Збереження культурної спадщини як запорука національної ідентичності

У Миколаївській області правоохоронці затримали начальницю ізолятора тимчасового тримання, яку підозрюють у публічному виправданні збройної агресії Російської Федерації проти України. Операцію з її викриття провели співробітники Державного бюро розслідувань за активної підтримки Служби безпеки України та підрозділу внутрішньої безпеки Національної поліції.

Затримана, за попередніми даними, публічно висловлювала підтримку агресивним діям Росії на території України, що є прямим порушенням законодавства та підпадає під кримінальну відповідальність. Ці дії є частиною комплексної боротьби правоохоронних органів з колабораціонізмом та антиукраїнськими проявами серед представників державних структур.

За даними слідства, посадовиця через соціальні мережі систематично поширювала матеріали проросійських ресурсів. У цих публікаціях заперечувалися воєнні злочини російської армії та виправдовувалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Крім того, вона підтримувала ідеї передачі частини українських територій під контроль держави-агресора та закликала до насильницької зміни влади.

У СБУ уточнили, що в окремих дописах жінка виправдовувала воєнні злочини РФ, зокрема події у Бучі.

Правоохоронці повідомили їй про підозру за статтею Кримінального кодексу України щодо розпалювання національної ворожнечі та ненависті. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Досудове розслідування триває, вирішується питання щодо запобіжного заходу.

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

В Україні контррозвідка викрила та затримала жінку, яка працювала на спецслужби Республіки Білорусь і діяла під прикриттям журналістської діяльності. За інформацією правоохоронних органів, 35-річна громадянка виконувала завдання білоруського КДБ та намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки, використовуючи статус представниці медіа.

Слідство встановило, що затримана тривалий час вибудовувала легенду незалежної журналістки, налагоджувала контакти в професійному середовищі, відвідувала публічні заходи та шукала можливості для зближення з військовослужбовцями та посадовцями сектору безпеки й оборони. Основною метою її діяльності було збирання розвідданих, які могли становити інтерес для іноземних спецслужб, зокрема інформації про структуру, персонал і поточну діяльність української розвідки.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У Сумській області співробітники правоохоронних органів викрили корупційну схему, що діяла в одному з університетів обласного центру. Фігурантками справи стали три посадовиці закладу вищої освіти, яким оголосили підозру у вимаганні неправомірної вигоди за успішний захист дисертацій і присвоєння наукового ступеня.

Як повідомили в Управлінні Служби безпеки України в Сумській області, посадовиці налагодили системну схему отримання хабарів від аспірантів. За свої «послуги» вони вимагали близько 4 тисяч доларів США, обіцяючи так званий гарантований захист дисертаційної роботи та відсутність проблем під час проходження всіх формальних процедур.

Для конспірації отримання хабарів зловмисниці використовували поштові відправлення. Гроші надходили на адресу однієї з підозрюваних, після чого розподілялися між усіма учасницями схеми за попередніми домовленостями.

Правоохоронці задокументували кілька фактів отримання хабарів. Трьох підозрюваних затримали під час чергової передачі коштів від аспірантки — у робочих кабінетах та в центральній частині міста.

Під час санкціонованих обшуків у службових приміщеннях та за місцями проживання фігуранток правоохоронці вилучили мобільні телефони, комп’ютерну техніку, чорнові записи, готівку, банківські картки та інші речові докази, що підтверджують протиправну діяльність.

Жінкам повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за одержання неправомірної вигоди службовою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до корупційної схеми або сприяти її функціонуванню.

Вітрянка, або вітряна віспа, належить до найбільш поширених інфекційних захворювань у світі. Найчастіше з нею стикаються в дитячому віці, однак зараження можливе й серед дорослих, для яких перебіг хвороби зазвичай є значно складнішим і супроводжується підвищеним ризиком ускладнень. Збудником захворювання є вірус Varicella-zoster, що входить до родини герпесвірусів і має здатність надовго зберігатися в організмі людини.

