Зеленський оголосив про нову соціальну програму: тисяча гривень для кожного українця з 1 грудня

Уранці понеділка, 19 січня, сейсмологи зафіксували землетрус на території України. Підземні коливання сталися о 04:26 у межах Новоушицької територіальної громади Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Подія була зареєстрована спеціалізованими приладами моніторингу та одразу потрапила до офіційних зведень.

За попередніми даними, осередок землетрусу розташовувався на малій глибині — приблизно один кілометр. Магнітуда підземних поштовхів становила 1,5, що відповідає дуже слабкому рівню сейсмічної активності. Такі коливання, як правило, не відчуваються людьми та не фіксуються без спеціального обладнання.

Повідомлень про руйнування, пошкодження інфраструктури або звернення громадян не надходило.

Фахівці наголошують, що подібні слабкі локальні землетруси періодично фіксуються на території України й зазвичай не мають жодних наслідків. Вони не впливають на стан будівель, об’єктів критичної інфраструктури чи безпеку мешканців.

Раніше, у грудні 2025 року, в Україні протягом кількох днів також реєстрували серію землетрусів. Найслабші з них були зафіксовані в Хмельницькій, Чернівецькій та Тернопільській областях із магнітудами до 2,9. Найпотужніший землетрус того періоду стався в акваторії Чорного моря поблизу узбережжя Криму та мав магнітуду 4,4.

Сейсмологи зазначають, що ці події не пов’язані між собою і не свідчать про зростання загальної сейсмічної активності в Україні. Узбережжя Криму традиційно належить до сейсмоактивних регіонів, а поштовхи, що виникають на значній глибині, зазвичай майже не відчуваються на суходолі.

Фахівці підкреслюють, що реальним фактором підвищеної небезпеки для України могло б бути лише зростання сейсмічної активності у зоні Вранча. Поточні ж слабкі землетруси не несуть загрози ані населенню, ані об’єктам інфраструктури.

Перелік десяти найдорожчих контрактів, укладених за кошти бюджету Києва у 2025 році, демонструє чітко окреслений вектор міських витрат. Абсолютна більшість найбільших фінансових зобов’язань столиці зосереджена навколо дорожньої інфраструктури, що перетворює структуру закупівель на доволі одноманітну картину, де альтернативні напрями розвитку опинилися на другому плані.

Із десяти найбільших договорів сім прямо пов’язані з будівництвом нових доріг, реконструкцією транспортних розв’язок або капітальним ремонтом магістралей. Ключовим замовником у цій групі виступила комунальна корпорація «Київавтодор», яка уклала шість контрактів із топ-десятки. Саме через цю структуру проходять основні бюджетні потоки, спрямовані на оновлення дорожньої мережі міста.

Загалом упродовж 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів уклали майже 91,5 тисячі договорів. Сукупна вартість цих закупівель сягнула 71,34 мільярда гривень. Із них два контракти перевищили межу в один мільярд гривень, ще шість укладено на суми від пів мільярда до мільярда, а три договори майже дотягнули до позначки 500 мільйонів гривень.

Найдорожчою угодою року став контракт на капітальний ремонт Харківського шосе вартістю 1,25 мільярда гривень. Замовником виступила корпорація «Київавтодор». З урахуванням довжини шосе у 5,4 кілометра вартість оновлення одного кілометра перевищує 233 мільйони гривень. Проєкт передбачає не лише заміну дорожнього покриття, а й встановлення нових світлофорів, облаштування додаткових смуг для лівих поворотів і елементів безбар’єрності. Завершити роботи планують до вересня 2027 року. Підряд отримала компанія «Група компаній “Автострада”», яка також була виконавцем рекордного контракту 2024 року на будівництво метро на Виноградар.

Друге місце в рейтингу посів договір на завершення робіт з будівництва Подільського мостового переходу. Його вартість склала 1,18 мільярда гривень. Контракт уклала «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» з тією ж компанією «Автострада». Підрядник має виконати роботи на ділянці між вулицями Набережно-Хрещатицькою та Петра Вершигори до квітня 2026 року.

Третя за вартістю угода також стосується дорожньої інфраструктури і знову дісталася «Автостраді». Йдеться про капітальний ремонт шляхопроводу у складі транспортної розв’язки на перетині вулиці Миропільської з Броварським проспектом і лінією метро біля станції «Чернігівська». Вартість договору склала 985 мільйонів гривень, завершення робіт заплановане до кінця 2027 року.

Четвертий контракт дещо вибивається з суто дорожньої тематики. Майже 950 мільйонів гривень було спрямовано на закупівлю електричної енергії для потреб «Київпастрансу». Договір діяв з березня по грудень 2025 року і забезпечував електроенергією філії та підрозділи підприємства.

