Зеленський Ініціює Створення Фонду Допомоги Україні: Новий Крок У Розвитку Країни

Українські правоохоронні органи викрили та затримали громадянку Білорусі, яка працювала на білоруські спецслужби й діяла в Україні під прикриттям журналістської діяльності. Слідство встановило, що 35-річна жінка намагалася налагодити доступ до одного з підрозділів української військової розвідки, використовуючи професійні контакти та легенду медійниці для збору чутливої інформації.

За наявними даними, співпраця затриманої з білоруським КДБ розпочалася ще у 2015 році. Протягом тривалого часу вона виконувала завдання розвідувального характеру, поступово розширюючи коло зв’язків і вдосконалюючи методи конспірації. Одним із ключових інструментів стала робота з інформаційними майданчиками проросійського спрямування, що дозволяло формувати потрібний образ та отримувати доступ до подій і персон, які цікавили іноземні спецслужби.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У місті Кемпно, що розташоване у Великопольському воєводстві, сталася подія, яка глибоко сколихнула українську та польську спільноти. Польські правоохоронні органи затримали 24-річного громадянина України, якого підозрюють у причетності до вбивства 14-річної дівчини з України. За попередніми даними слідства, трагедія сталася за обставин, які нині ретельно з’ясовуються компетентними органами.

Відомо, що загибла підлітка проживала в Польщі разом із родиною та навчалася в одному з місцевих навчальних закладів. Її зникнення викликало занепокоєння серед близьких, після чого було розпочато пошукові заходи. Згодом дівчину знайшли мертвою, а слідчі швидко вийшли на підозрюваного, з яким вона, за попередньою інформацією, була знайома.

Судово-медична експертиза показала, що причиною смерті стало удушення. На суді затриманий зізнався у вбивстві та пояснив, що воно сталося через сварку з дівчиною.

Районний суд у Кемпно обрав для підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на три місяці. Чоловіку загрожує від 10 років до довічного ув’язнення.

Призначення Володимира Короленка на посаду голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками минуло без гучних декларацій про перезавантаження чи системні реформи. Водночас це кадрове рішення майже одразу привернуло підвищену увагу експертної спільноти та громадськості через шлейф корупційних скандалів, що супроводжували його попередню роботу у відомстві.

Короленко не є новою фігурою для Держлікслужби. Протягом тривалого часу він обіймав посаду заступника керівника установи в період, коли її очолював Роман Ісаєнко. Саме та каденція запам’яталася численними резонансними історіями, пов’язаними з підозрами у зловживаннях, непрозорих рішеннях і конфлікті інтересів у сфері регулювання фармацевтичного ринку.

На той момент Володимир Короленко відповідав у Держлікслужбі за напрям державного нагляду. Як встановили журналісти, керівництво відомства було поінформоване про діяльність структур, пов’язаних із виробництвом «Кровоспасу», зокрема громадської організації та комерційної компанії, що фігурували у логістичних ланцюжках. Втім, замість реагування відомство обмежувалося формальними відповідями, посилаючись на мораторій на перевірки.

Після скасування мораторію у 2024 році очікувалося, що Держлікслужба проведе повноцінні перевірки. Однак, за даними медіа, позапланові інспекції в Обухові носили формальний характер. Посадовці заявляли про неможливість встановити відповідальних осіб, попри наявність документів щодо оренди приміщень, перевезення продукції та фінансових операцій. Результати перевірок намагалися обмежити у доступі, що лише посилило підозри щодо небажання відомства доводити справу до кінця.

На цьому тлі призначення Короленка відбулося після відставки Романа Ісаєнка, який залишив посаду на тлі скандалів, пов’язаних із закупівлями експертних послуг та підозрами у допуску на ринок контрабандних лікарських засобів російського походження. Кадрове рішення фактично означало спадкоємність управлінської команди, а не її перезавантаження.

Аналітики зазначають, що ключове питання полягає не лише в минулих скандалах, а й у спроможності нового керівника змінити підхід до регуляції фармацевтичного ринку. Багаторічна відсутність жорсткої реакції на підпільне виробництво медичних виробів під час війни ставить під сумнів готовність нинішнього очільника Держлікслужби перейти від формального нагляду до реального захисту пацієнтів і військових.

Перші кадрові та управлінські рішення Короленка покажуть, чи стане його призначення спробою відновити довіру до фармацевтичного регулятора, чи ж Держлікслужба й надалі залишатиметься інституцією, яка зберігає старі практики під новою вивіскою.

Настя Каменських, після мовного скандалу з брендом прикрас та переїзду за кордон, шокувала своїх фанатів анонсом нового формату спілкування з аудиторією. Співачка планує провести серію з 30 прямих трансляцій, що триватимуть до її дня народження, яке відзначатиметься 4 травня. Цей проект став справжнім сюрпризом для її шанувальників і вже викликав великий інтерес серед тих, хто слідкує за її творчістю та життям.

