Зеленський оголосив про нову соціальну програму: тисяча гривень для кожного українця з 1 грудня

У січні цього року прокурорка Вінницької обласної прокуратури Ганна Войцишена задекларувала придбання електромобіля Tesla Model S 2020 року випуску. Згідно з офіційними даними, угода була оформлена 10 січня, а вартість автомобіля склала 1 мільйон гривень. Продавцем у документах зазначено узагальнену категорію — «громадянин України», без додаткових уточнень.

Інформація про покупку викликала інтерес з огляду на ринкову ситуацію. За даними популярних українських автомобільних майданчиків AUTORIA та RST.ua, ціни на вживані Tesla Model S 2020 року зазвичай стартують від приблизно 30 тисяч доларів і можуть сягати значно вищих сум залежно від комплектації, пробігу та технічного стану. У гривневому еквіваленті це, як правило, перевищує суму, зазначену в декларації.

Придбання електромобіля прокуроркою викликало суспільний резонанс, зокрема через різницю між задекларованою ціною покупки та середньоринковою вартістю аналогічних моделей. У цьому контексті зростає увага до фінансових декларацій посадовців та їх відповідності реальним доходам.

Справу також коментують експерти з авто та фінансів, які наголошують, що Tesla Model S залишається дорогим сегментом автомобільного ринку, і придбання за суму нижчу від середньоринкової може свідчити про приватні домовленості або спеціальні умови купівлі.

Залізо є незамінним елементом для підтримки нормальної роботи організму, адже саме воно необхідне для синтезу гемоглобіну — білка, який переносить кисень до всіх тканин і органів. Від достатнього рівня заліза залежить не лише енергетичний потенціал людини, а й ефективність імунної системи, нормальне самопочуття та когнітивні функції. Його дефіцит часто проявляється у вигляді хронічної втоми, зниження працездатності, слабкості та підвищеної схильності до захворювань.

Контроль над рівнем заліза починається з раціону. Продукти, багаті на цей мікроелемент, допомагають організму підтримувати оптимальний баланс і забезпечують легке засвоєння. Особливо цінним джерелом є куряча печінка, яка містить гемове залізо — форму заліза, що засвоюється набагато ефективніше, ніж рослинні аналоги. Регулярне включення таких продуктів у харчування дозволяє запобігти нестачі заліза, підтримувати високий рівень енергії та зміцнювати імунний захист організму.

Корисним делікатесом для боротьби з дефіцитом заліза є устриці. Вони також містять гемове залізо, а ще — мідь і вітамін B12. Мідь відіграє важливу роль у засвоєнні заліза та його перетворенні на гемоглобін, що робить устриці особливо цінними для кровотворної системи.

Серед рослинних продуктів одним із лідерів за вмістом заліза є сочевиця. Вона містить негемове залізо, яке засвоюється гірше, однак висока концентрація цього мікроелемента робить сочевицю важливим продуктом для вегетаріанців і веганів. Її можна використовувати в супах, салатах, каррі або рослинних стравах.

Хорошою альтернативою м’ясу для рослинного раціону є тофу. Цей продукт із соєвих бобів містить більше заліза, ніж багато м’ясних страв, і водночас є цінним джерелом білка. Саме тому тофу часто рекомендують людям, які обмежують споживання продуктів тваринного походження.

Шпинат також відомий високим вмістом заліза й посідає провідні позиції серед овочів. Проте залізо зі шпинату засвоюється гірше, ніж із м’ясних продуктів, тому його варто поєднувати з продуктами, багатими на вітамін С.

Неочікуваним джерелом заліза є темний шоколад. Продукт із високим вмістом какао містить значну кількість цього мікроелемента, а також мідь, магній і марганець. У помірних кількостях якісний темний шоколад може стати корисним доповненням до раціону.

Ще одним корисним продуктом є тушковані або термічно оброблені помідори. Вони містять значну частку добової норми заліза та вітамін С, який допомагає організму краще засвоювати залізо з рослинних джерел.

Збалансований раціон із поєднанням тваринних і рослинних продуктів дозволяє підтримувати оптимальний рівень заліза та уникати негативних наслідків його дефіциту.

За чотири роки повномасштабної війни Україна зіткнулася з безпрецедентним відтоком населення. Згідно з узагальненими даними, сформованими на основі інформації Державної прикордонної служби України, з країни офіційно виїхали та не повернулися близько 3,1 мільйона громадян. Ці цифри відображають лише зафіксовані перетини кордону і дають уявлення про реальні масштаби демографічних втрат, з якими держава стикається в умовах тривалої війни.

Окрему увагу привертає статистика за 2025 рік. За підсумками року різниця між кількістю виїздів українців за кордон і їхніх повернень становила 290,3 тисячі осіб. Хоча цей показник залишається значним, він демонструє певне уповільнення міграційних процесів. У порівнянні з 2024 роком, коли кількість громадян, що виїхали й не повернулися, була суттєво більшою, нинішні дані виявилися приблизно у півтора раза нижчими.