П’яту позицію в рейтингу посів договір на капітальний ремонт проспекту Валерія Лобановського в Солом’янському районі. «Київавтодор» замовив роботи на суму близько 785 мільйонів гривень у приватного підприємства «Київшляхбуд». Угоду підписали наприкінці грудня 2025 року, а завершити роботи планують до середини 2027 року.

Шостий найдорожчий контракт також уклала корпорація «Київавтодор». Він передбачає капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Осокорки» на проспекті Миколи Бажана. Вартість робіт — понад 655 мільйонів гривень. До цього проєкту готувалися кілька років, однак його реалізація неодноразово відкладалася. Переможцем тендеру стала компанія «Укртрансміст».

Сьомий контракт стосується реконструкції дамб мулових полів №1 та №2 Бортницької станції аерації. Договір на понад 562 мільйони гривень уклало підприємство «Київбудреконструкція» з компанією «ТФМ-Схід». Примітно, що вже за кілька місяців сторони підписали додаткову угоду на ще 147 мільйонів гривень.

Восьме місце посів договір на капітальний ремонт вулиці Міської на ділянці від проспекту Палладіна до дороги Київ–Гостомель. За протяжності лише 1,75 кілометра вартість робіт перевищила 500 мільйонів гривень, що означає понад 286 мільйонів за кілометр. Підрядником стала компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл».

Дев’ятий контракт стосується житлово-комунальної сфери. «Київводоканал» уклав угоду на постачання понад 15 тисяч тонн гідроксихлориду алюмінію для очищення води. Вартість договору склала 485 мільйонів гривень, строк постачання — до березня 2026 року.

Замикає десятку ще один договір «Київавтодору» — на капітальний ремонт проспекту Свободи. Його вартість становить 459 мільйонів гривень, а виконавцем знову стало підприємство «Київшляхбуд».

За підсумками року «Київавтодор» уклав найбільшу кількість найдорожчих контрактів, однак за загальним обсягом закупівель лідером 2025 року стало підприємство «Київтеплоенерго». Воно здійснило понад дві тисячі закупівель на суму більше ніж 7,5 мільярда гривень. Для порівняння, загальний обсяг замовлень «Київавтодору» склав близько 6 мільярдів гривень.

Таким чином, бюджетна політика Києва у 2025 році була чітко сфокусована на дорожній і транспортній інфраструктурі, тоді як інші сфери міського розвитку отримували фінансування значно меншого масштабу.

На українсько-словацькому кордоні прикордонники зафіксували одразу дві спроби незаконного перетину державного кордону із використанням підроблених документів. За інформацією Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, порушниками виявилися двоє мешканців Києва, які намагалися скористатися пільгами для багатодітних батьків, аби виїхати за межі країни.

Перший інцидент стався у пункті пропуску «Малі Селменці». Під час перевірки документів прикордонний наряд звернув увагу на 39-річного чоловіка, який надав копію свідоцтва про народження нібито третьої дитини. У ході поглибленої перевірки з’ясувалося, що документ містить ознаки підробки, а інформація, зазначена в ньому, не підтверджується жодними офіційними реєстрами. Сам чоловік не зміг надати переконливих пояснень щодо походження документа.

Другий випадок зафіксували у пункті пропуску «Малий Березний». 30-річний киянин надав два українські свідоцтва про народження та одне видане в Молдові. Прикордонники під час перевірки встановили ознаки підробки останнього документа. Виявилося, що свідоцтво було отримане незаконним шляхом за грошову винагороду.

Обом порушникам відмовили у перетині кордону. За фактами виявлення підроблених документів прикордонники направили повідомлення до Нацполіції про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 358 КК України «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів».

Інциденти ще раз підтверджують важливість ретельного контролю на державному кордоні та суворого дотримання правил перетину державного рубежу.

Комунальне підприємство «Рідне місто» Самарівської міської ради Дніпропетровської області 8 січня уклало договір на капітальний ремонт дорожнього покриття вулиці Північної. Вартість робіт становить 50,08 млн грн, а підрядником стала компанія ТОВ «Піксельбау», яка перемогла в результаті відкритих торгів. За умовами договору ремонт має бути завершений до кінця року, а роботи здійснюватимуться в рамках другого етапу оновлення вулиці — від будинку №1 до вулиці Зінаїди Білої.