Каменських не просто вийде в ефір, а має намір зробити ці трансляції своєрідним марафоном. Її ідея — занурити глядачів у своєрідний формат "тут і зараз", де кожен день буде новим і непередбачуваним. Співачка обіцяє, що ці прямі ефіри можуть стати унікальними і більше не повторяться, адже в них вона поділиться найглибшими моментами свого життя, творчих процесів та особистих переживань. Такий підхід дозволяє їй не тільки спілкуватися з фанатами, а й вивести взаємодію на новий рівень, де кожен ефір стане особливим і неповторним.

Наразі вже готові три стрими з тридцяти запланованих. Під час одного з них Каменських показала закулісся зйомок кліпу на майбутню пісню, фактично відкривши фанатам доступ до робочого процесу без прикрас і постановочних елементів. Формат нагадує реаліті, де головний акцент — на живих моментах і щирості.

Сама співачка зізнається, що хвилюється, адже для неї це абсолютно новий досвід. Водночас саме ця невизначеність і стала частиною ідеї. У прямих трансляціях, за словами Каменських, буде все її повсякденне життя — написання пісень, робота, спорт, йога, побут і ті моменти, які зазвичай залишаються поза кадром.

Артистка обіцяє, що стрими проходитимуть без масок, ідеального світла чи спеціально підібраного часу. Це буде максимально чесний формат — просто вона, її шлях і момент, який глядач ловить наживо. Хтось може просто дивитися, а хтось — стати частиною цього процесу.

Для шанувальників, яким завжди було цікаво, як живе Каменських між кліпами, концертами та хітами, цей формат може стати унікальним шансом зазирнути за лаштунки її життя. Тим паче, як застерігає сама співачка, повтору цього експерименту може й не бути.

Володимир Степанов нині очолює об’єднаний Регіональний сервісний центр МВС, який після проведеної реорганізації зосередив у своїх руках управління одразу двома стратегічно важливими областями — Дніпропетровською та Запорізькою. До цього він пройшов низку керівних посад у системі сервісних центрів: спочатку керував регіональним підрозділом у Донецькій області, а з початком повномасштабної війни, у 2022 році, був переведений до Хмельницької області. На папері така траєкторія виглядає як логічний кар’єрний розвиток у межах структури МВС, однак у реальності вона свідчить про системне укрупнення управлінського впливу.

Сервісні центри МВС відіграють ключову роль у державному адмініструванні, адже саме через них проходять реєстрація транспортних засобів, видача посвідчень водія, облік та перереєстрація майна. Це означає постійний рух значних фінансових потоків, а також доступ до чутливої інформації та управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес і громадян. Контроль над такими центрами в регіонах з високою економічною активністю автоматично підвищує вагу керівника в системі.

Майновий стан Степанова, відображений у декларації за 2024 рік, викликає запитання. У ній зазначено оренду квартири у Дніпрі площею 44 квадратні метри, 30 тисяч доларів готівкою та повну відсутність доходів у дружини. Водночас родина чиновника фактично проживає в Ірландії — країні з високою вартістю життя та розвиненою системою соціальних виплат. Жодних іноземних доходів, соціальної допомоги або інших джерел утримання в декларації не зафіксовано. Така фінансова «економія» не має очевидного пояснення в межах задекларованих доходів.

Паралельно із цим функціонування сервісних центрів у підконтрольних Степанову регіонах супроводжується численними питаннями. У Дніпропетровській та Запорізькій областях фіксуються масові реєстрації автомобілів преміумкласу за штучно заниженими цінами, що у рази нижчі за ринкові. Такі операції неможливі без доступу до реєстрів і участі відповідальних посадових осіб. Кадровий склад цих центрів залишається стабільним: ті самі працівники роками переміщуються разом із керівником між регіонами та займають ключові позиції.

Регіональний рівень є лише частиною ширшої моделі. Сервісні центри задіяні в загальнонаціональних схемах оформлення фіктивних послуг. Однією з ключових ланок у цій системі виступає компанія «СПЕЦЗНАК», яка формально декларує діяльність у сфері металевих виробів, а фактично виконує функції технічного оператора для тіньових операцій. Через пов’язані з нею механізми оформлювалися документи, вносилися недостовірні дані до державних реєстрів та легалізувалися результати фіктивних процедур.

Окремі епізоди свідчать, що йдеться не лише про номерні знаки чи технічні бланки. Сформувалася ціла екосистема: фіктивні медичні довідки, формальне «навчання» в автошколах без реального процесу, доступ до закритих реєстрів і подальша легалізація результатів через сервісні центри. Без участі регіонального керівництва така система не могла б функціонувати роками.

У цьому контексті роль Володимира Степанова полягає не в окремих адміністративних рішеннях, а в забезпеченні стабільності цієї моделі на місцях — через контроль кадрів, регіональну концентрацію повноважень і відсутність внутрішнього спротиву системі.

