Зеленський оголосив про нову соціальну програму: тисяча гривень для кожного українця з 1 грудня

Російське командування посилює тиск на українську оборону в районі Покровська та Мирнограда, намагаючись до початку холодів не лише просунутися вперед, а й створити укріплені рубежі для подальших операцій. За оцінкою начальника штабу 4-го батальйону оперативного призначення «Сила свободи» бригади «Рубіж» молодшого лейтенанта Миколи Гриценка, який виступив в етері телеканалу «Київ24», російські підрозділи активно перекидають додаткові сили саме на цю ділянку фронту, прагнучи скористатися часовим проміжком до настання стійкої зимової погоди.

Він повідомив, що значна частина ворожих груп наразі базується в густих лісосмугах, які тягнуться вздовж лінії зіткнення. Така місцевість дає змогу противнику маскувати техніку, накопичувати особовий склад і готувати ударні підрозділи без ризику швидкого виявлення. Лісові укриття створюють для російської армії додаткову перевагу в обороні, адже в умовах обмеженої видимості та складного рельєфу українським підрозділам доводиться витрачати більше часу на розвідку та коригування вогню.

«Та кількість піхоти, яку вони направляють зараз, величезна. Її менше не стає», – підкреслив він.

Гриценко зазначив, що щодня на цьому напрямку знищуються сотні окупантів, але росіяни постійно підтягують нові сили. За його словами, йдеться, зокрема, про засуджених, яких масово вербують, а також про нові полки та підрозділи морської піхоти.

«Постійно приїжджають зеки різного роду, нові полки заходять. Морська піхота почала більше активничати саме на Покровському, Мирноградському, Добропільському виступі. Ми бачимо, як противник намагається залучити якомога більше ресурсів, щоб пройти якомога глибше, закріпитися до зими, дійти до населених пунктів», – наголосив офіцер.

За оцінкою Гриценка, мета російських військ – до початку зими максимально просунутися вперед, вийти безпосередньо до населених пунктів і закріпитися в урбанізованій зоні, де їх буде важче вибивати, ніж із промерзлого лісу чи відкритих позицій.

Водночас українські підрозділи, за його словами, продовжують завдавати ворогу значних втрат і готуються до зміни умов боїв із приходом зимової погоди.

Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оприлюднив чергове нагадування щодо важливого законодавчого положення, яке визначає право військовослужбовців з інвалідністю на звільнення з військової служби у запас. Це право закріплене у статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» № 2232-XII, де чітко передбачено можливість припинення служби для осіб, які мають встановлену інвалідність I, II або III групи.

У центрі підкреслили, що реалізація цього права не прив’язана до конкретного періоду чи обставин отримання інвалідності. Закон однаково захищає тих, хто набув інвалідність під час виконання службових обов’язків, і тих, хто мав відповідний статус ще до початку широкомасштабної агресії або запровадження воєнного стану. Важливо, що положення поширюється не лише на контрактників: звільнення також може бути застосоване до військовослужбовців, які проходять службу за мобілізацією, а також до інших категорій, передбачених чинним законодавством.

Водночас зазначається, що закон не зобов’язує таких військовослужбовців обов’язково звільнятися: за власним бажанням вони можуть продовжити проходження служби у лавах Збройних сил України.

Для звільнення за наявності інвалідності військовослужбовець має подати рапорт про звільнення з військової служби у зв’язку з інвалідністю, надати довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), а також посвідчення особи з інвалідністю (у тому числі особи з інвалідністю внаслідок війни) або пенсійне посвідчення з відміткою про встановлену інвалідність.

У відомстві наголосили, що дотримання цих процедур дає змогу військовослужбовцям із інвалідністю реалізувати своє право на звільнення зі служби та перехід у запас у законний спосіб.

На Закарпатті рятувальники надали допомогу 26-річному мешканцю Харкова, який заблукав у гірській місцевості та отримав обмороження кінцівок. Після чотирьох діб поневірянь у холоді та важкодоступних лісових районах чоловіка госпіталізували до Рахівської районної лікарні. Як повідомили у ДСНС Закарпаття, потерпілий самостійно зв’язався з рятувальниками, описав свій критичний стан і надав координати місця, де знаходився, зазначивши, що через переохолодження та обмороження рук і ніг більше не може пересуватися самостійно.

До проведення порятунку залучили гірських рятувальників та спецтехніку, здатну діяти у важкодоступних районах. Операція проходила за ускладнених погодних умов: сильний вітер, низька температура та складний рельєф гір ускладнювали підхід до потерпілого. Співробітники ДСНС наголошують, що саме швидке повідомлення чоловіка про своє місцезнаходження дозволило організувати оперативний порятунок і запобігти серйозним ускладненням через переохолодження.