Загальна протяжність ділянки, що підлягає ремонту, становить 2,43 км. Проєкт передбачає комплексне оновлення дорожнього полотна: повне зняття старого покриття, влаштування нового асфальтобетонного шару, ремонт заїздів до прилеглих будинків та нанесення дорожньої розмітки. Такий підхід дозволяє не лише відновити якість дороги, а й забезпечити довготривалу експлуатацію без швидкого виникнення вибоїн та тріщин.

Найбільшу частину коштів — 42,61 млн грн — закладено на асфальтобетон. У кошторисі дрібнозернистий асфальт врахували по 6 877 грн за тонну, крупнозернистий — по 6 692 грн за тонну. Формально ціни відповідають наявним довідковим даним, однак вони базуються на пропозиціях посередників, а не заводів-виробників. У результаті вартість матеріалів у проєкті фактично зафіксована на рівні перепродажу.

Окрему увагу привертають показники економіки підряду. Середньомісячна зарплата одного робітника в кошторисі визначена на рівні 24 500 грн, що нижче середніх показників у будівельній галузі регіону. Водночас запланований прибуток підрядника становить лише 0,058% від суми договору — близько 29 тисяч гривень, що виглядає нетипово для контракту такого масштабу.

Конкуренція на торгах формально була, однак дешевші пропозиції від двох компаній замовник відхилив. Зокрема, одна з фірм запропонувала виконати роботи за 46,01 млн грн — майже на 4 млн грн дешевше. Саме це рішення стало предметом перевірки з боку аудиторів, які поставили під сумнів обґрунтованість відхилення економічно вигіднішої пропозиції.

Умови участі в тендері виявилися жорсткими і нетиповими. Замовник вимагав підтвердження досвіду виключно за договорами, укладеними не раніше 2024 року, фактично ігноруючи попередні роки діяльності компаній. Відгуки замовників також мали бути «свіжими» і датованими вже після оголошення саме цього тендеру. На підготовку та подання пропозицій учасникам дали лише два тижні.

Крім того, учасники зобов’язані були особисто приїхати до замовника та підписати акти огляду об’єкта і ознайомлення з кошторисною документацією. Без фізичного візиту і підпису представника КП пропозиція не розглядалася. Також у тендерній документації з’явилися вимоги щодо наявності специфічних сертифікатів, а також повного пакета кадрових документів і медичних довідок на кожного працівника.

Частину вимог учасники називали дискримінаційними і намагалися оскаржити ще до початку торгів. Після зауважень замовник відмовився лише від вимоги надання розширених медичних карток, але ключові бар’єри залишилися без змін.

Закупівля потрапила під аудит, який встановив ознаки порушень, зокрема у відхиленні дешевшої пропозиції. Замовника зобов’язали усунути порушення у визначений строк, однак станом на зараз договір не розірвано і нового переможця не визначено.

Підрядник — компанія «Піксельбау» — зареєстрована у 2024 році і за короткий час отримала понад 50 млн грн бюджетних підрядів. Контракт на ремонт вулиці Північної є найбільшим у її портфелі. Саме це посилює запитання щодо умов, за яких компанія змогла обійти більш досвідчених і дешевших конкурентів.

Прогноз головного рабина Дніпра Шмуеля Камінецького щодо завершення війни в Україні не виправдався. В жовтні 2025 року, під час виступу в Inspira Business Club, рабин заявив, що бойові дії в Україні завершаться до 15 січня 2026 року. Однак, як зазначають Українські Новини, на зазначену дату передумови для припинення конфлікту залишаються відсутніми, і війна триває.

Шмуель Камінецький тоді наголосив, що його прогноз базувався не на конкретних військових чи політичних даних, а на релігійних переконаннях і внутрішніх відчуттях, що можуть спонукати до миру. За його словами, ситуація в Україні потребує духовного зцілення, і йому здавалося, що мир може настати після визначеної дати. Проте його оцінка, заснована на духовних переконаннях, не врахувала складність військових та дипломатичних реалій, які змінюються щодня.

«Ми дали трохи більше часу, тому що на Новий рік люди будуть зайняті. Тож 15 січня ми святкуватимемо, адже війна вже закінчиться. Якщо війна щойно завершиться, увесь світ – інвестори, туристи – приїдуть сюди», – говорив Камінецький.

Попри його оптимістичні прогнози, нинішня ситуація свідчить, що бойові дії на сході України тривають, і жодних ознак швидкого завершення конфлікту немає.

Донецький клан у Головному сервісному центрі МВС Дніпропетровської області продовжує збільшувати свій вплив на регіональні підрозділи, залучаючи нових осіб і укріплюючи власні позиції в системі. Головним організатором цієї угруповання є Володимир Степанов, уродженець Маріуполя, який до окупації Донецької області в 2022 році очолював регіональний сервісний центр. Після втечі з окупованих територій, він продовжив формувати навколо себе команду лояльних осіб, яка забезпечує вигідні послуги для «своїх» та маскує фінансові порушення, що відбуваються під прикриттям системи.