Упродовж 2025 року Державна прикордонна служба зафіксувала понад 37 мільйонів перетинів державного кордону. Кількість в’їздів і виїздів була майже збалансованою: громадяни та іноземці перетнули кордон на в’їзд близько 18,4 мільйона разів, а на виїзд — 18,7 мільйона разів.

Переважну більшість перетинів — близько 86% — здійснили саме громадяни України. Загалом у 2025 році українці перетинали кордон у середньому 2,7 мільйона разів на місяць. Для порівняння, у попередні роки цей показник тримався на рівні близько 2,5 мільйона щомісяця.

Попри зростання загальної кількості поїздок за кордон, показник так званих умовних «неповернень» поступово зменшується. У 2025 році з України виїхали 16,1 мільйона громадян, тоді як повернулися 15,8 мільйона. Різниця і сформувала показник у 290 тисяч осіб, які протягом року не повернулися.

Загалом із початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 3,1 мільйона громадян України офіційно залишили підконтрольну територію держави та не повернулися. За наявними даними, близько 72% цього показника припадає на перший рік повномасштабної війни, коли масовий виїзд був пов’язаний із активними бойовими діями, окупацією частини територій та загрозою життю цивільного населення.

Кабінет Міністрів України ініціював експериментальний проєкт із цифровізації процесів працевлаштування, що базується на Єдиній інформаційно-аналітичній системі «Обрій». Цей проєкт, що розрахований на два роки, передбачає повний перехід усіх ключових етапів трудових відносин у цифровий формат. Зокрема, йдеться про автоматизацію таких процесів, як пошук роботи, реєстрація кандидатів, а також ведення особових справ працівників.

Проєкт має на меті значно спростити взаємодію між роботодавцями та працівниками, забезпечити ефективне управління трудовими ресурсами та підвищити прозорість і доступність процесу працевлаштування для громадян. Участь у проєкті є добровільною як для роботодавців, так і для потенційних працівників, що дає змогу на власний розсуд обирати, чи використовувати нову систему.

Система «Обрій» створює єдине цифрове середовище для ринку праці, у якому всі основні процеси відбуватимуться онлайн. Зокрема, йдеться про пошук роботи, підбір персоналу, укладення та припинення трудових договорів, а також електронне ведення кадрової документації.

Усі сервіси будуть доступні через портал і мобільний застосунок «Дія».

Кожна працездатна особа, яка долучиться до проєкту, отримає власний цифровий профіль «Обрій ID». У ньому міститиметься інформація про кваліфікації, навички та досвід відповідно до європейської класифікації ESCO. На основі цих даних система формуватиме персоналізовані пропозиції роботи.

Пошук вакансій здійснюватиметься, зокрема, за допомогою алгоритмів штучного інтелекту. Система визначатиме рівень відповідності кандидата вимогам вакансії — від повної сумісності до 51%. Якщо показник буде нижчим, «Обрій» вкаже, яких навичок або кваліфікацій бракує, та запропонує варіанти навчання для підвищення кваліфікації.

Через цифровий профіль громадяни зможуть надсилати відгуки на вакансії, передавати роботодавцям інформацію про себе, а також підписувати електронні документи з кадрових питань.

Роботодавці, своєю чергою, отримають інструменти для керування власними обліковими даними, доступ до переліку кандидатів, сформованого системою за рівнем відповідності вимогам вакансії, а також можливість запрошувати кандидатів на співбесіди в електронному форматі.

Окремим елементом проєкту стане прозорий облік кадрового потенціалу. Система передбачає створення реєстрів працездатних осіб і робочих місць, а також доступ учасників до аналітичних інструментів. Вони дозволять відстежувати стан і тенденції ринку праці, співвідношення попиту та пропозиції робочої сили та формувати інтерактивні звіти, зокрема в динаміці.

В уряді зазначають, що експериментальний формат дозволить поступово впроваджувати цифрові рішення та адаптувати їх до реальних потреб ринку праці. За підсумками дворічного тестування планується ухвалити рішення щодо повноцінного впровадження системи на національному рівні.

Після нічного обстрілу Києва зупинила роботу ТЕЦ-6, яка забезпечує теплом весь житловий масив Троєщина. Внаслідок цього район залишився без централізованого теплопостачання. На даний момент станція не подає теплоносій, а технічної можливості швидко перепідключити Троєщину до інших джерел тепла немає.

Керівник Деснянської районної державної адміністрації Бахматов повідомив, що ситуація є надзвичайно складною. Мешканці залишилися без опалення та гарячої води, а детальні пояснення причин зупинки станції та перспектив її відновлення поки відсутні.