За даними рятувальників, потерпілий перебував у густих хащах на складній ділянці рельєфу, що значно ускладнило доступ до нього. До місця події вирушили гірські рятувальники з Видрички та Ясіня, а також бригада екстреної медичної допомоги.

Рятувальники надали чоловікові першу допомогу, переодягли в сухий теплий одяг та напоїли гарячим чаєм. Потім його транспортували ношами до села Ділове, де передали медикам. Постраждалого доставили до Рахівської районної лікарні для подальшого лікування та обстеження.

У ДСНС нагадують, що осінньо-зимовий період у горах особливо небезпечний через різкі зміни погоди, низькі температури та складні маршрути. Рятувальники закликають туристів не вирушати в гори без належної підготовки, спорядження та попереднього інформування близьких або служби порятунку про свій маршрут.

Національний університет «Львівська політехніка» продовжує масштабну реконструкцію гуртожитку №3 на вулиці Карпинця, 27, уклавши новий договір на додаткові роботи вартістю 13,62 млн гривень. Інформація про угоду була оприлюднена 18 листопада у системі Prozorro. Це вже другий великий контракт на ремонт цієї будівлі: перший договір, підписаний у вересні, передбачав роботи на суму 38 млн гривень. Обидві угоди виконуватиме ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”».

Ремонтні роботи охоплюють не лише відновлення зовнішніх та внутрішніх конструкцій, а й модернізацію комунікацій, систем опалення та електропостачання, що значно підвищить комфорт і безпеку проживання студентів. Оновлення включає також покращення умов для навчання та дозвілля: сучасні кімнати, облаштовані спільні простори та ремонти в рекреаційних зонах.

Фінансування другого підряду частково здійснюється в межах державного проєкту Європейського інвестиційного банку «Вища освіта України», іншу частину покриватиме університет.

Із загальних 13,62 млн грн:

9,57 млн грн підуть на будівельні роботи;

4,05 млн грн — на закупівлю обладнання.

Понад 7,26 млн грн буде профінансовано у 2025 році, решта — у 2026-му. Термін завершення всіх робіт — 12 лютого 2026 року.

Підрядник має завершити повний комплекс робіт:

утеплення та оздоблення фасадів і цоколю;

монтаж алюмінієвих конструкцій і підвіконь;

встановлення пожежних сходів;

ремонт та утеплення покрівлі й надбудови;

облаштування тротуарів, доріжок, бордюрів і водовідведення;

монтаж систем вентиляції та кондиціонування;

роботи з водопостачання та каналізації;

прокладання електромереж;

встановлення автоматизованої системи енергомоніторингу.

Компанія надала банківську гарантію на 340 тис. грн — 2,5% від вартості контракту. Документація передбачає штрафи та можливість розірвання договору у разі порушень.

ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”, ЛТД» працює понад 30 років. Новим власником у 2022 році став Олег Кузик, після чого компанія різко активізувалася на ринку держзакупівель. Станом на літо 2025 року вона отримала державних контрактів на 1,32 млрд грн.

Компанія фігурує в низці скандальних історій: зокрема, журналісти фіксували завищення вартості робіт на десятки мільйонів гривень. Після публічного резонансу та втручання громадських організацій ціни у деяких тендерах були знижені.

У червні 2025 року директор компанії Олег Кузик отримав підозру в ухиленні від сплати 8,1 млн грн податків. Компанія відшкодувала збитки у межах досудового розслідування.

Все більше людей, зайнятих у сфері офісної праці, наприкінці дня стикаються з відчуттям важкості, стягненості та набряклості в ногах. Медики вже визначили цей комплекс симптомів як “синдром офісних ніг” — явище, безпосередньо пов’язане з малорухливим способом роботи, тривалим сидінням та недостатньою активністю протягом робочого часу. Спеціалісти з флебології наголошують, що основна проблема полягає у різкому зниженні роботи м’язового насоса: коли ноги перебувають у статичному положенні, м’язи майже не скорочуються, а венозна кров рухається значно повільніше.

Порушення відтоку крові спричиняє застійні процеси, під час яких рідина затримується в тканинах. Саме це і призводить до появи набряків, відчуття поколювання та судом, а в деяких випадках — до посилення болю після завершення робочого дня. Лікарі застерігають, що регулярне виникнення таких симптомів не варто ігнорувати: з часом вони можуть бути передумовою для розвитку варикозної хвороби та інших порушень венозної системи.

Ситуацію посилюють типові офісні звички. Сидіння зі схрещеними ногами додатково здавлює судини, занадто низький або навпаки дуже високий стілець змушує ноги постійно бути в неприродному положенні, тісний одяг і взуття на тонкій підошві або високих підборах погіршують відтік крові та лімфи. Набряки можуть ставати вираженішими й через банальну нестачу води: коли організм відчуває зневоднення, він починає утримувати рідину, а це проявляється, зокрема, у ногах.