Одним із ключових учасників угруповання є Роман Кучурін, заступник Степанова, оперативник Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та давній партнер Володимира. Кучурін, відомий як неформальний «смотрящий», бере активну участь у всіх важливих справах і конфліктах, що стосуються регіональних сервісних центрів. Зокрема, він фігурує у кількох резонансних випадках, зокрема в ситуації з ДТП за участю сина начальника ТСЦ №1241 Олександра, яке отримало широке розголошення.

До структури клану входять Павло Шабанов, начальник ТСЦ №1242, де минулого року викрили схему з «приватним автодромом», та Роман Філімоненко, керівник ТСЦ №1244 у Кам’янському, який налагодив «робочі» зв’язки з автошколами та посередниками.

Особливою послугою клану є легалізація елітних автомобілів за мізерними цінами для «своїх». Сервісні центри Степанова фактично стали хабом для запорізьких та дніпровських посадовців і силовиків, які реєструють авто за цінами, що значно нижчі за ринкові. Наприклад, слідчий поліції Запорізької області Олександр Тетеря придбав Dodge Dart за 6 тисяч гривень, а старший слідчий Євгеній Радченко — Toyota Camry за 80 тисяч гривень, що мінімум у п’ять разів дешевше за ринкову вартість.

Такі маніпуляції з оцінкою автомобілів дозволяють посадовцям уникати фінансового моніторингу та приховувати необґрунтовані активи, що підтверджує масштабну корупцію у регіональних сервісних центрах МВС.

Дев’ятнадцятий день січня вирізняється насиченим поєднанням церковних традицій, історичних спогадів і народних уявлень. Для багатьох українців ця дата асоціюється з глибоким духовним змістом, адже за старим церковним календарем саме цього дня відзначають одне з найбільших християнських свят — Хрещення Господнє, відоме також як Водохреща. Воно символізує очищення, оновлення та духовне переродження.

В українській традиції 19 січня здавна пов’язане з освяченням води. Вода, набрана цього дня, вважається особливою: її зберігають у домівках, використовують для благословення оселі, лікування недуг і в важливі життєві моменти. Поширеним звичаєм є й купання в ополонках або природних водоймах, що сприймається не лише як релігійний обряд, а й як символ сили духу та віри. Разом із тим церква наголошує, що такі практики мають бути усвідомленими та безпечними.

Після переходу Православної церкви України восени 2023 року на новоюліанський календар більшість православних вірян відзначають Водохреща за новим стилем в іншу дату. Відповідно до оновленого церковного календаря, 19 січня вшановують пам’ять преподобного Макарія Єгипетського — ченця й чудотворця, до якого звертаються з молитвами про зцілення, душевний спокій і благополуччя в родині.

В Україні 19 січня не є державним святом, однак ця дата має важливе історичне значення. Саме цього дня у 1906 році побачив світ перший номер сатиричної газети «Шершень», у 1946 році було створено Союз українців у Великій Британії, а у 2017 році розпочала роботу Національна суспільна телерадіокомпанія України.

Особливе місце в новітній історії України 19 січня посідає 2014 рік. Того дня в Києві на вулиці Грушевського різко загострилося протистояння між учасниками Євромайдану та тодішньою владою. Події отримали назву «Вогнехреща» і стали переломним моментом Революції гідності. Протести спалахнули не лише в столиці, а й в інших великих містах країни.

У світі 19 січня відзначають Міжнародний день попкорну — популярної закуски, що асоціюється з переглядом фільмів і масовою культурою. У різних країнах цього дня проводять тематичні заходи, фестивалі та дегустації. Також дата збігається з низкою інших неофіційних свят, присвячених їжі, соціальним темам і культурним цінностям.

У народному календарі 19 січня вважається вдалим днем для початку нових справ, ухвалення важливих рішень і формування корисних звичок. За повір’ями, обіцянки, дані цього дня, легше виконуються, а розпочаті справи мають більше шансів на успіх. Народні прикмети пов’язують погоду 19 січня з майбутнім літом і врожаєм: холодна та сонячна погода віщує прохолодне літо, відлига — щедрий врожай зернових, а хуртовина може означати пізню весну.

Разом із тим існують і заборони. За народними віруваннями, не варто витрачати останні гроші з гаманця, щоб не накликати фінансові труднощі. Також не рекомендується перевтомлюватися важкою фізичною працею, а батькам цього дня радять утриматися від стрижки дітей.