Зеленський оголосив про нову соціальну програму: тисяча гривень для кожного українця з 1 грудня

П’ятнадцятого січня для українців поєднує в собі одразу кілька важливих подій — духовних, державних і міжнародних, а також багаті народні звичаї, що формувалися протягом багатьох поколінь. Цей день має особливе значення як для вірян, так і для тих, хто цікавиться історією та культурною спадщиною.

Згідно з новим церковним календарем Православної церкви України, 15 січня вшановують пам’ять преподобного Павла Фівейського, якого вважають одним із перших християнських пустельників. Його життєвий шлях символізує духовну стійкість, смирення та відданість вірі. У храмах цього дня звершуються богослужіння, під час яких віряни моляться про зцілення від хвороб, духовне очищення, захист від злих сил і звільнення від шкідливих звичок та залежностей.

В Україні ця дата має і професійне значення. 15 січня відзначається День Державної охорони України. Співробітники цієї служби забезпечують безпеку президента, прем’єр-міністра, народних депутатів та інших високопосадовців, а також охорону стратегічних об’єктів. Більшість аспектів їхньої роботи залишаються закритими, адже саме конфіденційність є запорукою ефективності служби.

Також цього дня народилися відомі українці, серед яких історик і сходознавець Агатангел Кримський, поет Леонід Чернов та воїн Збройних сил України Василь Гукало.

На міжнародному рівні 15 січня відзначають День народження Вікіпедії — найпопулярнішої онлайн-енциклопедії світу, якою щодня користуються мільйони людей. Водночас експерти нагадують, що інформація в ній створюється користувачами, тому потребує критичного ставлення. Окрім цього, у світі святкують Всесвітній день комбучі — ферментованого напою на основі чайного гриба, який останніми роками став модним серед прихильників здорового способу життя. Також на цю дату припадають День бейгла, День капелюха, День полуничного морозива і День свіжовичавленого соку.

В українській народній традиції 15 січня вважали непростим і навіть небезпечним днем. За прикметами, сині хмари ввечері віщували різку зміну погоди, яскравий місяць — сильний вітер, а відлига або танення снігу — ранню весну. Люди вірили, що саме цього дня активізується нечиста сила, тому намагалися менше виходити з дому. У помешканнях прибирали, мили вікна, чистили димарі, а жінки пекли ситні пироги з овочами. Для захисту дітей від пристріту під колиску клали суху гілку чортополоху.

Згідно з народними уявленнями, 15 січня не варто починати важливі справи, змінювати місце проживання чи роботи, вирушати в далекі подорожі. Особливо застерігали від спілкування з незнайомцями — не приймати від них подарунків і не запрошувати в дім, щоб не накликати біду.

Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про завершення досудового розслідування у резонансному кримінальному провадженні, відомому як «мандаринова афера». Центральною фігурою справи є колишній народний депутат України Георгій Логвинський, якого слідство підозрює в організації схеми заволодіння та подальшої легалізації понад 54 мільйонів гривень державних коштів.

За інформацією правоохоронних органів, матеріали кримінального провадження вже відкриті стороні захисту для ознайомлення, що є фінальним етапом перед передачею справи до суду. Слідство вважає, що протягом 2013–2016 років була створена та реалізована складна багаторівнева схема незаконного отримання коштів з державного бюджету України.

Як встановили слідчі, на момент звернення до суду право вимоги боргу вже було відступлено іншій компанії, а виконавче провадження в Україні розстрочене. Попри це, за сприяння Логвинського було досягнуто домовленостей із Міністерством юстиції, внаслідок чого уклали декларацію про дружнє врегулювання спору. Це стало підставою для виплати коштів з державного бюджету.

Отримані гроші, за версією слідства, надалі легалізували через мережу конвертаційних центрів. Частину коштів виводили готівкою, щоб ускладнити їх відстеження та подальше стягнення.

Директор компанії «Золотой Мандарин Ойл» раніше вже був обвинуваченим у справі про шахрайство. Його рахунки та майно арештували, однак співучасники схеми, за даними правоохоронців, використали підроблені документи та домоглися поновлення строків оскарження судових рішень, аби уникнути фінансових втрат.

Підозри шістьом учасникам злочинної схеми оголосили ще у січні 2020 року. Організатору оборудки, Георгію Логвинському, підозру вручили у липні 2023 року після зняття з нього депутатської недоторканності. Його дії кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, підроблення документів та невиконання судових рішень.