Лікарі наголошують, що ігнорувати такі симптоми не варто. Постійний застій крові у венах може бути не просто тимчасовим дискомфортом, а першим сигналом розвитку хронічної венозної недостатності, варикозу або лімфостазу. Якщо набряклість з’являється щодня, не минає до ранку, супроводжується судомами, болем чи відчуттям жару в литках, це вже привід звернутися до спеціаліста — флеболога або судинного хірурга, а за потреби зробити УЗД вен нижніх кінцівок.

Що можна зробити вже зараз, не змінюючи кардинально спосіб життя? Експерти радять не сидіти безперервно годинами. Коротка перерва щогодини — навіть на 1–2 хвилини — помітно покращує самопочуття. Достатньо пройтися коридором, сходами, зробити кілька перекатів стопою з п’ятки на носок або легку розтяжку. Важливо стежити за поставою, не підтискати ноги під стілець, підбирати зручне, не тісне взуття й одяг, а також підтримувати нормальний питний режим протягом дня.

Лікарі додають, що навіть невелика щоденна активність у межах 5–7 тисяч кроків уже здатна зменшити ризик появи “офісних ніг” і покращити кровообіг. Йдеться не про виснажливі тренування, а про регулярну ходьбу, підйом сходами замість ліфта, короткі прогулянки після роботи. Якщо ж формат роботи не дозволяє часто вставати, частково зняти навантаження допомагають спеціальні компресійні гольфи або панчохи, підібрані лікарем, а також ергономічна підставка під ноги, яка дає змогу утримувати їх у більш зручному й фізіологічному положенні.

Фахівці наголошують: “синдром офісних ніг” — не просто побутова дрібниця, а зрозумілий сигнал від організму про те, що він не справляється з навантаженням. І чим раніше людина зверне увагу на набряки та важкість у ногах і змінить хоча б базові звички, тим меншим буде ризик, що тимчасовий дискомфорт переросте у хронічні проблеми з венами.

Сьогодні християни вшановують святого пророка Авдія — одну з найбільш маловідомих, але водночас надзвичайно значущих постатей біблійної історії. Хоч його ім’я не так часто звучить у церковних читаннях, життєвий шлях Авдія та його пророцтво залишили глибокий слід у духовній традиції. За переданням, він походив з Єрусалима та жив у період між VIII і VI століттями до Різдва Христового — час великих потрясінь для давньої Юдеї, коли народ переживав політичні конфлікти, внутрішні розділення та зовнішню загрозу.

Існують різні версії щодо того, ким був Авдій до свого пророчого служіння. Одні джерела називають його учнем пророка Іллі — одного з найвпливовіших духовних наставників Старого Завіту. Інші згадують про його службу при дворі царя Ахава, де Авдій виконував обов’язки домоуправителя. Саме в цьому контексті оповідається про його подвиг: ризикуючи власним життям, він врятував сто пророків Господніх, переховуючи їх у печерах та забезпечуючи їжею й водою під час жорстоких гонінь.

У народних традиціях із цим днем пов’язували декілька заборон:

не сваритися і не говорити лихого — вважалося, що сказане повернеться до людини;

не брехати — існувала приказка: «На Авдія — не кажи лихого слова»;

не виганяти худобу надвір — за повір’ям, саме в цей день починалися сильні морози.

У давнину цей день називали Авдіїв. Казали: «Прийшов Авдій — зиму привів». За погодою 19 листопада визначали характер зими:

якщо випав сніг — він пролежить аж до весни;

відлига чи дощ — зима буде довгою і сирою;

тихий, безвітряний день — очікується м’яка зима;

іній на деревах — до врожайного року.

Іменини сьогодні святкують: Валентин, Геннадій, Денис, Дмитро, Іван, Костянтин, Леонід, Михайло, Олександр, Петро, Семен, Сергій, Тимофій, Федір, Яків.

Талісманом людей, народжених у цей день, вважають нефрит — символ здоров’я, сили і довголіття.

1915 — Степан Малюца-Пальчинський, священик, кобзар УПА, художник

1922 — Юрій Кнорозов, відомий український мовознавець, який розшифрував писемність майя

1986 — Валерія Ходос, українська акторка

У цей день сталися такі події:

1190 — заснування Тевтонського ордену

1493 — Христофор Колумб відкрив острів Пуерто-Рико

1626 — у Немирові створено церковне братство

1815 — Франція приєднується до Священного союзу

1891 — у Німецькій імперії продано першу іграшкову залізницю

1916 — Франц Йосиф I надав автономію Східній Галичині

1921 — створено центральну метеорологічну службу України — Укрмет

1946 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію проти релігійних і расових переслідувань

