щорічно втрачає понад 50 мільярдів гривень через несплату акцизів і податків.

Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

Безробітний депутат Одеської міської ради Роман Сеник, обраний від забороненої в Україні партії ОПЗЖ, задекларував значні статки за відсутності офіційних доходів. У його електронній декларації за 2024 рік зафіксовано отримання коштовної нерухомості, що привернуло увагу до походження активів та їх відповідності задекларованому фінансовому стану.

Як випливає з документа, у січні 2024 року батько депутата — Іван Віталійович Сеник — оформив дарування нежитлового приміщення в Одесі площею 68,5 квадратного метра. Задекларована вартість об’єкта становить 4,68 мільйона гривень. Нерухомість розташована у привабливій локації міста, що потенційно робить її ліквідним активом із можливістю подальшого комерційного використання.

Окрім нерухомості, депутат зберігає значні суми готівкою. У декларації зазначено 1,5 млн гривень та 65 тис. доларів США готівкових коштів. Водночас на банківських рахунках Романа Сеника задекларовано лише 11 тис. гривень.

Декларація також містить інформацію про нерухомість, якою володіють або користуються члени родини. Зокрема, ще з 2014 року сім’я має у власності земельну ділянку площею 8 соток у селі Олександрівка поблизу Одеси. Дружина депутата Оксана є власницею квартири площею 36,5 кв. м, придбаної у 2019 році за 715 тис. гривень, а також володіє 1/4 частки квартири площею 69,8 кв. м. Крім того, родина користується кількома квартирами в Одесі, зокрема житлом площею 66,6 кв. м та іншими об’єктами.

Що стосується транспорту, Роман Сеник задекларував автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2012 року випуску, придбаний у 2012 році за 456 тис. гривень. Також у користуванні депутата перебуває Mercedes-Benz ML 350 2013 року, який належить його дружині. Вартість цього автомобіля в декларації вказана на рівні 600 тис. гривень.

Водночас у розділі доходів депутат не зазначив жодних надходжень. Його дружина, згідно з декларацією, живе виключно на соціальну допомогу при народженні дитини, яка за рік склала 10,3 тис. гривень.

Таким чином, декларація Романа Сеника демонструє суттєвий дисбаланс між відсутністю офіційних доходів і наявністю дорогого майна та значних готівкових заощаджень, що неминуче викликає запитання щодо джерел походження задекларованих активів.

Служба безпеки України оприлюднила подробиці масштабної корупційної схеми, яка дала змогу колишньому голові Конституційного Суду Олександру Тупицькому незаконно залишити територію країни в перші тижні повномасштабного вторгнення. Розслідування встановило, що ключову роль у цьому відіграв волинський прикордонник Роман Гінгін, якого суд визнав винним у нелегальному переправленні осіб призовного віку через державний кордон.

За інформацією слідчих, уже у березні 2022 року на Закарпатті діяла добре організована група, до якої входили представники прикордонної служби, митниці та окремі працівники поліції. Їхня діяльність носила системний характер: за грошову винагороду вони допомагали чоловікам, які підлягали мобілізації, незаконно перетинати державний кордон та опинятися на території країн Європейського Союзу. Сума оплати залежала від маршруту та рівня «супроводу», а клієнтів знаходили через посередників або особисті контакти.

Тупицький заздалегідь домовився з учасниками схеми про виїзд до Угорщини. До кордону він їхав на задньому сидінні автомобіля Toyota Camry, за кермом якого перебував найнятий водій, що мав законні підстави для перетину кордону. Саме це дозволило уникнути детальної перевірки.

Прикордонники та митники формально перевірили документи лише водія. Тупицького та двох його супутників пропустили без огляду і не внесли до електронних баз. Таким чином вони фактично «зникли» для української системи контролю.

Автомобіль безперешкодно виїхав із пункту пропуску, а вже 17 березня 2022 року угорська сторона на пункті «Барабаш» офіційно зафіксувала в’їзд Олександра Тупицького. Згодом до нього виїхали дружина та діти, але вже на законних підставах.

У квітні цього року українські паспорти Тупицького були анульовані. Попри це, він продовжує проживати в Австрії, де переховується від українського правосуддя.

СБУ зазначає, що розслідування схеми на Закарпатті триває, а коло фігурантів може розширитися. Справу щодо Романа Гінгіна суд уже розглянув, однак інші учасники групи можуть отримати нові підозри.