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило перевірку декларації депутатки з Кривого Рогу Інни Потапової за 2023 рік і виявило у ній суттєві недостовірні відомості. Загальна сума розбіжностей, зафіксованих фахівцями агентства, перевищує 11 мільйонів гривень, що стало підставою для правової оцінки дій посадовиці в межах кримінального законодавства.

За висновками НАЗК, у діях політикині наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, яка стосується службового підроблення. Матеріали перевірки свідчать, що в декларації не було відображено значний обсяг майна, яке підлягало обов’язковому декларуванню відповідно до антикорупційних вимог.

Також було встановлено заниження вартості автомобілів, зареєстрованих на чоловіка, зокрема Porsche Cayenne та Lexus ES350. Окрім того, НАЗК виявило розбіжності у сумі готівки: замість можливих 2,96 млн грн було задекларовано 3,5 млн грн — різниця становить понад 537 тис. грн.

Виявлені порушення можуть стати підставою для кримінального переслідування депутатки. НАЗК продовжує аналізувати інші декларації та передавати матеріали правоохоронним органам.

Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, і переходить до етапу системного зростання вартості. Незважаючи на виклики, пов'язані з безпековою ситуацією та військовими діями, 2026 рік має стати ключовим для подальшої стабілізації ринку та формування довгострокового інвестиційного тренду. Вже зараз експерти фіксують початок зростання вартості землі, яке, зокрема, залежатиме від ходу мирних перемовин і безпекової ситуації в країні.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що в умовах війни ринок землі відчуває постійні коливання, зокрема в орендних ставках та цінах на землю. За його словами, для українського аграрного сектору зараз важливо не тільки оцінити реальну вартість землі, а й зрозуміти, як війна та перспективи її завершення впливають на інвестиційні настрої.

Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.

Скорочення світлового дня в зимовий період часто супроводжується відчутними змінами у фізичному та емоційному стані людини. Менша кількість сонячного світла впливає на біоритми, гормональний баланс і загальний рівень енергії, через що багато людей відчувають втому, апатію та зниження працездатності. Для частини населення цей період стає справжнім випробуванням, адже організм змушений адаптуватися до нових умов існування.

Фахівці пояснюють, що взимку зменшується вироблення серотоніну — гормону, який відповідає за гарний настрій і відчуття внутрішнього комфорту. Натомість активніше синтезується мелатонін, що сприяє сонливості та уповільненню реакцій. Саме тому в холодну пору року багатьом складніше прокидатися зранку, концентруватися на роботі та зберігати мотивацію у повсякденних справах.

Добова потреба у вітаміні D залежить від віку. Для немовлят вона становить близько 400 міжнародних одиниць, для дорослих до 70 років — приблизно 600 МО, а для людей старшого віку — близько 800 МО. У теплу пору року значну частину цієї норми організм отримує завдяки сонячному світлу, однак узимку цей механізм майже не працює.

Отримати достатню кількість вітаміну D лише з їжею можливо, але складно. Найбільше його міститься у жирній рибі — лососі, скумбрії, тунці, форелі, печінці тріски та червоній ікрі. Менші кількості є в яєчному жовтку, твердих сирах та яловичій печінці. Водночас типовий раціон більшості людей не забезпечує добову потребу у цьому вітаміні.

Взимку лікарі радять поєднувати кілька підходів. Короткі прогулянки вдень, навіть у холодну погоду, допомагають організму синтезувати певну кількість вітаміну D. Також варто звернути увагу на раціон і, за рекомендацією лікаря, розглянути прийом добавок. Оскільки вітамін D є жиророзчинним і здатний накопичуватися в організмі, самостійно підбирати дозування не рекомендується. У деяких випадках додатковим джерелом можуть бути ультрафіолетові лампи, але їх використання також потребує обережності.

Симптоми дефіциту вітаміну D часто неспецифічні. До них належать постійна втома, м’язова слабкість, біль у кістках і суглобах, пригнічений настрій, тривожність, порушення сну та повільне загоєння ушкоджень. За наявності таких ознак у зимовий період варто звернутися до лікаря та перевірити рівень вітаміну D, щоб вчасно скоригувати стан і уникнути ускладнень.