Передача вірусу відбувається переважно повітряно-крапельним шляхом, що пояснює його надзвичайну заразність. Інкубаційний період може тривати до трьох тижнів, після чого з’являються перші симптоми: підвищення температури, загальна слабкість, головний біль і характерний висип на шкірі. У дітей захворювання здебільшого минає відносно легко, тоді як у дорослих часто спостерігаються висока температура, значні висипання та триваліший період одужання.

Для дорослих вірус особливо небезпечний: імунна система реагує на інфекцію агресивніше, що підвищує ризик ускладнень. За статистикою, близько 90% людей переносять вітрянку у дитинстві, але приблизно 10% дорослих залишаються вразливими.

Найсерйозніші ускладнення включають:

тяжку пневмонію, яка може призвести до дихальної недостатності;

енцефаліт (запалення головного мозку), що загрожує летальним результатом або інвалідністю;

ураження внутрішніх органів — гепатит, нефрит;

важкі бактеріальні інфекції шкіри після розчісування висипань.

Особливо небезпечна вітрянка для вагітних жінок (ризик вроджених вад у дитини), людей із ослабленим імунітетом та тих, хто страждає на хронічні захворювання дихальної або серцево-судинної системи.

Найдієвіший спосіб захисту — вакцинація. Щеплення рекомендоване дорослим, які раніше не хворіли на вітрянку і не робили щеплення в дитинстві. Крім того, варто уникати контактів із хворими під час спалахів захворювання.

У православній традиції 26 січня присвячене пам’яті святих Ксенофонта і Марії — подружжя, яке вшановується як приклад глибокої віри, смирення та духовної відданості. Згідно з церковними переказами, вони походили зі знатної родини, але обрали шлях служіння Богові, пройшовши через важкі випробування та втрати. Цей день нагадує вірянам про цінність родинної єдності, терпіння та довіри до Божої волі.

Паралельно з церковним вшануванням у світі відзначається Міжнародний день митника. Свято об’єднує фахівців митних служб різних держав і підкреслює їхню роль у забезпеченні економічної безпеки, контролю за міжнародною торгівлею та протидії контрабанді. Саме митники стоять на перетині державних кордонів і глобальних процесів, впливаючи на стабільність фінансових систем.

У православному календарі 26 січня — день пам’яті преподобних Ксенофонта і Марії, подружжя з Візантії, яке жило у V–VI століттях і прославилося благочестям та милосердям.

Ксенофонт був заможним сенатором у Константинополі, відомим справедливістю та щедрістю до нужденних. Його дружина Марія підтримувала чоловіка у добрих справах і вела глибоке духовне життя. Коли їхні сини Іоан і Аркадій обрали чернецтво, подружжя також вирішило відмовитися від світських благ і присвятити себе служінню Богові: Ксенофонт пішов до монастиря, Марія — до жіночої обителі. Їх шанують як приклад сімейної вірності, смирення та віри.

Міжнародний день митника

Цього дня професійне свято відзначають митники в усьому світі. Саме 26 січня 1953 року була створена Рада митного співробітництва, яка згодом стала Всесвітньою митною організацією.

Працівники митної служби відповідають за контроль кордонів, боротьбу з контрабандою, дотримання правил міжнародної торгівлі та захист економічних інтересів держави. У різних країнах проводять урочисті заходи, нагородження та професійні конференції.

Всесвітній день екологічної освіти

Щороку 26 січня нагадують і про важливість екологічної свідомості. День екологічної освіти покликаний формувати відповідальне ставлення до довкілля, раціональне використання природних ресурсів і розуміння наслідків людської діяльності для природи.

У школах, університетах і громадських організаціях проводять лекції, тематичні уроки, екоакції, озеленення територій та просвітницькі заходи.