«На даний момент ТЕЦ-6 точно не постачає теплоносій. Лісовий масив намагаються підключити до інших джерел тепла, але для Троєщини варіантів перепідключення немає. Нам не повідомляють, що саме сталося, але відомо, що це сталося після останнього обстрілу — в ніч на суботу. Ситуація дійсно критична, і ніхто не розуміє, як діяти», — заявив він.

За словами очільника району, місцева влада не має інформації щодо масштабів пошкоджень та строків відновлення роботи теплоелектроцентралі. Через повну залежність Троєщини від ТЕЦ-6 зупинка станції створює серйозну загрозу для житлових будинків та соціальної інфраструктури району в умовах холодної погоди.

У Києві розпочинається судовий процес у справі, що стосується можливого розкрадання державних коштів, виділених на забезпечення роботи екстреної медичної допомоги. Слідство зосередилося на закупівлі автозапчастин для автомобілів швидкої допомоги, під час якої, за версією правоохоронців, вартість товарів була завищена майже на 2 мільйони гривень.

За інформацією правоохоронних органів, у цій справі йдеться не лише про фінансові махінації, а й про потенційний ризик для здоров’я пацієнтів. Завищення цін могло вплинути на кількість та якість закупленого обладнання, що безпосередньо відображається на оперативності та ефективності медичної допомоги.

За даними досудового розслідування, у 2022 році службові особи комунального об’єднання «Київмедспецтранс» діяли за попередньою змовою з директором приватного підприємства. Посадовці готували та затверджували документи, на підставі яких формувалася очікувана вартість автозапчастин, необхідних для ремонту автомобілів екстреної медичної допомоги.

Слідство встановило, що для реалізації схеми використовувалися підконтрольні суб’єкти господарювання, що дозволило забезпечити перемогу заздалегідь визначеної компанії у процедурі закупівлі. Загальна сума укладеного договору становила майже 5,5 мільйона гривень.

Після підписання договору приватне підприємство постачало автозапчастини за цінами, які значно перевищували ринкові. Це підтвердила комплексна транспортно-товарознавча та судово-економічна експертиза. За її висновками, вартість закуплених запчастин була завищена більш ніж на 1,9 мільйона гривень, що завдало істотних збитків бюджету міста Києва.

Санкції статей Кримінального кодексу України, які інкримінують обвинуваченому, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Досудове розслідування щодо інших фігурантів кримінального провадження наразі зупинене. Як зазначають у прокуратурі, це пов’язано з перебуванням частини підозрюваних у розшуку, а також мобілізацією одного з учасників справи.

Українська сторона категорично відкидає будь-які пропозиції щодо гарантій безпеки, які не передбачають реальних механізмів захисту від можливої повторної агресії з боку Росії. Посол України в НАТО Альона Гетманчук наголосила, що після низки невдалих домовленостей українське суспільство ставиться до формальних або декларативних ініціатив надзвичайно обережно. Вона підкреслила, що нинішній підхід відрізняється від ситуації 2015 року, коли були підписані Мінські угоди: тоді сподівання на дотримання домовленостей були високими, проте фактичне виконання умов залишилося сумнівним.

Гетманчук зазначила, що ключовим завданням України є не просто отримати формальні гарантії, а забезпечити надійний механізм, який би дозволяв реагувати на будь-які прояви агресії й захищати національний суверенітет. Попередній досвід показав, що декларативні домовленості без конкретних інструментів контролю та реагування не забезпечують безпеки і можуть створювати хибне відчуття стабільності.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

В Україні впродовж найближчих тижнів розпочнеться практична реалізація рішення про підвищення заробітної плати педагогічних працівників. Розмір оплати праці вчителів зросте приблизно на 30%, що стане одним із найвідчутніших кроків держави на підтримку освітньої галузі за останні роки. Про це публічно заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, коментуючи бюджетні пріоритети уряду.

За словами очільника МОН, політичне рішення щодо збільшення зарплат педагогам було ухвалене заздалегідь і передбачає старт нових нарахувань із 1 січня 2026 року. Такий підхід дає змогу органам управління освітою заздалегідь підготуватися до змін, а освітянам — розуміти чіткі фінансові перспективи на наступний рік.

Міністр наголосив, що заробітна плата вчителів, як і раніше, формується з двох складових — державної освітньої субвенції та доплат органів місцевого самоврядування. При цьому державне підвищення не скасовує місцеві стимули, а доповнює їх, посилюючи базовий рівень оплати праці.

«Зараз надзвичайно важливо, щоб під час січневих нарахувань усі ці складові склалися разом саме так, як було передбачено державним рішенням. Це потрібно для того, щоб кожен учитель реально відчув підвищення своєї зарплати», — зазначив Оксен Лісовий.

Очікується, що підвищені виплати освітяни побачать уже найближчими тижнями після завершення всіх розрахунків на місцях.