З 2029 року вступ до українських закладів вищої освіти буде підпорядкований новим правилам, що передбачають значні зміни в процедурі подачі документів. Кандидати отримають нові можливості для реалізації своїх освітніх амбіцій, проте й вимоги до вступників стануть більш суворими та деталізованими. Зокрема, зникне обов'язковість подачі певних документів у паперовому вигляді, що дозволить значно спростити процедуру та зробити її більш зручною для абітурієнтів.

Один з найважливіших аспектів реформ — це електронна система подачі заяв та документів. Завдяки новим технологіям процес вступу стане більш прозорим і зручним. Студенти зможуть подати заявку на вступ, обираючи з різноманітних спеціальностей, без необхідності відвідувати навчальні заклади особисто. Все це відкриває нові перспективи для тих, хто планує здобувати вищу освіту в Україні, а також для іноземних абітурієнтів, які до цього не мали такої можливості через фізичні обмеження.

У Міністерстві освіти і науки пояснюють, що нова модель передбачає запровадження старшої профільної школи у форматі академічних ліцеїв. Навчання в таких закладах триватиме три роки та буде орієнтоване на поглиблену підготовку до здобуття вищої освіти. Після завершення ліцею випускники вступатимуть до університетів, де ще три роки навчатимуться за програмою бакалаврату.

У МОН наголошують, що за нових умов зміниться сама конкуренція на ринку освіти. Якщо нині абітурієнти змагаються між собою за бюджетні місця, то з 2029 року, навпаки, університети будуть змушені конкурувати між собою за обмежену кількість підготовлених випускників академічних ліцеїв.

Чиновники переконують, що така модель дозволить школярам більш усвідомлено обирати професійний шлях. За їхніми словами, нинішня система часто підштовхує одинадцятикласників до формального вибору спеціальності — під впливом батьків, популярності професії або кількості бюджетних місць. Як наслідок, частина студентів уже під час навчання розуміє, що помилилася з вибором, або не працює за отриманим фахом.

Запровадження академічних ліцеїв має змінити цю логіку: учні отримають більше часу для профільної підготовки, знайомства з майбутньою спеціальністю та прийняття зваженого рішення. Водночас реформа створює низку викликів — як для університетів, так і для регіонів, де доступ до пілотних ліцеїв може бути обмеженим.

Фактично нова модель робить вищу освіту значно більш селективною. Вона концентрує вступні можливості у вузькому сегменті випускників та водночас змушує заклади вищої освіти переглядати свої освітні програми, фінансові моделі та стратегії залучення студентів.

Очікується, що найближчими роками дискусія навколо цієї реформи лише посилюватиметься, адже йдеться не лише про зміну формату школи, а про нову архітектуру всієї освітньої системи України.

У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону зростає напруга через можливий кадрово-процесуальний конфлікт, який здатен позначитися на роботі всього відомства. Центром уваги стає керівник прокуратури Дмитро Вербицький та його найближче оточення, яке, за інформацією джерел у правоохоронних органах, може мати значний вплив на прийняття рішень у ключових кримінальних провадженнях.

За словами співрозмовників, низка призначень та кадрових рішень останніх місяців викликала питання щодо прозорості та законності процедур. Окремі працівники прокуратури висловлюють занепокоєння тим, що рішення, які мають стратегічне значення для розслідувань у сфері оборони, ухвалюються під впливом обмеженого кола осіб, що ставить під сумнів об’єктивність процесу.

Співробітники установи стверджують, що Богдашевський отримав відомчі відзнаки за поданням керівництва, однак реального впливу на розслідування не має. Фактично його роль, за словами колег, зводиться до технічного оформлення документів.

Натомість ключову організаційну та аналітичну роботу, як повідомляють джерела, виконує інший наближений до керівника прокурор — Володимир Піх. Йому приписують доступ до матеріалів економічних проваджень, планування слідчих дій та підготовку процесуальних рішень, які згодом подаються на підпис.

Окрему увагу викликає інформація про можливий тиск на керівників відділів територіальних центрів комплектування. За словами співрозмовників, перевірки та комунікація з ТЦК здійснювалися особами, які формально не мали достатніх повноважень, але водночас отримували доступ до службової інформації та особових справ.

Експерти з антикорупційної тематики наголошують: практика, коли одні посадовці фактично приймають рішення, а інші лише формально їх підписують, створює серйозні ризики зловживань. У таких умовах відповідальність розмивається, а контроль за законністю процесів суттєво ускладнюється.

Наразі офіційної реакції керівництва прокуратури на ці твердження немає. Водночас ситуація може стати предметом перевірки з боку вищих органів прокуратури або правоохоронних структур, адже йдеться про роботу органу, який відповідає за розслідування правопорушень у сфері оборони під час воєнного стану.