1989 — перепоховання Стуса, Литвина і Тихого в Києві

1997 — старт експедиції на шатлі Колумбія за участі Леоніда Каденюка

2012 — в Україні набрав чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс

День працівників гідрометеорологічної служби України

Міжнародний день пам’яті журналістів

Всесвітній день громадянина

Міжнародний день цільного зерна

Міжнародний день чоловіків

Міжнародний день жінок-підприємців

День працівника скляної промисловості

День запобігання насильству над дітьми

Всесвітній день географічних інформаційних систем (GIS Day)

Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ

Україна завершує підготовку нової «історичної угоди» з Францією, зміст якої спрямований на суттєве посилення бойової авіації, протиповітряної оборони та загальних оборонних спроможностей держави. Про це президент Володимир Зеленський повідомив у своєму зверненні 16 листопада, наголосивши, що документ повністю узгоджений і буде підписаний уже наступного дня.

За словами глави держави, нова угода стане важливим етапом у стратегічному партнерстві з Францією, яка вже неодноразово демонструвала підтримку Україні в умовах війни. Париж передавав Україні винищувачі Mirage 2000, допомагав у модернізації систем протиповітряної оборони та долучався до розвитку оборонного потенціалу у співпраці з українськими військовими структурами.

«Історичну угоду підготували з Францією. Буде значне посилення нашої авіації, нашого захисту неба, наших інших оборонних спроможностей. Це те, що дійсно допомагає Україні захищатись і досягати наших цілей», – наголосив Зеленський.

Очікується, що угода охоплюватиме не лише постачання літаків, а й нові пакети підтримки ППО та боєприпасів, що вписується у загальну стратегію Києва – посилити саме захист неба на тлі масованих російських ракетно-дронових атак. За даними ЗМІ, йдеться про додаткові системи повітряної оборони та поглиблення співпраці у сфері бойової авіації.

Окремо президент нагадав, що цього тижня північні та балтійські країни погодили виділення 500 мільйонів доларів у межах програми PURL для закупівлі американського озброєння, зокрема систем Patriot, що також буде спрямовано на посилення української ППО.

Окрім французького напрямку, Зеленський анонсував на вівторок свій візит до Іспанії. Мета – домовленості щодо додаткових систем протиповітряної оборони та ракет до них.

«Ще одна сильна країна приєдналася до партнерів та ініціатив, які нам реально допомагають. Найголовніші наші цілі сьогодні – це ППО, ракети для ППО. І після кожного російського удару ми забезпечуємо відновлення наших сил. Це непросто, але ми це робимо», – зазначив президент.

2 листопада Зеленський вже повідомляв, що Німеччина передала Україні додаткову кількість зенітних ракетних комплексів Patriot, про що сторони домовлялися впродовж тривалого часу. Цей крок, за оцінками військових експертів, був важливим елементом нарощення ешелонованої оборони неба.

Експерти з авіації та ППО неодноразово наголошували, що збільшення кількості ударних дронів типу «Шахед», якими Росія атакує українські міста, вимагає розвитку локальних та гнучких систем протиповітряної оборони, а також інтеграції авіації у єдиний контур захисту. За словами фахівців, РФ будує захищені майданчики для запуску дронів навколо українських кордонів, що збільшує інтенсивність і варіативність ударів.

На цьому тлі будь-які угоди, що стосуються авіації й ППО, розглядаються Києвом як можливість не лише збільшити кількість систем і ракет, а й вивести оборону на новий технологічний рівень – зокрема завдяки сучасним винищувачам, інтегрованим з системами протиракетної оборони.

Історичну будівлю Ткацького цеху на Подолі закрили намальованим фасадом, після чого на об’єкті розпочалися роботи, що мають усі ознаки демонтажу. Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, який зафіксував факти вивезення елементів автентичної конструкції. Раніше Департамент охорони культурної спадщини КМДА стверджував, що на території проводиться «реставрація фасаду», однак реальні дії на майданчику суперечать офіційним заявам та викликають занепокоєння фахівців.

Стінове укриття у вигляді мальованого фасаду лише приховує реальні процеси всередині. З середини будівлі лунають характерні звуки розбирання конструкцій, а з двору вивозять історичну цеглу, балки міжповерхових перекриттів та інші елементи, які становлять цінність для архітектурної спадщини Києва. За словами експертів, такі дії свідчать про цілеспрямований демонтаж об’єкта, а не про реставрацію, як зазначено у документації.

Будівля раніше належала колишньому протезно-ортопедичному заводу. У лютому 2024 року її придбав бізнесмен Роман Лунін, власник мережі супермаркетів «Велика Кишеня». Місцеві пам’яткоохоронці висловлюють занепокоєння, що історична цінність будівлі може бути знищена під виглядом «реставрації».

Ситуація на Подолі викликала резонанс серед активістів та киян, які закликають до перевірки законності робіт та збереження культурної спадщини.