Навіть в умовах війни українці не припиняють замислюватися про майбутнє, особливо коли йдеться про освіту та професійний шлях дітей. Питання стабільності, затребуваності та суспільної користі професій виходить на перший план, адже ринок праці швидко змінюється під впливом війни, технологічного прогресу та глобальних трансформацій. Експерти наголошують: наступне десятиліття стане періодом глибокого переосмислення багатьох спеціальностей, однак роль людини як носія знань, відповідальності та креативності залишиться визначальною.

Очевидно, що в умовах тривалої війни особливу вагу зберігатимуть військові та медичні професії. Армія потребуватиме не лише військовослужбовців, а й аналітиків, інженерів, фахівців із сучасних технологій, зв’язку та логістики. Медична сфера також залишатиметься критично важливою — лікарі, медсестри, реабілітологи, психологи та фахівці з протезування будуть необхідні як під час війни, так і в період післявоєнного відновлення.

HR-експертка Тетяна Пашкіна наголошує: поряд із професіями майбутнього є ті, які вона називає «вічними». Лікарів, учителів та інженерів, за її словами, навряд чи можна повністю замінити алгоритмами. ШІ може змінити інструменти, але не сутність роботи, що базується на емпатії, відповідальності або складних технічних рішеннях. Учителі, до прикладу, працюватимуть у новому форматі — дистанційно, із більшим акцентом на індивідуальному навчанні. А аптеки, можливо, частково автоматизують продаж ліків, проте контроль за процесами все одно залишатиметься за людьми.

Пашкіна прогнозує, що трансформація найбільше торкнеться професій «золотої середини» — юристів, бухгалтерів, клерків та спеціалістів, які виконують рутинні операції з документами або кодуванням. Просту роботу буде вигідно автоматизувати, а отже, ці сфери поступово звужуватимуться. Працівникам доведеться або підвищувати кваліфікацію, або переходити в суміжні галузі.

Креативна сфера теж перебуває на порозі змін. Пашкіна зазначає, що професія креатора еволюціонує — від людини, яка створює контент, до спеціаліста, який керує інструментами ШІ. Та водночас вона вважає, що суспільство вже втомилося від надміру «ідеальних» ШІ-зображень і дедалі частіше прагне автентичності. Тому повна заміна творчих професій навряд чи відбудеться: інструменти допомагатимуть, але люди знову шукатимуть живий, справжній продукт.

Говорячи про нові можливості, експертка звертає увагу на світовий демографічний тренд. Населення Землі старіє, і цей процес зачіпає Україну. Уже зараз у фокусі опиняються люди віком 55+, які становлять так звану «срібну економіку». Попит на технології для старших людей — від «бабусефонів» до розумних будинків і систем геріатричного догляду — створює нові професійні ніші. Це означає, що продукти та послуги майбутнього будуть розраховані на іншу споживчу поведінку, відмінну від сучасної.

На протилежному полюсі — розвиток диджиталізації і збереження ремісничих професій. Пашкіна підкреслює, що штучний інтелект поки не здатний виконувати складні, інтелектуально або фізично унікальні види роботи, які потребують ручної майстерності або високої точності. Тому певні ніші ручної праці, особливо у високому сегменті, залишаться поза зоною автоматизації ще довгі роки.

Головним викликом для майбутніх поколінь стане не вибір професії, а готовність регулярно навчатись. Концепція lifelong learning, за словами експертки, перетворюється з модного терміну на об’єктивну необхідність. Ринок праці вимагатиме постійного оновлення навичок, а зміна фаху кілька разів за життя перестане бути чимось дивним. Професійні «реінкарнації» стануть звичайною частиною кар’єрної траєкторії: людина може почати інженером, продовжити в креативній сфері, перейти в машинне навчання, а потім опанувати аграрну справу — і це не сприйматиметься як хаотичність, а як адаптивність.

Додатковим чинником стане зростання тривалості життя. Якщо люди у майбутньому працюватимуть довше, то навряд чи залишатимуться в одній професії 50–60 років. Аби уникнути професійного вигорання, доведеться переходити між галузями. Саме тому професія кар’єрного консультанта теж може еволюціонувати і розширюватися.

Пашкіна підсумовує: більшість професій, у яких сьогодні працюватимуть діти, ще не існують. І тому батькам важливо не стільки вказувати на конкретну сферу, скільки вчити дітей мислити гнучко, вміти адаптуватися і бути готовими до нових викликів. Світ змінюється швидко — і здатність навчатися все життя стане головною конкурентною перевагою майбутнього.