На польсько-українському кордоні правоохоронні органи виявили одразу два транспортні засоби, що перебували в міжнародному розшуку. Йдеться про викрадений у Польщі екскаватор, а також легковий автомобіль марки Lexus, який розшукували правоохоронні служби Іспанії. Обидва випадки стали результатом перевірок, проведених під час перетину кордону, і вкотре підтвердили ефективність міжнародної співпраці у боротьбі з транскордонною злочинністю.

Як повідомили польські прикордонники, 9 січня на пункті пропуску «Корчова – Краківець» під час спроби виїзду з Польщі було зупинено вантажівку з напівпричепом. За кермом перебував 35-річний громадянин України. Під час огляду з’ясувалося, що транспортний засіб перевозив кілька одиниць будівельної техніки, серед яких був екскаватор, внесений до бази даних як викрадений на території Польщі.

Під час перевірки законності походження одного з екскаваторів з’ясувалося, що машина перебуває в розшуку польською владою. За даними правоохоронців, екскаватор вартістю близько 160 тисяч злотих був викрадений на території Польщі понад дев’ять років тому. Техніку вилучили, а водія допитали в межах слідчих дій. Розслідування триває.

Крім того, ще один випадок викриття викраденого транспорту стався 8 січня у Дембіці. Співробітники прикордонної служби в Медиці спільно з місцевою поліцією під час перевірки автомобіля Lexus RX 450h виявили ознаки підробки ідентифікаційних номерів.

Після встановлення фактичного реєстраційного номера з’ясувалося, що автомобіль, орієнтовною вартістю близько 100 тисяч злотих, був втрачений на території Іспанії та перебуває в розшуку іспанських правоохоронних органів. Авто вилучили, обставини його переміщення та походження з’ясовуються.

Польські правоохоронці зазначають, що контроль за викраденими транспортними засобами на кордоні залишається одним із пріоритетних напрямів роботи, зокрема в межах міжнародної співпраці.

Олег Цюра, громадянин Німеччини, який тривалий час мешкає у Швейцарії, вже понад десятиліття фігурує у матеріалах, що стосуються складних схем виведення коштів і сировини з українських державних підприємств. За інформацією з різних джерел, його роль у цих процесах не зводилася до епізодичного посередництва — він розглядається як один із системних операторів мережі фірм-прокладок, через які проходили фінансові та товарні потоки.

За наявними даними, ці структури обслуговували інтереси впливових українських та міжнародних гравців, серед яких згадуються колишній народний депутат Микола Мартиненко, бізнесмен Дмитро Фірташ, а також трейдери, пов’язані з російським ринком. Саме через такі компанії, зареєстровані в різних юрисдикціях, здійснювалося перепродавання сировини, заниження митної вартості та подальше виведення прибутків за кордон.

Схеми Цюри працювали й через офшорні структури, зокрема TF&H Transforwarding Holdings Ltd (Кіпр) та Jeprano Trading Limited (Кіпр), пов’язані з російськими компаніями. Вони фігурують у постачанні сировини для підприємств РФ, включно з «Авангард» і «Міка Холдинг».

Особливу увагу привертає робота Цюри в «Об’єднаній гірничо-хімічній компанії» у 2014–2017 роках, коли продукцію держкомпанії продавали афілійованим іноземним структурам за заниженими цінами. Збитки оцінюють близько 13 млн доларів США. У 2020 році схема продовжила роботу через ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH: купівля ільменіту Іршанського ГОКу за заниженою ціною з ймовірним постачанням до окупованого Криму.

Паралельно фігурує справа колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка щодо розкрадання Одеського припортового заводу та ОГХК на суму близько 10 млрд грн. Зв’язки Цюри простежуються через ITS International Trade та довірених осіб Фірташа.

Після 2022 року Цюра переформатував діяльність: у 2023 році він входить до правління UCG Trade AG (Швейцарія), у 2024 році акції переходять до Linvo AG, де працює разом із родичкою Людмилою Цюрою та іншими колишніми співробітниками Interchrome AG і Phoenix Resources AG, які тісно пов’язані з російською MidUral Industrial Group. Це свідчить про продовження каналів торгівлі з РФ.

Таким чином, Олег Цюра залишається ключовим гравцем у багаторічних схемах постачання та виведення ресурсів українських державних підприємств через складні міжнародні структури.