Міжнародний день чистої енергії

Ще одна дата, встановлена Генеральною Асамблеєю ООН, присвячена розвитку відновлюваних джерел енергії. Мета — привернути увагу до сонячної, вітрової, гідро- та інших видів чистої енергетики, які допомагають зменшувати викиди парникових газів і боротися зі зміною клімату.

У різних країнах проходять форуми та дискусії щодо переходу на «зелену» енергетику й підвищення енергетичної безпеки.

День працівника контрольно-ревізійної служби України

В Україні 26 січня вітають фахівців, які здійснюють державний фінансовий контроль. Раніше ці функції виконувала контрольно-ревізійна служба, нині — Державна аудиторська служба.

Її працівники перевіряють ефективність використання бюджетних коштів, запобігають фінансовим порушенням і зловживанням, що особливо важливо для стабільності державних фінансів.

День Австралії

Для Австралії 26 січня — головне національне свято. Воно пов’язане з прибуттям у 1788 році Першого флоту британських кораблів до бухти Порт-Джексон, що поклало початок європейському заселенню континенту.

Сьогодні цей день символізує єдність країни, її багатокультурність і досягнення. В Австралії проходять святкові церемонії, фестивалі, концерти, феєрверки та урочисті вручення громадянства.

Таким чином, 26 січня поєднує духовні традиції, професійні відзнаки та глобальні ініціативи — від віри й служіння до екології, енергетики та міжнародної співпраці.

Колишній народний депутат України, а нині заступник міського голови Дніпра з питань діяльності виконавчих органів у сфері інформаційної політики Андрій Денисенко задекларував значні обсяги готівкових коштів, які зберігає поза банківською системою. Відповідні дані містяться в його електронній декларації за 2024 рік, оприлюдненій у встановленому законом порядку.

Згідно з декларацією, основним офіційним доходом посадовця за звітний період стала заробітна плата, яка склала 156 826 гривень. Водночас задекларовані готівкові заощадження істотно перевищують річний дохід, що традиційно привертає увагу громадськості та експертів у сфері фінансової прозорості. У документі зазначено, що кошти зберігаються саме у готівковій формі, а не на банківських рахунках.

Дружина заступника мера за звітний період задекларувала дохід у розмірі 383 373 гривні, що більш ніж удвічі перевищує офіційний дохід самого посадовця. Водночас навіть сукупний річний дохід родини не пояснює наявність такої суми готівки без залучення заощаджень з минулих років або інших джерел доходу.

Крім грошових активів, у декларації зазначено нерухоме майно родини. Андрій Денисенко та члени його сім’ї володіють трьома квартирами: двома у Дніпрі площею 48,8 та 36,3 квадратного метра, а також квартирою у місті Кам’янське площею 61,8 квадратного метра.

Також у власності посадовця перебуває земельна ділянка площею 1250 квадратних метрів, розташована на території Дніпропетровської області.

Андрій Денисенко був обраний до Верховної Ради України у 2014 році від Блоку Петра Порошенка за виборчим округом №26 у Дніпропетровській області. Після завершення парламентської каденції він обійняв посаду заступника міського голови Дніпра.

Декларація чиновника знову порушує питання співвідношення офіційних доходів посадовців та обсягів їхніх задекларованих заощаджень, а також прозорості походження значних сум готівки, які зберігаються поза банківською системою.

У ніч на 24 січня Києво-Печерська лавра зазнала ракетного удару з боку Росії, що стало першим подібним випадком з часів Другої світової війни. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Внаслідок атаки було пошкоджено вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївську церкву, що входить до списку найцінніших пам’яток архітектури та духовної спадщини країни.

Історичний комплекс, який є символом української культури та духовності, неодноразово ставав об’єктом уваги міжнародної спільноти через його культурну цінність. Руйнування частин лаври викликає глибоку тривогу серед громадськості, істориків та релігійних діячів. Фахівці відзначають, що навіть часткове пошкодження таких об’єктів може мати непоправні наслідки для збереження культурної пам’яті України.

Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

«Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

«Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.